CC BY
21
Орипнальш дозддження
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616-089-072.1-089.168.1-085.212 DOI: 10.22141/2224-0586.8.95.2018.155154
Колосович 1.В.
Нацюнальний медичний университет ¡мен1 О.О. Богомольця, м. КиТв, УкраТна
Мгсцеве застосування Дексалгшу шсля лапароскопiчних оперативних втручань
Резюме. Актуальтсть. Доведено, що мiсцевi анестетики не тльки блокують натрieвi канали нейротв, але i проявляють потужний протизапальний ефект. Мета: вивчити ефективтсть мс-цевого застосування Дексалгну в знеболювант хворих, я^ перенесли лапароскотчт оперативт втручання. Матерiали та методи. Було вивчено 51 хворого, прооперованого лапароскотчним шляхом з приводу жовчнокам'яног хвороби й гострого апендициту. Хворi булирозподыет на двi групи — основну (25 осб, 49,1 %) i групу порiвняння (26 оаб, 50,9 %). Хворим групи порiвняння здшснювали стандартне знеболювання нестерогдними протизапальними засобами: кетопрофеном (100мг) — у тдгрут порiвняння кетопрофену i Дексалгшом (50 мг) — у тдгрут порiвняння Дексалгшу (по 13 хворих у кожнш тдгрут). Хворим основног групи додатково перед ушиванням розрiзiв ш^ри в мкцях введення троакарiв вводили 50 мг (2 мл) Дексалгну, розчиненого в 20—30 мл фiзiологiчного розчину, тдш^рно. Результати. Встановлено, що мсцеве застосування Дексалгну дозволило взагалi вiд-мовитись вiд застосування наркотичних аналгети^в у даног категори хворих. Дексалгн при його мсцевому застосувант в ктщ оперативного втручання з наступним його внутршньом'язовим введенням показав високий аналгетичний ефект, що вiрогiдно тдтверджуеться показниками в-зуальног аналоговог шкали, кортизолу плазми кров^ функци зовншнього дихання, а також проде-монстрував вiрогiдно вищий стутнь безпеки порiвняно з кетопрофеном й отатами — за частотою розвитку побiчнихреакцш.
Ключовi слова: лапароскотчт втручання; Дексалгн; мсцеве застосування; кетопрофен; аналгетичний ефект; побiчнiреакци
Вступ
Больовий синдром, що виникае шсля лапа-роскотчних втручань, бувае менш штенсивним порiвняно з таким при лапаротомних доступах. Однак у 17—41 % пащенпв саме бшь е основною причиною затримки !х у стацiонарi шсля мжмаль-но швазивних операцш [1]. Боротьба з тсляопе-рацшним больовим синдромом, зпдно з оновле-ним протоколом Свггового товариства з вивчення абдомшального компартмент-синдрому (WSACS, 2017), е важливою складовою профшактики розвитку даного ускладнення у хворих iз гострою хь рурпчною абдомшальною патолопею [2]. Осно-вними тдходами до л^вання болю е терапiя, що
застосовуеться залежно вщ його штенсивност й вираженосп, i тератя, що дiе на основний меха-шзм розвитку болю. Лжарсью засоби, що вико-ристовують для лжвщацп болю, можна подшити на засоби центрально! дп (наприклад, ошо!дш аналгетики) i периферично! дп (мiсцевi анестетики; ненаркотичш аналгетики з групи салщилапв тощо). Знеболюючий ефект також мають блокато-ри серотоншових рецепторiв; р-адреноблокатори; мюрелаксанти. Для цього використовують рiзнi шляхи введення лжарських засобiв: болюсне па-рентеральне введення, методи подовжено! репо-нарно! анестезп, мюцеве застосування, зокрема внутршньочеревне [3].
© «Медицина невщкладних сташв» / «Медицина неотложных состояний» / «Emergency Medicine» (<Medicina neotloznyh sostoanij»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденцГГ: Колосович 1гор Володимирович, доктор медичних наук, професор кафедри xipyprii № 2, Нацюнальний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця, вул. Солом'янська, 17, м. КиГв, 03110, УкраГна; факс: (044) 249-78-41; е-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (050) 917 38 30.
For correspondence: I. Kolosovych, MD, PhD, Professor at the Department of Surgery 2, Bogomolets National Medical University, Solomianska st., 17, Kyiv, 03110, Ukraine; fax: (044) 249-78-41; e-mail: [email protected]; contact phone: +38 (050) 917 38 30.
Загальновiдомо, що провiдну роль у механiзмi формування запального ноцицептивного болю при ушкодженш тканин вiдiграe цикл арахщоно-во! кислоти, ключовий фермент цього циклу — циклооксигеназа (ЦОГ) [4]. Саме ЦОГ е основною молекулярною мiшенню для нестеро!дних протизапальних препарата (НПЗП), якi, згiдно з рекомендащями ВООЗ, застосовуються на вах рiвнях терапп болю. У лжуванш больового синдрому НПЗП використовують самостiйно або в комбшацп з шшими класами аналгетикiв (муль-тимодальна аналгезiя). Основними перевагами застосування НПЗП е ошо'вдзберпаючий ефект, який дае можливють не тiльки уникнути харак-терних ускладнень, що супроводжують знеболю-вання наркотичними аналгетиками, а й швидше активiзувати пацiента, скоротити строки гостта-лiзацii й зменшити витрати на стащонарне лжу-вання. З урахуванням недолтв й побiчних ефек-пв усiх без винятку вiдомих клаав НПЗП були висунутi основнi вимоги до вдеального препарату ще! групи: високий терапевтичний потенщал, добра переносимють, короткий час напiввиведення, високий терапевтичний шдекс, низький вiдсоток побiчних реакцiй.
Усiм цим критерiям щлком вiдповiдае единий стереоселективний НПЗП — оригшальний декс-кетопрофен виробництва «Берлш-Хем^А.Мена-рiнi Укра!на», який випускаеться тд комерцiйною назвою Дексалгiн. Унiкальнiсть препарату поля-гае у його здатност здiйснювати блокаду ЦОГ на вах трьох рiвнях передачi болю (периферичному, сегментарному (спинний мозок) i центральному) [5-7].
Зпдно з дослщженнями низки авторiв, декске-топрофен виявляе властивост мiсцевого анестетика [8, 9]. Доведено, що мiсцевi анестетики не тшьки блокують натрiевi канали нейротв, але й проявля-ють потужний протизапальний ефект. У зв'язку з цим були запропоноваш методики внутршньовен-но! шфузп мiсцевих анестетикiв для знеболювання пщ час лапароскопiчних холецистектомш [1], а та-кож шфшьтрацшно! аналгези (2% розчин лщока!-ну) мюць введення троакарiв перед розрiзом шкiри при лапароскопiчних операцiях i в кiнцi проведення оперативного втручання, перед зашиванням тсля-операцiйних ран [10].
Мета дослщження: вивчити ефектившсть мгс-цевого застосування Дексалгiну в знеболюванш хворих, якi перенесли лапароскотчш оперативнi втручання.
Матерiали та методи
Пщ нашим спостереженням перебував 51 хво-рий, цих пацiентiв було прооперовано лапарос-копiчним шляхом у клшвд кафедри х1рургп № 2 Нащонального медичного унiверситету iм. О.О. Бо-гомольця протягом 2017-2018 рр. 1з приводу хро-нiчного калькульозного холециститу прооперовано 27 хворих (52,9 %), гострого калькульозного холециститу — 11 хворих (21,6 %), гострого апенди-
^т
циту — 13 (25,5 %). У порядку швидко! допомоги проопероват 24 хворi (47,1 %), у плановому порядку — 27 (52,9 %). Чоловжи становили 41,2 % (21 особа), жшки — 58,8 % (30 оаб). BiK хворих коливався вщ 18 до 78 роюв (середнiй вiк — 43,6 ± 1,2 року). Знеболюючi засоби (у тому чи^ НПЗП) до операцп, окрiм премедикацп (перевагу надавали сибазо-ну), нами не використовувались з юлькох причин: 1) змазування клшчно1 картини гостро! х1рурпчно1 патологп; 2) пiдвищення кровоточивостi тканин тд впливом неселективних НПЗП. Останне може бути серйозною проблемою ид час оперативного втручання, особливо мшьшвазивного, ll усунення потребуе виконання додаткових матпуляцш i по-довжуе тривалють втручання. Тому в разi прийому НПЗП хворим на догоспiтальному етат планове оперативне втручання виконували через 1—2 доби тсля його вщмши, а при систематичному прийомi астрину — через 5 дiб. Оперативт втручання проводили пщ внутршньовенною анестезiею з штуба-цiею трахе! й штучною вентиляцiею легень.
Хворi були розподiленi на двi групи — основну (25 оаб, 49,1 %) i групу порiвняння (26 оаб, 50,9 %). Хворим групи порiвняння здiйснювали стандартне знеболювання НПЗП: кетопрофеном 100 мг — у шдгруш порiвняння кетопрофену (ППК) i Дексал-гiном (50 мг) — у потрут Дексалгiну (ППД) (по 13 хворих у кожнш потрут). Кетопрофен залежно вiд характеру втручання й виду анестезп вводили протягом 1—3 дiб внутрiшньом'язово з штервалом 8 годин, максимальна доза становила 200 мг/добу. Хворi ППД внутршньом'язово отримували Дек-салгiн з штервалом 8 годин, максимальна добова доза — 150 мг. Хворим основно! групи (ОГ) додат-ково перед ушиванням розрiзiв шкiри в мюцях введення троакарiв вводили 50 мг (2 мл) Дексалгшу, розчиненого в 20—30 мл фiзiологiчного розчину, пщшюрно. Групи були порiвняннi за вжом, стат-тю, характером супутньо! патологп.
За необхiдностi (у випадку вираженого больового синдрому) вам включеним у дослiдження пaцi-ентам проводили додаткове знеболювання 0,005% розчином фентаншу (2 мл) внутрiшньом'язово. Для об'ективiзaцп характеру больового синдрому вико-ристовували 1) вiзуaльну аналогову шкалу (ВАШ) (Rudkin G.E., 1997); 2) дослщження кортизолу плазми кровi; 3) дослщження функцп зовтшньо-го дихання (строметр Spirolab III, «Mir», Iтaлiя). Крiм того, додатково вивчали швидюсть настання знеболюючого ефекту пiсля введення препарату та його тривалють, а також частоту розвитку побiчних реакцш. Оцiнку за ВАШ виконували до операцп, через 3, 6, 12 годин тсля ll зaкiнчення, кортизолу плазми кровi — через 3, 6, 12 годин тсля операцп, функцп зовшшнього дихання — через 12 годин тсля виконання операцп. Шсля вщновлення самостшного дихання, свiдомостi пaцiентiв у день операцп переводили з реатмацшного вщдшення до хiрургiчного. Фрaкцiоновaнi гепарини (за пока-заннями) вводили не рашше н1ж через 8 годин тсля виконання лапароскотчного втручання, тому
що впродовж цього часу юнуе реальна небезпека розвитку шсляоперацшно! кровотечь Хворим iз супутнiми захворюваннями травного тракту згщно з iснуючими протоколами призначали противи-разковi препарати — шпбггори протонно! помпи в стандартних дозах.
Подальшi дослiдження не проводились, тому що переважна бiльшiсть хворих (94,1 %) через 18 годин тсля операци вiльно пересувалась по вщдшенню, вщчуваючи незначний бiль, який не потребував зне-болювання. На 2-гу добу видаляли дренаж1 з черев-но! порожнини, хворих виписували зi стацюнару на 3-тю — 4-ту добу.
Результати та обговорення
Пiд час дослщження було встановлено, що при введенш 50 мг Дексалгiну в бшьшосп хворих ППД (76,9 %) штенсившсть больового синдрому починала зменшуватись в середньому через 15 хв, максимальний аналгетичний ефект наставав через 30 хв тсля парентерального введення препарату, що вiрогiдно не вiдрiзнялось вщ аналопчних по-казниюв пiсля введення кетопрофену. Максимальна тривалють аналгезн також була однаковою й становила в середньому 8 год. Однак з огляду на те, що максимальна добова доза кетопрофену ста-новить 200 мг, тобто препарат протягом доби мож-на вводити тшьки двiчi, у низщ випадюв виникала необхiднiсть у додатковому введенш отату (особливо в шчний перiод).
Розподiл хворих за виражешстю больового синдрому до операци й упродовж 12 годин тсля и ви-конання наведено в табл. 1.
Аналiзуючи данi, наведенi в табл. 1, слщ зазна-чити, що штенсившсть больового синдрому до операци у хворих на деструктивш форми апендициту й холециститу без застосування знеболюючих препарата становила 6,5 ± 0,2 бала й 6,3 ± 0,3 бала вщ-повщно, при недеструктивних формах — 3,80 ± 0,04 бала й 3,20 ± 0,03 бала. При хрошчному калькульоз-ному холециститi хворi оцшювали больовий синдром у 1,30 ± 0,04 бала.
Дуже сильний бiль (до 10 балiв) був вщсутнш в усiх дослщжуваних хворих у ранньому тсляопера-цiйному перюдь Появу сильного болю (до 8 балiв) не вiдзначав жоден патент ОГ.
У 5 хворих ОГ (20 %) протягом 3 годин тсля операци больовий синдром був взагалi вщсутнш, а впродовж 12 годин бшь не вщчували 2 пашенти ОГ (8 %). Потреби в застосуванш наркотичних аналге-тиюв у пацiентiв ще! групи зареестровано не було.
Усього 9 хворих групи порiвняння (34,6 %) скар-жились на появу сильного болю через 12 годин тсля операци (вш припадав на шчний час). Це в ППД викликало необхщнють додаткового (третього протягом доби) введення Дексалпну (4 пашенти). Однак в одного хворого сильний бшь не зник, тому для знеболювання було використано одну дозу фента-ншу. Водночас у ППК отати було застосовано в 5 хворих (38,5 %) (двi ш'екци кетопрофену вже були зроблеш). Причому у двох хворих ще! групи вини-кла потреба в повторному (другому) введеннi нар-котичного аналгетика, а в одше! пашентки опiати застосовувались тричi.
У подальшому хворi ОГ оцiнювали больовий синдром протягом першо! доби у 2,1 ± 0,5 бала,
Таблиця 1. Розпод/л хворих за виражешстю больового синдрому
ОГ (n = 25) ППК (n = 13) ППД (n = 13)
Час (год) ВАШ (бали)
2-3 4-5 6-8 2-3 4-5 6-8 2-3 4-5 6-8
Д0 13 5 7 7 4 3 6 3 4
3 12 8 - 4 5 4 5 5 3
6 11 11 - 2 6 5 3 6 4
12 9 14 - - 7 6 2 7 4
Таблиця 2. Показники кортизолу плазми кровi тсля операци
Час (год) ОГ (n = 25) ППК (n = 13) ППД (n = 13) Р (t-тест для зв'язаних вибiрок)
3 358,5 ± 22,1 520,1 ± 10,2 531,4 ± 17,2 Рог-ппк < 0,0001 Рог-ппд < 0,0001 РППК-ППД > 0,05
6 436,2 ± 9,3 583,3 ± 23,2 598,8 ± 17,2 Рог-ппк < 0,0001 Рог-ппд < 0,0001 РППК-ППД > 0,05
12 562,6 ± 10,5 646,4 ± 18,4 651,2 ± 13,7 Рог-ппк < 0,0001 Рог-ппд < 0,0001 РППК-ППД > 0,05
Примтка: ДО — до операци.
ППД - у 2,5 ± 0,2 бала, ППК - у 2,2 ± 0,3 бала, а протягом наступних двох дiб — у 1,4 ± 0,4 бала, 1,2 ± 0,2 бала й 1,3 ± 0,5 бала вiдповiдно.
Пiсля закшчення оперативного втручання досль джували лабораторш показники кортизолу плазми кровi (норма 79,0—477,8 нмоль/л) протягом 3—12 годин (табл. 2).
Як видно з табл. 2, мюцеве застосування Дексал-гiну вiрогiдно знижуе лабораторнi показники болю, на той час як вiроriдноl рiзницi в ефективност системного застосування кетопрофену й Дексалпну за змiнами рiвня кортизолу плазми кровi не виявлено.
Змiни показникiв функци зовнiшнього дихання через 12 годин пiсля виконання операцп в пацieнтiв, якi дослщжувались, наведено в табл. 3.
Як видно з табл. 3, мюцеве застосування Дексалпну в1рогщно покращуе показники функци зовнiшнього дихання порiвняно зi стандартним ви-користанням знеболюючих засобiв. Суттево! рiзни-цi в знеболюючому ефектi кетопрофену й Дексалпну за показниками функци зовшшнього дихання виявлено не було.
Дексалпн показав свою високу ефективнiсть у хворих похилого й старечого вжу, порп больово! чутливостi яких вищий. Використання наркотич-них препаратiв у дано! вжово! групи небезпечне через високий ризик депреси дихального центру й порушення серцево! дiяльностi. Шдвищено! крово-точивостi з пюляоперащйно! рани не зареестровано
^т
в жодного пацiента, що пщтверджуе даш G. Iohom et а1. (2002) [11] про вщсутнють суттевого впливу Дексалпну на коагулопчний потенцiал кровь Крiм того, призначення даного лжарського засобу на фонi проведення тромбопрофшактики низькомо-лекулярними гепаринами у хворих старшо! вжово'! групи також не викликало розвитку геморагiчних ускладнень.
Частота розвитку побiчних реакцiй, якi виникли при застосуванш знеболюючих засобiв, вiдображе-на в табл. 4.
Шюля операци нами зареестровано 20 випадюв (39,2 %) розвитку побiчних ефекпв, що виникли вна-слiдок застосування знеболюючих засобiв: один — в ОГ (4 %), чотири (30,8 %) — ППД i 15 (115,4 %) — ППК. Нами не було зареестровано жодного випадку розвитку побiчних ефекпв тсля мюцевого застосування Дексалгiну. Однак при переходi на класичне внутрiшньом'язове введення препарату в частини хворих було зафжсовано !х розвиток.
Як видно з табл. 4, найбшьша частота побiчних реакцiй зареестрована у хворих, яю отримували кетопрофен. Цiлком iмовiрно, що частково деякi побiчнi ефекти у хворих ще! групи були пов'язанi з додатковим застосуванням наркотичних анальге-тикiв (два випадки диспептичного синдрому, один випадок дизуричних порушень, два випадки роз-ладiв з боку центрально! нервово! системи (ЦНС) i два випадки порушень функци кишечника). Час-
Таблиця 3. Зм'1ни показниюв функци зовншнього дихання
Показник (допустиме вщхилення, %) ОГ ППК ППД Р (Ьтест для зв'язаних вибiрок)
жел (> 80) 91,6 ± 1,5 80,4 ± 2,5 82,5 ± 2,4 Рог-ппк < 0,001 Рог-ппд < 0,01 РППК-ППД > 0,05
Фжел (> 80) 90,3 ± 1,6 76,3 ± 2,4 78,2 ± 1,5 Рог-ппк < 0,001 РОГ-ППД < 0,001 РППК-ППД > 0,05
ОФВ, (> 80) 89,8 ± 2,4 78,3 ± 3,2 79,5 ± 2,4 Рог-ппк < 0,001 РОГ-ППД <0,001 РППК-ППД > 0,05
1ндекс ^ффно (> 70) 90,8 ± 1,5 68,8 ± 1,3 70,7 ± 3,2 Рог-ппк < 0,001 РОГ-ППД < 0,001 РППК-ППД > 0,05
МВЛ (> 80) 93,0 ± 1,7 76,3 ± 3,1 78,6 ± 2,2 Рог-ппк < 0,001 РОГ-ППД <0,001 РППК-ППД > 0,05
ПОШ (> 80) вид 4 ' 91,3 ± 2,1 78,1 ± 1,6 79,4 ± 2,6 Рог-ппк < 0,01 Рог-ппд < 0,01 РППК-ППД > 0,05
ЗОЛ (90-125) 96,4 ± 2,5 89,4 ± 2,4 88,1 ± 1,7 Рог-ппк < 0,05 Рог-ппд < 0,05 РППК-ППД > 0,05
зел (90-110) 97,1 ± 1,7 87,7 ± 2,3 89,6 ± 2,1 Рог-ппк < 0,01 Рог-ппд < 0,01 РППК-ППД > 0,05
Примтки: ЖСЛ — життева емшсть легень; ФЖСЛ — форсована життева емшсть легень; ОФВ1 — об'ем форсованого видиху за 1 секунду; МВЛ — максимальна вентиляця легень; ПОШвид — пкова об'емна швидксть видиху; ЗОЛ — залишковий об'ем легень; ЗСЛ — загальна емнсть легень.
Таблиця 4. Частота поб/чних ефектв при застосуванн знеболюючих засобв
no6i4Hi ефекти (частота) ОГ ППК ППД
Диспептичш розлади - 1 5
Дизуричн розлади - - 1
Депреая дихального центру - - -
Порушення функци кишечника - - 3
Розлади з боку ЦНС - - 3
Пщвищена кровоточивють тканин - - 1
Шюры прояви й Mi^eBi реакцп 1 3 2
Усього 1 4 15
Примтки: РО
< 0,001; Р < 0,001; Р > 0,05.
, v. , г ппк-ппд , г ог-ппд
тота побiчних реакцiй у хворих ППК перевищувала загальну кiлькiсть хворих, тому що у двох оаб ще! групи було зареестровано два побiчних ефекти, а в одше! — три. Диспептичнi розлади перебрали у виглядi нудоти й блювання. Порушення функци кишечника манiфестували збшьшенням термiнiв пiсляоперацiйного парезу кишечника, розлади з боку ЦНС — надмiрною седащею пацiента (при за-стосуванш опiатiв), а також головним болем. Також було зареестровано шюрш прояви у виглящ виси-пань на шюр^ сверб1ж, в одному випадку мала мiсце кропив'янка. Прийом Дексалпну в одному випадку супроводжувався розвитком нудоти, а в шших — бо-льовим синдромом у мгсщ введення препарату.
Висновки
1. Стереоселективш НПЗП (Дексалгiн) показали високу ефективнiсть у лiкуваннi шсляоперацш-ного болю у хворих, яким було виконано лапаро-скошчш втручання, як щодо неселективних НПЗП, так i щодо наркотичних аналгетикiв.
2. Мюцеве застосування Дексалгiну дозволило взагалi вщмовитись вiд застосування наркотичних аналгетикiв у дано! категорп хворих.
3. Дексалпн при його мiсцевому застосуваннi в кшщ оперативного втручання з наступним його внутрiшньом'язовим введенням показуе високий аналгетичний ефект, що вiрогiдно тдтверджуеться показниками ВАШ, кортизолу плазми кров^ функци зовнiшнього дихання.
4. Препарат при його мюцевому застосуванш в кiнцi оперативного втручання з наступним його внутршньом'язовим введенням мае вiрогiдно ви-щий ступiнь безпеки порiвняно з кетопрофеном.
Конфлiкт штерес1в. Не заявлений.
Список лiтератури
1. Бабич В.П., Белка К.Ю., Кучин Ю.Л., Мартищен-ко К.Д. Ефективтсть та безпечшсть внутршньовенног тфузи лiдокаiну для знеболення пд час лапароскотчних холецистектомш // Бшь, знеболення та ттенсивна тератя. - 2017. - № 2. - С. 29-33.
2. Kirkpatrick A.W., Sugrue M., McKee J.L. et al. Update from the Abdominal Compartment Society (WSACS) on intraabdominal hypertension and abdominal compartment syndrome: past, present, and future beyond Banff 2017 // Anaesthesiol. Intensive Ther. — 2017. — 49(2). — Р. 83-87.
3. Ткаченко Р.А., Рыбин М.С. Изменение функции внешнего дыхания при разных видах обезболивания после абдоминальной гистерэктомии // Бшь, знеболення та ттенсивна тератя. — 2014. — № 4. — С. 35-43.
4. Курсов С.В., Никонов В.В. Циклооксигеназа: физиологические эффекты, действие ингибиторов и перспективы дальнейшего использования парацетамола (аналитический обзор) // Медицина неотложных состояний. — 2016. — 5(76). — С. 27-35.
5. Esparza-Villalpando V., Pozos-Guillen A., Masuoka-Ito D. et al. Анальгетическая эффективность терапии дек-скетопрофена трометамолом в предоперационном периоде: систематический обзор и метаанализ // Украгнський журнал хiрургu. — 2018. — № 1(36). — С. 45-57.
6. Nagraba L., Mitek T., Stolarczyk A., Deszczynski J. A new form of a drug registered long ago — ketoprofen vs. dexketoprofen: a review// Травма. — 2018. — Т. 19, № 1. — С. 78-88.
7. Walczak J.-S. Обезболивающие свойства декскето-профена трометамола // Боль, суставы, позвоночник. — 2017. — Т. 7, № 4. — С. 11-18.
8. Isiordia-Espinoza M.A., Pozos-Guillen A., Perez-Uri-zar J., Chavarria-Bolanos D. Involvement of nitric oxide and ATP-sensitive potassium channels in the peripheral antinoceptive action of a tramadol-dexketoprofen combination in the formalin test//Drug Dev. Res. — 2014 Nov. — 75(7). — Р. 449-454.
9. Sagir O., Sunay F.B., Yildirim H. et al. Evaluation of the effects of dexketoprofen trometam ol on knee joint: an in vivo & in vitro study //Indian J. Med. Res. — 2013. — 138. — P. 912-918.
10. Короткий В.Н., Солярик С.А., Глоба И.В. Послеоперационное обезболивание лапароскопических вмешательств с использованием местного анестетика лидо-каина // Бшь, знеболення та штенсивна тератя. — 2008. — № 4. — С. 52-60.
11. Iohom G., Walsh M., Higgins G., Shorten G. Effect of perioperative administration of dexketoprofen on opioid requirements and infl ammatory response following elective hip arthroplasty // Br. J. Anaesth. — 2002. — 88(4). — Р. 520-526.
Отримано 26.10.2018 ■
m
Колосович И.В.
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Местное применение Дексалгина после лапароскопических оперативных вмешательств
Резюме. Актуальность. Доказано, что местные анестетики не только блокируют натриевые каналы нейронов, но и проявляют мощный противовоспалительный эффект. Цель: изучить эффективность местного применения Дексалгина в обезболивании больных, перенесших лапароскопические оперативные вмешательства. Материалы и методы. Был изучен 51 больной, прооперированный лапароскопическим путем по поводу желчнокаменной болезни и острого аппендицита. Больные были разделены на две группы — основную (25 человек, 49,1 %) и группу сравнения (26 человек, 50,9 %). Больным группы сравнения осуществляли стандартное обезболивания нестероидными противовоспалительными средствами: кетопро-феном (100 мг) — в подгруппе сравнения кетопрофена и Дексалгином (50 мг) — в подгруппе сравнения Дексалгина (по 13 больных в каждой подгруппе). Больным основной группы дополнительно перед ушиванием разрезов кожи в
местах введения троакаров вводили 50 мг (2 мл) Дексалги-на, растворенного в 20—30 мл физиологического раствора, подкожно. Результаты. Установлено, что местное применение Дексалгина позволило вообще отказаться от применения наркотических аналгетиков у данной категории больных. Дексалгин при его местном применении в конце оперативного вмешательства с последующим его внутримышечным введением показал высокий аналгетический эффект, достоверно подтверждающийся показателями визуальной аналоговой шкалы, кортизола плазмы крови, функции внешнего дыхания, а также продемонстрировал достоверно более высокую степень безопасности по сравнению с кетопрофеном и опиатами — по частоте развития побочных реакций.
Ключевые слова: лапароскопические вмешательства; Дексалгин; местное применение; кетопрофен; аналгети-ческий эффект; побочные реакции
I.V. Kolosovych
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Local application of dexalgin after laparoscopic surgeries
Abstract. Background. It is proved that local anesthetics not only block sodium channels of neurons, but also exhibit a powerful anti-inflammatory effect. Objective: to study the efficacy of local administration of dexalgin for the anesthesia of patients undergoing laparoscopic surgeries. Materials and methods. Fifty one patients were examined, who underwent laparoscopic interventions for gallstone disease and acute appendicitis. The patients were divided into two groups — the comparison group (26 people, 50.9 %) and the main group (25 persons, 49.1 %). Patients in the comparison group received standard anesthesia with non-steroidal anti-inflammatory drugs: ketoprofen (100 mg) in the subgroup of ketoprofen comparison and dexalgin (50 mg) in the subgroup of dexal-gin comparison (13 patients in each subgroup). Additionally,
50 mg (2 ml) of dexalgin diluted in 20—30 ml of normal saline were injected subcutaneously to the patients of the main group before suturing the skin incisions made for port placement. Results. It was found that local application of dexalgin allowed discontinuing opioid analgesics in this category of patients. Dexalgin, with its local application at the end of the surgery followed by its intramuscular administration, showed a high analgesic effect, which is believed to be supported by visual analogue scale scores, blood plasma cortisol, the function of external respiration, as well as a significantly higher degree of safety compared to ketoprofen and payment rates — by the incidence of side effects.
Keywords: laparoscopic interventions; dexalgin; local application; ketoprofen; analgesic effect; side effects
