CC BY
38
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.728.3-002-08:615.212 ОО1: 10.22141/1608-1706.2.19.2018.130650
Зазiрний 1.М.
Кл1н1чна л1карня «феофаня» Державного управл1ння справами, м. Ки/в, Укра/на
Ефективнгсть застосування препарату Ымедар
в ортопедичшй практик
Резюме. Мета досл1д>кення полягала в оц1нц1 ефективност й безпеки використання Нмедару порвняно з Нмесилом при л1куванн1 пац1ент1в з раннми стадиями остеоартриту колнного суглоба, болю в нижн1й частин спини \ в ранньому псляоперацйному перюд1 псля ендоскопмно! х1рургИ кол1на. Це кл1н1чне досыдккення було перспективним. Були сформован\ 3 кл1н1чн1 групи. Дослдкення проводилося за участю 70 пац1ент1в. 30 пац1ент1в становили контрольну групу, 30 — групу досл1дження, 10 — ретроспективну групу. Пац1енти в контрольной груп отримували Нмесил, в експериментальнй груп — Н1медар, хвор\ ретроспективно/ групи не отримували няких л1юв. Результати проспективного шнмного досыдккення продемонстрували ефективнсть застосування Нмедару виробництва ПрАТ «Фармацевтична ф1рма «Дарниця» при л1куванн1 пац1ент1в з 1-ю стад1ею остеоартрозу колнного суглоба й болем у нижн1й частин спини без будь-яких неврологчних ознак\в п'юляоперацйному пер1од1 п'юля артроскопмно! частково/ менюкектомИ. Ключовi слова: знеболювання; Н1медар; Нмесил; остеоартроз колнного суглоба; остеохондроз попере-кового вддлу хребта; артроскопчна резекця менска
Травма
Вступ
Основною групою лшарських засобiв, що засто-совуються в медичнш практищ при лшуванш болю й запалення будь-якого генезу, особливо у хворих з ура-женням опорно-рухового апарату, е нестеро'1дш про-тизапальш препарати (НПЗП). НПЗП е основним за-собом для лшування болю в пащенпв з остеоартрозом (ОА), болем у нижшй частиш спини, ревмато'1дним артритом, анкшозивним спондилггом, реактивними артритами, а також тсля операцшних втручань.
Особливе мюце серед НПЗП посщае шмесулщ, вш мае ряд переваг, серед яких — слабка кумулящя в ор-гашзм^ селективне пригшчення активност цикло-оксигенази-2 (ЦОГ-2), мультифакторний вплив на запалення, антирадикальна активнють, антибрадикшь новий та антигiстамiнний ефекти тощо. Саме цi ефек-ти, а також хiмiко-фiзичнi характеристики шмесулщу забезпечують йому специфiчнiсть ди й чгтко визнача-ють мiсце застосування [15].
Одна з таких характеристик — фiзико-хiмiчна структура, що обумовлюе фармакокшетику, у тому чи^ рiвень шлунково-кишково! абсорбци, захоплення за-паленими синовiальними клiтинами й проникнення в синовiальну рiдину. Нiмесулiд — похщне сульфо-нанiлiду, мае оригшальну структуру, що складаеться
з 2 ароматичних кшець i метилсульфоншово! групи, яю визначають вiдносно високу константу юшзаци (рКа 6,5) i помiрну лiпофiльнiсть препарату. Саме кис-лотнють е запорукою шлунково-кишково! безпеки ш-месулiду.
Те, що однiею з головних переваг шмесулщу е знач-но менший ризик розвитку серйозних ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту (не менше нiж у 2 рази) порiвняно з традицiйними НПЗП, показано неодноразово. За даними добре вщомого популяцш-ного дослiдження [7], проведеного в Швшчнш 1тали, ускладнення з боку шлунково-кишкового тракту у хворих, якi приймали нiмесулiд, стали причиною подь бних повщомлень у 10,4 % випадыв, на той час як при застосуванш диклофенаку — в 21,2 %, кетопрофену — в 21,7 %, а троксикаму — у 18,6 %. Це одна з головних переваг шмесулщу, осктьки розвиток патологи трав-но! системи е, безумовно, головним лiмiтуючим фактором при використанш НПЗП.
1ншою важливою фармакоюнетичною особливiстю нiмесулiду е дуже швидке досягнення максимальних концентрацiй i короткий перiод напiввиведення [17]. Так, максимальна концентращя нiмесулiду в плазмi становить вiд 2,86 до 6,50 мг/л i досягаеться протягом 1,22—2,75 год шсля перорального прийому. Середнш
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденц||': Заз1рний 1.М., Кл1н1чна л1карня «Феофан1я» Державного управлшня справами, вул. Академ1ка Заболотного, 21, м. КиТв, 03680, УкраТна; e-mail: redact@i.ua For correspondence: I. Zazimyi, Clinical Hospital "Feofaniya"of the Agency of State Affairs, Academic Zabolotny st., 21, Kyiv, 03680, Ukraine, e-mail: redact@i.ua
перюд напiврозпаду становить вiд 1,8 до 4,7 год, але при дворазовому призначенш препарату лейкоцитарна ЦОГ-2 пригшчуеться протягом 8 годин. Перiод натв-виведення становить вiд 1,8 до 4,73 год; у сечi й фека-лiях нiмесулiд визначаеться в мМмальних концентра-цiях, основний шлях його елiмiнацil з органiзму — це метаболiчна трансформацiя з утворенням 4'-пдрокси-похiдних, яю також мають протизапальнi й аналгетич-нi властивосп, але меншою мiрою.
Короткий перюд натврозпаду нiмесулiду також дозволяе призначати його патентам похилого вiку з порушеннями функцй' нирок без ризику акумуляцй' в органiзмi [2]. Шмесушд може застосовуватися у хворих з ктренсом креатинiну вiд 30 до 80 мл/хв без корекци дози. Повторний прийом препарату протягом 7 дшв практично не викликае його кумуляци.
Швидкiсть настання аналгетичного ефекту в ш-месулiду заслужено вважаеться визначною — через 15—20 хв тсля прийому оральних форм. Це було яскра-во доведено при широкому спек^ патологiчних ста-шв. Деякi автори обГрунтовано вважають, що нiмесулiд сво!ми унiкальними властивостями, яы мають попит у клiнiчнiй практищ, бiльшою мiрою зобов'язаний сво'ш фармакокшетищ й додатковим ефектам пригнiчення ЦОГ-2 [9]. Не викликае сумнiвiв, що саме завдяки фар-макокiнетицi шмесушд зарекомендував себе як препарат для швидкого усунення болю: шмесушд швидко й повшстю абсорбуеться у верхшх вiддiлах шлунково-кишкового тракту, при цьому тк плазмово! концен-трацй' спостерiгаеться вже до першо! години пiсля при-йому ентеральних форм.
Нiмесулiд пригшчуе гiпералгезiю в короткi для не-стеро!дних протизапальних засобiв (i не тльки) термь ни. Усi НПЗП викликають зменшення гшералгези, од-нак ефект шмесушду перевершуе такий у рофекоксибу при порiвняно однаковiй ефективност з диклофена-ком i целекоксибом [4]. Це дае тдставу призначати шмесушд перед оперативним втручанням i тсля нього.
У синовiальнiй рщиш максимальна концентрацiя досягаеться аналогiчно до концентраций в кровi. Пiсля прийому препарату протягом тижня в дозi 200 мг на добу шмесушд затримуеться в синовiальнiй рiдинi протягом 12 год [9].
У 1994 р. була продемонстрована здатшсть шмесу-лщу пригнiчувати ЦОГ-2 при значно меншому впливi на ЦОГ-1, яка в подальшому була неодноразово шд-тверджена в дослiдженнях in vitro [8, 9], ex vivo, а також in vivo [8]. Шмесушд е переважно селективним препаратом щодо ЦОГ-2: у терапевтичних концентращях вш пригнiчуе 88 % активност ЦОГ-2 i 45 % активност ЦОГ-1 [17]. Саме таке сшввщношення блокади iзо-форм ЦОГ обумовлюе швидке настання клiнiчного ефекту й низький ризик побiчних ефектав. У даному випадку помiрна селектившсть може бути перевагою порiвняно з високою селектившстю. Передбачаеть-ся, що шмесушд пригнiчуе ЦОГ-1 саме в вогнищi за-палення i болю, що може мати особливу терапевтичну перевагу при вщсутносп впливу на ЦОГ-1 у шлунку й нирках [9].
Запалення супроводжуеться гiперпродукцieю ш-терлейкiнiв (1Л) 1 i 6, фактора некрозу пухлини альфа (ФНП-а); нaкопиченi в дтянш тканинного запалення лiмфогiстiоцитaрнi клгтини видiляють aгресивнi ферменти (мaтрикснi металопротешази) й перекиснi продукти, що ушкоджують клiтини синови', хряща й субхондрально!' кiстки. Утворенi при цьому алгогени стимулюють периферичнi больовi рецептори, а цитоы-ни й простагландини рiзко пiдвищують ïx чутливiсть до больового порушення, що на тку запально!' активнос-тi, яка припадае на другу половину ^4i й ранш ран-ковi години, призводить до появи типового запального болю в патенпв iз ревматичними захворюваннями су-глобiв.
Нiмесулiд е препаратом з мультифакторним меха-нiзмом да, яка не обмежуеться лише пригнiченням ЦОГ-2 [15]. Численш рiзноплaновi ефекти впливу ш-месулiду на меxaнiзми болю й запалення отримали наз-ву ЦОГ-незалежних ефектiв [10, 19].
Так, шмесулщ пригнiчуe:
— aгрегaцiю й м^рацш нейтрофiлiв;
— продукцiю й вивтьнення гiстaмiну;
— утворення токсичних форм кисню;
— aктивнiсть шдуцибельно!' NO-синтетази (NOS);
— продукцiю фактора активаци' тромбоцитiв (PAF);
— синтез металопротешаз (MMPs);
— вивiльнення цитоышв (1Л-6);
— синтез i вивтьнення субстанци' Р;
— трaнслокaцiю епсилон-протешюнази С у сенсор-них нейронах.
Особливо значущим ЦОГ-незалежним ефектом нiмесулiду е пригшчення aктивностi NO-синтетази i, вiдповiдно, утворення окису азоту й пероксинпри-ту (ONOO-), якi е ключовими медiaторaми в проце-сi руйнування клгтин оргaнiзму. Пiд час дослiджень було виявлено, що при остеоaртрозi в хондроцитах збтьшуеться утворення оксиду азоту (NO). З одного боку, це гальмуе синтез матриксу й шдсилюе його деградацш. З шшого — взaeмодiя NO з пдроксиль-ними радиксами й супероксид-aнiоном призводить до утворення шшого радикала кисню — пероксиш-триту (ONOO), що тдсилюе ушкодження клiтин й шдвищуе чутливiсть xондроцитiв до цитокш-шдуко-ваного апоптозу [19]. Шмесулщ зaпобiгae розвитку NO-шдукованого ушкодження тканин двома способами. По-перше, препарат пригшчуе актившсть NO-синтази, що призводить до зменшення утворення NO [16, 17]. По-друге, шмесулщ та його основний мета-боли захоплюють пероксинiтрит, зменшуючи його шкiдливу дiю на клгтини.
Нiмесулiд пригнiчуe також aктивнiсть 5-лшокси-генази, знижуючи таким чином ризик виникнення запалення й виразок у шлунково-кишковому траки, що додатково шдвищуе його гастроштестинальну безпеку [12].
Важлива перевага шмесулщу над iншими нестерощ-ними протизапальними засобами — здaтнiсть пригш-чувати вивiльнення гiстaмiну тучними клгтинами [6]. Цей ефект мае величезне значення, оскшьки спектр
дц пстамшу надзвичайно широкий, i вплив на його вироблення в рядi ситуацiй може мати додаткове зна-чення. Так, на вiдмiну в!д iндометацину, нiмесулiд виявився здатним знижувати скорочення iзольованоï бронхiальноï мускулатури людини у вiдповiдь на вплив пстамшу. Крiм того, у дослiдах на свинях вш зменшу-вав бронхоконстрикцш, викликану ацетальдегiдом [18]. Отже, шмесушд е препаратом вибору за наявнос-тi у хворого астми, а також алерпчних реакцiй на iншi НПЗП.
J. Pelletier i ствавт. (1999) [13] продемонстрували, що в терапевтичних концентрациях нiмесулiд, на в!д-мiну вiд напроксену, iндукував внутршньокштинне фосфорилювання й активацiю глюкокортико'тних ре-цепторiв, що приводить до змши експресй' глюкокортико'тних генiв-мiшеней. Отже, одним iз механiзмiв протизапально! активност нiмесулiду може бути також i вплив на глюкокортико'тш рецептори.
Ушкальною властивiстю, що видiляе нiмесулiд з ушх НПЗП, вважаеться його антицитокшовий ефект. За останнiми даними встановлено, що шмесулт пригш-чуе in vivo вивтьнення ФНП-а й продукцш активного кисню — два ефекти, як! роблять суттевий внесок в протизапальну та аналгетичну дц препарату [9]. Саме ФНП-а е ключовим тригером у стимуляцй' утворення шших цитокiнiв гшералгезй'. На культурi синов!аль-них фiбробластiв у хворих на остеоартроз шмесулт у терапевтичних концентрациях знижував синтез штер-лейкшу-6 та урокiнази при пiдвищеннi продукцй' ш-гiбiтору активатора плазмiногену. Аналопчну дiю мав i напроксен, однак для цього були потрiбнi бтьш висок! дози препарату [14]. Таы особливост нiмесулiду, як активащя синтезу шпбггору тканинного активатора плазмшогену, блокування синтезу тромбоцит-активу-ючого фактора, е надзвичайно важливими для орто-педо-травматологiчноï групи хворих для запобiгання пiсляоперацiйним тромбоемболiчним ускладненням, що мае особливе значення для пашентав !з супутшми кардюваскулярними захворюваннями [5].
Нiмесулiд усувае пригшчувальний вплив штерлей-кшу-1 на синтез протеоткашв [16]. На втмшу в!д iндометацину, що значно ушкоджуе хрящ, шмесулт in vitro навпъ у високих дозах не порушував синтез про-теогшкашв хондроцитами. Було також показано пригшчення видтення еластази та шших маркерiв ней-трофтьно! дегрануляцй', як! тдтримують деструкцiю хряща при остеоартроз!.
Ц експериментальш дан! знайшли тдтвердження в кшшчних дослтженнях, у яких призначення терапевтичних доз шмесулту призводило до значного зни-ження р!вня матриксних металопротешаз (ММП) у си-роватщ кров!, зокрема матриксно! металопротешази-3 (або стромел!зину) [11]. Дослтження М. Bevilacqua i ствавт. (2004) [3] також подтвердило, що у хворих зни-жуеться концентрацгя матриксно! металопротешази-3 та палурону в сироватш кров! при застосуванш шмесулту на втмшу в!д хворих, як1 приймали !бупрофен. Отже, проведен! дослтження свтчать про те, що шмесулт знижуе вмют ММП-2, ММП-3, ММП-8, ММП-9,
PAI-1, гiалуронату, COMP у плазмi KpoBi або культурах суглобових клггин, що вказуе на його здатшсть шд-тримувати нормальну анатомiю та фiзiологiю хряща в пацiентiв з остеоартрозом. Цi факти в поеднанш з низьким ризиком розвитку ускладнень з боку шлун-ково-кишкового тракту е шдставою для застосування шмесушду при остеоартрозь
Поеднання таких властивостей шмесулту, як про-тизапальна, аналгетична й хондропротективна, е особливо важливим для ефективно! боротьби з хрошч-ними захворюваннями суглобiв i опорно-рухового апарату в цiлому.
Враховуючи наявтсть на ринку Укра'ши оригшаль-ного шмесулвду та його генеримв, а також появу шмесушду вiтчизняного виробника, ми вирiшили пор1вня-ти ефективнiсть деяких з них в однорвдних клшчних групах.
Мета дослщження: оцiнити ефективнiсть та безпеч-нiсть застосування препарату Нiмедар (курс 14 дшв) по-рiвняно з препаратом Шмесил усистемiлiкування хворих на раншх стадiях остеоартрозу колiнного суглоба, остеохондрозу поперекового втдту хребта та в ранньому шсляоперацшному перiодi пiсля ендоскопiчних втру-чань на колшному суглобi.
Матер1али та методи
За дизайном дане клiнiчне дослтження було про-спективним. З метою оцшки ефективностi препарату були сформоваш клiнiчнi групи хворих, iдентичних за характером та стадiею захворювання, яы за шформо-ваною згодою включалися в дослiдження. Дослтжен-ня проведено в центрi ортопедй', травматологй' та спортивно!' медицини клшчно! лшарш «Феофашя» в груднi 2017 року.
Дослтження проведено за участю 70 пащенпв. 30 хворих становили контрольну групу, 30 — дослiдну группу, 10 — ретроспективну групу. Хворi контрольно!' групи отримували препарат Шмесил по 1 саше 2 рази на добу тсля прийому '¿ш, хворi дослтно! групи отримували препарат Шмедар по 1 саше 2 рази на добу тсля прийому '¿ш протягом 14 дшв, хворi ретроспективно!' групи не отримували вказаш препарати.
Кожна група була подтена на три пiдгрупи таким чином.
Першу тдгрупу становили 10 хворих жшочо! статi вiком 40—50 роив з остеоартрозом колшного суглоба 1-ï стадй' та незначним синовiтом.
Другу птгрупу становили 10 хворих чоловiчоï статi з остеохондрозом поперекового втдту хребта, наявшс-тю больового синдрому без невролопчно! симптоматики (перша група зпдно з класифiкацiею захворювань хребта Квебексько! спецiальноï комiсiï) [11].
Третю пiдгрупу становили 10 хворих чоловiчоï статi вiком 30—40 роив iз парцiальним пошкодженням за-днього рогу медiального менiска, яким була проведена артроскотчна резекцiя пошкоджено! частини менiска. У дослiдження включенi лише хворi з клаптеподiбним пошкодженням заднього рогу медiального менiска, що було дiагностоване артроскопiчно.
Ще 10 хворих чолов1чо! CTaTi вшом 30—40 роыв i3 пaрцiaльним пошкодженням заднього рогу медiaль-ного менюка, яким була проведена aртроскопiчнa резекщя пошкоджено'' частини менiскa, становили ретроспективну групу для оцiнки кiлькостi введень знеболюючих препaрaтiв пiсля операцй'. Вони не отри-мували нi Шмесил, нi Нiмедaр.
Пaцieнти не мали iнших системних захворювань, а також гострих патолопчних процесiв з боку печшки, нирок, серцево-судинно', ендокринно'' та нервово'1 систем.
Перед включенням у групу дослщження, з метою визначення та уточнення дiaгнозу, всiм хворим про-водилися зaгaльноклiнiчнi лaборaторнi обстеження, що дало можливiсть провести диференщальну даа-гностику 3i специфiчними й неспецифiчними запаль-ними захворюваннями суглобiв (ревмато'дний артрит, реактивний артрит тощо).
Усiм хворим першо'' пiдгрупи (остеоартроз) викону-вали рентгеногрaфiю колiнного суглоба в корональнш, сaгiтaльнiй та акшальнш проекцiях, рентгеногрaфiю в коронaльнiй проекци з навантаженням, рентгено-грaфiю в проекци Розенберга та магштно-резонансну томографш (МРТ) суглоба. Це дало можливють ви-ключити з дослiдження вшх хворих iз пiдозрою на трав-мaтичнi й дистрофiчнi змiни в суглобь
Усiм хворим друго'1 тдгрупи (остеохондроз попе-рекового вiддiлу хребта) також виконували рентгено-грaфiю поперекового вщдту хребта в коронaльнiй та саптальнш проекцiях, функцiонaльнi рентгенограми в саптальнш проекцй', МРТ поперекового вщдту хребта. Це дало змогу виключити з дослiдження хворих iз нaявнiстю спондилоартрозу, спондильозу й протруз1я-ми мiжхребцевих дисков.
Усiм хворим третьо'' пiдгрупи (пaрцiaльне пошко-дження заднього рогу медiaльного менiскa) виконували рентгенографш колiнного суглоба в корональнш, саптальнш та акшальнш проекщях, рентгенографш в корональнш проекцй' з навантаженням, рентгенографш в проекцй' Розенберга та МРТ суглоба. Це дало можливють виключити з дослщження вшх хворих iз шдозрою на дистрофiчнi змши в суглобi та iншi трав-мaтичнi ушкодження.
Отже, ми сформували максимально однорщш шдгрупи хворих у контрольнiй та дослщжуваних групах.
Клiнiчне спостереження за хворими проводили в динамщк до початку лшування та через 20—25 дiб тсля початку лiкувaння. Функцiонaльний результат був тим кращим, чим меншою була вираженють ранково'1 ску-тостi та функцюнальних розлaдiв колiнного суглоба у хворих 1-1 та 2-1 пщгруп, чим нижчою була суб'ективна оцшка больового синдрому за вiзуaльно-aнaлоговою шкалою (ВАШ) [20]. Вiзуaльно-aнaлоговa шкала — метод суб'ективно'1 оцiнки болю. Патента просять вщмь тити на неградуйованш лiнií довжиною 10 см точку, що вщповщае ступеню вираженост болю. Лiвa межа лiнií вщповщае визначенню «болю немае», права — «най-гiрший бiль, який можна собi уявити». Як правило,
використовують паперову, картонну або пластмасову лшшку довжиною 10 см. 3i зворотного боку лшшки нанесено сaнтиметровi подiлки, за якими лiкaр вщзначае отримане значення й заносить у лист спостереження. До безумовних переваг цieí' шкали вiдносять и простоту й зручнють. При динaмiчнiй оцiнцi змши штенсив-ностi болю вважають об'ективними й ютотними, якщо значення ВАШ вiдрiзняeться вiд попереднього бiльше шж на 13 мм.
Також оцшювали потребу в знеболювальних препаратах шсля операцй у хворих третьо'1 пiдгрупи.
Оцiнювaли появу небажаних реакцш у хворих. До небажаних побiчних реaкцiй були вкпюченi: головний бть, порушення сну, безсоння, запаморочення, в1д-чуття нудоти, бiль i дискомфорт в ешгастральнш дтян-цi, метеоризм, дiaрея, запор, aлергiчнi реакци.
Результати та обговорення
У першiй пiдгрупi (ж1нки з ОА колiнного суглоба 1-1' стади) iнтенсивнiсть болю (за ВАШ) змшилась пiсля прийому Шмесилу з 9,3 до 4,1 бала ^зниця становила 5,2 бала). Шсля прийому Шмедару iнтенсивнiсть болю (за ВАШ) змшилась з 9,2 до 4,1 бала, рiзниця становила 5,1 бала. Побiчнa реакщя спостериалась у виглядi нудоти в одше! пaцieнтки, яка приймала Нiмедaр.
У другш пiдгрупi (чоловiки з остеохондрозом поперекового вщдту хребта) штенсивнють болю за ВАШ змiнилaсь шсля прийому Шмесилу з 8,4 до 4,0 бала ^зниця становила 4,4). Шсля прийому Шмедару ш-тенсивнють болю за ВАШ змшилась з 8,3 до 4,1 бала, рiзниця становила 4,2 бала. Побiчнi реакци не спосте-рiгaлись у жодного хворого.
У третш пiдгрупi (чоловши з пaрцiaльним пошкодженням заднього рогу медiaльного менiскa, яким була проведена артроскотчна резекцiя пошкоджено'1 частини мешска) штенсивнють болю за ВАШ зменши-лася тсля прийому Шмесилу з 9,4 до 2,2 бала ^зниця становила 7,2 бала). Шсля прийому Шмедару штенсивнють болю за ВАШ зменшилася з 9,3 до 2,2 бала, рiзниця становила 7,1 бала. Побiчнi реакци у хворих ще! п1дгрупи також не спостериались.
Хворим дано'1 пщгрупи менше вводилось знеболюючих препарапв, у тому числ1 й оп1о'1д1в. Так, ктькють введень знеболюючих препaрaтiв у перш! три дш тс-ля операцй' становила 1,4 на добу в обох пщгрупах, а кшькють введення ошощв становила 0,3 на добу на одного оперованого хворого. На той час як у хворих ретроспективно'' групи кшькють введень знеболюючих становила 1,6 на добу, з них ошощв — 0,6.
Оцшюючи появу небажаних по61чних реакцш, таких як головний 61ль, порушення сну, безсоння, запаморочення, вщчуття нудоти, 61ль i дискомфорт в ешгастральнш дшянщ, метеоризм, дiaрея, запор, алерпчш реакци, ми виявили лише один випадок по-яви нудоти шсля прийому Шмедару у хворо'' першо' пщгрупи, що була скорегована прийомом препарату. Тобто частота небажаних по61чних реакцш шсля прийому Шмесилу становила 0 %, а тсля прийому Шмедару — 0,3 %.
Таблиця 1. Оц/нка результатов л1куванняхворихз ОА кол!нного суглоба (р < 0,01)
Препарат ВАШ до лшування ВАШ шсля л^вання (курс 14 дшв) Рiзниця
Ымесил (n = 10) 9,3 ± 0,3 4,1 ± 0,1 5,2
Ымедар (n = 10) 9,2 ± 0,3 4,1 ± 0,1 5,1
Таблиця 2. ОцНка результатов л1кування хворих з остеохондрозом поперекового
в1дд'шу хребта (р < 0,01)
Препарат ВАШ до лшування ВАШ шсля л^вання (курс 14 днiв) Рiзниця
Ымесил (n = 10) 8,4 ± 0,2 4,0 ± 0,2 4,4
Ымедар (n = 10) 8,3 ± 0,3 4,1 ± 0,2 4,2
Таблиця 3. Оц/нка результатов лкування хворих iз парц/альним пошкодженням заднього рогу медiального мешска, яким була проведена артроскоп/чна резекщя пошкодженоï частини мешска (р < 0,01)
Препарат ВАШ до лшування ВАШ пiсля лшування Рiзниця Ктькють введень знеболювальних препаратiв Кiлькiсть введень ошалв
Ымесил (n = 10) 9,4 ± 0,4 2,2 ± 0,1 7,2 1,4 0,3
Нiмедар (n = 10) 9,3 ± 0,3 2,2 ± 0,1 7,0 1,4 0,3
Ретроспективна група (n = 10) - - - 1,6 0,6
ю
9,2
ä 4
НИмесил
ННмедар
I До л1кування О Шсля шкування (курс 14 дню)
Рисунок 1. Оцнка результат/в л/кування хворих з ОА колнного суглоба
э
ä
Ымесил Ымедар
Щ До л1кування О Шсля л1кування (курс 14 дшв)
Рисунок 2. Оц/нка результат/в л/кування хворих з остеохондрозом поперекового в/ддлу хребта
10 8 6 4 2
9,4
2,2
9,3
2,2
Ншесил Шмедар
Щ До л1кування Ц Шсля л1кування (курс 14 див)
Рисунок 3. Оц/нка результат/в л/кування хворих /з парц/альним пошкодженням заднього рогу мед/ального мен/ска, яким була проведена артроскоп/чна резекц/я пошкоджено)' частини мен/ска
1,8-
ю
Е 1,6-
ГО
Q.
и 1,4-t|l.2-1 -0,80,60,40,2-
1,4
Я х
m s
н J Б с S
л m Ц S
0,3
1,4
0,3
На фош прийому Нмесилу
1,6
0,6
На фош прийому Ымедару
[J Неотати []0гаати
Ретроспективна група
Рисунок 4. Додаткове знеболювання хворих, яким була проведена артроскоп/чна резекц/я пошкодженоï частини менска
Висновки
Результати проведеного проспективного клшчно-го дослщження засвiдчили ефективнiсть застосування препарату Шмедар — нiмесулiд 100 мг/2 г у гранулах виробництва ПрАТ «Фармацевтична фiрма «Дарниця» при лшуванш хворих з 1-ю стадieю остеоартрозу ко-лiнного суглоба та остеохондрозу поперекового вщдд-лу хребта без невролопчних ознак. При спостереженнi встановлено суттеве зменшення больового синдрому за ВАШ вщ сильного болю до його вщсутность У сис-темi мультимодально! анестези застосування препарату Шмедар також привело до зменшення кшькосп введень анестетиыв пiсля проведення артроскошчних втручань та позитивно! динамши больового синдрому. Отриманий ефект вщ застосування препарату Шме-дар не поступався ефекту вщ застосування препарату Шмесил.
Характер та частота виникнення побiчних реакцiй у групi спостереження засвщчили, що при застосу-ванш Нiмедару спорадичнi випадки побiчних ефекпв повнiстю усувалися корекцieю режиму застосування та дieтою й не потребували припинення лiкування, що пiдтверджуe безпечшсть застосування даного препарату у хворих на остеоартроз iз наявшстю коморбщ-них станiв.
На пiдставi отриманих результатiв можна зробити висновок, що препарат Шмедар виявляе ефективну знеболювальну та протизапальну даю, мае високий профть безпеки, що дозволяе застосовувати його в системi лшування та профiлактики дегенеративно-дистрофiчних захворювань хребта й суглобiв та сис-темi мультимодально! анестези пiсля ендоскошчних операцiй на суглобах.
Застосування препарату Шмедар у системi мультимодально! анестез!! шсля iнших ортопедо-травмато-лопчних операцiй вимагае подальших дослiджень.
Конфлжт штересш. Не заявлений.
Список л1тератури
1. Bennet A., Villa G. Nimesulide: an NSAID that preferentially inhibits COX-2, and has various unique pharmacological activities//Exp. Opin. Pharmacother. — 2000. — 1. — 277-286.
2. Bernareggi A. Clinical pharmacokinetics of nimesulide // Clin. Pharmacokinet. — 1998. — 35(4). — 247-274.
3. Bevilacqua M., Devogelaer J.P., Righini V., Famaey J.P., Manicourt D.H. Effect of nimesulide on the serum levels of hyal-uronan and stromelysin-1 in patients with osteoarthritis: a pilot study // Int. J. Clin. Pract. Suppl. — 2004. — 144. — 13-19.
4. Bianchi M, Ferrario P., Balzarini P., BrogginiM. Plasma and synovial fluid concentrations of nimesulide and its main metabolite after a single or repeated oral administration in patients with knee osteoarthritis// J. Int. Med. Res. — 2006. — 34. — 348-354.
5. Bloodsworth A, O 'Donnell V.B., Freeman B.A. Nitric oxide regulation of free radical and enzyme mediated lipid and lipoprotein oxidation // Aterioscler. Thromb. Vasc. Biol. — 2000. — 20(7). — 1707-1715.
6. Casolaro V., Meliota S., Marino O. et al. Nimesulide, a sulfonanilide nonsteroidal anti-inflammatory drug, inhibits me-
diator release from human basophils and mast cells // J. Pharmacol. Exp. Ther. - 1993. - 267(3). - 1375-85.
7. Conforti A., Leone R., Moretti U., Mozzo F., Velo G. Adverse drug reactions related to the use of NSAIDs with a focus on nimesulide: results of spontaneous reporting from a Northern Italian area // Drug Saf. - 2001. - 24(14). - 1081-1090.
8. Famaey J.P. In vitro and in vivo pharmacological evidence of selective cyclooxygenase-2 inhibition by nimesulide: an overview //Inflamm. Res. — 1997. — 46. — 437-46.
9. Grossman C.J., Wiseman J., Lucas F.S. et al. Inhibition of constitutive and inducible cyclo-oxygenase activity in human platelets and mononuclear cells by NSAIDs and COX 2 inhibitors //Inflam. Res. - 1995. - 44. - 253-7.
10. Henrotin Y.E., Labasse A.H., Simonis P.E. et al. Effects of nimesulide and sodium diclofenac on interleukin-6, interleu-kin-8, proteoglycans and prostaglandin E2 production by human articular chondrocytes in vitro// Clin. Exp. Rheumatol. — 1999. - 17. - 151-160.
11. Kullich W.C., Niksic F., Klein G. Effect of nimesulide on metalloproteinases and matrix degradation in osteoarthritis: a pilot clinical study // Int. J. Clin. Pract. Suppl. — 2002. — 128. - 24-29.
12. Laporte J.R., Ibanez L, Vidal X. et al. Upper gastrointestinal bleedings, associated with the use of NSAIDs: newer versus older agents//Drug. Saf. - 2004. - 27(6). - 411-420.
13. Pelletier J.P., Di Battista J.A., Zhang M. et al. Effect of nimesulide on glucocorticoid receptor activity in human synovial fibroblasts//Rheumatology. - 1999. - 38 (Suppl. 1). - 11-13.
14. Pelletier J.P., Mineau F., Fernandes J.C. et al. Two NSAIDs, nimesulide and naproxen, can reduce the synthesis of urokinase and IL-6 while increasing PAI-1, in human OA synovial fibroblasts //Clin. Exp. Rheumatol. — 1997. — 15. — 393-398.
15. Rainsford K. and Members of the Consensus Report Group on Nimesulide. Nimesulide — a multifactorial approach to inflammation and pain: scientific and clinical consensus // Current Medical Research and Opinion. — 2006. — 22(2). — 1161-1170.
16. Rainsford K.D. Nimesulide: overview of properties and applications //Drugs of Today. — 2001. — 37(Suppl. B). — 3-7.
17. Rainsford K.D. Relationship of nimesulide safety to its pharmacokinetics: assessment of adverse reactions // Rheuma-tol. (Oxford). - 1999. - 38 (Suppl. 1). - 4-10.
18. Rossoni G., Berti F., Buschi A. et al. New data concerning the antianaphylactic and antihistaminic activity of nimesulide //Drugs. - 1993. - 46 (Suppl. 1). - 22-28.
19. Scher J.U., Pillinger M.H., Abramson S.B. Nitric oxide synthases and osteoarthritis // Curr. Rheumatol. Rep. — 2007. - 9(1). - 9-15.
20. Кузьменко В.В., Фокин В.А., Маттис Э.Р., Соков Е.Л., Бармотин Т.В., Назарова Т.Б. Психологические методы количественной оценки боли // Советская медицина. - 1986. - 10. - С. 44-48.
21. Atlas S.J. The Quebec Task Force classification for Spinal Disorders and severity,treatment and outcomes of shiatica and lumbar spinal stenosis / S.J. Atlas, R..A. Deyo, D.L. Patrick et al. // Spine. - 1996. - Vol. 21. - P. 2885-2892.
Отримано 23.02.2018 ■
Зазирный И.М.
Клиническая больница «феофания» Государственного управления делами, г. Киев, Украина
Эффективность применения препарата Нимедар в ортопедической практике
Резюме. Цель исследования заключалась в оценке эффективности и безопасности использования Нимедара по сравнению с Нимесилом при лечении пациентов с ранними стадиями остеоартрита коленного сустава, боли в нижней части спины и в раннем послеоперационном периоде после эндоскопической хирургии колена. Это клиническое исследование было перспективным. Были сформированы 3 клинические группы. Исследование проводилось с участием 70 пациентов. 30 пациентов составили контрольную группу, 30 — группу исследования, 10 — ретроспективную группу. Пациенты в контрольной группе получали Нимесил, в экспериментальной группе — Ни-
медар, больные ретроспективной группы не получали никаких лекарств. Результаты проспективного клинического исследования продемонстрировали эффективность применения Ни-медара производства ЧАО «Фармацевтическая фирма «Дар-ница» при лечении пациентов с 1-й стадией остеоартроза коленного сустава и боли в нижней части спины без каких-либо неврологических признаков и в послеоперационном периоде после артроскопической частичной менискэктомии. Ключевые слова: обезболивание; Нимедар; Нимесил; остео-артроз коленного сустава; остеохондроз поясничного отдела позвоночника; артроскопическая резекция мениска
I.M. Zazirnyi
Clinical Hospital"Feofaniya" of the Agency of State Affairs, Kyiv, Ukraine
Effectiveness of Nimedar application in orthopedic practice
Abstract. The aim of the study was to evaluate the efficacy and safety ofusing Nimedar in comparison with Nimesil in the treatment of patients with early stages of knee osteoarthritis, low back pain and in the early postoperative period after endoscopic knee surgery. This clinical study was prospective. There were formed 3 clinical groups of patients. A total of 70 patients were enrolled in the study: 30 of them were included in the control group, 30 — in the study group, 10 — in the retrospective group. Patients in the control group received Nimesil, persons in the experimental group — Nimedar,
patients in the retrospective group did not receive any medicine. The results of the prospective clinical study demonstrated the efficacy of Nimedar application manufactured by PrJSC " Pharmaceutical Firm "Darnitsa" in the treatment of patients with the first stage of knee osteoarthritis and low back pain without any neurological signs and in the postoperative period after arthroscopic partial meniscectomy. Keywords: anesthesia; Nimedar; Nimesil; osteoarthritis of the knee joint; osteochondrosis of the lumbar spine; arthroscopic meniscus resection
