CC BY
3
УДК 35.072.1:332.146.2(477) https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2022.4.22
I. П. ЛОПУШИНСЬКИй
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0002-7460-7476 В. Д. Ф1Л1ППОВА
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0002-8476-3341 Р. М. ПЛЮЩ
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ORCID: 0000-0003-1135-1482
МЕХАН13МИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ТЕРИТОР1АЛЬНИХ ГРОМАД В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЩ1 ВЛАДИ В УКРА1Н1
У cmammi розглянуто теоретичн та прикладн аспекти розвитку mepumopicmbnux громад у незалежнт Укран в умовах децентралгзаци державноi влади. Показано, що реформа мкцевого самоврядування та тери-mopiальнoi органгзацИ влади в Укра'т, яка устшно peалiзoвуemься з 2014 року, отримала лoгiчнe завершення утворенням нових mepumopiальнux громад i райотв та обранням представницьких opганiв на мiсцeвux виборах на 25 жовтня 2020 р. Доведено, що ця реформа не лише створила нoвi мoжлuвoсmi для розвитку mepumopiаль-них громад, а й запровадила европейську модель мкького самоврядування, адаптовану до нацюнальних умов, i тим самим наблизила нашу державу до сmандаpmiв Свропейський Союз, особливо пiсля того, як 23 червня 2022 року Украта набула статусу кра'ти-кандидата на вступ до eвpoпeйськoi спшьноти. Обтрунтовано, що трансформацшш змти в сuсmeмi мiсцeвoгo самоврядування супроводжуються низкою ризиюв дeцeнmpалiза-цп та адмiнiсmpаmuвнo-mepumopiальнoi реформи, яю пов'язаш з наявнктю та накопиченням тституцшних, ресурсних, сoцiальнo-дeмoгpафiчнux баp'epiв i як повинш враховувати при розробц та реал1зацИ конкретних мexанiзмiв розвитку територш. Доведено, що ця реформа е, без перебшьшення, реформою номер один в Укра-im, вiд peзульmаmiв якоХ залежить не лише розвиток демократа, громадянського суспшьства, ефективтсть мкцевих iнсmumуmiв публiчнoi влади, а й загальний успix нашоХ кра'ти та ii европейськоХ перспективи. Зроблено висновок, що poзпoчаmi в Укран суспiльнi перетворення вимагають подальших законодавчих та оргашзацтних змт, спрямованих на посилення заxoдiв peгioнальнoi полтики, спрямованих на досягнення конвергенци розвитку peгioнiв, активгзацт населення для виршення власних потреб та iнmepeсiв.
Ключовi слова: дeцeнmpалiзацiя державно1 влади, мкцеве самоврядування, адмiнiсmpаmuвнo-mepumopiальна реформа, мехашзми публiчнoгo управлтня, розвиток mepumopiальнux громад, спроможна mepumopiальна громада.
I. P. LOPUSHYNSKYI
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-7460-7476 V. D. FILIPPOVA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-8476-3341 R. M. PLIUSHCH
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0003-1135-1482
MECHANISMS FOR ENSURING THE SUSTAINABLE DEVELOPMENT OF TERRITORIAL COMMUNITIES UNDER THE CONDITIONS OF DECENTRALIZATION AUTHORITIES IN UKRAINE
The article examines the theoretical and applied aspects of the development of territorial communities in independent Ukraine under the conditions of decentralization of state power. It is shown that the reform of local self-government and territorial organization of power in Ukraine, which has been successfully implemented since 2014, received a logical conclusion with the formation of new territorial communities and districts and the election of representative bodies in local elections on October 25, 2020. It has been proven that this reform not only created new opportunities for the development of territorial communities, but also introduced a European model of municipal government, adapted to national conditions, and thus brought our state closer to the standards of the European Union, especially after Ukraine acquired the status of a country on June 23, 2022. a candidate for joining the European community. It is substantiated that transformational changes in the system of local self-government are accompanied by a number ofrisks of decentralization and administrative-territorial reform, which are associated with the existence and accumulation of institutional, resource,
and socio-demographic barriers and which should be taken into account during the development and implementation of specific mechanisms for the development of territories. It has been proven that this reform is, without exaggeration, the number one reform in Ukraine, the results of which depend not only on the development of democracy, civil society, the effectiveness of local institutions of public power, but also on the overall success of our country and its European perspective. It was concluded that the social transformations started in Ukraine require further legislative and organizational changes aimed at strengthening the measures of regional policy, designed to achieve the convergence of the development of the regions, the activation of the population to solve their own needs and interests.
Key words: decentralization of state power, local self-government, administrative and territorial reform, mechanisms ofpublic management, development of territorial communities, capable territorial community.
Постановка проблеми
Надзвичайно1 актуальносл та стратепчно1 значущосп в державнш поттищ Украши набувають процеси децентралiзацil як одного i3 прюритетних принцитв оргашзаци га функцюнування публiчноl влади. Визначивши полгшчний курс на деценгралiзацiю, наша держава практично обрала «партнерську» модель мюцевого само-врядування, за яко! держава усввдомлюе пвдвищене значения територiальноl громади як ноая прямо! демократ та повноцшного життевого середовища для громадян. У цьому зв'язку першочергово! ваги набувають проблеми забезпечення сталого розвитку геригорiальних громад, складовими якого е економiчне зростання, соцiальний прогрес та захист навколишнього середовища.
Свгтовий досвiд доводить, що суспiльний прогрес значною мiрою залежить ввд тдтримання балансу м1ж цiлями пiдтримки економiчного зростання, конкурентоспроможностi бiзнесу, забезпечення еколопчно! безпеки та зменшення сощально1 нерiвностi В Украíнi в процесi визначення Цiлей сталого розвитку [22], вщповвдних завдань та показник1в на довгострокову перспективу слiд було враховувати глобальш орiентири розвитку, прин-ципи сталого розвитку та суспшьну думку щодо бачення майбутнього розвитку.
Aналiз останшх досл1джень i публiкацiй Останнiм часом до проблеми забезпечення сталого розвитку територiальних громад в умовах децентралiзацil влади в Укрш'ш зверталися О. Васильева, Н. Васильева (розглядають концетуальш засади сталого розвитку терито-рiальних громад) [1], А. Вiремейчик, О. Рубан О. (аналiзують стан управлшня розвитком територiй в умовах децен-тралiзацil) [2] Т. Гоголь, Л. Мельничук (висвiтлюють трансформащю територiальних громад в умовах децентраль заци влади в Укрш'ш) [4], С. Клочко (аналiзуе розвиток об'еднаних територiальних громад в умовах децентралiзацil та реформування мiсцевого самоврядування в Украíнi) [7], В. Костецький, В. Толуб'як (висвплюють перспективи розвитку об'еднаних територiальних громад в Украш) [8], О. Крайник, О. Федорчак (розглядають фiнансування розвитку тершолальних громад в умовах децентралiзацil) [9], С. Кулiш (узагальнюе розвиток територiальних громад в умовах децентралiзацil влади в Украш) [10], В. Малиновський (аналiзуе iсторiю, стан та перспективи реформи децентралiзацil у Волинськш областi) [11], А. Мовчанюк (дослвджуе особливостi функцiонування спроможно1 тери-торiальноl громади в умовах децентралiзацil влади) [12], I. Нагорна (показуе опгимiзацiю iнструментiв державного управлiння регюнальним розвитком в умовах децентралiзацil) [13], колектив авторiв науково-прикладного видання «1нструменти розвитку об'еднаних територiальних громад в умовах децентралiзацil влади» на чолi з В. Олуйком [6], Г. Ортша, О. Сок1л, Ю. Прус, I. Застрожшкова, Л. Gфiменко (дослвджують сталий розвиток мiсцевих громад в умовах децентралiзацií) [19], С. Павлюк (вивчае регулювання соцiально-економiчного розвитку сшьських територiй в умовах децентралiзацil) [15], М. Скиба (систематизуе теоретичш аспекти становлення та розвитку територiальних громад у незалежнiй Украíнi за умов децентралiзацil державно1 влади) [18], Н. Фатюха, О. Тертиця (дослщжують сучасний стан та перспективи розвитку мюцевих бюджетiв в умовах децентралiзацil) [20], В. Чорний (дослiджуе мехашзми впровадження i дiяльностi об'еднаних територiальних громад в умовах децентралiзацil влади в Украш) [22] та ш. Водночас у цих та шших наукових розв1дках недостатньою мiрою розкрито мехашзми забезпечення сталого розвитку територiальних громад пiсля завершення децентралiзацií в нашiй державi, постання нових територь альних громад i райошв, а також пiсля проведення мюцевих виборiв 25 жовтня 2020 року.
Формулювання мети дослiдження Саме тому метою нашоí статтi й стало висвилення механiзмiв забезпечення сталого розвитку територiальних громад у сучасних умовах децентралiзацií влади в Украlнi.
Викладення основного матерiалу дослiдження Здiйснення процесу публiчного управлiння в Украíнi ввдбуваеться за допомогою розроблення та реалiзацil вiдповiдних механiзмiв управлiння, що забезпечують своечасне та ефективне розв'язання наявних у цш сферi суперечностей. Як ввдомо, механiзми публiчного управлiння - це практичш заходи, засоби, важел^ стимули, за допомогою яких органи державно1 влади та органи мюцевого самоврядування впливають на суспiльство, вироб-ництво, будь-яку соцiальну систему з метою досягнення поставлених цiлей. У демократичнш краíнi це спецiальнi засоби, що мають забезпечувати здiйснення управлшського впливу народу Д1е1 кра1ни безпосередньо та через органи державно1 влади й органи мюцевого самоврядування на стан та розвиток держави, ll репошв та терито-рiальних громад сш, селищ, мiст як складно1 соцiально-економiчноl територiальноl системи з метою створення
пдних умов житгeдiяльностi людей, яш проживають у державi (незалежно вiд 1хнього громадянства), та громадян краши, що тимчасово перебувають за ïï межами.
Науковщ в галузi публiчного управлшня виокремлюють такi його механiзми:
- економiчнi, як1 формують механiзм публiчного управлiння за допомогою банкiвськоï, грошово-валютно].', iнвестицiйноï, iнновацiйноï, кредитно'', податково'' политики;
- мотивацiйнi, якi складаються i3 сукупностi стимулiв адмiнiстративних i соцiально-економiчних стимулiв, що спонукають посадових оаб до високоефективноï роботи);
- оргашзацшш, що характеризують об'екти, суб'екти пубтчного управлiння, ïx цiлi, завдання, функци, методи управлiння та органiзацiйнi структури, а також результати ïx функцюнування;
- полгтичш, що визначають особливосп формування через iнструменти економiчноï, соцiальноï, фiнансовоï, промисловоï полiтики;
- правов^ що включають закони, постанови, укази, а також методичнi рекомендаций шструкци тощо) [14].
У сучасних умовах свiтовi тенденцiï та украшсьш реалп в xодi визнаноï ефективностi посилення ролi громад в економiчному розвитку локальних територiй та краïни загалом диктують новi закономiрностi вiдповiдальностi територiальниx громад за мiсцевий розвиток.
По суп, процеси децентрал1зацп та реформи самоврядування поклали на територiальнi громади вщповвдаль-нiсть за розвиток мюцевих територш. Зважаючи на це, саме вщ професiйностi та системностi дш представник1в громад залежить не пльки розвиток та процвiтання окремих територш, а й загалом добробут всieï краши.
Територiальнi громади перетворюються iз об'eктiв на суб'eктiв управл1ння, що робить ix лiдерами змiн, що нестимуть вiдповiдальнiсть за планування свого сталого розвитку, мюцеве економiчне зростання, просторове планування, збереження навколишнього середовища пiдвладноï територи.
Перед мiсцевими громадами стоиъ конкретне завдання - забезпечити сталий розвиток мiсцевоï громади пев-ного регiону, але досi залишаеться вiдкритим питання повноти знань представнишв територiальниx громад щодо всього шструментарш реалiзацiï поставлених перед ними завдань.
Як вiдомо, значна нестабiльнiсть сучасного суспшьного розвитку, зумовлена багатьма чинниками, призводить до численних рiзнорiвневиx насладив, впливаючи на глобальний, нацiоналънi та регюнальш рiвнi, а також на ефективнють функцiонування мiсцевиx громад. У чи^ можливих парадигм обгрунтування напрямшв подолання криз, ризик1в, збурень, мiнiмiзацiï хвильових процесiв тощо вагомим базисом виступае концепцiя сталого розвитку, активний розвиток якоï припадае на ХХ столптя. Загалом сталий розвиток перестае бути нацюнальною чи, тим бшьше, локальною проблемою, а охоплюе глобалънi цiлi.
У ХХ ст. прагнення людства до забезпечення економiчного та теxнологiчного розвитку, як правило, забезпе-чувалося за рахунок нещадноï експлуатацп навколишнього середовища. Наслвдки цього в XXI ст. е очевидними: свгт перебувае у глибок1й криз^ а суперечностi мiж соцiально-економiчними та природними системами досягли загрозливого рiвня. Цi обставини змусили прогресивну м1жнародну громадськ1сть започаткувати так звану «кон-цепцш сталого розвитку» (sustainable development), як новий шдхвд до подолання зазначених проблем.
Вагомою в цьому контекст е заслуга ООН, дiяльнiсть якоï опосередковуеться всесвiтнiми самiтами, деклара-цiями, резолюцiями, пiдсумковими документами конференцш тощо. У числi останнix - проголошеш глобальнi цiлi сталого розвитку до 2030 року [3]. Таким чином, на сьогодш актуальнють питання пошуку шляxiв реалiзацiï цiлей сталого розвитку сумнiвiв не викликае. Стосуеться це безпосередньо й територiальниx громад в Укршш.
Концепт сталого розвитку було започатковано в Декларацп першоï Конференцiï ООН щодо проблем навколишнього середовища (Стокгольм, 1972 р.) i визначено в доповщ Мiжнародноï комюп з навколишнього середовища i розвитку ООН «Наше спшьне майбутне», яку проголосила в 1987 р. прем'ер-мшютр Норвегiï Гру Харлем Брундтланд, чим зробила значний внесок у просуванш зазначеноï концепцп на мiжнародному рiвнi. Основна !дея полягае в забезпеченш певного балансу м1ж поколiннями.
На Самiтi Земл1 ООН 1992 р. у Рю-де-Жанейро було визначено теоретичне пiдгрунтя сталого розвитку як такого, що задовольняе потреби сучасного часу, але не ставить тд загрозу здатнiсть майбутнix поколшь задоволь-няти своï власнi потреби. Надалi цю концепцiю було тдтримано членами конференцiï з питань сталого розвитку 2012 р. у Рю-де-Жанейро («Рiо+20»).
Отже, можемо стверд^вати, що ухвалеш на конференцiяx ООН нормативно-правовi акти започаткували кон-цептуальнi змши розумiння сталого розвитку в довгостроковш перспективi, що мають стосуватись економiчного, екологiчного та соцiального становища в кожнш краïнi та чiтко контролюватися як з боку держави, оргашв мiсце-вого самоврядування, соцiально вщповщального бiзнесу, так i громадськостi.
Таким чином, м1жнародним спiвтовариством було закладено три принципово обов'язковi складовi сталого розвитку: економiчне зростання, соцiальний прогрес та захист навколишнього середовища. Сталий розвиток можна розглядати у трьох формах: 1) як процес (збалансування задiяниx елементiв, насамперед у трiадi «еко-номiка - соцiум - довшлля»); 2) як модель (оптимуму господарювання з урахуванням наявних умов i ресурсних обмежень); 3) як керовану стратепчну мету (парадигму суспшьного прогресу).
За визначенням науковщв у галуз1 пубтчного управлшня, стадий розвиток - це регульований процес гар-мошзаци сощальних, економ1чних i еколопчних складових продуктивних сил, спрямованих на використання, збереження та поетапне ввдновлення цiлiсностi природного середовища, створення можливостей та досягнення високо! якостi життя людей [1].
Зважаючи на викладене вище, до механiзмiв сталого розвитку територiадьних громад вщносимо соцiальнi, економiчнi та еколопчш механiзми. Водночас, виникае потреба доповнення цих механiзмiв так зва-ними «е-вдексами», наприклад, iндексом цифрово! спроможносп (Digital Opportunity Index, DOI), цифрового доступу (Digital Access Index, DAI), шформацшного суспшьства (Information Society Index, ISI) та ш. Вони характеризуют нову реальнiсть, що називаеться iнформацiйним суспiльством, та допоможуть своечасно вщстежувати темпи розвитку нових технологш.
Як зазначалося в Стратегii сталого розвитку «Украша - 2020», затвердженш Указом Президента Украши вiд 12 счня 2015 року №5/2020, метою полтгики у сферi децентралiзацii е ввдхвд вiд централiзованоi' моделi управлшня в держав^ забезпечення спроможносп мiсцевого самоврядування та побудова ефективно! системи терито-рiадьноi органiзацii влади в Укра!ш, реалiзацiя повною мiрою положень Свропейсько! Хартii мiсцевого самоврядування, принцитв субсидiарностi, повсюдностi i фшансово1' самодостатностi мiсцевого самоврядування [17].
У вересш 2015 року в рамках 70-i сесii Генерально1' Асамбле1' ООН у Нью-Йорку вiдбувся Сами ООН зi сталого розвитку. Щдсумковим документом Самiту «Перетворення нашого свiту: порядок денний у сферi сталого розвитку до 2030 року»17 Цiлей Сталого Розвитку та 169 завдань.
2019 року Президент Украши сво!м Указом пiдтримав досягнення Цшей сталого розвитку та результатiв !х адаптацii з урахуванням специфiки розвитку Укра1ни, викладених у Нацiональнiй доповщ «Цiлi сталого розвитку: Украша» [21]. У грудш 2020 року Кабшет Мiнiстрiв Украши внiс змши до Регламенту, яким вiдтепер встановлено, що потреба досягнення Цiлей сталого розвитку враховуеться в процесi формування та реалiзацii державно1' полiтики Украши. Таким чином, на державному рiвнi Цш сталого розвитку було закршлено як орiен-тири для розроблення програмних та прогнозних документiв.
Коли Украша, як й iншi краши-члени ООН, приедналася до глобального процесу досягнення Цiлей сталого розвитку, було започатковано iнкдюзивний процес !х досягнення i в Украiнi. Кожну глобальну цiль було розглянуто з урахуванням специфши нацiонального розвитку, у результат чого постала нацiональна система, яка скла-даеться iз 86 завдань. Ц завдання нацiонадьного розвитку, iндикатори для монiторингу !х виконання та цiльовi орiентири для досягнення до 2030 року було вшображено в Нацюнальнш доповiдi «Цiлi сталого розвитку: Украша» [21]. Фактично ця система е базою для дальшого комплексного мониторингу краши.
2019 року Кабшет Мiнiстрiв Украши у своему розпорядженш [16] затвердив перелж iндикаторiв, у розрiзi яких здшснюеться збiр даних для монiторингу реадiзацii Цiлей сталого розвитку i оприлюднення даних та коор-динацiю робгт з розроблення метаданих за iндикаторами. Так було започатковано вимiрювання суспшьного про-гресу у цiлому та вдосконалення системи нацюнально1' статистики.
У липш 2020 року Украша на Поэтичному форумi високого рiвня зi сталого розвитку пiд егiдою Економiчноi i соцiальноi ради ООН представила свгтовш спiльнотi перший Добровiльний нацюнальний огляд стану досягнення Цшей сталого розвитку.
2021 року в Укра1т було запроваджено постшний мониторинг шлигатонв досягнення Цiдей сталого розвитку [16].
Як ввдомо, процеси децентралiзацii в сучаснiй Украiнi передбачають формування механiзмiв розбудови шсти-туту мюцевого самоврядування, первинним суб'ектом якого виступають територiальнi громади. Територiальна громада як термшолопчне словосполучення набуло широкого розголосу у сферi не лише теоретичного, але й практичного використання. Особливо така тенденщя спостерiгаеться останнiми роками, коли активно започатковано реалiзацiю децентралiзацii та адмiнiстративно-територiального реформування в УкраМ.
Саме тому особливо1' актуальносп в контекстi децентрадiзацii державно1' влади в Укрш'ш набувае стадий розвиток територiальних громад. Нинi не можна оцiнити стан наукового розроблення проблематики сталого розвитку тертолальних громад у нашш державi як задовшьний. Насамперед, це шдтверджуе той факт, що базовi принципи стадого розвитку, визначеш за конвенцiями Рiо, доа не iмплементовано до нацiонадьного законодавства, вiдсутнi (або нерезультативнi) стратеги, концепцл, проекти в галузi забезпечення стану стадого розвитку територiальних громад населених пункпв i держави в цшому. Бiльшiсть науковцiв звертае увагу на недостатню увагу державно1' влади та неефективнють засад функцiонування системи оргашв публiчного управлiння на мiсцевому рiвнi.
Стадий розвиток повинен започатковуватися та тдтримуватися саме на рiвнi територiальноi громади, i ввдпо-вщно його забезпечення повинно здiйснюватися знизу-догори, тобто ввд конкретно1' громади до нацюнального i свь тового рiвнiв. Для того ж, щоб вивести регюн на траекторiю стадого розвитку, слад не тшьки визначити ресурсну забезпеченють територи, збадансувати економiчнi, соцiальнi та еколопчш штереси суб'ектiв полiтики мюцевого розвитку, а й детально проаналiзувати ситуацш, що склалася у провщних секторах економiки певно1' територи.
У цьому контекстi особливо1' ваги набувае спшьний проект ПРООН/СС «Мiсцевий розвиток, орiентований на громаду» (МРГ) - довготривала i комплексна iнiцiатива зi змiцнення потенцiалу, спрямована на пропагування
сталого мюцевого розвитку в Украш. Проект тдтримуе врядування за учасп громад та гтщативи, впроваджуваш громадами, щоб полшшити умови проживания людей у сшьськш i мiськiй мiсцевостi всiеï краши. МРГ надае осо-бливоï' уваги ввдновленню соцiальноï та комунальноï iнфраструктури в прiоритетниx сферах охорони здоров'я, екологи, управлiния водними ресурсами, полшшення управлiния житловим сектором, енергоефективносп i мю-цевого економiчного розвитку.
Спшьний проект СС/ПРООН «Мiсцевий розвиток, орiентований на громаду» допомагае 26 мютам-партнерам iнтегрувати iнновацiйнi теxнологiï в життя мiст, щоб зробити ïx бшьш комфортними та доступними для вах жителiв. У межах проекту оргашзацп мiсцевиx громад Украïнки разом з органами мюцевого самоврядування та ПРООН здшснюють впровадження програми так званого «ефективного власника житла» багатоквартирних житлових будиншв. Проект продовжуе тдтримувати традицiйнi сфери, зокрема енергоефективнiсть, охорону здоров'я, довкiлля i водопостачання в сшьськш мюцевосл, а також впроваджуеться новий компонент iз розвитку мют. МРГ надалi сприятиме розвитку малих ферм i нефермерського бiзнесу в сшьськш мюцевосп. Проект шд-тримуе Уряд Украши в розробленнi полггачних принципiв у сферi децентралiзацiï' та дшиться iнновацiйними шд-ходами та прогресивними практиками з урядування за учасп громад i мiсцевого сталого розвитку iз залученням громад за допомогою центру управлшня знаниями i навчальних курав у 33 ушверситетах уах областей Украши.
Досягнення сталого розвитку на локальному рiвнi насамперед потребуе зусиль, спрямованих на полшшення умов проживания соцiалъно вразливих верств населення - бiдниx та багатодгтних сiмей, осiб з iнвалiднiстю, датей-сири1, дiтей, позбавлених батькiвського пiклування тощо. Задоволення потреб у житлi громадян iз серед-нiми доходами досягатиметься в результат прискорення масштабiв житлового будiвництва, спрощення та зде-шевлення процедур вiдведення землi пiд будiвництво, доступностi кредитних ресурсiв для будiвництва або при-дбаиня житла та державноï' шдтримки вiдповiдниx кредитних програм.
Забезпечення сталого розвитку мiст, поселень та громад як сприятливих середовищ проживання вимага-тиме перенесення акценту з адмшютративно затверджуваних планiв на стратегування територiального розвитку з дотриманням принципiв унiверсального дизайну, тобто для вах жителiв, у т. ч. оаб з обмеженими можливос-тями, жшок з дiтьми, людей похилого вiку тощо. Для цього потрiбнi партнерство, взаемоузгодженiсть та шклю-зивна участь територiальниx громад, органiв мюцевого самоврядування, оргашзацш громадянського суспiльства та бiзнесу. Стратегiï розвитку на локальному рiвнi мають бути сформованi з дотриманням принцитв вiдкритостi, iнклюзивностi та науковоï' обгрунтованостi з одночасним впровадженням системи показник1в для дальшого мош-торингу та громадського контролю у процеа реалiзацiï [21].
У Щлях сталого розвитку [21] наводяться Рекомендацп щодо досягнення його мети. Це, насамперед, ство-рення умов та забезпечення доступу до достатнього, безпечного i недорогого житла та основних життевих послуг; розвиток надiйноï, безпечноï та зручноï' транспортноï' та iншоï iнфраструктури (з дотриманням принцитв ушверсального дизайну, тобто для оаб з обмеженими можливостями, ж1нок з дгтьми, людей похилого вiку тощо); розвиток поселень i територш виключно на засадах комплексного i сталого планування (на шдстаы генеральних плашв) та управлшня за участю громадськосп на принципах сталого розвитку за умови збереження наявних та визначення нових об'еклв культурноï' i природноï спадщини; розвиток системи оповiщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацiй, а також запобiгания виникненню надзвичайних ситуацiй, забезпечення реагування на них i подолання ïx насладив; мiнiмiзацiя негативного впливу за будь-яким вимiром (еколо-гiчний, безпековий тощо) на життя i здоров'я жителiв [21].
При покладенш на територiальнi громади забезпечення планування сталого розвитку мюцева влада Украï'ни ниш перебувае в коловороп низки проблем, серед яких, зокрема: спад економши, нерозвинута iнфраструктура, брак водних ресурав, забруднення, деградацiя грунтiв, забруднення повиря, незадовiлънi засоби утилiзацiï твер-дих, небезпечних та токсичних вiдxодiв, обмежений доступ до безпечних джерел енерги, бiднiсть населення, без-робiтгя, сощальна та територiальна нерiвнiсть тощо.
Означеш вище проблемнi питання тiсно пов'язаш мiж собою i тому потребують застосування iнтегрованого подходу до мюцевого розвитку та необхвднють як1сного стратепчного планування сталого розвитку та конкурен-тоспроможиостi територiальниx громад.
Принагiдно зазначимо, що вагома роль належить i лвдерському потенцiалу мiсцевиx громад, оскшьки реалiза-цiя концепцiï' сталого розвитку в територiальниx громадах охоплюе декшька, певною мiрою суперечливих, блоков завдань: перше - це нарощування обсяпв виробництва насамперед з метою полшшення економiчноï' складовоï; друге - подолання нестачi коштiв, а часом i безвшповвдальносп бiзнесу щодо екологiчниx вимог; трете, це - подолання залишкового принципу у розв'язанш сощальних питань.
Висновки
Основною метою переходу держави до сталого розвитку е побудова суспшьства, що задовольняе потреби нишшнього поколiння, не ставлячи при цьому пiд загрозу здатнiсть майбутшх поколiнь задовольняти своï власнi потреби та в якому кожна людина мае можливiсть вiльно розвиватися, жити в збалансованому суспiлъствi та гармони з навколишшм середовищем. Для формування нацiональноï' стратегiï сталого розвитку слад визначити
потенцшш проблеми, що можуть впливати на устх впровадження засад сталого розвитку i заздалегiдь оцiнити мождивi ризики екологiчного, соцiального та економiчного характеру.
Процес державного регулювання сталого розвитку передбачае послвдовну реалiзацiю комплексу управлш-ських, економiчних, органiзацiйних, фiнансових механiзмiв, що е компонентами полiтики забезпечення сталого суспшьного розвитку. З огляду на сучасш реалii, саме ввд державно!' влади та розроблено1' нею поллично! стратеги залежать умови ведення бiзнесу, використання ресурсного потенщалу, соцiально-економiчнi процеси, перспек-тиви розвитку краши та забезпечення штереав уах членiв суспiльства.
Концепцiя ж сталого розвитку з'явилася як результат об'еднання трьох структурних подсистем: економiки, сощуму та екологп, збалансованiсть цих рiзних i водночас взаемопов'язаних напрямiв та !х впровадження у кон-кретш заходи - складне завдання, оскшьки всi три складовi сталого розвитку мають розглядатися комплексно.
Список використаноТ лггератури
1. Васильева О. I., Васильева Н. В. Концептуальш засади стадого розвитку територiальних громад. 1нвести-ци: практика та дoсвiд, 2018. №8. С. 74-78.
2. Вiремейчик Анатолш, Рубан Ольга. Управлшня розвитком територш в умовах децентрал1зацп. Екoнoмiч-ний аналiз, 2021. Т. 31. № 1. URL: https://www.econa.org.ua/index.php/econa/article/view/1867
3. Глобальт цш стадого розвитку до 2030 року (ввдповвдно до резолюци Генеральноi Асамблеi ООН «Перетво-рення нашого свiту: Порядок денний розвитку у галузi стадого розвитку на перюд до 2030 року», схваденоi 25 вересня 2015 року, А/RES/70/1). URL: http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/sustainable-development-goals.html.
4. Гоголь Т. В., Мельничук Л. М. Трансформащя територiальних громад в умовах децентрадiзацii влади в Украш . Право та держава Укра'ти, 2022. № 1. С. 216-224.
5. Свропейська Харпя мюцевого самоврядування, затверджена Радою Свропи 15 жовтня 1985 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text
6. 1нструменти розвитку об'еднаних територiальних громад в умовах децентралiзацii влади / За заг. ред. доктора наук з державного управлшня, професора, заслуженого юриста Украши В. М. Олуйка. К.:Ва1те, 2017. 432 с.
7. Клочко С. О. Розвиток об'еднаних територiальних громад в умовах децентралiзацii та реформування мю-цевого самоврядування в УкраЫ. URL: http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/11811
8. Костецький В. В., Толуб'як В. С. Перспективи розвитку об'еднаних територiальних громад в Украш . 1нвестици: практика та дoсвiд. 2019. № 14. С. 33-41.
9. Крайник, Ольга, Федорчак, Ольга. Фшансування розвитку територiальних громад в умовах децентрал1за-ци. Фтансово-кредитна дiяльнiсmь: проблеми meopii i практики, 2022. Т. 2 (43). С. 118-125.
10. Кул1ш С. М. Розвиток територiальних громад в умовах децентралiзацii влади в Украш : магiстр. дипломна робота : 281 Публiчне управлiння та адмшстрування; Днiпровський держ. аграр.-економ. ун-т, Ф-т менеджменту i маркетингу, Каф. менеджменту, публ1чного управлiння та адмiнiстрування. Дшпро, 2021. 83 с. URL: http://dspace. dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/4045
11. Малиновський В. Я. Реформа децентралiзацii у Волинськ1й обласп: монографiя. Луцьк: ПП «Волинська друкарня», 2021. 352 с.
12. Мовчанюк А. В. Особливостi функцiонування спроможно! територiальноi громади в умовах децентрал1за-ци влади . Modern Economics. 2019. Вип. 13. С.174-179.
13. Нагорна I. В. Оптимiзацiя шструменпв державного управлiння регiональним розвитком в умовах децен-тралiзацii . Державне будiвнuцmвo, 2019. URL: https://scholar.google.com.ua/scholar?start
14. Опорний конспект лекцш з навчальноi дисциплiни «Публiчне управлiння»: навчальний поабник. О. Ю. Оболенський, С. О. Борисевич, С.М. Коник. Кив : НАДУ 2018. 76 с.
15. Павлюк С. I. Регулювання соцiально-економiчного розвитку сiльських територiй в умовах децентрал1зацп : автореф. дис. ... канд. економ. наук : 08.00.03 / наук. керiвник I. I. Червен. Микола1в : МНАУ, 2018. 24 с.
16. Постшний мониторинг iндикаторiв досягнення Цiлей сталого розвитку. Стадий розвиток мют i громад. URL: https://sdg.ukrstat.gov.ua/uk/11/
17. Про Стратегш стадого розвитку «Укра1на - 2020»: Указ Президента Украши ввд 12 счня 2015 року № 5/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#Text
18. Скиба М. Теоретичш аспекти становлення та розвитку територiальних громад у незалежнiй Украш за умов децентралiзацii державноi влади. Демократичне врядування, 2020. № 25. URL: http://musicology.com.ua/ index.php/2070-4038/article/view/213660
19. Стадий розвиток мюцевих громад в умовах децентралiзацii: монографiя / Ортiна Г. В., Сокш О. Г., Прус Ю. О., Застрожнiкова I. В., £фiменко Л. М. Мелiтополь: ФОП Однорог Т. В., 2019. 171 с.
20. Фатюха Н. Г., Тертиця О. А. Сучасний стан та перспективи розвитку мюцевих бюджепв в умовах децентра-лiзацii. Ефективна економка. 2020. № 11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8324.
21. Цiлi сталого розвитку: Украша. Нацюнальна доповiдь. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/ sites/1/natsionalna-dopovid-csr-Ukrainy.pdf
22. Чорний В. В. Мехашзми впровадження i дiяльностi об'еднаних територiальних громад в умовах децен-тралiзацil влади в Украíнi : автореф. дип. роботи на здобуття освiтнього ступеня «магiстр»: спец. 281 «Публiчне управлшня та адмiнiстрування» / В. В. Чорний , ЧНУ iм. Петра Могили. Микола1в, 2021. 11 с.
References
1. Vasyl'yeva O. I., Vasyl'yeva N. V. Kontseptual'ni zasady staloho rozvytku terytorial'nykh hromad. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 2018. №8. S. 74-78.
2. Viremeychyk, Anatoliy, Ruban, Ol'ha. Upravlinnya rozvytkom terytoriy v umovakh detsentralizatsiyi . Ekonomichnyy analiz, 2021. T. 31. № 1. URL: https://www.econa.org.ua/index.php/econa/article/view/1867
3. Hlobal'ni tsili staloho rozvytku do 2030 roku (vidpovidno do rezolyutsiyi Heneral'noyi Asambleyi OON «Peretvorennya nashoho svitu: Poryadok dennyy rozvytku u haluzi staloho rozvytku na period do 2030 roku», skhvalenoyi 25 veresnya 2015 roku, A/RES/70/1). URL: http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/sustainable-development-goals.html.
4. Hohol' T. V., Mel'nychuk L. M. Transformatsiya terytorial'nykh hromad v umovakh detsentralizatsiyi vlady v Ukrayini . Pravo ta derzhava Ukrayiny, 2022. № 1. S. 216-224.
5. Yevropeys'ka Khartiya mistsevoho samovryaduvannya, zatverdzhena Radoyu Yevropy 15 zhovtnya 1985 roku. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text
6. Instrumenty rozvytku ob"yednanykh terytorial'nykh hromad v umovakh detsentralizatsiyi vlady / Za zah. red. doktora nauk z derzhavnoho upravlinnya, profesora, zasluzhenoho yurysta Ukrayiny V. M. Oluyka. K.:Vaite, 2017. 432 s.
7. Klochko S. O. Rozvytok ob"yednanykh terytorial'nykh hromad v umovakh detsentralizatsiyi ta reformuvannya mistsevoho samovryaduvannya v Ukrayini. URL: http://dspace.puet.edu.ua/handle/123456789/11811
8. Kostets'kyy V V, Tolub"yak V. S. Perspektyvy rozvytku ob"yednanykh terytorial'nykh hromad v Ukrayini . Investytsiyi: praktyka ta dosvid. 2019. № 14. S. 33-41.
9. Kraynyk, Ol'ha, Fedorchak, Ol'ha. Finansuvannya rozvytku terytorial'nykh hromad v umovakh detsentralizatsiyi . Finansovo-kredytna diyal'nist': problemy teoriyi i praktyky, 2022. T.2 (43). S. 118-125.
10. Kulish S. M. Rozvytok terytorial'nykh hromad v umovakh detsentralizatsiyi vlady v Ukrayini : mahistr. dyplomna robota : 281 Publichne upravlinnya ta administruvannya; Dniprovs'kyy derzh. ahrar.-ekonom. un-t, F-t menedzhmentu i marketynhu, Kaf. menedzhmentu, publichnoho upravlinnya ta administruvannya. Dnipro, 2021. 83 s. URL: http://dspace. dsau.dp.ua/jspui/handle/123456789/4045
11. Malynovs'kyy V. YA. Reforma detsentralizatsiyi u Volyns'kiy oblasti: monohrafiya. Luts'k: PP «Volyns'ka drukarnya», 2021. 352 s.
12. Movchanyuk A. V. Osoblyvosti funktsionuvannya spromozhnoyi terytorial'noyi hromady v umovakh detsentralizatsiyi vlady . Modern Economics. 2019. Vyp. 13. S.174-179.
13. Nahorna I. V. Optymizatsiya instrumentiv derzhavnoho upravlinnya rehional'nym rozvytkom v umovakh detsentralizatsiyi . Derzhavne budivnytstvo, 2019. URL: https://scholar.google.com.ua/scholar?start
14. Opornyy konspekt lektsiy z navchal'noyi dystsypliny «Publichne upravlinnya»: navchal'nyy posibnyk. O. Yu.Obolens'kyy, S. O. Borysevych, S.M. Konyk. Kyyiv : NADU, 2018. 76 s.
15. Pavlyuk S. I. Rehulyuvannya sotsial'no-ekonomichnoho rozvytku sil's'kykh terytoriy v umovakh detsentralizatsiyi : avtoref. dys. ... kand. ekonom. nauk : 08.00.03 / nauk. kerivnyk I. I. Cherven. Mykolayiv : MNAU, 2018. 24 s.
16. Postiynyy monitorynh indykatoriv dosyahnennya Tsiley staloho rozvytku. Stalyy rozvytok mist i hromad. URL: https://sdg.ukrstat.gov.ua/uk/11/
17. Pro Stratehiyu staloho rozvytku «Ukrayina - 2020»: Ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 12 sichnya 2015 roku № 5/2015. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2015#Text
18. Skyba M. Teoretychni aspekty stanovlennya ta rozvytku terytorial'nykh hromad u nezalezhniy Ukrayini za umov detsentralizatsiyi derzhavnoyi vlady . Demokratychne vryaduvannya, 2020. № 25. URL: http://musicology.com.ua/index. php/2070-4038/article/view/213660
19. Stalyy rozvytok mistsevykh hromad v umovakh detsentralizatsiyi: monohrafiya / Ortina H. V., Sokil O. H., Prus Yu. O., Zastrozhnikova I. V., Yefimenko L. M. Melitopol': FOP Odnoroh T. V., 2019. 171 s.
20. Fatyukha N. H., Tertytsya O. A. Suchasnyy stan ta perspektyvy rozvytku mistsevykh byudzhetiv v umovakh detsentralizatsiyi. Efektyvna ekonomika. 2020. № 11. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=8324.
21. Tsili staloho rozvytku: Ukrayina. Natsional'na dopovid'. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/ sites/1/natsionalna-dopovid-csr-Ukrainy.pdf
22. Chornyy V V. Mekhanizmy vprovadzhennya i diyal'nosti ob"yednanykh terytorial'nykh hromad v umovakh detsentralizatsiyi vlady v Ukrayini : avtoref. dyp. roboty na zdobuttya osvitn'oho stupenya «mahistr»: spets. 281 «Publichne upravlinnya ta administruvannya» / V V. Chornyy , CHNU im. Petra Mohyly. Mykolayiv, 2021. 11 s.
