МЕХАНІЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧОЇ БЕЗПЕКИ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

ПУБЛ1ЧНЕ УПРАВЛ1ННЯ ТА АДМ1Н1СТРУВАННЯ

УДК 351.14

DOI https://doi.Org/10.35546/kntu2078-4481.2023.4.38

М. П. БЕГАН

асшрант кафедри державного управлшня i мкцевого самоврядування Херсонський нацiональний техшчний унiверситет ORCID: 0000-0003-2471-9100

МЕХАН1ЗМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДОВОЛЬЧО1 БЕЗПЕКИ НА М1СЦЕВОМУ Р1ВН1

У cmami визначено особливостг формування системы продовольчоi безпеки на м1сцевомуpieni в УкраШ. Дослгджено продовольчу безпеку Украти в умовах военного стану. Розкрыто мехатзми забезпечення пpодовольчо'i безпеки на мхс-цевому piвнi в Украт. Мета cmammi полягае у визначення мехaнiзмiв забезпечення продовольчо'1' безпеки на м^евому piвнi в УкраШ, а також оcобливоcmi формування системи продовольчо'1' безпеки на м^евому piвнi. Система продовольчо'1' системи являе собою множину елеменmiв, яю певним чином впорядковат, взаемопов'язат та взаемодтть мiж собою, складаючи цтстсть. В сучасних умовах в УкраШ ц процеси вимагають врахування низки ризитв i загроз, пов'язаних з на^дками повномасштабного роайського вторгнення. Визначет втчизнят оcобливоcmi формування системи забезпечення продовольчо '1' безпеки на мсцевому piвнi в сучасних умовах. Мехатзм забезпечення продовольчо '1' безпеки - це система оpгaнiзaцiйно-економiчних, нормативно-правових, тформацшних та фтансових зaходiв iз запобi-гання загрозам, що охоплюе maxi елементи: об 'ективний i вcебiчний монторинг економжи й сустльства з метою вияв-лення та прогнозування внутрштх i .зовншшх загроз у cфеpi продовольчого забезпечення; дiяльнicmь щодо виявлення та запобшання внутрштм i зовтшнШ загрозам у cфеpi продовольчого забезпечення; створення нормативно-правово'1' бази у cфеpi безпеки аграрно '1' сфери; кредитування i тдтримка нацонального виробника пpодукmiв харчування i його конкуpенmоcпpоможноcmi; надшний захист здоров'я cпоживaчiв харчових пpодукmiв; збалансоватсть продовольчих пpодукmiв для piзних вкових та професшних груп населення. До складових елеменmiв комплексного мехатзму забезпечення продовольчо'1' безпеки на м^евому piвнi доцшьно вiднеcmи: нормативно-правовий, оpгaнiзaцiйно-економiчний, тформацтний та фтансовий мехатзми. Визначеш mиповi проблеми щодо забезпечення продовольством мешканщв mеpиmоpiaльних громад та створення продовольчого фонду для pеaлiзaцii' продовольчо '1' продукци за Их межх.

Ключовi слова: продовольча безпека, мехатзми забезпечення пpодовольчо'i безпеки, мicцевий piвень продо-вольчо'i безпеки, мехатзми забезпечення пpодовольчо'i безпеки на мкцевому piвнi.

M. P. BEHAN

Postgraduate Student at the Department of Public Administration

and Local Self-Government Kherson National Technical University ORCID: 0000-0003-2471-9100

MECHANISMS FOR ENSURING FOOD SECURITY AT THE LOCAL LEVEL

The article defines the peculiarities of the formation of the food security system at the local level in Ukraine. The food security of Ukraine under martial law was studied. The mechanisms for ensuring food security at the local level in Ukraine have been revealed. The purpose of the article is to determine the mechanisms for ensuring food security at the local level in Ukraine, as well as the peculiarities of the formation of the food security system at the local level. The system of the food system is a set of elements that are ordered in a certain way, interconnected and interact with each other, forming a whole. In modern conditions in Ukraine, these processes require taking into account a number of risks and threats associated with the consequences of a full-scale Russian invasion. The domestic features of the formation of the food security system at the local level in modern conditions are determined. The mechanism for ensuring food security is a system of organizational, economic, regulatory, information andfinancial measures to prevent threats, which includes the following elements: objective and comprehensive monitoring of the economy and society in order to identify andforecast internal and external threats in the field of food security ; activities related to detection and prevention of internal and external threats in the field offood supply; creation of a legal framework in the field of agricultural safety; crediting and support ofthe nationalfoodproducer and its competitiveness; reliable protection of the health of food consumers; balanced food products for different age and professional population groups. The constituent elements of a complex mechanism for ensuring food security at the local level should include: normative-legal, organizational-economic, information and financial mechanisms. Typical problems related to the provision of food to residents of territorial communities and the creation of a food fund for the sale offood products outside their borders have been identified.

Key words: food security, mechanisms for ensuring food security, local level of food security, mechanisms for ensuring food security at the local level.

Постановка проблеми

З початком повномасштабно! вшни, з-помiж шших загроз i небезпек, перед Укра!ною, чи не вперше з часiв неза-лежностi, постало питання продовольчо! безпеки з акцентом не на «продовольча», а на ключовому словi - «безпека». Забезпечення украíнцiв найнеобхiднiшими харчовими продуктами та водою в зош военних дiй, на окупова-них територiях, у територiальних громадах, що стали транзитом для сотень бiженцiв, тсда як росiйськi загарбники руйнують продовольчi пiдприемства, знищують та забруднюють родючий чорнозем обстрiлами й мiнуваннями, випалюють ферми та сади, - завдання не з простих. Водночас, не слад забувати, що економта держави напряму залежить вiд ефективностi мюцевого економiчного розвитку та податкових надходжень на мюцях. Саме тому особливо важливе значения для гарантування продовольчо! безпеки держави мае розвиток громад та локального бiз-несу. Бiльше того, мiсцевий економiчний розвиток може стати ключем до продовольчо! безпеки в умовах вшни.

Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй

Бшьшють науковцiв розглядали продовольчу безпеку як складову забезпечення нацiонально! безпеки, не вра-ховуючи той факт, що виробництво та реалiзацiя продовольства можлива тiльки при успiшному та безпечному веденнi сiльського господарства у будь-якш краíнi. Дослiдженню фундаментальних основ формування продовольчо! безпеки присвячено пращ багатьох вiдомих вчених, серед яких А. Бабенко, М. Бабич, О. Гойчук, В. Залiзнюк, А. Мостова, I. Румик, О. Сидоренко та ш. Водночас, незважаючи на значний науковий доробок iз зазначено! проблематики, питання визначення ключових механiзмiв забезпечення продовольчо! безпеки на мюцевому рiвнi потребуе додаткового вивчення.

Формулювання мети досл1дження

Мета статт полягае у визначення механiзмiв та формування системи забезпечення продовольчо! безпеки на мюцевому рiвнi в Укра!ш.

Викладення основного матерiалу дослiдження

Найсуттевiшi соцiальнi катаклiзми, притаманнi кожному етапу розвитку людства iсторично пов'язують саме з голодом. Як зазначае Ю. Харабовський, «iсторичнi коренi формування поняття «продовольча безпека» безпо-середньо пов'язаш iз сприйняттям нашими предками голоду як фiзiологiчного явища, що пов'язано iз вiдсутнiстю необхiдних продуктiв для тдтримання життездатностi органiзму на належному рiвнi» [11].

Так, французький юторик I. Бродель стверджував, що «протягом багатьох вiкiв голод повертався з такою настирливютю, що став елементом бюлопчного режиму людей, однiею зi структур !хнього буденного життя» [1]. Дшсно, у XIX ст. через неврожай картоплi Свропа перiодично зазнавала суттевих втрати людських ресурсiв. Значний вплив голоду на сощальш процеси у переважнiй бiльшостi кра!н збертея i в XX ст., прикладом цього можуть слугувати катастрофiчнi людсьш втрати Укра!ни в 30-х роках.

Суттево вплинула на продовольче забезпечення громадян у бiльшостi европейських кранах друга свiтова вiйна. Це стало поштовхом для консолiдацi! зусиль !хшх урядiв з метою вдосконалення механiзмiв систематичного i безперервного постачання продуктiв харчування споживачам, зокрема i за рахунок активiзацi! м1жнародно! торгiвлi та iнтенсифiкацi! розвитку сiльського господарства.

У 1943 р. у США пройшла конференщя присвячена питанням сшьського господарства i продовольства, де розглядалися можливостi досягнення «свободи ввд потреби» у сферi сiльського господарства i продовольства, в якiй взяли участь представники 44 держав. В ходi конференцi! було сформульовано уявлення про «свободу ввд потреби» як про «надшне, належне та вiдповiдне забезпечення будь-якого чоловша, ж1нки та дитини продоволь-ством» [6]. У цьому контекстi пiд словом «надiйне» маеться на увазi наявнiсть стiйкого та постшного доступу до продовольства, «належне» визначаеться шльшсною достатнiстю, а «вщповщне» - належну калорiйнiсть продук-пв харчування. Таким чином, на конференци 1943 р. були визначенi засади комплексного тдходу до визначення та оцшки продовольчо! безпеки шляхом видшення !! складових. Враховуючи викладене, в структуру категорп «свобода ввд потреби» було включено ряд елеменлв продовольчо! безпеки, а саме: наявшсть продовольства, його яшсш та споживчi характеристики, а також стабiльнiсть постачання продовольством [6].

У 50-60-х роках минулого столiття бiльшiсть кра!н орiентувалися на забезпечення власно! продовольчо! неза-лежносп шляхом збiльшення виробництва сiльськогосподарсько! продукцп, насамперед пшеницi та рису. Отже, продовольча безпека асоцшвалася iз досягненням виробництва необхiдного обсягу продуктiв харчування та мшь мiзацiею залежностi ввд !! експорту.

Водночас, iдея досягнення «свободи ввд потреби через боротьбу з бвдшстю у свiтi» поступово випадае з реального порядку денного оаб, уповноважених на прийняття полiтичних та управлiнських рiшень. На практищ була надана перевага альтернативi вищезгадано! концепцi!: позбавлення населення свггу потреби - не шляхом боротьби з бщшстю i повсюдним розвитком економiки та створенням належно! шлькосп робочих мiсць, а через надання прямо! продовольчо! допомоги нужденним з боку розвинених кра!н (нехай i бiльш адресно!) [6].

Ситуацiя зазнала суттевих змш вже у 70-х роках XX столитя, коли внаслщок рiзких змiн об'емiв вирощування зернових культур ввдбулося рiзке зростання цш на свiтовому ринку, внаслiдок чого значну частину населення була позбавлена можливосп придбавати необхiднi продукти харчування.

Зaзнaчeнe cтaлo пoштoвxoм для opгaнiзaцiï Свiтoвoï пpoдoвoльчoï кoнфepeнцiï y Римi зa yчacтi пpeдcтaвникiв 134 Rpaï^ cвiтy. 3a peзyльтaтaми кoнфepeнцiï бyлo визнaчeнo oднe з пepшиx oфiцiйниx фopмyлювaнь пoняття «пpoдoвoльчa бeзпeкa» як «нaявнicть y 6удь-який чac нeoбxiдниx cвiтoвиx пpoдoвoльчиx зaпaciв ocнoвниx ^o-дукпв xapчyвaння, дocтaтнix для пiдтpимки стшюго тa poзшиpeнoгo cпoживaння, i для кoмпeнcaцiï кoливaнь oбcягiв виpoбництвa тa цш» [7].

У наушвш po6ori лaypeaтa Нoбeлiвcькoï пpeмiï А. Cera, дe aвтopoм бyлo aкцeнтoвaнo увагу нa вaжливocтi виpiшeння пpoблeм зaбeзпeчeння пpoдoвoльчoï бeзпeки нe лишe на нацюнальшму piвнi, aлe й iз пpидiлeнням уваги piвню oкpeмиx oci6 та дoмoгocпoдapcтв, бyлo здiйcнeнo уточ^няя тpaктyвaння цьoгo пoняття. Нayкoвeць нашлягав на нeoбxiднocтi вpaxyвaння iнтepeciв пoтeнцiйнo вpaзливиx кaтeгopiй нaceлeння, якi ж мoжyть c^o-cтiйнo зaбeзпeчити нeoбxiдний piвeнь пpoдoвoльчoï бeзпeки.

Вcecвiтня paAa з пpoдoвoльcтвa пpи ООН poзглядae нaцioнaльнy пpoдoвoльчy бeзпeкy як «шлггику, щo дoзвo-ляе xpaïm дocягнyти нaйбiльш виcoкoгo piвня caмoзaбeзпeчeння пpoдoвoльcтвoм, як peзyльтaт iнтeгpoвaниx зycиль iз збiльшeння виpoбництвa нeoбxiдниx пpoдyктiв, пoкpaщaння cиcтeм пocтaчaння, cпoживaння пpoдo-вoльcтвa, лiквiдaцiï нeдoïдaння i гoлoдy» [7].

Cиcтeмa пpoдoвoльчoï cиcтeми являе coбoю мнoжинy eлeмeнтiв, як1 пeвним чишм впopядкoвaнi, взaeмoпoв'язaнi та взaeмoдiють мгж coбoю, cклaдaючи цiлicнicть.

Ми пoгoджyeмocя з дyмкoю О. Гэйчук, яка голягае в тoмy, щo «кoнцeптyaльнo фopмyвaння cиcтeми пpoдo-вoльчoï бeзпeки мoжe бути пpeдcтaвлeнo у виглядi лoгiчнoï мoдeлi, дe видiляють нacтyпнi пiдcиcтeми: зaбeзпe-чeння, фyнкцioнaльнa, цiльoвa, кoнтpoлюючa i peгyлюючa» [3].

«Функцюнальна пiдcиcтeмa - oxoплюe виpoбництвo пpoдoвoльcтвa, фopмyвaння i poзпoдiл пpoдoвoльчиx pecyp^. Цiльoвa пiдcиcтeмa peaлiзye гoлoвнy щль пpoдoвoльчoï бeзпeки cпoживaння пpoдyктiв xapчyвaння. Пpoдoвoльчa cиcтeмa пoв'язaнa iз пiдcиcтeмaми фiнaнcoвoгo, мaтepiaльнo-тexнiчнoгo, iнфopмaцiйнoгo, RaApo-вoгo та нayкoвoгo зaбeзпeчeння. Пiдcиcтeмa у^авлшня oxoплюe як pинкoвi мexaнiзми peгyлювaння, так i зaxoди дepжaвнoгo у^авл^м, як1 кopигyють дш pинкoвиx peгyлятopiв вiдпoвiднo дo cтaнy i зпдш з пoкaзникaми кoнтpoлюючoï пiдcиcтeми» [3].

Виюнання завдання фopмyвaння cиcтeми зaбeзпeчeння пpoдoвoльчoï бeзпeки на мicцeвoмy piвнi пepeдбaчae кoмплeкcний пiдxiд та акумуляцш зycиль дepжaви та opгaнy мicцeвoгo caмoвpядyвaння у кoжнiй кoнкpeтнiй тepитopiaльнiй гpoмaдi.

Kpiм тoгo, cиcтeмa зaбeзпeчeння пpoдoвoльчoï бeзпeки кoжнoï тepитopiaльнoï гpoмaди мае вiдпoвiдaти змicтy ïï пpoгpaми coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy та мати на мeтi пiдвищeння piвня i яюап життя мeшкaнцiв гpoмaди.

Суб'ектами фopмyвaння cиcтeми зaбeзпeчeння пpoдoвoльчoï бeзпeки на мicцeвoмy piвнi е:

- opгaни мicцeвoгo caмoвpядyвaння;

- виpoбники, eкcпopтepи та iмпopтepи пpoдoвoльчoï пpoдyкцiï;

- aco^a^ï cпoживaчiв;

- 3MI;

- opгaнiзaцiï гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa в тepитopiaльниx гpoмaдax та iн.

Пiдкpecлимo, щo в cyчacниx yмoвax в y^arni цi пpoцecи вимагають вpaxyвaння низки pизикiв i зaгpoз, пoв'язaниx з наладками пoвнoмacштaбнoгo pociйcькoгo втopгнeння.

Вoднoчac, нe cлiд забувати, щo ïx aктyaльнicть i гocтpoтa дocтaтньo дифepeнцiйoвaнa i вeликoю мipoю зaлe-жить вiд тoгo, дo якoгo типу нaлeжить та чи iншa тepитopiaльнa гpoмaдa: гpoмaди, як1 пepeбyвaють на лшп фpoнтy, гpoмaди, на тepитopiï якиx вeлиcя aктивнi бoйoвi дп, дeoкyпoвaнi гpoмaди,гpoмaди, як1 знaxoдилиcя шза зoнoю бoйoвиx дiй.

Суттевим фaктopoм, який впливае на пoтeнцiaл poзвиткy гpoмaди е тaкoж вiддaлeнicть ввд зoни бoйoвиx дiй, яка визначае маоттаби втpaт нaceлeння, у тому чи^ чepeз eвaкyaцiю, та шлькють внyтpiшньo пepeмiщeниx oci6 в гpoмaдax.

Вapтo зауважити, щo значна частина пpoблeм, пoв'язaниx iз зaбeзпeчeнням пpoдoвoльчoï бeзпeки на rn^e-вoмy piвнi, були актуальними щe дo вшни.

3oкpeмa, на думку eкcпepтiв, ocнoвними пpичинaми cклaднoщiв з opгaнiзaцieю виpoбництвa та пepepoбки xapчoвoï пpoдyкцiï в тepитopiaльниx гpoмaдax були:

- диcпapитeт цiн на ciльcькoгocпoдapcькy пpoдyкцiю в пopiвняннi з пpoмиcлoвoю;

- нeпoвнoтa poзпoчaтиx iнcтитyцiйниx peфopм;

- нeдocтaтнiй poзвитoк pинкoвoï iнфpacтpyктypи (фiнaнcoвo-кpeдитнoгo мexaнiзмy, opгaнiзoвaниx oптoвиx pинкiв, cиcтeми cтpaxyвaння тoщo);

- мaлoeфeктивнa пiдтpимкa нepeнтaбeльниx гocпoдapcтв, вiдcyтнicть peaльнoгo дiючoгo мexaнiзмy бан^ут-cтвa ciльcькoгocппiдпpиeмcтв;

- пpoтиpiччя мгж дepжaвними та мicцeвими пiдxoдaми щoдo здiйcнeння peфopм;

- проблемш аспекти у питаннях утримання сощально! шфраструктури в сiльськiй мюцевосп [8].

Повномасштабна вiйна в Укршш вимагае врахування ще низки факторiв.

Так, на рiвнi нацiональноï економши спостерiгаеться:

- 30% падiння реального ВВП за пвдсумками 2022 року;

- проблема падшня виробництва;

- вкрай ускладненим, зважаючи на военш ризики, вилучення трудових ресурсiв до лав ЗСУ, енергетичного терору, лопстичних проблем, е iнвестицiйний розвиток Украши;

- внаслвдок звуження податковоï економiчноï бази та зростання потреб у видатках вiдбуваеться розбалансу-вання сфер державних та мюцевих фiнансiв;

- за подсумками 2022 року середня реальна заробiтна плата скоротилася на 17%, безробитя зросло втричi (до 28% ввд робочоï сили), а реальш споживчi витрати населення впали на 20% [4].

Складна ситуа^ i у громадах:

- за перюд вiйни росiя зруйнувала тисячi об'ектiв iнфраструктури (руйнування тривають й доа, тому 1х точну шльшсть не можливо оцiнити на сучасному етапi), в тому числi тих, як е дуже важливими для вщновлення громад;

- негативний вплив на розвиток громад, навиъ достатньо вщдалених ввд лiнiï фронту, чинять постшш обстрiли цивiльноï, транспортноï та логiстичноï iнфраструктури;

- близько 13-ти мшьйошв осiб були змушенi покинути свол' домiвки, з них майже 8 м№йошв - вшхали за меж1 Украши [5];

- вщпк бiзнесу i громадян працездатного вiку призвiв до того, що громади в середньому стали ще «старь шими», таким чином зросли потреби у сощальнш пiдтримцi.

Таким чином, до вичизняних особливостей формування системи забезпечення продовольчоï безпеки на шс-цевому рiвнi в сучасних умовах доцшьно вiднести:

- наявнiсть складнощiв з оргашзащею виробництва та переробки харчовоï продукцiï в територiальних громадах, яш виникли ще до вшни, щодо: диспаритету цiн на сшьськогосподарську продукцш в порiвняннi з про-мисловою, неповноти розпочатих iнституцiйних реформ, недостатнього розвитку ринковоï iнфраструктури, малоефективноï пiдтримки нерентабельних господарств, вiдсутностi реального дшчого механiзму банкрутства сiльськогосппiдприемств, протирiччя мiж державними та мiсцевими тдходами щодо здiйснення реформ, про-блемних аспеклв у питаннях утримання соцiальноï iнфраструктури в сiльськiй мiсцевостi;

- негативш тенденцiï розвитку нацiональноï економiки, а саме: 30% падiння реального ВВП за тдсумками 2022 року; падшня виробництва, значш труднощi швестицшного розвитку, розбалансування сфер державних та мюцевих фiнансiв, скорочення у 2022 рощ реальноï заробiтноï плати на 17%, зростання безробитя до 28% ввд робочоï сили, падiння реальних споживчих витрат населення на 20%;

- складнощi розвитку громад, повязаш з наслвдками вiйськовоï агреси, в частиш: триваючого руйнування шф-раструктурних об'ектiв, загроз обстрiлiв цивiльноï, транспортноï та логiстичноï iнфраструктури, ввдтоку бiзнесу i громадян працездатного вiку, що призвiв до «старшня» i зростання сощального навантаження.

Одним iз ключових питань в теорiï продовольчоï безпеки е питання щодо механiзмiв ïï забезпечення. Як основу механiзму забезпечення продовольчоï безпеки слад розглядати сукупшсть об'ективних залежностей i зв'язкiв мгж явищами та процесами економiчного життя в лхньому саморозвитку, у динамщ. Механiзм забезпечення безпеки здатний змшюватися, мати адаптивний характер, тобто адекватно ввдображати змiни у виробничих взаеминах та продуктивних силах суспiльства.

Мехашзм забезпечення продовольчоï безпеки - це система органiзацiйно-економiчних, нормативно-правових, iнформацiйних та фшансових заходiв iз запобiгання загрозам, що охоплюе так1 елементи: об'ективний i всебiчний монiторинг економiки й суспшьства з метою виявлення та прогнозування внутрiшнiх i зовнiшнiх загроз у сферi продовольчого забезпечення; дiяльнiсть щодо виявлення та запобiгання внутршшм i зовнiшнiм загрозам у сферi продовольчого забезпечення; створення нормативно-правовоï бази у сферi безпеки аграрноï сфери; кредитування i пiдтримка нацiонального виробника продуктiв харчування i його конкурентоспроможностц надiйний захист здоров'я споживачiв харчових продукпв; збалансованiсть продовольчих продуктiв для рiзних вiкових та профе-сшних груп населення.

До складових елеменпв комплексного механiзму забезпечення продовольчоï безпеки на мюцевому рiвнi доцiльно ввднести: нормативно-правовий, органiзацiйно-економiчний, iнформацiйний та фшансовий механiзми (рис. 1).

Так, нормативно-правовий мехашзм забезпечення продовольчоï безпеки на мюцевому рiвнi може включати:

- запровадження екологiчних норм для стимулювання виробництва продуктiв харчування;

- визначення концептуальних засад мiсцевоï полiтики у сферi забезпечення продовольчоï безпеки тощо.

Ми роздмемо позицiю стосовно того, що, на сучасному еташ, основою органiзацiйно-економiчного меха-нiзму забезпечення продовольчоï безпеки на мiсцевому рiвнi е затвердження в територiальних громадах програм продовольчоï безпеки на середньострокову перспективу.

Нормативно-правовий мехатзм - законодавство щодо забезпечення

продовольчо! безпеки

1нформацшний мехатзм

- шформацшно-

комушкацшт заходи, направлен на формування культури виробництва i споживання продукпв харчування

комплексний

механiзм забезпечення продовольчоТ безпеки на мiсцевому р1вн1

Оргатзацшно-економiчний мехатзм -

адмшютративш та

екожмчш заходи в поeднаннi з функщею управлiння, направленi на забезпечення продовольчо! безпеки

Фшансовий мехатзм -

бюджетш та податковi важелi, направленi на надання преференцп

суб'ектам господарювання, яю здiйснюють

виробництво та переробку харчувих продукпв

Рис. 1. Структура комплексного мехашзму забезпечення продовольчоТ безпеки на мкцевому р1вм1

Зазначена програма мае включати в себе низку питань, що вiдносяться до компетенци органiв мiсцевого само-врядування. Мова йде, насамперед, про належний рiвень забезпечення продуктами харчування, доступшсть пит-но! води та безпечшсть наявних продуктiв харчування. Досягнення зазначених цшей мае розглядатися в комп-лексi з конкретними кроками, яш дозволять досягнути поставлених завдань з розвитку продовольчо! безпеки.

Початок роботи над програмою передбачае з'ясування реально! ситуацп, визначення наявних проблем i варь антiв !х вирiшення. Важливо залучати до цього процесу широке експертне коло, а також представнишви грома-дянського суспiльства, як з числа мешканщв громади, так i переселенцiв. Загалом, стейкхолдером цiе! програми е кожне домогосподарство.

Загалом, типовими проблемами щодо забезпечення продовольством мешканщв територiальних громад та створення продовольчого фонду для реалiзацi! продовольчо! продукцп за !х меж1 е:

- недостатня шльшсть окремих видiв основних харчових продукпв, що виробляються у громадi для мiнiмiза-цi! ризишв !х постачання у громаду у военний та повоенний перюд;

- недостатня обiзнанiсть та психологiчна неготовшсть бiльшостi населення щодо самозабезпечення харчо-вими продуктами, сподiвання на гарантоване постачання у торгiвельних мережах;

- не використання усiх земельних ресурав, як1 можуть бути використаними для вирощування необх1дних продуктiв;

- використання iндивiдуальними домогосподарствами маловрожайних та схильних до хвороб сортiв овочiв;

- брак вщповщно! с/г технiки та паливно-мастильних матерiалiв, зокрема для обробггку земель комунально! власностi;

- ввдсутшсть традицiй та обладнання для переробки/збереження готово! продукцi!' комунальними п1дприем-ствами та iндивiдуальними домогосподарствами;

- вщсутшсть практичного досвiду та спроможностi у сферi реалiзацi!' надлишк1в сiльськогосподарсько! про-дукцi!, невпорядкованiсть заготiвельно-збутово!' дiяльностi тощо [10].

Крiм того, програма мае передбачати:

- оцшку ризикiв продовольчо! безпеки територiально! громади;

- оцшка потреб громади у питнiй водi та продуктах харчування;

- пошук мюцевого потенщалу для забезпечення цих потреб шляхом швентаризащю ресурав та можливостей забезпечити вирощення, збiр, переробку та зберiгання на територи громади продуктiв харчування;

- розробка плану дiй для забезпечення харчовими продуктами;

- залучення ресурсiв та втшення розробленого плану.

Перспективними напрямами реалiзацiï програми можуть стати також:

- аудит активiв громади;

- залучення комунальних шдприемств, закладiв освпи територiальноï громади з метою вишукування резервiв посiвних площ для вирощування усiх необхщних видiв продуктiв харчування;

- покращення координацiï та чикого планування проведення польових робiт; активiзацiю всiеï територiальноï громади, включаючи залучення внутршньо перемiщених осiб;

- будiвництво, вiдновлення або розширення пiдприемств, як здiйснюють вирощування, переробку та вироб-ництво сiльськогосподарськоï продукцiï;

- покращення координаци та чiткого планування проведення польових роби;

- придбання та розподш необхщних матерiалiв, технiки, швентаря, обладнання для вирощування, збереження та переробки виробленоï продукцiï;

- пошук шляхiв виробництва органо-мiнеральних добрив на основi перероблених поживних речовин;

- можливють постачання продукцiï сiльськогосподарського виробництва в мереж! роздрiбноï торгiвлi та до шнцевого споживача для врегулювання платоспроможного попиту на продукти харчування для мешканщв громади;

- надання допомоги по облаштуванню пасовищ, придбання насшня, добрив чи палива для домогосподарств;

- сшвфшансування створення переробних потужностей, як1 стосуватимуться заморозки япд, переробки молока;

- створення фермерських ринков;

- започаткування нових вид!в сiльськогосподарськоï д!яльносп у громадах;

- розвиток оргашчного сшьського господарства;

- започаткування програм мiжмунiципального спiвробiтництва у сферi продовольчоï безпеки;

- трансформацiя домогосподарств у пщприемницьш iнiцiативи в агросферi тощо.

Зазначимо, що наявшсть програми продовольчоï безпеки у територiальнiй громадi дае розумшня реального стану продовольчоï безпеки в громад!, завдяки чому органи мiсцевого самоврядування отримують можливють ефектившше планувати фiнансовi витрати, зважаючи на наявш та майбутнi потреби. Кр!м того, у разi звернення за зовшшньою допомогою (мiжнароднi гранти, проекти, гуманiтарна та благодiйна допомога) представники громади завжди матимуть чпгсий перелiк реальний потреб [2].

1нформацшний механiзм забезпечення продовольчоï безпеки на мюцевому р!вш може передбачати:

- проведення в громадi масштабноï iнформацiйно-просвiтницькоï кампанiï з питань продовольчоï безпеки;

- консультацшну тдтримку населення з питань переробки, збереження, реалiзацiï продукпв харчування;

- надання iнформацiï про гранти;

- шформацшно-комушкацшш заходи, направлен! на формування культури виробництва i споживання продукпв харчування тощо.

Слщ зауважити, що, як зазначае Т. Савченко, «найбшьший вплив на структуру споживання продукпв харчування населенням Украïни чинять економiчнi фактори: випередження темпiв росту сукупних витрат домогосподарств, рiвень i сшввщношення щн на продукти харчування та обов'язков! платеж! примушують домогосподар-ства до економи i, як наслщок, покупки бшьш дешевих продукпв харчування» [9].

Таким чином, на нашу думку, проведення шформацшно-комушкацшних заходiв, направлених на формування культури харчування та розвитку принцитв здорового харчування дозволить вплинути на суспiльне здоров'я в територ!альних громадах.

Фiнансовий механiзм забезпечення продовольчоï безпеки на мiсцевому р!вш може передбачати:

- конкретнi фiнансовi механiзми у вигляд! фiнансовоï допомоги або кредитноï пщтримки виробник1в окремих продукпв харчування (додаткова фшансова тдтримка ф!зичним особам у галуз! бджшьництва за бджолиш амЧ, дотацiï за утримання свшських тварин та вирощування плодово-япдних культур тощо);

- встановлення податкових шльг з! сплати мюцевих податк1в i збор!в для альгоспвиробнишв тощо.

Висновки

Показано, що щлями забезпечення продовольчоï безпеки на мюцевому р!вш е: визначення потреби у продуктах харчування, створення продовольчоï ресурсноï бази, виробництво продукпв харчування, 1х розподш, споживання та управлшня системою забезпечення продовольчоï безпеки.

До вичизняних особливостей формування системи забезпечення продовольчоï безпеки на мюцевому р!вш в сучасних умовах вщнесено:

- HaaBHicTb CKgagHo^iB 3 opram3aniero BHpo6HHnTBa Ta nepepo6KH xapnoBoï npogyKniï b TepmopiagbHHx rpo-Magax, aKi bhhhk^h ^e go bîhhh, ^ogo: gHcnapmeTy nrn Ha cigbCbKorocnogapcbKy npogyKniro b nopiBHaHHi 3 npo-MHcgoBoro, HenoBHOTH po3noHamx iHCTHTyniHHHx pe^opM, HegocTairnoro po3BHTKy phhkoboï iH^pacTpyKTypH, Ma^oe^eKTHBHOÏ nigTpHMKH HepeHTa6egbHHx rocnogapcTB, BigcyTHocri peagbHoro gironoro MexaHi3My 6aHKpyTCTBa cigbCbKorocnogapcbKHx nignpHeMCTB, nporapinna Mi® gep®aBHHMH Ta MicneBHMH nigxogaMH ^ogo 3gincHeHHa pe^opM, npo6geMHHx acneKTiB y nHTaHHax yTpHMaHHa coniagbHoï rn^pacrpyKTypH b cigbCbKiö MicneBocri;

- HeraTHBHi TeHgeHniï po3BHTKy HanioHagbHoï eKoHoMiKH, a caMe: 30% nagiHHa peagbHoro BBn 3a nigcyMKaMH 2022 poKy; nagiHHa Bupo6HHnTBa, 3Hanrn TpygHo^i iHBecmnmHoro po3BHTKy, po36agaHcyBaHHa c$ep gep®aBHHx Ta MicneBHx ^rnaHciB, CKoponeHHa y 2022 poni peagbHoï 3apo6iTHoï ngam Ha 17%, 3pocTaHHa 6e3po6iTTa go 28% Big po6onoï CHgu, nagiHHa peagbHHx cno^HBHHx Bmpar HacegeHHa Ha 20%;

- CKgagHo^i po3BHTKy rpoMag, noB'a3aHi 3 HacgigKaMH BincbKoBoï arpeciï, b nacTHHi: TpHBaronoro pyHHyBaHHa iH^pacTpyKrypHHx o6'eKTiB, 3arpo3 o6cTpigiB nHBigbHoï, TpaHcnopTHoï Ta goricTHHHoï iH^pacrpyKiypH, BigToKy 6i3-Hecy i rpoMagaH npane3garHoro BiKy, ^o npH3BiB go «crapiHHa» i 3pocTaHHa coniagbHoro HaBaHTa®eHHa.

Big3HaneHo, ^o BHKoHaHHa goxogHoï nacTHHH 6rog®eTiB o6'egHaHHx TepmopiagbHHx rpoMag Bigirpae KgrowoBy pogb y ïx ^iHaHcoBoMy 3a6e3neneHHi Ta e ^rnaHcoBHM nigrpyHTaM gga ^opMyBaHHa CHCTeMH 3a6e3neneHHa ïx npogo-Bogbnoï 6e3neKH.

Bu3HaneHo, ^o KoMngeKCHHH MexaHi3M 3a6e3neneHHa npogoBogbnoï 6e3neKH Ha MicneBoMy piBHi BKgrorae HopMa-THBHo-npaBoBHH, oprarn3aniHHo-eKoHoMiHHHH, iH^opManiHHHH Ta ^rnaHcoBHH MexaHi3MH.

noKa3aHo Mo®gHBi iHCTpyMeHTH ^opMyBaHHa 3a3HaneHHx MexaHi3MiB mgaxoM: 3anpoBag®eHHa eKogoriHHHx HopM gga CTHMygroBaHHa Bupo6HHnTBa npogyKTiB xapnyBaHHa; BH3HaneHHa KoHnemyagbHHx 3acag MicneBoï nogiTHKH y c$epi 3a6e3neneHHH npogoBogbroï 6e3neKH; 3aTBepg®eHHa y TepmopiagbHHx rpoMagax nporpaM npogoBogbnoï 6e3-neKH Ha cepegHbocrpoKoBy nepcneKTHBy 3 MeToro po3yMiHHa peagbHoro CTaHy npogoBogbnoï 6e3neKH b rpoMagi Ta nig-BH^eHHH e^eKTHBHocri ngaHyBaHHa ^rnaHcoBHx BHTpar opraHaMH MicneBoro caMoBpagyBaHHa; npoBegeHHa b rpoMagi MacmTa6Hoï iH^opManiHHo-npocBiTHHnbKoï KaMnaHiï 3 nmaHb npogoBogbnoï 6e3neKu; KoHcygbraniHHoï nigTpHMKH HacegeHHa 3 nmaHb nepepo6KH, 36epe®eHHa, peagi3aniï npogyKTiB xapnyBaHHa; HagaHHa iH^opManiï npo rpamu; npoBegeHHa iH^opManiHHo-KoMyHiKaniHHHx 3axogiB, HanpaBgeHHx Ha ^opMyBaHHa KygbiypH Bupo6HHnTBa i cno®HBaHHa npogyKTiB xapnyBaHHa; BH3HaneHHa KoHKpeTHHx ^rnaHcoBHx MexaHi3MiB y BHrgagi ^rnaHcoBoï gonoMoru a6o Kpe-gHTHoï nigTpHMKH bhpo6hhkîb oKpeMHx npogyKTiB xapnyBaHHa; BcraHoBgeHHa nogaTKoBHx nigbr 3i cngaTH MicneBHx nogaTKiB i 36opiB gga cigbrocnBHpo6HHKiB to^o.

CnHCOK BUKopMcranoï ^ÏTepaTypH

1. Epogegb MaTepiagbHa nHBigi3ania, eKoHoMiKa i KaniTagi3M, XV-XVIII. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/ Fernand_Braudel/Materialna_tsyvilizatsiia_ekonomika_i_kapitalizm_XV-XVIII_st_Tom_1/

2. BogoxaTHH C. EKcnepTH U-LEAD gonoMararoTb rpoMagaM po3po6g«TH nporpaMH npogoBogbnoï 6e3neKH. URL: https://u-lead.org.ua/news/58

3. ToHHyK O. npogoBogbna 6e3neKa: MoHorpa^ia. ^htomhp: nogicca, 2004. 348 c.

4. ^aHHgumHH E. ^k 3a6e3nenHTH eKoHoMinHe 3pocTaHHa b yMoBax BiÖHH. URL: https://www.epravda.com.ua/ columns/2023/03/3/697664/

5. ^anumHH M. ^k BigHoBHTH MicneBe caMoBpagyBaHHa Big HacgigKiB BiÖHH? URL: https://www.pravda.com.ua/ columns/2022/08/5/7362004/

6. 3agi3HroK B.n. EBogronia noHaTTa Ta nigxogiB ^ogo BHMipy npogoBogbnoï 6e3neKH. ^ep^aBHe ynpaBgiHHa: ygo-CKoHageHHa Ta po3bhtok. 2016. № 8. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=1249

7. PyMHK I.I. noHHTiHHi acneKTH npogoBogbnoï 6e3neKH aK CKgagoBoï HanioHagbHoï 6e3neKH yKpaïHH. BneHi 3anHCKH yHiBepcHTeTy «KPOK». Cepia : EKoHoMiKa. 2014. Bun. 35. C. 22-32.

8. PyMHK I.I. TepuTopiagbHi oco6guBocTi ^opMyBaHHa CHCTeMH npogoBogbnoro 3a6e3neneHHa. EKoHoMiKa Ta ynpaB-giHHa HanioHagbHHM rocnogapcTBoM. 2016. № 2. C. 162-170.

9. CaBneHKo T.B. ®aKTopH BngHBy Ha CTpyKTypy cno®HBaHHa npogyKTiB xapnyBaHHa HacegeHHaM yKpaïHH. EKoHoMiKa i cycnigbCTBo. 2016. № 5. C. 304-310.

10. THnoBa nporpaMa nigTpHMKH caMo3a6e3neneHHa xapnoBHMH npogyKTaMH. URL: https://decentralization.gov.ua/ news/15256

11. Xapa6oBCbKHH ro.I. TeopeTHHHi ochobh 3a6e3neneHHa npogoBogbnoï 6e3neKH. BneHi 3anHCKH THy iMeHi B.I. BepHagcbKoro. Cepia: EKoHoMiKa i ynpaBgiHHa. 2020. tom 31(70). № 6. C. 78-82.

12. FAO: its origins, formation and evolution, 1945-1981. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations, 1981. P. 11. URL: http://www.fao.org/docrep/009/p4228e/P4228E04.htm

References

1. Brodel F. Materialna tsyvilizatsiia, ekonomika i kapitalizm, XV-XVIII: https://chtyvo.org.ua/authors/Fernand_ BraudelMaterialna_tsyvilizatsiia_ekonomika_i_kapiMizm_XV-XVIII_st_Tom_1/

2. Volokhatyi S. Eksperty U-LEAD dopomahaiut hromadam rozrobliaty prohramy prodovolchoi bezpeky. URL: https://u-lead.org.ua/news/58

3. Hoichuk O. (2004) Prodovolcha bezpeka: monohrafiia. Zhytomyr: Polissia, 348 s.

4. Danylyshyn B. Yak zabezpechyty ekonomichne zrostannia v umovakh viiny? URL: https://www.epravda.com.ua/ columns/2023/03/3/697664/

5. Datsyshyn M. Yak vidnovyty mistseve samovriaduvannia vid naslidkiv viiny? URL: https://www.pravda.com.ua/ columns/2022/08/5/7362004/

6. Zalizniuk V.P. (2016) Evoliutsiia poniattia ta pidkhodiv shchodo vymiru prodovolchoi bezpeky. Derzhavne upravlinnia: udoskonalennia ta rozvytok.

7. Rumyk I.I. (2014) Poniatiini aspekty prodovolchoi bezpeky yak skladovoi natsionalnoi bezpeky Ukrainy. Vcheni zapysky universytetu «KROK». Seriia : Ekonomika. Vyp. 35. S. 22-32.. 2016. No. 2. P. 162-170.

8. Rumyk I.I. (2016) Terytorialni osoblyvosti formuvannia systemy prodovolchoho zabezpechennia. Ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospodarstvom. # 2. S. 162-170.

9. Savchenko T.V. (2016) Faktory vplyvu na strukturu spozhyvannia produktiv kharchuvannia naselenniam Ukrainy. Ekonomika i suspilstvo. # 5. S. 304-310.

10. Typova Prohrama pidtrymky samozabezpechennia kharchovymy produktamy. URL: https://decentralization.gov. ua/news/15256

11. Kharabovskyi Yu.I. (2020) Teoretychni osnovy zabezpechennia prodovolchoi bezpeky. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Ekonomika i upravlinnia. Tom 31(70). # 6. S. 78-82.

12. FAO: its origins, formation and evolution, 1945-1981. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations, 1981. P. 11. URL: http://www.fao.org/docrep/009/p4228e/P4228E04.htm