CC BY
7
Bulieiev, I. P. "Deiaki aspekty vykhodu z kryzy ekonomiky Ukrainy" [Some aspects of the crisis in Ukraine's economy]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2016): 75-83.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy: ofits. sait. http:// www.ukrstat.gov.ua/
Nizhegorodtsev, R. M., and Petukhov, N. A. "Regression-nyy analiz vliyaniya osnovnykh faktorov na valovoy regional-nyy produkt (na primere Severo-Zapadnogo federalnogo ok-ruga Rossii)" [Regression analysis of the influence of the main
factors on the gross regional product (on the example of the North-West Federal District of Russia)]. Problemy ekonomiky, no. 1 (2011): 17-21.
"Svitovyi Bank v Ukraini. Ohliad" [World Bank in Ukraine. Review]. http://www.worldbank.org/uk/country/ukraine/over-view
"World Development Indicators" The World Bank. 23 March, 2017. http://data.worldbank.org/data-catalog/world-development-indicators
УДК 334.78:330.322
МЕХАН1ЗМИ САМООРГАЖЗАЦП В СТРУКТУР11НВЕСТИЦ1ЙН0Т ПЛАТФОРМИ
НАЦЮНАЛЬНОТ ЕК0Н0М1КИ
©2018
КРАВЧУН А. С.
УДК 334.78:330.322
Кравчун А. С. Мехашзми самооргашзаци в CTpyKTypi швестицшно'|' платформи нацюнально!* економюи
У статтi проанал/зовано /снуюч/ тдходи до визначення процесу самоорган/зацИ у складних соц/ально-економ/чних системах, выявлено основн/ характеристики та особливостi даного процесу. Автором доведено, що процеси самоорган/зацИ в/дбуваються на вс/х /ерарх/чних р/внях еконо-м/ки, охарактеризовано мехашзми та форми самоорган/зацИна св/товому, нац/ональному, мезо- та м/крор/внях. Досл/джено /снуюч/ мехашзми переходу системи до стану самоорган/зацИ, виявлено взаемозв'язокзм/ни стану соц/ально-економ/чноi системи та на основ/ цього запропоновано механ/зм самоорган/зацИп/дприемств малого та середнього б/знесу для залучення твестицш. При цьому об(рунтовано доцмьшсть використан-ня такого виду колективного /нвестування, як /нвестицшний краудфандинг. Ключов'! слова: самоорган/зац/я, синергетика, мехашзм, /нвестицП, краудсорсинг, краудфандинг. Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 18.
Кравчун Анатолш Степанович - кандидат наук з державного управл/ння, здобувач, Класичний приватний ун/верситет (вул. Жуковського, 70Б, Запор/жжя, 69002, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 334.78:330.322 Кравчун А. С. Механизмы самоорганизации в структуре инвестиционной платформы национальной экономики
В статье проанализированы существующие подходы к определению процесса самоорганизации в сложных социально-экономических системах, выявлены основные характеристики и особенности данного процесса. Автором доказано, что процессы самоорганизации происходят на всех иерархических уровнях экономики, охарактеризованы механизмы и формы самоорганизации на мировом, национальном, мезо- и микроуровнях. Исследованы существующие механизмы перехода системы в состояние самоорганизации, выявлена взаимосвязь изменения состояния социально-экономической системы и на основе этого предложен механизм самоорганизации предприятий малого и среднего бизнеса для привлечения инвестиций. При этом обоснована целесообразность использования такого вида коллективного инвестирования, как инвестиционный краудфандинг. Ключевые слова: самоорганизация, синергетика, механизм, инвестиции, краудсорсинг, краудфандинг. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 18.
Кравчун Анатолий Степанович - кандидат наук по государственному управлению, соискатель, Классический приватный университет (ул. Жуковского, 70Б, Запорожье, 69002, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 334.78:330.322 Kravchun A. S. The Self-Organization Mechanisms in the Structure of the Investment Platform of the National Economy
The article analyzes the existing approaches to definition of the self-organization process in complex socio-economic systems, disclosing the main characteristics and features of this process. The author has proved that the processes of self-organization take place at all hierarchical levels of economy, the mechanisms and forms of self-organization at the world-wide, national, meso- and micro-levels have been characterized. The available mechanisms for the system's transition into the status of self-organization are researched, the interrelation of change in the status of socio-economic system is identified, and upon this basis a mechanism for self-organization of small and medium businesses with the purpose of attracting investments has been proposed. Also expediency of using such type of collective investment as investment crowdfunding is substantiated.
Keywords: self-organization, synergy, mechanism, investments, crowdsourc-ing, crowdfunding. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 18.
Kravchun Anatoliy S. - PhD (State Administration), Applicant, Classic Private University (70B Zhukovskoho Str., Zaporizhzhia, 69002, Ukraine) E-mail: [email protected]
Парадигма розвитку свггово! фшансово! системи, а зокрема й Mexarn3MiB га шструменпв залучення швестицш, потребують розробки га впровадження шновацшних концепцш стосовно процеав управлшня як на рiвнi шдприемства, так i на рiвнi нацюнально! регюнально! та свиово! економж. Одним i3 таких новишх пiдxодiв е синергетичний, де розглядаеться процес самооргашзаци, коли оргашза-
цшно-структурш змши на шдприемства в галузi або взагалi в народному господарств^ дозволяють забез-печити шдприемство швестицшними ресурсами на довготривалий перюд, осюльки практично ва шную-4i швестицшш мехашзми е неефективними в сучас-них економiчниx умовах. Тому проблематищ аналiзу та вдосконалення меxанiзмiв самооргашзаци з метою залучення швестицш сл^д придмити бмьше уваги.
Стосовно поняття самооргашзацц, то досм-дження його сутностi носить мiждисциплiнарний характер, осккьки використовуеться в рiзних науках. Так, у соцюлопчному аспекта це поняття псно пов'язане iз органiзацiею та управлiнням у сощальнш системi, а також iз виведенням ентропи в оточуюче середовище, тобто з П розпорядкуванням [3].
Питанням розвитку механiзмiв самоорганiзацГi в державному управлшш присвячено дослджен-ня О. Червяково! [4], в якому автор, спираючись на експертш оцiнки, доводить, що основними мехашз-мами самооргашзацц в системi державного управлiння е законодавство, державне бюджетування, стратегiчне управлшня та планування на державному рiвнi, орга-нiзацiйне проектування, державний контроль, адмшь стративне реформування та громадський контроль, але слiд також застосовувати програмно-цкьовий пiдхiд як 1нструмент стратепчного розвитку. Спираючись на методологiю синергетики, таи вйчизняш та зарубiжнi вчеш, як: А. Бакурова [5], Т. Калшеску[6], Л. Мельник [7], Г. Ферстер [8], Г. Хакен [9], Л. Шемаева [10], дають ви-значення самоорганiзацГi на рiзних рiвнях економiки. У сучаснiй науцi шнуе дек1лька пiдходiв до джерел про-цесу самооргашзацц, певне коло дослдниюв поясню-ють таке явище суто внутршшми факторами розвитку системи [6, с. 156; 9; 11, с. 25], iншi - зовншшм впливом, який спричиняе появу реакци системи у виглядi стабь мзацд [8]. Процеси самооргашзацц розглядаються на вс1х iерархiчних рiвнях - починаючи iз п1дприемства i закiнчуючи свiтовою економшою. Так, I. Шкодiною дослiджено тенденци самоорганiзацГi економiки на свь товому рiвнi [12]. Автором доведено, «що и розвиток вимагае економiчного аналiзу теори самооргашзацц як напряму мiждисциплiнарних дослiджень, пов'язаних з вивченням вкповкних процесiв у вiдкритих нель ншних та нерiвноважних економiчних системах» [12]. Але, незважаючи на таке широке коло проведених до-слджень, спостерiгаються певнi «прогалини», яю, на нашу думку, стосуються розробки мехашзму самооргашзацц пiдприемств (оргашзацш, фiрм) щодо залучення iнвестицiй для забезпечення свого розвитку та стабкь-ностi господарсько! дiяльностi.
Метою статт е вдосконалення механiзму самооргашзацц в структурi iнвестицiйноi платформи на-цiонально'i економiки.
Iнвестицiйна платформа виступае в ролi оргаш-зацiйно-економiчного базису мобшзацп, просування, координацп та розподку iнвестицiйних потокiв, фор-муючи тим самим державно-приватний ринок швес-тицшного капiталу та широку лiнiйку швестицшних товарiв та послуг. Зважаючи на вксутшсть визначення «iнвестицiйноi платформи» як економiчноi категорп, пропонуеться використовувати таку семантичну мо-
Г< швестицп > дель: < lнвестицiйна платформа >е < ,
[< платформа >
де «швестицп» виступають як вкладення капiталу - к, на перюд Ь з метою отримання вигоди (прибутку), р [1], а «платформа» - програма дш, система погляддв, вимог зацiкавлених сторiн [2]. ^м того, швестуван-ня як мехашзм, а платформа як базис в сукупносп формують новi властивостi системи - швестицшно1 платформи, мультиплiкативний ефект яких забезпе-чуе формування швестицшно-привабливого середо-вища в Украiнi та просування бренда краши за кордоном.
Таким чином, швестицшна платформа виступае сукупшстю програм дiй, систем поглядiв, принципiв, механiзмiв управлiння швестицш-ними потоками, забезпечуючи !х мобкьшсть та ди-версифiкацiю у просторi та часi з метою формування ринку швестицшного капiталу та ринку швестицшних товарiв i послуг.
Досл^дження процесiв самоорганiзацГi соцiаль-но-економiчних систем також мають мiжгалузевий характер, осккьки характеризуються запозиченням iнструментарiю з природознавчих наук, перенесен-ням властивостей, закономiрностей та методолог11 з фiзичних, бiологiчних об'ектiв до соцiальних та еко-номiчних. Без активiзацГi механiзмiв самоорганiза-ц11 структуру iнвестицiйноi платформи нацюнально1 економiки буде неможливо в^новити в умовах вiдто-ку кашталу та кризи в краiнi.
Наявшсть широкого спектра форм, видiв та процеав самоорганiзацГi в природi та суспiльствi сприяла зародженню та розвитку загально1 теор11' органiзацГi - тектологй, в якiй було описано процеси виникнення, шнування, розвитку i розпаду рiзних органiзацiйних утворень. У подальшому цей узагаль-нений шдхк до проблем самоорганiзацГi, розробки механiзмiв взаемодй структурних елементiв системи продовжив свое життя в межах шбернетики та за-гально1 теорй систем.
Так, засновник синергетичного шдходу Г. Хакен критерiем самоорганiзацГi вважае здатшсть системи iснувати без специфiчного зовшшнього впливу, пiд яким розумiе такий, що нав'язуе системi структуру та функци [9]. Тобто мова йде про те, що система здат-на самостшно (без зовнiшнього впливу) реалiзувати певнi процеси, що забезпечують и функцiонування та розвиток. При цьому, на вiдмiну вiд юбернетичного пiдходу, система не прагне досягти певно1 цiлi.
Тако1 ж думки дотримуеться й Л. Мельник, який визначае, що ключовими елементами змкту поняття «самооргашзащя» е процеси, яш забезпечують функ-цiонування, розвиток i впорядкування системи в просторi та чаа [7].
А. Бакурова говорить про те, що самооргашзащя в соцiально-економiчнiй системi - це процес управлшня нею на основi синергетичного шдходу, що полягае в забезпеченш и життездатностi, тобто умов iснування та розвитку [5]. Спираючись на наведеш пiдходи, слiд сказати, що трактування самооргашза-
ци здшснюеться в широкому сенсi, а якщо розглядати ц бiльш вузько, то вона розумiеться як здатшсть сис-теми за рахунок внутршшх факторiв забезпечувати впорядкованiсть в просторi та в часi окремих и еле-ментiв або процесiв [11].
Також ученими стверджуеться, що самоорга-нiзацiя е процесом збiльшення i пiдтримки взаемно1 координаци елементiв системи через шдвищення и складностi та нерiвноважностi, процесом виникнен-ня упорядкованосп в елементах, вiдносинах та влас-тивостях системи. На думку В. Хиценко, отриманий в результат такого процесу нерiвноважний шдсумок е достатшм для ефективного протистояння суттевим змшам параметрiв зовнiшнього i внутрiшнього се-редовища [13].
Досл^дники вважають, що системою, здатною до самооргашзаци, е така, всередиш яко'1 системоут-ворюючим чинником е наявшсть сп1льних цiнностей та узгоджених щлей внутрiшнiх взаемодiючих компо-ненйв, якi контролюються за допомогою зворотного зв'язку, що забезпечуе синергетичний ефект (в^нов-лення стану шсля припинення ди фактора, який вивiв з рiвноваги) на пiдставi синтезу [14].
Таким чином, здшснивши критичний аналiз ш-нуючих наукових пiдходiв та концепцш, слiд зазначити, що шдприемство (органiзацiя, фiр-ма, банкiвська установа тощо) е системами, здатни-ми до самооргашзаци, осшльки в структурi мають декiлька елементiв (об'ектiв), що утворюють цшсну та едину систему. У такш системi взаемнi ди та в^д-носини спрямованi на досягнення певних ц1лей, на-приклад отримання прибутку, розширення сегмента ринку, а змша и стану в^пов^дае комплексним ц1лям (на рiвнi шдроздшв, цехiв, функцiональних вiддiлiв, що формують шформацшну, людську та iншi компонента системи) та в^дбуваеться шд впливом внутрш-нiх рушiйних факторiв та сил.
Тако1 ж думки дотримуються деяк дослiдники, якi говорять, що поштовхом для виникнення цього процесу е суб'ективш фактори та особисйсть Шща-тора. Наприклад, М. Туленков у свош роботi зазна-чае, що «...самооргашзацш в соц^ не е в1льною вiд суб'ективного фактора, що включае до не1 процеси як оргашзаци, так i управлiння. З iншого боку, оргашза-цiйнi й управлiнськi вiдносини самi е похiдними вiд самоорганiзацii та перебувають у формальних оргаш-защях пiд впливом неформальних вiдносин, що само-органiзуються» [3].
Також самооргашзацш можна розглядати за певними iерархiчними рiвнями: на мiкрорiвнi (шд-приемства, фiрми, установи тощо), на регюнальному рiвнi, на рiвнi нацiональноi економши (об'еднання суб'ектiв господарювання в рiзних оргашзацшно-економiчних формах, фiнансова або баншвська системи) та на свгговому (глобальному) рiвнi. При цьому сл1д розумiти, що функцiонування системи вищого
рiвня забезпечуеться самоорганiзацiею на нижчому рiвнi, наприклад регiональний та нацюнальний - для глобального.
У табл. 1 наведено результати аналiзу наукових джерел щодо характеристики процеав самооргашзаци на рiзних рiвнях економши.
Щ
синхронн]
е однiею специфжою зазначеноi iерархiчноi системи е нестшшсть до хаотичних впли-вiв на не1 на мiкрорiвнi, що призводить до синхронних зрушень темпiв розвитку всередиш системи. Тобто самооргашзащя характеризуеться асинх-роннiстю на вск вищезазначених рiвнях. Наприклад, криза в окремш державi (дефолт), або в окремих га-лузях промисловостi (енергетична криза), або в окремих фшансових секторах (баншвська система), або на специфiчних ринках (криза на шотечному ринку) е локально випадковими, але глобально детермшо-ваними. Отже, неможливо забезпечити стабiльнiсть розвитку на вах рiвнях одночасно, тому що рiзного виду дестабiлiзуючi фактори (полiтичнi, технологiч-нi) мають рiзну силу впливу на систему, яка внасл^ок цього входить у стан бiфуркацii [12].
Тобто самооргашзацш - це здатшсть системи створювати новi структури та форми поведшки на вищому рiвнi через певш механiзми внутршньо!' вза-емодй компонентiв нижчого рiвня i без зовнiшнього втручання.
З огляду на теорш самоорганiзацii механiзми «побудови» систем умовно можна под1лити на три групи:
1) iмпульсний, коли в системi задаеться вибiр-ковий iмпульс, який направлений на головний еле-мент. Це найб1льш «економний» варiант з точки зору системи, осюльки первiсний iмпульс може бути мь нiмальним, а отриманий результат у порiвняннi з iм-пульсом - значущим: у технщ таке явище мае назву резонансу. Прикладом можуть служити економiчнi реформи, що проводилися в Китай Вони почалися iз скьського господарства, потiм поширилися на ма-лий та середнiй бiзнес. З часом бiзнесове середовище змшилося, вiдбулися структурнi змiни у власносп, з'явилась конкуренц1я, зросла невиробнича сфера, що привело до появi на свиювому рiвнi нового еко-номiчного центру;
2) мехатзм змши середовища, коли в^бувають-ся процеси яшсних змiн, тобто на систему в^дбуваеть-ся наскрiзний вплив. Це приводить до змши структури та зв'язшв усередиш системи. Таким шляхом здшснювалися ринковi реформи в крашах Схiдноi та Центрально: бвропи, коли застосовувались iнстру-менти «шоково! терапи» або еволюцiйний сценарiй;
3) мехатзм «зламу», коли система рiзко переходить до хаотичного стану, поим рухаеться до точки бiфуркацii та структурно трансформуеться, а також змшюе свш рiвноважний стан, тобто спостериаеть-
Таблиця 1
Характеристика процеав самооргашзацп за р!внями економюи
PiBHi економти Механiзми самооргашзацп Форми самооргашзацп
Свiтовий piBeHb (глобальна eKOHOMiKa) Рeaлiзуeться 4epe3 глобaлiзaцiйний мeхaнiзм, який встановлюе новий глобальний порядок на принципах reTepapxiï, внаслщок, наприклад, свiтових криз piзних pинкiв, змiн у мiжнapоднiй спeцiaлiзaцiï та коопepaцiï, пepeходу вiд монополярноТ свтовоТ eкономiки до бтолярноТ (полтолярно'О тощо Ус види мepeжeвих оpгaнiзaцiйних форм. 1Мжнародш оргашзацп (установи). Союзи краш. Форуми (комтети, об'еднання)
Мaкpоeкономiчний piBeHb (нaцiонaльнa eкономiкa) Рeaлiзуеться чepeз ринок та шститути дepжaвного peгулювaння: - ринковий мeхaнiзм; - мeхaнiзми дepжaвного peгулювaння eкономiки Холдинги. Альянси. Союзи пщприем^в. Економiчнi зони. Клaстepи. Ствтовариства. Асоцацп. Фонди. Добpовiльнi тимчaсовi об'еднання. Сптки (гaлузeвi, пpофeсiйнi)
Рeгiонaльний piвeнь ^пональна eкономiкa) Рeaлiзуеться чepeз peгiонaльнi ринки шляхом застосування мeхaнiзму: - самоврядування; - коопepaцiï; - спeцiaлiзaцiï; - добровтьного об'еднання Рeгiонaльнi фонди. Об'еднання пщприемств peгiону. Спiлки влaсникiв малого та сepeднього бiзнeсу peгiону. Тepитоpiaльнi гpомaдськi оргашзацп. Бiзнeсовi об'еднання та сптки. Форуми (виставки, конфepeнцiï)
Мiкpоeкономiчний piвeнь (eкономiкa суб'екта господарювання) Проявляеться в однорщних систeмaх чepeз внутpiшньофipмову самооргашзацп груп та особистiсну (кожного ствробтика). Мeхaнiзмaми упpaвлiння пpоцeсом самооргашзацп' можуть бути: управлшня структурою пiдпpиемствa, формування команди, peзонaнсний мeнeджмeнт Крос-функцюнальш команди. Робочi групи. Експepтнi групи. Нeфоpмaльнi об'еднання. Гурти якостi. Фрактальна фабрика. Сaмомeнeджмeнт
Джерело: складено за [6; 7, 9, 12, 16].
ся, наприклад, економiчна криза, яка, своею чертою, е способом виршення структурних проблем у нацю-нальнш економiцi. Такий механiзм був притаманний ринковим реформам у крашах пострадянського кола, у тому числi й вичизнянш економiцi.
Таким чином, переход складно! сощально-еко-номiчноi системи до стану самооргашзацп можливий за допомогою рiзних механiзмiв.
На рис. 1 здшснено вiзуалiзацiю взаемозв'язку мiж двома основними станами системи, коли через використання спещальних механiзмiв (важелiв й ш-струментiв) здiйснюеться перехiд з одного стану в самоорганiзований (самовпорядкований) з метою досягнення поставлених щлей розвитку.
Поштовхом для змiни стану системи служать iмпульси - змши в системi (якiснi та юльйсш), наприклад змiна керiвництва на пiдприемствi або при-
йняття стратегЦ' розвитку галуз^ perioHy. Тобто iM-пульси можуть бути як внутршньосистемними, так i зoвнiшнiми (маеться на yвазi державне регулювання). 1мпульс приводить до змши стану piвнoваги системи та, як наЫдок, - до змши ïï структури, а також сприяе розвитку, осккьки, на думку окремих учених, саме к-нування piвнoваги в систeмi запoбiгае цьому процесу.
Мехашзмами самoopганiзацiï можуть висту-пати як iндивiдyальна пoвeдiнка елеменпв системи (individual behavior) - дифepeнцiацiя, peплiкацiя, му-тацiя eлeмeнтiв, так i колективна (collective behavior), що виникае мiж елементами системи для досягнення емерджентносп, - спiвпpаця та суперництво, локальна агрегащя та структуризащя. Як видно на рис. 1, шсля трансформацИ всi елементи системи структурно змшюються, упорядковуються та оргашзовують-ся, що приводить до ïï переходу в новий стан.
З огляду на все вищезазначене пропонуемо та-кий удосконалений мехашзм самооргашзаци суб'ек-тав господарювання для залучення швестицш на ма-кроекономiчному piBrn, який опишемо на прикладi шдприемств середнього та малого бiзнесу (рис. 2). ^piBMM з рис. 1 у меxанiзмi е iнструменти залучення швестицш та внутршньосистемш важел^ що сприяють И структурнiй змш, а також зворотний зв'язок, який може бути як позитивним, так i нега-тивним, тобто взаемодiя елементiв може посилювати або послаблювати вплив на систему загалом.
лучення фшансових ресурсiв через такий шструмент колективних iнвестицiй, як краудсорсинг та його рГз-новид - краудфандинг.
Краудсорсинг (crowdsourcing) - це певна техно-лопя, метою застосування яко! е залучення велико! кiлькостi людей для спкьного вирiшення завдань через 1нтернет-технологи, де iнтернет-середовище до-зволяе застосовувати колективнi ресурси. За суттю -це модель виршення завдань за допомогою велико! груп людей, де ршення обираються з велико! ккь-костi запропонованих [17].
^У^'::Трансформац1я
1мпульси
Рис. 1. Вiзуалiзацiя взасмозв'язку змши стану системи
Джерело: складено за [5; 15].
Система СМСБ
Л/5
Мал1
та середы СГ
1мпульси
Самооргаызована система СМСБ'
лз
а
Зворотний зв'язок
С
'5
д
е р
лс
/1
/ и т с е в i
и т н е м
у р
с н
Рис. 2. Механiзм самооргашзаци шдприемств малого та середнього бiзнесу щодо залучення iнвестицiй Джерело: авторська розробка.
Наведемо приклад дГ! такого мехашзму. Шд-приемству малого 6Гзшсу для запуску нового проекту необхкш iнвестицiйнi, штелекту-альнi та технолопчш ресурси. 1мпульсом (поштов-хом) для початку процесу самооргашзаци може бути послаблення конкурентно! позищ! на ринку, завою-вання нових ринкових сегментш, технолопчш шно-ваци виробництва тощо.
Керiвник пiдприемства приймае рiшення про залучення до розробки та впровадження нового проекту ще п'ятьох невеличких ФГрм, кожна з яких буде виконувати свою частину проекту - наукову, техно-лопчну, шформацшну, технолопчну тощо. За Шща-тиви керiвництва та на договГрних засадах створю-еться тимчасове об'еднання шдприемств з метою за-
Рiзновидом краудсорсингу е краудфандинг (crowd-funding - колективне фшансування) - це ко-лективне швестування через мережу 1нтернет. Перевагами такого виду колективного швестування е можлившть залучення швестицш на лояльних умо-вах (у порiвняннi iз банкiвським кредитом), можли-вшть отримання попереднього замовлення вiд защ-кавлених осiб або пiдприемств, тестування проекту, отримання зворотного зв'язку вк потенцшних спо-живачiв ще на еташ розробки прототипу продукту (послуги, технологи).
На сьогодш такий вид залучення швестицш е популярним у свт. Так, у 2016 р. свпова iндустрiя краудфандингу зайняла лкируючу позицiю порiвня-но iз венчурним фшансуванням. Починаючи з 2010 р.,
краудфандинг завойовуе ринок швестування: у 2010 р. через платформи краудфандингу було залучено близько 880 млн дол., у 2014 р. - уже 16 млрд дол., а у 2015 р. - 34 млрд дол. За даними засновника Mesh Labs founder Лiзи Ганск та оцшками Venture Beat report, залучення нових 17 млрд доларiв у 2016 р. здшснено в межах партнерсько'1 економши сшльного ш-вестування. Зпдно з прогнозами Свитого Банку ш-вестування через платформи краудфандингу у 2020 р. становитиме 90 млрд доларiв, що показуе в середньо-му щорiчне зростання в 30 млрд доларiв на в^мшу вiд венчурного фiнанасування, де щорiчне зростання становить 20 млрд доларiв [18].
Розмiщуючи сп1льно розроблений проект на вь домих платформах краудфандингу, самооргашзоване об'еднання суб'eктiв господарювання використовуе iнвестицiйний (акцiонерний) його вид, коли винаго-рода iнвестору може бути запропонована у вшл^ в1дсоткш вiд прибутку, партнерством при патенту-вання виробу, часткою акцiй при створенш нового пiдприeмства. Застосування запропонованого меха-нiзму дозволяе суб'ектам господарювання зменшити трансакцiйнi витрати, витрати на рекламу, на розроб-ку та впровадження нового проекту тощо.
ВИСНОВКИ
Таким чином, мехашзм самооргашзацп' в струк-турi iнвестицiйноï платформи е дieвим iнструментом в умовах нових глобальних викликiв та мережево'1 еко-номши. Запропонований механiзм самоорганiзацГi, на в^дмшу вiд iснуючих, дозволяе застосовувати новi мо-делi iнвестування окремих галузей, наприклад таких як, транспорт, нерухомкть, шформацшш технологи, бiоiнженерiя, а також сприяе збкьшенню масштабiв та ефективносп ведення бiзнесу, пiдвищенню актив-ност залучення мiкроiнвесторiв. Тому використання краудфандингу е ефективним у порiвняннi iз венчур-ним та iнституцiональним видами швестування. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Левчинський Д. Л. Суть та еконо!^чна природа швестицм i iнвестицiйного процесу. MexaHi3M регулювання економки. 2011. № 2. С. 131-139.
2. Платформа // Акаде1^чний тлумачний словник укра'шськоТ мови. URL: http://sum.in.Ua/s/platforma
3. Туленков М. Сутшсть i спiввiдношення понять «ор-гашза^я», «самоорганiзацiя» i «управлшня». Полтичний менеджмент. 2007. № 1. С. 24-35.
4. Червякова О. В. Напрями вдосконалення меха-Hi3MiB самооргашзацп' в системi державного управлшня (за експертними оцшками). Науковий вiсник АкадемИ мунь ципального уnравлiння. Серiя : «Управлшя», 2014. Вип. 2. С. 157-169.
5. Бакурова А. В. Самооргашза^я со^ально-еконо-мiчних систем: моделi i методи : монографiя. Запорiжжя : КПУ, 2010. 328 с.
6. Калшеску Т. В., Лiхоносова Г. С., Найдьон Г. О., Калшкаров С. П. Самоорганiзацiя пiдприeмств: тенденцп'
соцiалiзацп' економш : монографiя. Луганськ : Вид-во СНУ iM. В. Даля, 2012. 396 с.
7. Мельник Л. Г. Экономика развития : учебник. Сумы : Университетская книга, 2013. 784 с.
8. Ферстер Г. О самоорганизующихся системах и их окружении // Самоорганизующиеся системы / пер. с англ.
B. Г. Бородулиной, В. П. Евменова, Н. М. Французова ; под ред. Т. Н. Соколовой. М. : Мир, 1964. С. 113-127.
9. Хакен Г. Информация и самоорганизация : Макроскопический подход к сложным системам / пер. с англ. М. : Мир, 1991. 240 с.
10. Шемаева Л. Г. Система экономической безопасности предприятия во взаимодействии с внешней средой. Ызнес 1нформ. 2010. № 12. С. 72-76.
11. Бевзенко Л. Д. Со^альна самооргашза^я. Синер-гетична парадигма: можливост со^альних штерпретацм. Донецьк : 1С НАНУ, 2002. 437 с.
12. Шкодша I. В. Сучасш тенденцп' самооргашзацп' свтовоТ економiчноï системи. Економка Украни. 2012. № 9.
C. 70-77.
13. Хиценко В. Е. Самоорганизация: элементы теории и социальные приложения. М. : Комкнига, 2005. 224 с.
14. Учитель Ю. Г., Глазун М. А. Синтез управленческих решений в свете самоорганизации. URL: http:// spkurdyumov.narod.ru/Kriz.htm
15. A Comparison of Self-Organization Mechanisms in Nature and Information Technology / Miede A., Braun S., Eckert J., Schuller D., Repp N., Steinmetz R. // Association for Information Systems (AIS), Proceeding of the Fifteenth Americas Conference on Information Systems (AMCIS). San Francisco, California, August 6th-9th 2009. P. 1-11.
16. Варнеке Х.-Ю. Революция в предпринимательской культуре. Фрактальное предприятие / пер. с нем. М. : Наука- Интерпериодика, 1999. 280 с.
17. Краудрекрутинг - новая технология массового поиска талантов. Компаньон. 2012. 31 августа URL: http://www. companion.ua/articles/content?id=208489
18. Barnett Ch. Trends Show Crowdfunding To Surpass VC In 2016. URL: https://www.forbes.com/sites/chancebar-nett/2015/06/09/trends-show-crowdfunding-to-surpass-vc-in-2016/#5c8951244547
REFERENCES
Bakurova, A. V. Samoorhanizatsiia sotsialno-ekonomich-nykh system: modeli i metody [Self-organization of socio-economic systems: models and methods]. Zaporizhzhia: KPU, 2010.
Barnett, Ch. "Trends Show Crowdfunding To Surpass VC In 2016". https://www.forbes.com/sites/chancebar-nett/2015/06/09/trends-show-crowdfunding-to-surpass-vc-in-2016/#5c8951244547
Bevzenko, L. D. Sotsialna samoorhanizatsiia. Synerhetych-na paradyhma: mozhlyvosti sotsialnykh interpretatsii [Social self-organization. Synergetic paradigm: the possibilities of social interpretations]. Donetsk: IS NANU, 2002.
Cherviakova, O. V. "Napriamy vdoskonalennia mekha-nizmiv samoorhanizatsii v systemi derzhavnoho upravlinnia (za ekspertnymy otsinkamy)" [Directions of improvement ofmecha-nisms of self-organization in the system of public administration (according to expert assessments)]. Naukovyi visnyk Akademii munitsypalnoho upravlinnia. Seriia : Upravlinnia, no. 2 (2014): 157-169.
Ferster, G. "O samoorganizuyushchikhsya sistemakh i ikh okruzhenii" [About self-organizing systems and their environment]. In Samoorganizuyushchiyesya sistemy, 113-127. Moscow: Mir, 1964.
"Kraudrekruting - novaya tekhnologiya massovogo poiska talantov" [Crowdrukking is a new technology of mass search of talents]. Kompanyon. 2012. http://www.companion. ua/articles/content?id=208489
Kalinesku, T. V. et al. Samoorhanizatsiia pidpryiemstv: ten-dentsii sotsializatsii ekonomiky [Self-organization of enterprises: trends of economic socialization]. Luhansk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia, 2012.
Khaken, G. Informatsiya i samoorganizatsiya: Makroskopi-cheskiy podkhod k slozhnym sistemam [Information and self-organization: A macroscopic approach to complex systems]. Moscow: Mir, 1991.
Khitsenko, V. Ye. Samoorganizatsiya: elementy teorii i sot-sialnyyeprilozheniya [Self-organization: elements of theory and social applications]. Moscow: Komkniga, 2005.
Levchynskyi, D. L. "Sut ta ekonomichna pryroda investyt-sii i investytsiinoho protsesu" [The essence and economic nature of investment and investment process]. Mekhanizm rehuli-uvannia ekonomiky, no. 2 (2011): 131-139.
Melnik, L. G. Ekonomika razvitiya [Economics of development]. Sumy: Universitetskaya kniga, 2013.
Miede, A. "A Comparison of Self-Organization Mechanisms in Nature and Information Technology". Association for Information Systems (AIS), Proceeding of the Fifteenth Americas Conference on Information Systems (AMCIS). San Francisco, California, 2009. 1-11.
"Platforma" [Platform]. Akademichnyi tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy. http://sum.in.ua/s/platforma
Shemayeva, L. G. "Sistema ekonomicheskoy bezopasnos-ti predpriyatiya vo vzaimodeystvii s vneshney sredoy" [The system of economic security of the enterprise in interaction with the external environment]. BiznesInform, no. 12 (2010): 72-76.
Shkodina, I. V. "Suchasni tendentsii samoorhanizatsii svi-tovoi ekonomichnoi systemy" [Modern tendencies of self-organization of the world economic system]. Ekonomika Ukrainy, no. 9 (2012): 70-77.
Tulenkov, M. "Sutnist i spivvidnoshennia poniat «orha-nizatsiia», «samoorhanizatsiia» i «upravlinnia»" [The essence and correlation of the concepts of "organization'; "self-organization" and "management"]. Politychnyi menedzhment, no. 1 (2007): 24-35.
Uchitel, Yu. G., and Glazun, M. A. "Sintez upravlencheskikh resheniy v svete samoorganizatsii" [Synthesis of management decisions in the light of self-organization]. http://spkurdyumov. narod.ru/Kriz.htm
Varneke, Kh.-Yu. Revolyutsiya v predprinimatelskoy kulture. Fraktalnoye predpriyatiye [Revolution in the entrepreneurial culture. Fractal enterprise]. Moscow: Nauka-Interperiodika, 1999.
<
SÍ
u
86 BI3HECIHQOPM № 4 '2018
www.business-inform.net
