CC BY
5
УДК 334.78:330.322
роль САМООРГАЖ3АЦН ДЛЯ Р03БУД0ВИ
EKQHOMiKM В УМОВАХ НЕДОСКОНАЯОСП ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОПЙ
© 2019
КРАВЧУН А. С.
УДК 330.341.1
Кравчун А. С. Роль самооргашзацп для розбудови швестицшно''' платформи нацiональноi' економши в умовах недосконалостi трансферу технологiй
Об(рунтовано можливкть використання самоорганзацИяк шструменту розбудови ¡нвестицшноi платформи Украни; проанал'вовано стан iH-нова^йно! та швестицшноi д'тльност'г, визначено вплив держави на формування систем самооргашзацп; сформульовано передумови створення системи самоорганiзацii на засадах «четверноi мультипл'шативноi спiралi». Доведено, що криза призвела, з одного боку, до пад'шня укра/нськоi економки, а з ншого - до активiзацiiшновацйного процесу, що вiдповiдаe закону пер'юдичного шновацшного оновлення. Констатовано, що дер-жавне регулювання у перод кризи веде до штучноi р'вноваги, яка швидко порушуеться, коли в'дбуваеться послаблення контролюючих процеав. Як приклад успiшноiсамооргашзацИ представлено т'шьову економку. Як результат, законодавець обмежуе можливостi для появи нових форм самоорганiзацii. Висунуто г'тотезу, що для створення д'кво! та результативноi швестицшноi платформи в УкраЫ сл'д (рунтуватися не на нормативно-правовому базис'!, а на закон структурноi гармони систем. Запропоновано в основу розбудови нвестицшно! платформи Украни за-кластимодель «четверноiмультипл'шативноiстралЬ, щодастьзмогусформуватистшкусистемусамоорганiзацii,яказможепристосуватись до сучаснихумов господарювання таким чином, щобу перспектив'> отримати максимальний ефект вiд взаемоди«Ушверситет - Влада - Бзнес-СпоживачЬ.
Ключов'! слова: самоорганiзацiя, iнвестицiйна платформа, нацональна економ'жа, трансфер технологш, швестицн, державнерегулювання. Рис.: 2. Ббл.: 17.
Кравчун Анатолш Степанович - кандидат наук з державного управл'тня, здобувач, кафедра економки, Класичний приватний ушверситет (вул. Жуковського, 70Б, Запор'жжя, 69002, Украна) E-mail: kravchun@gmail.com
УДК 334.78:330.322
Кравчун А. С. Роль самоорганизации для развития инвестиционной
платформы национальной экономики в условиях несовершенства трансфера технологий
Обоснована возможность использования самоорганизации как инструмента развития инвестиционной платформы в Украине; проанализировано состояние инновационной и инвестиционной деятельности; определено влияние государства на формирование систем самоорганизации; сформулированы предпосылки создания системы самоорганизации на основе «четверной мультипликативной спирали». Доказано, что кризис привел, с одной стороны, к падению украинской экономики, а с другой - к активизации инновационного процесса, что соответствует закону периодического инновационного обновления. Констатировано, государственное регулирование в период кризиса ведет к искусственному равновесию, которое быстро нарушается, когда происходит ослабление контролирующих процессов. В качестве примера успешной самоорганизации представлена теневая экономика. Как результат, законодатель ограничивает возможности для появления новых форм самоорганизации. Выдвинута гипотеза, что для создания действенной и результативной инвестиционной платформы в Украине следует основываться не на нормативно-правовом базисе, а на законе структурной гармонии систем. Предложено в основу развития инвестиционной платформы Украине заложить модель «четверной мультипликативной спирали», что позволит сформировать устойчивую систему самоорганизации, которая сможет приспособиться к современным условиям хозяйствования таким образом, чтобы в перспективе получить максимальный эффект от взаимодействия «Университет - Власть - Бизнес - Потребители». Ключевые слова: самоорганизация, инвестиционная платформа, национальная экономика, трансфер технологий, инвестиции, государственное регулирование. Рис.: 2. Библ.: 17.
Кравчун Анатолий Степанович - кандидат наук по государственному управлению, соискатель, кафедра экономики, Классический приватный университет (ул. Жуковского, 70Б, Запорожье, 69002, Украина) E-mail: kravchun@gmail.com
UDC 334.78:330.322 Kravchun A. S. The Role of Self-Organization for Development of the Investment Platform of National Economy in Conditions of Imperfection of Technology Transfer
The possibility of using self-organization as an instrument of development of investment platform in Ukraine is substantiated; the status of innovation and investment activity is analyzed; the influence of the State on formation of the self-organization systems is determined; the preconditions for creation of a self-organization system on the basis of the «quadruple multiplicative spiral» are formulated. It is proved that the crisis led, on the one hand, to the fall of the Ukrainian economy, and on the other - to the intensification of innovation process, which corresponds to the law of periodic innovation update. It is stated that the State regulation during crisis leads to artificial equilibrium, which is quickly disturbed when the controlling processes be weakened. The shadow economy is presented as an example of the successful self-organization. As a result, legislator restricts opportunities for the emergence of new forms of self-organization. The hypothesis is put forward that for creation of efficient and effective investment platform in Ukraine it is necessary to built not on the normative-legal basis, but on the law of structural harmony of systems. The author proposes to lay the model of «quadruple multiplicative spiral» as a basis for the development of the investment platform in Ukraine, which will help to form a stable system of self-organization, which in turn will be able to adapt to modern economic conditions in order to get the maximum effect from the interaction of «University - Power - Business - Consumers» in the future. Keywords: self-organization, investment platform, national economy, transfer of technologies, investments, the State regulation. Fig.: 2. Bibl.: 17.
Kravchun Anatoliy S. - Candidate of Sciences (State Administration), Applicant, Department of Economics, Classic Private University (70B Zhukovskoho Str., Zaporizhzhia, 69002, Ukraine) E-mail: kravchun@gmail.com
0100000102300201320220540202020202
Сучасна полпична криза в краМ, що супрово-джуеться вiйськовими дiями на сходi Украши, робить нашу державу непривабливою для ш-весторiв. Якщо захiднi регiони Укра'1ни, якi переважно кнують за рахунок туризму, розщнюються iноземцями як безпечнi для перебування, то схiднi й центральнi ре-гюни вважаються небезпечними через загрозу подаль-шого поширення вiйськового конфлжту. Але саме у цих областях (Запорiзькiй, Харкiвськiй, Днiпропетровськiй) знаходиться найбкьше промислових пiдприемств. Де-якi машинобуддвш пiдприемства Харювсь^ та Дш-пропетровсько'1 областi змогли переорiентуватися на виробництво продукци для вiйськових потреб, що дало im змогу вижити в складних економiчних умовах. При цьому у Запорiзькiй областi, де кнуе едине в УкраМ пiдприемство з повним циклом авiацiйноl продукци -ПАТ «Мотор Оч», та единий автомобкебудДвний завод - ПрАТ «АвтоЗАЗ», промисловiсть через конфлiкт з Роаею втратила головний ринок збуту. Унатдок чого ПАТ «Мотор Оч» реалiзувало контрольний пакет акцiй китайському швестору Beijing Skyrizon Aviation Industry Investment Co Ltd, а ПрАТ «АвтоЗАЗ» припинило виробництво легкових автомобшв та опинилось на граш банкрутства. Складнi економiчнi умови вимагають вiд вiтчизняних пiдприемств пошуку нових iнструментiв залучення iнвестицiй, причому переважно всереди-нi кра'1ни. Одним iз таких iнструментiв за певних умов може стати самоорганiзацiя.
У перюд сучасно'1 кризи питання розбудови швес-тицiйноi платформи в Украiнi набирае надзвичайно'1 ак-туальностi. Дедалi бкьше з'являеться праць, пов'язаних iз теорiею синергетики, яка бере свiй початок з 1963 року, коли Р. Бредберi сформулював iдею динамiчного хаосу: «маленька причина може призвести до значних наслц-кiв» [1]. Шзнше Г. Хакен [9] розвинув цею Р. Бредберi та iнших дотдниюв, що подкяли ll, до рiвня самостiйного наукового напряму, який було названо «синергетикою». Основоположнi iдеi взаемозв'язку самооргашзаци систем та 1х оточуючого зовнiшнього середовища наведено у робот Г. Ферстера [15]. Проблемi самоорганiзацii у рiзних ll аспектах присвячеш працi таких в^чизня-них учених, як А. Бакурова [13], Т. Оорова-Гудкова [3], Т. Калшеску [14], М. Кравченко [3], Г. Лконосова [14],
М. Туленков [11], О. Червякова [12], I. Шкодша [16] та iH. У науковш лiтературi бракуе праць, у яких би комплексно висвiтлювалась проблема самооргашзаци як шстру-менту розбудови украшсько! iнвестицiйноi платформи. Зазначене й зумовило вибiр теми дослiдження.
Мета стати - обгрунтувати можливiсть викорис-тання самоорганiзацii як iнструменту розбудови швес-тицiйноi платформи Украiни. Для досягнення мети слiд вирiшити таю завдання: проаналiзувати стан шновацш-но'1 та iнвестицiйноi дiяльностi; визначити вплив держа-ви на формування систем самооргашзаци; сформулю-вати передумови створення системи самоорганiзацii на засадах «четверно'1 мультиплiкативноi спiралi».
За глобальним шдексом iнновацiй Украша у 2017 р. поска 50-те мiсце серед 127 краш свiту [8]. Нашу державу випереджають за цим показником Катар, Росшська Федерацiя, Польща, Китай та ш. Таким чином, можна стверджувати, що шновацшний розвиток економжи Украши е дуже повкьним, хоча за штелектуальним по-тенцiалом наша краша не поступаеться розвинутим державам свггу. Зокрема, у [8] зазначаеться, що базовим елементом конкурентоспроможност Украши на мiж-народному ринку шновацш е людський капiтал, ефек-тивна реалiзацiя якого й мае бути конкурентною перевагою нашо'1 держави. Натомксть скорочення державних витрат на освиу у 2017 р. порiвняно з 2016 р. призвело до сходження Украши з 40 сходинки на 41 за шдшдек-сом «людський каштал» [8, с. 8]. Це свцчить про те, що на сьогодш для краши шновацшний розвиток ткьки декларуеться як прюритетний, насправдi ж бачимо вц-сутшсть реально'1 державно'1 пiдтримки цього напряму дiяльностi.
За даними Державно'1 служби статистики Украши, у 2017 р. науковi дослiдження i розробки (R&D) здшснювали 963 органiзацii, з котрих 45,8 % - суб'екти державного сектора економжи, 39,0 % - суб'екти шд-приемництва, 15,2 % - заклади вищо! освiти (ЗВО) [7]. Це дае нам шдстави стверджувати, що основнi шнова-цИ створюються на пiдприемствах, у науково-дослцних iнститутах або унiверситетах, що мають чiтку профкь-ну спрямовашсть (аграрних, медичних, полiтехнiчних тощо). Щодо джерел фiнансування R&D, то 1х структуру наведено на рис. 1.
0,02 %
22,50
0,10 % 5,30 % 1,10 %
10,00 °/о\
36,60 %
У/А Бюджеты кошти
Ют] Кошти шоземних iHBeCTOpiB
[\\1 Власнi кошти
Кошти iнших джерел I' о| Кошти органiзацiй державного сектора [Тч! Кошти ЗВО
I • I Кошти оргаызацш пiдпри€мницького сектора Уу'-'Л Кошти приватних некомерцшних органiзацiй
24,40 %
Рис. 1. Джерела фшансування наукових дослiджень i розробок у 2017 р.
Джерело: складено за [7].
З рис. 1 бачимо, що шоземш швестици складають усього 24,4 %, що пояснюеться небажанням закордон-них iнвесторiв розвивати шновацшну дiяльнiсть в Укра-М. Це пов'язано зi зростаючою шформатизащею сус-пкьства та розумiнням того, що на сьогодш основною конкурентною перевагою е новi знання, яю дають змогу створювати сучаснi технологи. При цьому й украшсью шдприемщ зрозумки, що без iнновацiйного розвитку немае майбутнього для бiзнесу. Так, за даними Державно! служби статистики Украши, у 2017 р. промисловi шдприемства удвiчi збкьшили витрати на фшансуван-ня R&D, порiвняно з 2016 р., i це найбiльшi витрати на науковi дослцження i розробки за останнi 10 роив [7]. Водночас вцбуваеться активiзацiя iнновацiйноi дiяль-ностi у державних пiдприемств, зокрема тих, що вхо-дять у ДК «Укроборонпром».
Таким чином, можна стверджувати, що еконо-мiчна та полiтична криза, а також розрив парт-нерських стосунюв з Росiею призвели, з одного боку, до падшня украiнськоi економжи, а з iншого - до активiзацii iнновацiйного процесу. Це цкком вiдповiдае закону перiодичного iнновацiйного оновлення, зпдно з яким перетворення вцбуваються у всiх сферах сус-пкьного життя.
Згiдно з теорiею економiчного розвитку Й. Шум-петера, яку вш синтезував зi загальновiдомими тео-рiями довгих хвиль М. Кондратьева та дкових циклiв К. Жюгляра, у перюд кризи пiд дiею жорстко'! конкурен-цИ вiдбуваеться оновлення виробництва продукци та замiна застаркого обладнання [10]. Це ми зараз i спо-стерiгаемо на деяких вiтчизняних пiдприемствах, що намагаються залишитись на ринку, запроваджуючи новi технологи.
Ще у XIX ст. британський фiзик Дж. Максвелл довiв, що якщо лишити систему у споко'!, то вона са-мостiйно дшде до рiвноважного стану. При цьому Дж. Максвелл помiтив, що система з будь-якого стану переходить до певного розподку частинок (розподк Максвелла) [2]. Цей юнцевий стан системи характеризуемся максимальним рiвнем ii хаосу, що дае пiдстави стверджувати, що розвиток системи вiдбуваеться не вц хаосу до порядку (як вважав I. Пригожин), а навпаки -вiд порядку до хаосу.
Спираючись на вищезазначену тезу та теорш синергетики Г. Хакена, можна дшти висновку, що жорстко регульоваш та контрольоваш економiчнi системи е менш розвинутими, нiж лiберальнi системи, в основi яких лежать принципи самооргашзаци. Таким чином, можна стверджувати, що державне регулювання економжи у кризовi перiоди перешкоджае настанню рiвноваги, яка могла б бути досягнута, якщо б система регулювалась самостiйно. Державне регулювання у перюд кризи веде до штучно' рiвноваги, яка швидко порушуеться, коли вiдбуваеться послаблення контролюючих процесiв.
В Украiнi iснуе певна законодавча регламентацiя самоорганiзованих утворень, зокрема ЗУ «Про загальш засади створення i функцiонування спецiальних (вкь-них) економiчних зон», ЗУ «Про спещальний режим
шновацшно! дiяльностi технологiчних парив», ЗУ «Про державне регулювання дшльносй у сферi трансферу технологiй», ЗУ «Про шновацшну дшльшсть», ЗУ «Про органи самооргашзаци населення» тощо. При цьому важко навести приклад усшшно функцюнуючих техно-логiчних паркiв, вкьних зон, бiзнес-iнкубаторiв, центрiв трансферу технологш в УкраМ.
За класичним визначенням Г. Хакена, «самоорга-нiзацiя - це здатшсть системи iснувати без спещально спрямованого зовнiшнього впливу, який нав'язуе структуру i функци» [9]. За державно! регламентаци самоор-ганiзованим системам нав'язуються певнi правила гри, яю можуть не вцповкати тим правилам, якi система визначае сама для себе. Втручання спричиняе дисбаланс i, врештi-решт, веде до руйнаци системи.
Прикладом усшшно! самооргашзаци, як це не парадоксально, е тшьова економжа. Так, Т. бгорова-Гудкова та М. Кравченко зазначають, що тiньова еконо-мiка характеризуемся складнiстю, вiдкритiстю, мврЬв-новаженiстю та емерджентшстю, що вiдповiдае системi, яюй притаманна самоорганiзацiя [с. 165]. Причиною и стiйкостi Т. бгорова-Гудкова та М. Кравченко вважа-ють те, що тшьова економжа пiдпорядковуеться закону структурно! гармони систем, вцповкно до якого гармо-нiйним станам систем вцповкають так званi узагальне-ш золотi сiчення - iнварiанти, що регламентують стан самоорганiзацi! систем i визначаються золотою пропо-рцiею. Щ узагальненi золотi сiчення е атракторами, яю визначають значення параметрiв системи, що розмщеш на альтернативних траекторшх i забезпечують стiйкiсть i самооргашзацш тiньово! економiки пiд час бiфуркацiй [3, с. 166].
Вплив на тшьову економiку з боку держави веде до тимчасового дисбалансу системи, яка певним чином трансформуеться i стабшзуеться з метою подальшого функцюнування. Приклад тiньово! економiки дае шд-стави вважати, що й iншi складнi системи здатнi до самооргашзаци та в^дновлення балансу, якщо на по-чатковому етапi елементи системи упорядковувались самостiйно, а не за порядком, визначеним зовшшшм оточенням.
Сучасну кризу держава намагаеться подолати за допомогою реформ, фшансово! пiдтримки проблемних галузей та повернення у державну власнiсть приватних пiдприемств i банкiв. Надмiрне втручання в економiчне життя веде до вксутноси на-викiв до самооргашзаци. Прописаш у законах моделi, за якими мають будуватись вiльнi зони, технопарки, цен-три трансферу технологш тощо, не е ушверсальними для вси випадкiв. Таким чином, законодавець обмеж-уе можливостi для появи нових форм самоорганiзацi!. У сво!й працi Г. Кучерова [17] доводить спадкоемшсть змiсту макроекономiчних стратегiчних докуменпв, змiст яких у переважнiй частиш залишаеться незмiнним iз роками, хоча умови соцiально-економiчного розвитку для виживання вимагають актуальность
Це дозволяе дшти висновку, що для створення дЬ-ево! та результативно! iнвестицiйно! платформи в Укра-
!ш слiд Грунтуватися не на нормативно-правовому бази-сi, а на закош структурно! гармони систем. Це означав, що в умовах ринково! економжи цкком виправдано дати суб'ектам господарювання можливiсть на само-визначення та саморегулювання, а вже потiм формувати правове поле з огляду вже кнуючо! дшсностЬ
Укра!на вже мае позитивний досв^д, у послаблен-ш контролю у сферi господарсько! дшльносй. Так, до 31.12.2018 р. дiе мораторiй на проведення органами державного нагляду планових заходiв зi здшснення державного контролю, що визначено у Закош Укра!ни «Про
тимчасовi особливостi здiйснення заходiв державного нагляду (контролю) у сферi господарсько! дшльностЬ вiд 03.11.2016 № 1728-УШ. Хоча у лютому 2018 р. було прийнято ршення про скасування мораторш для 20 дер-жорганiв щодо перевiрки бiзнесу, але в цкому можна за-значити пожвавлення малого бiзнесу в Укра'!нi [5].
Якщо звернути увагу на iнтегральний показник рiвня тiньово'! економiки Укра!ни протягом 2013 р. -1 кварталу 2018 р. (рис. 2), то можна зазначити, що в1д-сутшсть регулювання господарсько! дшльност не при-зводить до бурхливого зростання тшьово! економiки.
%
50 45 40 35 30 25 20 15 10 5
2013
2014
2015
2016
I гпвртчя 2017
2 твртчя 2017
I квартал 2018
Перюд
Рис. 2. 1нтегральний показник рiвня тшьовоТ економiки в Украiнi, у % вщ обсягу офiцiйного ВВП Джерело: складено автором за [4].
Як бачимо з рис. 2, на зростання тшьово! еконо-мжи бкьше впливае невизначенiсть i сощально-економiчна нестабiльнiсть, нiж вiдсутнiсть державного контролю. Таким чином, можна стверджувати, що для створення iнвестицiйно'! платформи в кра!ш слiд спочатку дати можливкть господарюючим суб'ектам визначитись з форматом взаемоди, який дасть можли-вкть провадити ефективну iнновацiйну дiяльнiсть та залучати iнвестицГ!.
У роботi О. Мрихшо! дослiджуеться можливiсть успiшно'! самооргашзаци у рамках трансферу технологш з унiверситету у бiзнес-середовище. Автор доводить можливкть застосування двох моделей взаемоди з метою трансферу технологш, а саме: «Ушверситет - Вла-да - Бiзнес» («потршно! спiралi») та «Унiверситет - Вла-да - Бiзнес - СпоживачЬ («четверно! мультиплiкативно! спiралi») [6]. У зазначених моделях немае чiткого розпо-дку ролей для кожного з учасниюв. Так, унiверситети можуть виступати як базою для дослцження та створення нових технологiй, так i створювати сво! бiзнес-одинищ. Пiдприемства можуть як бути замовниками до-слiджень, так i самi створювати дослiднi лабораторГ! на виробництвЬ Влада може бути i замовником дослцжень, i власником бiзнесу, i власником науково-дослiдних ш-ститутiв. При цьому регулююча роль влади у зазначених моделях знаходиться на другому плаш Споживачi ви-ступають носшми iдей i знань, можуть комерцiалiзувати сво! винаходи й активно сшвпрацювати iз бiзнесом, вла-дою та ушверситетом, покращуючи !х роботу.
На нашу думку, в основу розбудови швестицшно! платформи Укра!ни мае бути закладено модель «четвер-
но! мультиплжативно! спiралi», що дасть змогу сформу-вати стшку систему самоорганiзацi!, яка зможе присто-суватись до сучасних умов господарювання таким чином, щоб у перспективi отримати максимальний ефект вiд взаемодГ! «Ушверситет - Влада - Бiзнес - СпоживачЬ. Для досягнення ще! мети слiд забезпечити такi пе-редумови: сприйняття держави як партнера, а не лише як контролюючого та регулюючого органу; шщаторами створення швестицшно! платформи мають виступати ЗВО та суб'екти господарювання; активне використан-ня шструменпв краудсорсингу та краудфандингу в про-цей створення шновацшних продуктiв; формування нормативно-правово! бази для самоорганiзацi! у формi «четверно! мультиплiкативно! спiралi» вiдповiдно до закону структурно! гармони систем; консолцування дЬ-яльностi унiверситетiв та бiзнесу у сферi розробки ш-новацшних продуктiв; забезпечення вкьного трансферу технологш з дотриманням умов захисту штелектуаль-но! власностi; стимулювання державних ЗВО до пошуку приватних iнвесторiв для участ у розробцi шновацш-них проектiв.
висновки
Отже, незважаючи на кризу в УкраМ, яка, на перший погляд, е проблемою для створення сприятливого швестицшного ^мату, формування ефективно! швес-тицiйно! платформи в нашш державi можливо навггь за таких складних умов. У свцомост суспкьства мае вiдбутись трансформацш сприйняття iснуючо! дшснос-тi, що змшить загальний розпач i безвшгдшсть на усвь домлення необхiдностi зробити новий ривок i перейти
0
на вищий piBeHb TexHOAori4Horo укладу. Шляхом злаго-джених д]й унiверситетiв, 6i3Hecy, влади та споживачiв можливо побудувати швестицшну платформу, що спри-ятиме шновацшному розвитку Украши та дасть змогу представити нашу державу не лише як аграрну, але i як краши з високим штелектуальним, креативним i техно-логiчним потенщалом. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Брэдбери Р. И грянул гром: 100 рассказов. М. : Эксмо, 2010. 1168 с.
2. Вiкiпедiя - втьна енциклопедiя. URL: https:// ик.ш1к1ре01а.огд/ш1к1/Джеймс_Клерк_Максвелл
3. Егорова-Гудкова Т. I., Кравченко М. В. Самооргашза^я системи тшьово''' економти: властивiсть операцюнально''' за-мкнутостi. Науковий вкник Полтавського унверситету еконо-MiKU i торг'вл'1. 2011. № 6 (51). Ч. 1. С. 164-169.
4. Загальн тенденцп тшьово''' економти в УкраУ (I квартал 2018 р.): аналiтична довiдка. URL: http://www.me.gov.ua/ Documents/List?lang=uk-UA&id=e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5 243eb15a&tag=TendentsiiTinovoiEkonomiki
5. Законi Украши «Про тимчасовi особливостi здшснення заходiв державного нагляду (контролю) у сферi господарсько''' дiяльностi» вiд 03.11.2016 № 1728-VIII. URL: http://zakon.rada.gov. ua/laws/show/1728-19
6. Мрихiна О. Б. Трансфер технологiй у системi стратепч-ного розвитку ушверсите^в : дис. ... д-ра екон. наук : 08.00.04. Львiв, 2018. 546 с.
7. Державна служба статистики Украши. URL: http:// ukrstat.gov.ua
8. Стан шновацшно''' дiяльностi та дiяльностi у сферi трансферу технологiй в УкраУ у 2017 роцп аналiтична довщ-ка / [Т. В. Писаренко, Т. К. Кваша та ш.]. Ки'в : Укр1НТЕ1, 2018. 98 с.
9. Хакен Г. Информация и самоорганизация: Макроскопический подход к сложным системам. М. : Мир, 1991. 240 с.
10. Шумпетер Й. Теория экономического развития. Капитализм, социализм и демократия. М. : Эксмо, 2007. 864 с.
11. Туленков М. Сутнкть i шввщношення понять «орга-ыза^я», «самооргашза^я» i «управлiння». Полiтичний менеджмент. 2007. № 1. С. 24-35.
12. Червякова О. В. Напрями вдосконалення мехаыз-мiв самооргашзацп в систем державного управлiння (за екс-пертними оцiнками). Науковий eicHUK Академи муниципального управлння. Сер'я:«Управлння». 2014. Вип. 2. С. 157-169.
13. Бакурова А. В. Самооргашза^я со^ально-еконо-мiчних систем: моделi i методи : монографiя. Запорiжжя : КПУ, 2010. 328 с.
14. Самооргашза^я тдприсмств: тенденцГ'' со^али зацГ'' економти : монографiя / [Т. В. Калшеску, Г. С. лгхоно-сова, Г. О. Найдьон, С. П. Калшкаров]. Луганськ : Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2012. 396 с.
15. Ферстер Г. О самоорганизующихся системах и их окружении // Самоорганизующиеся системы / под ред. Т. Н. Соколовой. М. : Мир, 1964. 435 с.
16. Шкодша I. В. Сучасн тенденцГ'' самооргашзацп свгго-во''' економiчноl' системи. Економ'ша Украни. 2012. № 9 (610). С. 70-77.
17. Кучерова Г. Ю. Ментальна модель державного стра-тепчного планування. Вкник Одеського национального унвер-ситету 'мет I. I. Мечникова. Сер'я «Економка». 2015. Т. 20. Вип. 6. С. 160-165.
REFERENCES
Bakurova, A. V. Samoorhanizatsiia sotsialno-ekonomichnykh system: modeli i metody [Self-organization of socio-economic systems: models and methods]. Zaporizhzhia: KPU, 2010.
Bredberi, R. I gryanul grom: 100 rasskazov [And thunder struck: 100 stories]. Moscow: Eksmo, 2010.
Cherviakova, O. V. "Napriamy vdoskonalennia mekhanizmiv samoorhanizatsii v systemi derzhavnoho upravlinnia (za ekspert-nymy otsinkamy)" [Directions of improvement of mechanisms of self-organization in the system of public administration (according to expert assessments)]. Naukovyi visnyk Akademii munitsypalnoho upravlinnia. Seriia «Upravlinnia», no. 2 (2014): 157-169.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. http://ukrstat.gov.ua
Ferster, G. "O samoorganizuyushchikhsya sistemakh i ikh okruzhenii" [About self-organizing systems and their environment]. In Samoorganizuyushchiyesya sistemyMoscow: Mir, 1964.
Kalinesku, T. V. et al.Samoorhanizatsiia pidpryiemstv: tenden-tsiisotsializatsiiekonomiky [Self-organization of enterprises: trends of economic socialization]. Luhansk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia, 2012.
Khaken, G. Informatsiya i samoorganizatsiya: Makrosko-picheskiypodkhod kslozhnym sistemam [Information and self-organization: A macroscopic approach to complex systems]. Moscow: Mir, 1991.
Kucherova, H. Yu. "Mentalna model derzhavnoho strate-hichnoho planuvannia" [Mental model of state strategic planning]. Visnyk Odeskoho natsionalnoho universytetu imeni 1.1. Mechnykova. Seriia«Ekonomika», vol. 20, no. 6 (2015): 160-165.
[Legal Act of Ukraine] (2016). http://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/1728-19
Mrykhina, O. B. "Transfer tekhnolohii u systemi stratehichno-ho rozvytku universytetiv" [Transfer of technologies in the system of strategic development of universities]: dys.... d-ra ekon. nauk: 08.00.04, 2018.
Pysarenko, T. V. et al. Stan innovatsiinoi diialnosti ta diialnosti u sferi transferu tekhnolohii v Ukraini u 2017 rotsi: analitychna dovid-ka [The state of innovation activities and activities in the field of technology transfer in Ukraine in 2017: analytical reference]. Kyiv: UkrINTEl, 2018.
Shkodina, I. V. "Suchasni tendentsii samoorhanizatsii svito-voi ekonomichnoi systemy" [Modern tendencies of self-organization of the world economic system]. Ekonomika Ukrainy, no. 9 (610) (2012): 70-77.
Shumpeter, Y. Teoriya ekonomicheskogo razvitiya. Kapitalizm, sotsializm i demokratiya [Theory of Economic Development. Capitalism, socialism and democracy]. Moscow: Eksmo, 2007.
Tulenkov, M. "Sutnist i spivvidnoshennia poniat «orhani-zatsiia», «samoorhanizatsiia» i «upravlinnia»" [The essence and correlation of the concepts of "organization", "self-organization" and "management"]. Politychnyimenedzhment, no. 1 (2007): 24-35.
Vikipediia - vilna entsyklopediia. https://uk.wikipedia.org/ wiki/fl«ewMC_KnepK_MaKCBenn
Yehorova-Hudkova, T. I., and Kravchenko, M. V. "Samoorhanizatsiia systemy tinyovoi ekonomiky: vlastyvist operatsionalnoi zamknutosti" [Self-organization of the shadow economy system: the property of operational isolation]. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli, vol. 1, no. 6 (51) (2011): 164-169.
"Zahalni tendentsii tinyovoi ekonomiky v Ukraini (I kvartal 2018 r.): analitychna dovidka" [General Trends in the Shadow Economy in Ukraine (Q1 2018): An Analytical Reference]. http:// www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=e384c5a7-6533 -4ab6-b56f-50e5243eb15a&tag=TendentsiiTinovoiEkonomiki
