CC BY
43
У вивченн оргаызацмно-економнно''' класифкаци досить важливою е система вщпочинку «тайм-шер», яка виникла у Францп та детально розроблена у США. ТтевИапе (подте-ний час) - це придбання котеджу, втли, будинку у власнють на певний час; наприклад 1-2 тижн упродовж року у чергу з ¡ншими тимчасовими власниками. Ця система нин дуже популярна у свт, але в Украíн¡ вона майже не практикуеться чи практикуеться вкрай рщко.
Класиф¡кац¡я в с¡льському зеленому туризм¡ може бути ви-користана для розробки цтьових програм розвитку дано'' галуз¡ як на репональному, так ¡ на державному рвы з використанням елементв нацюнально'' культури, застосування традиц¡йних м¡сцевих народних промислв, вир¡шення проблем з працевла-штування та п¡двищення життевого р¡вня стьського населен-ня, захисту еколог¡чних та культурних цЫностей, застосування галузевих економнних норматив¡в [5, с. 50].
Т.Г. Сокол вважае, що класиф¡кац¡я в туризм¡ мае важли-ве значення для його практики. Вона дозволяе виршувати проблеми його територ¡альноí оргаызаци, визначити попит ¡ формувати ринок туризму, планувати розвиток матер^льно' бази, виробляти та реалвувати туристичний продукт, належ-ним чином орган¡зувати обслуговування туриста.
Також сл¡д зауважити, що класифкацт с¡льського зеленого туризму допоможе господарю з визначенням цтей свое' пщприемницько''' д¡яльност¡, виду роботи та и сезонност¡, допоможе визначити, який продукт йому доцтьнше виробляти, а також допоможе у плануванн та в складанн б^нес-плану.
Висновки
Узагальнюючи вище сказане, можна стверджувати, що класиф¡кац¡я у стьському зеленому туризм¡ е необх¡дною для планування ¡ визначення напрямку пщприемницько''' дЬ яльност¡ в туризм¡ села. Класифкацт дозволяе господарю, який хоче отримувати прибутки вщ розвитку туристично' дЬ яльност¡ на сел¡, обрати для себе певний вид туристично' дЬ яльност¡ та агротуристичних послуг.
Анал^ ¡снуючих погляд¡в на поняття туризму дае змо-гу визначати туризм як вид вщпочинку для тих, хто спожи-
вае туристичш послуги, ¡ як вид пщприемницько''' дтльност або як спос¡б заробляти гроол для тих, хто ц послуги надае або орган¡зовуe 'х надання. Характерною особлив¡стю сть-ського зеленого туризму е те, що учасники такого виду туризму активно (добровтьно) беруть участь у технолопчних виробничих с¡льськогосподарських процесах. Причому така дтльнють в с¡льському туризм¡ е одним ¡з вид¡в вщпочинко-во' активност¡ турист¡в ¡ мае цтком добров¡льний характер. С¡льський зелений туризм вщрвняеться в¡д вс¡х видю вщпо-чинку ¡ несе не ттьки в¡дпочинков¡ функци, але й тзнавальнк
Список використаних джерел
1. Кифяк В.Ф. 0рган1заци туризму: навчальний поибник / В.Ф. Кифяк. - Чернвцй Книги - ХХ1, 2001. - 344 с.
2. Котенко Т.М. Розвиток стьського туризму як передумова пщ-вищення конкурентоспроможност туристично-рекреацмно'' сфе-ри / Т.М. Котенко // Вюник Харювського нацюнального техычного уыверситету стьського господарства: Економны науки. Т. 1. - Хар-юв: ХНТУСГ, 2005. - 321 с.
3. Розвиток туризму в Укран Проблеми i перспективи: Зб1рник наукових статей. - К.: 1ВЦ «Слов'янський д1алог», 2007. - 239 с.
4. Рутинський М.Й. Стьський туризм: Навч. поаб. / М.Й Рутин-ський, Ю.В. ЗЫько - К.: Знання, 2006. - 271 с.
5. Сокол Т.Г. 0снови туризмознавства: Навч. посй. / Т.Г. Сокол -К., 1999. - 78 с.
6. Стеченко Д.М. 0рганкзац1йно-економнн1 проблеми розвитку малого глдприемництва в туризм! // Туристично-краезнавч1 дослг дження. - Вип. 1. - Луцьк; 1н-т туризму ФП Укра'ни, 1998. - С. 95-99.
7. Ткач I. Розвиток стьського зеленого туризму як важливий чинник подолання бщност в стьсьюй мюцевост [Електрон. ресурс] / I. Ткач, К. Ткач. - Режим доступу: http://tounlib.net/Btatti_ukn/tkach.htm
8. Ткаченко Т.1. Сталий розвиток туризму: теорт, методологи, ре-али бтесу: монографiя / Т.1. Ткаченко. - 2-ге вид., випр. та доповн. - К.: Ки'в. нац. торг.-екон. ун-т, 2009. - 463 с.
9. Храбовченко В.В. Экологический туризм: учеб.-метод. пособие / В.В. Храбовченко. - М.: Финансы и статистика, 2003. - 208 с.
10. Школа 1.М. та ¡н. Менеджмент туристично'' ¡ндустрп: навчальний посiбник / За ред. проф. 1.М. Школи. - Чернiвцi, 2003. - 596 с.
УДК 336.77-044.332
М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ,
к.е.н., доцент Ужгородський торговельно-економ'нний ¡нститут Кивського нацюнального торговельно-економЧного унверситету
Мехашзм сучасного банювського кредитування та його складов!
Дано визначення сутност кредитного механизму та його економЧно1основи. Визначена сутнсть принципов короткострокового / довгострокового банювського кредитування. Вид/лено принципи сучасного банювського кредитування: платность, термновсть, забезпечен'ють, диференцйованють; викладено розумння зм'юту кожного з них / вид/лено на ¡хий основ/ елементи механизму кредитування. При цьому розгляд принцимв побудовано за спадною ¡хньо'1' значимости в сучасних умовах господарювання.
Ключов! слова: кредитний механизм, банки, капитал, кредитор, прибуток, принципи, диференцйований п/дхщ, ефек-тивнсть, позиков/ кошти.
М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ,
к.э.н., доцент Ужгородского торгово-экономического института Киевского национального торгово-экономического университета
Механизм современного банковского кредитования
и его составляющие
Дано определение сути кредитного механизма и его экономической основы. Определена суть принципов краткосрочного и долгосрочного банковского кредитования. Выделены принципы современного банковского кредитования: плат-
© М.Ю. ЛАЛАКУЛИЧ, 2016
Формування ринкових вщносин в УкраУы №7 (182)/2016 35
ность, срочность, обеспеченность, дифференцированность; изложено понимание содержания каждого из них и выделены на их основе элементы механизма кредитования. При этом рассмотрение принципов построено по убывающей их значимости в современных условиях хозяйствования.
Ключевые слова: кредитный механизм, банки, капитал, кредитор, прибыль, принципы, дифференцированный подход, эффективность, заемные средства.
M. LALAKULYCH,
Ph.D., Assoc. Prof. of Uzhgorod Trade and Economic Institute of the Kyiv National Trade and Economic University
The mechanism of modern banking lending and its components
The definition of the nature of credit mechanism and its economic base is made. The essence of the principles of short-term and long-term bank lending is defined. Principles of modern bank lending such as serviceability, urgency, provision, differentiation are highlighted; understanding of the meaning of each is stated and on their base elements of the credit mechanism are allocated. This review of principles is built herewith on decreasing their importance in the current economic conditions.
Keywords: credit mechanism, banks, capital, lender, profit,
Постановка проблеми. В умовах поглиблення ринковоУ трансформаци i структурно! перебудови аграрного сектору економки УкраУни особливого значення набувае подаль-ший розвиток та удосконалення банювського кредитування стьськогосподарських пщприемств. Сьогоды, в умовах об-меженост бюджетного фЫансування, кредити комерцмних банюв е фактично единим джерелом фЫансових ресурав для стьськогосподарських пщприемств, монополiзацiя яко-го ставить у нерiвнi умови стьське господарство поряд з Ы-шими галузями вггчизняноУ економки.
Лнал13 дослщжень та публжащй з проблеми. ДослЬ дженню теоретичних i практичних питань банювського кредитування стьськогосподарських пщприемств придтяли зна-чну увагу багато вчених: О. Василик, П. Гайдуцький, О. Гудзь, М. Дем'яненко, В. Колесников, Ю. Лупенко, М. Малк, С. Мо-черний, М. Пессель, М. Савлук, П. Саблук, В. Усосюн та Ышк
Зважаючи на важливють i практичне значення напрацю-вань у зазначеый сфер^ необхiдно вiдмiтити, що багато ас-пектiв цieí проблеми вимагають подальших поглиблених до-слщжень з метою пошуку шляхiв пщвищення ефективностi взаемодп кредиторiв i стьськогосподарських пщприемств. Одним iз ключових завдань у цьому напрямi е необхщнють вирiшення ряду питань щодо ринкового зниження процент-них ставок за кредитами, встановлення гаран™ вчасного отримання позичкового капггалу.
Мета статтi - визначити змiст принципiв сучасного бан-кiвського кредитування та Ух значення у функцюнуваны кредитного мехаызму.
Виклад основного матерiалy. У науковм лiтературi кре-дитний механiзм видiляeться як самостiйний об'ект дослЬ дження й визначаеться поряд iз механiзмом планування, госпрозрахунку, фiнансовим мехаызмом, як окрема ланка господарського мехаызму в цiлому [9, с. 85].
Кредитний мехаызм е елементом кредитноУ системи, що забезпечуе взаeмодiю Ыших iT елементiв i функцiонування системи. Виробничi вiдносини е змiстом кредиту, а кредитний мехаызм - внутршньою формою його органiзацií.
Об'ективною основою кредитного механiзму е виробничi вiдносини, сутнiсть кредиту, як економiчноí категори базису, й економiчнi закони, що д^ть у кредитнiй сферк ЕкономГчною основою кредитного механiзму е матерiальний процес ви-робництва й об^, особливост якого проявляються в круго-о6Ггу фондГв, Ухнм структура джерелах формування основних i оборотних коотв. Якщо об'ективна основа розкривае зв'язок
, principles, differentiated approach, efficiency, borrowed funds.
Kpefli/rmoro MexaHi3My i lloro naHOK 3 6a3i/icoM, to eKOHOMiHHa 0CH0Ba Bi3Hanae oco6niBocTi npoABy iboro 3B'A3Ky [5].
flaHi eneMeHTi B3aeMo3anexHi. OopMi KpefliiTy ABnAraTb co6ora Hal/i6inbi±i 3aranbHiw npoAB nepepo3noflinbHo""" $yHK-i4ii", a npiHuini KpefliTyBaHHfl - BiixiflHi npaBiina npaKTiiHHo-ro Bi/iKopi/iCTaHHA neBHoi $opMii KpefliiTy. TaKiiM hiihom, $opMa KpefliTy Bi3Hanae cy6'eKTiB KpefliTHix BiflHociiH i 3a6e3nenye peani3a|ira BiMor 3aKoHy 3BopoTHocTi KoixmB. KoxHill $opMi BiflnoBiflae cBii 3MicT npiH|iniB KpefliiTyBaHHA, |o KoHKpeTi-3yraTb yMoBii noBopoTHoro, nnaTHoro pyxy KoixmB, cnpAMoBa-Horo Ha 3afloBoneHHn 3aranbHix noTpe6. npiHiini KpefliiTy-BaHHA Bi3HanaraTb cTpyKTypy MexaHi3My KpefliiTyBaHHA, 3MicT i B3aeMo3B'fl3oK loro eneMeHTiB.
KoxHill ^opMi KpefliTy BiflnoBiflae cBil MexaHi3M KpefliiTy-BaHHR HalnornipeHirnora $opMora KpefliiTy Ha cboroflHi e 6aH-KiBcbKa ^opMa KpefliiTyBaHHA. CaMe 6aHKi HalnacTirne BicTy-naraTb cy6'eKTaMi KpefliTHix BiflHociiH, AKi HaflaraTb no3MHKi cy6'eKTaM. BaHKiBcbKa $opMa KpefliiTyBaHHA Mae neBHi oco6nii-BocTi. EaHK, no-neprne, onepye He cTinbKi BnacHiMi KornTaMi, cKinbKi 3anyneHMMM pecypcaMi: aKyMynraraHii koixi™ oflHiix ynacHMKiB 3aranbHorocnoflapcbKoro npoiecy, BiH Haflae i"x y Bi-rnAfli no3MHKi b TiMHacoBe KopiicTyBaHHA iHrniM rapifliHHMM i ^i3MHHMM oco6aM. no-flpyre, 6aHK no3MHae He npocTo koixi™, a rpoixii ak KaniTan, to6to no3iHanbHiK noBiHeH TaK Bi/iKopucTa™ no3iHKy, i|o6 oTpiMaTi npi6yToK i cnna™™ noзuнкoвul/l Biflco-tok 3a KopicTyBaHHA KpefliTHiMi KornTaMi. CaMe ToMy nnaT-HicTb 6aHKiBcbKoi" ^opMi KpefliTy e cboroflHi loro HeBifl'eMHiM aTpi6yToM. I, no-TpeTe, 6aHK no3iHae TiMHacoBo BinbHi kouti KnieHTiB, BHeceHi himi Ha paxyHKi a6o cnnaHeHi ak BHecKi. no-pnfl i3 вul^eвкaзaнuмu oco6nuвocтnмu 6aHKiBcbKoi" ^opMi KpefliTyBaHHA cnifl BKa3aTi |e oflHy. y npoieci 6aHKiBcbKoro KpefliTyBaHHA b no3iHKy nepeflaraTbcn bihatkobo kouti.
nifl MexaHi3MoM 6aHKiBcbKoro KpefliTyBaHHA po3yMieTbca KoHKpeTHil cnoci6 opraHi3a|ii" l BiKopicTaHHA nepepo3no-flinbHoi $yHK|ii KpefliTy b HacTiHi HaflaHHA koixthb no3iHanb-HiKoBi b TiMHacoBe KopicTyBaHHA Ha ocHoBi nnaTHocTi [4].
MexaHi3M KpefliTyBaHHA Bi3HaHaeTbcA 3MicToM npiH|iniB KpefliTyBaHHA l 3a6e3neHye opraHi3a|ira l 3acTocyBaHHA ix y npaKTi|i opraHi3a|ii KpefliTHix BiflHociH.
npiHiini KpefliTyBaHHA - |e ronoBHi npaBina loro op-raHi3a|ii, AKi Bi3HaHaraTbcA npipoflora, ^yHK|iAMi, ponnra l timi cycninbHiMi yMoBaMi, b akix bohi npoABnAraTbcA. 3MicT npiH|iniB Moxe 3MiHraBaTicA 3anexHo Bifl KoHKpeTHix yMoB BiKopicTaHHA KpefliTy.
36 Формування ринкових в1дносин в YKpai'Hi №7 (182)/2016
Пpинципи кpедитyвaння зaлежaть вiд фopми кpедитy. Пpинципи бaнкiвcькoгo кopoткocтpoкoвoгo кpедитyвaння -цiльoвий xapaктеp кpедитy, плaтнicть, теpмiнoвicть, зaбез-печенють - пo-piзнoмy гapaнтyють звopoтний pyx пoзиче-ниx кoштiв. Цiльoвий xapaктеp кpедитy oзнaчae, щo oб'eктoм кpедитyвaння пoвиннi 6УТИ тaкi зaпacи тoвapнo-мaтеpiaль-ниx цiннocтей i витpaти, як y вcтaнoвлений cтpoк в^ш^ду-ютьcя нaдxoдженнями виpyчки вiд pеaлiзaцiï aбo iншиx дo-xoдiв, неoбxiдними для пoгaшення кpедитy, й вiдcoткiв зa кopиcтyвaння кpедитними кoштaми.
Cyтнicть пpинципiв дoвгocтpoкoвoгo бaнкiвcькoгo феди-тyвaння близький дo пpинципiв кopoткocтpoкoвoгo федиту-вaння, ocкiльки йдетьcя пpo piзнoвид бaнкiвcькoгo кpедитy. Oднaк дoвгocтpoкoве кpедитyвaння зacтocoвyeтьcя в o^o-внoмy в cфеpi кaпiтaльнoгo бyдiвництвa. Цiльoвий xapa^ теp дoвгocтpoкoвoгo кpедитyвaння oзнaчae, щo бaнк видae пoзички нa певнi зaxoди, якi зaбезпечyють pеaлiзaцiю плa-НУ пoзичaльникa пo кaпiтaльнoмy бyдiвництвy й oкyплятьcя зa певний cтpoк, |щэ гapaнтye пoвеpнення пoзички. Пpи цьo-МУ кoшти нa кaпiтaльнi витpaти пеpедaютьcя безпocеpедньo бyдiвництвaм i пiдпpиeмcтвaм-зaбyдoвникaм, якi не мoжyть poзпopяджaтиcя ними нa iншi цiлi, кpiм бyдiвництвa. Tеpмi-нoвicть кpедитy - це визнaчення кoнкpетнoгo cтpoкy пoгa-шення, виxoдячи з величини тoгo дoдaткoвoгo пpибyткy, щo бyде oтpимaний пюля введення oб'eктa неpyxoмoгo мaй-нa в екcплyaтaцiю. Зaбезпеченicть дoвгocтpoкoвиx пoзи-чoк пpипycкae ïxню вiдпoвiднicть poзмipaм pеaльниx витpaт, здiйcненим y пpoцеci бyдiвництвa, вapтocтi cпopyджyвaнoгo oб'eктa. Це е oднieю з yмoв звopoтнocтi кpедитy вiдпoвiднo дo пеpедбaченoï екoнoмiчнoï ефективнocтi зaxoдy.
Haйбiльш пpaвильним е видiлення нacтyпниx пpинципiв cyчacнoгo бaнкiвcькoгo кpедитyвaння: плaтнicть, теpмiнo-вicть, зaбезпеченicть, цiлеcпpямoвaнicть, дифеpенцiйoвa-нicть. Poзглянемo poзyмiння змicтy кoжнoгo з ниx i видiлимo нa ïxнiй ocнoвi елементи меxaнiзмy кpедитyвaння.
Плaтнicть являе co6oki cплaтy пoзичaльникaми вiдcoткa зa кopиcтyвaння кpедитними кoштaми. Oб'eктивнy ocнoвy плaт-нocтi cтaнoвить oтpимaння пpибyткy. Eкoнoмiчнa cyтнicть плaт-нocтi вiдoбpaжaeтьcя в poзпoдiлi мiж пoзичaльникoм i федито-poм дoдaткoвo oтpимaнoгo пpибyткy зa paxyнoк викopиcтaння кpедитy. Eкoнoмiчнa caмocтiйнicть гocпoдapюючиx cyб'eктiв cпoнyкae дo викopиcтaння бaнкiвcькиx кpедитiв з нaйвищoю ефективнктю для збiльшення ^oix дoxoдiв i зниження дo мЬ нiмyмy плaти зa кpедит. Пpaктичний пpoяв пpинцип плaтнocтi знaxoдить y пpoцеci фopмyвaння й визнaчення величини бaн-кiвcькoгo вiдcoткa, тoмy плaтнicть пpипycкae включення дo cклaдy меxaнiзмy кpедитyвaння пoзичкoвoгo вiдcoткa.
Tеpмiнoвicть кpедитy неpoзpивнo пoв'язaнa з йoгo звopoт-нicтю й цiльoвим xapaктеpoм. Tеpмiнoвicть кpедитyвaння вдо-бpaжae неoбxiднicть пoвеpнення кpедитy в cxpo^ oбyмoвлений cтopoнaми кpедитнoï угади, a тaкoж пеpедбaчae мoжливicть дocтpoкoвoгo пoгaшення кpедитy. Tеpмiнoвicть у cyчacниx yмoвax фyнкцioнyвaння кpедитниx вiднocин пpипycкae включення в зaгaльний г^к пoвеpнення кpедитy не тiльки пеpioдy кpyгooбiгy фoндiв пoзичaльникa i вивтьнення пoзиченoï вap-тocтi, a й cxpo^, неoбxiднoгo для дoкyментooбiгy.
^му теpмiнoвicть вимaгae включення дo cicr^y меxaнiз-му кpедитyвaння cтpoкy пoгaшення кpедитy, щo визнaчa-
eтьcя швидюстю кpyгooбiгy кoштiв пoзичaльникa й пеpioдoм дoкyментooбiгy, i пеpедбaчae мoжливicть дocтpoкoвoгo пo-гaшення пoзички.
Зaбезпеченicть зaвжди пpoявлялacя в тoмy, щo нaдaнa пoзичкa мae бути гapaнтoвaнa нaявнicтю мaтеpiaльниx цЫ-нocтей, гpoшoвиx дoкyментiв aбo пpaв вимoги.
У cyчacниx yмoвax неcтaбiльнocтi нaцioнaльнoï екoнoмiки питaння зaбезпечення кpедитy нaдзвичaйнo aктyaльне. Bo-нo знaxoдить cвiй пpoяв у кpедитyвaннi пiд зacтaвy, пopyкy aбo гapaнтiï тpетix ocí6, oпиcaниx pa^ix^, з нacтyпним кoнтp-oлем з 6o!0 бaнкy зa збеpiгaнням пpийнятoгo в зaбезпечен-ня викoнaння зoбoв'язaнь мaйнa пoзичaльникa.
Toмy пpинцип зaбезпеченocтi кpедитy пpипycкae включення дo меxaнiзмy бaнкiвcькoгo кpедитyвaння елемен-^в, щo xapaктеpизyють yмoви зaбезпечення для федите-pa викoнaння cвoïx зoбoв'язaнь пoзичaльникoм i нacтyпний кoнтpoль зaзнaченoгo зaбезпечення.
Цiлеcпpямoвaнicть виpaжae неoбxiднicть цiльoвoгo вига-pиcтaння кpедитниx кoштiв. Kpедитyвaння пpипycкae ган-кpетнy мету, нa яку видaeтьcя кpедит - це зaдoвoлення тим-чacoвoï пoтpеби пoзичaльникa в дoдaткoвиx кoштax. Ha пpaктицi цей пpинцип пpoявляeтьcя шляxoм пеpвicнoгo в^га-нoвлення й зaкpiплення в кpедитнoмy дoгoвopi мети нaдaнo-ro кpедитy aбo oб'eктa кpедитyвaння, щщэ вiдпoвiдae poзмipy кpедитy, i нacтyпнoмy бaнкiвcькoмy кoнтpoлi зa дoтpимaнням пoзичaльникoм зaзнaченoï yмoви кpедитнoï yгoди. ^эму цте-cпpямoвaнicть кpедитyвaння пpипycкae мoжливicть i неoбxiд-нicть видiлення як елемен^в меxaнiзмy кpедитyвaння: oб'eктa кpедитyвaння, poзмipy кpедитy й бaнкiвcькoгo кoнтpoлю в пpoцеci кpедитyвaння зa цiльoвим викopиcтaнням пoзички.
Oднaк ocкiльки oб'eктoм бaнкiвcькoгo кoнтpoлю е не тть-ки цiльoве викopиcтaння кpедитy, a й дoтpимaння вcix iншиx пpинципiв кpедитyвaння тa yмoв кoнкpетнoгo кpедитнoгo дoгoвopy, тoмy пpaвильнiше oб'eднaти ва види пpoведенoгo бaнкaми кoнтpoлю в пpoцеci opгaнiзaцiï кpедитнoгo пpoцеcy i видтити як oкpемий елемент меxaнiзмy кpедитyвaння бaн-кiвcький кoнтpoль у пpoцеci кpедитyвaння.
Пpoведення бaнкaми зaгaльнoгo кoнтpoлю в пpoцеci фе-дитyвaння зyмoвлюeтьcя cьoгoднi не тiльки ïxньoю зaцi-кaвленicтю у cвoeчacнoмy виявленн мoжливиx пopyшень yмoв кpедитнoгo дoгoвopy, a й вiдпoвiдними вимoгaми ИБУ. B cyчacниx yмoвax cтocoвнo пpинципy цiлеcпpямoвaнoc-тi дoцiльнo згaдaти пpo пoзичaльникa у кoнтекcтi йoгo фЬ нaнcoвoгo cтaнy. Oтже, cyчacний змют цiлеcпpямoвaнoc-тi пpипycкae включення дo cклaдy меxaнiзмy кpедитyвaння елементa, !o xapaктеpизye пoзичaльникa.
Bидiлення пoзичaльникa, як oкpемoгo елементa меxaнiзмy кpедитyвaння, зyмoвленo ще й пpинципoм дифеpенцiйoвa-нocтi кpедитниx вiднocин бaнкy з пoзичaльникoм.
У cyчacниx yмoвax дифеpенцiйoвaнicть мoжнa poзглядa-ти як единий пpoцеc: з oднoгo бoкy, це видтення cyкyпнoc-тi фaктopiв, нa ocнoвi aнaлiзy якиx бaнк визнaчae пеpевaж-нi для cебе yмoви кpедитyвaння; з iншoгo бoкy, це pезyльтaт дп' тa пpoяв aнaлiзy циx фaктopiв нa пpaктицi - фopмyвaння кoнкpетниx пеpедбaчyвaниx yмoв кpедитyвaння. У ц^му нa ocнoвi дифеpенцiйoвaнocтi е мoжливicть видiлити нacтyп-нi елементи меxaнiзмy кpедитyвaння: фopмyвaння метoдiв i yмoв нaдaння кpедитy [2].
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi №7 (182)/2016 37
3 орган!зац!йноУ точки зору метод кредитування визначае т!льки частину вс!еУ сукупност! характеристик кредитування, а також надання й погашення кредиту ! вщповщну форму по-зичкового рахунку. Невщ'емною частиною сучасноУ орган!-заци кредитних вщносин е встановлення й узгодження умов кредитування ! фксування досягнутоУ угоди в кредитному договор!. Необхщысть включення деяких з них до складу ме-хан!зму кредитування випливае також ¡з зм!сту розглянутих принцип!в кредитування: терм!новост!, платност!, забезпе-ченост!. Разом ¡з розм!ром кредиту й банювським контролем вони загальними обов'язковими умовами сучасного бан-ювського кредитування. Передбачити й описати все р!зно-манггтя умов кредитування, що закр!плюють у кредитному договор!, ! вид!лити в окрем! елементи не уявляеться можли-вим. Найпрост!шим способом Ухнього вщображення в меха-н!зм! кредитування е об'еднання Ух на загальн!й основ! - ор-ган!зац!йн! умови кредитування.
Принцип диференц!йованост! припускае встановлення р!зних умов кредитування, а основу визначення цих умов становлять результати анал!зу та прогнозу основних характеристик потенц!йних кредитних вщносин, тобто характеру позичальника, об'екта й забезпечення кредиту, розм!-ру ! строку кредиту тощо. У кожному конкретному випадку на практиц! к!льк!сть фактор!в може бути р!зною, але Ухньою за-гальною ознакою буде те, що вс! вони характеризують сту-п!нь ризику кредитування ! в сукупност! визначають його величину. Вщ неУ й залежить зм!ст умов кредитування, спря-мованих на зниження цього ризику (встановлення жорстких умов кредитування з метою обмежити волю позичальника ! забезпечити можлив!сть своечасного виявлення проблеми та УУ подолання) або на компенсац!ю цього ризику при-бутков!стю операц!й (високий вщсоток) з метою пщвищення ефективност! кредитування.
Таким чином, об'ективним пщгрунтям диференц!йовано-го пщходу банюв до оргаызаци кредитування е основна мета кредитних операц!й - одержання прибутку. В УУ досягненн! головну роль вщграе визначення ризику надання кредиту, що провадиться на основ! сукупност! фактор!в, кожний з яких е чинником кредитного ризику. Це доводить можлив!сть ! необхщысть вид!лення цих фактор!в в окремий елемент ме-хан!зму кредитування ! назвати його саме факторами кредитного ризику та УхньоУ оц!нки.
Висновки
Пщсумовуючи анал!з принцип!в кредитування й елемен-т!в його механ!зму, можна зазначити, що принципи креди-
тування нерозривно пов'язан з yciMa стад1ями кредитного процесу.
У цiломy мехаызм банювського кредитування мютить у cобi таю елементи: 1) об'екти кредитування; 2) позичальник; 3) умови кредитування; 4) метод кредитування; 5) фактори кредитного ризику i Ухня оцiнкa; 6) розмiр кредиту; 7) строк погашення кредиту; 8) позичковий вiдcоток; 9) забезпечення кредиту; 10) контроль у процес кредитування.
Однак така структура не е цтком вдалою. Тому можна об'еднати розмiр кредиту, позичковий вщсоток, строк погашення кредиту, забезпечення й контроль як загальн умови кредитування, що використовуються нин вама банками, в один елемент i назвати його основы умови кредитування. Решта умов кредитування не е основними й можуть змЫю-ватися як за юльюстю, так i за змютом. Тому зaзнaчeнi дру-горяднi правила надання позички вщповщають конкретним оргаызацмним умовам кредитування. Два рiзновиди умов (основы та оргаызацмы) кредитування становлять в cyмi су-чacнi умови надання кредиту, що фксуються сьогодн в кредитних договорах.
Список використаних джерел
1. Банковское дело: Учебник для вузов / Под ред. О.И. Лавруши-на. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 576 с.
2. Внукова H.H. Банковские операции: расчетное и кредитное обслуживание предприятий: Учеб. пособие / H.H. Внукова. - Харьков: ОАО «Модель Вселенной», 2002. - 512 с.
3. Грош1, банки та кредит: у схемах i коментарях: №вч. пос1бник / Пщ ред. Б.Л. Луфва. - 2-ге вид., перероб. - Тернопть: Карт-бланш, 2000. - 225 с.
4. Гроол та кредит: Пщручник. - 3-те вид., перероб. i доп. / M.I. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. Пуховюна та н За заг. ред. M.I. Савлу-ка. - К.: ШЕУ, 2002. - 598 с.
5. Гудзь О.6. Кредитування i банювське обслуговування пщпри-емств агропромислового виробництва: сучасн тенденци та особли-воcтi / О.е. Гудзь. - К.: HHÖ IAE, 2005. - 170 с.
6. Дзюблюк О.В. Оргаыза^я грошово-кредитних вiдноcин сус-пiльcтвa в умовах ринкового реформування економки / О.В. Дзюблюк. - К.: 1нформкнига, 2000. - 512 с.
7. Eкономiчнa eнциклопeдiя: У трьох томах. Т. 2 / Редкол.: ... С.В. Мочерний та i4. - К.: Видавничий центр «Aкaдeмiя», 2001. -848 с.
8. Основи eкономiчноï теорп / Пщ ред. В.О. Бiликa. - К.: Академп-рес, 1994. - 280 с.
9. Рыбин В.И. Кредит как экономическая теория социализма / В.И. Рыбин. - М.: Финансы и статистика, 1981. - 132 с.
УДК 657.1
О.В. САМБОРСЬКИЙ,
доцент кафедри бухгалтерського облку, КиГвський нацональний економЫний университет iм. Вадима Гетьмана
Витрати за економ1чними елементами в систем! управлшня та контролю за витратами
Для ефективного управлiння операцйними витратами розроблена вщповщна класифка^я, що використовуеться при плануваннi або бюджетуванн'!, облку, аналiзi, контролi операцйних витрат, яка потребуе постйних змн, пов'язаних з мо-дернiзацieю та вдосконаленням ¡Т-технолопй. Проте групування за економiчними елементами не дае можливост обчис-лювати собiвартiсть окремих видв продукцН, тому ri доповнюють групуванням за статтями калькуляцП.
38 Формування ринкових вщносин в УкраУы №7 (182)/2016
© О.В. САМБОРСЬКИЙ, 2016
