CC BY
15
2. Введения в систему економпноТ безпеки: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: sebweb.at.ua/Statyi/st.24_wedennja_v_sis_ ehkonombez.doc
3. Впгннський В.В. Джерела i види податкових ризиюв, Тх взае-мозв'язок / В.В. В^лЫський, О.М. Тимченко // Фiнанси УкраТни. -2007. - №3. - С. 132-139.
4. Власова О.6. Податкова безпека в системi заходiв забезпечен-ня економiчноТ безпеки суб'ек^в господарювання / О.6. Власова: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: khg.kname.edu.ua/ index.php/ khg/article/view/129 /
5. Власюк О.С. Економiчна безпека в умовах ринкових трансфор-мацiй та антикризового регулювання / О.С. Власюк. - К.: ДННУ «Aкадемiя фiн. управлЫня», 2011. - 474 с.
6. Вовчак О.Д. Податюм ризики у системi управлiння економiчною без-пекою / О.Д. Вовчак // Фнанси УкраТни. - 2008. - №11. - С. 41-47.
7. Дацюв Р.М. Економiчна безпека держави в умовах глобальноТ конкуренцн / Р.М. Дацьюв. - Л.: Центр бвропи, 2006. - 160 с.
8. Духов В.6. Безпека держави в системi економiчноТ безпеки краТни / В.6. Духов // Вiсник НацюнальноТ юридичноТ академн УкраТни iм. Я. Мудрого. - 2011. - №4. - С. 27-36.
9. Жалто Я.А. Економiчна безпека держави, пщприемства, особи в iнтегрованому суспiльствi / Я.А. Жалто // Актуальн проблеми мiжнародних вiдносин. - К.: ВПЦ «КиТвський ун-т»: 1н-т мiжнар. вщ-носин. - 2001. - №26. - С. 24-27.
10. 1ванов Ю.Б. Податкова безпека: сутнiсть та умови забезпе-чення / Ю.Б. 1ванов, Ю.В. Бережна // Мехаызми регулювання еко-номiки: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.ed.ksue.edu.ua/ ER/knt/e102_54/e102ivan.pdf .
11. Колюнпенко K.B. Основы характеристики податкових ризиюв / K.B. Колюнпенко: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: www.pu.if.ua/depart/Finances/resource/file
12. Методика розрахунку р!вня економпно'Т безпеки УкраТни: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua
13. Пастернак-Таранушенко Г.А. Економпна безпека держави. Статика процесу забезпечення / Г. Пастернак-Таранушенко [за ред. проф. Б. Кравченка]. - К.: Кондор, 2002. - 302 с.
14. Пастернак-Таранущенко Г.А. Безпека: система, пщсистема, оц!нки, нова зброя / Г.А. Пастернак-Таранущенко // Економка УкраТни. - 2000. - №12. - С. 54-57.
14. Тихонов Д.Н. Основы налоговой безопасности / Д.Н. Тихонов. - М.: Аналитика-Пресс, 2002. - 224 с.
15. Унинець-Ходаювська В.П. Податкова безпека в систем! ¡ндикаторш безпеки фшансового сектора УкраТни /
B.П. Унинець-Ходаювська // Фшансова безпека в систем! забезпечення нацюнальних ¡нтересш: проблеми та перспек-тиви: Матер!али М!жнародноТ науково-практичноТ конферен-цГТ, 18-19 кв!тня 2012 р. - Полтава: ПолтНТУ, 2012. -
C. 84-86.
16. УправлЫня податковою безпекою суб'еклв пщприемництва в УкраТн!: автореф. дис.... канд. екон. наук: 08.00.08 / 1.Г. Кеменяш; Льв!в. держ. ф!н. акад. - Л., 2011. - 20 с.
17. Яловий Г.К. Податкова пол!тика в контекст! забезпечення економпноТ безпеки пщприемства / Г.К. Яловий, О.В. 1ваницька, А. Костюк: [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: econo-my.kpi.ua/files/files/43_kpi_2012.doc
О.П. МАСИНА, к.е.н., АТ «ФИнанси та Кредит.»
ял я ■■ ■
Анал13 процесу реструктуризаци синдикованих кредит1в в Умовах
■ ■ ■ я я
ф|нансово-економ1чно1 нестаб1льност1
У статтИ проаналИзовано практику реструктуризаци' синдикованих кредитив з урахуванням мИжнародного досвИду. Було розроблено архитектуру зазначеного процесу з урахуванням сучасного розвитку финансово! галузИ, i окремо проаналИзовано кожний етап.
Ключов1 слова: синдикований кредит, реструктури-зацИя, комИтет кредиторИв, Инвестори.
В статье анализируется практика реструктуризации синдицированных кредитов с учетом международного опыта. Была разработана архитектура упомянутого процесса с учетом современного развития финансовой индустрии, и индивидуально анализируется каждый этап.
Ключевые слова: синдицированный кредит, реструктуризация, комитет кредиторов, инвесторы.
This article provides analysis of syndicated loans restructuring procedure with regard to the international experience. The structure of the abovementioned procedure with a glance to the today's development of the financial industry has been introduced.
Keywords: sindikovaniy credit, restructuring, committee of creditors, investors.
Постановка проблеми. 3 огляду на неспроможнють виконання зобов'язань за синдикованими кредитами перед в^чизняними позичальниками постае актуальне питання перегляду умов обслуговування ¡снуючоУ забор-гованостк Вщсутнють консолщованого ¡нформацмного забезпечення щодо цього питання деструктивно впливае на ефективнють i своечаснють реструктуризаци кредит-них зобов'язань.
© О.П. МАСИНА, 2014
Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014 4 5
Aналiз досл'щжень та публкац/й з проблеми. Ha odo-гады цiй пpoблемaтицi пpиcвяченa дoвoлi незнaчнa yвaгa. Taк, oкpемo виcвiтлюютьcя питaння cиндикoвaнoгo (кoнcopцiaль-нoгo) кpедитyвaння [1], poзглядaeтьcя poзвитoк мiжнapoднoгo cиндикoвaнoгo кpедитyвaння в yмoвax iнтеpнaцioнaлiзaцiï фiнaнcoвиx pинкiв [2] aбo виcвiтлюeтьcя пpaктичнa кoмпoнен-тa цьoгo фiнaнcoвoгo iнcтpyментy в певниx кoнтекcтax [3].
Мета crarri пoлягae y ви^^лены питaння pеcтpyктypи-зaцiï зoбoв'язaнь зa cиндикoвaним кpедитoм, як cвoeчacнoï pеaкцiï пoзичaльникa нa неcтaбiльнicть мiжнapoднoгo фiнaнcoвoгo pинкy.
Виклад основного матер!алу. Pеcтpyктypизaцiя дoвoлi знaчниx зa oбcягoм cиндикoвaниx кpедитiв для вiтчизняниx пoзичaльникiв cтaлa poзпoвcюдженoю пpaктикoю вpегyлювaн-ня вiднocин iз iнoземними кpедитopaми. Фiнaнcoвo- екoнoмiчнa кpизa, якa мaлa cвiй пoчaтoк y 2008 poцi i вiдгoлocки яга'!' вcе ще вiдчyвaють кpaïни cвiтy, змycилa кpедитopiв йти нa пocтyпки пoзичaльникaм, якi 6ули не в змoзi oбcлyгoвyвaти влacнy феди-тopcькy зaбopгoвaнicть з метoю пеpеглядy дiючиx yмoв дoгoвip-нoï бaзи для poзpoблення пpoгpaм pеcтpyктypизaцiï.
3a ^oe^i cyттю pеcтpyктypизaцiя е гамплектом зaxoдiв, якi пoзичaльник вживae зa yмoви невикoнaння yмoв фе-дитнoгo дoгoвopy (нaпpиклaд, неcпpoмoжнicть здiйcнювaти плaтежi зa кpедитoм aбo нacтaння пoдiï кpoc-дефoлтy чи теxнiчнoгo дефoлтy] з метою змЫи yмoв oбcлyгoвyвaння юную^!' зaбopгoвaнocтi. Pеcтpyктypизaцiя зaбopгoвaнocтi е дoвoлi зpyчним меxaнiзмoм змiни yмoв кopиcтyвaння фiнaнcoвими pеcypcaми, aдже пoзичaльникy не дoвoдитьcя пpoxoдити пpoцедypy бaнкpoтcтвa, тим caмим зaлишaючи зa coбoю мoжливicть пpoдoвжyвaти oпеpaцiйнy дiяльнicть.
Отже, pезyльтaтoм пеpегoвopнoгo пpoцеcy в paмкax pеc-тpyктypизaцiï зaбopгoвaнocтi мae бути не пoвнoцiнне титан-ня зaбopгoвaнocтi, a пеpегляд xapaктеpиcтик кpедитнoгo дoгoвopy: пpoцентнoï cтaвки, aмopтизaцiï i cтpoкy пoгaшення кpедитy. Але в paмкax ^eï пpoцедypи пеpед пoзичaльникaми пocтae акт^дне зaвдaння зaпевнення кpедитopiв щoдo змЫи cитyaцiï нa pинкy тa/aбo пoвеpнення пoзичaльникy ф^нм-вoï cтiйкocтi i плaтocпpoмoжнocтi. 3 iншoгo бoкy, тaкi oбcтaви-ни дoдaють певнoгo pизикy пoзитивнoмy зaвеpшенню пеpе-гляду yмoв викopиcтaння зaпoзичениx кoштiв чеpез нaявнicть пpoцедypи пpийняття piшення визнaченoю бтьшютю феди-тopiв - вiдбyвaeтьcя гoлocyвaння.
3a yмoвaми cиндикoвaнoгo кpедитy пул федиторв нaдae пoзичaльникoвi кpедит нa yмoвax, визнaчениx cиндикoвaнoю кpедитнoю yгoдoю. Як пpaвилo, тaкi кpедити мaють центpaлi-зoвaне yпpaвлiння i центpaлiзoвaнy пoбyдoвy пpийняття piшень: певнa ктькють питaнь мae вipшyвaтиcя шляxoм пpи-йняття бiльшicтю aбo визнaченoю бтьшютю федиторв iз пoдaльшим викoнaнням пpийнятoгo piшення iншими феди-тopaми. Ыгали, кpедитopи пoв'язaнi мiж coбoю зoбoв'язaння-ми, якi oбмежyють poзмip нaдxoджень кoштiв в paмкax ™нди-кoвaнoï yгoди. Taкa нopмa дoгoвopy зacтocoвyeтьcя з метoю зaпoбiгaння пopyшення пpoпopцiйнoгo poзпoдiлy нaдxoджень
cеpед кpедитopiв. Пpиймaючи дo yвaги вищезaзнaчене, шж-ний федито^ y paмкax cиндикoвaнoгo федиту дie незaлежнo вiд iншиx yчacникiв i пpиймae caмocтiйнi звaженi piшення щoдo yчacтi y кpедитi aбo щoдo iншиx вaжливиx питaнь. Taким чинoм, кoжний oкpемий кpедитop ^нди^ту е вiдпoвiдaльним лише зa ^orci чacткy y кpедитнoмy пyлi.
У випaдкy, кoли пoзичaльник oпиняeтьcя в cитyaцiï дефoлтy, aбo, iншими cлoвaми, кoли вiн не викoнye взят нa cебе зoбoв'язaння зa cиндикoвaним кpедитним дoгoвopoм, пеpед тaким пoзичaльникoм дoвoлi жopcткo пocтae питaння зaцiкaв-лення вcix кpедитopiв y пpoцеci pеcтpyктypизaцiï з метoю уник-нення iндивiдyaльниx юpидичниx пpетензiй з 6o^ oкpемиx фе-дитopiв. Taкa пoведiнкa пpитaмaннa й кpедитopaм, якi зaцiкaв-ленi y збеpеженнi пpинципy pari-passu, зa яким пoзичaльник зoбoв'язaний дoтpимyвaтиcя пpинципy piвнocтi пpaв ycix феди-тopiв, ocoбливo це пpитaмaннo пpoпopцiйнoмy poзпoдiлy плaте-жiв мiж кpедитopaми. Адже oтpимaний пoзитивний ефект вщ cyдoвoгo пpoцеcy пpoти пoзичaльникa з бoкy oкpемoгo федито-py мoже пpизвеcти дo пopyшення пpинципy pari-passu. 3 ншсг гo бoкy, iнiцiaцiя cyдoвoгo пpoцеcy з бoкy oкpемoгo кpедитopa мae мoжливicть зaпoчaткyвaти лaнцюгoвy pеaкцiю, кoли iншi кpедитopи в iндивiдyaльнoмy пopядкy будуть змyшенi нa ндивЬ дyaльнiй ocнoвi iнiцiювaти cyдoвi пpoцеcи пpoти пoзичaльникa з метою зaxиcтy влacниx iнтеpеciв, щo, œoerci чеpгoю, пpизвoдить дo немoжливocтi pеcтpyктypизaцiï тaкoï зaбopгoвaнocтi. Oкpемo пoтpiбнo виoкpемити poзyмiння кpедитopiв cтocoвнo тoгo, i^o ïx oб'eднaнa пoзицiя е юpидичнo cильнiшoю i вaгoмiшoю нa вщмну вiд iндивiдyaльниx пoзицiй певниx федитсрв.
Taким чинoм, пpиxoдимo дo вио-ювку, щo pеcтpyктypизaцiя зaбopгoвaнocтi зa cиндикoвaним кpедитoм iнiцiюe двa пpo-rnap^ взaeмoвiднocин: вiднocини безпocеpедньo мiж феди-тopaми i взaeмoвiднocини мiж кpедитopaми тa пoзичaльникoм, якi кеpyютьcя yмoвaми cиндикoвaнoгo кpедитнoгo дoгoвopy.
Пocилaючиcь нa мiжнapoднy пpaктикy, ввaжaeмo зa дoцiль-не виoкpемити двa cценapiï пpoцедypи pеcтpyктypизaцiï, якi пpитaмaннi Cпoлyченим Штaтaми Aмеpики i eвpoпейcьким кpaïнaм. Ta^ зa пеpшим cценapieм пpoцедypa pеcтpyктypизa-ц^' зaбopгoвaнocтi y бiльшocтi випaдкiв вiдбyвaeтьcя чеpез cyд. Пicля y^a^i' cyдoвoгo poзглядy cyд oдpaзy aвтoмaтичнo нaклaдae зaбopoнy нa iндивiдyaльнi пoзoви з бoкy oкpемиx кpедитopiв. Taким чинoм, пpoцедypa pеcтpyктypизaцiï нaбyвae ц^о-юои i пpoзopocтi, з oднoгo 6o^, a кpедитopи i пoзичaльник oтpимyють пiдтвеpдження зaxиcтy ïx iнтеpеciв з 6o^ деpжaви.
Eвpoпейcькi кpaïни викopиcтoвyють iнший пiдxiд. Taк, pеc-тpyктypизaцiя y бiльшocтi випaдкiв вiдбyвaeтьcя зa межaми cyдoвoгo poзглядy, i, як пpaвилo, дo цьoгo пpoцеcy зaлyчaeть-cя тpетя незaлежнa cтopoнa з метою кoopдинaцiï дiй cтopiн. Taким чинoм, pеcтpyктypизaцiя iнiцiюe cтвopення певнoгo opгaнy aдмiнicтpaтивнoгo xapaктеpy, який мae cyro теxнiчнi функц^' i стежить зa дoтpимaнням нopм pеcтpyктypизaцiï [4].
Пpиймaючи дo yвaги ocoбливocтi pеcтpyктypизaцiйниx пpoцеciв пpитaмaнниx вiтчизняним пoзичaльникaм, нaдaлi ми бyдемo poзглядaти caме eвpoпейcький пiдxiд, зa яким ми
46 Формування ринкових вiднocин в Укра'У № б (157)/2014
Етапи процедури реструктуризацм зобов'язань за синдикованим кредитом
Джерело: складено автором.
пропонуемо наступну архтектуру процесу реструктуризацм заборгованост за синдикованим кредитом.
Перед анал1зом етапв реструктуризацм вважаемо за доцтьне зазначити, що провести межу, яка припускае закнчення одного етапу i початок ¡ншого, не е можливим через природу цього процесу, але визначити комплекси дм i перелк документiв, якi мають бути виконан в певнi промiжки часу, е можливим, що, своею чергою, додае аргументованостi структуризаци етапiв.
На першому етапi вiдбуваeться повiдомлення iнвесторiв про поди, як спричинили необхiднiсть реструктуризацм зобов'язання. Головною метою цього етапу е запобiгання будь-яких дiй iнвесторiв проти емiтента, наприклад Ыщю-вання судових процеав у будь-якiй юрисдикци або приско-рення дати погашення основно! частини боргу у випадку ймовiрностi кросс-дефолту внаслiдок дефолту за Ышими угодами емiтента, що носять борговий характер.
Через те що на цьому етап позичальник вперше звертаеть-ся до кредиторiв з метою пропозици реструктуризацп! iснуючоí заборгованосд саме якiсть i своeчаснiсть такого звернення носять доволi важливий характер. Так, на цм стади переговорiв можливi два основнi сценари розвитку подм (не беручи до уваги судовий розгляд). Якщо позичальник усвщомлюе зазда-легiдь неможливiсть виконання тих умов, вщ дотримання яких залежить, чи опиниться вЫ в умовах дефолту, позичальник мае можливють до настання дати тако! поди звернутися з обгрунтованою пропозицieю щодо змЫи умов обслуговування
юнуючо''' заборгованостi або пролонгаци кредиту на тих самих умовах (така оп^я, як правило, Ыкорпоруеться у кредитнi угоди такого типу). Безумовно, враховуючи особливостi приймання р0ень у рамках синдикованого кредитного договору, креди-тори мають визначеною бтьшютю голосiв надати свое погод-ження, що вимагае певного часу для розгляду, адже кожний кредитор мае сво'' внутрiшнi процедури приймання р0ень. Найголовнiшим на цiй стади е не допущення проголошення дефолту, який автоматично спричиняе настання поди крос-дефолту по iнших угодах зовн0нього фiнансування (така умова е обов'язковою для застосування у таких угодах). Окремо потрiбно виокремити, що такий сценарм для пози-чальника е оптимальним через мiнiмiзацiю потенцiйних витрат, яю е необхiдною компонентою будь-якого процесу реструктуризацм зовышньо''' заборгованостi (адже позичальник вщшкодовуе усi витрати сторЫ синдиковано'' кредитно'' угоди, включаючи юридичн гонорари, агентськi комюи та Ыил).
Окрема увага на цьому етап придiляeться призначенню радникiв та визначенню дати проведення офщмних перего-ворiв з iнвесторами щодо представлення попередых умов реструктуризацм заборгованостi. Роль радниюв е доволi неоднозначною, адже позитивне завершення реструктуризацм не залежить вщ 'х участi, але 'хый досвiд i iмiдж вщгра-ють вагому роль у переговорному процеск 3 боку позичаль-ника йому потрiбно залучитися пiдтримкою потужних учас-никiв ринку з метою представлення i вiдстоювання власно''
Таблиця 1. Характеристика першого етапу реструктуризацм
Под1я flOKyMeHT
Повщомлення ¡нвесторв O^iuiMHMM AOKyMeHT n0Bifl0MH0r0 xapaicrepy, hki/ii/i Bi/inycKaeTbca n03iiHa.nbHi/iK0M Ha KopncTb iHBecT0piB (HaAcmaeTbca areHTy TpaH3aKuii) i3 3a3HaneHHflM npi/ini/iH HeBiiK0-HaHHA 3060B'H3aHb i n0TeHuii7iHi/ix am, 1^0 MaiOTb 6y™ BiiK0HaHi n03iiHa.nbHi/iK0M 3 Merao B^npaB^eHHA ci/iTyauii
Призначення радниюв (фЫансово-го ¡ юридичного) ihict fl0pyneHHfl (Mandate Letter) a60 flB0cT0p0HHi yr0flii i3 k0xhhm paflHi/iK0M 3 MeT00 Bi/i3HaHeHHH 060B'a3KiB paflHiiKiB b paMKax np0uecy pecTpyKTypi/i3auii
Призначення головного банку та комтету кредитора ihict npM3HaneHHfl r0^0BH0r0 6aHKy Ta K0MiTeTy Kpefli/rropiB (Lead Bank and Steering Committee Appointment Letter)
Призначення незалежного аналн тика в рамках комтету кредитор¡в .tii/ict npi/i3HaHeHHH (Engagement Letter) He3a.nexH0r0 aHa^iTiia 3 MeT00 Bi/i3HaHeHHH n0r0 060B'^3KiB b paMKax np0uecy pecTpyKTypi/i3auii
Призначення юридичних радниюв в рамках комтету кредитора iict npM3HaneHHfl (Engagement Letter)
Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014 4 7
позици щодо запропонованих умов, тодi як Ывестори у досвiдчених радниках позичальника вбачають додаткову впевненють щодо прозоростi переговорного процесу.
Таким чином, перший етап характеризуемся такими обов'язковими дiями i документами, якi мають бути викона-нi позичальником (табл. 1).
Окрему увагу, на нашу думку, потрiбно придiлити процедурi призначення головного банку та комгету кредиторiв i призна-чення незалежного аналiтика. Функцiональне навантаження, яке покладаеться на комiтет кредитсрв, мае суто адмУстра-тивний характер, i вiн дie тiльки як неофщмна робоча група кредитсрв, з якими час вiд часу консультуеться головний банк у рамках переговорного процесу з позичальником. Призначаючи головний банк у рамках комгету кредитсрв, останнi надiляють такий банк повноваженнями самостмно вести переговори вщ iменi всього синдикату та Ыших кредиторiв, якi погодилися на реструктуризацю Цей банк напряму контактуе з позичальни-ком, кредиторами, радниками позичальника, радниками кре-диторiв та iншими тре™и сторонами, якi залученi в переговор-ний процес. Таким чином, саме головний банк консолщуе всi Ыформацмн потоки в рамках процедури реструктуризаци i несе окрему вiдповiдальнiсть перед синдикатом за повноту нфор-маци, прозорiсть i органiзацiю переговорного процесу. Окремою фунщею головного банку е призначення радникiв (юридичних, фiнансових, Ыших) для кредиторiв.
Як правило, факт формування комггету кредиторiв е певною гарантею того, що всi кредитори погодилися на процедуру реструктуризаци заборгованост i те, що реструктуризацiя буде вщбуватися без судового розгляду. Але формування комгету кредиторiв е добровтьна справа кожного кредитора як у рамках синдикату, так й за Ышими кредитними угодами.
Окремо вважаемо за доцтьне виокремити те, що майже в уах кредитних угодах присутня умова перехресного невико-нання зобов'язань (Cross Default). Це умова угоди, при якм позичальник вважаеться таким, який допустив невиконання зобов'язань за одним договором iз кредитором, якщо у нього е невиконання зобов'язання за Ышим кредитним договором, укладеним з цим або Ышим(и) кредиторами за Ышими договорами [5]. Таким чином, якщо позичальник опиняеться в ситуаци дефолту i не виправляе таку ситуа^ю в строк, узгод-жений умовами кредитно'У угоди, подiя дефолту автоматично виникае й за iншими вщповщними кредитним угодами. В цiй ситуаци перед позичальником постае актуальне питання формування комггету кредитсрв за участ всiх кредиторiв за подiбними фЫансовими iнструментами, тим самим гаран-туючи вiдсутнiсть вирiшення такоУ ситуацií у судовому порядку. Таблиця 2. Характеристика другого етапу реструктуризаци'
Призначення анал1тика в рамках комггету кредитор1в е довол1 вщповщальним кроком для позичальника. Хоча ЫЬ ц1атива призначення такого аналiтика йде вiд головного банку, його послуги сплачуе безпосередньо позичальник (як i вс iншi витрати в рамках процедури реструктуризаци). Пщ аналiтиком ми маемо на увазi квалiфiковану компанira iз певним досвщом роботи, на яку покладаеться аналiз фЫан-сового стану позичальника з метога представлення незалежного висновку комтету кредиторiв. Базугачись саме на цм оцiнцi, кредитори будуть приймати ршення щодо змiни умов обслуговування юнугачо'У заборгованостi позичальником. Як правило, таким аналiтиком призначаеться аудитор-ська компанiя iз «ВеликоУ четвiрки» або, за умови впевне-ност щодо квалiфiкацiйного рiвня, аудиторська компаыя, яка е безпосереднiм аудитором позичальника.
Результатом другого етапу мае бути офщмне представлення комтету кредиторiв нових умов обслуговування заборгованостi позичальником, осктьки i в рамках першо'У стадiï переговорiв iснуe певний комплекс дм i документiв, якi магать бути виконанi позичальником.
Окрему увагу потрiбно придiлити процедурi комплексно'!' перевiрки позичальника. Так, на цьому етап позичальник мае довести аналiтику, призначеному комитетом кредиторiв, надiйнiсть i достс^рнють прогнозу власного розвитку й запевнити, що проблеми (вклгачагачи фiнансовi) будуть вирЬ шенi i що майбутня активнють буде характеризуватися достатнiм позитивним грошовим потоком, частина якого буде використовуватися на погашення реструктуризовано'!' заборгованостк 3 одного боку, позичальнику вигщно вiд-стогавати прогноз заниженого грошового потоку, адже постае можливiсть збтьшення строку настання остаточноУ дати розрахунюв iз кредиторами, але, беручи до уваги, що кредитори з метога забезпечення виконання позичальником взятих на себе зобов'язань, з одного боку, i гарантугачи собi повернення наданих позик - з Ышого вводять певы обме-ження на майбутнга дiяльнiсть позичальника, прогноз гро-шових потокiв мае бути адекватним i збалансованим. Адже фактично позичальник у рамках реструктуризаци починае зменшувати власы активи, тим самим гальмугачи власний розвиток (одыега з обмежувальних умов у рамках реструктуризаци е накладання обмежень на збiльшення активiв позичальника), i постае актуальне питання збереження звичайноУ дiяльностi з метога подальшого розвитку.
Окрему увагу потрiбно придiлити фiнансовим показникам, яю використовугаться як iндикатори подальшого розвитку. Серед достатньо великоУ кiлькостi таких показниюв ми вва-
Под1я Документ
Проведення процедури «Комплексно'! перев1рки» (Due Diligence) Комплексна перев1рки (Due Diligence) е система заход1в, яка нац1лена на всеб1ч-ну перев1рку лег1тимност1 реструктуризаци i фЫансового стану позичальника
Укладення протоколу про нам1ри реструктуризац1У (Terms and Conditions) Документ у якому зазначаються основнi фiнансово-економiчнi умови, основнi зобов'язання та Ыии параметри угоди, якi надалi будуть Ыкорпороваы у кредит-ний договiр
ФЫансова модель Фiнансова модель розвитку позичальника на строк 3-5 роюв
48 Формування ринкових вщносин в УкраУн1 № 6 (157)/2014
TaôëMun 3. ÔiHaHCOBi noKaçHMKM aHaëiçy onepauiéHOï AiflëbHOCTi no3MnaëbHMKa
CniBBiflHOrneHHfl ëiKBiflHMx aKTMBÎB no 3araëbHMx aKTMBiB JIA — *100 A BM3Hanae MiHiMaëbHy no.rao ëiKBinHMx aKTMBiB y çaraëbHié cyMi aKTMBiB 3 MeTow çaôeçneneHHfl BinnoBinHoro piBHfl ëiKBinHocT éaëaHcy 3 onHoro 6oKy i BMcoKoro piBHfl noxinHocTi 3a aKTMBHMMM onepauiflMM 3 iHworo. 3HMxeHHfl piBHfl uboro noêa3-HMKa xapaKTepM3yeTbCfl BTpaTow ëiKBinHocTi - 3naTHocTi po3paxoByBaTMCfl 3a Bëac-hmmm ôoproBMMM 3o6oB'fl3aHHflMM. 3a yMoBM 36mbweHHfl aneKBaTHo nonycTMMoro 3HaneHHfl uboro noêa3HMKa BMHMKae 3arpo3a noHeceHHfl 36mtob 3a aKTMBHMMM onepauiflMM, ùo, cboeio neproio, xapaKTepM3yeTbCfl He eôeKTMBHMM po3noniëoM Biëb-hmx ôiHaHcoBMx pecypciB i He 3naTHiCTW KepyBaHHfl BëacHow ëiKBinHiCTW
CniBBiflHOrneHHfl KpenMTiB no fleno3M-TiB (Loan to Deposit Ratio, LTD) P03pax0ByeTbcfl ak cniBBiflH0weHHfl 3aranbH0r0 KpeflMTH0r0 n0pT<£eno (Kn) fl0 3ara^bH0r0 flen03MTH0r0 n0pT<£eno (An) Kn /in BM3Hanae noëw neno3MTiB, flKa BMKopMCTOByeTbCfl b aKTMBHMx (KpenMTHMx) onepa-uiflx. 3kùo 3HaneHHfl uboro noêa3HMKa noBoëi BeëMKe, ue BKa3ye Ha Te, ùo y 6aHKa HeMae nocTaTHboÏ ëiKBinHocT nëfl noêpMTTfl 6ynb-flKMx Henepen6aneHMx 3o6oB'fl3aHb, i HaBnaKM, akùo 3HaneHHfl uboro noêa3HMKa noBoëi HM3bKe, 6aHK BTpa-nae MoœëMBiCTb oTpMMyBaTM noxonM (He BMKopMCToBye 3aëyneHi kowtm y nocTaTHié Mipi)
CniBBiflHorneHHfl peçepBiB ça npocTpo- neHMMM KpeflMTaMM no KpenMTHoro nop-Tôeëw (Loan Loss Provision Ratio) P03pax0ByeTbcfl flK cniBBiflH0weHHfl c$0p-M0BaHix pe3epBiB 3a np0CTp0HeHMMM KpeflMTaMM (Pni) fl0 KpeflMTH0r0 n0pT<£en0 (Kn) PnK -* 100 Kn ÂMKopMCToByeTbCfl 3 MeTow BM3HaneHHfl CTaôiëbHocTi KpenMTHoÏ noëiTMKM 6aHKy. 36iëbmeHHfl uboro noêa3HMKy BKa3ye Ha nocTynoBe 3MeHmeHHfl rpornoBMx ïotokîb Bin KpenMTHoro nopTôeëW (Biflflana Bin aKTMBiB 3MeHmyeTbCfl) i noTeHuiéHo 36mb-rnye BiporinHiCTb nonaëbmMx cnacaHb npoôëeMHMx KpenMTiB. ÇMeHmeHHfl 3HaneHHfl Uboro noêa3HMKa BKa3ye Ha 3BaœeHy KpenMTHy noëiTMKy 6aHKy
ÏoKaçHèK oôcflry npoCTponeHMX KpenMTiB BKa3ye Ha np06neMHi ipeflMTM y ipeflMT-H0My n0pT<£eni i BM3Hanae fliicTb ipeflMT-H0r0 n0pT<£eno 36iëbmeHHfl uboro noêa3HMKy BKa3ye Ha 3MeHmeHHfl flKocTi KpenMTHoro nopTôeëW, ùo, CBoew neprow, xapa<TepM3yeTbCfl CKoponeHHAM onepauiéHMx noxoniB i npM3Bo-nMTb no 3MeHmeHHfl ëiKBinHocTi 6aHKy. Toni flK 3BopoTHa nMHaMiêa BKa3ye Ha 36mb-meHHfl rpornoBMX noToêiB i 3MeHmeHHfl KpenMTHMX pM3MKiB
CniBBinHorneHHfl peçepBiB ça npocTpo-neHMMM KpenèTaMè no nopTôeëW npo- CTponeHMX KpenMTiB P03pax0ByeTbcfl flK cniBBiflH0weHHfl 06cfl-ry pe3epBiB 3a np0CTp0HeHMMM KpeflMTaMM (Pni) fl0 06'eMy np0cTp0neHMX KpeflM-TiB (nnK) PnK -* 100 nnK Bêa3ye piBeHb o6oB'A3KoBoro pe3epByBaHHfl npoôëeMHMx KpenMTiB. Ueé noêa3HMx Mae nopiBHWBaTM 100%. 3a yMoBM cnMcaHHfl npoôëeMHMx KpenMTiB pe3epBM bmko-HywTb poëb rapaHTiÏ BinwKonyBaHHfl 3aBnaHMx 3ÔMTKiB. 3k noêa3ye npaKTMKa, ueé noêa3HMK Moœe nopiBHWBaTM flK 6mbwe, TaK i MeHme 100%
BiflH0cHMM n0ia3HMK (m) eK0H0MiHH0i e<£ei-TMBH0cri, flKMM Bifl06paxae piBeHb e^eirMB-H0cTi BMK0picTaHHfl pecypciB i KaniTany 6aHKy. PeHTa6enbHicTb aKTMBiB (Return on Assets) p03pax0ByeTbcfl flK BiflH0weHHfl npi-6yTKy 6aHKy (n) fl0 cepeflHb0i BapT0cTi bmk0-picr0ByBaHMx 6aHK0M aKTMBiB(Ac) 3a Bifln0-BiflHMM nepi0fl
PeHTaôeëbHiCTb (KaniTaëy i aKTMBiB) n — *100 Ac PeHTa6enbHicTb KaniTany (Return on Equity) - p03pax0ByeTbcfl flK BiflH0weHHfl npi6yTKy 6aHiy (n) fl0 cepeflHb0i BapT0cTi 6anaHc0B0r0 KaniTany (K) n -.100 Ui noêa3HMKM BM3HanawTb eôeKTMBHiCTb 3aëyneHHfl i po3MiùeHHfl pecypciB, flKMM Boëonie 6aHK. HM3bKi 3HaneHHfl umx noêa3HMKiB BKa3ywTb Ha HenocTaTHiCTb 6a3M aKTMBHMx TpaH3aKuiéHMx KëieHTiB a6o Ha noBoëi KoHcepBaTMBHy iHBecTMuiéHy noëi- TMKy 6aHKiBCbKoÏ ycTaHoBM
KaniTan nepm0r0 piBHfl (Tier 1 Capital) p03pax0ByeTbcfl flK cniBBiflH0weHHfl Kani-Tany nepm0r0 piBHfl (K1) fl0 aKTMBiB 6aHiy 3BaxeHMx Ha pi3MK (Ap) K1 — *100 Ap KaniTan p03pax0ByeTbcfl ueM n0ia3HMK flK cniBBiflH0rneHHfl KaniTany nepw0r0 piBHfl i KaniTany flpyr0r0 piBHfl (K2) fl0 3BaxeHix Ha pi3MK aiTMBiB: K1 + K2 —--*100 Ap TaK, KaniTaë nepmoro piBHfl (Tier 1 Capital) e ochobhmm KaniTaëoM i b 3araëbHoMy po3yMiHHi e ôaKTMHHMM KaniTaëoM, flKMé e y po3nopflnœeHHi. BiH Bênwnae aêuioHep-HMé KaniTaë i po3KpMTi pe3epBM.
rioKaçHMKM flKocTi KaniTaëy KaniTaë npyroro piBHfl 6iëbm aôCTpaKTHMé noêa3HMK i Bênwnae b ce6e He po3KpMTi pe3epBM, ôoHn nepeouiHKM pe3epBiB, 3araëbHi pe3epBM, riôpMnHi ôoproBi iHCTpy-MeHTM, cyéopnMHoBaHMé 6opr. y 3B'fl3Ky 3 tmm, ùo y MiœHaponHié npaKTMui 6y^o BM3HaneHo, ùo BMMorM no KaniTaëy 3aëeœaTb Bin flKocTi KaniTaëy, a He Bin neno3MT-hoï 6a3M, to noêa3HMK aneKBaTHocTi (nocTaTHocTi) KaniTaëy e npenMeToM Haéôiëbm npMCKinëMBoÏ yBarM 3 6oKy KpenMTopiB. Po3paxoByeTbCfl ueé noêa3HMK TaK:
CniBBinHorneHHfl BèTpaT no noxoniB (Cost to Income Ratio) P03pax0ByeTbcfl flK cniBBiflH0weHHfl 0ne-pauiMHMx BMTpaTM (OB) fl0 0nepauiMHix fl0X0fliB 6aHKy(OA) OB Ofl Ueé noêa3HMK BM3Hanae eôeKTMBHiCTb onepauiéHoÏ niflëbHocTi 6aHKy i BKa3ye 6e3-nocepenHbo Ha 3naTHiCTb MeHenœMeHTy 6aHKy KepyBaTM BëacHMMM BMTpaTaMM
HièCTa npoueHTHa Mapœa (Net interest income) P03pax0ByeTbcfl flK BiflH0weHHfl HMCT0r0 np0ueHTH0r0 fl0X0fly (HnA) fl0 cepeflHb-0r0 3HaneHHfl fl0xiflHix airiBiB (Aflc) * 100 AflC OnMH i3 KëwnoBMx noêa3HMKiB niflëbHocTi 6aHKy, flKMé BM3Hanae eôeKTMBHiCTb aKTMBHMx onepauié
ÔopMyBaHH^ pmhkobmx bîahocmh b YKpaÏHi № 6 (157)/2014 4 9
Таблиця 4. Характеристика четвертого етапу реструктуризаци
Под1я Документ
Кредитний floroâip / додаткова угода до юную-чого кредитного договору Документ, який консолщуе заздалегщь затверджеы умови реструктуризаци. За умови реструктуризаци портфелю кредитних зобов'язань, цей документ консолщуе юнуючу заборго-ванють (та, яка реструктуризуемся), тим самим затверджуються oднакoвi умови для вах сто-рЫ процедури
0êpeMi угоди Угоди, як збертають Ытереси кpeдитopiв. Як правило, таю угоди обмежують операцмну дiяльнicть позичальника (активы операци) або впорядковують черговють погашення заборго-ванocтi (угоди субординаци)
Сплата raMicri Позичальник до пiдпиcання угоди щодо реструктуризаци заборгованост повинен сплатити вс витрати кpeдитopiв, включаючи юридичы, адмiнicтpативнi й iншi
жаемо за доцтьне видтити найголовнЫ Информативно, а саме tí, на як звертають увагу кредитори в рамках прове-дення власного аналíзу фЫансового стану позичальника
На завершальному етап пíдписуeться пакет докумен-тíв, який констатуе факт завершення процедури реструктуризаци.
Офщмно новí умови обслуговування юнуючо'У зовыш-ньоУ заборгованостí набирають чинност пíсля отримання реeстрацíйного свщоцтва з боку Нацíонального банку УкраУни [6].
Посттранзакцíйний етап характеризуеться виконанням зобов'язань, взятих на себе позичальником за угодою реструктуризаци: ыформацмы í фыансовк Як правило, позичальник на регулярна основí зобов'язуеться надавати кредиторам актуальну Ыформа^ю (фíнансовí звíти, аудиторськí висновки тощо) щодо власноУ операцíйноУ дíяльностí.
Висновки
Своечасно íдентифíкована загроза дефолту дозволить позичальнику розробити ефективну модель реструктуризаци заборгованоси що, своею чергою, надасть можливють продуктивно керувати власним розвитком в умовах обме-женого доступу до мíжнародного фíнансового рику.
Список використаних джерел
1. Лернер Ю.1. Запозичення еуб'ектами господарювання грошо-вих кошт1в на зовн1шн1х ринках: монограф1я / Ю.1. Лернер, Б.В. Самородов; Нац. техн. ун-т «Харк. пол1техн. 1н-т». - X.: Пщруч. НТУ «ХП1», 2012. - 153 с.: рис., табл. - Б1блюгр.: с. 126-130. - укр.
2. Розвиток м1жнародного синдикованого кредитування в умовах 1нтернацюнал1заци ф1нансових ринк1в: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.02 / А.М. Яншина; 1н-т свп". економ1ки i м1жнар. в1дносин НАН УкраУни. - К., 2010. - 20 с. - укр.
3. Ковтонюк О.В. ФЫансове забезпечення мiжнародних торгових операцм: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.08 / О.В. Ковтонюк; КиУв. нац. ун-т iм. Т. Шевченка. - К., 2011. - 20 с. - укр.
4. Спецiалiзований веб-портал Lending Law Report // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.lendinglawreport.com/ arti-cles/syndicated-loans/
5. Спецiалiзований веб-портал Бреева, Емельянов и партнеры // [Електрон. ресурс] - Режим доступу: http://www.nb-law.com/ ru/pub/vnesh/45-cross.html
6. Положення про порядок отримання резидентами креди^в, позик в Ыоземый валют вщ нерезидент i надання резидентами позик в Ыоземый валютi нерезидентам, затверджене постановою ПравлЫня НБУ вiд 17.06.2004 №270 // ОфМйний вiсник УкраУни. - 2004. - №29. - С. 1963.
1.1. МАКОГОН,
аспирант, Науково-дослщний економ\чний ¡нститут Мнекономрозвитку i торпвлi Укра!ни
Напрями удосконалення мехашзму управлшня державним сектором
У статт.i розкрито теоретичнi основи механзму упра-влння державним сектором як вагомого елементу систе-ми органзац! функцонування сучасноí нац/онально! еко-ном.ки, обгрунтованi напрями його удосконалення.
Ключовi слова: державне управ^ння, механзм, дер-жавний сектор, Ыдприемства.
В статье раскрыты теоретические основы механизма управления государственным сектором как весомого элемента системы организации функционирования современной национальной экономики, обоснованы направления его совершенствования.
Ключевые слова: государственное управление, механизм, государственный сектор, предприятия.
The article deals with the theoretical foundations of mechanism of public sector management as an important element of the functioning of a modern national economy, reasonable directions of its improvement.
Keywords: public administration, mechanism, public sector enterprises.
Постановка проблеми. Розвиток сусптьства та страте-пчы прагнення УкраУни до рíвноправного партнерства у свЬ товому спíвтовариствí зумовлюють посилення уваги до
50 Формування ринкових вщносин в Укра'У № 6 (157)/2014
© 1.1. МАКОГОН, 2014
