CC BY
14
В.В. Горощенко
СИНДИКОВАНЕ КРЕДИТУВАННЯ ВУГЛЕВИДОБУВНИХ ПЩПРИСМСТВ
Розглянуто суттсть синдикованого кредитування, запропоновано модель, яка дозволяе прорахувати можливкть погашення шахтою синдикованого кредиту, i здтснено И апробацт.
Рассмотрена сущность синдицированного кредитования, предложена модель, которая позволяет просчитать возможность погашения шахтой синдицированного кредита, и проведена ее апробация.
Essence of the syndicated crediting is considered, the model which allows to count the possibility of a syndicated credit redemption by a mine is offered. It has received practical approbation.
© В.В. Горощенко, 2009
Украша входить до десятки провщних вугледобувних краш CBiTy, проте наявш проблеми вугшьно! rany3i ставлять тд загрозу енергетичну безпеку держави. Протягом останшх роюв бшьшють шахт переживають економiчнy кризу, подолати яку в нaйближчi строки за будь-яких умов реформування неможливо через високу катталоемшсть та трив^ строки окупност кошив, направлених на iнновaцiйний розвиток. Одшею з причин е технiчний занепад основних виробничих фондiв та недостатня дотащйна пiдтримкa держави. Проте, як свщчить досвiд окремих кра!н св^, зокрема Польщi, Чехи та Шмеччини, фiнaнсyвaння вугшьно1 гaлyзi не обов'язково мае здшснюватися виключно з коштсв державного бюджету, для ll розвитку може бути використана система кредитування. Однак в Укрш'ш бaнкiвське кредитування вyгiльного сектору економши е проблематичним. Загальна проблема недостатньо! кaпiтaлiзaщl бiльшостi бaнкiв не дозволяе задовольнити вимоги позичaльникiв в отриманш значних сум кредитiв через норматив л1м1ту кошт1в на одного позичальника, установлений Нацюнальним банком Украши, та великi кредитнi ризики. I нав^ь якщо рiвень кашта^заци банку дозволяе провести кредитування певного проекту, в окремих випадках йому вигщшше розподшити ризик з iншими кредиторами, особливо при довгостроковому кредитyвaннi. У зв'язку з цим актуальним стае залучення синдикованого кредитування. Досвiд зaрyбiжних кра!н, де майже 80% великих швестицшних або iнновaцiйних проектiв фшансуються на синдиковaнiй основi, пiдтверджyе, що таке кредитування е одним з ютотних чинниюв зростання iнвестицiй в основний каттал пiдприемств, i його подальший розвиток дозволить банкам розширити шструментарш 1х активних оперaцiй i оптимiзyвaти yпрaвлiння ризиками, що у свою чергу посилить 1х функщональну роль в економiцi та створить умови змщнення фшансово1 стiйкостi.
Окремим питанням, пов'язаним iз синдикованим кредитуванням, присвячено прaцi вiтчизняних та зaрyбiжних дослiдникiв, зокрема П. Артеменка, С. Циганова, А. Яншино!, А. Жемчугова, I. Сорокшо1, В. Громовського, О. Прудшкова, М. Мaтовнiковa, М. Довгялла, Н. Лобаново1, А. Бояренкова, В. Мiхряковa, Д. Соболева, В. Попкова, Я. Аюмова. Проте проблема, пов'язана з використанням синдикованого кредитування у вугшьнш галуз^ залишаеться непроробленою.
Метою стaттi е визначення потреби у використанш синдикованих позик та прорахунку можливостi !х погашення вугледобувними пiдприемствaми.
В економiчнiй лiтерaтyрi немае однозначного тлумачення поняття «синдикований кредит».
Так, В. Громовський та О. Прудшков визначають синдиковану позику як кредит, що формуеться завдяки об'еднанню ресyрсiв декiлькох банюв iз метою диверсифжаци кредитних ризиюв та збiльшення загально1 суми позики [1].
М. Матовшков - як кредит, наданий банком позичальнику за умови укладання цiею бaнкiвською установою угоди iз третьою особою [2].
С. Годлевський та Л. Ве1л [3] - як позику, яка надаеться двома або бшьшою кiлькiстю банювських установ одному позичальнику.
А. Сапункова ототожнюе визначення «синдикований кредит» та «синдиковане кредитування», розглядаючи його як дiяльнiсть, яку професiйно та постшно здiйснюе кредитна або фiнaнсовa оргашзащя з метою yчaстi в наданш синдикованих кредитiв [4].
Найбшьш повним вважаеться визначення, надане С. Цигановим та А. Яншиною, яю пiд синдикованим кредитом розумiють кредит, що надаеться позичальниковi двома або бшьшою кiлькiстю банкiв, об'еднаних у тимчасовий банювський синдикат для фшансування капiталомiстких проектiв у довгостроковiй перспектив^ шляхом акумулювання банкiвських фiнансових ресурЫв i диверсифжаци кредитних ризикiв [5, 13].
Погоджуючись з А. Бояренковим, можемо пщкреслити, що основною перевагою синдикованого кредиту порiвняно з шшими формами банкiвського кредитування стае можливють залучення позичальником великих сум кошив при зменшеннi витрат та часу на оформлення та диверсифiкацiя ризиюв кредиторiв, якi отримують можливiсть надати кредит на суму, яка перевищуе лiмiти кредитних ризикiв на одного позичальника [6] (табл. 1).
В. Дерябша вказуе, що синдиковане кредитування мае базуватися на принципах, серед яких [8, 6]:
спшьна вщповщальшсть кредиторiв перед позичальником, а позичальника - перед уама кредиторами одночасно;
рiвнi права кредиторiв, тобто жоден iз банкiв не мае переваг у стягненш боргу, а вс кошти, якi перераховуються для погашення суми кредиту, подiляються мiж ними пропорцшно наданiй кожним сумi;
Таблиця 1
Пор1внялъна характеристика бантвсъкого та синдикованого кредитування [7]
Умови Звичайний кредит Синдикований кредит
Обмеження по сум1 позики обмежений нормативом НБУ немае (обмежений к1льк1стю баншв-учасник1в)
Термш оргашзацп необмежений 10-12 тижшв
Особливосп оподаткування немае немае
Визначення умов фшансування при пвдписанш кредитно! угоди при пвдписанш договору на оргашзацш фшансування
Вимоги до шформацп на вимогу кредитора за узгодженням позичальника 1 кредитор1в
Стутнь розкриття шформацп конфвденцшна обмежене розповсюдження
Необхвдна документащя кредитна угода, забезпечувальш документи догов1р про оргашзацш фшансування, кредитна угода, забезпечувальш документи
К1льк1сть кредитор1в один не менше двох
Валюта будь-яка будь-яка
едшсть документацп, тобто всi договори, якi оформлюються в рамках кредиту, пiдписуються вама кредиторами та позичальником;
еднiсть шформацп, тобто вся iнформацiя, яка стосуеться оформлення кредиту, мае бути вщома всiм учасникам угоди.
Анал1з робгг [9, 10] дов1в, що такий вид кредиту мае певт переваги для: позичальника:
такий кредит може надаватися без забезпечення на будь-як цш; для його отримання необхвдна значно менша кшьшсть докуменив та мшмум шформацп про позичальника, який сам визначае стутнь й розкриття стосовно свого фшансового стану;
кредитор1в (баншвських установ):
сприяе задоволенню потреб великих промислових пвдприемств у фшансових ресурсах 1з метою реал1зацп масштабних проекив;
дозволяе подшити шнуюч1 ризики м1ж банками на тл1 дотримання нормативу ризику кожним 1з них;
з'являеться можлившть розширення спiвпрацi з шшими банками; беручи участь у такому кредитувант, банки можуть отримати додатковi доходи у виглядi комюи, якщо вони е органiзаторами синдикацп. У випадку, коли банк е простим учасником синдикацп, вiн може економити на трансакцшних витратах, пов'язаних з оформлениям на наданням такого кредиту; виникае нагода розширення ^ентури у кожного з банюв; полiпшуеться яшсть кредитних портфелiв учасниюв.
Головна перевага застосування такого кредиту для баншвських установ полягатиме у зниженнi ризишв, для самих вуглевидобувних пiдприемств - у можливост отримання додаткових фшансових ресуршв.
Оскшьки бiльшiсть шахт е збитковими чи мають недостатньо фшансових ресуршв, то виникае потреба у залучент шахтою синдикованих кредитив на шновацшний розвиток, а отже, i у прорахунку можливост !х погашення. Для цього може бути використана модель, яка дозволяе державному вугшьному тдприемству бiльш рацiонально розподiляти наявт фiнансовi ресурси мiж шахтами, як входять до його складу у разi залучення синдикованих кредитiв (див. рисунок).
Головна вдея моделi полягае в тому, щоб спрямовувати держтдтримку в першу чергу слабким шахтам, оскшьки кращi шахти мають бiльшi можливостi самостiйно погасити кредит. Така вдея ратше не розглядалася - у кращому випадку мова йшла про переведення всiх шахт на кредитування з використанням бюджетних швестицш на погашення вiдсоткiв за кредит. Вихвдними даними для моделi виступають: Qi - р1чний видобуток вугшля, тис. т; Pi - цша вугшля, грн./т; ci - питома соб1вартють грн./т; Invi - потреба в швестищях на р1к, тис. грн.; Sti - держтдтримка на придбання ГШО, тис. грн.;
Di - дотаци на покриття р1знищ м1ж цшою та соб1вартютю вугшля, тис. грн.; Si - субсидп на обладнання, тис. грн.;
Cri - синдикований кредит на закутвлю обладиаиия, тис. грн.; CFi - р1чний грошовий потш, тис. грн.; Bt - виручка ввд реал1заци, тис. грн.; Ct - витрати, тис. грн.; t - р1к;
n - кшьюсть шахт, од.; m - ставка податку на прибуток, частки од.; b - банювський вщсоток, частки од.; s - вартють катталу держпщтримки, частки од.; i - середньозважена варткть катталу, частки од.
Впливаючи на субсидй, яю надаються з держбюджету для кожно! шахти, модель визначае сумарну NPV (вiд шахт, яю входять до складу державного пвдприемства), яка виступае
Рисунок. Модель рацюналъного розподту обмежених фтансовихресурЫв м1ж
шахтами, як1 входятъ до складу державного вугыъного тдприемства цшьовим осередком. Слабка шахта за розкладом, який формуе «Пошук ршення», отримуе повною мiрою передбаченi шновацшним проектом капiталовкладення за рахунок державно! тдтримки, а «мiцнiй» шахтi доводиться звертатися за кредитуванням. Такий тдхвд забезпечуе максимальну КРУ у система Оскшьки обмеженi фiнансовi ресурси мають ОТУ<0, держава мае додати субсиди та зробити КРУ за кожною шахтою «нульовим», тобто беззбитковим.
Продемонструемо реалiзацiю моделi на прикладi двох шахт ДП «Макиввугшля»: ВП «Шахта Буивська» та ВП «Шахта iм. С.М. Кiрова». Вихiднi данi для розрахунку моделi наведено у табл. 2.
Розрахунок моделi наведено у табл. 3. При цьому
ь 0 ,20
т 0 ,25
8 0 ,00
Таблиця 2
Вихiднi дат для розрахунку моделi
Показ-ник Од. вим. ВП "Шахта 1м. С.М. Крова" ВП "Шахта Бутшська"
роки роки
1 1 2 3 4 5 1 2 3 4 5
Ф тис.т 760 760 760 760 760 910 910 920 920 940
Р1 грн./т 251 251 251 251 251 310 310 310 310 310
и грн./т 300 300 300 300 300 360 360 350 350 330
1ИУ1 тис.грн. 5882 0 2400 26893 3264,8 41157 16701 72643,4 28810,6 53398,4
81 тис.грн. 35170 8398 11418 14222 28961 13827 39653 4394 47272 36450
Б1 тис.грн. 14797 0 28230 43758 10413 4533 0 22326 61334 24540
Таблиця 3
Розрахунок моделi по ВП «Шахта iм. С.М. Юрова» та ВП «Шахта Бутiвська»
Показник Роки
1 1 2 3 4 5
1пу(Елг) 5882 1 2400 26893 3264,8
1пу(Бу1) 41157 16701 72643,4 28810,6 53398,4
Б(Клг) 190760 190760 190760 190760 190760
Б(Бу1) 282100 282100 285200 285200 291400
С(Елг) 228000 228000 228000 228000 228000
С(Бу1) 327600 327600 322000 322000 310200
8(Юг) 0 0 0 26893 0
8(Бу1) 0 0 0 28811 18272
88 0 0 0 55704 18272
Б(Клг) 37240 37240 37240 37240 37240
Б(Бу1) 45500 45500 36800 36800 18800
Бе 82740 82740 74040 74040 56040
81(Ки-) 37240 37240 37240 64133 37240
8г(Буг) 45500 45500 36800 65611 37072
818 82740 82740 74040 129744 74312
Сг(Ки-) 5882 1 2400 0 3265
Сг(Бу1) 41157 16701 72643 0 35126
СР(Ки-) -11764 -2 -4800 0 -6530
СР(Буг) -82314 -33402 -145287 0 -70253
1(К1г) 0,020 0,000 0,009 0,000 0,012
1(Б^) 0,071 0,040 0,100 0,000 0,073
СБ'(К1г) -11528,13 -2,00 -4756,80 0,00 -6451,60
СР'(Буг) -76839,84 -32108,82 -132131,40 0,00 -65474,54
КРУ(К1г) -22738,53
кру(Буг) -306554,60
ОТУэ -329293,12
81Г 68327 48051 66368 166586 102512
Розрахунки показали, що NPV по кожнш 1з шахт менше нуля, що сввдчить про неспроможтсть покрити залучений синдикований кредит, а отже, держава мае збшьшити !х бюджетне субсидування.
Таким чином, для того щоб вугледобувт тдприемства змогли залучати синдиковане кредитування для власного шновацшного розвитку, необхвдно:
переглянути пол1тику бюджетного субсидування вугшьних тдприемств;
шщшвати стандартизацию вше! документацп синдикованого фшансування;
створити належне правове забезпечення функцюнування ринку синдикованого фшансування та закршити на законодавчому р1вт визначення та види синдикованих позик, етапи процедури синдикування, права та обов'язки учасник1в синдикованого договору, що пов'язано з тим, що процедура синдикування регулюеться тими самими нормативно-правовими нормами, що й шш1 види кредитування;
запропонувати Мiнiстерствy вугшьно1 промисловостi на державному або регюнальному рiвнi виявляти iнiцiaтивy щодо пошуку банюв, якi будуть згоднi надавати синдиковaнi кредити беспосередньо вугледобувним пщприемствам пiд прийнятний вiдсоток.
Л1тература
1. Громовский В. Синдицированное кредитование / В. Громовский, О. Прудников // Вестник Ассоциации российских банков. - 2000. - № 17. - С. 15-18.
2. Матовников М. Синдицированные кредиты: пока еще экзотика / М. Матовников // Банковское дело в Москве. - 2001. - № 26. - С. 19-21.
3. Godlevski C., Weill L. Syndicated loans in emerging markets // Working Paper. - 2007. -№87.-P. 3.
4. Сапункова А.И. Правовое регулирование синдицированного кредитования в международном коммерческом обороте: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / А.И. Сапункова; Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. - М., 2008. - 22 с.
5. Циганов С.А. Особливост формування ринку синдикованого кредитування у крашах iз трансформацшною економшою/ С.А. Циганов, А.М. Яншина // Фшанси Украши. - 2008. -№ 8. - С. 11-19.
6. Бояренков А.В. Синдицированное кредитование предприятий в современных условиях: автореф. дис. на соискание науч. ст. к.э.н.: спец. 08.00.10 «Финансы, денежное обращение и кредит» / А.В. Бояренков; Моск. гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. - М., 2002. - 23 с.
7. Жемчугов А. Синдицированное кредитование как инструмент мобилизации кредитных ресурсов / А. Жемчугов // Рынок ценных бумаг. - 2000. - № 20. - С. 76-80.
8. Дерябина В.П. Синдицированное кредитование / В.П. Дерябина // Вестник ТрансКредитБанка. - 2003. - №2. - С. 6-7.
9. Артеменко П.С. Синдиковане кредитування. Св^овий огляд: моногр. / П.С. Артеменко. - Донецьк: Гренада, 2001. - 173 с.
10. Сорокина И.О. Преимущества и «подводные камни» синдицированного кредитования / И.О. Сорокина // Финансовый менеджмент. - 2008. - №1. - С. 105-111.
Надшшла до редакцП 18.12.2009 р.
