CC BY
14
УДК 336.77:338.434
МЕХАН1ЗМ П1ЛЬГОВОГО КРЕДИТУВАННЯ П1ДПРИШСТВ АГРАРНОГО СЕКТОРА УКРА1НИ
®2018 СТОЙКО О. Я.
УДК 336.77:338.434
Стойко О. Я. Мехашзм пiльгового кредитування тдприемств аграрного сектора УкраУни
Метою cmammiе досл/дження д/ючого механ/змуздешевлення кредит/в для аграрнихтдприемств iрозробка пропозищй щодо його вдосконален-ня. Обсяги кредитування тдприемств агропромислового комплексу чималою м/рою обумовлюються обсягом бюджетних кошт/в, видшених на здешевлення кредит/в. За результатами досл/дження встановлено, що дючий мехашзм тльгового кредитування не повною м/рою розв'язуе про-блеми кредитування аграрних тдприемств. Система субсидй задовольняе лише незначну частку попиту на кредитнi ресурси у сферi аграрного б/знесу. Сформульовано тдходи щодо пдтримки комерцйного кредитування малих i середтх аграрних виробник/в, яке надаеться комерцйними банками та кредитними стлками, за рахунок кошт/в мщевих бюджет/в. Перспективи подальших досл/джень полягають в адаптацИмехан/зму кредитного субсидування тдприемств агропромислового комплексу в'дпов'дно до вимог Свтовоi оргатзацИторгвлi. Ключов'! слова: державна ф'тансова тдтримка, тльгове кредитування, баншвське кредитування, аграрнi тдприемства, механ/зм здешевлення кредит/в.
Рис.: 2. Табл.: 1. Ббл.: 18.
Стойко Олег Якович - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри ф'танав i кредиту, Житомирський нацюнальний агроеколог/чний ун/верситет (Старий бульвар, 7, Житомир, 10008, Украна) E-mail: oy100iko@ukr.net
УДК 336.77:338.434 Стойко О. Я. Механизм льготного кредитования предприятий аграрного сектора Украины
Целью статьи является исследование действующего механизма удешевления кредитов для аграрных предприятий и разработка предложений по его усовершенствованию. Объемы кредитования предприятий агропромышленного комплекса в немалой степени обусловливаются объемом бюджетных средств, выделенных на удешевление кредитов. По результатам исследования установлено, что действующий механизм льготного кредитования не в полной мере решает проблемы кредитования аграрных предприятий. Система субсидий удовлетворяет лишь незначительную долю спроса на кредитные ресурсы в сфере аграрного бизнеса. Сформулированы подходы по поддержке коммерческого кредитования малых и средних аграрных производителей, которое предоставляется коммерческими банками и кредитными союзами, за счет средств местных бюджетов. Перспективы дальнейших исследований заключаются в адаптации механизма кредитного субсидирования предприятий агропромышленного комплекса в соответствии с требованиями Всемирной торговой организации. Ключевые слова: государственная финансовая поддержка, льготное кредитование, банковское кредитование, аграрные предприятия, механизм удешевления кредитов. Рис.: 2. Табл.: 1. Библ.: 18.
Стойко Олег Яковлевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов и кредита, Житомирский национальный агроэкологи-ческий университет (Старый бульвар, 7, Житомир, 10008, Украина) E-mail: oy100iko@ukr.net
UDC 336.77:338.434 Stoiko O. Ya. The Mechanism of Preferential Crediting of Enterprises of Agrarian Sector of Ukraine
The article is aimed at studying the current mechanism for providing cheaper credits for agricultural enterprises and developing proposals for its improvement. The volumes of lending to the enterprises of agro-industrial complex are in no small measure determined by the amount of budget funds allocated for the cheaper credits. According to the results of research it was established that the current mechanism of preferential crediting does not fully solve the problems of crediting of agrarian enterprises. The subsidy system satisfies only a small proportion of the demand for credit resources in the agricultural business sector. The author has formulated approaches to support commercial lending to small and medium-sized agricultural producers, which is provided by commercial banks and credit unions, at the expense of local budgets. Prospects for further research are to adapt the mechanism of credit subsidization of agro-industrial enterprises in accordance with the requirements of the World Trade Organization.
Keywords: the State financial support, preferential crediting, bank crediting, agrarian enterprises, mechanism for providing cheaper credits. Fig.: 2. Tbl.: 1. Bibl.: 18.
Stoiko Oleg Ya. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance and Credit, Zhytomyr National Agroecological University (7 Staryi bulvar, Zhytomyr, 10008, Ukraine) E-mail: oy100iko@ukr.net
П Тдприемства агропромислового комплексу функцюнують в умовах економiчноI не-стабкьност та цшово! невизначеность За оцшками фахiвцiв, вони не отримують достатнш об-сяг кредитних кошпв для фшансування оборотного катталу та швестицш [1; 2]. Обмежешсть власних кошпв змушуе аграрш шдприемства сподiватися на шдтримку з боку держави. Необх^шсть державно! фшансово! шдтримки аграрного сектора економши зумовлена низкою чиннишв, до яких належать: недо-статня платоспроможшсть аграрних товаровиробни-кш; високий стушнь ризиюв аграрного виробництва; сезоншсть альського господарства; неспроможшсть
скьськогосподарських виробнишв як учаснишв ринку протистояти експанси великого кашталу тощо.
Невк'емним i важливим компонентом загаль-но! системи фшансового забезпечення аграрного виробництва стала державна фшансова тдтримка аграрних тдприемств через мехашзм здешевлення кредитш (тльгове кредитування). Частка державно! шдтримки аграрних тдприемств на здешевлення кредитш у 2016 р. становила 57% у загальнш сумi бюджетних видатюв на тдтримку АПК [3, с. 89]. Проте вплив держави на аграрну сферу характеризуеться недосконалктю, необгрунтовашстю та недофшансу-ванням, що потребуе вдосконалення системи шль-
гового кредитування шдприемств аграрно! сфери Украши.
Питання обгрунтування рiвня та ефективносп державно! фiнансовоi пiдтримки аграрного виробни-цтва були та залишаються у центрi уваги вiтчизняноi науки. Важливий вклад у виршення зазначено! про-блеми здiйснюють такi вченi-економiсти: В. М. Алек-сiйчук, П. I. Гайдуцький, О. 6. Гудзь, М. Я. Дем'яненко, О. О. Непочатенко, Ю. Р. Палькевич, Н. Г. Радченко, П. Т. Саблук, А. В. Сомик, Н. М. Фещенко, О. П. Чор-нобай та ш. Необх^шсть шдвищення ефективностi використання кредитних кошпв, спрямованих на фь нансову пiдтримку аграрних пiдприeмств, визначае актуальнiсть подальших дослiджень у цш сферi.
Метою статтi е досл^дження дiючого мехашз-му здешевлення кредипв для аграрних пiдприемств i розробка пропозицш щодо його вдосконалення. Для досягнення мети окреслено таи завдання досл^джен-ня: проаналiзувати проблеми в забезпеченш ефек-тивного процесу шльгового кредитування аграрних пiдприемств у сучасних умовах господарювання; до-слiдити мехашзм частково! компенсаци процентно! ставки за кредитами комерцшних банкiв, якi нада-ються аграрним пiдприемствам; удосконалити дго-чий механiзм здешевлення кредитiв для шдприемств агропромислового комплексу.
Сучасна система кредитування аграрних шдприемств в Укра'М характеризуеться поед-нанням ринкового i пiльгового механiзмiв кредитування. Причому шльговий механiзм кредитування аграрного сектора економки здшснюеть-ся за спещальними програмами, спрямованими на шдвищення ефективносп аграрного виробництва. Механiзм здешевлення кредипв був запроваджений Постановою КМУ «Про додатковi заходи щодо кредитування комплексу альськогосподарських робiт» в1д 25.02.2000 р. № 398 i полягав у частковiй компенсаци вiдсотковоi ставки за кредитами за рахунок ко-штiв державного бюджету. Однак мехашзм державно! тдтримки кредитування аграрних виробнишв часто змшюеться, зазвичай не маючи узгодженого щлеспрямованого характеру. Основними причинами необхiдностi внесення в^дпов^дних змiн у норматив-но-правовi акти, що регламентують питання стиму-лювання розвитку аграрного виробництва за учасп бюджетних коштiв, е недолши та прогалини в кную-чих мехашзмах субсидування аграрних пiдприемств, а також порушення бюджетно! дисциплiни, неефек-тивне використання коштiв з державного бюджету.
Зарубiжний досвiд свiдчить про рiзнi пiдходи щодо пiльгового кредитування аграрних товаро-виробникiв з боку держави. Основним принципом шльгового кредитування е часткова компенсащя з бюджетних кошпв дгочо! процентно! ставки. Мехашзм дц п1льгових кредитiв в окремих державах рiзний залежно в^д конкретних умов. Так, п1льговий
швестицшний кредит австрiйським фермерам ди-ференцшований залежно вiд виду кредиту за двома рiвнями компенсацiйних доплат - 50 i 36% дiючоi в^д-сотково! ставки банка-кредитора. Румунським аль-ськогосподарським пiдприемствам часткова ком-пенсащя здiйснюеться пiсля повернення п1льгового кредиту в обумовлений термш у розмiрi 70% в^дсо-тково! ставки кредитора. У США Асощащя у справах фермерiв фiнансуе програму зi зменшення кредитних вiдсоткових ставок iз компенсащею 4% вiд процентно! ставки одержаного кредиту в комерцшних банках фермером чи сльськогосподарським товаровироб-ником [4, с. 82].
Пкьгове кредитування в розвинених кра!нах охоплюе ва види скьськогосподарсько! дь яльностi, стимулюючи розвиток найперспек-тивнiших д1лянок i найпрiоритетнiших напрямiв. Так, в Австри до 40% загально! суми п1льгового кредиту використано на вдосконалення оргашзацшно! струк-тури ферм, 27% - на будiвництво та реконструкцiю житлових i господарських будiвель, 12% - на мехаш-зацiю с1льськогосподарського виробництва, 5% - на сприяння ре^заци продукци, у Франци бiльше 70% загального обсягу шльгових позик спрямовано на модершзацш господарств [5]. Кредити на пкьгових умовах надаються при додержанш встановлених державою вимог. Для !х отримання необхiдно в0дпов1да-ти певним критерiям: розмiр господарств, !х вартiсть, рiвень прибутковостi, вш претендентiв, !х професш-на подготовка та iн. [5].
Порядок використання коштш iз державного бюджету для здешевлення кредипв пiдприемствам АПК затверджуеться Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни. Ним регулюються таи основш параметри: умови одержання компенсаци для здешевлення кредитiв; обмеження процентних ставок, за якими можуть на-даватися пiльговi кредити; об'екти пiльгового кредитування; порядок i строки документального оформ-лення руху п1льгових кредитш; звiтнiсть. Порядок використання коштiв для пльгового кредитування щороку змiнюеться та вдосконалюеться. Процедура частково! компенсаци процентно! ставки за кредитами комерцшних банюв, як надаються аграрним шд-приемствам, здiйснюеться за такою схемою (рис. 1).
Наведена схема св1дчить, що процедура здешевлення кредитш для аграрних шдприемств е досить громiздкою. Вона включае велике коло учаснишв та складну процедуру оформлення шльгових кредийв, яка утруднюе доступ аграрних шдприемств до кредитних ресурав.
Державна шдтримка скьськогосподарських шдприемств через мехашзм здешевлення кредипв, як засв^чив вiтчизняний досвiд, сприяла шдвищен-ню рiвня !х забезпечення кредитними ресурсами. Запровадження мехашзму державно! шдтримки та стимулювання кредитування аграрних шдприемств
компенсац'т процент'!в
Рис. 1. Мехашзм здешевлення кредитiв для тдприсмств АПК УкраТни Джерело: складено на основi [6, с. 82; 7].
забезпечило не ткьки зростання обсягiв кредитних ресурав, а й пiдвищило ефективнiсть використання бюджетних асигнувань цiei сфери. До 2000 р. бюджет-нi кошти держава спрямовувала на пряме товарне та грошове кредитування сiльського господарства, зна-чна сума яких не поверталася та списувалася. Зовсiм шший результат одержали вiд спрямування бюджетних кошпв на стимулювання кредитування аграрних шдприемств. Так, у 2007 р. на 1 грн державно! фшан-совоi пiдтримки через мехашзм здешевлення креди-тiв було залучено 22,6 грн кредитних ресурав, що в 1,4 разу бкьше, шж у 2000 р. [8, с. 163]. У 2015-2016 рр. одна гривня бюджетних кошпв, видкена за бюджет-ною програмою за КПКВК 2801030, дала змогу за-лучити майже 36 грн кредитного ресурсу в аграрний сектор економши [9]. Саме цей показник, на думку I. В. Комарово!, свкчить про ефектившсть державно! програми зi здешевлення кредитiв [8, с. 163].
Аналiз кредитного забезпечення аграрно! сфери за 2008-2016 рр. показуе, що найб1льший його рь вень було досягнуто у 2008 р., причому iз 20,1 млрд грн кредипв, наданих пiдприeмствам агропромисло-вого комплексу в цьому рощ, 75,1% були пкьговими (табл. 1). Збкьшення кредитування аграрного ви-робництва вкбувалося майже щороку, за винятком 2009 р. i 2014 р., коли тостери^ся спад кредитно! активносп, пов'язаний iз кризовими явищами в еко-номiцi. Паралельно вiдбувалося зменшення обсягiв п1льгового кредитування з 15,1 млрд грн у 2008 р. до 2,6 млрд грн у 2009 р i до 1,3 млрд грн у 2012 р. Показник пкьгового кредитування аграрно! сфери у 2012 р. практично зменшився до початкового рiвня «пкьго-во! реформи». У 2013-2014 рр. пкьгове кредитування аграрних шдприемств було взагалi призупинене та вкновилось ткьки у 2015-2016 рр. (див. табл. 1).
Порiвняння процентних ставок за скьськогос-подарськими кредитами i за кредитами, наданими
нефiнансовим корпоращям, впродовж 2006-2016 рр. показано на рис. 2.
З даних рис. 2 видно, що з 2008 р. тостер^а-еться стрiмке зростання вксоткових ставок за кредитами скьськогосподарським товаровиробникам -з 18% до 27% рiчних. Така тенденщя е досить не-втiшною для скьськогосподар-ських виробникiв. Зазвичай причиною зростання процентних ставок е нездатшсть комерцшних банкiв правильно оцiнити аграрнi ризики, осккьки вони не розумiють особли-вiсть аграрного виробництва i тому збкьшують сво! процентнi ставки.
Процентш ставки за сiльськогосподарськими кредитами, як св^чать данi рис. 2, були зна-чно вищi, нiж рiвень рентабельностi скьсько-господарського виробництва. Навиъ компенсацiя процентiв не забезпечила випдшсть кредитування с1льського господарства. В окремi роки (2006, 2008, 2009) рiвень рентабельностi був нижче рiвня процентно! ставки з урахуванням компенсаций Це свк-чить, що компенсащя процентно! ставки не завжди забезпечувала процентну ставку за кредитами, яка менше рiвня рентабельностi. Таким чином, користу-вання кредитами для багатьох аграрних шдприемств було економiчно невигiдним. До того ж, вiдсотковi ставки комерцшних банив для скьського господарства, порiвняно з iншими сферами економши, були завжди вищими, що також знижувало ефектившсть кошпв, видiлених за програмами шдтримки АПК.
Як показуе вичизняна практика, система субси-дш задовольняе лише незначну частку попиту на кре-дитнi ресурси у сферi аграрного бiзнесу. При цьому отримати компенсащю можуть, передусiм, велиш та фiнансово стабiльнi пiдприемства, у той час як фшан-сово слабш та малi сiльськогосподарськi шдприем-ства, для яких i передбачаеться державна фшансова
Таблиця 1
Залучення кредилв пщприсмствами АПК Укра'ши за 2008-2016 рр.
показник Рт
2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Обсяг залучених кредита, млрд грн 20,1 6,8 10,1 14,9 13,5 14,2 11,0 9,4 10,9
У тому чиш птьгових кредит^, млрд грн 15,1 2,6 6,2 4,1 1,3 0 0 5,7 6,8
Частка птьгових кредит^ у загальному обсяз1, % 75,1 38,2 61,4 27,5 9,6 0 0 60,6 62,4
Джерело: складено на основi [10- 13].
Ставка, %
30
25
20
2006
2007
2008
2009
2010
2011
2012
2013
2014
2015
2016 Р1к
Процента ставка, що сплачувалась с.-г. пщприсмствами з урахуванням компенсаций %
Ф Проценты ставки за кредитами нефшансовим корпора^ям, %
--Проценты ставки за кредитами стьськогосподарським товаровиробникам, %
□ Р1вень рентабельности виробництва стьськогосподарськоТ продукци
Рис. 2. Середш процентнi ставки для сiльськогосподарських пiдприcмств, рiвень компенсацп проценлв державою
та рiвень рентабельностi сiльського господарства, %
Джерело: [14, с. 52].
шдтримка через механiзм здешевлення кредитiв, не +
мають змоги одержати кредити за такими ставками, а, в^дпов^но, i компенсацiю вiдсотковоi ставки.
Проведений аналiз дае пiдстави стверджувати, що обсяги кредитування шдприемств агро-промислового комплексу чималою мiрою +
обумовлюються обсягом бюджетних кошпв, видке-них на здешевлення кредипв. Проте дгочий механiзм пiльгового кредитування не виршуе повною мiрою проблеми кредитування аграрних шдприемств.
Наразi можна видiлити таи проблеми в забез- +
печеннi ефективного процесу пiльгового кредитування шдприемств АПК:
+ недостатнiй обсяг коштiв, що видiляються з державного бюджету на пкьгове кредитування аграрних шдприемств (у 2013-2014 рр. повне припинення шльгового кредитування аграрив);
неспроможшсть охопити велику кiлькiсть аграрних шдприемств i недостатня прозо-ркть схеми пiдтримки (зазвичай схема здешевлення кредийв застосовуеться до аграрних компанш, якi не мають проблем з доступом до фшансування);
диспропорцц у кредитуваннi регiонiв кра'1-ни (окремi регiони з в^дносно високим вне-ском у скьськогосподарське виробництво не отримують шдтримки у пропорци до !х потреб);
висок вимоги до позичальника (комерцшш банки висувають пiдвищенi вимоги до за-стави, яким вiдповiдае наразi менше третини пiдприемств-позичальникiв. Таким вимогам, зазвичай, вiдповiдають агрохолдинги, як1 представляють великий комерцшний капiтал i орендують значш масиви скьськогосподар-ських упдь);
+ запiзнення з отриманням компенсацiйних виплат (позичальники, як правило, сплачу-ють комерцшним банкам вiдсотки за корис-тування пiльговими кредитами щомiсяця та в повному обсязГ, а компенсацшш ж виплати вони одержують вГд казначейства iз зашзнен-ням, що певною мiрою знецiнюе кредитну пГльгу через iнфляцiйнi процеси); + ускладнена процедура одержання бюджетно! компенсацГ!, що вГдбуваеться на конкурснiй основi, для аграрних шдприемств (для учас-т в конкурсГ позичальник мае надати комГси вГд 10 до 12 докуменпв, але не мае гарантй отримати компенсацiю процентно! ставки за кредитом). Тобто, за невеликих обсяпв кре-дитГв пiдприемства утримуються вГд участi у програмГ пГльгового кредитування, про що зауважуе у сво!х дослГдженнях Н. Маслак [15, с. 37-38].
Отже, проблема вдосконалення дшчого меха-нГзму здешевлення кредитГв шдприемствам агропромислового комплексу е назрГлою Г потребуе системного тдходу до и вирГшення з ураху-ванням економГчних ГнтересГв ус1х учасникГв кредит-них вГдносин - аграрних пГдприемств, комерцшних банкГв Г держави. Це зумовлюе необхтдшсть розроб-ки дГевих тдходдв щодо вдосконалення кредитно! пГдтримки аграрно! сфери через механГзм пГльгового кредитування.
З метою вдосконалення дгочого механГзму здешевлення кредитГв необхГдно:
1) надавати при здшсненш конкурсного вГдбору в конкретних регюнах Укра!ни перевагу представни-кам прГоритетних Г перспективних галузей цих регю-нГв. При цьому доцГльно проводити вГдбГр за певними категорГями позичальникГв, що дасть змогу як окре-мим невеликим господарствам, так Г агропромисло-вим об'еднанням мати рГвш можливостГ на одержання пГльгового кредитування;
2) доповнити показники ефективност дГяль-ностГ потенцшних позичальникГв при проведеннГ конкурсу такими критершми, як: розмГр пГдприемств, !х вартГсть, вГк претендентГв, !х професшна шдготов-ка, досвГд роботи в данш галузГ тощо;
3) звузити склад учасникГв механГзму здешевлення кредитГв до сГльськогосподарських пГдприемств, товаровиробнишв та обслуговуючих коо-перативГв, членами яких не менше 70% е скьсько-господарськГ товаровиробники (досвГд розвинених кра!н свГту - ФранцГ!, НГмеччини, США свГдчить про спрямова-шсть механГзмГв здешевлення кредитГв з державного бюджету виключно на альськогосподарських товаровиробниюв);
4) мШмГзувати диспропорцГ! у кредитуван-нГ регГонГв кра!ни з таким розрахунком, щоб окремГ регюни з вГдносно високим внеском у скьськогос-
подарське виробництво могли отримувати кредитну пГдтримку пропорцГйно до !хшх потреб;
5) надавати часткову компенсащю вГдсотково! ставки за короткостроковими кредитами, отрима-ними виключно в нащональнш валютГ, та середньо- Г довгостроковими кредитами, отриманими в нащональнш та шоземнш валютах, що е обгрунтованим з огляду на цкьове призначення кредитГв та упере-дження виникнення валютних ризикГв;
6) здшснювати оплату позичальниками в ко-мерцшний банк тГльки вГдсоткГв за мшусом компенсацГ!, тодГ як кошти, належш до компенсацГ!, повиннГ перераховуватися державою безпосередньо кредитору. Це дозволить спростити порядок здшснення роз-рахункш, а пГдприемствам аграрно! сфери не вГдволь кати додатковГ фшансовГ ресурси в частинГ компенса-цГ!, що при великих обсягах залучених коштГв можуть бути досить значними.
НаразГ розглядаеться питання щодо пГдтримки комерцшного кредитування малих Г серед-н1х сГльськогосподарських виробникш, яке надаеться комерцГйними банками та кредитними спкками, за рахунок коштГв мГсцевих бюджетГв. При цьому останш перетворюються на активного третьо-го учасника процесу пГльгового кредитування малих Г середшх сГльськогосподарських шдприемщв, бо перебирають на себе вГдшкодування частини вГдсо-ткових ставок, тобто частину вартостГ комерцГйного кредитування. Тим самим мшцевГ бюджети заохочу-ватимуть малих Г середшх сГльськогосподарських ви-робниюв кредитуватися, допомагатимуть !м вчасно та в повному обсязГ повертати взят кредитнГ ресурси, а також - Г це головне - забезпечуватимуть значне збкьшення обсяпв агрокредитування дрГбних сГльськогосподарських виробнишв, як наразГ практично позбавленГ будь-якого фшансування [16].
Такий пГдхГд може стати вагомим засобом пГдтримки сГльськогосподарських виробнишв. По-перше, вГн абсолютно ринковий, осккьки стосуеться комерцГйного фГнансування. По-друге, вГн стимулюе прискорений розвиток малих Г середшх господарств. До того ж, вГн формуе особливу довГру фГнансових установ до позичальникГв, а в останнГх посилюе вГру в те, що в будь-який момент при виникненш потреби в грошах вони можуть скористатися можливостями банив та кредитних спкок [16].
Однак при вдосконаленш механГзму кредитного забезпечення аграрного виробництва е недостатнГм запровадження ткьки кредитних пкьг для аграр-них пГдприемств. Поряд з цим варто запровадити також окремГ пкьговГ умови дГяльностГ комерцшних банив для !х зацГкавленостГ у сприянш кредитуванню аграрних товаровиробнишв. Такими заходами можуть стати зменшення ставок з податку на прибуток комер-цГйних банкГв в частинГ наданих аграрним пГдпри-емствам кредитГв та зниження розмГру обов'язкових
резервГв комерцшних банив у 4acTMHi кредитного забезпечення шдприемств аграрно! сфери.
Укра!на у 2008 р. приедналася до Свггово! орга-нiзацГi горгiвлi, пiсля чого, здiйснюючи фiнансову шд-гримку АПК, повинна враховуваги ii вимоги. Зпдно з класифiкацiею СОТ заходи щодо пiдгримки скьсько-го господарсгва подГляються на три групи: програми «жовто!», «зелено!» га «блакитно! скриньки». «Жовгу скриньку», до яко! належить i програма здешевлення кредигiв шдприемств АПК, утворюють бюджегнi програми субсидування, спрямоваш на стимулювання ви-робництва та пiдвищення прибугковосгi [17, с. 14-15].
При встуш до СОТ було погоджено, що, на вГд-мiну вiд розвинених кра!н свiгу, Укра!на не повинна термшово скорочувати обсяги «жовто! скриньки», проте необхГдно не перевищувати рiчний сукупний рiвень пiдгримки сiльського господарства (СВП), встановлений на рiвнi 3043 млн грн i додатково до 5% вГд рГчно! варгосгi виробництва скьськогосподар-сько! продукцГ!. Це обмежуе можливосп зростання компенсацiйних виплат за кредитами АПК. До того ж, на думку В. Г. Рогова, у перспективi можна очшу-вати подальше зниження частки «жовтих» програм порГвняно Гз «зеленими» [18, с. 194].
ВИСНОВКИ
Проблема вдосконалення дгочого механГзму пГльгового креди-тування аграрних пГдприемств е назрГлою та потребуе комплексного пГдходу до !! вирГ-шення з урахуванням економГчних ГнтересГв ус1х учас-нишв кредитних вГдносин - аграрних пГдприемств, комерцшних банив i держави. Упровадження запро-понованих заходГв дозволить усунути проблеми кредитного забезпечення аграрного виробництва завдяки шдвищенню ефективностГ та прозорост використан-ня бюджетних кошпв; збГльшенню обсягГв пГльгового кредитування та розширенню доступу аграрних то-варовиробникГв до кредитних ресурав; пГдвищенню прибутковостГ пГдприемств аграрного сектора за ра-хунок шдвищення ефективностГ використання кредитних ресурав. ПодальшГ дослГдження будуть спрямоваш на вдосконалення механГзму кредитного субсидування пГдприемств агропромислового комплексу вГдповГдно до вимог СвГтово! оргашзацГ! торивль ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бабич Ю. А. Кредитування аграрного сектора еко-HOMiKM у розвинутих кражах CBiTy. Економка АПК. 2012. № 4. С. 155-162.
2. European Fund for Southeast Europe. Potential for Agricultural Finance in Ukraine. URL: https://www.efse.lu/fil-eadmin/user_upload/File_Attachments/Studies/potential-of-agricultural-finance-in-ukraine_efse-df_2012_eng.pdf
3. Гула A. C. Кредитування суб'еклв господарювання в аграрному сектср економш : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Ки!в, 2017. 295 с.
4. Палькевич Ю. С. Роль держави в си^мГ кредитного забезпечення стьськогосподарських шдприемств. Еко-номка АПК. 2009. № 7. С. 79-86.
5. Шиян Д. В. Перспективи розвитку баншського кредитування аграрного сектора на основi зарубiжного до-свiду. Всник Укра'(нсько'( академИ банювськоi' справи. 2011. № 2. С. 73-79.
6. 1саян А. М. Баншське кредитування пiдприемств АПК в умовах невизначеност : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Ки!в, 2016. 221 с.
7. Постанова Кабшету МшктрГв Укра!ни «Про порядок використання кош™, передбачених у державному бюджет для фшансово! пщтримки заходiв в агропромисловому комплeксi шляхом здешевлення креди^в» вiд 29.04.2015 р. № 300. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/300-2015-п
8. Комарова I. В. Фшансове забезпечення аграрного сектора Укра!ни за рахунок бюджетних кошт Всник Бер-дянського yHiBepcumemy менеджменту i бзнесу. 2011. № 4. С. 161-165.
9. Про результати аудиту ефективност використання кош™ державного бюджету, спрямованих на надання державно! пщтримки агропромисловому комплексу // Рахункова палата Укра!ни, 2017. № 7-2. URL: http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/document/16751338/R_RP_72_2017. pdf?subportal=main
10. Малш О. Г. Проблеми кредитного забезпечення агробiзнeсу. Актуальн проблеми iнновацiйноi економiкu. 2017. № 2. С. 82-88.
11. Оперативна шформа^я про стан залучення кредитних кош™ пщприемствами агропромислового комплексу у 2014 роц станом на 26.12.2014. URL: http://agroua. net/statistics/statnews_t30_49303.html
12. Сидор Г. В. Кредитне забезпечення розвитку сть-ського господарства : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.08. Тер-нопшь, 2015. 247 с.
13. Стан кредитування пщприемств АПК у 2016 роц // Мастерство аграрно! пол™ки та продовольства Укра!ни. URL: http://minagro.gov.ua/node/23593
14. Олмник-Данн О. О., Левкович М. П. Оцшка кредитного рацiонування аграрних пiдприемств Укра!ни. Нау-ковий всник Мiжнародного гумантарного yнiверcuтетy. Сер.: Економiка i менеджмент. 2017. № 24. С. 49-53.
15. Маслак Н. Тонкощi кредитування пщприемств АПК. Пропози^я. 2011. № 4. С. 34-39.
16. До забезпечення малих та середшх стьгоспви-робниш кредитами долучаються мiсцeвi бюджети. URL: http://socportal.info/2015/09/16/do-zabezpechennya-malih-ta-serednih-sil-gospvirobnikiv-kreditami-doluchayut-sya-mistsevi-byudzheti-2.html
17. Кобута I., Жигадло В., ЗаУка А. Один рiк Укра!ни у СОТ / за ред. М. Свенчiцкi. Ки!в : Анал™чно-дорадчий центр Блакитно! стрiчки, 2009. 44 с.
18. Рогов В. Г. Оцшка ефективност державно! пщтримки пщприемств агропромислового комплексу через мехашзм здешевлення креди^в i компенсацп лiзингових платeжiв. Вicнuк НУК iменi адмiрала Макарова. 2012. № 3. С. 193-196.
REFERENCES
Babych, Yu. A. "Kredytuvannia ahrarnoho sektora eko-nomiky u rozvynutykh krainakh svitu" [Lending to the agrarian sector of the economy in the developed countries of the world]. Ekonomika APK, no. 4 (2012): 155-162.
1= <
<
m I—
o
Q_ <
O 1= o o
o
_Q O _Q
o <
o
<
s
U
"Do zabezpechennia malykh ta serednikh silhospvyrob-nykiv kredytamy doluchaiutsia mistsevi biudzhety" [By providing small and medium-sized agricultural producers loans are attracted by local budgets]. http://socportal.info/2015/09/16/ do-zabezpechennya-malih-ta-serednih-sil-gospvirobnikiv-kre-ditami-doluchayut-sya-mistsevi-byudzheti-2.html
"European Fund for Southeast Europe. Potential for Agricultural Finance in Ukraine". https://www.efse.lu/fileadmin/ user_upload/File_Attachments/Studies/potential-of-agricul-tural-finance-in-ukraine_efse-df_2012_eng.pdf
Hula, A. C. "Kredytuvannia subiektiv hospodariuvannia v ahrarnomu sektori ekonomiky" [Lending to business entities in the agrarian sector of the economy]: dys.... kand. ekon. nauk: 08.00.08, 2017.
Isaian, A. M. "Bankivske kredytuvannia pidpryiemstv APK v umovakh nevyznachenosti" [Bank lending of agricultural enterprises in conditions of uncertainty]: dys.... kand. ekon. nauk : 08.00.08, 2016.
Kobuta, I., Zhyhadlo, V., and Zaika, A. Odyn rik Ukrainy u SOT [One year in Ukraine in the WTO]. Kyiv: Analitychno-dorad-chyi tsentr Blakytnoi strichky, 2009.
Komarova, I. V. "Finansove zabezpechennia ahrarnoho sektora Ukrainy za rakhunok biudzhetnykh koshtiv" [Financial provision of the agrarian sector of Ukraine at the expense of budgetary funds]. Visnyk Berdianskoho universytetu menedzh-mentu i biznesu, no. 4 (2011): 161-165.
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/300-2015-n
Malii, O. H. "Problemy kredytnoho zabezpechennia ahro-biznesu" [Problems of lending to agribusiness]. Aktualni problemy innovatsiinoi ekonomiky, no. 2 (2017): 82-88.
Maslak, N. "Tonkoshchi kredytuvannia pidpryiemstv APK" [The subtlety of lending to agribusiness enterprises]. Pro-pozytsiia, no. 4 (2011): 34-39.
"Operatyvna informatsiia pro stan zaluchennia kredyt-nykh koshtiv pidpryiemstvamy ahropromyslovoho kompleksu u 2014 rotsi stanom na 26. 12. 2014" [Operational information on the state of attraction of credit funds by enterprises of
the agro-industrial complex in 2014 as of 12/26/2014]. http:// agroua.net/statistics/statnews_t30_49303.html
Oliinyk-Dann, O. O., and Levkovych, M. P. "Otsinka kredytnoho ratsionuvannia ahrarnykh pidpryiemstv Ukrainy" [Estimation of credit rationing of agrarian enterprises of Ukraine]. Nau-kovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Seriia : Ekonomika i menedzhment, no. 24 (2017): 49-53.
"Pro rezultaty audytu efektyvnosti vykorystannia koshtiv derzhavnoho biudzhetu, spriamovanykh na nadannia der-zhavnoi pidtrymky ahropromyslovomu kompleksu" [On the results of the audit of the effectiveness of the use of state budget funds aimed at providing state support to the agro-industrial complex]. Rakhunkova palata Ukrainy, 2017. http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/document/16751338/R_RP_72_2017. pdf?subportal=main
Palkevych, Yu. S. "Rol derzhavy v systemi kredytnoho zabezpechennia silskohospodarskykh pidpryiemstv" [The role of the state in the credit system of agricultural enterprises]. Ekonomika APK, no. 7 (2009): 79-86.
Rohov, V. H. "Otsinka efektyvnosti derzhavnoi pidtrymky pidpryiemstv ahropromyslovoho kompleksu cherez me-khanizm zdeshevlennia kredytiv i kompensatsii lizynhovykh platezhiv" [Evaluation of the effectiveness of state support to agribusiness enterprises through the mechanism of cheapening loans and compensating leasing payments]. Visnyk NUK imeni admirala Makarova, no. 3 (2012): 193-196.
"Stan kredytuvannia pidpryiemstv APK u 2016 rotsi" [Status of crediting of agroindustrial complexes in 2016]. Minister-stvo ahrarnoi polityky ta prodovolstva Ukrainy. http://minagro. gov.ua/node/23593
Shyian, D. V. "Perspektyvy rozvytku bankivskoho kredy-tuvannia ahrarnoho sektora na osnovi zarubizhnoho dosvidu" [Prospects for development of bank lending to the agrarian sector on the basis of foreign experience]. Visnyk Ukrainskoi akademii bankivskoi spravy, no. 2 (2011): 73-79.
Sydor, H. V. "Kredytne zabezpechennia rozvytku silskoho hospodarstva" [Credit support for agricultural development]: dys.... kand. ekon. nauk : 08.00.08, 2015.
