CC BY
9
Turgenev, N. I. Opyt teorii nalogov [The experience of the theory of taxes]. St. Petersburg: Tipografiya N. Grecha, 1818.
Taxation Trends In The European Union' 2015. http:// ec.europa.eu/taxation_customs/resources/documents/taxation/ gen_info/economic_analysis/tax_structures/2015/report.pdf
"Ukraina za rik pidnialasia na 20 pozytsii v reitynhu inv-estytsiinoi pryvablyvosti International Business Compass (onov-leno 27.02.2016)" [Ukraine for the year climbed 20 positions in the ranking of investment attractiveness of the International Business Compass (updated 27.02.2016)]. http://news.finance.ua/ua/news/-/370116/ukrayina-za-rik-pidnyalasya-na-20-pozytsij-v-rejtyngu-investytsijnoyi-pryvablyvosti-international-business-compass
"Ukraina u hlobalnykh reitynhakh: pidsumky 2015 roku" [Ukraine in the global rankings: end of 2015]. http://www.pravda. com.ua/cdn/graphics/rating/story/
"V Kitae startuet sammit G20" [In China, the start of the G20 summit]. http://forbes.net.ua/news/1420697-v-kitae-startuet-sam-mit-g20
Vyshnevskyi, V. P. Opodatkuvannia vemerdzhentnii ekonomi-tsi: teoretychni zasady i napriamy polityky [Net emergenti Economics: a theoretical framework and policy directions]. Donetsk, 2012.
Victor de Riqueti, marquis de Mirabeau. LLAmi Des Hommes, ou Traite de la Population. Vol. 6. Hambourg: Chretien Herold, 17561762.
Wagner, A. Finanzwissenschaft: Th. Gebuhren Und Allgemeine Steuerlehre: Nabu Press, 2011.
"Zvit pro vykonannia Planu roboty Derzhavnoi fiskalnoi slu-zhby Ukrainy na 2015 rik" [A report on the implementation of the work Plan of the State fiscal service of Ukraine for 2015]. http://sfs. gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/
УДК 330.3
Ф1НАНСУВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 В1ТЧИЗНЯНИХ П1ДПРИШСТВ в СУЧАСНИХ УМОВАХ: ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ ДЖЕРЕЛ
© 2016 КОВТУНЕНКО К. В., НЕСТЕРЕНКО О. В.
УДК 330.3
Ковтуненко К. В., Нестеренко О. В. Фшансування дiяльностi вггчизняних пщприемств в сучасних умовах:
види та особливосп структури джерел
У статт'1 розглянуто види та особливостi структури джерел ф/нансування д/яльностi втчизняних тдприемств; перераховано види джерел
ф/нансування компанй, р'вновиди баншвських кредит'ю; проведено анал/з каттальних швестицш в основний каптал тдприемств за джерелами
ф/нансування; дотджено структуру кредитно-'твестицшного портфеля комерщйних бантв i проанал/зовано шформацю про короткостроковi
баншвсьш кредити з економ/чних напрям/в. Встановлено ризики, що заважають тдприемствам отримати баншвський кредит, i причини упо-
в'шьнення кредитування. Надано пропозицищодо вибору ефективних джерел ф/нансування тдприемства.
Ключов'! слова: структура джерел ф/нансування д'тльностi втчизняних тдприемств, власш кошти, баншвське кредитування.
Табл.: 3. Б'бл.: 13.
Ковтуненко Ксешя Валерпвна - доктор економ/чних наук, доцент, завдувачка кафедри менеджменту зовтшньоеконом/чноi та iнновацшноi дь яльностi, Одеський нацюнальний полтехтчний утверситет (пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Украна) E-mail: [email protected]
Нестеренко Ольга Володимирiвна - астрантка кафедри менеджменту зовтшньоеконом/чноi та iнновацшноi д/яльностi, Одеський нацюнальний полтехтчний утверситет (пр. Шевченка, 1, Одеса, 65044, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.3
Ковтуненко К. В., Нестеренко О. В. Финансирование деятельности отечественных предприятий в современных условиях: виды и особенности структуры источников
В статье рассмотрены виды и особенности структуры источников финансирования деятельности отечественных предприятий; перечислены виды источников финансирования компаний, разновидности банковских кредитов; проведен анализ капитальных инвестиций в основной капитал предприятий по источникам финансирования; исследована структура кредитно-инвестиционного портфеля коммерческих банков и проанализирована информация о краткосрочных банковских кредитах по экономическим направлениям. Выявлен ряд рисков, мешающих предприятиям получить банковский кредит, и причины замедления кредитования. Даны предложения по выбору эффективных источников финансирования предприятия. Ключевые слова: структура источников финансирования деятельности отечественных предприятий, собственные средства, банковское кредитование. Табл.: 3. Библ.: 13.
Ковтуненко Ксения Валерьевна - доктор экономических наук, доцент, заведующая кафедрой менеджмента внешнеэкономической и инновационной деятельности, Одесский национальный политехнический университет (пр. Шевченко, 1, Одесса, 65044, Украина) E-mail: [email protected]
Нестеренко Ольга Владимировна - аспирантка кафедры менеджмента внешнеэкономической и инновационной деятельности, Одесский национальный политехнический университет (пр. Шевченко, 1, Одесса, 65044, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.3
Kovtunenko K. V., Nesterenko O. V. Financing the Activities of Domestic Enterprises in the Current Conditions: Types and Features of the Structure of Sources
The article considers types and features of the structure of sources for financing domestic enterprises; types of sources for financing companies and varieties of bank loans are listed; an analysis of capital investments in fixed capital of enterprises by sources of financing has been carried out; structure of the credit and investment portfolio of commercial banks has been examined, and information on short-term bank loans by economic directions has been analyzed. A number of risks that hinder enterprises in receiving a bank loan together with reasons for slowing down the loaning have been identified. Some suggestions for choosing efficient sources for financing enterprises have been provided.
Keywords: structure of sources for financing domestic enterprises, own funds, bank lending. Tabl.: 3. Bibl.: 13.
Kovtunenko Kseniia V. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Head of the Departmentt of Management of Foreign Economic and Innovative Activity, Odessa National Polytechnic University (1 Shevchenka Ave, Odesa, 65044, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Nesterenko Olga V. - Postgraduate Student of the Department of Management of Foreign Economic and Innovative Activity, Odessa National Polytechnic University (1 Shevchenka Ave, Odesa, 65044, Ukraine) E-mail: [email protected]
Будь-яке шдприемство прагне успiшно функцюну-
вати в економiчному просторi, отримувати при-
бутки при веденнi господарсько! дшльносй та в майбутньому пiдвищувати ефектившсть свое! роботи та розвивати новi сфери дiяльностi. Вiдсутнiсть економiчно обгрунтованих вiрних розрахунюв при виборi оптималь-них джерел фiнансування дiяльностi компани можуть призвести до негативних наслоив 11 финансового стану. Для здшснення основно! мети суб'ектам господарюван-ня потрiбна ефективна структура джерел фшансування, щоб використовувати кошти на придбання площ вироб-ництва, скорочення обороту обггових коштiв, оновлення основних фондiв, розширення нових технологiй.
В умовах дестабшзацп економiки, високо! конку-ренци, питання пошуку вигiдних джерел фшансування е проблемою багатьох п1дприемств, яю змушенi зна-ходити найбкьш оптимальш шляхи фшансування сво! дiяльностi. Нестача фшансових коштш може призупи-нити або повшстю згорнути всю дшльшсть оргашаци, а при вiдсутностi власних ресурсш для здшснення дшль-носп важливу роль в швестицшному процеа вiтчизняних пiдприемств в1дцрае такi джерела фшансування, як: бан-кiвське кредитування, кошти шоземних iнвесторiв, лiзинг, взаемне фшансування мiж пiдприемствами та ш. [1].
Значну увагу дослiдженням фшансування дшль-ностi пiдприемства придкяють таю в^чизняш вченi, як А. М. Александров, I. В. Зятювський, А. Г. Загороднш, А. М. Поддерьогш, I. О. Бланк, О. С. Фшмоненков та iншi, але кнують суперечнi питання стосовно структури джерел фшансування, яка повною мiрою вiдповiдатиме потребам пiдприемства, забезпечуючи !х сталий розвиток.
У свгговш економiцi в багатьох розвинутих кронах пiдприемства малого i середнього бiзнесу формують великий обсяг прибутку державного бюджету. Саме ма-лий бiзнес забезпечуе до 80 % ВНП, високу робочу за-йняткть, створюе альтернативну конкуренцiю, завдяки чому найкраще задовольняються будь-якi потреби юн-цевих споживачiв та ринок наповнюеться високояюсни-ми товарами. Але в нашш краМ набагато нижчi коефь цiенти та показники розвитку малого бiзнесу [3]. Таким чином, шдприемства малого та середнього бiзнесу крайни е провiдним сектором ринкових вiдносин, якi безпо-середньо впливають на темп зростання фiнансового та швестицшного потенцiалу кра!ни [4].
В умовах активного розвитку ринку i нарощення конкуренци мiж компаншми керiвництво пiдприемства стае перед пошуком випдних нових джерел фшансу-вання свого бiзнесу, при цьому треба враховувати вар-тiсть ресурсiв, !х особливксть, своечаснiсть отримання, фiнансовий стан шдприемства. Якщо витрати компани перевищують 'й доходи, то постае проблематичне питання: звцки фiнансувати свою господарську дшльшсть? Зменшення витрат можуть негативно вплинути на виробництво, тодi позичення фiнансових ресурсiв е единим шляхом налагодження системного функцюну-вання шдприемства.
Залежно вiд розмiру шдприемства виникають певш складнощi щодо отримання фшансування. Слд зазначити, що малому шдприемству набагато важче отримати залучення кашталу, нiж великий компани, при
тому що воно його дуже потребуе. Проблема отримання таких позик полягае в тому, що швесторам складно роз-рахувати потенщал малих шдприемств, i вони вiдносять до ризикованих вiдносини з такими шдприемствами. Кредитори вiддають перевагу компаншм зi швидким оборотом обiгових коштiв i капiталу через швидке по-вернення кошпв вiд цих пiдприемств [12].
У науковш лiтературi роздкяють три види джерел фшансування:
+ +
+
власш кошти: отриманi за рахунок прибутку; запозичет кошти: отримаш будь-яким способом кредитування, що включають в себе бан-ювсью кредити та iншi фiнансовi зобов'язання з нарахуванням вцсотюв; залучет кошти: це кошти сторонни iнвесторiв, яю беруть участь у дiяльностi шдприемства.
3 приводу такого подку думки вчених розiйшлися, i виникае багато суперечок стосовно оптималь-ностi структури джерел фшансування. Деяю вченi вважають, що шдприемству немае необхцносй брати в борг, якщо вистачае власних кошпв, i не варто влази-ти в боргову яму через кредиторiв. На !х думку, бкьшу частину операцшних витрат суб'ектам господарювання необхцно iнвестувати за рахунок власного кашталу, осккьки при таких умовах шдприемство мае кращу фь нансову стшюсть, низьку вартiсть капiталу, самостш-шсть у прийняттi рiшень при розподш коштiв. З iншого боку, при використанш ткьки власних коштiв може ви-никнути перевантаження виробничого процесу, знизи-тися лiквiднiсть пiдприемства i т. п. У наукових джере-лах також зазначають, що якщо шдприемство викори-стовуе змiшаний каштал, тобто власний капiтал разом з позиковим, то отримуе найвищi фiнансовi можливостi свого розвитку без обмеження основно! дiяльностi кош-тами. Але при зростанш обсягу позикового кашталу ю-нуе ризик скорочення фшансово! стiйкостi, i доля шд-приемство може залежати вiд рiшень кредиторiв.
Динамiка капiтальних швестици в основний каштал шдприемства за джерелами фшансування (табл. 1) демонструе, що переважним джерелом швестування свое! дшльност шдприемства обирають власш кошти [7]. За роки економiчноl кризи обсяги фшансування дшльносп за власний рахунок оргашзацш поступово зростають (171,1 млрд грн у 2012 р. i 184,3 млрд грн у 2015 р.), i ця картина е наслдком насамперед скорочення видкення кошпв з державного бюджету, обмеженим наданням кредипв для бiзнесу i ускладненням банюв-ських кредитних процедур.
Найбкьший обсяг iнвестування при використанш банювських кредитiв спостерiгаеться у 2011-2013 рр. шсля кризи 2008 р., а вже у 2014-2015 рр. кредитування вичизняних шдприемщв значно зменшилося, майже до 20740,1 млн грн.
Аналiзуючи показники фшансування дшльносп органiзацiй за допомогою кошпв iноземних iнвесторiв, можна помiтити, що обсяги залучення фшансових ре-сурйв зросли i протягом 2013-2015 рр. 1нвестици збкь-шилися майже вдвiчi - з 4271,3 млн грн до 8185,4 млн грн. Найменшим джерелом швестування у 2014-2015 рр.
Таблиця 1
Каштальш швестици в основний каштал шдприемства за джерелами фшансування у 2010-2015 рр.*, млн грн [7]
Показник Рк
2010 2011 2012 2013 2014 2015
Усього 180575,5 241286 273256 249873,4 219419,9 273116,4
у т. ч. за рахунок:
кошт1в державного бюджету 10223,3 17376,7 16288,3 6174,9 2738,7 6919,5
кошпв м1сцевих бюджет1в 5730,8 7746,9 8555,7 6796,8 5918,2 14260
власних кошт1в п1дпривмств та орган1зац|й 111371 147569,6 171176,6 165786,7 154629,5 184351,3
кредит1в банш та ¡нших позик 22888,1 36651,9 39724,7 34734,7 21739,3 20740,1
кошт1в ¡ноземних ¡нвестор1в 3723,9 5038,9 4904,3 4271,3 5639,8 8185,4
кошт1в населення на буд1вниц-тво житла 18885,9 17589,2 22575,5 24072,3 22064,2 31985,4
¡нших джерел фшансування 7752,5 9312,8 10030,9 8036,7 6690,2 6674,7
Примггка: * - без урахування тимчасово окуповано! територп АР Крим i м. Севастополя, за 2014-2015 рр. також без частини зони про-ведення АТО.
були бюджетнi кошти, що видкяються державою на розвиток шдприемництва. А низький рiвень державного фiнансування рiзних сфер дiяльностi штовхае шд-приемства користуватися кредитами комерцшних банив. Хоча кризова ситуацш в економiчному середовищi негативно вплинула на фшансовий потенцiал багатьох компанiй, зменшився обсяг надшних i платоспромож-них оргашзацш, проте, водночас, банкiвськi швесту-вання е важливим джерелом фшансування дшльносп в^чизняних шдприемств [13].
Протягом аналiзованого перiоду змiнюеться структура кредитно-швестицшного портфеля комерцiйних банкiв (табл. 2).
На даний час головними напрямками швестування комерцшних банив в економжу Украши е реальне фшансування швестицшних проектiв бiзнесу та фшансування в цшш папери.
З 2007 р. банивський кредитно-iнвестицiйний портфель постшно зростае, найбкьша кiлькiсть кредипв
була наприкiнцi 2008 р. У ачш 2009 р. повний кредитний портфель банив склав 759686,00 млн грн, кредити шд-приемствам були видаш на суму 409467,74 грн, але по-тiм суми кредипв юридичним особам почали поступово зменшуватися, у зв'язку з кризою 2008 р. банивське кредитування в УкраМ практично призупинилося, i в банив-ських портфелях з'явилася велии обсяги прострочених i проблемних кредипв. Економiчна криза 2014-2015 рр. безпосередньо вплинула на варткть i доступшсть для пiдприемств банкiвського кредитування. Цкий 2015 р. банкiвськi кредитнi портфелi впевнено зменшувалися, i за рж частка кредитiв бiзнесу скоротилася на 185,2 млрд грн - до 453,3 млрд грн. У 2016 р. продовжилося стис-кання банивського кредитування через високi ризики неплатоспроможност потенцiйних позичальникiв [10].
Найбкьша ккьисть банкiвських кредитiв була на-дана корпоративному сектору, нефшансовим корпорацi-ям та домогосподарствам у виглядi споживчих та iпотеч-них кредитiв [1].
Таблиця 2
Структура кредитно-швестицшного портфеля комерцiйних банмв станом на початок року, млн грн [5]
Стан на початок року К1П У тому чиЫ
Мiжбанкiвськi кредити Кредити юри-дичним особам Кредити фiзичним особам Цшш папери
2007 252623,87 22635,27 140625,73 76043,78 13319,09
2008 462149,10 51081,09 236063,19 149212,81 25792,00
2009 759686,00 47430,67 409467,74 264210,31 38577,28
2010 627701,04 34369,11 343286,32 211886,74 38158,87
2011 613285,07 46866,16 476181,35 144121,52 63697,31
2012 604191,62 50728,49 482662,70 124211,11 56164,61
2013 594521,91 29698,21 489697,35 115597,75 55106,81
2014 732554,17 24772,80 581887,53 144654,03 84560,00
2015 753117,10 7627,53 638565,30 151925,77 92367,11
2016 461660,31 9488,28 453314,39 113501,24 44131,83
о
со о
о
о
=л <
<
о
ш
За допомогою банивського кредитування шдпри-емства мають можливiсть фiнансувати свою гос-подарську та iнвестицiйну дiяльнiсть, також щомГ-сячне погашення кредиту посилюе економiю в процесi фiнансування, що вказуе на ефективнiсть управлiння шдприемством [2, с. 56]. Деякi банивсью установи нада-ють iнвестицiйнi довгостроковi кредити на комерцiйнi цiлi в нацюнальнш валютi. Зазвичай, вiтчизнянi шдпри-емства, якi спонсорують свою швестицшну дiяльнiсть, несуть витрати по кушвлГ, реконструкцГ!, оновлен-ню, будiвництву споруд, будинюв, земельних дГлянок, транспортних засобiв, обладнання, тощо. Головною вiдмiннiстю таких кредитГв е достатньо довгий строк кредитування та адаптивний графж погашення боргу, шдивГдуально для кожного шдприемства. Кожному ш-вестору вiдомо, що термш iнвестицiйного кредиту тiсно пов'язаний зi строком окупностi iнвестицiй, а вГдсотки по графiку погашення повинш бути нижчими за рiвень доходност за iнвестицiями [8].
Також банки пропонують суб'ектам господарю-вання великий спектр кредитГв, наприклад вiдкриття кредитно! лши, «овердрафт»; iпотечний кредит, револь-верний кредит, ломбардний кредит, облГгацшна позика, фiнансовий лiзинг та багато шших. У сучасних умовах найбГльш привабливим серед пiдприемцiв е комерцш-ний кредит у товарнiй формГ, коли компанГ! мiж собою здшснюють взаемне кредитування й iснуе рГзниця в часi мГж поставкою товару та його фактичною оплатою. Пе-
ревагою такого кредиту е швидкгсть надання коштгв у товарнш формГ, бГльш дешевiй, нГж банкiвський кредит; проста схема збору докуменпв прискорюе оборотшсть о6Ггових коштГв, г шдприемства мають можливкть одне одному надати фшансову допомогу [6].
За шформащею про короткостроковГ банкГвськГ кредити за економГчними напрямками у 2012-2014 рр., найбГльша частка банкГвських кредитГв припадае саме на оптово-роздрГбну торгГвлю: 37,86% - у 2012 р., 37,44% -у 2013 р., 33,58% - у 2014 р. (табл. 3).
На другому мксщ за прихильшстю банив - промис-ловГ шдприемства: 24,92 % - у 2012 р., 26,93% - у 2013 р., 31,79 % - у 2014 р.
Зробивши детальний аналГз банкГвських кредитГв у рГзномаштш сфери дшльносп шдприемств, можна вГдзначити, що найчастГше банки надають кредити шд-приемствам лише на конкретш види економГчно! дГ-яльностГ, Г в них концентруеться Г нарощуеться велика частка усГх позикових коштГв, проте Гншим оргашзацшм теж потрГбна банкГвська пГдтримка у виглядГ кредитного фшансування. Якщо власних потужностей не вистачае, треба звертатися до кредиторГв та швесторГв для отри-мання фшансування тГльки короткострокових проектГв, оскГльки саме короткострокове фГнансування може шд-тримати поточну платоспроможнГсть пГдприемства.
ВГдмГтимо той факт, що, згГдно з чинним законо-давством, банки негативно ставляться до ситуацГ! щодо надання кредитГв, яю потребують фГнансування для
Таблиця 3
Короткостроковi кредити банмв за видами економiчноi' дiяльностi (станом на кшець року), млн грн [9]
Показник 2012 р. 2013 р. 2014 р.
млн грн % млн грн % млн грн %
Усього 316987,2 100,0 371760,5 100,0 428243,2 100,0
у т. ч.:
стьське, лiсове та рибне господарство 15707,1 4,96 22328,2 6,01 27629,9 6,45
промисловiсть 78994,0 24,92 100101,1 26,93 136133,0 31,79
будiвництво 10381,1 3,27 12671,4 3,41 12568,3 2,93
оптова та роздрiбна торгiвля; ремонт автотранспортник засобiв i мотоциклiв 119998,2 37,86 139204,8 37,44 143782,9 33,58
транспорт, складське господарство, поштова та кур'врська дiяльнiсть 12681,2 4,00 11135,7 3,00 10492,4 2,45
тимчасове розмiщування й оргаыза^я харчування 930,6 0,29 1104,6 0,30 1268,5 0,30
iнформацiя та телекомунiкацií 5076,2 1,60 3676,1 0,99 3179,1 0,74
фшансова та страхова дiяльнiсть 12481,2 3,94 11272,4 3,03 12483,4 2,92
операци з нерухомим майном 19113,4 6,03 23032,7 6,20 30680,8 7,16
професшна, наукова та техшчна дiяльнiсть 34981,6 11,04 40320,6 10,85 42719,9 9,98
дiяльнiсть у сферi адмiнiстративного та допомiжного обслуговування 4990,5 1,57 5218,2 1,40 6000,6 1,40
освта 2,1 0,00 26,5 0,01 39,6 0,01
охорона здоров'я та надання со^ально'Г допомоги 330,4 0,10 120,2 0,03 101,9 0,02
мистецтво, спорт, розваги та вщпочинок 1206,0 0,38 1508,2 0,41 1090,0 0,25
надання iнших видiв послуг 113,6 0,04 39,8 0,01 72,9 0,02
о_
о
т о
о о_
о
=п <
<
2 ш
сплати бюджетних платежiв, податкiв, на вцшкодуван-ня на збиткiв. Також комерцшш банки не кредитують пiдприемства-банкрути, з простроченою заборговаш-стю i негативною кредитною iсторiею, осккьки фшан-совi установи передбачають дуже високi ризики надан-ня кредитiв нестабкьним шдприемствам.
Значущим показником, який стимулюе попит на банивське кредитування, е висока процентна ставка, вона е дорогою для бiзнесу, але варткть ресурсу коштуе недешево, тому банки вимушеш iнвестувати з такою високою ставкою [9]. Також треба зазначити, що дорожнеча кредитних ресурйв свцчить про скорочення фiнансових можливостей банив. Цей факт, своею чертою, обумовлюеться зменшенням банивського кашталу через збкьшення прострочених i непогашених кредитiв та майже вiдсутнiстю депозитного та зовшшнього рефь нансування.
Уповкьнюють кредитування високi ризики непла-тоспроможност клiентiв, велика частка закредитованих шдприемств корпоративного сектора, пiдвищення ви-мог регуляторiв до розрахунку резервiв i наявнiсть висо-ко! кiлькостi прострочених кредипв у фiнансових уста-новах. Ткьки за офiцiйними даними, за 2014-2015 рр. частка проблемних кредипв становила 22,8% вiд загаль-ного обсягу кредитного банивського портфеля, а в ре-альних кредитних портфелях досягае 60 % i бкьше [9]. У бiльшостi украшських банив не мае защкавленост довгостроково розмщати сво! капiтали в iнвестування через високий рiвень ризику [11].
Для самих шдприемств при залученш банивського кредиту теж кнують ризики, таи як:
+ високi вимоги до заставного покриття, при цьому варткть застави повинна значно переви-щувати суму необхiдного кредиту; + складна процедура оформлення документiв та запит банком велико! кiлькостi докуменпв вiд пiдприемства; + короткий строк кредитування (до 1 року або кредитна лшш до 3 роив), за який шдприем-ство не в змозi яисно обслуговувати кредит; + нав'язування банком сво!х додаткових умов, таких як переведення рахунив у цей банк або вцкриття депозитiв; + при плаваючiй вцсотковш ставцi банк може И
змшювати ткьки в бiк збкьшення; + зацiкавленiсть потенцiйних позичальникiв зни-жуеться при дестабшзаци курсу гривнi [8].
ВИСНОВКИ
Отже, проведене дослдження видiв i структури фiнансування дiяльностi вичизняних пiдприемств в су-часних умовах дозволяе визначити, що для ефективного фшансування дшльност пiдприемства та його стабкь-ного розвитку потрiбно не ткьки спиратися на один вид фшансування, а використовувати в комплекй уй види фiнансування залежно вц можливостей пiдприемства, його потреб i зовшшнк факторiв впливу. Також кнуе необхiднiсть в подальшому вивченнi та пошуку нових унiверсальних джерел фшансування дшльност в^чиз-няних пiдприемств. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Iнвестицiйна дiяльнiсть комерцшних 6aHKiB. URL: http:// naub.oa.edu.ua/2012/investytsijna-diyalnist-komertsijnyh-bankiv/
2. Зайцева I. С., Коцюба О. В. Банки як 0CH0BHi суб'екти iнвестицiйноl' дiяльностi. Б'знес 1нформ. 2013. № 10. С. 55-59.
3. Проблемы кредитования малого бизнеса. Почему не дают кредит? URL: http://creditwit.ru/biznes-kredity/problemy-kreditovaniya-malogo-biznesa.php
4. Леось О. Ю., Климанська I. А. Проблеми кредитування пiдпри£мств малого бiзнесу в УкраМ Ефективна економка. 2012. № 12. URL: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=1646
5. Асо^а^я украТнських банкiв. URI: http://aub.org.ua/
6. Костюшк О. В. Джерела створення фiнансового капi-талу пщпри£мств. Економiка, менеджмент, бiзнес. 2011. № 1-2. C. 195-202.
7. Офщшний сайт Державно! служби статистики. URI: http://www.ukrstat.gov.ua
8. Рудь Л. П. Особливосп баншського кредитування ш-вестицiйноl' дiяльностi в УкраVнi. lнновацiйна економiка. 2013. № 6. С. 262-270.
9. Банки втрачають свою роль у розвитку економки. URL: http://www.prostobankir.com.ua/korporativnyy_biznes/stati/ banki_teryayut_svoyu_rol_v_razvitii_ekonomiki
10. Грошова стратегiя. Як банкам почати рятувати еконо-мiку Укра'''ни? URL: http://minfin.com.ua/2016/05/26/19669703/
11. Данько М. С. Методичнi особливостi прогнозування шновацшного розвитку економiки УкраТни. Наука та науко-знавство. 2010. № 4. С. 40-53.
12. Управлшня джерелами фшансування пщпри£мства. URL: http://economist.net.ua/node/155
13. Бербека В. С. Проблеми кредитування малих i серед-шх пiдпри£мств в УкраМ Економ'ша Укроти. 2005. № 8. С. 26-28.
REFERENCES
Asotsiatsiia ukrainskykh bankiv. http://aub.org.ua/
"Banky vtrachaiut svoiu rol u rozvytku ekonomiky" [Banks are losing their role in the development of the economy]. http:// www.prostobankir.com.ua/korporativnyy_biznes/stati/banki_ teryayut_svoyu_rol_v_razvitii_ekonomiki
Berbeka, V. S. "Problemy kredytuvannia malykh i serednikh pidpryiemstv v Ukraini" [Problems of crediting of small and medium enterprises in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy, no. 8 (2005): 26-28.
Danko, M. S. "Metodychni osoblyvosti prohnozuvannia in-novatsiinoho rozvytku ekonomiky Ukrainy" [Methodological peculiarities of forecasting of innovative development of economy of Ukraine]. Nauka ta naukoznavstvo, no. 4 (2010): 40-53.
"Hroshova stratehiia. Yak bankam pochaty riatuvaty ekono-miku Ukrainy?" [Monetary strategy. As banks start to save the Ukrainian economy?]. http://minfin.com.ua/2016/05/26/19669703/
"Investytsiina diialnist komertsiinykh bankiv" [Investment activity of commercial banks]. http://naub. oa. edu. ua/2012/inv-estytsijna-diyalnist-komertsijnyh-bankiv/.
Kostiunik, O. V. "Dzherela stvorennia finansovoho kapitalu pidpryiemstv" [Sources of creation of the financial capital of enterprises]. Ekonomika, menedzhment, biznes, no. 1-2 (2011): 195-202.
Leos, O. Yu., and Klymanska, I. A. "Problemy kredytuvannia pidpryiemstv maloho biznesu v Ukraini" [The problems of lending to small businesses in Ukraine]. Efektyvna ekonomika. http://www. economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1646
Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky. http://www. ukrstat.gov.ua
"Problemy kreditovaniya malogo biznesa. Pochemu ne dayut kredit?" [Problems of small business lending. Why not give
credit?]. http://creditwit.ru/biznes-kredity/problemy-kreditovani-ya-malogo-biznesa.php
Rud, L. P."Osoblyvosti bankivskoho kredytuvannia investytsi-inoi diialnosti v Ukraini" [Features of Bank lending of investment activity in Ukraine]. Innovatsiina ekonomika, no. 6 (2013): 262-270.
"Upravlinnia dzherelamy finansuvannia pidpryiemstva" [Managing sources of financing of the enterprise]. http://econo-mist.net.ua/node/155
Zaitseva, I. S., and Kotsiuba, O. V. "Banky yak osnovni subiek-ty investytsiinoi diialnosti" [Banks as main subjects of investment activities]. BiznesInform, no. 10 (2013): 55-59.
УДК 330.15:332.1:334.021
Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПЕРСПЕКТИВИ ТЕРИТОР1АЛЬНОГО ОБ'СДНАННЯ ГРОМАД
© 2016 ВОСКРЕСЕНСЬКА Т. I., ОЛЬШАНСКА М. В.
УДК 330.15:332.1:334.021
Воскресенська Т. I., Ольшанска М. В. Фiнансово-економiчнi перспективи терт^ального об'еднання громад
У статт'1 проанал/зовано, систематизовано та узагальнено фшансово-економ/чт перспективи об'еднання територ/альних громад, визначено основт джерела доход/в та напрями витрачання ф'тансовихресурав на основi пропонованого законодавством мехатзму. Проаналзовано мож-ливi шляхи зб'шьшення доходв та зменшення витрат об'еднаноi територ/альноi громади. Об(рунтовано, що передача бюджетних повноважень на р/вень територ/альноi громади дасть можлив/сть врахувати и особливостi при обрант в'дпов'дних програм розвитку та спрямовувати на-явн в'шьнi кошти на реальнi потреби в'дпов'дноi територ/альноi одинищ. Сформульовано перспективи подальших досл/джень, якi стосуються врахування шдив'дуальних шфраструктурних, виробничо-господарських i територ/альниххарактеристик потенцйних громад при ¡'х об'еднант, з метою запоб'гання виникненню «мертвих зон».
Ключов'1 слова: фнансування територ/ального об'еднання громад, самодостатня територ/альна одиниця, конкурентоспроможна громада, м/с-цевий бюджет, фшансовi ресурси, доходи, видатки. Табл.: 1. Ббл.: 12.
Воскресенська Тетяна 1го^вна - кандидат економ'нних наук, доцент кафедри облку та анал'ву, Нацюнальний ушверситет «Льв'вська полтех-н'жа» (вул. Степана Бандери, 12, Льв/в, 79013, Украна) E-mail: [email protected]
Ольшанска Марiя Володимирiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри облку та анал/зу, Нацюнальний утверситет «Льв'ю-ська полтехшка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв/в, 79013, Украна) E-mail: [email protected]. ua
УДК 330.15:332.1:334.021 Воскресенская Т. И., Ольшанская М. В. Финансово-экономические перспективы территориального объединения общин
В статье проанализированы, систематизированы и обобщены финансово-экономические перспективы объединения территориальных общин, определены основные источники доходов и направления расходования финансовых ресурсов на основе предлагаемого законодательством механизма. Проанализированы возможные направления увеличения доходов и уменьшения расходов объединенного территориального общества. Обосновано, что передача бюджетных полномочий на уровень территориальной общины даст возможность учесть ее особенности при выборе соответствующих программ развития и направить имеющиеся свободные средства на реальные потребности соответствующей территориальной единицы. Сформулированы перспективы дальнейших исследований, которые касаются учета индивидуальных инфраструктурных и производственно-хозяйственных, территориальных характеристик потенциальных общин при их объединении, с целью предотвращения возникновения «мертвых зон». Ключевые слова: финансирование территориального объединения общин, самодостаточная территориальная единица, конкурентоспособное общество, местный бюджет, финансовые ресурсы, доходы, расходы.
Табл.: 1. Библ.: 12.
Воскресенская Татьяна Игоревна - кандидат экономических наук, доцент кафедры учета и анализа, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: [email protected]
Ольшанская Мария Владимировна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры учета и анализа, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина)
E-mail: [email protected]. ua
UDC 330.15:332.1:334.021 Voskresenska T. I., Olshanska M. V. The Financial-Economic Prospects of the Territorial Association of Communities
The article analyzes, systematizes and generalizes the financial-economic prospects of association of territorial communities, the main sources of revenues and expenses together with directions of spending financial resources have been determined on the basis of the mechanism, which is proposed in the legislation. The possible directions of increasing revenues and reducing expenses of a associated territorial society have been analyzed. It has been substantiated that delegation of the budgetary authority to the community level will provide an opportunity to consider its features when selecting relevant development programs and to transmit the available funds to the real needs of the relevant territorial unit. Prospects for further research have been formulated, relating to accounting the individual infrastructural and production-economical, territorial characteristics of potential communities when associating them, in order to prevent «dead zones». Keywords: financing the territorial association of communities, self-sufficient territorial unit, competitive society, local budget, financial resources, revenues, expenses. Tabl.: 1. Bibl.: 12.
Voskresenska Tetiana I. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Accounting and Analysis, Lviv Polytechnic National University (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: [email protected]
Olshanska Maria V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting and Analysis, Lviv Polytechnic National University (12 Stepana Bandery Str., Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: [email protected]. ua
