CC BY
7
Belykh, L. P. Formirovanie portfelia nedvizhimosti [Formation of the real estate portfolio]. Moscow: Finansy i statistika, 1999.
[Legal Act of Ukraine] (2004). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/v0361500-04
[Legal Act of Ukraine] (2007). http://zakon1.rada.gov.ua/ laws/show/z0541-0
Prymostka, L. Finansovyi menedzhment banku [Financial management of the bank]. Kyiv: KNEU, 1999.
Ravis, M., and Strayk, R. "Kharakteristika razrabotannogo dlia Rossii kreditnogo instrumenta s reguliruemoy otsrochkoy platezhey" [Feature developed for Russian credit instrument with adjustable delay of payments]. Printsipy ipotechnogo kreditovaniia vRossii, no. 2 (1994).
Seliukov, V. K., and Goncharov, S. G. Upravlenie riskami. Ipo-technaiasfera [Risk management. Mortgage sphere]. Moscow: Izd-vo MGTU im. N. E. Baumana, 2001.
Telgarsky, I., and Struyk, R. Toward a Market-Oriented Housing Sector in Eastern Europe: Developments in Bulgaria, Czechoslovakia, Hungary, Poland, Romania and Yugoslavia. Washington: The Urban Institute Press, 1990.
Telgarsky, J., and Mark, K. "Alternative Mortgage Instruments for High-Inflation Economies". Housing Finance International, no. 6 (1991): 27-46.
Vitlynskyi, V., and Pernarivskyi, O. "Kredytnyi ryzyk ta ioho vrakhuvannia pry obchyslenni stavky vidsotka" [Credit risk and its consideration in calculating the interest rate]. Bankivska sprava, no. 5 (1997): 63-64.
Yevtukh, O. "Anderaitynh i upravlinnia ryzykamy pry ipo-technomu kredytuvanni dokhidnoi nerukhomosti" [Underwriting and risk management in mortgage lending revenue property]. Bankivska sprava, no. 3 (2001): 49-51.
УДК 336.71
РОЛЬ ВЕЛИКИХ В1ТЧИЗНЯНИХ БАНК1В У КРЕДИТУВАНН! НАЦ1ОНАЛЬНО1 ЕКОНОМ1КИ
© 2015 ШПИГОЦЬКА н. о.
УДК 336.71
Шпигоцька Н. О. Роль великих вггчизняних банмв у кредитуванн нацюнальноТ економши
В умовах низького р'вня розвитку фшансовихринмв в УкраЫ банювська система на сьогодш залишаеться ключовою ланкою ф'шансового сектора та основним кредитором реального сектора национально!економки. Метою даноi статт'> е анал'в сучасних тенденцш у структурi актив'ю та пасив'в банювського сектора Украни в розрiзi основнихгруп банмв в'дпов'дно до розмiру актив'в та ix участ'> у кредитуванн реального сектора нацюнально!економки. Авторомзапропоновано класиф'шацж бант в'дпов'дно до походження ixкапталу (приватн втчизнян'! банки, державн втчизнян'! банки, шоземнi банки) з метою б'шьш детального досл'дження участ'! окремих категорш бант у кредитуваннi нефшансових кор-порацй в УкраЫ. Розкрито основн особливостi здшснення активних опера^й кожною з категорш бант в'дпов'дно до !х схильностi до ризику. У подальшому необxiдне детальнше дослдження переваг i недолш найб'шьш активного кредитування втчизняних тдприемств банками, що фактично е членами фшансово-промислових груп в УкраМ, та необxiдностi посилення конкуренциу втчизняному банювському секторi. Ключов'! слова: приватн втчизнянi банки, державн втчизнянi банки, ноземнi банки, кредитування, каптал банку, мультипл'шатор капталу. Рис.: 4. Табл.: 8. Формул: 1. Бiбл.: 10.
Шпигоцька Наталiя Олегiвна - астрантка, кафедра фiнансiв, Кивський нацональний ушверситет iм. Т. Шевченка (вул. Володимирська, 60, Ки!в,
01601, Украша)
E-mail: [email protected]
УДК 336.71
Шпигоцкая Н. О. Роль больших отечественных банков в кредитовании национальной экономики
В условиях низкого уровня развития финансовых рынков в Украине банковская система на сегодня остается ключевым звеном финансового сектора и основным кредитором реального сектора национальной экономики. Целью данной статьи является анализ современных тенденций в структуре активов и пассивов банковского сектора Украины в разрезе основных групп банков в соответствии с размерами их активов и участием в кредитовании реального сектора национальной экономики. Автором предложена классификация банков согласно происхождению их капитала (частные отечественные банки, государственные отечественные банки, иностранные банки) с целью более детального исследования участия отдельных категорий банков в кредитовании нефинансовых корпораций в Украине. Раскрыты основные особенности осуществления активных операций каждой из категорий банков в соответствии с их склонностью к риску. В дальнейшем необходимо более детальное исследование преимуществ и недостатков наиболее активного кредитования отечественных предприятий банками, которые фактически являются членами финансово-промышленных групп, и необходимости усиления конкуренции в отечественном банковском секторе. Ключевые слова: частные отечественные банки, государственные отечественные банки, иностранные банки, кредитование, капитал банка, мультипликатор капитала. Рис.: 4. Табл.: 8. Формул: 1. Библ.: 10.
Шпигоцкая Наталия Олеговна - аспирантка, кафедра финансов, Киевский национальный университет им. Т. Шевченко (ул. Владимирская, 60, Киев, 01601, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.71
Shpygotska N. O. Role of Large Domestic Banks in Crediting the National Economy
Against the background of a low development level of financial markets, the banking system in Ukraine at present remains a key part of the financial sector and the main creditor of the real sector of national economy. This article is aimed to analyse the current trends in the structure of assets and liabilities of the banking sector of Ukraine in the context of major groups of banks and in accordance with the size of their assets and crediting the real sector of national economy. The author proposes his classification of banks according to the origin of their capital (private, public, State-owned domestic banks, foreign banks) to more detailed research of participation of certain categories of banks in crediting the non-financial corporations in Ukraine. The basic features of implementation of active operations for each of the categories of banks according to their propensity to risk have been disclosed. In the future, there is necessity for more detailed studying the advantages and disadvantages of the most active crediting of domestic enterprises by banks, which are members of the financial and industrial groups is needed, as well as for enhancing competition in the domestic banking sector. Key words: private domestic banks, State-owned domestic banks, foreign banks, crediting, capital Bank, capital multiplier. Pic.: 4. Tabl.: 8. Formulae: 1. Bibl.: 10.
Shpygotska Nataliia O. - Postgraduate Student, Department of Finance, Kyiv National University named after T. Shevchenko (vul. Volodymyrska, 60, Kyiv, 01601, Ukraine) E-mail: [email protected]
Одним iз найпотужнших та найважливiших ва-желiв впливу на нацiональну економжу е бан-кiвська система, аналiз стану яко! дозволяе не ткьки визначити ступiнь розвитку фiнансового ринку та грошово-кредитно! сфери взагалi, а й окреслити основнi напрямки та можливост банкiвських операцiй, спрямованих на найбкьш повне використання вну-трiшнього ринкового потенцiалу та подолання кризо-вих явищ. Диспропорци, що склалися у процесi руху грошових потокiв, не ткьки призвели до складнощiв у функцiонуваннi само! банювсько! системи Укра!ни, але й безпосередньо стосуються розвитку вйе! нацюнально! економiки, причому як поточного и розвитку, так i стратегiчного.
Проблематика ролiбанкiвськогокредитуванняуфi-нансуваннi iнвестицiй в нацюнальну економiку е достат-ньо висвггленою у працях таких вiтчизняних i зарубiж-них вчених: Алексеенко Л., Васильева Т., Васильченко З., Вовчак О. [1], Вожжов А. [2], Геець В., бшфанов О. А., Коупленд Т., Леонов С. [6], Лютий1. [7], Мишин Ф., Роуз П., Савлук М., Сало I., Стиглщ Дж., Тобш Дж., Фшер I. та ш.
Модель фшансування реального сектора економь ки Укра!ни е подiбною до таких розвинутих кра!н бвро-пи, як Польща, Литва, Нiмеччина, Чехiя, за яко! близько 30 % шдприемств реального сектора економши засто-совують фшансування фшансових iнституцiй, у тому чи^ банкiвське кредитування, для фiнансування свое! дшльносй, зокрема iнвестицiйних проектiв (рис. 1). При цьому в умовах нерозвиненост альтернативних форм фшансового посередництва в Укра'!нi банкiвська система виступаю провiдним кредитором реального сектора нацюнально! економiки [7].
Так, на инець 2013 р. частка короткострокових i довгострокових кредитiв банив у сукупних активах вь тчизняних пiдприемства становила 6,3 % i 5,8 % вцпо-вiдно [8]. Таким чином, сукупний внесок банювсько! системи у фшансування функцюнування нацюнально!
економжи на кiнець 2013 р. становив 12,1 %, бкьш шж вдвiчi, нiж на кiнець 2004 р., проте на 2,7 вцсоткових пункти менше, нiж на кшець 2008 р., що пояснюеться наслцками свiтово! фiнансово! кризи. З точки зору фь нансування капiтальних швестицш в Укра!нi кредити банкiв та iншi позики, обсяг яких у 2013 р. склав 36,7 млрд грн, становили 14,8 % вц загального обсягу каш-тальних швестицш в нацюнальну економжу [8].
При цьому на сьогодш, в умовах девальвацГ! на-цiонально! грошово! одинищ та «закритостi» мiжна-родних ринюв капiталу, реальний сектор нацiонально! економжи стикаеться зi значною потребою в зовнш-ньому фiнансуваннi - як для цкей поповнення обiгових кошпв, так i для фiнансування швестицшних проектiв. Наявнiсть значного незадоволеного попиту в кредитних ресурсах ставить питання щодо ефективностi реалiза-цГ! швестицшного потенцiалу банкiвського капiталу в УкраМ як з урахуванням специфiки нацюнально! еко-номiки, так i у порiвняннi зi свiтовою практикою.
Так, одним з можливих пiдходiв до оцшки ефек-тивностi використання ресурсно! бази банювсько! системи Укра!ни та кашталу банкiв, як одш-е! з найбкьш важливих Г! складових, е аналiз показника мультиплжаци капiталу.
Мультиплкатор капталу — це показник максимально! здатност банку залучати депозити i видавати кредити чи розширювати ланку «депозит - позичка» в розрахунку на одну грошову одиницю власного кашта-лу, тобто мультиплжатор - це важкь управлiння банком структурою власного i залученого капiталу, за допомо-гою якого вш повинен забезпечити потрiбну структуру капiталу (спiввiдношення власного i залученого кашта-лу), тобто бажану збалансовашсть мiж капiтальною базою (власним кашталом) та !! можливостями залучення додаткових фiнансових ресурсш. 1ншими словами, це здатнiсть капiталу банку залучати в оборот додатковi
Рис. 1. Частка компанш приватного сектора економiки, що фiнансують iнвестицii' з використанням банмвських позик
(% вщ загально'' чисельностi компанiй, 2013 р.)
Джерело: складено автором на основi [9].
грош! не порушуючи стiйкоï та доходно! роботи банку. MyAbTMnAÎKaTop KaniTaAy (Мк) визначаеться вцношен-ням сукупних активш до балансового капiталy банку [3]: Мк = А / К,
де Мк - мультипликатор кашталу; А - сукупш активи банив; К - власний каштал банку.
Значення мyльтиплiкатора капiталy в банювськш системi станом на 01.01.2014 р. становив 6,64х, тобто кожна одиниця власного капiталy банюв-сько! систему Украши генеруе 6,64х грошових одиниць активiв банкiвськоï системи, з яких 1,00х грошових одиниць забезпечуеться власним кашталом, а 5,64х -залученими та запозиченими коштами. Виходячи з нормативу адекватност капiталy Н2 приблизне макси-мальне теоретичне значення мультипликатора капiталy в банкiвськiй системi Украши може становити 10,00х (як обернене значення нормативу Н2 > 10 %) [4, 5]. Середне кторичне значення мультипликатора капiталy в банювськш системi Украши з 2005 р. становить 7,52х, динамiка ж значення мультиплжатора можна умовно роздкити на 2 перiоди - до 4-го кварталу 2008 р. (початок свио-во'1 фiнансовоï кризи) та пiсля. Так, до 4 кварталу 2008 р. середне значення мультиплкатора становило 8,45х, що вiдображало, з одного боку, вищу iнтенсивнiсть мультиплкацп активiв у банкiвськiй системi, а з шшо-го боку - бкьш агресивну та ризикову политику банкiв з yправлiння активами i пасивами (осккьки лише 12 % активiв були забезпеченi власним кашталом банив). З 4 кварталу 2008 р. значення мультиплкатора демонстру-вало тенденцiю до зниження, з найнижчим значенням у 6,57'х, зафксованим у 1 кварталi 2013 р.
Така динамка значення мультиплкатора кашта-лу в банкiвськiй системi Украши вцповцае загально-европейським тенденцiям щодо розширеного креди-тування та нарощення активiв до 2008 р., з наступним
спадом на тимчасовим вцновленням у 2011 - 2012 рр., що в^дображае розповсюдження ефектiв свито! фь нансово! кризи (рис. 2).
При цьому абсолютне значення мультиплкатора кашталу вiтчизняно! банкiвсько! системи залишаеться одним з найнижчих у порiвняннi з iншими кра!нами 6в-ропи, де банивське кредитування широко використову-еться пiдприемствами реального сектора. Це свцчить про порiвняно малi масштаби банкiвсько! дiяльностi в нацiональнiй економщ!
Саме кредити приватному сектора нацюнально! економiки на сьогоднi е основним напрямом швестування ресурсiв серед комерцшних бан-кiв Укра!ни [1]. Для порiвняння - станом на кшець 3-го кварталу 2014 р. кредити нефшансовим корпорацiям становили майже 757 млрд грн, або 58 % в1д загального обсягу активiв банювсько! системи Укра!ни. Водночас середне значення аналопчного вiдношення кредитiв реальному сектору економки до сукупних активiв серед обрано! вибiрки кра!н становило лише 20 % i коливалося вiд 11 % у ФранцГ! до 35 % у Болгар!! (рис. 3).
Таке суттеве перевищення середнього значення частки кредитiв нефшансовим корпорацшм у сукупних активах у поршнянш навiть з близькими за рiвнем розвитку кра!нами не може бути пов'язане зi значними обсягами кредитування нацiонально! економiки, осккь-ки абсолютнi значення наданих банивських кредитш та '!х частка у структур балансу пiдприемств реального сектора Укра!ни доводить зворотне. Тому доцкьним е бкьш детальний аналiз щодо структури банкшсько! системи Укра!ни та пошук структурних диспропорций !'! розвитку. З цiею метою нами було проанал1зовано динамiку та структуру показникш мультиплiкатора капiталу та в1дно-шення корпоративних кредитiв до сукупних активiв бан-кш у розрiзi основних груп та категорий банкш в Укра!нi.
25,0
20,0
15,0
10,0
5,0
Lo уэ '■о о о о Q
SÎ
Œ
ш о.
СО со со сл
О о Q Q о о
(N (N (S ^ го ГО
С
.
.
.
С
.
Si .
Si .
Si .
Si .
с
.
■ (G) Germany
■ (P) Poland
(B) Bulgaria
(CzR) Czech Republic
(F) France
Рис. 2. Динамка сшввщношення сукупних активiв банмвськоТ системи до власного кашталу банмв в кражах Свропи
у 2005 - 2014 роках X)
Джерело: складено автором на основi [10].
70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0%
(U)
(H)
(P) (CzR)
го го го о о о 1— 1— 1— CN CN 00 m m
С 5 с 5 о I— i— i— 1 1 1 1— 1— I— i— Η i— I—
н *т с о 5 н *CÛ с . 5 H *CÛ с . s н 'ш с . S н *CÛ с . Ü I- *CÛ с .
ш и и. и . W и . W и . ш и I— ш u
(G) Germany
(H) Hungary
(P) Poland (L) Lithuania
(B) Bulgaria (R) Romania
(CzR) Czech Republic (S) Slovenia
(F) France (U) Ukraine
Рис. 3. Динамка частки кредилв не фшансовим корпорацiям у сукупних активах банкiв в кражах Свропи
у 2005 - 2014 рр. (х)
Джерело: складено автором на основi [10].
Результата дослцження вказують на той факт, що значення мультиплжатора капiталу не е однаковим для pi3HMx груп банкiв, визначених вцповцно до розмiрiв активiв банку. Так, станом на инець 2013 р. найвище значення мультиплiкатора капiталу було зафжсовано у третiй групi банив (за розмiром активiв) - 7,96х у порiв-няннi з 6,64х у середньому по системi (табл. 1).
Таблиця 1
Розрахунок мультиплiкатора капiталу за групами 6aHKiB (на 01.01.2014 р.)
н р г л, а р от
Показник д р л s s в HHI (А) сний капп млн грн HHI (ВК) M î ё £ ип та ьк
итк < а л m лу s
Група 1 821,6 4,136 112.5 3,412 7.30
Група 2 221,9 302 42.3 482 5.25
Група 3 103,3 65 13.0 45 7.96
Група 4 130,7 105 24.8 166 5.26
Усього по БСУ 1,277.5 4,608 192.6 4,105 6.64
Водночас, з точку зору реалiзацiï швестицшного потенцiалу банивсько'1 системи, вiдношення сукупних активiв до власного кашталу не е цкком репрезентатив-ним, осккьки не враховуе структуру активiв банкiв, i, зокрема, частку кредипв нефiнансовим корпорацiям у скупних активах. Тому доцкьним буде розглянути частку кредитiв реальному сектора економши та, вцповц-но, мультиплжатор капiталу банку, зважений на частку кредипв у активах банив (табл. 2).
Таблиця 2
Розрахунок мультиплшатора кашталу за групами банмв, зваженого на обсяги кредитування нефшансових корпорацiй (на 01.01.2014 р.)
Джерело: складено автором на основi [8]
Це може вказувати на найвищу штенсившсть на-рощення активiв банками на одиницю власного кашта-лу. Проте реально дана мультиплжацш активiв банкiв 3-1 групи вiдображаeться у значних iнвестицiях банив-ських ресурсiв у торговi цiннi папери (18 % вц вартостi торгових цiнних паперiв у банивсьий системi Украши на кшець 2013 р.) i розмiщення кошпв в iнших банках (14 % вц загально'1 вартостi таких кошпв паперiв у бан-кiвськiй системi Укра'1ни на кiнець 2013 р.), що значно перевищуе частку активiв (8 %) та власного кашталу банив 3-1 групи банив (7 %) у загальних активах банивсько! системи Укра1ни.
Показник Частка кредилв не фшансовим корпоращям в активах, % Частка вщ сукупних кредилв не фшансовим корпоращям, % Зважений мультиплшатор кашталу
Група 1 50 63 3,65
Група 2 57 19 2,99
Група 3 48 8 3,82
Група 4 49 10 2,58
Усього по БСУ 51 100 3,40
Джерело: складено автором на основi [8].
Так, значення мультиплкатора капiталу, зваженого на обсяги кредитування нефшансових корпорацш, знов ж таки вказуе на найвищий ршень штенсивност утилiзащí власного капiталу банками 3-1 групи банкiв за активами. Проте групування банкш виключно за обсягами активiв з метою аналiзу реалшаци 1х iнвестицiйного потенща-лу певним чином спотворюе результати аналiзу впливу концентраци капiталу банку на реалшацш його швести-
о_
ьа
о
т о
о о_
о
=п <
<
2 ш
цшного потенцiалу, оскГльки, наприклад, 1-а група банкГв включае три державш банки iз середнiм значенням муль-типлiкатором капiталу 5,2х (у порiвняннi iз середнiм по групi значенням 7,3х), а 3-я група банив включае 5 банкГв (з 23), у яких було введено тимчасову адмiнiстрацiю або розпочато процедуру лквцаци. Таким чином, доцГльним буде бкьш детальний аналiз композицГ! банивсько! сис-теми за бГльш гомогенними групами на основГ ознак по-ходження та форми власностГ капГталу.
Отже, серед запропонованих критерГ1в групуван-ня банив слГд видГлити такГ критерГ!:
1) кра'1на походження капГталу банку (укра!нський; росГйський та ГншГ кра!ни СНД; европейськГ та амери-кансьй банки);
2) форма власностГ банку (державш та приватш).
Таким чином, ми видГляемо такГ чотири груп банив:
+ державнГ банки; + приватнГ укра'1нськГ банки; + приватнГ росшсьи банки (та Гнших кра!н СНД); + приватнГ европейськГ та американсьй банки.
Також, враховуючи той факт, що четверта група банив (122 банки станом на 01.01.2014 р.) за активами займае всього лише 10 % сукупних активГв банивсько! системи Украши та кредитГв, наданих юридичним особам, ми вважаемо за можливе обмежити вибГрку нашого дослГдження банками, що ввшшли до 1 - 3 груп за активами (табл. 3).
Таблиця 3
Групування банкiв 1 - 3 групи за ознакою походження капiталу (на 01.01.2014 р.)
Показник Частка вщ сукупного власного кашталу БСУ, % Частка вщ сукупних акт^в БСУ, % Частка вщ сукупних кредилв нефшансовим корпорацiям БСУ, %
Державш банки 24 18 15
Приваты украТ'нсью банки 39 48 51
Банки Росп та СНД 10 11 13
ёвропейсык та американськ банки 14 13 11
Усього по БСУ 100 100 100
системГ та засвГдчуе 1х орГентованГсть на кредитування нефшансових корпорацГй.
Як випливае з табл. 4, такГ банки генерують 8,05 грошових одиниць сукупних активГв та 4,42 грошових одиниць кредитГв нефГнансовим корпорацшм на 1,00 грошову одиницю власного капГталу (у порГвняннГ з 6,64х Г 3,40х грошових одиниць вГдповГдно в середньо-му в банивсьий системГ Укра!ни). АналогГчна тенденцш простежуеться Г серед банкГв з росГйським Г казахстан-ським капГталом - такГ банки генерують 7,58 грошових одиниць сукупних активГв та 4,61 грошових одиниць кредитГв реальному сектору економжи на одну одиницю власного капГталу, тобто характеризуються найвищим значенням мультиплГкатора капГталу.
Водночас, як вже було нами зазначено, неможливо розглядати ефекти мультиплжаци капГталу банив та розширення обсягГв кредитування економжи вГдособлено вГд аналГзу рГвня ризику таких операцГй. Так, поряд з визначенням мультиплГкатора капГталу як мГри здатностГ банку залучати депозити Г видавати кре-дити, вГн також е важливим показником, який вГдобра-жае фшансовий важГль, або полГтику в галузГ фГнансу-вання: вибГр джерел формування банкГвських ресурсГв (борговГ зобов'язання чи акцюнерний капГтал).
Таблиця 4
Частка кредилв нефiнансовим корпорацiям у сукупних активах груп банкiв та кредитний мультиплшатор (банки 1 - 3 груп, на 01.01.2014 р.)
Показник Частка кредилв нефiнансовим корпорацiям у сукупних активах, % р о й * * г* И ьа лк у г Вщношення кредилв нефiнансовим корпорацiям до ВК, х
Державы банки 43 4,94 2,12
Приваты украТ'нсью банки 55 8,05 4,42
Банки Роси та СНД 61 7,58 4,61
ёвропейсью та американськ банки 43 6,22 2,66
Усього по БСУ 51 6,64 3,40
Джерело: складено автором на основi [8].
Даш, наведеш у табл. 3, вказують на взаемозв'язок мГж походженням капГталу в банкГвськГй системГ Укра!-ни та спрямованГстю дГяльностГ банкГв на кредитування реального сектора Укра!ни. Так, найвища частка серед кредитГв нефГнансовим корпорацГям у банкГвськГй си-стемГ Укра!ни належить банкам з вГтчизняним капгга-лом (51 %), що суттево перевищуе !х частку в загальних активах банивсько! системи (48 %) Г сукупному власно-му капГталГ банивсько! системи (39 %). Це свГдчить про те, що частка кредитГв реальному сектору економГки в структурГ !х активГв перевищуе середне значення по
Джерело: складено автором на основi [8]
Отже, мультиплжатор капГталу е прямим показни-ком фГнансового важеля банку та ступеня його фГнан-сового ризику. ВГн показуе, яку кГльисть гривш активГв повинна забезпечувати кожна гривня власного капГталу (тобто коштГв власникГв банку) Г, вГдповГдно, яка част-ка банкГвських ресурсГв може бути сформована у формГ боргових зобов'язань. ОскГльки власний капГтал повинен покривати збитки за активами банку, то чим вищий рГвень мультиплГкатора, тим вищий ступГнь ризику бан-крутства банку. Водночас чим вищий мультиплГкатор, тим вищий потенцГал банку для бГльш високих виплат сво!м власникам (акцГонерам).
Тобто, високе значення мультиплжатора кашталу може вказувати як на високу ефектившсть утилiзащ! ресурсно! бази банку та ефективного управлшня активами та пасивами, так i на надмiрно агресивну кредитну поль тику банивських установ, що суттево пiдвищуe ймовiр-нiсть банкрутства фшансово! установи. Таке припущен-ня частково пiдтверджуеться тим фактом, що серед 39 банив з укра!нським кашталом 1 - 3 груп банив за роз-мiрами активiв, що становлять нашу вибiрку, бкьш нiж у 10 станом на початок 2015 р. було введено тимчасову адмшстращю НБУ або розпочато процедуру лжвцаци (Брокбшнесбанк, Банк «Форум», Швденкомбанк, Терра Банк, Акта Банк, Реал Банк, Актив-Банк,6врогазбанк та ш.). Тобто високе значення мультиплжаци капiталу цих банкiв пояснюеться невиправдано агресивною кредит-ною полiтикою та недостатньою капiталiзацiею фшан-сових установ. Таким чином, ми вважаемо за доцкьне виключити данi банки з вибiрки (табл. 5).
Таблиця 5
Розрахунок мультиплiкатора капiталу за групами банкiв,
зваженого на обсяги кредитування не фшансових корпорацiй (банки 1 - 3 груп за вирахуванням проблемних банюв, на 01.01.2014 р.)
Таблиця 6
Частка кредилв не фшансовим корпорацiям у сукупних
активах груп банмв та кредитний мультиплшатор (банки 1 - 3 груп за вирахуванням проблемних банмв, на 01.01.2014 р.)
Показник Частка вщ сукупно-го власного капiталу БСУ, % Частка вш сукупних ак1^в БСУ, % Частка вш сукупних кредилв нефшансовим корпоращям БСУ, %
Державы банки 24 18 15
Приваты укра'шсыю банки 29 42 44
Банки Росп та СНД 10 11 13
ёвропейсыю та американсык банки 14 13 11
Усього по банках 100 100 100
Показник Частка кредилв не фшансовим корпоращям у сукупних активах, % Мультиплшатор кашталу, х Вщношення кредилв не фшансовим корпоращям до ВК, х
Державы банки 43 4,94 2,12
Приваты укратсык банки 54 9,76 5,22
Банки Росп та СНД 61 7,58 4,61
ёвропейсыю та американсык банки 43 6,22 2,66
Усього по БСУ 51 6.64 3.40
Джерело: складено автором на основi [8].
Шсля виключення проблемних фшансових установ з групи банив з украшським кашталом нами виявлено взаемозв'язок з найвищою ефектившстю реалiзащ! швес-тицшного потенцiалу банками з украшським капталом. Так, група з 31 банив з укра'1нським приватним кашталом загалом генеруе 9,76 грошових одиниць сукупних акти-вiв на 1 грошову одиницю власного капталу, з яких 5,22 грошових одиниць - кредити нефшансовим корпорац1ям (табл. 6), загалом забезпечуючи 44 % кредитш реальному сектору економiки в банивсьий системi Укра!ни.
Вiдповiдно, для наочност аналiзу, дослiджуванi нами групи банив можна розмктити на матрищ, що вiдображатиме частку корпоративних кредипв у сукупних активах кожно'1 категори банкiв, частку дано! категори банкiв у сукупному обсязi корпоративних кредипв у банкiвськiй системi Укра!ни, а також серед-ню ставку вцсоткового доходу категори банкiв, що служитиме як «проксЬ до середньо! ефективно! ставки кредитування (рис. 4).
Джерело: складено автором на основi [8]
Наведена нами матриця шдтверджуе ключову роль банкiв з украшським кашталом у креди-туваннi реального сектора в економщ Укра!-ни - частка кредипв нефiнансовим корпорацшм в структурi !х активiв перевищуе 50 %, а загальний обсяг корпоративних кредипв становить 44 % в^д, загального обсягу корпоративних кредипв у банкiвськiй системi Укра!ни. Iншi категори банкiв вiдiграють суттево меншу роль у кредитуваннi реального сектора економжи. Про-те альтернативний висновок з наведених даних вказуе на те, що частка кредипв нефiнансовим корпорацiям у сукупних активах державних банкiв та банив з шозем-ним кашталом (за виключенням кра!н СНД) у цкому вiдповiдае европейськiй практицi (близько 40 % активiв iнвестуються з метою кредитування реального сектора нацюнально! економжи), у той час, як вггчизняш при-ватнi банки та банки з росшським капiталом реалiзують значно бкьш агресивну полiтику та швестують близько 60 % активiв у кредити нефiнансовим корпорацiям.
Таким чином, нами було доведено, що провц-ну роль у кредитуванш реального сектора економжи Укра!ни вщграють саме банки з приватним украшським кашталом. Це проявляеться не лише через абсолютш обсяги корпоративного кредитування, а й через обсяги наданих корпоративних кредипв на одиницю власного кашталу. При найвищш концентращ! активiв з найви-щим рiвнем ризику в структур сукупних активiв таи банки станом на 01.01.2014 р. виконували вимоги НБУ щодо достатност та адекватностi капiталу, що свцчить про найвищий рiвень ефективностi реалiзацi! свого по-тенцiалу такими банками щодо кредитування реального сектора економжи.
При цьому серед 31 в^чизняного банку 1 - 3 групи за активами, що були нами в^днесеш до категори укра!нських приватних банив (за виключенням банив, щодо яких було розпочато процедуру лжвцаци або
Частка корпоративних кредилв, %
70
% ■г 60 ф
^ • 50
§ 10 12 14 & О О40 16 18 20
Ой 30
О Державы банки • Приваты украТнсьм банки
Рис. 4. Матриця групування категорш банкiв вiдповiдно до |'х участi у кредитуваннi нефiнансових корпорацш в Украiнi станом на 01.01.2014 р. (розмiр кульки вщображас частку категорп банкiв у сукупних корпоративних кредитах у БСУ) Джерело: розроблено автором на основi [8].
введено тимчасову адмшстращю НБУ), вартiсть акти-вiв окремих банкiв рiзниться у бкьш нiж 70 разiв - вц сукупних активiв у 3,0 млрд грн станом на 01.01.2014 р. у КБ «Фшбанк» до 214,5 млрд грн КБ «Приватбанк». Причому найбiльшi 7 банив серед дослджуваних (Приватбанк, ПУМБ, Фшанси та Кредит, Фцобанк та Шв-денний) сукупно становлять 24 % активiв банивсько! системи Укра'1ни та 26 % обсягш корпоративного креди-тування в УкраМ.
Серед причин, що пояснюють провiдну роль вп1-чизняного банкiвського капiталу в кредитуванш реального сектора економiки Украши, е iнтегрованiсть досль джуваних фшансових установ у фiнансово-промисловi групи. Так, серед семи найбкьших укра'1нських банив серед 31 банку, видкених нами в дослцжувану групу, п'ять входять до фшансового-промислових груп (фор-малiзованих або неформалiзованих), або акцiонери таких банив залучеш до управлшня iншими промислови-ми пiдприемствами (табл. 7).
Таблиця 7
Топ-5 приватних вiтчизняних банкiв за розмiрами активiв (за вирахуванням проблемних банкiв, на 01.01.2014 р.)
Банк Фшансово-промислова група Частка кредитiв не фiнансовим корпоращям у сукупних активах, % Частка вщ сукупних активiв БСУ, %
ПРИВАТБАНК Приват 55 17
ПУМБ БСМ 49 3
БАНК «Ф1НАНСИ ТА КРЕДИТ» Ф1НАНСИ ТА КРЕДИТ 66 2
Ф1ДОБАНК - 29 1
«П1ВДЕННИЙ» Група компа-нш Ю. Родша 68 1
Джерело: складено автором на основi [8]
Так, серед наведених найбкьших приватних укра-шських банкiв тi з банкiв, що належать до фшансово-промислових груп, характеризуются часткою кредитiв нефiнансовим корпорацшм у сукупних активах, бкь-шою за 50 % (за виключенням 49 % у ПУМБ). Лише Фцо-банк не е членом таких ФПГ i характеризуеться значно нижчою часткою корпоративних кредитiв у сукупних активах та е орiентованим на споживче кредитування населення та iншi види банивських послуг. Як нами було прокюстровано вище, приватш вiтчизнянi банки характеризуються найвищим ступенем ризику активiв. Таким чином, саме штегровашсть банкiв до ФПГ або безпосередня залученiсть акцiонерiв банкiв до шших видiв бiзнесу пояснюе активну полггику банкiв щодо кредитування реального сектора економки.
Проте виявлена тенденцш щодо ключово'1 ролi по-ходження капталу банку та його штегрованосп до фiнансово-промислових груп певною мiрою суперечить тенденцшм розвинутих кра1н, де частка кре-дитш реальному сектору економки е тим вищою, чим бкьшим е власний капiтал банку. Це пояснюеться тим, що бiльшi банки мають бкьшу здатнiсть до залучення та запозичення довгострокових фшансових ресурйв на нацiональних та мiжнародних ринках капiталу, що в по-дальшому трансформуються в кредити реальному сектору економки.
При визначенш причин тако'1 вiдмiнностi мiж бан-кiвською системою Украши та банками розвинутих кра-1н свiту, на нашу думку, слц звернути увагу на основш напрями кредитування реального сектора економки найбкьшими вiтчизняними банками. Станом на инець липня 2014 р. основним напрямом кредитування нацю-нально'1 економiки в розрiзi видiв економiчноl дшльно-стi була оптова та роздрiбна торгiвля з часткою 36 %. Це пояснюеться тим, що оборотшсть кошпв у данш галузi е найшвидшою, а рентабельшсть - однiею з найвищих. Проте лише три з п'яти видкених банив за результатами 2013 р. визначили торпвлю як прюритетний напрям кредитування нацюнально! економiки з часткою у за-
гальному обсязi кредитування клieнтiв вiд 24 % у банку «Фшанси та кредит» до 46 % у «ПриватБанку». Наяв-нiсть специфiчно! структури кредитування корпоратив-них клieнтiв за напрямами економiчно! дiяльностi серед п'яти найбкьших укра'1нських банкiв, жоден з яких не е спецiалiзованим, можна пояснити спецiалiзацieю фiнанси-промислових груп, до яких даш банки входять або з якими вони е пов'язаними. Так, суттева частка кредитування торгiвлi Приватбанком, до яко'1 вцповцно до КВЕДу належить торпвля паливо-мастильними матерь алами, може бути пояснена пов'язашстю основних акщ-онерiв банку з переробкою та торгшлею нафтопродук-тами в УкраМ (табл. 8).
Таблиця 8
Основнi напрями кредитування економiки серед топ-4 приватних вггчизняних банкiв за розмiрами ает^в (за вирахуванням проблемних банкiв, за 2013 р.)
Банк Фшансово-промислова група Основний напрям кредитування (за видами економiчноi' дiяльностi) Частка вiд сукупних кредилв, %
ПРИВАТБАНК Приват Торгiвля 45,88
ПУМБ SCM Харчова промис-ловicть та стьське господарство 19,18
БАНК «Ф1НАНСИ ТА КРЕДИТ» Ф1НАНСИ ТА КРЕДИТ Торгiвля 24,48
«П1ВДЕННИЙ» Група компанш Ю. Родша Торгiвля 31,0
Джерело: даш офщшно! звтосп банкiв.
Водночас, вiдповiдно до офщшно! финансово! звгг-ностi банив, частка операцш таких банкiв з пов'язаними особами, у тому числ! через операщ! кредитування, е не-значною та не перевищуе 1 % в1д загального обсягу нада-них кредитш. Така ситуац1я частково може бути пояснена складною юридичною структурою формалiзованих та не-формалiзованих фiнансово-промислових груп в Укра!нi та можливктю уникати визначення фактично шсайдерських структур як пов'язаних осiб при складанш финансово! звгг-ностi банку, та, в1дпов1дно, вiдповiдати нормативам НБУ щодо операцiй з инсайдерами. У цьому сена ми вважаемо актуальним та доцкьним визначення НБУ кредитування спорцнених осiб як одшею з прiоритетних проблем функцiонуваня банкшсько! системи в рамках Стратег!! розвитку банкшсько! системи до 2020 р. та перегляд п1д-ходш Нацюнального банку до визначення пов'язаних оаб банкш та контролю за дотриманням вимог в^чизняними банками щодо кредитування шсайдерш.
ВИСНОВКИ
Проведений нами аналiз свцчить про тюний вза-емозв'язок м1ж обсягами кредитування реального сек-
тора економ^ та належнiстю банивських установ до вiтчизняних фiнансового-промислових груп та piBM концентрацн банивського кашталу. Так, у результатi нами було доведено, що концентрацiя фiнансового кашталу е ключовою умовою розширеного швестицшно-го кредитування нацiональноI економжи. При цьому на сьогоднi в УкраМ ключову роль вiдiграе не лише кон-центрацiя банкiвського кашталу в межах одше1 фшансо-во1 установи, а й iнтеграцiя кашталу фшансового та реального секторiв економiки та його концентрацн в рамках фшансово-промислових груп. Проте остання умова може бути поясненою значними обсягами операцш вЬ-тчизняних банкiв з пов'язаними особами (без визначення таких пов'язаних оаб як iнсaйдерiв та з фактичним порушенням вимог НБУ щодо операцш з инсайдерами). Тому ми вважаемо доцкьними нaмiри НБУ щодо запро-вадження посиленого контролю за прозорютю отриман-ня кредитiв, що носять спорцнений характер, що, у свою чергу, дозволить вирiвняти умови отримання кредитiв для вах пiдприемств реального сектора нацюнально! економiки та оцшити реальний вплив концентрацн фЬ-нансового капталу на реaлiзaцiю iнвестицiйного потен-цiaлу бaнкiвського сектора Укра1ни. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Вовчак О. Д. Банкiвська iнвестицiйна дiяльнiсть в Украпн : монографiя / О. Д. Вовчак - Львiв : Вид-во Львiв. комер-цшно! академп, 2005. - 544 с.
2. Вожжов А. П. Використання змшно''' частини поточних пасивiв банкiв як швестицшних pecypciB / А. П. Вожжов // Bic-ник НБУ. - 2003. - № 12. - С. 18 - 21.
3. Мщенко В. I. Баншсью операцп : пiдрyчник / В. I. Mi-щенко, Н. Г. Слав'янська, О. Г. Коренева ; за ред. В. I. Мщенка. -2-е вид., перероб. i доп. - К. : Знання, 2007. - С. 87 - 89.
4. 1нструщя про порядок регулювання дiяльноcтi банш в УкраМ // Постанова Правлшня Нацiонального банку Украши вiд 28.08.2001 р. № 368 // Верховна Рада Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ Z0841-01
5. Постанова Правлшня Нацюнального банку УкраТни вщ 17 листопада 2014 року № 723 «Про затвердження Змш до 1нструкцп про порядок регулювання дiяльноcтi банш в Укра'''-нi» (Офiцiйно опублковано 18 листопада 2014 року) // Нацю-нальний Банк Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/doccatalog/document?id=12064036
6. Леонов С. В. Використання швестицшного потен^алу банкiв у фшансовому забезпеченнi iнновацiйного розвитку в УкраМ / С. В. Леонов // У кн. : Проблеми фшансового забезпечен-ня шновацшного розвитку : монографiя / За заг. ред. Т. А. Васи-льево!, В. Г. Боронос. - Суми : Вид-во СумДУ, 2009. - С. 178 - 199.
7. Лютий I. О. Баншсью шститути в умовах глобалiзацN ринку фшансових послуг : монографiя / I. О. Лютий, О. М. Юр-чук. - К. : Знання, 2011. - 357 с.
8. Основы показники дiяльноcтi банш Украши // На-цюнальний банк Украши [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_ id=36807&cat_id=36798
9. WB Financial sector statistics // The World Bank [Electronic resource]. - Mode of access : http://data.worldbank.org/topic/ financial-sector
10. ECB Statistical Data Warehouse // The European Central Bank [Electronic resource]. - Mode of access : http://sdw.ecb. europa.eu/
Науковий керiвник - Лютий I. О., доктор економнчних наук, про-фесор, завщуючий кафедри фiнансiв КиТвського нацюнального унiверситету iM. Тараса Шевченка
REFERENCES
"ECB Statistical Data Warehouse" The European Central Bank. http://sdw.ecb.europa.eu/
[Legal Act of Ukraine] (2001). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/z0841-01
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://www.bank.gov.ua/doc-catalog/document?id=12064036
Lieonov, S. V. "Vykorystannia investytsiinoho potentsialu bankiv u finansovomu zabezpechenni innovatsiinoho rozvytku v Ukraini" [Using the investment potential of banks in financial support innovative development in Ukraine]. In Problemy finansovoho zabezpechennia innovatsiinoho rozvytku, 178-199. Sumy: Vyd-vo SumDU, 2009.
Liutyi, I. O., and Yurchuk, O. M. Bankivski instytuty v umovakh hlobalizatsii rynku finansovykh posluh [Banking institutions in the context of globalization of financial services]. Kyiv: Znannia, 2011.
Mishchenko, V. I., Slavianska, N. H., and Koreneva, O. H. Bankivskioperatsii [Banking operations]. Kyiv: Znannia, 2007.
"Osnovni pokaznyky diialnosti bankiv Ukrainy" [Main indicators of banks in Ukraine]. Natsionalnyi bank Ukrainy. http:// www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36807&cat_ id=36798
Vozhzhov, A. P. "Vykorystannia zminnoi chastyny potoch-nykh pasyviv bankiv iak investytsiinykh resursiv" [Using alternating current liabilities of banks as investment resources]. Visnyk NBU, no. 12 (2003): 18-21.
Vovchak, O. D. Bankivska investytsiina diialnist v Ukraini [The banking investment activity in Ukraine]. Lviv: Vyd-vo Lvivskoi ko-mertsiinoi akademii, 2005.
"WB Financial sector statistics". The World Bank. http://data. worldbank.org/topic/financial-sector
УДК 36.221
АСПЕКТИ ПЛАНУВАННЯ ПОДАТКОВИХ НАДХОДЖЕНЬ
© 2015
ПР0Н03А П. В.
УДК 36.221
Проноза П. В. Методичн аспекти планування податкових надходжень
Мета статтI полягае у проведены! анал'зу результативност'! планування податкових надходжень в УкраЫ та розробц пропози^й щодо вдо-сконалення даного процесу. Результати проведеного анал'ву виявили наявшсть суттевих розб'жностей м!ж фактичними та плановими показ-никами надходжень до Зведеного бюджету, що дало тдстави стверджувати про недосконалкть процесу планування податкових надходжень в УкраЫ. Узагальнення шдход1в учених дозволило видлити п'ять основних чиннитв, як можуть впливати на результатившсть планування податкових надходжень. Пр'юритетним напрямом визначено вдосконалення методичного та ¡нформац/йного забезпечення процесу планування податкових надходжень на основI використання процедури множинноI регреси. Результати анал/зу ¡снуючих п/дход/в виявили чотири ключов'> фактори, як впливають на обсяг податкових надходжень. Визначено основнI параметри рюняння регреси, яким описуеться залежшсть обсягу податкових надходжень в1д цих фактор/в.
Ключов'! слова: податков'! надходження, планування податкових надходжень, методичнI аспекти планування. Рис.: 8. Табл.: 1. Формул: 1. Шбл.: 10.
Проноза Павло Володимирович - доктор економЫних наук, доцент, декан факультету ф/нанав, Хармвський нац:ональний економЫний ушверси-тет :м. С. Кузнеця (пр. Лента, 9а, Хармв, 61166, Укра'ша)
УДК 36.221
Проноза П. В. Методические аспекты планирования налоговых поступлений
Цель статьи заключается в проведении анализа результативности планирования налоговых поступлений в Украине и разработке предложений по усовершенствованию данного процесса. В результате проведенного анализа выявлено наличие существенных расхождений между фактическими и плановыми показателями поступлений в Сводный бюджет, что позволило утверждать о несовершенстве процесса планирования налоговых поступлений в Украине. Обобщение подходов ученых позволило выделить пять основных факторов, которые могут влиять на результативность планирования налоговых поступлений. Приоритетным направлением определено совершенствование методического и информационного обеспечения процесса планирования налоговых поступлений на основе использования процедуры множественной регрессии. Результаты анализа существующих подходов выявили четыре ключевых фактора, влияющих на объем налоговых поступлений. Определены основные параметры уравнения регрессии, которым описывается зависимость объема налоговых поступлений от этих факторов. Ключевые слова: налоговые поступления, планирование налоговых поступлений, методические аспекты планирования. Рис.: 8. Табл.: 1. Формул: 1. Библ.: 10.
Проноза Павел Владимирович - доктор экономических наук, доцент, декан факультета финансов, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина)
UDC 36.221
Pronoza P. V. Methodical Aspects of Planning the Tax Revenues
The article is aimed to analyze the effectiveness of planning the tax revenues in Ukraine and to elaborate proposals for improving this process. The conducted analysis revealed that there were significant discrepancies between the actual and planned indicators of revenues to the Consolidated budget that allowed to contend about imperfection of the tax revenue planning process in Ukraine. A synthesis of approaches of scientists has helped to allocate five main factors that may impact the effectiveness of tax revenue planning. As the priority direction was identified the improving methodological and information support of the tax revenues planning process through the use of multiple regression procedure. As result of the analysis of existing approaches, four key factors that impact the volume of tax revenues have been identified. The main parameters of the regression equation, which describes the dependence of the volume of tax revenues on these factors, have been determined.
Key words: tax revenues, planning the tax revenues, methodical aspects of planning.
Pic.: 8. Tabl.: 1. Formulae: 1. Bibl.: 10.
Pronoza Pavlo V. - Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Dean, Faculty of Finance, Kharkiv National Economic University named after S. Kuz-nets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine)
02282701
