CC BY
6
УДК 336.77:330.341.1
ОСОБЛИБОСТ! КРЕДИТУВАННЯ !ННОВАЦ!ЙНОТ Д1ЯЛЬНОСТ1 ШДПРИШСТВ
© 2016
Б1ЛОМ1СТНИЙ О. М., Б1ЛОМ1СТНА I. I., БАРДАКОВА А. В.
УДК 336.77:330.341.1
Бшомктний О. М., Бiломiстна I. I., Бардакова А. В. Особливостi кредитування шновацшно! дiяльностi тдприемств
Сталстьфункцюнуваннятарозвиткупдприемств, щозаймаютьсяiнновацйноюд'тльн'ктю, якiбудь-якихшшихсуб'ект'юринковихМносин,знач-ною мiрою залежить eid достатностi власноi ресурсноi бази та можливостi ii поповнення, в раз необхiдностi, i3 зовтштх джерел. Мета статт'> полягае у висттлент рол'> рзних джерел кредитування iнновацiйноi д'тльностi тдприемств Украни. Фiнансування тнова^йно: д'тльностi тдприемств е одтею з найважливших умов iнновацiйноi активностi, оскльки проведення ефективноi тновацшноi д'тльностi вимагае значних ф'шансових вкладень. Сталкть кредитування шдприемств, що займаються шновафною д'тльн'ктю, та ¡х розвиток неможливий без урахування наявноiмно-жини джерел залучення необМних ресурсв. Разом з цим, серед таких джерел просл'дковуеться домнуюча пози^я банювського сектора економши. Це визначаеться тим, що банки виступають або як основн джерела надання кредитних ресурав, або як посередники. Кпючов'1 слова: кредитування, iнновацiйна д'тльшсть, ф'тансовiресурси. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Бмомктний Олексй Миколайович - кандидат економiчних наук, доцент кафедри фiнансiв, Хартський навчально-науковий 'тститут ДВНЗ «Ут-верситет бантськоi справи» (пр. Перемоги, 55, Харт, 61174, Украша) E-mail: [email protected]
Ыломстна 1рина iBaHiBHa - кандидат економiчних наук, доцент кафедри фiнансiв, Хармвський навчально-науковий 'нститут ДВНЗ «Ушверси-тет бантсько}' справи» (пр. Перемоги, 55, Хармв, 61174, Украша) E-mail: [email protected]
Бардакова Ална ВталП'вна - магшрант, Хармвський навчально-науковий 'нститут ДВНЗ «Ушверситет банювсько}' справи» (пр. Перемоги, 55, Харюв, 61174, Украша) E-mail: [email protected]
УДК 336.77:330.341.1
Беломестный А. Н., Беломестная И. И., Бардакова А. В. Особенности кредитования инновационной деятельности предприятий
Постоянство функционирования и развития предприятий, занимающихся инновационной деятельностью, как и любых других субъектов рыночных отношений, в значительной степени зависит от достаточности собственной ресурсной базы и возможности ее пополнения, в случае необходимости, из внешних источников. Цель статьи заключается в освещении роли различных источников кредитования инновационной деятельности предприятий Украины. Финансирование инновационной деятельности предприятий является одним из важнейших условий инновационной активности, поскольку проведение эффективной инновационной деятельности требует значительных финансовых вложений. Постоянство кредитования предприятий, занимающихся инновационной деятельностью, и их развитие невозможно без учета имеющегося множества источников привлечения необходимых ресурсов. Вместе с тем, среди таких источников прослеживается доминирующая позиция банковского сектора экономики. Это определяется тем, что банки выступают или как основной источник предоставления кредитных ресурсов, или как посредники. Ключевые слова: кредитование, инновационная деятельность, финансовые ресурсы. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 9.
Беломестный Алексей Николаевич - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, Харьковский учебно-научный институт ГВУЗ «Университет банковского дела» (пр. Победы, 55, Харьков, 61174, Украина) E-mail: [email protected]
Беломестная Ирина Ивановна - кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, Харьковский учебно-научный институт ГВУЗ «Университет банковского дела» (пр. Победы, 55, Харьков, 61174, Украина) E-mail: [email protected]
Бардакова Алина Витальевна - магистрант, Харьковский учебно-научный институт ГВУЗ «Университет банковского дела» (пр. Победы, 55, Харьков, 61174, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 336.77:330.341.1
Bilomistiy O. M., Bilomistna 1.1., Bardakova A. V. The Features of Crediting the Innovation Activity of Enterprises
The constancy of the functioning and development of enterprises, engaged in the innovation activity, as well as any other subjects of market relations, largely depends on the sufficiency of own resource base and the abilities to be refilled, if necessary, from the external sources. The article is aimed at highlighting the role of various sources of crediting the innovation activity of enterprises of Ukraine. Financing the innovation activity of enterprises is one of the most important conditions for the innovative activity, since an effective innovation activity requires some significant financial investment. Constancy of crediting the enterprises engaged in the innovation activity, as well as their development are impossible without taking account of the existing plenitude of sources for attracting the necessary resources. However, among such sources the dominant position of the banking sector of economy is manifest. This is determined by the fact that banks act either as the main source of the available credit resources, or as their mediators. Keywords: crediting, innovation activity, financial resources. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 9.
Bilomistiy Oleksiy M. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Finance, Kharkov Educational and Scientific Institute SHEI «The University of banking» (55 Peremohy, 55, Kharkiv, 61174, Ukraine) E-mail: [email protected]
Bilomistna Iryna I. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Finance, Kharkov Educational and Scientific Institute SHEI «The University of banking» (55 Peremohy, 55, Kharkiv, 61174, Ukraine) E-mail: [email protected]
Bardakova Alina V. - Graduate Student, Kharkov Educational and Scientific Institute SHEI «The University of banking» (55 Peremohy, 55, Kharkiv, 61174, Ukraine)
E-mail: [email protected]
Сталкть функцюнування та розвиток тдприемств, що займаються шновацшною дiяльнiстю, як i будь-яких шших суб'екйв ринкових вцно-син, значною мiрою залежить вц достатност власно!
ресурсно! бази та можливост !'! поповнення, в разi не-обхцносй, iз зовншнк джерел. Водночас, таю питання особливо гостро виникають в умовах розвитку та подо-лання наслцюв ди фшансових криз. Тому невипадково,
що останшм часом проблемнi питання кредитування суб'eктiв господарювання займають привалююче мксце в дослiдженнях науковцiв.
Дослiдження рiвня фiнансування науково! та ш-новацшно! дiяльностi та обгрунтування напрямiв роз-витку шновацшно! висвiтлено у пращ Карпенко А. В. [1]. Скиба М. у сво!й пращ [2] на основi аналiзу динамЬ-ки шновацшних процесiв в економiцi Украши виявляе основнi фактори, що впливають на зниження шновацшно! активности дослiджуе зарубiжний досвiд викори-стання шструменпв стимулювання шновацшно! дшль-ност1 Ковальчук С. визначае сучасний стан та окреслюе перспективи iнновацiйного розвитку укра!нських про-мислових пiдприемств [3]. Герасимяк Н. В., 1ванчук В. 6. [4] обгрунтовують розвиток теоретико-методичних шд-ходiв до формування моделi iнновацiйного розвитку пiдприемства. Родiонова I. аналiзуе методи оцiнки шно-вацшного потенцiалу промислового пiдприемства та на основi iснуючих пiдходiв удосконалюе розробку власно-го методу оцiнки шновацшного потенцiалу вiтчизняних пiдприемств [5]. Пашова С. М. у працi [6] визначае особ-ливостi здiйснення швестицшного кредитування шновацшно! дiяльностi банками Украши з метою подальшо-го використання отриманих результатiв при з'ясуванш найчастiших критерив фiнансового та нефшансового характеру, якi використовуються банками Украши при кредитуванш тако! дiяльностi.
Високо оцшюючи здобутки науковцiв, необхiдно в^мстити, що бкьш глибого дослiдження потребуе ви-вчення джерел кредитування.
Мета стати полягае у висвггленш ролi рiзних джерел кредитування 1нновац1йно1 дшльност шдпри-емств Украши.
Iнновацiйна дiяльнiсть - це дiяльнiсть, спрямована на пошук i реалiзацiю iнновацiй з метою розширен-ня асортименту та шдвищення якостi продукци, вдо-сконалення технолог^ та оргашзаци виробництва. 1нно-вацiйна дiяльнiсть включае: виявлення проблем шдпри-емства; здiйснення iнновацiйного процесу; оргашзащю шновацшно! дiяльностi.
У 2015 р. на шноваци пiдприемства витратили 13,8 млрд грн, у т. ч. на придбання машин, обладнання та програмного забезпечення - 11,1 млрд грн, на внутрш-ш та зовшшш науково-дослцш розробки - 2,0 млрд грн, на придбання шших зовшшни знань (придбання нових технологiй) - 0,1 млрд грн i 0,6 млрд грн - на навчання та подготовку персоналу для розробки та запровадження нових або значно вдосконалених продукпв та процейв, дiяльнiсть щодо ринкового запровадження шновацш та iншi роботи, пов'язаш зi створенням та впровадженням шновацш (iншi витрати) [7].
Серед регюшв вищою за середню в УкраМ част-ка iнновацiйно активних шдприемств була в Микола!в-ськiй, Харювськш, Кiровоградськiй, Iвано-Франкiвськiй, Запорiзькiй, Херсонськiй, Сумськш, Одеськiй, Львiв-ськiй i Тернопкьськш областях; у розрiзi видiв еконо-мiчноl дiяльностi - на шдприемствах з виробництва основних фармацевтичних продукпв i фармацевтичних препаратiв, автотранспортних засобiв, причепiв i нашв-
причепiв, комп ютерш, електронноl та оптично1 продукци, iнших транспортних засобiв, коксу та продукпв наф-топерероблення, електричного устаткування [8].
Основним джерелом фшансування шновацшних витрат залишаються власш кошти пiдприемств -13427,0 млн грн (або 97,2% загального обсягу витрат на шноваци). Кошти державного бюджету отримало 11 шдприемств, мкцевих бюджепв - 15, загальний обсяг яких становив 589,8 млн грн (0,7%); кошти вичизняних iнвесторiв отримали 9 пiдприемств, iноземних - 6, за-галом iхнiй обсяг становив 132,9 млн грн (1,9%); кредитами скористалося 11 шдприемств, обсяг яких становив 113,7 млн грн (0,8%) [8].
Фшансування iнновацiйноi дiяльностi шдприемств е одшею з найважливших умов шновацшно! активностi, осккьки проведення ефек-тивно! iнновацiйноi дiяльностi вимагае значних фшан-сових вкладень. Сталiсть кредитування шдприемств, що займаються шновацшною дiяльнiстю, та !х розвиток неможливий без урахування наявноi множини джерел залучення необхцних ресурсiв. Разом з цим, джерела забезпечення ресурсами шдприемств е досить рiзними.
Однак, незважаючи на множиншсть можливих джерел ресурсiв для забезпечення iнновацiйноi дшль-ностi пiдприемств, залучення необхцного обсягу ресур-сiв багато в чому обумовлюеться доступшстю !х отри-мання з конкретного джерела. Така доступшсть визна-чаеться як суто оргашзацшними вимогами потенцшно-го кредитора щодо надання необхцного обсягу ресур-сiв, так i умовами вцповцно до розгляду таких ресурйв вiдносно категори «кредит», де варто вцмпити термiни можливого отримання ресурйв, !х обсяг та вартiсть, що загалом характеризуе рiзнi iнструменти кредитування.
У табл. 1 наведено даш щодо розподку загального обсягу фшансування iнновацiйноi дiяльностi шд-приемств заджерелами за 2010, 2014, 2015 рр. Наведеш даш свцчать, що практично 60% в1д загального обсягу фшансування iнновацiйноi дiяльностi вiдбувалося за рахунок власних коштiв у 2010 р., у 2014 р. цей показник сягнув 85%, у 2015 р. - 97,2%. Таке збкьшення показни-ка вцбулося за рахунок практичного повно! вцсутност коштiв шоземних iнвесторiв. У 2015 р. шоземш шве-стори фiнансували iнновацiйну дшльшсть лише 0,4% вiд загального обсягу фшансування проти 30% у 2010 р1
Незважаючи на рiзноманiтнiсть джерел залучення ресурав для здiйснення шновацшно! дiяльностi шд-приемств, значна частка таких джерел так або шакше вимагае присутност в ланцюжку «джерело ресурсiв -суб'ект господарювання» деякого посередника, яким, як правило, виступае банк. Таким чином, як перше джере-ло ресурйв для кредитування шновацшно! дшльност шдприемств необхцно розглядати ресурси в^чизня-но! банкiвськоi системи. При цьому варто враховувати, що зпдно з дослцженнями рiзних науковцiв здатнiсть банкiв до надання необхцного обсягу кредитiв визна-чаеться '1х ресурсною базою, де прояв доступност та ефективностi залучення необхцного обсягу ресурсiв може розкриватися порiвняною динамiкою темпiв змь ни обсяпв ресурсiв на депозитних рахунках iз динамi-
Таблиця 1
Розподш загального обсягу фшансування iнновацiйноi' дiяльностi заджерелами
Джерело 2010 р. 2014 р. 2015 р.
тис. грн у вщсотках до загального обсягу тис. грн у вщсотках до загального обсягу тис. грн у вщсотках до загального обсягу
Усього 8045495,2 100,0 7695892,3 100,0 13813674,4 100,0
у тому числ1' за рахуноккошт'т:
власних 4775235,7 59,3 6540272,0 85,0 13427034,7 97,2
державного бюджету 87001,0 1,1 344063,7 4,5 55141,2 0,4
мкцевих бюдже^в 5663,7 0,1 5729,0 0,1 38361,9 0,3
позабюджетних фондiв 929,0 0,0 32855,2 0,4 1403,0 0,0
вiтчизняних Ывестсрв 31018,7 0,4 8197,1 0,1 74277,6 0,6
iноземних iнвесторiв 2411395,6 30,0 138688,0 1,8 58633,0 0,4
кредитiв 626107,6 7,8 561149,6 7,3 113742,0 0,8
iнших джерел 108143,9 1,3 64937,7 0,8 45081,0 0,3
кою темпiв змiни наданих кредитiв в економжу, величиною ставок за надаш кредити та залученi ресурси на депозиты рахунки, часткою довгострокових кредипв уструктурi кредитного портфеля банкiв тощо.
Важливiсть обрання того чи шшого джерела фь нансових ресурсiв для здшснення iнновацiйноi дiяль-ностi шдприемствами Укра!ни особливо гостро постае саме сьогодш в сучасних умовах ведення бiзнесу, бо вiтчизняний бiзнес зазнае труднощiв щодо функцюну-вання внаслцок iснуючоi загальнополiтичноi та еконо-мiчноi ситуаци.
Серед таких труднощiв доцкьно видкити: + зниження купiвельного попиту та згортання внутршнього споживчого ринку. Бкьше того, останнiм часом складаеться ситуацш, коли бiльшiсть населення мае обмежеш купiвельнi можливостi, що стримуе розвиток бiзнесу; + вiдсутнiсть в державнш полiтицi протекцюшз-му виробничим видам дiяльностi. Вiдтак немае вцповцного орiентиру на стимулювання шд-приемницько! дiяльностi у сферi матерiального виробництва. 1накше кажучи, головною сферою функцюнування суб'ектiв господарювання е сфера обиу, а не сфера матерiального вироб-ництва;
+ недосконалий механiзм кредитування, про-явом якого е недосконалi процедури розгляду документiв на отримання кредиту, незначний термш кредитування, висою вiдсотковi ставки за кредитами для бiзнесу призводять до шдви-щення цш на кiнцеву продукцiю; + попри намагання влади, все ж таки залиша-еться складна процедура створення суб'екйв господарювання, яка пов'язана з великою ккь-кiстю оргашв, що видають дозвк на здшснення шдприемницько! дiяльностi. При цьому законодавством Укра!ни передбачено велику ккьюсть положень та правил, якi ускладнюють створення нових суб'ектiв господарювання. Та-
кож на процес ведення бiзнесу, не кажучи вже про умови його кредитування, впливають рiз-ш постанови органiв влади та управлшня вск рiвнiв, що стосуеться труднощiв при реестраци, наданнi виробничих потужностей, орендi при-мiщень комунально! власност для здiйснення виробничо! дiяльностi тощо; + вiдсутнiсть прозоро! та достовiрноi статистич-но! iнформацii щодо ведення бiзнесу в Украiнi та отриманш кредитних ресурсiв. При цьому прояв тако! iнформацii знаходить сво! вцо-браження при процедурах надання кредиту, що ускладнюе взаемний вибiр мiж потенцшними кредиторами i позичальниками, встановленнi мiж ними партнерських вiдносин; ^ вцсутшсть майна для забезпечення фiнансових операцш. Не всi суб'екти бiзнесу мають достат-нi застави або гаранти при отриманнi кредиту, що призводить до того, що потенцшш кредито-ри вiдмовляють !м в отриманш позики.
Узагальнюючи рiзнi джерела можливого залучен-ня ресурсiв для кредитування шновацшно! дi-яльностi пiдприемств в УкраМ, можна вид1лити власнi ресурси та запозичеш ресурси. З погляду джерел залучення ресурсiв та серед !х рiзноманiття варто ви-дкити: банки, мiжнароднi органiзацii, кредитування з боку держави та небанивсьи оргашзаци.
Звiсно, що банки, як спецiалiзованi акумулятори в1льних фiнансових ресурсiв на ринку, здатш задоволь-нити будь-яю вимоги потенцiйних позичальникiв на умовах належного дотримання та виконання взятих на себе зобов'язань з обслуговування кредитних ресурйв.
Цьому сприяе чика регламентац1я функдiонування банкiв та стшка ресурсна база забезпечення '1х д1яльнос-тi, яка складаеться з кошпв фiзичних та юридичних осiб. Проте перешкодою використання такого джерела забезпечення шновацшно! д1яльносй п1дприемств можуть стати вимоги щодо отримання кредитних ресурйв.
Отримання ресурсЬв для забезпечення шновацшно! дiяльностi пiдприeмств з такого джерела, як мЬжна-роднi оргашзаци, обмежуються, насамперед, вiдповiдно до укладених угод у сферi зовншньоекономЬчно! спЬв-працЬ мiж рiзними державами.
Окрiм цього, кредитування шдприемств за рахунок коштЬв мiжнародних органiзацiй може визначатися конкретною сферою застосування, що, своею чергою, може йти в розрiз обранiй державнiй полiтицi щодо розвитку шноващно! дiяльностi. Водночас необхiдно також вЬдмЬ-тити, що кредитування з джерел мiжнародних органЬза-цiй, як правило, передбачае застосування послуг певного посередника, яким у бiльшостi випадкЬв е банки.
При цьому вимоги щодо отримання коштЬв з джерел мiжнародних органiзацiй е значно вищими внаслiдок того, що вЬдповЬдальшсть за розмЬщення такого ресурсу повнЬстю знаходиться в межах компетенци банку-посередника. Отже, залучення коштЬв з джерел мЬжна-родних оргашзацш може здЬйснюватися на конкурснiй основЬ.
Кредитування мiжнародними органiзацiями в Ук-ра!ш представлено, насамперед, завдяки дЬяльностЬ 6в-ропейського банку реконструкци та розвитку. ЦЬ учас-ники кредитування використовують комерцiйнi банки як посередники.
На конкурснш основi забезпечення фiнансовими ресурсами може здшснюватися й за рахунок державного кредитування.
Як було вЬдмЬчено вище, до ключових джерел залучення ресурсЬв кредитування шновацшно! дЬ-яльностi пiдприемств належать Ь небанкiвськi установи, спектр оргашзацшних форм яких е досить широким. До таких оргашзацш, зокрема, вЬдносять: кре-дитнЬ спЬлки, лЬзинговЬ компани, факторинговЬ та фЬнан-совЬ компани. Тобто загалом окремЬ рЬзновиди небанкЬв-ських установ з надання ресурсЬв вЬдрЬзняються, перш за все, формою наданого кредиту. При цьому кожний з рЬзновидЬв небанкЬвських установ мае сво'1 особливостЬ надання кредитних ресурсЬв.
Так, наприклад, особливЬсть кредитних спЬлок по-лягае в тому, що вони кредитують лише сво'1х учасникЬв. Поряд з цим особливЬстю лЬзингових компанш е те, що основним постачальником кредитних ресурсЬв для них е комерцшш банки, частка яких сягае 90% [9]. 1накше ка-жучи, у цЬй формЬ кредитування шновацшно! дЬяльностЬ шдприемств присутнЬ комерцшш банки, хоча й опосе-редковано.
Отже, можна говорити про те, що, з одного боку, джерела забезпечення ресурсами шновацшно! дЬяль-ностЬ шдприемств е рЬзними, а з шшого боку, - серед таких джерел прослЬдковуеться домЬнуюча позицЬя бан-кЬвського сектора економЬки. Це визначаеться тим, що банки або виступають як основш джерела надання кредитних ресурсЬв, або як посередники.
Таким чином, необхЬдно видЬлити основних учас-никЬв кредитування шновацшно! дЬяльностЬ. Це, насамперед, шдприемства, суб'екти господарювання, що узагальнюють джерела залучення кредитних ресурсЬв (або, Ьнакше кажучи, потенцшш кредитори) та держа-
ва, на яку покладено процес регулювання кредитування та розвитку рiзних суб'екйв господарювання. При цьому сутнiсть таких зв'язюв знаходить вiдображення в результатах економiчних вiдносин мiж вiдповiдними суб'ектами (рис. 1).
Отже, вцповцно до поданого на рис. 1 можна стверджувати, що в результата ефективного кредитування шновацшно! дшльност шдприемств кожний з його суб'ектш може отримати сво! переваги.
ВИСНОВКИ
Отже, сьогодш в УкраМ важливим залишаеться-шдвищення уваги держави та суспкьства в цкому до рiвня шновацшно'!щльноста, формування iнновацiйно! культури, створення умов для формування приватно-державного партнерства, а також вибору оптимальних форм i джерел фiнансування при створеннi шновацш та розвитку iнновацiйно! дiяльностi. Таким чином, роз-глянуте вище дозволяе в подальшому системно проана-лiзувати доступнiть рiзних джерел кредитування, зазна-чених у статтi, на що i будуть спрямованi подальшi до-слiдження. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Карпенко А. В. PiBeHb фiнансування шновацшно! дн яльностi в Укра'1'Hi. Економ'чн шновацИ 2013. Вип. 54. С. 72-78.
2. Скиба М. Стимулювання шновацшно! дiяльностi в контекст посткризового вщновлення економiки Укра!ни. Bi-
сник Национальной академп державного управлння. 2013. № 11. С. 145-152.
3. Ковальчук С. Сучасний стан шновацшного розвитку промислових шдприемств. Економкт. 2012. № 10. С. 27-32.
4. Герасимяк Н. В., 1ванчук В. €. Модель розвитку шновацшного потен^алу пщпривмства. Б'анес 1нформ. 2012. № 8. C. 22-25.
5. Родюнова I. В. Методи оцшки iнновацiйного потенцн алу промислових пiдпри£мств. Економ'ша розвитку. 2013. № 4 (68). С. 96-99.
6. Пашова С. М. Особливосп здмснення iнвестицiйного кредитування шновацшно! дiяльностi банками Укра!ни. Ызнес 1нформ. 2013. № 3. C. 307-313.
7. 1нновацшна дiяльнiсть промислових шдприемств у 2015 роцк URL: http://agroua.net/news/news_51434.html
8. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в УкраМ URL: http:// www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/16/Arch_nay_zb.htm
9. Мехашзм банкiвського кредитування малого бiзнесу в Укран кол. монографiя. Ки!в: УБС НБУ, 2013. 171 с.
REFERENCES
Herasymiak, N. V., and Ivanchuk, V. Ye. "Model rozvytku in-novatsiinoho potentsialu pidpryiemstva" [Model of development of innovative potential of enterprise]. Biznes Inform, no. 8 (2012): 22-25.
"Innovatsiina diialnist promyslovykh pidpryiemstv u 2015 rotsi" [The innovation activity of industrial enterprises in 2015]. http://agroua.net/news/news_51434.html
Kovalchuk, S. "Suchasnyi stan innovatsiinoho rozvytku pro-myslovykh pidpryiemstv" [Modern state of innovative development of industrial enterprises]. Ekonomist, no. 10 (2012): 27-32.
Karpenko, A. V. "Riven finansuvannia innovatsiinoi diialnosti v Ukraini" [The level of funding of innovative activities in Ukraine]. Ekonomichni innovatsii, no. 54 (2013): 72-78.
Q_
LQ
O
m o
o
Q_
O
=n <
<
o
w
Pe3ynbTaTM eKOHOMiMHMX BiflHOCMHM Miw ynacHMKaMM KpeflMTyBaHHa iHHOBa^MHOïflianbHOCTi niflnpneMCTB
n.
n.
niflBM^eHHA AKOCTi 3fliMCHeHHA
KpeflMTHMX onepauii/i
noci/meHHa
KOHKypeHTHMX nepeBar
3MeHmeHHfl BiTpaT
Ha 3flii/iCHeHHfl KpeflMTHMX onepaui!
niflBM^eHHA peHTaöe^bHOCTi flia^bHOCTi KpeflMTopiB
Po3nofli.n BiflnoBifla^bHOCTi b paMKax KpefliiTHoro npoueCy
noTeH^MHi KpeflMTopM
npo3opi Ta flOCTaTHi ^iHaHCOBi peCypCi
PO3BHTOK iCHyra^oi roCnoflapCbKoi flia^bHOCTi
Po3wrnpeHHfl BifliB roCnoflapCbKoi flia^bHOCTi
niflBM^eHHA peHTaöe^bHOCTi roCnoflapCbKoi flia^bHOCTi
36i^bmeHHa MaCmTaöiB flia^bHOCTi (HalMaHi npauiBHMKM, floxifl, CerMeHT piiHKy)
niflnpMeMCTBa
36i^bmeHHa o6CariB noflaTKOBix Haflxofl^eHb
36i^bmeHHa o6CariB BBn 3a paxyHOK 3flilCHeHHa iHHOBauilHOÏ flia^bHOCTi
PO3BMTOK pea^bHoro
Ta ^iHaHCOBoro CeKTopiB eKOHOMiKi
riiflBi/i^eHHa piBHa 3aiHaTOCTi HaCe^eHHa
noCM^eHHa KOHKypeHTOCnpoMO^-HOCTi eKOHOMiKi
niflBM^eHHa aKOCTi wurra HaCe^eHHa
flepwaBa
PMC. 1. Pe3ynbTaTM eKOHOMNHMX BiflHOCMH Mi» ynacHMKaMM KpeflMTyBaHHA iHHOBa^MHOï fliflnbHOCTi niflnpweMCTB flwepeno: aBTopcbKa po3poÖKa.
Mekhanizm bankivskoho kredytuvannia maloho biznesu v Ukraini [The mechanism of Bank crediting of small business in Ukraine]. Kyiv: UBS NBU, 2013.
"Naukova ta innovatsiina diialnist v Ukraini" [Scientific and innovation activity in Ukraine]. http://www.ukrstat.gov.ua/druk/ publicat/Arhiv_u/16/Arch_nay_zb.htm
Pashova, S. M. "Osoblyvosti zdiisnennia investytsiinoho kredytuvannia innovatsiinoi diialnosti bankamy Ukrainy" [The characteristics of investment lending of innovation activity by Ukrainian banks]. Biznes Inform, no. 3 (2013): 307-313.
Rodionova, I. V. "Metody otsinky innovatsiinoho potentsialu promyslovykh pidpryiemstv" [Methods of estimation of innovative potential of industrial enterprises]. Ekonomika rozvytku, no. 4(68) (2013): 96-99.
Skyba, M. "Stymuliuvannia innovatsiinoi diialnosti v kon-teksti postkryzovoho vidnovlennia ekonomiky Ukrainy" [Stimulation of innovative activities in the context of post-crisis recovery of economy of Ukraine]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia, no. 11 (2013): 145-152.
