CC BY
8
УДК 336.648
проблеми кредитування малого та середнього б1знесу в уМОвах економ1чно1 кризи
© 2016 Ф1Л1Н О. С.
УДК 336.648
ФЫн О. С. Проблеми кредитування малого та середнього 6i3Hecy в умовах eK0H0Mi4H0Ï кризи
У статт'1 проводиться анал'в стану кредитування малого та середнього б'внесу як необидно/ складовоÏв1дновлення економЫного зростання Укра-ïhu. Дослджуеться ступнь впливу економ'нноÏ кризи на пдприемства залежно в1д обсягю залучених ними кредит'в. Виявлено зменшення на 30% протягом першого року кризи шлькост'> позичальниюв з кредитною заборгованстю до 100 тис. грн при в'дносно сталих показниках шших сегмен-тв. 1дентифковано фактори, що стримують в'дновлення ринку кредитування малих i середшх тдприемств: скорочення депозитноï бази, фор-мування резервiв, висок шфляцшш очкування, економiчнi ризики, пов'язан з масштабом дiяльностi МСП, незахищенсть штереав кредиторв при банкрутствi позичальника, слабка розвинетсть небанмвського сектора ф'шансового ринку. Як шлях зменшення цнових та ризикових обмежень розглянуто мехашзм функцюнування 'шструмент'в гарантування кредит'в малих i середтх тдприемств (LGF) у кранах бвропейського Союзу. Кпючов'1 слова: мал'! та середн тдприемства, кредитування, кредитоспроможтсть. Рис.: 2. Ббл.: 9.
Флн Олександр Сергйович - астрант кафедри корпоративних ф'шанс'в i контролшу, Ки/вський нацюнальний економiчний утверситет !м. В. Гетьмана (пр. Перемоги, 54/1, Ки!в, 03680, Украна) E-mail: Oleksandr.Filin@gmail.com
УДК 336.648
Филин А. С. Проблемы кредитования малого и среднего бизнеса в условиях экономического кризиса
В статье проводится анализ кредитования малого и среднего бизнеса как необходимой составляющей восстановления экономического роста Украины. Исследуется степень влияния экономического кризиса на предприятия в зависимости от объема полученных ними кредитов. Выявлено уменьшение на 30% за первый год кризиса количества заемщиков с кредитной задолженностью в 100 тыс. грн при относительно постоянных показателях других сегментов. Идентифицированы факторы, сдерживающие восстановление рынка кредитования малых и средних предприятий: сокращение депозитной базы, необходимость формирования резервов, высокие инфляционные ожидания, экономические риски, связанные с масштабом деятельности МСП, незащищенность интересов кредиторов при банкротстве заемщика, слабая развитость небанковского сектора финансового рынка. В качестве пути уменьшения ценовых и рисковых ограничений рассмотрен механизм функционирования инструментов гарантирования кредитов малых и средних предприятий (LGF) в странах Европейского Союза. Ключевые слова: малые и средние предприятия, кредитование, кредитоспособность. Рис.: 2. Библ.: 9.
Филин Александр Сергеевич - аспирант кафедры корпоративных финансов и контроллинга, Киевский национальный экономический университет им. В. Гетьмана (пр. Победы, 54/1, Киев, 03680, Украина) E-mail: Oleksandr.Filin@gmail.com
UDC 336.648
Filin O. S. The Problems of Crediting Small and Medium-Sized Businesses During the Economic Crisis
The article provides analysis of crediting small and medium-sized businesses as a necessary component of recovery process of Ukraine's economic growth. The article examines the impact of the economic crisis on enterprises depending on the volume of the credits received by them. A decrease of 30% for the first year of the crisis in the number of borrowers with credit debt in 100 thousand. UAH at relatively constant rates of other segments has been identified. The article determines obstacles to recovery of the market of crediting small and medium-sized enterprises: reduction of the deposit base, necessity to build reserves, high inflation expectations, economic risks associated with the magnitude of the activities of SMEs, vulnerability of the interests of creditors in bankruptcy of a borrower, underdeveloped non-banking sector of the financial market. As a way of reducing the price and risk constraints, the mechanism of functioning of the instruments for guaranteeing crediting small and medium-sized enterprises (LGF) in the European Union Member States has been considered.
Keywords: small and medium-sized enterprises, crediting, creditability. Fig.: 2. Bibl.: 9.
Filin Oleksandr S. - Postgraduate Student, Department of Corporate Finance and Controlling, Kyiv National Economic University named after V. Hetman (54/1 Peremohy Ave, Kyiv, 03680, Ukraine) E-mail: Oleksandr.Filin@gmail.com
AiHAbHiCTb европейських урядiв побудована на принцип «Think Small First», що закликае пер-шочергову увагу придкяти розвитку малого 6i3-умовах обмеженост ресурйв вони надають прь оритет стимулюванню економiчноi активность що, своею чергою, формуватиме робочi мксця, створюватиме додану варткть та збкьшуватиме доходи бюджету для фшансування шших проекпв, у тому чи^ сощальних. Шдтверджена практична ефектившсть даноi стратеги е стимулом для впровадження ii в УкраМ. У цих умовах першим необхцним кроком е систематизацiя наявних проблем i визначення шляхiв 'и виршення.
Кредитування малих та середнк тдприемств (МСП) протягом тривалого часу перебувае в полi ува-
ги науковщв. Спектр ризиюв, яю впливають на кредитоспроможтсть позичальниюв та величину пропозици кредипв, визначаеться динамiчнiстю даного сегмента ринку, тому необхцним е постшний мошторинг науко-вих праць та актуальних аналiтичних звтв.
Проблематика дослцження представлена в роботах Азаренково! Г., Васильчака С., Васюренко О., Демус Л., Долбнево! Д., Кемпбела В., Когута А., Ортинського В., Панцира С. та шших.
Метою стати е визначення прюритепв шслякри-зового вцновлення ринку кредитування малих та серед-ни тдприемств. У рамках зазначено! мети видкяються таю завдання: центифжацш стану ринку кредитування МСП, виявлення та систематизацш факторiв, що ви-
значають його проблемний стан, проведення aHaAi3y шструменпв мшшзаци 1х впливу.
У 2016 р. в УкраМ була проведена чергова оцшка iндексy економiчноi полiтики у сферi малого та серед-нього пiдприeмництва. У порiвняннi з оцiнкою 2012 р. европейсью експерти вiдзначають запровадження стра-тепчно! програми пiдтримки розвитку малого та серед-нього пiдприемництва на 2014-2024 рр.: спрощення порядку реестраци бiзнесy, розширення реестру елек-тронних послуг, дерегуляцш та ратифiкацiю теxнiчниx стандарта 6С.
Водночас серйозною перешкодою залишаеться доступ до фiнансyвання, особливо якщо врахувати па-дiння обсягш банювського кредитування МСП з 2012 р. Зщно з дослiдженням BEEPS V, у 2014 р. банкшсью пози-ки були лише у 19% шдприемств, що на 10 п. п. менше, нiж середне значення групи краш Сxiдного партнерства [1].
Найбкьш критичним перiодом кредитування ви-значаеться 8 кварталiв - з I кварталу 2014 р. до IV кварталу 2015 р. Аналггичш звiти НБУ пока-зують постшне посилення вимог до схвалених кредит-них заявок корпоративного сектора протягом 2014-2015 рр. i зменшення частки узгоджених кредитiв. Перший та другий квартали 2016 р. визначаються незначним полег-шенням вимог до ^ентш малого та середнього шдпри-емництва при розглядi кредитiв у нацюнальнш валютi [2]. Основними стримуючими факторами залишаються ризики застави та кyрсовi очiкyвання, хоча вiдмiчаеть-ся, що другий фактор стае менш впливовим. Водночас 53 % банюв-респонденпв звiтyють про пiдвищення по-питу на кредити МСП, що е позитивним сигналом в^-новлення економжи. Ключовими факторами тенденци визначають зниження процентних ставок, бажання роз-ширення обiговиx коштiв та можливiсть рефшансуван-ня попереднix кредитiв.
Зазначенi негативш тенденци 2014-2015 рр. ви-значалися впливом економiчниx та геополiтичниx фак-
торiв, що вiдобразився на готовност та можливостi банювсько! системи надавати кредити роздрiбним клЬ-ентам. З одного боку, iнфляцiя, девальвацiя, зменшення наявних доходiв населення, падiння виручки вц реаль заци продукци та загальш негативнi очiкування еконо-мiчних агентiв обмежували надходження нових паси-вiв. Так, протягом 2014 р. депозитна база зросла на 3%, а протягом 2015 р. - скоротилася на 5%, склавши 98% в1д початкового значення. Вiдмiтимо, що даш цифри вклю-чають вплив переоцшки валютних депозитiв, шфляци та зростання грошово'1 маси.
З шшого боку, падiння якостi портфеля через де-вальвацiю, анексiю та тимчасову окупацш змусили банки збкьшити резерви з 131,2 млрд грн на 01.01.2014 р. до 321,3 млрд грн на 01.01.2016 р. (з 10 до 26% активiв банювсько! системи).
Фактичне зменшення пропозици ресурйв на банкiвському ринку, у т. ч. i в сегмент кредитування малого та середнього шдприемництва, визначало як динамiку цшових показникiв кредитiв, так i вимоги до потенцшних кредиторiв. Тренд до скорочен-ня кредитування чiтко видкявся вже у 2014 р.: включа-ючи переоцiнку валютних зобов'язань, обсяг кредиив наданих банками суб'ектам господарювання зрiс на 14,9%, або 103,8 млрд грн при аналоичному зростанш протягом 2013 р. без впливу зазначеного вище ефекту. Протягом 2015 р. обсяг виданих кредитiв юридичним особам показав негативну динамiку i за рахунок форму-вання резервiв пiд безнадiйну заборгованiсть скоротив-ся на 2,2%, або 16,6 млрд грн (рис. 1).
Бкьшою мiрою дана тенденцiя вплинула на малi та середнi пiдприeмства. На рис. 2 показано загальний стан i динамжу розподку малих i середни пiдприeмств (за критерiями Господарського кодексу Украши - до 50 найманих працiвникiв, до 10 млн евро рiчного обороту), що користувалися банювськими кредитами у 2014 р.
Млрд грн
1200,0 1000,0 800,0 600,0 400,0 200,0 0,0 -200,0 -400,0 -600,0
792,2 747,з 755,0 825,3 8153
1 006,4 965 1 911,4 _ 965,1 931,6
472,6 475,0 508,з
580,9 609,2
698,8
276,2
57% 60% ■ ■■■■■■■■'_
64%
67%
70%
75%
77%
80%
81%
83%
i Кредити надан1
Частка корпоративних кредитт
—о— Кредити суб'ектам господарювання
Рис. 1. Динамка портфеля кредилв, наданих суб'ектам господарювання Джерело: складено автором за даними [3].
%
500 450 400
802,6 785,9 769,7 350
300
250
200
150
100
50
0
[ 80,5 500,0
[
132,6 720,9 1
1
6 000
5 000
Ц 4 000
а с
•!= з 000
•¡2 2 000 .а
* 1 000 0
5 213
3 738
2 760 1 930
2 578 2 438
2 022
1 742
1 356
601
443
Пп
ч* V
гр «£> П?
С®0
2014
2015
□ Значения на 01.01.2015 р. — Значения на 01.01.2014 р.
237 231 162 149 83 97 67
56
^ & ^ Ь'
/ ГЧ' ГЧ' СУ" ГЧ'У ^^ ^ С\' ГЧ' СУ'
ч^
Ч'
ч5
Обсяг банмвських кредилв, тис. грн
Рис. 2. Розподiл малих i середнiх шдприемств за обсягом кредилв Джерело: складено автором за даними Державно! служби статистики.
Загальний стан ринку кредитування МСП показуе, що на 01.01.2015 р. балансова заборговашсть пГдпри-емств перед банками в 50% випадив не перевищувала 720,9 тис. грн (500 тис. роком ранше). При цьому 25% шдприемств мали кредиторську заборгованiсть до 132,6 тис. грн (проти 80,5 тис. грн на 01.01.2014 р.). Зростання квартильних показниюв зумовлене скороченням ккь-костi позичальникiв у сегментi «до 100 тис. грн» при вГд-носно сталш кiлькостi позичальникiв у шших сегментах.
У даному випадку динамка е показово нерГвно-мiрною. НайбГльшого скорочення зазнали малi кредити: на 30% скоротилася кiлькiсть шдприемств, що мали до 50 тис. грн заборгованост перед банками, на 20% - вГд 50 до 100 тис. грн. Майже не змшилася кГльюсть по-зичальникiв на промiжку 100-1500 тис грн. ВисхГдний тренд показала кiлькiсть позичальникiв ш заборгова-нiсть бГльше 2 млн грн.
Аналогiчнi негативнi тенденцГ! виявляють i вГднос-нi показники використання банювських кредитiв. Так, у 35% позичальниюв сегмента МСП зобов'язання перед банками на 01.01.2015 р. не перевищували 10% власного кашталу. При оптимальному теоретичному сшввГдно-шеннi власного та позикового кашталу 1 : 1 (коефщент незалежносп) [4]. Це свГдчить про потребу кредитно! експансГ! в даному сегментi.
За кризових умов украшсью банки бГльш схильш спГвпрацювати з великими позичальниками, що мають бГльш стабiльнi показники дкльност та запас лГквГдностГ. Данi прюритети мають й економiчне обгрунтування. Мал! пiдприемства Гснують за рахунок бкьшо! маржi та при па-дшш обсягГв продажу першими виходять з ринку. Про-блемним питанням при аналiзi звГтностГ позичальника також е концентрацш - висока залежнiсть вГд одного спо-живача. Вксутшсть альтернативних ринкГв та каналГв збу-ту, особливо притаманна FMCG-сферi, е одшею з основ-них причин банкрутства в умовах економiчно'! кризи.
окргм гншого, вартiсть кредиту мае вГд'емну коре-ляцг! з його сумою. Осккьки стандартнi витрати на оди-ницю продукцГ! у випадку банювського кредитуванняз-начною мгрою залежить вГд ккькост оброблених заявок на одну видану позику, фшансовГ установи защкавлеш в розглядг великих за сумою заявок Г мають закладати до-датковi витрати для менших сум.
Про слабку стратеичну спрямованГсть на клГен-тГв малого та середнього бГзнесу свГдчить те, що в регулярнш звГтностГ 10 укра!нських банив з найбГльшими активами малий та середнш бГзнес ви-дГляеться окремо лише в двох. Розширену шформащю для акцГонерГв надае Райффайзен Банк Аваль у додатках до перюдично! звГтностГ, де кредитний портфель аналГ-зуеться в розрГзГ великих, малих, мкрошдприемств та фГзичних осГб. Сукупно мал! та середнГ пГдприемства формуют вГд 11 до 12% кредитного портфеля [5]. У звГтностГ Приват Банку кредити шдприемствам малого та середнього бГзнесу подаються сумарно Г складають до 1,5% кредитного портфеля [6].
Разом з тим, окремГ лшГ! продуктГв для шдприемств малого та середнього бГзнесу доступш у 8 з 10 ви-щезгаданих банкГв. ПерелГк послуг е стандартним Г скла-даеться з овердрафйв, короткострокових кредитГв на поповнення обГгових коштГв Г середньо- та довгостро-кових ГнвестицГйних кредитГв. Назва продуктГв визна-чаеться маркетинговою полГтикою. ВартГсть залучення коштГв для клГентГв становить у середньому 19-25% за-лежно вГд продукту, що е вищим за ставки для великих шдприемств [7].
ВитГснення з ринку малих пГдприемств мае ряд негативных економГчних наслГдкГв. До них, окрГм безробгг-тя, належать монополГзацш галузей та посилення бар'ера входження на ринок, зростання Гмпорту та зменшення балансу зовнГшньо! торгшль За таких умов необхГдною е
участь третьо1 сторони, защкавлено1 в шдтриманш трен-дiв довгострокового зростання галузей та економiки в цкому. Зазвичай нею виступають державнi або мiжна-роднi органiзацii. У сучаснiй економiчнiй системi iснуе широкий ряд шструменпв штучного стимулювання фiнансово-кредитноi активностi, яю можуть ефективно використовуватись в перюд спаду економiки. 1х можна роздкити на стимулювання попиту (зменшення вартост залучення ресурсiв для позичальника) та стимулювання пропозицй (зменшення ризикiв кредитора).
До першо! групи належить субсидшвання вц-сотково'1 ставки, застосування шструменту кредитних гарантiй, пряма фiнансова шдтримка МСБ, створення державних спецiалiзованих фшансово-кредитних уста-нов. До друго'1: пряме надання комерцшним банкам фiнансування для кредитування МСП, створення або залучення юнуючих гарантiйних товариств, що прийма-тимуть на себе частину ризиюв кредитування.
На рiвнi бвропейсько Союзу функцюнують ор-ганiзацii, метою яких е пiдтримка малого та середнього бiзнесу, - бвропейсью Структурнi 1нвестицшш Фонди (ESIFs), бвропейський 1нвестицш-ний Банк (EIB) та шш1 1х основним iнструментом е га-рантування позик. Деяю краши (наприклад, Швейцарiя та Польща) мають власнi шститути гарантування позик МСП. При цьому Великобританiя, навпаки, надае перевагу прямому наданню банкам кошпв для цкьового кредитування [8].
Найбкьш масштабною бвропейською програ-мою е «1нструмент SME». Прогнозуеться, що протягом реалiзацii програми фiнансування отримають 220-330 тис. SME на суму в1д 14 до 22 млрд евро. На 2016 р. за-планований обсяг фшансування 2,3-3,5 млрд евро для 35,7-53,6 тис. фiрм. Необхцно вцзначити участь укра-'1нських банкiв у цш програмi, якi у 2015 р. розподкили 300 млн евро на кредити вiтчизняним iнновацiйним шд-приемствам.
Механiзм iнструменту передбачае форму порт-фельних гарантий, або сек'юритизацй, з використанням коштiв, передбачених програмами COSME, «Горизонт 2020» та ESIF у поеднанш з ресурсами EIB та бвропей-ського 1нвестицшного Фонду (EIF). Держави-члени само-стiйно обирають шструмент та механiзм впровадження. Як у разi надання гарантiй без верхньо! границi (uncapped guarantees), так i у разi участi в операцiях сек'юритизацй кредитний портфель роздкяеться на три частини, кожна з яких гарантуеться конкретним шститутом:
f наймолодший транш портфеля покривають га-
рантй ESIF (найбкьш ризиковий); f мезоншний транш гарантуеться об'еднаними ресурсами ESIF, 6С (тобто ресурсами, перед-баченими програмами COSME та «Горизонт 2020») та EIF; f старший транш покриваеться за рахунок EIB та, в разi можливосп, нацюнальними банками розвитку.
Таким чином, у разi сек'юритизацй старший транш досягае високих кредитних рейтингш та може бути про-даний iнституцiйним i приватним швесторам. Дана
практика сегментацй портфеля за piBHeM ризику i3 по-дальшим продажем окремих його частин спрямована на залучення приватних iнвесторiв, збкьшуе пропозицiю кредитних ресурсiв. О^м того, у европейських крашах функцюнують i приватнi корпорацй, що надають послу-ги гарантування позик (LGF) [9].
В аспект поширення кредитних гарантш необхiдно вiдмiтити, що, не зважаючи на низьку активнiсть вiтчизняних державних i приватних iнститутiв, на ринку Украши представленi мiжнароднi програми: фонд шдтримки МСБ нiмецького державного банку KfW, програми 6БРР зi сприяння iнвестицiям в енер-гоефективнiсть, кредитш гарантй бвропейського iнве-стицiйного фонду в межах проекту «InnovFin» (у рамках уже згадано! програми «Горизонт 2020») та iншi. Разом з ними функцюнують програми надання консалтингових послуг, поширення шновацшних технологiй, надання доступу до ноу-хау, загального навчання шдприемщв та пiдвищення !х обiзнаностi в можливостях отримання грантiв та пкьгових кредитiв.
Окрiм високо! вартосп ресурсiв, iнфляцiйних очi-кувань та кредитних ризиюв юнують iнституцiйнi та правовi фактори, що заважають розвитку кредитування, у тому чит малого та середнього бiзнесу. Багато експерпв, у тому числi Оргашзацй економiчноl коопе-рацй та розвитку, наголошують на необхiдностi оптимi-зацй законодавчо! бази щодо банкрутства шдприемств (Закон Укра1ни «Про вiдновлення платоспроможносп боржника або визнання його банкрутом»), що функ-цiонуе з 1992 р., з деякими змшами, внесеними у 2011 та 2013 рр. За статистикою 2014 р., середнш вцсоток повернення боргу шдприемствами-банкрутами склав лише 8,6%. Вартють процедур залишалася високою i досягала 42% вартосп конкурсно! маси, а весь процес визнання неплатоспроможносй займав у середньому 2,9 роки [1]. Слабка захищенють штереав кредиторiв та ви-сокi ризики повно! втрати кошпв у разi банкрутства позичальника стримують як банки, так i iнших iнвесторiв.
З шшого боку, пiдприемцi, якi не змогли виконати ва сво! зобов'язання в процеа банкрутства, не можуть зарееструвати нову оргашзацш, отримати кредит або укласти договiр поруки протягом трьох роюв пiсля ого-лошення банкрутства.
До шституцшних перешкод належить i слабка розвиненiсть небанкiвських каналiв залучення фондiв пiдприемствами. В Украlнi до них належать кредитш спкки, лiзинговi компанй, венчурнi фонди. Укра1на мала високий потенщал розвитку лiзингових послуг: у 2010 р. вони сягали 3% ВВП. Однак за першi дев'ять мюящв 2014 р. сума лiзингових контрактiв скоротилася на 82% у порiвняннi з аналогiчним перюдом попередньо-го року. Венчурний каштал також недостатньо поши-рений в УкраМ. Венчурнi фонди працюють на пiдставi закону «Про iнститути спкьного iнвестування». Дiюча нормативно-правова база перешкоджае розвитку венчурного фiнансування, обмежуючи участь шституцшних iнвесторiв i держави у формуваннi пропозицй венчурного кашталу. Крiм того, недостатньо опрацьований захист прав акцiонерiв цих фондiв.
ВИСНОВКИ
Сьогодш багато факторiв свiдчать про вцновлен-ня кредитування малого та середнього бiзнесу. Проте залишаються ряд аспекйв, що стримують дану сферу: f високi iнфляцiйнi очiкування та iншi економiч-нi ризики, що зумовлюють високу номшальну вартiсть ресурйв для банкiв. Прiоритетнiсть формування банювських резервiв жорстко регламентуе розподк залучених коштiв та об-межуе 1х пропозицiю на кредитному ринку; f особливостi функцiонування пiдприемств МСП 1х менш захищеними вiд впливу падшня економiки. Ризики '1х банкрутства значно вищi за ризики великих шдприемств; f висока вартiсть запозичення катталу для МСП. Поточнi тенденци зниження вцсоткових ставок вiдображаються у шдвищенш попиту зi сторони пiдприемств; f нереалiзований потенцiал iнструментiв гаран-тування кредипв для пiдтримки розвитку малого та середнього шдприемництва. Пред-ставлення на украшському ринку мiжнарод-них програм е позитивним фактом, проте ак-тивнiсть вiтчизняних iнститутiв залишаеться вкрай низькою; f серед правових та гнституцшних обмежень в1д-значаються слабка захищешсть iнтересiв кредитора в разi банкрутства позичальника та об-межене поширення альтернативних (небанкш-ських) джерел фiнансування - кредитних спкок, лiзингових компанiй, венчурних фондiв через застарку законодавчу базу.
Усунення цих перешкод шляхом вивчення та iмп-лементаци найкращих практик суттево розши-рить ринок кредитування та швестицш в малий та середнш бiзнес Украши i створить базу для стабкь-ного економiчного зростання. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. SME Policylndex: EasternPartnerCountries 2016. Assessing the Implementation of the Small Business Act for Europe [Елек-тронний ресурс] // The Organization for Economic Co-operation and Development (OECD). - 2015. - Режим доступу : http://www. oecd.org/countries/ukraine/sme-policy-index-eastern-partner-countries-2016-9789264246249-en.htm
2. Опитування про умови кредитування [Електронний ресурс] // Аналггичний звiт. - Нацюнальний банк УкраТни. -2016. - Режим доступу : https://bank.gov.ua/control/uk/publish/ category?cat_id=20231434
3. Основнi показники дiяльностi банкiв УкраТни [Електронний ресурс] // Нацюнальний Банк УкраТни. - 2016. - Режим доступу : https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_ id=28905601&cat_id=25365601
4. Васильчак С. В. Оцiнка кредитоспроможностi позичальника як один з метс^в забезпечення економiчноТ безпе-ки банку / С. В. Васильчак, Л. Р. Демус // Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2012. - Вип. 22. - С. 154-161.
5. Фшансова звггшсть АТ «Райффайзен Банк Аваль» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.aval.ua/ ru/about/bank_reports/
6. Фшансова звггшсть АТ «Приватбанк» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://privatbank.ua/about/finansovaja-otchetnost/
7. Проценты ставки : статистичний випуск. - Нацюнальний Банк УкраТни, 2015. - № 12.
8. Панцир С. Политика тдтримки МСБ: доступ до фшан-сово-кредитних ресурав (Policy Paper) / Серий Панцир, Андрш Когут. - К. : ёвропейський шформацшно-дошдницький центр, 2015. - 32 с.
9. SME lending and competition: an international comparison of markets [Електронний ресурс] / Institute For Employment Studies. - 2016. - Режим доступу : http://www.employment-stud-ies.co.uk/resource/sme-lending-and-competition-international-comparison-markets
Науковий KepiB^K - Бабяк Н. Д., кандидат економiчних наук, професор кафедри корпоративних фшанав i контролшгу, заступник завщувача кафедри з навчально-методичноТ роботи ДВНЗ «КиТвський нацiональний економiчний унiверситет 1мен1
Вадима Гетьмана»
REFERENCES
"Finansova zvitnist AT "Raiffaizen Bank Aval"" [Financial statements of JSC "Raiffeisen Bank Aval"]. https://www.aval.ua/ru/ about/bank_reports/
"Finansova zvitnist AT "PryvatBank"" [Financial statements of JSC "PryvatBank"]. https://privatbank.ua/about/finansovaja-otchetnost/
"Osnovni pokaznyky diialnosti bankiv Ukrainy" [Main indicators of activities of Ukrainian banks]. Natsionalnyi bank Ukrainy. https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_ id=28905601&cat_id=25365601
"Opytuvannia pro umovy kredytuvannia : analitychnyi zvit" [A survey on lending conditions : an analytical report]. Nat-sionalnyi bank Ukrainy. https://bank.gov.ua/control/uk/publish/ category?cat_id=20231434
Protsentni stavky: stat. vypusk, no. 12 (2015).
Pantsyr, S., and Kohut, A. Polityka pidtrymky MSB: dostup do finansovo-kredytnykh resursiv [Policies to support SMEs: access to financial-credit resources]. Kyiv: Yevropeiskyi informatsiino-doslid-nytskyi tsentr, 2015.
"SME Policy Index: Eastern Partner Countries 2016. Assessing the Implementation of the Small Business Act for Europe" The Organization for Economic Co-operation and Development (OECD). http://www.oecd.org/countries/ukraine/sme-policy-index-east-ern-partner-countries-2016-9789264246249-en.htm
SME Lending and Competition: an International Comparison ofMarkets. UK: Institute For Employment Studies, 2016.
Vasylchak, S. V., and Demus, L. R. "Otsinka kredytospromozh-nosti pozychalnyka yak odyn z metodiv zabezpechennia ekono-michnoi bezpeky banku" [The credit rating of the borrower as one of the methods of ensuring economic security of the Bank]. Nauko-vyi visnyk NLTU Ukrainy, no. 22 (2012): 154-161.
CL
LQ
О
QQ О
о
CL
о =п <c
<
о
ш
