CC BY
87
IK
нлты
ЫКРА1НИ
BlUIÄl®
Науковий BicH и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280417 Article received 14.03.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 338.46.330.341.1
ISSN 1994-7836 (print) Ш1 ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author O. V. Major Olga_major@ukr.net
О. В. Майор, Н. А. Свелеба
Львiвський тститут економк i туризму, м. Львiв, Украта
ДЕЯК1 ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ Ф1НАНСОВО-КРЕДИТНИХ 1НСТРУМЕНТ1В 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ ПЩПРИеМСТВ СФЕРИ ПОСЛУГ
Розглянуто проблеми формування в сучасних умовах iнструментiв iнновацiйного розвитку тдприемств сфери послуг. Дослiджено тдприемства сфери послуг (торпвля, готел^ тдприемства харчування, туристичнi фiрми). Визначено основт джерела фшансування iнновацiйного розвитку тдприемств сфери послуг. Встановлено, що фшансове забезпечення шнова-цiйного розвитку малих тдориемнильких структур здiйснюють переважно за рахунок власних джерел. Визначено роль i значения фшансово-кредигаих iнструментiв для шновацшного розвитку сфери послуг. Визначено роль i мiсце банкiвського кредитування у фiнансуваинi iиновацiйного розвитку тдприемств сфери послуг. З'ясовано мiсце та значення використання лiзиигу як шструменгу забезпечення iиновацiйного розвитку малих тдприемницьких структур. Розглянуто роль франчайзингу та факторингу в забезпеченш шновацшного розвитку тдприемницьких структур. Запропоновано створення ефек-тивно! франчайзингово! мережi як засобу фшансування шновадшно! дiяльностi малих тдприемницьких структур. Рекомендовано укра!нським тдприемницьким структурам у системi фшансового забезпеченням бiзнесовоl дiяльностi використову-вати форфейтинг. Визначено, що перспективним для фшансування шновацшного розвитку тдприемств сфери послуг е за-лучення кредитних спiлок та страхових компанiй. Запропоновано реформувати структуру банювського сектора з метою створення банюв другого рiвия, якi б здiйсиювали кредитування на тльгових умовах. Запропонованi рекомендацп е базови-ми у формуваинi фшансово-кредитного механiзму iиновацiйного розвитку пiдприемств сфери послуг.
Ключовi слова: самофшансування; швестицп; кредит; акцюнування; лiзииг; франчайзинг; кредитт спiлки.
Вступ. В умовах розвитку сучасного суспшьства, одним i3 основних ranpHMiB економiчного зростання пiдприeмств сфери послуг е 'х iнновацiйний розвиток, що передбачае використання принципово нових прог-ресивних теxнологiй та розроблення меxанiзмiв реалiза-ци управлiнськиx ршень в iнновацiйнiй дiяльностi.
Сучаснi економiчнi умови потребують штенсивно' шновацшно' дiяльностi, ефективно' оргатзаци досль джень та розробок, нововведень, зниження шнова-цшних ризик1в, стратегiчного управлiння в шнова-цiйнiй дiяльностi пiдприемств сфери послуг. Тому, щоб не втратити сво'х позицiй на ринку та здшснювати ефективну iнновацiйну дiяльнiсть, тдприемницьш структури сфери послуг змушенi шукати новi джерела й форми iнвестування та систему заxодiв щодо його фь нансово-кредитно' пiдтримки.
Анaлiз останшх дослщжень i публiкацiй. Пробле-мi формування фшансово-кредитних iнструментiв iнно-вацiйного розвитку тдприемств сфер послуг придшили багато уваги вичизняш вченi. Особливого значення на-бувають дослвдження теоретичних i методологiчниx проблем розвитку сфери послуг. Значний внесок у дос-лвдження зазначено' проблеми зробили так1 вчеш, як: О. М. Колодзiев, О. Г. Возняк, М. А. Дмитренко, Я. Б. Дропа та ш.
У наведених вище працях авторiв дослвджено мето-
дологiчнi, теоретичнi та практичш аспекти формування фiнансово-кредитного мехашзму iнновацiйного розвитку сфери послуг. Однак недостатньо придшено уваги розробленню стратеги iнновацiйного розвитку з вико-ристанням фiнансово-кредитниx iнструментiв.
Формулювання щлей роботи. Незважаючи на вiйськовi ди на сxодi УкраТни та iншi дестабiлiзацiйнi фактори, спостерiгаеться деяке пожвавлення економiч-но' дiяльностi в уах галузях нацiонального господар-ства. З огляду на це поступово збшьшуеться обсяг нада-них послуг населенню, а отже, ця тенденцiя приводить до сприятливих змiн у структурi сфери послуг. Очшува-нi позитивш змiни висувають на перший план потреба формування стратеги iнновацiйного розвитку тдприемств сфери послуг. Практична реалiзацiя мехашзму шновацшного розвитку тдприемств сфери послуг передбачае насамперед формування достатшх фшансо-вих джерел iз використанням фiнансово-кредитного iнструментарiю.
Метою роботи е розроблення рекомендацш щодо формування та використання наявного фшансово-кре-дитного шструментарш для забезпечення шновацшного розвитку тдприемств сфери послуг.
Опис основного мaтерiaлу дослщження. Шд фь нансовим забезпеченням шновацшного розвитку О. М. Колодiзев пропонуе розумiти сукупнiсть економiчниx
1нформащя про aBTopiB:
Майор Ольга Володимирiвнa, канд. екон. наук, доцент, кафедра облту i фiнансiв. Email: Olga_major@ukr.net
Свелеба Нaтaлiя Андрмвна, канд. екон. наук, доцент, кафедра облЫу i фшанав. Email: Olga_major@ukr.net
Цитування за ДСТУ: Майор О. В., Свелеба Н. А. Деяк особливост формування фшансово-кредитних шструмен^в iнновацiйного
розвитку тдприемств сфери послуг. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. Серiя Економiчна. 2018, т. 28, № 4. С. 92-96 Citation APA: Major, O. V., & Sveleba, N. A. (2018). Some Features of Formation of Financial and Credit Instruments of Innovative Development of Service Sector Enterprises. Scientific Bulletin of UNFU, 28(4), 92-96. https://doi.org/10.15421/40280417
ввдносин, що виникають з приводу пошуку, залучення i ефективного використання фшансових ресурсiв, а та-кож оргатзацшно-управлшських принципiв, методiв i форм впливу цих ресурав на iнновацiйний розвиток на-цюнально! економiки (Kolodiziev, 2011). Найпоширет-шим е визначення фшансового забезпечення шнова-цшно! дiяльностi як комплексу методiв та iнструментiв впливу на шновацшну дiяльнiсть, що реалiзуеться в рiз-них формах через ввдповвдну систему фiнансування (Vozniak & Kuznietsova, 2007, р. 22). Фшансове забезпечення шновацшно! дiяльностi передбачае реалiзацiю за-ходiв iз залучення необхвдного обсягу фiнансових ресурав для фiнансування нововведень пiдприемства. Ос-новним завданням фiнансового забезпечення е прийняття рiшень щодо визначення джерел фшансуван-ня шновацшно! дiяльностi, формування необхiдних !х обсягiв та оптишзаци.
Сьогоднi фiнансове забезпечення iнновацiйного роз-витку малих пiдприемницьких структур сфери послуг здiйснюють за власнi джерела фiнансових ресурсiв (са-мофiнансування); за кошти мiсцевих бюджетiв; креди-пв банков (меншою мiрою через висош процентнi ставки); за кошти вичизняних й iноземних iнвесторiв (!хня частка в загальному обсязi фшансування вкрай низька) та iнших джерел. За розмiрами пiдприемства сфери послуг належать до малих та середтх тдприемницьких структур. Малi тдприемства здiйснюють капiтальнi вкладення переважно на основi самофiнансування, що звужуе !хт можливостi розширеного вiдтворення фго-ра & Danylkiv, 2011, р. 163). Самофшансування малi пiдприемницькi структури здшснюють за допомогою власних коштiв у частит чистого прибутку та аморти-зацiйних вiдрахувань. Значущiсть цих практично бе-зальтернативних грошових каналiв ще бiльше тдси-люеться тим, що внаслщок особливо! чутливостi до впливу деструктивних макроекономiчних факторiв (низький сукупний попит, шфлящя, падiння сукупного виробництва i т. iн.) та коливань ринково! кон'юнктури малi суб'екти господарювання змушенi частiше змшю-вати технологи та напрями дiяльностi, здiйснювати ро-тацiю, модернiзацiю та нарощування обладнання, щоб вижити у конкурентному протистоянт з великим та се-редтм виробництвом. Цi вимоги належать i до сфери послуг.
Саме так, через дефщит власних коштiв, що е основ-ним джерелом фшансування шновацш, iнновацiйна по-лiтика малих тдприемницьких структур сфери послуг мае короткотермшовий характер i не дае змоги забезпе-чити умови для подальшого розвитку.
Одним iз найпоширетших способiв пiдтримки ш-новацшно! дiяльностi малих пiдприемницьких структур сфер послуг е баншвське кредитування. Кредити комерцшних банков е вагомим фшансовим шструмен-том стимулювання та забезпечення шновацшно! дiяль-ностi, оск1льки потреба повернення позики в установлений термш вимушуе позичальника прискорювати ш-новацiйний процес. Проте, на жаль, кредитами тдприемства користуються не часто, i цьому е причини: достатньо високий рiвень процентних ставок за бан-к1вськими кредитами, переважно поточний i коротко-термiновий характер баншвських пасивiв, великий кре-дитний ризик, ризик змши процентних ставок, низька лкыдтсть об'ектiв застави.
Сучасш умови диктують банк1вським установам те, що вони повинш бути головними центрами фшансування шновацш, видавати кредити на випуск ново! продукций товарiв, робiт i освоения ново! технологи, розробку ново! техшки. Банки не просто мають видавати довго-термiнову позику, а самi повиннi рекомендувати новов-ведення на основi альтернативних проектiв i бiзнес-пла-нiв, на як1 доцiльно брати кредит, виступати як пайови-ки з подальшою участю у прибутках (Kychuk, 2009, р. 22). О^м цього, варто зазначити, що банки перевiря-ють витрати за iнновацiйним проектом, термiни його здiйснення, а також контролюють строки погашення кредиту, стаючи при цьому рiвноправним партнером тдприемницьких структур. Завдяки цьому створюеться конкурентна база фшансування: банк вибирае найефек-тивтш, з найменшим ризиком для кредитування шно-вацiйнi проекти й оргатзаци, а тдприемницьш структури - банк, що пропонуе вигiднiшi умови видачi кре-дипв.
Альтернатива кредитуванню може бути акцюнуван-ня. Акцiонування, як вид залучення грошових кошпв, мае на увазi передачу (продаж) деяко! частини власнос-тi iншiй особi. При цьому грошовi кошти, одержанi тд-приемством, залишаються в його активi, осшльки !х повернення не передбачено, але в рамках договору акць онування обмовляеться вид повернення позикових засо-бiв. Це може бути або виплата грошового е^валента дивiдендiв Несторам, або iнвестори самi можуть реаль зувати свою частку власностi в майш пiдприемства. Зазвичай це акци, як1 можна продати iншому iнвестору або назад пiдприемству - кредитодержателю. Шд-приемцям, що зважились на такий вид отримання грошових кошпв, варто пам'ятати, що пайове фшансування передбачае участь швестора в менеджмента пiд-приемства.
Достатньо поширеним методом та потужним iм-пульсом активiзацil шновацшно! тдприемницько! дь яльносп, а також системи фiнансування реального сектору економiки, можна вважати лiзинг, оск1льки саме з ним пов'язують певш нади на виршення проблем браку коштiв для оновлення матерiально-технiчно! бази та структурно! перебудови економiки загалом (Danylkiv, 2012, р. 226). Активiзацiя лiзингових послуг е досить значним шструментом для шновацшного розвитку малого тдприемницького бiзнесу, адже це достатньо ефективний споаб залучення додаткових коштiв; чудова альтернатива банк1вському кредитуванню, осшльки умови лiзингу досить прозорi та зумовлеш вiдсутнiстю прихованих платеж1в; е одшею з найцiкавiших форм швестування, що здатнi значно пожвавити процес вщ-творення виробництва; надае потужний поштовх про-цесам приватизацi!, оновлення технолопчного парку наявних пiдприемницьких структур i на вигiдних умо-вах дае змогу отримувати найсучасшше вггчизняне та закордонне обладнання (Danylkiv, 2012, р. 226). Поши-рення лiзингових вiдносин зменшуе напруження, пов'язане з виключно банк1вським фiнансуванням, сти-мулюе торгiвлю найновiшими капiтальними благами й технолопями.
Останнiм часом у перюдичних виданнях з'явилася низка публiкацiй, як популяризують франчайзинг як ефективний зааб фiнансування iнновацiйно! дiяльностi малих тдприемницьких структур, зокрема, сфери пос-
луг. У цих роботах франчайзинг виступае як високо-ефективний тандем малого i великого бiзнесу, один iз найефективтших способiв розвитку бiзнесу для фiрм, що вже досягли устху i бажають розвиватись далi, та найкраща можливють органiзувати надiйну власну справу для дрiбного пiдприемця, одна з найбшьш ефек-тивних форм штеграцп малих господарських структур та корпорацш (Vamalii, 2002). Для б!знесмена-початшв-ця найцiннiший i найкориснiший прившей - це можли-вiсть використати вже вщпрацьоват технологi! й об-ладнання, що виправдали себе, послуги з постачання, рекламт матерiали, ведому та популярну торговельну марку, отримувати постiйно методичну, технологiчну та iнформацiйну пiдтримку й можливють навчатися i одержувати консультацп в процесi бiзнесово! д!яльнос-т! Так1 можливостi надають зазвичай велик! корпорацп, як1 уже мають досвщ ведення бiзнесу, знання, е власни-ками ноу-хау й здобули визнання у свт бiзнесу та у споживачiв. Саме франчайзинг, як найефективтша схема ведення бiзнесу, створюе сприятлив! й необхiднi економiчнi передумови для малих тдприемницьких структур, даючи змогу скористатись уама можливостя-ми великих корпорацш.
Налагодження ствпрац з устшним франчайзером допомагае малим суб'ектам господарювання у сфер! послуг виршити властив! !м проблеми. Зокрема, мож-ливють стати самостшним тдприемцем з мшмальними початковими каштальними вливаннями за всеб!чно! тдтримки досвщченого франчайзера та низькою в!ро-пдтстю банкрутства пор!вняно з шшими др!бними тд-приемствами. Така тдтримка може набувати форми ввдкритого доступу до кредитних ресурав як товарних, так ! грошових, можливють за пом!рну плату викорис-товувати результати широкомасштабних рекламних за-ход!в, наукових розробок ! маркетингових дослщжень, як1 пров!в франчайзер.
Значною е роль франчайзингових вщносин й у вирь шент властиво! укра!нським малим тдприемницьким структурам проблеми посилено! конкурент! на ринку. Використання випробуваних на практиц й позитивно зарекомендованих технологш франчайзера дае змогу тдприемству франчайз! виготовляти конкурентоспро-можну продукцш. Передача франчайзером спетальних знань за допомогою навчання та професшних консуль-тацш з управлшня тдприемством ввдкривае шляхи для створення торговельних точок, устшно конкуруючих з шшими тдприемствами, що функцюнують на тому самому ринку. А набуття за короткий термш необхвдних спетал!зованих знань, навчаючись за перев!реною часом ефективною програмою франчайзера й отримуючи навички роботи вщповвдно до стандарпв високо! якос-п, дае змогу уникнути труднощ!в з тдбором надшних дшових партнер!в.
Доцшьно рекомендувати укра!нським тд-приемницьким структурам сфери послуг у систем! фь нансового забезпечення фшансово-господарсько! д!яль-носп використовувати форфейтинг. Ця форма фшансу-вання шновацш здатна значно пожвавити шновацшний розвиток малих тдприемств. Форфейтинг е фшансо-вою операщею, яка перетворюе комерцшний кредит на баншвський за допомогою кутвл! боргу в кредитора. 1нвестор за браку кошпв для вкладення в шновацп ви-писуе вексел! й одержуе вщстрочення платежу, а також
гарант банку щодо забезпечення платеж1в. Отже, банк, який здiйснюe форфейтинговi операцп, проводить фь нансування шновацшно! дiяльностi, а в покупця з'яв-ляеться можливiсть кредитування всього шновацшного проекту.
Актуальним стае дослвдження такого фшансового iнструмента, як факторинг - здатного подолати зазначе-нi вище труднощi, при цьому вiн найбшьше пiдходить для сучасних процесiв розвитку малого бiзнесу. Основ-не завдання факторингу - органiзувати взаемоввдноси-ни постачальника з покупцями так, щоб постачальник зм^ надавати вагомi вiдгермiнування платежу, не вщ-чуваючи дефiциту оборотних кошпв. Факторинг мо-жуть використовувати малi пiдприемства як потужний iнструмент для тдтримки конкурентоспроможно! пози-цп на ринку. З його допомогою малi тдприемницьш структури можуть збiльшити обсяг продаж^в, к1льк1сть покупцiв i конкурентоспроможтсть, надавши покуп-цям вiдтермiнування.
О^м цього, варто зазначити, що у розвинених кра-!нах страховi компанп та пенсiйнi фонди е активними учасниками в розвитку шновацшно! спрямоваиосп малого тдприемництва. Цi фiнансовi посередники е суб'ектами фiнансово-кредитно! системи, яш забезпечу-ють акумулювання заощаджень iндивiдуальних швес-торiв та переливання коштiв вiд кредиторiв до пози-чальник1в.
В Укра!'т функцiя страхових компанiй та недержав-них пенсшних фондiв, як фiнансового джерела шнова-цiй у мале пiдприемництво, залишаеться нереалiзова-ною. Отже, держава повинна створити реальт можли-востi для надання iнституцiйними iнвесторами коштiв для здшснення iнновацiйних проектiв, особливо пред-ставниками малого тдприемництва. Особливо актуальним е завдання висвилити й обгрунтувати потенцшш можливостi кредитних стлок як ефективного ринково-го мехашзму альтернативного фiнансування шнова-цiйно! дiяльностi суб'ектiв малого пiдприемництва, що дае змогу максимально наблизити фiнансовi послуги до споживачiв, створити належнi умови для довготермшо-вого кредитування iз застосуванням сучасно! ринково! iнфраструктури й фшансових iнструментiв (Danylkiv, 2013, p. 67-68).
До переваг таких стлок перед шшими фшансовими установами позабаншвсько! системи треба ввднести максимальну наближетсть !х до безпосереднiх отриму-вачiв послуг, а також можливiсть позичальника за спро-щеною схемою отримати кредит навиъ у незначних розмiрах. Кредитнi спiлки також мають змогу зважеш-ше вiдбирати членiв стлок, а отже, i сво!х ктентпв, тому пiд час видачi кредиту можна не так ретельно пере-вiряти кредитоспроможнiсть позичальника. О^м цього, варто наголосити, що юнують сфери, в яких кре-дитт спiлки можуть демонструвати адекватнi результата дiяльностi i на рiвних конкурувати з банк1вськими установами (Danylkiv, 2013, p. 68). По-перше, мшрокре-дитування i кредитування малого тдприемництва не буде приносити банку таких доходiв, як кредитування корпоративних ктентпв. Для компенсацi! видатк1в i ри-зик1в пiд час видачi дрiбних кредитiв банки використо-вують тдвищет вiдсотковi ставки i жорсткiшi умови забезпечення виконання зобов'язань, що ютотно знижуе привабливiсть таких кредитiв для позичальнишв. Тому цю нiшу можуть використати саме кредитт спiлки. По-
gpyre, ^ÍHaHCOBO-eKOHOMÍHHa Kpu3a npu3Beia go BigToKy rpomoBHx KomTÍB 3 geno3HTHHx paxyHKÍB KoMepmnHux 6aHKÍB, Це crocyeTbca He TiibKH thx ycTaHOB, aK Main npo6ieMH y cboïh giaibHocTÍ, a h gocTaTHbo ctíhkhx. Ta-Ka cmyama npu3Beia go HaKonuneHHa rpomen Ha pyKax $Í3hhhhx oci6. TpHMaTH BeiHKÍ cyMH b yMOBax nocTÍHHo-ro 3pocTaHHa iHgeKcy цiн HegopenHo. ToMy ïx noBepHeH-Ha 6yge BÍg6yBamcb y tí ^rnahcobí ycTaHoBH, aKÍ noegHa-roTb BHcoKy HagiHHÍCTb Í3 npuHHaTHoro goxigHÍCTM (Danylkiv, 2013, p. 68; 116).
BpaxoByronu toh $aKT, mo goBipa neBHoï nacrnHH HaceieHHa go 6aHKÎBCbKoï CHCTeMH gemo noxuTHyiacb, y KpegHTHHx cniioK 3'aBiaeTbca peaibHa MoxiHBÍcTb npu-BepHyTH go ce6e 6iibme yBaru i cnpuaTH nepeToKy BÍib-hhx rpomoBHx KomTÍB Ha cboï paxyHKH. TaK caMo HeBH-rigHo 6aHKaM 3aiyHam HeBeiHKÍ geno3HTH Ha kopotkí TepMÍHH. y цbOмy cerMeHTÍ TaKox MaroTb npoaBHTuca KpegHTHÍ cniiKH, ge, Ha BÍgMÍHy Big 6aHKÍBCbKHx ycTaHoB, i BÍgcoTKoBÍ CTaBKH MoxyTb 6yTH BHmuMH, a 3aiynem BÍibHÍ rpomoBÍ KomTH HaceieHHa 6ygyTb cnpaMoBaHÍ b KpegHTyBaHHa i caMoro HaceieHHa, i gpi6Horo 6Í3Hecy $i-3HHHHX oci6 - cy6'eKTÍB пigпpнeмннцbкoï giaibHocTÍ (Dmytrenko, 2003).
Biiciiobuii. OTxe, MoxHa 3po6uTH bhchobok, mo BÍg-cyTHicTb gocTaTHboro ^ÍHaHcoBoro 3a6e3neneHHa Maiux пigпpнeмннцbкнх CTpyKTyp c$ep nociyr e roioBHoro npuHHHoro raibMyBaHHa guHaMÍHHoro po3BHTKy цboro ceKTopa BÍTHH3HaHoro пigпpнeмннцтвa b yMoBax yKpa-ÏHCbKoro CborogeHHa. y cynacHHx yMoBax 3a6e3nenHTH ^ÍHaHcyBaHHa ÍHHoBaqÍHHHx 3míh HeMoxiHBo TÍibKH ne-pe3 6rogxeTHy cucTeMy a6o 6aHKÍBCbKHH ceKTop. ,3,ia CTBopeHHa miicHoï CHCTeMH, aKa 3a6e3nenHTb HaiexHy nigTpHMKy po3BHTKy giaibHocTÍ Maiux Ta cepegHÍx nig-npueMCTB c^epu nociyr Ta ïï ÍHHoBaqÍHHy cnpaMoBaHÍcTb Heo6xigHHMH KomTaMH, noTpi6Ha "3MÍmaHa" Mogeib ïx ^ÍHaHcyBaHHa, aKa BKironae gepxaBHe cnpuaHHa po3BHT-Ky cпeцiaIiзoвaннх 6aHKÍBcbKux KpegHTHHx ycTaHoB, He-6aHKÍBcbKux ^ÍHaHcoBHx nocepegHHKÍB (3oKpeMa, íhcth-TymnHux ÍHBecTopÍB), aibTepHaTHBHy ynacTb gepxaBH b MeTogoiorÍHHoMy Ta npaBoBoMy 3a6e3neneHHÍ.
Ha Hamy gyMKy, gia Toro, mo6 Maie пigпpнeмннцтвo c$ep nociyr e^eKTHBHo ^yHKqioHyBaio b yKpaÏHcbKÎH eкoнoмiцi Ta gaBaio no3HTHBHÍ ÍHHoBaqiHHÍ pe3yibTaTH, ocKÍibKH boho цe po6HTb y npoBÍgHHx KpaïHax cBÍTy, ic-Hye noTpe6a nocHiHTH нaцioнaIbнy ÍHHoBaqÍHHy cHcTeMy Ta ÍH^pacTpyKTypy b ÍHTepecax Maiux ÍHHoBaqiHHHx nig-npHeMcTB, 3oKpeMa:
1. Pe^opMyBaTH caMy cTpyKTypy 6aHKÍBcbKoro ceKTopa. Cbí-tobhh gocBÍg cBÍgHHTb, mo 6aHKÍBcbKHH ceKTop, mo cKia-gaeTbca 3 gBox iaHoK - цeнтpaIbнoгo 6aHKy i KoMep-mnHHx 6aHKÍB, He b 3Mo3Í 3a6e3neHHTH cepegHbo- i goB-roTepMÍHoBoro KpegHTyBaHHa MaiHx KiieHTÍB. ,fl,ia ^oro Heo6xigHo míx цнмн gBoMa pÍBHaMH no6ygyBaTH neBHHH 6y^ep - 6aHK gpyroro pÍBHa, cпeцiaIbнy KpegHTHy ycTa-HoBy, aKa 3a paxyHoK gepxaBHHx KomTÍB 3gincHroBaTHMe pexHM KpegHTyBaHHa 3 MeToro cnpHaHHa po3BHTKy, a He oTpHMaHHa KoMepmnHoro npH6yTKy.
2. nigBHmHTH npaBoBy 3axHmeHÍcTb KpegHTopÍB Ta cTBopu-TH ÍHCTHTymHHy MoTHBamro 3aiyneHHa KoMepmnHHx 6aHKÍB go KpegHTyBaHHa Maioro mgnpueMHH^rBa y c^epi nociyr gia ïx ÍHHoBamnHoro po3BHTKy.
3. nepeg6aHHTH KoMnieKc 3axogÍB 3 ygocKoHaieHHa BÍgHo-chh "6aHK-KiieHT". 3 MeToro 3MeHmeHHa agMÍHÍcTpaTHB-hhx Ta onepaTHBHHX BHTpaT KoMepmnHHx 6aHKÍB Heo6-xigHo 3anpoBagHTH pexHM niibroBoro onogaTKyBaHHa
npu6yTKy KoMepmnHHx 6aHKÍB, mo KpegHTyroTb MaiHH 6Í3Hec, 3oKpeMa, nignpueMcTBa c^ep nociyr, Ta 3HH3HTH HopMaTHBH o6oB'a3KoBoro pe3epByBaHHa gia 6aHKÍB, aKÍ 3gincHroroTb KpegHTyBaHHa cy6'eKTÍB Maioro nig-пpнeмннцтвa.
4. nigTpHMaHHa TaKoro KoHcTpyKTHBHoro ^ÍHaHcoBoro ÍHcTpyMeHTy, aK ^ÍHaHcoBHn iÍ3HHr, aKHH 3a cBoero e^eK-THBHÍcTro pÍBHocHibHHH goBroTepMÍHoBoMy KpegHTyBaH-Hro.
5. C^opMyBaTH ym^ÍKoBaHy gepxaBHy noiÍTHKy nigTpuMKH He6aHKÍBcbKHX ^ÍHaHcoBHX ycTaHoB Ta cucTeMy HaBHaHHa ^axÍBmB KpegHTHHx cniioK. ToMy, oKpÍM пpoцegyp i Tex-Hoiorin, KpegHTHHM cniiKaM Heo6xigHÍ HacaMnepeg goB-roTepMÍHoBÍ h gemeBÍ ^ÍHaHcoBÍ pecypcu, gia noro Heo6-xigHo 3aiynaTH ïx go peaIiзaцiï nporpaM gepxaBHoro цiIboвoгo MÍKpoKpegHTyBaHHa Maioro mgnpHeMHH^raa, nporpaM MÍxHapogHHX ^ÍHaHcoBHX opгaнiзaцiп Ta nporpaM HEY b pexHMÍ pe^ÍHaHcyBaHHa Ta цiIboвнх Kpegu-tíb кoмepцiпннх 6aHKÍB. ^k MeTog y ^oMy nuTaHHÍ mo-xe gaTH e^eKT TaKox cTBopeHHa npu acomamax KpegHTHHx cniioK ^oHgÍB nigTpHMKH iÍKBigHocTÍ.
6. CTBopeHHa i po3BHToK e^eKTHBHoï ^paHHan3HHroBoï Me-pexi, ocKÍibKH BÍgcyTHÍcTb 3HaHb Ta gocBÍgy 3 ^oro nu-TaHHa, He gae 3Moru BÍTHH3HaHHM MaiHM nignpueMnaM npaBHibHo BHKopucToByBaTH цeп noTyxHHH ÍHcTpyMeHT ÍHHoBamnHoro po3BHTKy.
PeaiÍ3yroHH HeBÍgKiagHÍ 3axogu 3 ÎHHoBaqiHHoï noii-
THKH cborogHÍ, mh ÍHBecTyeMo b Man6yTHe YKpaÏHH, $op-
MyeMo нaцioнaIbнi KoHKypeHTHÍ nepeBaru i craoproeMo
HagÍHHHH ^yHgaMeHT gia Mogepm3amï Ta iнтerpaцiï Ha-
moï KpaÏHH go eBponencbKoro i cBÍToBoro po3BHTKy.
nepe^ÍK BHKopHCTaHHx g»epe^
Danylkiv, Kh. (2013). Kredytni spilky yak alternatyvne dzherelo dlia kredytuvannia maloho pidpryiemnytstva. Aktualni problemy funktsionuvannia hospodarskoi systemy Ukrainy: mater. KhKh Mizhnar. nauk. konferentsii studentiv, aspirantiv ta molodykh uc-henykh, (pp. 67-68), 17-18 travnia 2013, m. Lviv, Ukraina. [In Ukrainian].
Danylkiv, Kh. P. (2012). Lizynhovi posluhy yak perspektyvna forma rozvytku malykh pidpryiemnytskykh struktur. Finansovo-ekono-michni problemy suchasnoho svitu: shliakhy i perspektyvy yikh vyrishennia na mikro-, makro- ta meha-rivniakh: mater. I-oi Vse-ukr. nauk.-prakt. konf. studentiv, aspirantiv i molodykh vchenykh, (pp. 225-227), 24 liutoho 2012 r., m. Kremenchuk, Ukraina. Kre-menchuk. [In Ukrainian].
Dmytrenko, M. A. (2003). Rol derzhavy u pidtrymtsi ta stymuliuvanni innovatsiinoi diialnosti. Visnyk Ukrainskoi akademii bankivskoi spravy, 1, 77-81. [In Ukrainian].
Dropa, Ya. B., & Danylkiv, Kh. P. (2011). Osnovni dzherela finanso-vo-kredytnoho rozvytku maloho pidpryiemnytstva. Ekonomichnyi prostir, 52(2), 161-173. [In Ukrainian].
Kolodiziev, O. M. (2011). Finansove zabezpechennia innovatsiinoho rozvytku natsionalnoi ekonomiky. Doctoral Dissertation for Economic Sciences (08.00.08 - Money, Finance and Credit). DVNZ "Ukrainska akademiia bankivskoi spravy Natsionalnoho banku Ukrainy". Sumy. 508 p. [In Ukrainian].
Kychuk, O. S. (2009). Orhanyzatsyonno-jekonomycheskyi mek-hanyzm sodeistvyia razvytyiu maloho predprynymatelstva. Candidate Dissertation for Economic Sciences (08.00.04 - Economy of management of property). Odessa. 226 p. [In Ukrainian].
Varnalii, Z. S. (2002). Franchaizynh yak efektyvna forma intehratsi-inykh zviazkiv subiektiv maloho biznesu ta korporatsii. Aktualni problemy ekonomiky, 3, 47-53. [In Ukrainian].
Vozniak, H. V., & Kuznietsova, A. Ya. (2007). Innovatsiina diialnist promyslovykh pidpryiemstv ta sposoby yiifnansuvannia v Ukraini: monohrafia. Kyiv: UBS NBU. 183 p. [In Ukrainian].
О. В. Майор, Н. А. Свелеба
Львовский институт экономики и туризма, г. Львов, Украина
НЕКОТОРЫЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ФИНАНСОВО-КРЕДИТНЫХ ИНСТРУМЕНТОВ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ СФЕРЫ УСЛУГ
Рассмотрены проблемы формирования в современных условиях инструментов инновационного развития предприятий сферы услуг. Исследованы предприятия сферы услуг (торговля, гостиницы, предприятия питания, туристические фирмы). Определены основные источники финансирования инновационного развития предприятий сферы услуг. Установлено, что финансовое обеспечение инновационного развития малых предпринимательских структур осуществляется в основном за счет собственных источников. Определены роль и значение финансово-кредитных инструментов для инновационного развития сферы услуг. Определены роль и место банковского кредитования в финансировании инновационного развития предприятий сферы услуг. Изучены место и значение использования лизинга как инструмента обеспечения инновационного развития малых предпринимательских структур. Рассмотрена роль франчайзинга и факторинга в обеспечении инновационного развития предпринимательских структур. Предложено создание эффективной франчайзинговой сети как средства финансирования инновационной деятельности малых предпринимательских структур. Рекомендовано украинским предпринимательским структурам в системе финансового обеспечения бизнес-деятельности использовать форфейтинг. Определено, что перспективным для финансирования инновационного развития предприятий сферы услуг является привлечение кредитных союзов и страховых компаний. Предложено реформировать структуру банковского сектора с целью создания банков второго уровня, которые бы осуществляли кредитование на льготных условиях. Предложенные рекомендации являются базовыми при формировании финансово-кредитного механизма инновационного развития предприятий сферы услуг.
Ключевые слова: самофинансирование; инвестиции; кредит; акционирование; лизинг; франчайзинг; кредитные союзы.
O. V. Major, N. A. Sveleba
Lviv Institute of Economy and Tourism, Lviv, Ukraine
SOME FEATURES OF FORMATION OF FINANCIAL AND CREDIT INSTRUMENTS OF INNOVATIVE
DEVELOPMENT OF SERVICE SECTOR ENTERPRISES
The authors have considered the problems of formation of modern tools of innovative development of service sector enterprises. The enterprises of service sector including trade, hotels, catering enterprises, and travel companies are investigated. The main sources of financing of innovative development of service sector enterprises are determined. We have defined that financial support of innovative development of small business structures is carried out mainly due to owners' own sources. The role and significance of financial and credit instruments for innovation development of service sector are determined. The role and place of bank lending in the financing of innovative development of service enterprises are identified. The place and significance of the use of leasing as an instrument for providing innovative development of small business structures is studied. The role of franchising and factoring in providing innovative development of business structures is considered. The authors propose creating an effective franchising network as a means of financing innovative activities of small business entities. We suggest Ukrainian business entities to use forfeiting in the system of financial support of business activity. We have also determined that attraction of credit unions and insurance companies is promising for the financing of innovative development of service enterprises. It is proposed to reform the structure of the banking sector in order to create banks of the second level, which would lend on preferential terms. The proposed recommendations are the basis for the formation of the financial and credit mechanism of innovation development of service enterprises.
Keywords: self-financing; investments; credit; corporatization; leasing; franchising; credit unions.
