CC BY
5
УДК 336.77:338,432
ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ КООПЕРАТИВНИХ БАНК1В В УКРДТН!
© 2015
ГУЛА А. С.
УДК 336.77:338,432
Гула А. С. Зарубiжний досвiд використання кооперативних 6aHKiB в УкраТш
Стаття присвячена актуальнй темi дослдження основних тенденцй розвитку кооперативних бант в аграрному сектор'! економки Украши. Розглянуто проблематику сльськогосподарськоi галузi, одта з найб'шьш ризикових галузей, яка потребуе постйного фшансування з боку дер-жави. Як основнiджерела ф'тансування шдприемств розглянуто нетрадицшт банювськi операцПта послуги. У статтi дослджено особливостi оргамзацп кооперативноi системи в аграрному сектор заруб'жних краш та виявлено х основнi стльт риси. Охарактеризовано роль спецiалiзо-ваних кооперативних фнансових установ, зокрема кооперативних банмв. На практиц Н'шеччини, ФранцИ' та Польщi тдкреслюеться видатна роль кооперативних банмв для розвитку аграрного сектора економ'ши цих кран. На основi вивчення заруб'жного досв'ду краш з р'вним р'внем економiчного розвитку визначено умови формування i д'тльност'1 кооперативних баншвськихустанов у втчизнянш практик Ключов'! слова: аграрний сектор, кредитування, кооперативы банки. №п.: 20.
Гула Алла СергП'вна - астрантка, кафедра економки i фiнансiв, Харювський нацональний ушверситет внутр'шн'х справ (пр. 50-р'тя СРСР, 27,
Хармв, У крана)
E-mail: gulaya_alla @ukr.net
УДК 336.77:338,432
Гулая А. С. Зарубежный опыт использования кооперативных банков в Украине
Статья посвящена актуальной теме исследования основных тенденций развития кооперативных банков в аграрном секторе экономики Украины. Рассмотрена проблематика сельскохозяйственной отрасли, одной из самых рисковых отраслей, требующей постоянного финансирования со стороны государства. В качестве основных источников финансирования предприятий рассмотрены нетрадиционные банковские операции и услуги. В статье исследованы особенности организации кооперативной системы в аграрном секторе зарубежных стран и выявлены их основные общие черты. Характеризуется роль специализированных кооперативных финансовых учреждений, в частности кооперативных банков. На практике Германии, Франции и Польши подчеркивается выдающаяся роль кооперативных банков для развития аграрного сектора экономики этих стран. На основе изучения зарубежного опыта стран с разным уровнем экономического развития определены условия формирования и деятельности кооперативных банковских учреждений в отечественной практике. Ключевые слова: аграрный сектор, кредитование, кооперативные банки. Библ.: 20.
Гулая Алла Сергеевна - аспирантка, кафедра экономики и финансов, Харьковский национальный университет внутренних дел (пр. 50-летия СССР, 27, Харьков, Украина) E-mail: gulaya_alla @ukr.net
UDC 336.77:338,432 Gula A. S. Foreign Experience in Using Cooperative Banks for Ukraine
The article is aimed at the actual topic of researching the main trends in the development of cooperative banks in the agrarian sector of Ukrainian economy. Problems of the agricultural sector, as one of the most risky industries, which requires permanent financing by the State, have been considered. As the main sources of financing the enterprises have been considered the non-traditional banking operations and services. The article examines the specifics of the agricultural cooperative system, related to the agrarian sector in the foreign countries, whereby their basic common features are disclosed. Role of the specialized cooperative financial institutions, particularly the cooperative banks, has been characterized. Considering the practice of Germany, France and Poland, the outstanding role of cooperative banks for development of the agrarian sector of economy in these countries has been emphasized. On the basis of studying the international experience of countries with different levels of economic development, conditions of formation and activities of cooperative bank institutions in the domestic practice have been determined. Key words: agrarian sector, crediting, cooperative banks. Bibl.: 20.
Gula Alla S. - Postgraduate Student, Department of Economics and Finance, Kharkiv National University of Internal Affairs (pr. 50-richchya SRSR, 27, Kharkiv, Ukraine) E-mail: gulaya_alla @ukr.net
Скьське господарство е одшею з пров1дних галузей економжи. На цей сектор доводиться близь-ко 13% валового внутршнього продукту держа-ви, вш забезпечуе 9 - 11 % доход1в в1д державного бюджету, займае друге м1сце серед сектор1в нацюнально! економжи у структур! експорту.
Кредитування аграрного сектора - це дуже специ-ф1чна сфера д1яльност1 Особливкстю аграрного ви-робництва е низька рентабельшсть виробництва про-дукци, висои скьськогосподарсьи ризики, великий перюд обороту кашталу, низька кредитоспроможшсть скьськогосподарських шдприемств, незадовкьнений фшансовий стан бкьшост шдприемств, ф1зичний 1 моральний знос основних фонд1в, сезонш особливо-ст1 скьськогосподарського виробництва 1 залежшсть в1д природно-кл1матичних умов. Одним 1з шлях1в над-ходження кошт1в виступае банивський кредит, який
забезпечить виробництво скьськогосподарсько! про-дукци.
Досл1дженням заруб1жного досв1ду функцюнуван-ня кооперативних банив в аграрному сектор1 присвяти-ли пращ I. 6. Бучко [3], М. П. Гриценко [5], В. В. Зшовчук [9], М. Луговий [12], М. Й. Малж [13], М. А. Мшенко[14], В. М. Микитюк [15], О. О. Олшник [16] та ш.
I. 6. Бучко видкяе принципи шмецьких моделей кредитних кооператив1в та функцюнування кооперативних банив на сучасному еташ. Також анал1зуе свгговий досв1д кооперативних банив в умовах економ1чно! кри-зи, який може використовуватись у сучаснш банивсьий систем! Украши. В. В. Зшовчук розглядае проблеми розвитку скьськогосподарсько! коопераци у свил! еврош-теграцшно! перспективи Украши. Значну увагу М. А. М1-ненко зосереджуе на розвитку кооперативних банив Шмеччини, яка е батьивщиною кредитно! коопераци в
бврош. Науковi працi М. Лугового, О. О. Олшника при-свяченi висвпленню особливостей розвитку кредиту-вання скьського господарства Польщi.
Вiдомий вiтчизняний кооператор М. П. Гриценко звертае увагу на приклад Молдови, яка не входить до 6С. Там при Мшстерстга скьського господарства створене спещальне агентство, яке адаптувало до еко-номiчних умов Молдови правила 6С щодо пiдтримки розвитку обслуговуючих кооперативiв. Преференци для фермерiв, яю об'едналися в кооперативи, фiнансуються за рахунок кошпв державного бюджету.
Мета стати - розглянути особливост зaрубiжно-го досвiду функцiонування кооперативних банив та ви-явити можливостi ефективного використання цього до-свiду в УкраМ. При цьому аналiзувалися кооперативы банки провiдних европейських кра1н, зокрема - Польщ^ Латви, Нiмеччини, Франци та Нiдерландiв, де кооперативи мають велике значення в забезпеченш населення продовольчими товарами i пройшли тривалий перiод функцiонування.
Узагальнення зарубiжного досвiду свiдчить про те, що скьськогосподарський кредит у зaрубiж-них крашах е важливим елементом економiчного розвитку аграрного виробництва.
Кредитування аграрного сектора економжи розви-нутих краш здiйснюеться у значних обсягах. Кредитною пiдтримкою охоплено всi види витрат фермерiв: вiд по-точних виробничих витрат, нагромадження основного капiталу до швестицш на полiпшення сощально! шфра-структури на селi тощо. Характерний високий рiвень за-лучення кредитних ресурсiв в аграрний капiтал. До числа краш з найвищою питомою вагою позичкових кош-тш в аграрному капiталi належить Англш i Нiмеччина -близько 50 %, Францш - понад 40 %, 1талш i Бельгiя -бкьш як 30 % [11, с. 3]. У крашах бвропейського Союзу 40 % господарств знаходяться в повнiй залежностi вiд за-лучення позичкових коштiв, i лише 25% фермерських господарств обходиться в1д банкiвських кредитш [6, с. 12].
Зпдно зi ст. 338 Господарського кодексу Украши кооперативний банк - це банк, створений суб'ектами господарювання, а також iншими особами за принципом територiальностi на засадах добровкьного членства та об'еднання пайових внескiв для спкьно! грошово-кредитно'1 дiяльностi [1].
У розвинутих крашах система кредитно'1 коопера-цП ^ зокрема кооперативнi банки, iснують бкьше 100 ро-юв. 1дея створення кредитних спкок виникла в середиш XIX столiття внаслiдок прискорення розвитку проблеми нестачi коштiв у певних груп осiб. Цi групи оаб були об'еднaннi виробничими, професiйними або сощальни-ми интересами та не мали змоги взяти кредити у банках.
Засновниками кредитно'1 коопераци можна вважа-ти Германа Шульце та Фркрка Райффайзена [2, с. 135], останнш з яких у Шмеччиш вткив на прaктицi iдею оргашзаци скьських кредитних кооперaтивiв на осно-вi принципiв: вiдсутностi вступних та пайових внесюв, спкьно! вiдповiдaльностi за обов'язками кооперативу, видaчi позики ткьки членам товариства i ткьки на ви-
робничi потреби, обмежено'1 ккькост позичaльникiв, роботи членiв прaвлiння на громадських засадах.
Важливе мiсце в кредитнш системi зaхiдних кра-1н займають кооперaтивнi банки. Вперше вони почали функцюнувати в Нiмеччинi у виглядi кредитозберiгaль-них с1льських кооперaтивiв.
Система кооперативних бaнкiв ФРН мае трирiвне-ву структуру для кредитування аграрного сектора.
Нижний рiвень складають мiсцевi кооперaтивнi банки - «Райффайзенабанк» i «Фольсбанк». Усього 2773 мкцевих кооперативних бaнкiв, з яких до народних i райффайзенських належить 2731 банк [8, с. 296]. Мкце-вi кооперaтивнi банки надають та обслуговують кредити фермерiв, розмщують депозити, випускають ощaднi сертифiкaти та обл^гаци, укладають iпотечнi угоди, здш-снюють операцй щодо страхування майна тощо.
Другий рiвень належить центральним (регюналь-ним) кооперативним банкам, яю утворенi з метою до-помоги мкцевим банкам у координацй '1х дiяльностi та формувaннi цiлiсноl кредитно'1 системи для шдтримки кооперативного руху. На сьогоднi '1х iснуе три. Цен-трaльнi (регiонaльнi) банки е стввласниками рiзних фi-нансових компанш для того, щоб забезпечити скьським та мiсцевим кооперативним банкам та '1х клiентaм доступ до шотечних позик, лiзингу тощо банк [8, с. 298].
На третьому рiвнi кооперативно'1 системи у Ш-меччиш знаходиться Центральний кооперативний банк. Головним завданням його е емкш цшних пaперiв та упрaвлiння лжвк,ними фiнaнсовими активами та здiй-снюе безготiвковi розрахунки тощо. Дойче Гоноссенш-таффтссбанк разом з центральними банками виступае спiввлaсником спецiaлiзовaних фiнaнсових компaнiй ак-цiонерного типу. Вони проводять лiзинговi операцй, за-ймаються страхуванням, надають шотечш позики тощо.
С1льськогосподарський рентний банк е держателем контрольного пакета акцш багатьох шших установ: Шмецького мукомельного об'еднання, банку для скьського господарства, Сп1лки торгiвлi зерном, об'еднання з фшансування скьськогосподарсько'1 технiки та iн. [4, с. 32]. При наданш кредитiв банки Ш-меччини враховують тaкi показники, як платоспромож-ностi позичальника, рентабельшсть господарства, його лiквiднiсть, стaбiльнiсть результайв дiяльностi. Крите-рiем при визначенш суми кредиту е розмiр чистого при-бутку пiдприемствa.
Водночас, у Шмеччиш, як i в шших крашах свпу, якi перебувають в умовах чисто! конкуренци, iснуе диспаритет цш. У зв'язку з тим спостертаеться тенденц1я до збкьшення обсягiв кредитування аграрного сектора економжи ФРН через нестачу власних ресурйв на по-криття як довгострокових, так i короткострокових витрат шдприемств.
Наприклад, у Нiмеччинi функщонують Ольсько-господарський рентний банк, Шмецький посилковий та iпотечний банк, Союз шмецьких народних бaнкiв, створений скьськогосподарськими пiдприемцями, розгалужена мережа ощадних кас, приватш iпотечнi банки. Дiяльнiсть цих кредитних установ контролюе держава. Так, статут Скьськогосподарського рентного
банку ухвалюеться урядом. Банк надае позики шшим кредитним установам з метою рефшансування креди-TiB, рiзних за термшом надання. Близько 20 % кредипв рентного банку, як правило, фшансуються на пкьгових умовах, надаються вони з метою пiдтримки доходiв фер-мерiв та нарощування обсяпв виробництва скьськогос-подарсько'1 продукци. Цей банк також пропонуе пiльговi кредити фермерам, що беруть участь у виконаны спе-цiальних програм: «Молодi фермери», «Скьське госпо-дарство», «Оновлення села» та iншi [4, с. 28].
Потрiбно вiдзначити, що в рядi розвинених кра'1н бвропи кооперативи, що виробляють екологiчну чисту продукцш, на певну кiлькiсть рокiв звкьняються вiд оподаткування. У Нiмеччинi звкьняються кооперативи, що працюють на альтернативних джерелах енерги.
Таким чином, у Шмеччиы можно говорити про наявтсть пиьговоИ системы кредитування фермерiв. Особливкстю пкьгового кредита е те, що вш не може бути наданий нежиттездатним господарствам, господар-ствам iз боргами, або тим, збереження яких суперечить завданням покращення аграрного сектора економши. Головною метою надання пкьг е створення оптимальних фшансових умов для стабкьного розвитку аграрного сектора економжи. Нiмеччина також е класичною кра!-ною зародження шотечних банкш. На сьогоднiшнiй день там нараховуеться 30 приватних i 10 державних тотеч-них банкiв. Такими банками е Шмецький центральний земельний банк, Франкфуртський тотечний банк, Рейн-ський iпотечний банк. Головною умовою шотечного кредиту е право на заставу землi та нерухомостЬ
Значний досвiд у сферi кредитування аграрного
сектора економши спостерiгаеться у Польщи Кооперативы банки Польщi вiдiграють значну роль у забезпечены кредитними ресурсами скьськогоспо-дарських ыдприемств. Цей досвiд можна застосувати i в УкраМ.
Кооперативнi банки у Польщi почали функцюну-вати у 1861 р. На початку ринкових вцносин нарахо-вувалося 1660 кооперативных банкiв, якi находилися в скьськш мiсцевостi. Банк харчово! промисловостi (Bank Gospodarki Zywnosciowej) обслуговував в основному скьське господарство, вш був трасформований у Нацю-нальний банк кооперативно! системи.
Польська кооперативна система складаеться з трьох рiвнiв: центральний банк кредитних союзiв (BGZ), 9 регюнальних i 1200 локальних кооперативных банкiв. Крiм того, паралельно кнують три кооперативнi банки без участ BGZ. У краМ створено Фонд банювських га-рантiй i Статутний фонд для шдприемств середнього й малого бiзнесу. Вельми щкавим е той факт, що BGZ е членом платшно! системи VISA i здшснюе операци з платiжними картками.
Кооперативы банки в Польщi вторично розвива-лися як банки для забезпечення банювськими послугами скьських територш, отже, 1х основними клiентами були фермери та члени скьсько! громади. В умовах шдви-щення конкуренци з боку комерцiйних банкiв, а також внаслдок змiн у скьському господарствi вiдбулася пев-на переорiентацiя кооперативних банкiв на досягнення
власного економiчного результату зaмiсть забезпечення штересш членiв кооперативних бaнкiв. На сьогодш ко-оперaтивнi банки в Польщi дiють як унiверсaльнi банки, але зберiгaеться чiткa орiентaцiя на обслуговування скь-ського господарства та скьських територiй [20, с. 132].
Надання пкьгових кредитiв скьського господар-ським шдприемствам було розпочато в Польщi в 1990 р. i з часом набуло значних масштабш. Так, починаючи з 1995 р., обсяг пкьгових кредипв становив щорiчно близько одного мкьярда долaрiв США, зроста-ла i 1х питома вага в кредитной зaборговaностi с1льсько-господарських пiдприемств. Деякi досл1дники взaгaлi зазначають, що пiльговi кредити вiдiгрaли велику роль у створенш стаб1льно! добре функцюнуючо! системи кооперативних банив, яю забезпечують фiнaнсовими послугами шдприемцш у с1льськ1й мiсцевостi [19, с. 4].
У Польщi з метою стабшзаци ринку й захисту до-ходiв фермерiв через встановлення штервалу припусти-мого коливання ринкових цш на внутрiшньому ринку держава проводить штервенцшш зaкупiвлi сезонних надлишюв с1льськогосподарсько! продукцй й продо-вольства i продаж цих продуктiв у перюд дефiциту. Цю функцiю виконуе державне Агентство аграрного ринку, що дiе на ринках зерна, молочно! продукци, м'яса, цу-кру, хмелю й продукпв переробки кaртоплi. Агентство надае гарантоваш кредити на закушвлю цих продуктiв за мiнiмaльними цшами, виплачуючи 45 % мiнiмaльноl цши. Агентство також встановлюе експортнi субсиди на експорт продукцй [10, с. 111].
Крiм загальноприйнятих вiдмiнностей мiж ко-мерцiйними i кооперативними банками (оргашзацшно-правова форма, мета д1яльносй, процедура прийняття рiшення на загальних зборах тощо), для Польщi характеры тaкi особливостi: власний капггал кооперативних бaнкiв може бути сформований ткьки за рахунок нaцiо-нального кaпiтaлу, у той час як комерцшш банки можуть створюватися за участю шоземного кaпiтaлу, також кооперативы банки в Польщi вкдграють ключову роль у фiнaнсувaннi скьських територш в цкому i скьського господарства, зокрема [20, с. 122].
Говорячи про загальну картину розвитку фшан-сового сектора в Польщ^ необхiдно вiдзнaчити все зростаючу роль кредитного ринку агарного сектора. Особливiстю польських господарств також е 1х вузько-профiльнiсть: однi спецiaлiзуються на виробництвi одного виду продукцй, iншi - на виробництвi iншого. Ба-гaтопрофiльнi господарства вважаються менш ефектив-ними. Отже, зростанню виробництва скьсько! продукци сприяв вступ Польщi до 6С, а тому рентабельысть польського с1льського господарства становить близько 40 - 50 %. Кредитування аграрив проводиться ретельно, банк отримуе заявку на кредит, ретельно перевiряе даы позичальника, проводить aнaлiз кредитно1 iсторil та до-кументiв, що шдтверджують обсяги продаж продукцП, та проводить розрахунок суми, яку отримае позичаль-ник. Обов'язвоким е вiзит бaнкiвського представника до самого господарства. Також дiе система п1льгового кредитування: фермер сплачуе 3 %, а решту суми вцсот-ково! ставки повертае держава.
Через кредитування врожаю виршуеться проблема фшансового забезпечення скьськогосподарських товаровиробник1в 1 в Латви, де функцш кредитора взяв на себе державний концерн, який займаеться виробництвом хл1ба 1 продукт1в з борошна. В1н надае скьськогосподарським товаровиробникам пкьгов1 кре-дити п1д заставу зерна. Максимальний розм1р кредиту обмежуеться половиною вартосп зерна, яке товарови-робник зобов'язуеться поставити концернов! [7, с. 20].
У кра!нах Захiдноi бвропи модел1 фшансового забезпечення аграрив теж мають свою специф1ку. В одних, наприклад у Великобритани, немае спещал1зовано! системи аграрних кредипв, 1 фермерськ1 господарства п1дтримуються за рахунок державних субсид1й. У Ш-меччин1, Франци, Н1дерландах, Бельги, Дани - на зразок США - кторичний розвиток фермерського укладу при-в1в до створення спец1ал1зованих установ кредитування скьських товаровиробник1в [18, с. 34].
Сьогодш Центральн1 кооперативн1 банки «Кред1 Агр1коль» (Францш) е одними з найбкьших банк1вських монопол1й свпу. Фермери Франци одержують субсиди на шдвищення ефективност1 виробництва, пол1пшення умов життя, шд виведення орних земель 1з скьськогос-подарського виробництва, на п1дтримку родючост1 земель, компенсацшш виплати за роботу в районах з не-сприятливими природними умовами [17, с. 186].
«Кред1 Агржоль» мае трир1вневу структуру кредитування: на першому р1вн1 знаходяться м1сцев1 коопе-ративн1 банки (близько 3000); на другому ршш - регю-нальн1 банки, що об'еднають м1сцев1 банки (близько 94); на третьому ршш - Нац1ональна каса скьськогоспо-дарського кредиту та Нац1ональна федерац1я скьсько-господарського кредиту. Перша контролюе ф1нансову едн1сть само! структури, випускае облиацшш кредити, швестуе вкьш кошти рег1ональних банк1в, отримуючи в1д них ощадш депозити, надае !м позики, а дркга пред-ставляе штереси рег1ональних банк1в.
Французьким фермерам надаеться шкть пкьго-вих кредит1в з процентною ставкою, залежно в1д кредиту, в1д 3,75 до 8,25 р1чних з1 строком погашення 7 - 12 роив для несприятливих природно-еколопчних зон 1 5 - 9 роив для шших райошв 1 розм1ром не бкьше 300 -850 тис. франив.
ВИСНОВКИ
На основ1 вищенаведених факт1в можна зроби-ти висновок про те, що для кра!н, як1 досл1джувались, характерна трир1внева банк1вська система, пкьгове кредитування, р1зноман1тн1сть метод1в кредитування, способ1в видач1 та погашення кредиту та застосування таких банивських послуг, як л1зинг, факторинг, 1потечне кредитування.
У зв'язку з цим доцкьно скористатися досв1дом заруб1жних кра!н щодо застосування економ1чних важе-л1в державно! п1дтримки аграрного виробництва. Тому в умовах кредитування скьськогосподарських шдпри-емств необх1дно:
+ враховувати особливост1 аграрного виробни-цтва;
+ враховувати принципи законодавчо! та норма-
тивно-правово! бази; + розробити державш цкьов1 програми шдтрим-
ки розвитку скьськогосподарсько! продукци; + сприяти оргашзаци кооперативних банк1в на
територи Укра!ни; + розробити та впровадити швестицшний меха-н1зм розвитку скьськогосподарсько! галуз1, при цьому враховувати ризики; + стимулювати розвиток довгострокового кредитування, шотечне кредитування, пкьгове кре-дитування;
+ забезпечити створення едино! системи кредит-но! коопераци.
Таким чином, використання заруб1жного досв1ду оргашзаци та функц1онування кредитно! коопераци в скьському господарств1 для Укра!ни може стати значним поштовхом у виход1 з кризово! ситуаци, а також для сталого розвитку аграрного сектора економки.
Система кооперативних банк1в, поширена в бвро-п1, мае високу дов1ру серед населення, е стабкьною та ст1йкою до ф1нансових потрясшь, сприяе розвитку аграрного сектора економ1ки. Отже, досл1дження заруб1жного досв1ду, передуам н1мецьких, французьких 1 польських кооперативних банк1в, св1дчить про те, що в умовах св1-тово! ф1нансово-економ1чно! кризи винятково позитив-ну роль в1д1грають кооперативн1 банки. В УкраМ мож-лив1сть створення кооперативних банив передбачена законодавством, однак жодний такий банк не було заре-естровано. Така модель оргашзаци баннвського б1знесу може застосовуватися в УкраМ на засадах державного сприяння, використання в законодавчому забезпеченш процесу заруб1жного досв1ду пров1дних кра!н з1 створення кооперативно! системи банив. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Про банки i банкiвську дiяльнiсть : Закон Укра'ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov. иа/сд|-Ь|п/1ашБ/та1п.сд1?пгед=2121-14
2. Артеменко I. А. Теоретичн засади i практика рефор-мувань вщносин власностi в споживчiй коопераци Укра'ни при переходi до ринково''' економiки / I. А. Артеменко. - Полтава: ПУСКУ, 2005. - 195 с.
3. Бучко I. €. Свгговий досвщ функцiонування кооперативних банюв / I. £. Бучко // Вiсник Львiвсько''' комерцшно''' акаде-мГ''. - Випуск 40. - Серiя економiчна. - Львiв, 2013. - С. 105 - 111.
4. Геррман Г. Досвщ земельного законодавства у ФРН / Г. Геррман. - К. : Меммшген, 2002. - 63 с.
5. Гриценко М. П. Чому в УкраМ не розвиваються сть-ськогосподарськ кооперативи / М. Гриценко, М. Вернигора // ваПпЮ, Нацюнальний прес-клуб «Укра'нська перспектива» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://galinfo.com.ua/ пеш$/108592.1^т!
6. Дворядкин Н. Государственное регулирование сельськохозяйственного производства за рубежом и в России / Н. Дворядкин, В. Козаченко, В. Гайдук // Международный сельскохозяйственный журнал. - 1998. - № 4. - С. 10 - 14.
7. Дем'яненко М. Кредитний мехаызм аграрного сектора економки в перюд становлення ринкових вщносин / М. Дем'яненко // Економка Укра'ни. - 1999. - № 4. - С. 15 - 24.
8. Зшовчук В. В. Органiзацiйнi основи стьськогоспо-дарського кооперативу / В. В. Зшовчук. - 2-ге вид., доп. i пере-роб. - К. : Логос, 2001. - 380 с.
9. Зшовчук В. В. Чи походить УкраТы свропейська модель стьськогосподарськоТ коопераци? / В. В. Зшовчук // Кооперативы читання - 2014 : матерiали Всеукр. наук.-практ. конф., 27 - 29 берез. 2014 р. - Житомир : ЖНАЕУ, 2014. - С. 9 - 18.
10. Кобута I. Полiтика деяких краш у цшоутворены на стьськогосподарську продущю / I. Кобута, Н. Сеперович // Пропози^я. - 2000. - № 10. - С. 110 - 111.
11. Коробейников М. Зарубежная практика кредитования сельского хозяйства и ее позитивное использование в условиях современной России / М. Коробейников // Международный сельскохозяйственный журнал. - 2001. - № 4. - C. 84 - 92.
12. Луговий М. Польський досвщ кредитування ферме-рiв: нашдувати чи ш? / М. Луговий // Тваринництво Укра'ши. -2013. - № 4. - С. 7 - 11.
13. Малш М. Й. Формування та розвиток кооперативних вщносин в аграршй сферi економки Укра'ши / М. Й. Малк // Економка АПК. - 2014. - № 7. - С. 76 - 82.
14. Мшенко М. А. Кооперативы об'сднання Ымеччини як основа для формування соцiально-економiчного середови-ща УкраГни / М. А. Мшенко // Економк АПК. - 2013. - № 7. -С. 113 - 119.
15. Микитюк В. М. Оргаыза^я особистих селянських гос-подарств у кооперативи: свтэвий досвщ i можливост для УкраТ-ни / В. М. Микитюк // Економка АПК. - 2014. - № 5. - С. 93 - 101.
16. Олшник О. О. Функцюнування кооперативних банив: досвщ Польщi / О. О. Олшник // Актуальн проблеми розвит-ку економки регюну. - 2012. - Вип. 8(1). - С. 49 - 54.
17. Циган Р. М. Основы умови розвитку агропромис-лового комплексу Укра'ши на шновацмшй основi / Р. М. Циган, А. О. Кравченко // Бiзнес 1нформ. - 2013. - № 5. - С. 184 - 188.
18. Юрчишин В. В. Аграрн перетворення в Укран не безальтернативний погляд на проблему / В. В. Юрчишин. - К. : 1АЕ УААН, 1999. - 86 с.
19. Danilowska A. The credit support system in the Polish agriculture / А. Danilowska // The Evaluation of 10 years performances, the 99th seminar of the EAAE (European Association of Agricultural Economists), August 24 - 27, 2005.
20. Siudek T. Polish cooperative banking sector in the face of systemic transformation and European integrationin agriculture / Т. Siudek // Agric. Econ. - Czech, 56. - 2010(3). - P. 116 - 134.
Науковий кер1вник: Носова О. В., доктор економтних наук, професор, зав. кафедри економ^и i фшанав ХНУВС
REFERENCES
Artemenko, I. A. Teoretychni zasady i praktyka reformuvan vidnosyn vlasnosti v spozhyvchii kooperatsii Ukrainy pry perekhodi do rynkovoiekonomiky [Theoretical principles and practice reforms of property relations in Ukraine consumer cooperatives in the transition to a market economy]. Poltava: PUSKU, 2005.
Buchko, I. Ye. "Svitovyi dosvid funktsionuvannia kooper-atyvnykh bankiv" [World experience of cooperative banks]. Visnyk Lvivskoi komertsiinoi akademii. Seriia ekonomichna, no. 40 (2013): 105-111.
Dvoriadkin, N., Kozachenko, V., and Gayduk, V. "Gosudarst-vennoe regulirovanie selskokhoziaystvennogo proizvodstva za rubezhom i v Rossii" [State regulation of agricultural production in Russia and abroad]. Mezhdunarodnyy selskokhoziaystvennyy zhur-nal, no. 4 (1998): 10-14.
Dem'ianenko, M. "Kredytnyi mekhanizm ahrarnoho sektora ekonomiky v period stanovlennia rynkovykh vidnosyn" [Credit mechanism of the agricultural sector in the period of market relations]. Ekonomika Ukrainy, no. 4 (1999): 15-24.
Danilowska, A. "The credit support system in the Polish agriculture". The Evaluation of 10 years performances, the 99th seminar of the EAAE (European Association of Agricultural Economists), 2005.
Herrman, H. Dosvid zemelnoho zakonodavstva u FRN [Experience in land laws in Germany]. Kyiv: Memminhen, 2002.
Hrytsenko, M., and Vernyhora, M. "Chomu v Ukraini ne roz-vyvaiutsia silskohospodarski kooperatyvy" [Why in Ukraine does not develop agricultural cooperatives]. http://galinfo.com.ua/ news/108592.html
Kobuta, I., and Seperovych, N. "Polityka deiakykh krain u tsin-outvorenni na silskohospodarsku produktsiiu" [The policy of some countries in setting prices for agricultural products]. Propozytsiia, no. 10 (2000): 110-111.
Korobeynikov, M. "Zarubezhnaia praktika kreditovaniia sel-skogo khoziaystva i ee pozitivnoe ispolzovanie v usloviiakh sovre-mennoy Rossii" [Foreign practice of lending to agriculture and its positive use in modern Russia]. Mezhdunarodnyy selskokhoziaystvennyy zhurnal, no. 4 (2001): 84-92.
Luhovyi, M. "Polskyi dosvid kredytuvannia fermeriv: naslidu-vaty chy ni?" [Polish experience loans farmers, to follow or not?]. Tvarynnytstvo Ukrainy, no. 4 (2013): 7-11.
[Legal Act of Ukraine]. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?nreg=2121-14
Malik, M. I. "Formuvannia ta rozvytok kooperatyvnykh vid-nosyn v ahrarnii sferi ekonomiky Ukrainy" [Formation and development of cooperative relations in agriculture economy Ukraine]. Ekonomika APK, no. 7 (2014): 76-82.
Minenko, M. A. "Kooperatyvni ob'iednannia Nimechchyny iak osnova dlia formuvannia sotsialno-ekonomichnoho seredovy-shcha Ukrainy" [Cooperative unification of Germany as a basis for creating social and economic environment of Ukraine]. Ekonomika APK, no. 7 (2013): 113-119.
Mykytiuk, V. M. "Orhanizatsiia osobystykh selianskykh hospo-darstv u koperatyvy: svitovyi dosvid i mozhlyvosti dlia Ukrainy" [The organization of private farms in cooperatives: global experience and opportunities for Ukraine]. Ekonomika APK, no. 5 (2014): 93-101.
Oliinyk, O. O. "Funktsionuvannia kooperatyvnykh bankiv: dosvid Polshchi" [The functioning of cooperative banks: the experience of Poland]. Aktualni problemy rozvytku ekonomiky rehionu, no. 8 (1) (2012): 49-54.
Siudek, T. "Polish cooperative banking sector in the face of systemic transformation and European integration in agriculture". AGRICECON, no. 56 (2010): 116-134.
Tsyhan, R. M., and Kravchenko, A. O. "Osnovni umovy rozvytku ahropromyslovoho kompleksu Ukrainy na innovatsiinii osnovi" [Basic conditions of agriculture Ukraine on the basis of innovation]. BiznesInform, no. 5 (2013): 184-188.
Yurchyshyn, V. V. Ahrarniperetvorennia vUkraini: nebezalter-natyvnyipohliad naproblemu [Agrarian reforms in Ukraine not no alternative approach to the problem]. Kyiv: IAE UAAN, 1999.
Zinovchuk, V. V. "Chy pidkhodyt Ukraini ievropeiska model silskohospodarskoi kooperatsii?" [Match Ukraine European model of agricultural cooperation?]. Kooperatyvni chytannia - 2014. Zhy-tomyr: ZhNAEU, 2014.9-18.
Zinovchuk, V. V. Orhanizatsiini osnovy silskohospodarskoho kooperatyvu [Organizational Basis of agricultural cooperative]. Kyiv: Lohos, 2001.
