CC BY
14трiбно збiльшувати обсяги продаж1в. Для цього щд-приемствам необхвдно збiльшити витрати на рекламу та промоакци, посилити роботу з лiкарями, провiзорами першого столу та експертами центов закупiвель, а також збiльшити частку реклами в 1н-тернетi, та на телебаченш, як1 спрямованi на концевого споживача. В цш рекламi необх1дно зосереди-тися на просувант препаратiв для лiкування ввд легких поширених захворювань, при яких люди за-звичай не звертаються до лiкаря.
Наступт шлька рошв будуть вирiшальними для Укранського фармацевтичного ринку, збшь-шити обсяг продажв зможу Ti компанп як1 будуть ефектившше використовувати маркетинг.
Список лггератури
1. Агентство з розвитку шфраструктури фондового ринку Украши https://smida.gov.ua
2. IndycmpiaMbHuu Телевiзiйний Комтет http ://www. itk.ua/ua.
Кошара Катерина Андривна
астрант, викладач кафедри економжи та оргатзацп виробництва, нацюнальний утверситет кораблебудування М. Миколмв
МЕХАН1ЗМ ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕР1В В УПРАВЛ1ННН1 МОРСЬКИМ ПОРТОМ
Koshara K.A.
post-graduate student, lecturer of the Department of Economics and organization ofproduction ,
National University of shipbuilding Nikolaev
THE MECHANISM OF CLUSTER FORMATION IN THE MANAGEMENT OF MARINE PORT
Анотация: У статп зроблено грунтовний огляд сучасних принцитв формування кластеру у морегос-подарському комплексi Укра!ни, як один Í3 варiантiв пвдвищення якостi управлiння морським портом. Проаналiзовано досвiд заруб1жних держав у використанш кластерно! пол1тики. Оцiнено ряд вже апробо-ваних практикою систем сприяння формуванню кластерiв. Зроблено аналiз основних напрямшв розвитку кластерiзацü. Обрунтовано нове розумшня кластерно! полiтики. Запропоновано п'ять основних принцитв використання кластеру як шструменту пiдвищення конкурентоспроможностi та фшансово! стiйкостi шдприемства. А також дано роз'яснення зацiкавленостi держави у виникненш кластеру, !х пвдтримки, розвитку та вдосконаленню як системи дозволяючо! виявити усi слабк1 сторони мехашзму керування регiоном. Ефективнiсть господарсько! дiяльностi пiдприeмств - це одна Í3 складових економiчно! могут-ностi держави. I оскшьки галузь мае чимало проблем, постае завдання !х дослвдити та винайти економiчне шдгрунтя для !х розв'язання. З наведених причин автором було поставлено за мету розглянути можливi методи покращення роботи порту, враховуючi останнi дослвдження видатних науковцiв в цiй галузi.
Саме томи пiдсумувавши викладене в стал можливо вважати, що кластерний мехашзм е ефективним варiантом керуванням в морегосподарському комплексi.
The article provides a detailed review of the modern principles of cluster formation in the sea economic complex of Ukraine, as one of the options to improve the quality of management of the seaport. The experience of foreign countries in the use of cluster policy is analyzed. A number of systems of assistance to the formation of clusters have already been tested by practice. The analysis of the main directions of clustering development is made. A new understanding of cluster policy has been primed. Five basic principles of using the cluster as a tool to improve the competitiveness and financial stability of the enterprise are proposed. And also the explanation of interest of the state in emergence of a cluster, their support, development and improvement as system allowing to reveal all weaknesses of the mechanism of management of the region is given. The efficiency of economic activity of enterprises is one of the components of the economic power of the state. And since the industry has a lot of problems, there is a task to investigate them and invent an economic basis for their solution. From the given reasons the author has set the purpose to consider possible methods of improvement of work of the port taking into account the last researches of outstanding scientists in this area.
It is the volumes summarizing the stated in the article that the cluster mechanism is an effective management option in the marine sector.
Ключовi слова: морський порт, кластер, управлтня морегосподарським комплексом, методологiя керування.
Keywords: seaport cluster, management of morekhozyaystvenny complex management methodology.
Текст статт
В умовах eK0H0MÍ4H0i i полггично! кризи в су-cnrncTBÍ дедалi бтше зростае роль морегосподар-ського комплексу Украши як одного i3 3a^6ÍB розвитку економжи, особливо з обранням нашою кра-!ною шляху евроштеграцп. Висока конкурента на
ринку портових послуг при юнуючому мiжнaрод-ному подш пращ вимагае постшного тдтримання основного кашталу морських торговельних порпв на належному технiко-економiчному рiвнi. Ефек-тившсть господарсько! дiяльностi тдприемств - це одна i3 складових економiчно! могутносп держави.
I оскшьки галузь мае чимало проблем, постае зав-дання !х дослщити та винайти економ1чне щдгрунтя для 1х розв'язання.
Оскшьки порти представляють собою складш оргашзацшно-господарсьш комплекси, удоскона-лення систем 1 метод1в !х управлшня передбачае за-безпечення основних фактор1в !х роботи, а саме безперервносл транспортного процесу, здшснюва-ного стльно власниками портово! шфраструктури, перев1зниками та одержувачами вантажу. При цьому не можна забувати й про конкурентоспро-можносп та р1внодоступносп послуг, що нада-ються в морських портах. В1д риттчно! та функцю-нально! роботи порт1в залежить ефектившсть за-вантаження потужностей вае1 украшсько! транс-портно! системи.
На наш погляд, для того щоб задовшьнити потреби вантажовщправнишв 1 вантажоодержувач1в морськ1 порти повинш збшьшити частоту вщправ-лення вантаж1в, при цьому знизити витрати за надання сво!х послуг та прискорити обробку ван-таж1в 1 пщвищити яшсть сервюу, забезпечити гнуч-к1сть взаемоди наземного 1 морського транспорту. Для цього потр1бно вдосконалення оцшки поточ-них сташв 1 перспективних напрямшв управлшня оргашзацшно-економ1чними процесами роботи порту. Основою цьому служить створення штегро-ваних транспортнотехнолопчних систем в переван-тажувальних вузлах м1жнародних транспортних ко-ридор1в. Але для цього необхщш змши в характер1 процеав управлшня морськими портами.
Один з перспективних напрямшв вдосконалення процеав управлшня морськими портами можна вважати компонентний анал1з процеав обробки вантаж1в морським 1 наземним видами транспорту, збертання !х в портах. Вш дозволяе кер1вництву портами оперативно приймати нау-ково обгрунтоваш ршення, покращуе координацш роботи р1зних вид1в транспорту та штеграцш !х в едину оргашзацшну систему, що функцюнуе на основ! формування наскр1зних лопстичних транс-портно-технолопчних систем. Таким чином, на сьогодшшнш день виникла гостра необхвдшсть по-шуку нових прийом1в ефективного управлшня ор-гашзацшно-економ1чними процесами в порту. Все це зумовлюе актуальнють дослщження широкого спектру питань щодо здшснення комплексу ор-гашзацшно-управлшських вплив1в на роботу морських порт1в.
Використання кластерно! концепци в при-морському репош дозволить максимально ефек-тивно використовувати наявний транзитний потен-щал репону, результатом чого буде виршення низки сощально-економ1чних проблем як галуз1, так 1 репону. Репональш влади отримають мож-лив1сть брати участь у розробщ стратеги розвитку галуз1 з урахуванням штересш 1 прюритепв репону. Кластерш структури дозволять вийти репону та галуз1, а також окремим учасникам гос-подарювання на яшсно новий р1вень 1 конкурувати на свгговому ринку транспортних послуг, а також щдвищити експортно-1мпортний потенщал
репону. Принципи побудови кластерних структур повинш бути використаш при розробщ ново! системи управлшня морегосподарським комплексом Украши.
Морський кластер включае в себе: транс-портно-лопстичш вузли, дорожне господарство, складськ1 комплекси, митш пости, вантажш термшали 1 шш1 об'екти лопстично! шфраструк-тури.
Основними напрямками розвитку морських кластер1в е:
- визначення потенщалу формування;
- державна щдтримка розвитку;
- створення шституцшного середовища для його розвитку;
- сприяння в розвитку лопстично! штеграцп учаснишв
- тдтримка конкретних кластерних лопстич-них проектш та !х мониторинг.
В портовш д1яльност1 Укра!ни юнують ус необхвдш передумови формування морського кластеру:
- сприятлив1 географ!чш умови;
- наявнють вищих навчальних заклад1в, як1 випускають фах!вщв для морсько! галузц
- науково-дослщш шститути, що проводять до-слщження в морсьшй сфер!;
- наявнють фах!вщв, що мають великий досвщ роботи на тдприемствах морського транспорту 1 сумгжних до них галузях;
- налагоджеш господарськ1 зв'язки.
Управлшня суб'ектами транспортно-лопстич-
ного комплексу охоплюе так1 сфери дгяльносп як: планування перевезень, оптим1зац1я процеав доставки вантаж1в одержувачам, контроль 1 регулю-вання вах операцш в процеа проходження ван-таж1в, своечасне 1 точне шформування вантажо-власник1в.
Результатившсть використання лопстичних шдход!в, включаючи и транспортну складову, великою м1рою залежить в1д ефективносп метод1в оргашзацп та управлшня потоковими процесами.
Об'еднання учасник1в на засадах кластерного тдходу набуло широкого поширення в м1жнародн1й господарськ1й практищ останн1х деся-тил1ть[1-4]. Незважаючи на те, що штерес до кла-стер1в як ефективного 1нструменту пвдвищення конкурентоспроможност1 зр1с переважно в остан-н1й четверть XX стол1ття, сам кластерний п1дх1д -зовс1м не нове явище. Розробки в цьому напрям1 ве-лися ще в XIX столгтп. Однак якщо в XIX столгтп розвиток кон-цепцИ кластерно! економ1ки проходило в рамках шдустр1ального п1дходу, то сьогодн1 центральна щея - конкурентоспроможн1сть. До-слщженню в област1 теорИ кластера 1 управлшня конкурентоспособною на р1зних р1внях (про-дукцИ, п1дприемства, галуз1, репону, кра!ни) при-свячен1 науков1 пращ вщомих заруб1жних та в1тчиз-няних економ1ст1в: А. Воронова, А. П. Градова, Г. В. Гутмана, Ю . I. Коробова, К. Р. Макконела, А. В. Мартинова, М. Г. Миронова, К. I. Плетньова, М.
Портера, А. I. Татарк1на, С. В. убшю, Р. А. Фатхут-дшова , А. Ю. Юданова 1 ш Е. Л1мер розглядав кла-стери з високим р1внем кореляцшного експорту при анал1з1 торпвл! на нацюнальному р!вш
Французьк1 вчеш I. Толенадо 1 Д. Солье вико-ристовували поняття "фшьери" для опису груп тех-нолопчних сектор1в. Формування ф1льер1в пояс-нювалося залежшстю одного сектора в!д шшого за технолопчним р1внем. Таким чином, ф1льери явля-ють собою вужчу штерпретацш кластера, оскшьки грунтуються на одному з критерив виникнення кластера - на необхщносл створення технолопчних зв'язшв м1ж галузями та секторами економши для реал!зацп !х потенцшних переваг.
Основою розвитку конкурентного устху Е. Дахмену е наявшсть зв'язку мгж здатшстю одного сектора розвиватися 1 здатшстю забезпечувати про-грес в шшому. Розвиток мае вщбуватися поетапно, або по «вертикал! дш» у межах одше! галуз1, пов'я-зано! з шшими галузями, що забезпечить мож-лив1сть завоювання конкурентних переваг.
Сучасна теоргя розвитку конкурентоспромож-носп на основ! кластер1в розроблена В. Фельдманом. Суть теорп полягае в наступному. Дивер-сифшащя часто слщуе матриц1 "витрати-випуск" або контактам м1ж галузями, пов'язаними в1дноси-нами поставок 1 придбання. Це узгоджуеться з ме-хан1змами, як1 ведуть до утворення кластер1в. Б1льш того, найб1льш життездатн1 кластери 1нно-вацшно! активност1 формуються на основ1 дивер-сиф1кацИ.
У ряд1 заруб1жних держав уже е устшний ба-гатор1чний економ1чного досв1д впровадження 1 ро-звитку кластерних структур. Центром кластера най-частше бувае к1лька потужних компанш, при цьому м1ж ними збер1гаються конкурентн1 в1дно-сини. Цим кластер ввдр1зняеться в1д картелю або фь нансово! групи. При цьому найважлившою умо-вою ефективно! трансформацЦ винаход1в в 1ннова-цЦ, а шновацш в конкурентн1 переваги е формування мереж1 ст1йких зв'язк1в м1ж вс1ма учасниками кластера.
Так, в 1960-1970 роках кластери завоювали сильн1 позицп в св1тов1й економ1ц1 як в традицшних галузях промисловост1 (тут щкавий досв1д Iталil), так 1 в високотехнолопчних галузях (наприклад, Сил1конова долина). У 1990-т1 роки кластери були широко визнаш як важливий елемент стимулю-вання прац1 в промисловосп та 1нновац1йного по-тенц1алу тдприемств, а також формування нових вид1в комерц1йно! д1яльност1. Центром кластера
найчастше бувае к1лька потужних компан1й, при цьому м1ж ними збер1гаються конкурентш в1дно-сини. Цим кластер в1др1зняеться в1д картелю або ф1нансово! групи. При цьому найважлившою умо-вою ефективно! трансформацп винаход!в в шно-вац!!, а !нновац!й в конкурентш переваги е формування мереж! стшких зв'язшв м!ж вс!ма учасни-ками кластера.
Саме тому проанал!зувавши численн! викладки в!домих вчених та спираючись на сучасш досл!дження в систем! кластеризаци можна дати нове поняття кластеру, яке на наш погляд вщкривае точн!ше його суть в сучасних умовах ринкових ввдносин. Кластер - це система випдних взаемозв'язк!в ф!рм та орган!зац!й, як! сп!впрацюючи утворюють нов! зони економ!чного росту. Виходячи з цього кластерний п!дх!д це - основа для конструктивного д!алогу м!ж державою та тдприемствами, що дозволяе п!двищувати ефек-тившсть взаемозв'язк!в у досягненн! одн!е! цш. З позиц!! системного п!дходу кластер - це сукупшсть суб'ект!в господарсько! д!яльност! взаемопов'яза-них р!зних галузей, об'еднаних в едину ор-гашзацшну структуру, елементи яко! перебувають у взаемозв'язку ! взаемозалежност!, сп!льно функцюнують з певною метою. Сучасн! кластери, як правило, е мережами, що охоплюють юлька галузей ! включають р!зноман!тн! ф!рми, що спещаль зуються на конкретн!й ланц! в ланцюжку створення конкретного к!нцевого продукту. Звщси ще одна ознака кластера в загальнш модел! виробничо-коо-перацшних й !нших взаемод!й суб'ект!в господарю-вання, а саме, ч!тко виражений фактор л!дируючого (!нтегруючого) продукту чи послуги, наявн!сть «локомотива» - великого шдприемства-лвдера (або пров!дного швестора), що визначае довгострокову господарську, шновацшну й !ншу стратег!ю вс!е! системи. Формування ефективних технолопчних ланцюжк!в з шлькох самост!йних господарюючих суб'ект!в е стратепчним заходом, що вимагае пев-них довгострокових вкладень в !х реал!зац!ю, ! мо-жливо пльки за допомогою !х самоорган!зац!! в результат! взаемоди передумов, що склалися як все-редин!, так ! в зовн!шньому середовищ! цих потен-ц!йних систем. Така взаемод^я мае приводити до додаткових вигод для кожного !з суб'ект!в, створю-вати певний стимул до формування едино! системи функцюнування, забезпечення ц!л!сно! системи. [5]. Для бшьшого розум!ння диференцац!! кластер!в наведений рис. 1.
Рис.1. Диференцiацiя класт^в (розроблено автором)
Зарубiжний досвщ демонструе можливосп кластерного тдходу для виршення задач, спрямо-ваних на тдйом економiки окремих галузей i регiонов. Повнiстю кластерiзовани фшська i скан-динавська промисловiсть.У США бшьше половини тдприемств працюють по кластерно! моделi виро-бництва. У багатьох кранах £вропейського Союзу працюе шотландська модель кластера, при якш ядром такого спiльного виробництва стае велике щдприемство, що об'еднуе навколо себе невелик! фiрми. Довела свою ефектившсть i iталiйська модель кластера - б№ш гнучке i «одно-правних» ствпрацю пiдприемств малого, середнього та великого бiзнесу. Фахiвцi вважають, що для кра!н з пе-рехвдною економiкою найб№ш пiдходить саме така форма кластерно! оргашзаци виробництва.
Можна видiлити цший ряд вже апробованих практикою систем сприяння формуванню кластерiв [6]:
- програми, спрямованi на об'еднання дшових людей;
- iнiцiативи щодо тдбору партнерiв;
- фiнансування посередницьких (агентських) iнiцiатив;
- шефськ1 iнiцiативи, коли оплачуються по-слуги консультантiв, щоб вони стежили за проце-сом формування кластерiв з початку до перших крошв спiвпрацi;
-державне фшансування деяких кластерних проектiв на конкурснш основi.
Основнi напрямки надання методично!, шфор-мацiйно-консультацiйно!, освiтньо! тдтримки ро-звитку кластерiв:
1. Розробка методичних рекомендацiй, пов'яза-них iз загальними пiдходами до стратегiчного пла-нування розвитку кластерiв.
2. Розробка методичних рекомендацш, пов'яза-них з реалiзацiею проектiв за рiзними напрямками розвитку кластерiв.
3. Реалiзацiя спецiалiзованих освiтнiх програм з питань розробки та реалiзацi!' кластерно! полтгики на регiональному рiвнi.
4. Покладання на державнi iнститути розвитку функцш надання iнформацiйно-консультацiйно!
пiдтримки об'ектiв шфраструктури тдтримки малого i середнього шдприемництва та iнновацiйно!' iнфраструктури.
5. Надання шформацшно! пвдтримки у просу-ваннi бренду кластерiв, спрямовано! на залучення iноземних iнвестицiй, сприяння експорту виробле-них на територi! кластера товарiв i послуг, а також розвиток внутрiшнього i в'!зного туризму, в тому числ з використанням iнфраструктури торгових представництв Укра!ни за кордоном.
6. Формування механiзмiв мониторингу, вияв-лення та поширення кращо! практики в реалiзацi! кластерних проекпв.
Для сприяння органiзацiйному розвитку кла-стерiв необх1дно надання пiдтримки з боку оргашв влади в реалiзацi! учасниками кластера в наступних напрямках:
- створення спецiалiзовано!' органiзацi! розвитку кластера;
- проведення аналiзу структури кластера;
- розробка стратегi! розвитку кластера;
- встановлення ефективно! шформацшно! взаемодп мiж учасниками кластера;
- реалiзацiя заходiв щодо стимулювання сшвпращ мiж учасниками кластера.
Безперечнi переваги кластерного тдходу для органiв влади полягають у тому, що вш дозволяе комплексно, системним чином розглядати ситу-ацш в групi взаемопов'язаних тдприемств, що належать до рiзних галузей. Крiм того, кластерний шдхвд дае можливiсть використовувати в якосл «стрижня» стратегi! розвитку кластера шщативи, висунутi i реалiзованi лiдерами бiзнесу, як1, таким чином, гарантовано будуть успiшно реалiзованi.
Реалiзацiя проекпв розвитку кластерiв дозволяе ефективно долати ряд рiзного роду бар'ерiв i «вузьких мюць», що перешкоджають розвитку тдприемств i органiзацiй, що входять до складу кластера. Для вдосконалення розвитку кластеру э доцiльним використовувати двi стратеги, як1 явля-ють собою взаемозамшш стратегi! з рiзним пiдхiдом, але як1 iдеально доповнюють одна одну[7]:
- стратегi! зростання, спрямованi на пвдви-щення використання знань в iснуючих кластерах;
- стратеги зростання, спрямованi на створення нових мереж конструктивного спiвробiтництва все-рединi кластерiв
Кластерна полiтика може бути спрямована як на стимулювання розвитку кластерних iнiцiатив, так i на створення сприятливого середовища для розвитку вже юнуючих кластерiв. I в тому, i в шшому випадку для вибору шструментш падтримки розвитку кластерiв необхвдно чiтко визначити про-блемнi зони. Якщо iснуе проблема з недостатньою критичною масою учаснишв кластера, то шстру-ментами пiдтримки можуть бути розвиток шку-баторiв, пiдтримка стартатв, залучення нових фiрм. Якщо учасники потенцшного кластера стика-ються з нестачею шформацп, то в даному випадку доцiльно створювати iнформацiйнi портали для учасник1в, органiзовувати випуск рiзних шфор-мацiйних матерiалiв, проводити аудит i картогра-фування компетенцiй тощо.
Однак не варто забувати, що повнощнний розвиток кластерного втручання для пiдвищення еко-номiчно! ситуацп як в окремо взятого репош так i в краiнi вцшому неможливо без iнвестування. Шдви-щення конкурентноспроможносп у рамках кластеру дозволить тдвищити сам кластер та його зага-льну конкурентоспроможнiсть, що одночасно зро-бить його бшьш привабливим для iнвестування. Проаналiзувавши останш викладки в сферi викори-стання кластеру як iнструменту пiдвищення конку-рентоспроможностi та фiнансово! стiйкостi тдпри-емства мною було виявлено та узагальнено пять ос-новних принцитв.
Першим та основним на наш погляд принципом - це змiни в якосл управлiння в окремих части-нах кластеру. У числi найважливших напрямк1в розвитку конкурентного потенщалу кластера е ре-алiзацiя заходiв щодо пiдвищення якостi управ-лшня на пiдприемствах, що базуються на його територп, в тому числ - в рамках реалiзацп про-грам поширення кращо! практики, яю передбача-ють: сприяння наданню консультацшних послуг падприемствам учасник1в кластера в обласп менеджменту; проведення систематично! роботи з ви-явлення прикладiв кращо! практики за новими методами та мехашзмами управлшня на тдприем-ствах кластера та сприяння !х ефективному поши-ренню i тощо.
Другим, на наш погляд, принципом виступае щдвищенню якостi надаваемих послуг та розвиток механiзмiв субконтрактацп. Адже саме такий тд-х1д до виршення проблем допоможе вчасно ви-явити слабку ланку та виправити ситуацiю тим самим попередивши виникнення велико! проблеми, а не розвязувати !! посфактум. Проблему в кластерi легше передбачати нiж виправляти Г! наслщки.
Третiм - реалiзацiя колективних маркетинго-вих проекпв та сприяння виходу на зовнiшнi ринки. Адже саме зовшшш ринки превлечуть швестици та допоможуть зробити кластер на рiвень вище нiж iншi в даному репош чи у данш сферг А це зробить конкретно обраний кластер бiльш конкурентоспро-можним.
В четвертих - це стимулювання шновацш, розвиток коопераци всерединi кластера в областi НДДКР i розвиток механiзмiв комерцiалiзацiï тех-нологiй (сприяння проведенню спiльних науково-дослiдних i дослщно-конструкторських робiт пiдп-риемствами кластера, шститутами та унiверсите-тами; сприяння створенню нових М1П, надання послуг бiзнес-iнкубаторiв та технопарков; сприяння активiзацiï iнновацiйного процесу на тдприемст-вах). Звичайно це робота майже неймовiрна в рамках одного обраного кластеру. Данна iдея мае тд собою пiдгруунтя втручання на державному рiвнi в якостi державно! программи в1дновлення економiч-ноï стшкосп держави та виходу з кризи.
Та останшм пунктом, але не менш важливим, ми важаемо формування сприятливих умов розвитку кластерiв. Цi заходи в першу чергу мають пiдтримуватися державою. В щлях активiзацiï розвитку кластерiв у повнш мiрi мае бути використа-ний потенцiал ОЕЗ, пов'язаний з фшансуванням розвитку iнфраструктури, здшснюеться з бюджетних джерел, а також пiльговим податковим режимом i забезпечуваних залученням «як1рних» резидентiв -великих компанш, конкурентоспроможних на вiт-чизняному i свiтовому ринках, як1 виступають в якостi ядра розвиваються кластерiв.
Для сприяння органiзацiйному розвитку кла-стерiв необхвдно надання пiдтримки з боку оргашв влади в реалiзацiï учасниками кластера в наступних напрямках:
- створення спецiалiзованоï органiзацiï роз-витку кластера;
- проведення аналiзу структури кластера;
- розробка стратеги розвитку кластера;
- встановлення ефективно1' iнформацiйноï взаемодп мiж учасниками кластера;
- реалiзацiя заходiв щодо стимулювання спiв-пращ мiж учасниками кластера.
Висновки та перспективи подальших нау-кових розробок. Безперечш переваги кластерного пiдходу полягають у тому, що вiн дозволяе комплексно, системним чином розглядати ситуащю в групi взаемопов'язаних тдприемств, що належать до рiзних галузей. Крiм того, кластерний пiдхiд дае можливють використовувати в якостi «стрижня» стратеги розвитку кластера шщативи, висунуп i реалiзованi лiдерами бiзнесу, яш, таким чином, га-рантовано будуть успiшно реалiзованi. Реалiзацiя проектiв розвитку кластерiв дозволяе ефективно долати ряд рiзного роду бар'ерiв i «вузьких мюць», що перешкоджають розвитку тдприемств i ор-ганiзацiй, що входять до складу кластера.
Список використаних джерел
1. Бойко О.В. Умови та перспективи формування регюнальних транспортно-лопстичних кластерiв / О.В. Бойко //Лопстичш системи: гло-бальних, нацюнальний, регiональний та локальний вимiри та Польськоукрашська конференцiя з пи-тань транскордонних транспортних перевезень: на-уково-практична конференщя,15-16 травня 2014 р.:
36ipHm тез.- Луцьк.: «Волиньпол^аф» ТМ. - 2014. - С.10 - 12.;
2. Бойко О.В. Кластерна трансформащя ринку транспортних послуг / £.М. Сич, О.В. Бойко // Матерiали IV науково-практично! конференцп «Сучасш проблеми економiки», 17-18 жовтня 2013 р. - К.: НАУ, 2013. - С. 4 - 6;
3. Гриценко С. И. Стратегия развития транс-портно-логистических кластеров в Украине: авто-реф. дис. на соиск. уч. степени докт. экон. наук: специальность: 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством»/ С.И. Гриценко. - СПб., 2009. - 41 с.;
4. Кислий В. Розвиток транспортно-лопстич-них кластер1в в Украш / В. Кислий, Т. Жарик // Економжа Укра!ни. - 2010. - № 12. - С. 28-37;
5. Ларионова Н.А.Кластерный подход в управлении конкурентоспособностью региона / Н.А.Ларионова // Экон. вестник РГУ. - 2007. - №1. - С.182.)
6. Фишер П. Кристаллизация индустрии // Эксперт, 2000, № 12. С. 8.
Каплински Р. Распространение положительного влияния глобализации: анализ «цепочек» приращения стоимости // Вопросы экономики. 2003. № 10
Kulikova E. O.
Lecturer at the department of financial management and stock market
Odessa National University of Economics THE RISKS OF THE PENSION INSURANCE SYSTEM
Summary: The article is devoted to the identification and analysis of the risks of pension insurance in Ukraine. The article distinguishes the main types of pension insurance risks.
Key words: pension fund of Ukraine, pension, pension insurance, pension risk.
Urgency of research. Pension systems of different countries were formed depending on their specific economic, political and socio-cultural factors, but together with all, they are characterized by common principles of organization and regulation, as well as certain risks.
In times of crisis, when the need to save accumulated contributions becomes of paramount importance for maintaining the stability of the pension system. The main condition for the implementation of state policy in the social sphere is the accounting of the principle of interrelation with social and economic risks. In modern scientific literature, the concept of "social risk" is considered as a danger that causes social deformations and disproportions in the development of man, society, and state. The need for social protection arises in the presence of certain risks that have a different nature of occurrence.
Actual scientific researches and issues analysis. Domestic scientists, in particular I.F. Gnibidenko, E.M. Libanova, O.V.Martyakova, B.O. Nadtociy, A.F. Novikova, I.M., paid great attention to research of problems and perspectives of development of the system of pension insurance of Ukraine. Prybytkova, DV Polozenko. At the same time, little attention has been paid to the issue of pension insurance risks.
Definition of uninvestigated parts of general matters. The process of reforming the pension insurance system in Ukraine continues, therefore, the question of identifying and analyzing the risks of pension insurance remains relevant.
The purpose of the article. The purpose of the article is to identify and analyze the risks of the pension insurance system in Ukraine.
The statement of basic materials. The most commonly used method of risk management is pension insurance as a type of social insurance that deals with protection against a specific type of socio-economic
growth - disability as a result of retirement age, disability or loss of breadwinner. Therefore, the main task of the pension system is to accumulate social and economic risks through their insurance and depreciation. However, it should be borne in mind that with the help of insurance it is possible to depreciate only part of the risks, as they are difficult to prevent (disability, loss of breadwinner). The pension system should be adequate to the medium of the transformational economy, which should be based on the consent of the social partners (state, enterprises, individuals) and the creation of an effective mechanism for providing financial security to certain segments of the population (pensioners, disabled people, survivors).
The most commonly used method of risk management is pension insurance as a type of social insurance that deals with protection against a specific type of socio-economic growth - disability as a result of retirement age, disability or loss of breadwinner. Therefore, the main task of the pension system is to accumulate social and economic risks through their insurance and depreciation. However, it should be borne in mind that with the help of insurance it is possible to depreciate only part of the risks, as they are difficult to prevent (disability, loss of breadwinner). The pension system should be adequate to the medium of the transformational economy, which should be based on the consent of the social partners (state, enterprises, individuals) and the creation of an effective mechanism for providing financial security to certain segments of the population (pensioners, disabled people, survivors).
Direct methods of social risk management (social insurance and social security) organize a process of redistribution of costs in order to cover social risks. The method of social insurance involves the redistribution of risks between its carriers on the basis of the redundancy of part of the additional cost in the insurance social fund (target financial fund). The method of social
