CC BY
12
УДК 658.14:334.273
МЕХАН1ЗМ Ф1НАНСУВАННЯ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ У КРА1НАХ 13 РОЗВИНУТОЮ
ТА трансформащйною ЕкОНОМ1кОю
© 2017 ДУМ1КЯН А. К.
УДК 658.14:334.273
Думiкян А. К. MexaHi3M фiнансування бюджетних установ у кражах i3 розвинутою та трансформацiйною економiкою
ЦЛями cmammi е характеристика особливостей функцонування мехатзму фнансування бюджетних установ у кранах з розвинутою та транс-формацйною економкою та розробка практичних рекомендацй щодо його вдосконалення в умовах економiчних перетворень. Розглянуто тео-ретичн та практичн особливостi ф'шансування бюджетних установ в кранах з розвинутою та трансформацйною економкою. Охарактеризовано основн шструменти реал'ваци мехатзму бюджетного регулювання в умовах глобал'вацшних перетворень. Об(рунтовано необхiднiсmь використання програмно-цльового методу бюджетування з метою посилення результативностi структурних змн економки та софльно/ сфери. Визначено головн проритети бюджетного ф'шансування в кранахз розвинутою та трансформацшною економкою на середньостроко-ву та довгострокову перспективи.
Ключов'! слова: бюджетна установа, доходи бюджету, видатки бюджету, бюджетнерегулювання, фшансовий механзм. Рис.: 1. Табл.: 1. Ббл.: 9.
Думшн Артур Камоевич - астрант кафедри фiнансiв, Ки/вський нацональний mорговельно-економiчний ушверситет (вул. Кото, 19, Ки/в, 02156, Укра/на)
E-mail: akdumikan93@ukr.net
УДК 658.14:334.273
Думикян А. К. Механизм финансирования бюджетных учреждений в странах с развитой и трансформационной экономикой
Целями статьи являются характеристика особенностей функционирования механизма финансирования бюджетных учреждений в странах с развитой и трансформационной экономикой и разработка практических рекомендаций по его совершенствованию в условиях экономических преобразований. Рассмотрены теоретические и практические особенности финансирования бюджетных учреждений в странах с развитой и трансформационной экономикой. Охарактеризованы основные инструменты реализации механизма бюджетного регулирования в условиях глобализационных преобразований. Обоснована необходимость использования программно-целевого метода бюджетирования с целью усиления результативности структурных изменений экономики и социальной сферы. Определены главные приоритеты бюджетного финансирования в странах с развитой и трансформационной экономикой на среднесрочную и долгосрочную перспективы. Ключевые слова: бюджетное учреждение, доходы бюджета, расходы бюджета, бюджетное регулирование, финансовый механизм. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 9.
Думикян Артур Камоевич - аспирант кафедры финансов, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: akdumikan93@ukr.net
UDC 658.14:334.273 Dumikian A. K. The Mechanism for Financing Budgetary Institutions in the Countries with Developed and Transformational Economies
The article is aimed at characterizing the features of function of the mechanism for financing the budgetary institutions in the developed and transformational economies and developing practical recommendations for its improvement in the context of economic transformation. The theoretical and practical features of financing the budgetary institutions in the countries with developed and transformational economies were considered. The main instruments for implementation of the mechanism for budget regulation in the context of globalization transformations have been characterized. The need to use the program-target budgeting method to enhance the impact of structural changes in the economy and the social sphere has been substantiated. The main priorities for budget financing in the developed and transformational economies have been defined for both the medium and the long term. Keywords: budgetary institution, budget incomes, budget expenditures, budget regulation, financial mechanism. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 9.
Dumikian Artur K. - Postgraduate Student of the Department of Finance, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str, Kyiv, 02156, Ukraine)
E-mail: akdumikan93@ukr.net
Усучасних умовах економiчних перетворень для бкьшост краш з розвинутою та трансформацшною економжою характерним е процес удоскона-лення системи державних витрат i п1двищення ефектив-носп 1х використання. Основними заходами реалiзащí даних цкей е впровадження програмно-цкьового методу формування бюджету, оптишзацш чисельност та струк-тури бюджетних установ, розширення сфери державних закупшель та посилення державного фшансового контролю. Як наслцок, змши, що в1дбуваються в даних крашах, характеризуются переходом функцюнування бюджетних установ i державних шститупв на ринковi шструменти та способи управлшня, активним використанням механiзмiв ринково'1 конкуренци. Основою даного подходу виступае система контрактних вцносин у процеа здшснення державних закупшель, що дозволяе розширити можливост регулювання та стимулювання економiчного зростання.
Серед вагомих дослцжень зарубiжних вчених у сферi функцюнування бюджетних установ варто зазна-чити роботи: Дж. Б'юкенена, Дж. М. Кейнса, А. Лаффе-ра, В. Парето, Д. Ржардо, П. Самуельсона, А. См^а, Дж. Ст1глща, С. Фшера, Дж. Хжса та шших:. Питанням формування та реалiзацiï бюджетно'1 политики державними органами влади присвячеш пращ вггчизняних вчених: Т. Боголiб, О. Василика, А. Даниленка, I. Запатршо'1, Л. Лисяк, I. Лук'яненко, I. Лютого, В. Федосова, I. Чугу-нова, А. Чухна, С. Юрш та шших. Разом i3 тим, у сучас-них глобалiзацiйних умовах доцкьним е вдосконалення системи використання зарубiжного досвцу щодо функцюнування мехашзму фшансового забезпечення дшль-ност бюджетних установ як шструменту сощально-економiчного розвитку, що зумовлюе необхцшсть по-дальшого дослцження дано'1 проблематики.
Метою дано! стати е характеристика особливо-стей функцюнування механiзму фiнансування бюджет-них установ у кра!нах з розвинутою та трансформацш-ною економжою та розробка практичних рекомендацiй щодо його вдосконалення в умовах економiчних пере-творень.
Одним з основних питань, пов'язаних з фшан-суванням бюджетних установ, е забезпечення максимально ефективного досягнення ц!лей, покладених на кожну з них, за оптимального обсягу ви-трачених на це ресурйв. Важливiсть дослiджених питань використання бюджетних кошпв для фшансуван-ня даних установ також полягае в !х здатностi впливати на реалiзацiю передбачених державною полiтикою прю-ритетiв, з одночасним виконанням вс!х ранiше встанов-лених зобов'язань перед населенням, що характерно для сощально орiентовано! держави.
Проблематика фшансування бюджетних установ у свiтi е досить актуальною, а тому управлшня бюджетни-ми витратами через розпорядниюв бюджетних коштiв потребуе постiйного вдосконалення методiв та шстру-ментiв контролю. Поряд з тим, кожна кра!на само-стiйно визначае пiдходи до забезпечення ефективност фiнансування бюджетних установ, з урахуванням попе-реднього досвцу та особливостей економiчно! моделi. Для Укра!ни зарубiжний досвiд фiнансування бюджет-них установ може бути досить корисним, насамперед в аспект забезпечення контролю за державними видатка-ми, якi здiйснюються через бюджетш установи - розпо-рядники бюджетних кошпв, що обумовлюе необхцшсть та доцiльнiсть дослiдження дано! проблематики.
Реформування бюджетно! системи як основи су-часно! демократично! кра!ни та !! адаптацiя до умов сьо-годення е актуальним i необхцним завданням у забезпе-ченнi реалiзацi! стратег!! соцiально-економiчного розвит-ку кра!ни. При цьому трансформацiйнi процеси мають здшснюватися не iзольовано, а комплексно, з урахуванням свггових тенденцш розвитку фiнансових систем. Ефективнiсть здшснених заход!в залежить саме в!д до-статностi обсягу фiнансування, а домшуючим фактором залишаються кошти державного та мюцевих бюджетiв, осюльки саме державi належить формування, реалiзацiя та модершзацш бюджетно! пол!тики в!дпов!дно до вимог економiчного розвитку [6, с. 37]. Вагоме значення при цьому вщграють позабюджетнi джерела фiнансування, розвиток конкуренщ! м!ж закладами р!зних тип!в i со-цiально орiентованими некомерцiйними оргашзацшми. Основною умовою фiнансово! дшльност таких установ е управлшня яюстю послуг, що надаються державними органами, за допомогою формування единих вимог до змшту та основних параметрiв таких послуг, оптим!за-ц!! !х стандартiв, забезпечення р!вних умов доступу для споживачiв та створення одиниць вимiрювання ефек-тивносй використання бюджетних ресурс!в.
Актуальним е питання забезпечення центральних i мюцевих органiв влади фiнансовими ресурсами в об-сяз!, достатньому для виконання ними сво!х функцш та повноважень. Залежно в!д к!льюсного та яюсного стану фiнансових ресурсiв формуеться фшансовий потенцiал,
рiвень якого постшно змшюеться та вимагае оцшю-вання. Забезпечення розвитку нацюнально! економiки можливе за рахунок актив!зац!! управлiння механiзмом фшансового забезпечення бюджетних установ. Досягнення показниюв результативностi та ефективностi управлшня фшансовими ресурсами можливе внаслiдок досл!дження !х сутшсних характеристик, особливостей та взаемозв'язюв, визначення складових i чинниюв, що впливають на !х формування i визначають специфiку управлiння ними [4, с. 33-34].
Хоча дшльшсть бюджетних оргашзацш носить об'ективний характер i розвиваеться за певними законами, вона потребуе управлшня з боку держави. Той факт, що фшансування бюджетних оргашзацш здшснюеться за рахунок бюджетних кошпв, ставить ефектившсть дшльносп держави щодо виконання сво!х функцш у пряму залежнiсть в!д того, наскiльки рацiонально орга-шзовано планування, розпод!л i використання центра-лiзованих фонд!в грошових ресурсiв. З метою досягнення поставлених завдань необхцним е запровадження новпшх механiзмiв щодо планування та використання бюджетних кошпв як головними розпорядниками, так i розпорядниками нижчого р!вня [1, с. 182].
Мехашзм фiнансового забезпечення бюджетних установ е сукупшстю форм, методiв, шстру-ментiв та способ!в органiзацi! фiнансових в!д-носин щодо формування достатнк обсяпв бюджетних ресурйв та '!х ефективного розпод!лу з метою забезпечення виконання функцш, що покладеш на державу, досягнення ккьюсних i яюсних параметрiв, що в!дпов!да-ють умовам ефективного функцюнування даних установ. Таким чином, фшансовий мехашзм виступае як система ц!льового регулювання процейв управлшня фшансовими ресурсами державного сектора економжи. Модершзацш фшансового забезпечення бюджетних установ полягае в його адаптац!! до сучасних умов трансформа-цшних перетворень за допомогою модифжаци фшан-сових методiв та iнструментiв, як! використовуються в економщ кра!н з розвинутою та трансформацшною економжою. Заруб!жний досв!д вдосконалення норм фшансового забезпечення дшльносп даних установ дозволить шдвищити ефектившсть використання наяв-них бюджетних ресурйв у процей надання державних послуг, забезпечити зростання шновацшно! активност державних оргашв влади на ринку сощальних послуг.
В умовах евроштеграцшних прагнень Укра!ни важливим е анал!з та характеристика оргашзацшно-економ!чних засад формування та реал!зац!! бюджетно! полижи бвропейського Союзу й визначення прюри-тетних напрям!в удосконалення в^чизняно! системи бюджетного регулювання. Бюджетна система 6С е бага-тор!вневою та тюно пов'язана з нацюнальними бюджет-ними системами кра!н-члешв, кра!н - асоцшованих члешв 6С та вйма шшими шдсистемами, щодо яких застосовуються ! мають вплив мехашзми конвергенц!! вс!х, не т!льки фшансових, але й в ц!лому економ!чних шдсистем. Характерною особливютю 6С, на вцмшу в!д шших штеграцшних об'еднань свиу, е наявшсть важли-вого наднацюнального шституту - бюджету 6С, понад
90% видатюв якого (за винятком видатюв на утримання наднацюнальних iнститутiв управлшня) е фiнансовим ресурсом регулювання економки. Не менш важливим iнструментом конвергентного впливу бюджетно! шд-системи е шструменти формування дох1дно! частини бюджету 6С [8, с. 15]. Таким чином, мехашзм фшансо-вого забезпечення бюджетних установ вiдображае не лише структурну побудову бюджетно! системи, що показано в табл. 1, а й допомагае здшснити ефективний розподк i перерозподк централiзованих фшансових ресурсiв, наблизити '1х до безпосереднього споживача та проводити контроль за !х цкьовим використанням.
З метою забезпечення економiчного розвитку та-кож було передано бiльшi фiнансовi повноваження мк-цевим органам влади, про що свцчить зростання частки доходiв мiсцевих бюджетiв у ВВП, що у 2002-2006 рр. ста-новили 10,8°%, у 2007-2011 рр. - 11,3°%, у 2012-2016 рр. -11,2%. Фюкальна децентралiзацiя в кра!нах ббвропейсько-го Союзу дозволила шдвищити ефективнiсть розподку фiнансових ресурсiв та створила економiчнi стимули для участ громади в розвитку регiону. Проте, оцшюючи досвiд кра!н ббС щодо моделi фiнансового забезпечення мiсцевого розвитку, розподку повноважень мiж державою та субнацюнальними одиницями, слiд зважати на
Таблиця 1
Питома вага основних бюджетних показнимв Свропейського Союзу у валовому внутршньому продуктi, %
показник Перюд
2002-2006 рр. 2007-2011 рр. 2012-2016 рр. 2002-2016 рр.
Доходи Загального бюджету £С 43,1 43,7 45 44
Центральних оргашв влади 23,3 23,3 23,9 23,5
Державних оргаыв влади 4,1 4,3 4,5 4,3
Оргаыв мiсцевого самоврядування 10,8 11,3 11,2 11,1
!ншп 4,9 4,8 5,4 5,1
Видатки Загального бюджету £С 45,7 47,9 47,9 47,2
Центральних органiв влади 25,5 27 26,7 26,4
Державних органiв влади 4,3 4,6 4,6 4,5
Оргаыв мiсцевого самоврядування 11 11,6 11,3 11,3
lншi 4,9 4,7 5,3 5
Дефщит Загального бюджету £С 2,6 4,2 2,9 3,2
Центральних органiв влади 2,2 3,7 2,7 2,8
Державних оргаыв влади 0,2 0,3 0,1 0,2
Органiв мiсцевого самоврядування 0,2 0,2 0,1 0,2
Як свiдчать данi табл. 1, динамка доходiв загаль-ного бюджету ббвропейського Союзу характери-зуеться зростанням з 43,1% за перюд 2002-2006 рр. до 43,7% у 2007-2011 рр. i 45% у 2012-2016 рр.; за перюд 2002-2016 рр. середне значення даного показника становило 44;, що е досить суттевим значенням, проте вцповцае загальним тенденцшм розвитку кра!н - чле-шв 6С. Вiдповiдно до показниюв перерозподку валового внутрiшнього продукту через доходи державного бюджету можна видкити три моделi бюджетних вцносин: перша модель - частка бюджетних доходiв у ВВП кра!ни становить 30-40%, що характерно для кра!н з трансфор-мацiйною економiкою, таких як Латвш - 37,2%, Литва -36,7%, Естонш - 37,9% та Румунш - 36,3%; друга модель -частка доходiв 40-50% у розвинутих кра!нах (Нiмеччина -45,3%, 1талш - 48,9%, Великобританш - 43,2%, Норвегш -44,8% i Польща - 43,7%); третя модель - сощально орь ентованi кра!ни з часткою централiзацi! ВВП 50 i бкьше вiдсоткiв (Данш - 53,9%, Францш - 54,7%, Фiнляндiя -52,6% i Швецш - 51,8%). В УкраМ наразi частка доходiв зведеного бюджету у валовому внутршньому продуктi складае 30,2% та е нижчою, шж у середньому в кра!нах бвропейського Союзу.
«надцентралiзований» розпод1л коштiв, призначених для цкей розвитку. Для так званих «транзитивних» кра!н, як1 зустрiчаються 1з суттевими бюджетними об-меженнями, такий iнструмент е надзвичайно важливим ! дозволяе територ!альним системам використовувати додатковi ресурси для сшвфшансування проектiв розвитку, зберкаючи можливост1 щодо покриття поточних витрат за рахунок власних ресурйв. При цьому осно-вними об'ектами регюнально! пол1тики 6С е власне ре-г1они, а не мунiципалiтети чи комуни. Тому децентра-лiзованi модел! кра!н - членiв 6С часто закршлюють бкьше повноважень, пов'язаних з розвитком, за регю-нальним р1вмм, тод1 як на м1сцях виршуються поточн1 господарськi та соцiальнi питання [3, с. 9].
Вагомого значення також набувае характеристика динамки частки видатюв бюджету бвропейського Союзу у ВВП, що воображено на рис. 1.
Як свцчать даш рис. 1, середне значення частки видатюв бюджету ббС у валовому внутршньому продукт! за перюд 2002-2016 рр. становить 47,2%, при цьому зна-чного зростання даний показник зазнав у 2008-2010 рр., коли вш зрю з 44,7% у 2007 р. до 50,1% у 2009 р. i 49,9% у 2010 р. Дане зростання було викликано подоланням на-слцюв фiнансово-економiчноl рецеси, яке здшснювало-
Частка, %
52
50,1 49,9
^ч48,6 49,0 48,7 48,1
^47,2
45,5 46,2 45,7 45,8 46,2Т 46,6
45,2 44,7,/' 44,7 45,4 45,1 44,9 ■-——- -■44,9
-■— "43544,0
■— 42,9 43,0 —ш— 42,9 43,3 43,6 43,8 43,8 43,5
50 48 46 44 42 40 38
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 Р1к
Частка видатмв бюджету £С у ВВП Частка доходт бюджету £С У ВВП Середнв значения частки доходт бюджету £С у ВВП Середнв значения частки видаткт бюджету £С у ВВП
Рис. 1. Динамка частки доходiв та видатмв бюджету €С у ВВП у 2002-2016 рр.
ся за допомогою мехашзму бюджетного фiнансування та шдвищення видаткiв держави. Починаючи з 2010 р., вцбуваються зниження частки бюджетних видаткiв у структурi ВВП та И наближення до середнього за досл-джуваний перюд значення.
У 2015 р. видатки на державний сощальний захист в 6С-28 були е^валентними 19,2% ВВП, що характеризуемся незначним зменшенням порiвняно з попередшм роком. Наступними найбкьш важливими функцiями щодо державних витрат були охорона здоров'я та за-гальнонащональш послуги у розмiрi 7,2% i 6,2% вцпо-вiдно, освiта становила 4,9%, видатки на економiчний розвиток - 4,3%. Решта функцiй, таких як оборона, гро-мадський порядок i безпека, охорона навколишнього середовища, житло та комунальнi послуги, видатки на рекреацш, культуру та релтю, разом складали лише 5,6%. Частка витрат на сощальний захист у 2008 р. до-сягла найнижчого рiвня (37,8% вц загального обсягу ви-даткiв), проте, починаючи з 2009 р., стабкьно зростае -з 38,8% до 40,6% у 2015 р. Проте зростаюча частка витрат на сощальний захист в останш роки супроводжуеться зменшенням частки у ВВП за останш три роки.
Стабкьною часткою в загальних витратах протя-гом 2002-2016 рр. вцзначаються громадський порядок i безпека, економiчнi видатки, (незважаючи на все ще знач-ний рiвень каштальних трансфертiв для пiдтримки фi-нансових установ), захист навколишнього середовища, видатки на рекреацш, культуру та релтю. Постшним зростанням за перюд з 2002 по 2016 рр. вцзначаються видатки на охорону здоров'я. За аналоичний перюд в1д-булося зменшення частки видатюв на оборону (з 3,3% у 2002 р. до 2,9% у 2016 р.), житлове та комунальне госпо-дарство (з 1,8% до 1,2%) та освпу - з 11,1% до 10,3%.
Дослцивши систему формування видатково! час-тини бюджету бвропейського Союзу, слц зазначити, що на комунiтарному рiвнi фiнансуються переважно видатки на економiчний розвиток регiонiв кра'1н-члешв, у той час як фшансування шших громадських секторiв еконо-мiки, таких як освпа або фiнансування дослцницько! дiяльностi, мае незначний розмiр та здшснюеться за-звичай безпосередньо кра'нами. Так, наприклад, якщо з бюджету 6С покриваеться 71,8% витрат на скьське господарство, то на освпу - тiльки 0,1% вiд потреби, до-слiдження i розвиток - 6,3%, надання допомоги громад-ському сектору - 14,3%. У результата в даний час бюджет 6С являе собою шструмент перерозподку коштав з метою фiнансування проведення комуштарно! полiтики. На рiвнi бвропейського Союзу вiдбуваеться фшансу-вання переважно тих економiчних сфер, якi спрямоваш на внутрiшнiй розвиток об'еднання (сталий розвиток регiонiв та економiчне зростання, скьське господарство та розвиток скьськогосподарських регiонiв, громадян-ство, свобода, безпека та правосуддя). 1снують також розбiжностi бюджету 6С з бюджетами держав-члешв за джерелами надходження бюджетних коштав [9, с. 67].
Mеханiзм фшансування сощальних видаткiв за рахунок податкових надходжень найчастiше пов'язаний iз ушверсальними програмами допомоги, виплатами допомог уйм мешканцям. Право на отримання сощально! допомоги в кра'нах 6С зазвичай обумовлено тривалiстю проживання. У деяких кра'нах соцiальна допомога надаеться всш, хто 'й потребуе, у тому чит iноземцям, що законно проживають на те-ритори кра'ни, незалежно вiд тривалостi проживання (Швецш, Фiнляндiя, Норвегiя). У цих кра'нах соцiальнi
послуги гарантуються як громадянсью права. Прикладом ушверсальних допомог е ушверсальна пенс1я за в1ком у Канад1, Дани та Нов1й Зеланди, яку шод1 нази-вають «демогрантом», а також послуги нацюнальних служб охорони здоров'я у Велиюй Британи та 1талИ. Ц1 допомоги е виразом солидарность на загальнодер-жавному р1вш, на основ1 прав бенефiцiарiв як члешв сп1льноти. Так, у багатьох кра!нах надання медично! допомоги, допомоги йм'ям з д1тьми, а також шдтримки ос16 1з низькими доходами фiнансуються з державного бюджету. Фшансування шляхом податкiв, як правило, здшснюеться з кошт1в державного бюджету (Велико-британ1я, Франц1я, Португал1я, 1рланд1я), регiональних або м1сцевих бюджет1в (Австр1я, Швец1я, 1тал1я, 1спан1я), а також на змшанш основ1 бдиним виключенням мож-на вважати Бельгш, де у фшансуванш програм сощаль-но! допомоги поряд з державою беруть участь так зваш благодшш союзи [5, с. 323].
Видатки бюджету кра!н 6С значною м1рою характеризуемся показником каштальш вкладення, при цьо-му у в^чизнянш практищ вони фактично в1дсутш. Це св1дчить про неможливкть проведення модернiзацi! та оновлення виробничих фонд1в, запровадження новггни технологш (створення нематер1альних актив1в) за ра-хунок кошт1в держави. Враховуючи, що держава зали-шаеться власником пакета акцш окремих стратепчних шдприемств, вцсутшсть швестицш з боку держави, а також обмеження щодо рефшансування частини при-бутку в розвиток шдприемств (необхцшсть виконання обов'язкового нормативу перерахування див1денд1в до бюджету) призводять до втрати конкурентоспромож-ност продукци державних шдприемств та негативно впливають на ринкову вартксть цих компанш [7, с. 19]. Саме тому вдосконалення мехашзму фшансування ка-штальних вкладень бюджетними установами нараз1 е важливим 1 потребуе практично! реал1защ!.
Заруб1жний досв1д засв1дчуе загальну тенденцш до переходу в1д традицшних мехашзм1в фшансуван-ня бюджетних установ до бюджетування, орieн-тованого на результат. Саме такий шдх1д е основою фшансування бюджетних установ бкьшосп розвине-них кра!н. Основним завданням, яке прагнуть вирши-ти вс1 розвинеш кра!ни свиу, е поеднання бюджетних видатюв на фшансування бюджетних установ з юнце-вими результатами !х д1яльност1, у процес1 виконання ними функци, у межах власних повноважень. Водночас особливо сл1д в1дзначити таку форму регулювання, як програмно-ц1льове планування, яке як форма системного перерозпод1лу ресурйв передбачае регшзацш окремих програм для виршення конкретних завдань, що за-безпечуе створення 1 впровадження системи в1домчого та м1жв1домчого планування та проектного управлшня по ц1лях 1 результатах дшльность 1ншим методом реа-лiзацi! мехашзму фшансування бюджетних установ е шдикативне планування. Проте м1ж ними е ряд в1дмш-ностей: шдикативне планування залишае свободу дш для економ1чних агент1в, а програмно-ц1льовий метод передбачае заздалепдь визначену послцовшсть д1й, яю
сприяють досягненню поставлених цкей. При цьому шдикативне управлшня цкьовими програмами дозволяв враховувати в1ддалеш насл1дки прийнятих р1шень i пор1внювати р1зш способи досягнення поставлених цкей, а також здшснювати виб1р оптимальних ршень з урахуванням можливост1 реал1зацИ р1зних сценарИв розвитку. Використання даного методу державного регулювання шдвищуе обгрунтовашсть прийнятих р1шень i дозволяв краще контролювати !х виконання.
Укра!нах з розвинутою та трансформац1йною еко-номжою бюджети публ1чно-правових утворень складаються на основ1 цкьових програм, що представляють собою 1нструмент реал1зац1! довгостро-ково! ф1нансово! пол1тики i спрямованого впливу на сощально-економ1чш процеси, що покликаний виршу-вати завдання ефективного управлшня витратами бюджету за допомогою поеднання цкей i витрат в умовах жорстких бюджетних обмежень. Переход, на програмно-цкьове управл1ння витратами бюджету вимагае розвитку державного фшансового контролю з метою забезпе-чення не ткьки законного та цкьового, але й ефективного використання бюджетних кошйв. У зв'язку з цим контроль повинен бути ор1ентований головним чином на майбутш, а не минул1 под!!, запоб1гати розтратам, а також неефективному використанню фшансових ресур-с1в. В умовах макроеконом1чно! нестабкьносй кори-гування параметр1в бюджету повинно проводитися на основ1 результат1в контрольних заход1в з урахуванням прюритетносп витрат.
Заслуговуе уваги досв1д кра!н з трансформацш-ною економкою, як1 проводять рац1ональну антикризо-ву змшану пол1тику - «policy mix». Кра!ни БР1КС (Бра-зил1я, Рос1я, 1нд1я, Китай, Швденно-Африканська Рес-публ1ка) та «швидко розвинуп ринки» - кра!ни «Next Eleven» (на зазначену групу держав припадав 60% насе-лення та 30% ВВП св1ту), починаючи з 2007 р., демон-струють стабкьш показники економ1чного зростання -з 6 до 9% щороку. П1дсумовуючи викладене, на сучас-ному етап1 глобал1защ! св1тово! економ1ки залежно в1д ступеня розвитку ринково! 1нфраструктури, осо-бливост1 функц1онування податкового механ1зму, на-цюнальних традиц1й заруб1жн1 кра!ни використовують р1зномаштш модел1 бюджетно-податково! пол1тики, як1 проводять в поеднанш та узгоджено з ефективним грошово-кредитним регулюванням. Такий шдх1д не пе-решкоджае структурним реформам кра!н i спрямований на досягнення збалансованост1 критер!!в ф1скально! до-статност1, економ1чно! ефективност1 та соц1ально! спра-ведливост1 в процей ф1нансування бюджетних установ.
На сучасному еташ доцкьним е п1двищення р1вня ефективност1 та якост виробництва i розподку р1зних вид1в послуг для державних i мун1ципальних потреб. Бюджетне ф1нансування державних закушвель р1зних вид1в послуг дозволяе виконувати державш функщ! та повноваження органам, яю забезпечують функцюну-вання бюджетних установ для регшзаци заход1в, перед-бачених бюджетними програмами. З урахуванням того, що в сучасному суспкьств1 р1вень соц1ального й еконо-
мiчного розвитку багато в чому визначаеться динамiч-ним зростанням ринкiв, варто зазначити, що в еконо-мiчно розвинутих кра'1нах вiдзначаеться процес розвитку контрактних i квазiринкових вцносин. Подальший розвиток контрактних вiдносин при оргашзаци процесу закупiвель послуг для державних потреб передбачае подк функцш виробника i споживача, а також функци контролю якостi. Як вцомо, можливостi переходу до ринкових вцносин у галузях сфери послуг е обмеже-ними, тому оцiнка та регулювання рiвня реально кну-ючого попиту оргашв влади i управлшня на рiзнi види послуг для державних i мунiципальних потреб, а також мехашзми його формування перебувають у центрi уваги багатьох кра!н. Водночас недостатньо опрацьованi пи-тання, що визначають методи бюджетного фшансуван-ня господарсько! дiяльностi у сферi послуг.
Основу контрактних систем в 6С становить едина система управлшня життевим циклом забезпечення державних потреб, яка дозволяе !м досягти найкращих у порiвняннi з шшими кра'1нами переваг. З точки зору пропозици саме конкурсш процедури стимулюють ви-робниюв суспкьних благ полiпшувати спiввiдношення витрати-результати, що дозволяе шдвищити якiсть на-дання громадянам кра'1ни послуг. У федеральны контр-актнiй системi США, де державш контракти залежно вц розподку ризикiв та рiвня конкуренци подкяються на контракти з фжсованою цiною, при яких вона визначаеться на основi планованих витрат i прибутку, i контракти з вцшкодування витрат, якi передбачають вцшко-дування витрат постачальникiв. Конкурсний механiзм лежить в основi бкьшоста проведених закупiвель, особливо при значних державних замовленнях, наприклад таких, як придбання державою iнновацiйних розробок у рiзних галузях економiки, що становить щорiчно близь-ко 15% загального обсягу державних закупiвель США.
Дощльним е аналiз практики посилення адрес-ностi соцiального захисту населення. Зарубiжний досвiд засвiдчуе ефективнiсть поступово'1 вцмови вiд викорис-тання категорiальних сощальних виплат, якi не врахову-ють рiвень матерiального добробуту реципiентiв, нато-мiсть основу системи соцiального забезпечення мають становити адресш соцiальнi допомоги. Поряд з цим, вивкьнений обсягу коштав державного бюджету може сприяти проведенню пенсшно! реформи.
П
роведений аналiз вказав на те, що у крашах з розвинутою та трансформацшною економiкою вiдбуваеться перебудова прямого оподатку-вання шляхом посилення податкового тиску на майно й особиста доходи громадян за одночасного зниження ставок податюв для оподаткування прибутку суб'ектав господарювання. Разом iз цим мае мкце загальноев-ропейська тенденцiя до пiдвищення ставок непрямих податюв (ПДВ, акцизiв). Таким чином, можемо конста-тувати вiдхiд вiд кейнйанських методiв стимулювання економiчного розвитку через шдвищення сукупного попиту i повернення до неоконсервативних iдей сприяння економiчному зростанню шляхом вивкьнення вц оподаткування iнвестицiйних ресурсiв [2, с. 198].
Вагомого значення набувае використання бюджет-ними установами аутсорсингу бюджетних послуг, що передбачае делегування повноважень на надання бю-джетних послуг органiзацiям на конкурентному ринку з метою шдвищення результативноста та ефективноста витрат бюджетав. Аутсорсинг бюджетних послуг формуе альтернативы варiанти надання послуг, що сприяе розвитку конкуренци в бюджетнш сферi та створюе умови для економiчного розвитку.
ВИСНОВКИ
Модершзащя механiзму фiнансового забезпечення бюджетних установ полягае в його адаптаци до сучас-них умов за допомогою модифжаци фiнансових методiв i фiнансових важелiв, iнструментiв i форм фшансування установ, а також синхрошзаци фiнансових потокiв при забезпеченнi !х дiяльностi, з метою реалiзащí сучасно! економiчноl, фшансово'1 та сощально! полижи. Аналiз механiзму фiнансового забезпечення бюджетних установ у крашах з розвинутою та трансформацшною еко-номжою показуе, що розширення доходiв таких оргашв дозволяе '1м активно впроваджувати у свою дшльшсть фiнансовi методи, таю як кредитування, швестування, самофшансування, лiзинг, факторинг, страхування, вве-дення нових систем оплати пращ та систем розрахунюв, аудиторського незалежного контролю, а також вцповц-них фшансових важелiв, таких як кредити, позики, щнш папери, прибуток, амортизацiя, дивценди. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Белец Ж. А. Програмно-цтьове бюджетування як контрольний мехашзм у системi державного фшансового контролю. Всник АкадемП митно!служби Украни. Сер.: Держав-не управлшня. 2013. № 2. С. 179-183.
2. Горин В. Зарубiжний досвщ регулювання доходiв державного бюджету в умовах економiчно''' нестабiльностi. Св'т фшанав. 2011. Вип. 4. С. 186-199.
3. Данилишин Б. М., Пилипiв В. В. Децентралiзацiя у крашах £С: уроки для Укра'ни. Рег'юнальна економ'ша. 2016. № 1. С. 5-11.
4. Державне фшансове регулювання економiчних пере-творень: монографiя/l. Я. Чугунов, Павелко А. В., Канвва Т. В. та ш.; за заг. ред. А. А. Мазараю. Ки'в: Ки'в.нац.торг.-екон.ун-т, 2015. 376 с.
5. Доценко I. О., Кукурiчко Р. С. Зарубiжний досвщ фн нансового забезпечення соцiального захисту населення. Ф'1-нансовий прост'р. 2015. № 2. С. 322-325.
6. Затонацька Т. Зарубiжний досвщ фшансування розвитку осв™: перспективи застосування в УкраМ В'сник Ки-'юського национального унверситету '¡мет Тараса Шевченка. Сер.: Економка. 2015. Вип. 139. С. 36-39.
7. Коляда Т. Фшансування видатюв на економiчну дiяль-нiсть у контекстi реалiзацГ'' сучасно''' бюджетной' полiтики держа-ви. Економ'ша промисловост'1. 2014. № 3. С. 13-24.
8. Кулай А. В. Мехаызми бюджетно-податково''' конвер-генцГ'' в £С. Науковий вкник М'жнародного гумантарного университету. Сер.: Економка i менеджмент. 2015. Вип. 14. С. 14-17.
9. Чуркша I. €. Реформи бюджетной' системи £С: результа-ти та перспективи. Економ'ша та держава. 2015. № 10. С. 66-69.
Науковий кер1вник - Канева Т. В., кандидат економ1чних наук, доцент кафедри фшанав Ки'вського нацюнального торговельно-
економ1чного ун1верситету
REFERENCES
Belets, Zh. A. "Prohramno-tsilove biudzhetuvannia yak kon-trolnyi mekhanizm u systemi derzhavnoho finansovoho kontroliu" [Performance budgeting as a control mechanism in the system of state financial control]. Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Ser.: Derzhavne upravlinnia, no. 2 (2013): 179-183.
Chuhunov, I. Ya. et al. Derzhavne finansove rehuliuvannia ekonomichnykh peretvoren [State financial regulation of economic transformation]. Kyiv: KNTEU, 2015.
Churkina, I. Ye. "Reformy biudzhetnoi systemy YeS: rezultaty ta perspektyvy" [Reform of the budget system of the EU: results and prospects]. Ekonomika ta derzhava, no. 10 (2015): 66-69.
Dotsenko, I. O., and Kukurichko, R. S. "Zarubizhnyi dosvid finansovoho zabezpechennia sotsialnoho zakhystu naselennia" [Foreign experience of financial provision of social protection of the population]. Finansovyiprostir, no. 2 (2015): 322-325.
Danylyshyn, B. M., and Pylypiv, V. V. "Detsentralizatsiia u krainakh YeS: uroky dlia Ukrainy" [Decentralization in the EU: lessons for Ukraine]. Rehionalna ekonomika, no. 1 (2016): 5-11.
Horyn, V. "Zarubizhnyi dosvid rehuliuvannia dokhodiv derzhavnoho biudzhetu v umovakh ekonomichnoi nestabilnosti" [Foreign experience of regulation of incomes of the state budget in conditions of economic instability]. Svit finansiv, no. 4 (2011): 186-199.
Koliada, T."Finansuvannia vydatkiv na ekonomichnu diialnist u konteksti realizatsii suchasnoi biudzhetnoi polityky derzhavy" [Financing of expenses on economic activities in the context of the implementation of modern budget policy of the state]. Ekonomika promyslovosti, no. 3 (2014): 13-24.
Kulai, A. V. "Mekhanizmy biudzhetno-podatkovoi konver-hentsii v YeS" [Mechanisms of fiscal convergence in the EU]. Nau-kovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ser.: Ekonomika i menedzhment, no. 14 (2015): 14-17.
Zatonatska, T. "Zarubizhnyi dosvid finansuvannia rozvytku osvity: perspektyvy zastosuvannia v Ukraini" [Foreign experience of financing of education development: prospects for application in Ukraine]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tara-saShevchenka. Ser.: Ekonomika, no. 139 (2015): 36-39.
E?
CQ O O
o
CL
o <c
CO
<
o
u
