CC BY
24
УДК 614.1:314.001.73(477)
Т.В. Срошкта, Д.В. Дерев'янко
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.3.147966
МЕДИКО-ДЕМОГРАФ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ УКРА1НИ ТА ДЕЯК1 ШЛЯХИ IX ПОДОЛАННЯ
Днтровський нацюналъний утверситет iMeni Олеся Гончара
кафедра клнчног лабораторног дiагностики
(зав. - д. бiол. н., проф. Т.М. Шевченко)
пр. Д. Яворницъкого, 35, Днтро, 49000, Укра'ша
Oles Honchar Dnipro National University
Department of Clinical Laboratory Diagnostics
D. Yavornitsky ave. 35, Dnipro, 49000, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: динамжа демографiчних показниюв, депопуляцiя, демографiчна криза, екологiчна катастрофа Ключевые слова: динамика демографических показателей, депопуляция, демографический кризис, экологическая катастрофа
Key words: dynamics of demographic indicators, depopulation, demographic crisis,ecological catastrophy
Реферат. Медико-демографические проблемы Украины и некоторые пути их преодоления. Ерошкина Т.В., Деревянко Д.В. Цель статьи - выявление закономерностей ухудшения медико-демографических показателей в Украине и возможных путей их преодоления. Методы - анализ литературных источников и законодательных документов; медицинской статистики. В статье освещены основные медико-демографические проблемы Украины: снижение рождаемости, интенсификация смертности, отрицательный естественный прирост, отток квалифицированных кадров за рубеж, что привело к уменьшению численности населения за годы независимости более чем на 9,5 млн человек. Общий коэффициент рождаемости в 2017 году по Украине составил 10,3 на 1000 человек, что на 14,9% ниже, чем в 1991 году. Затем постепенно происходит рост показателей в 2012 - 11,4 на 1000 человек. Общий коэффициент смертности в 2017 году - 14,4, что на 11,6% выше, чем в 1991г. Естественный прирост (убыль) с - 0,8 снизился до - 4,1 (более чем в 5 раз). Демографическая ситуация в Украине характеризуется депопуляцией, она приобрела характер демографического кризиса, основные признаки которого - неблагоприятные изменения не только в численности, но и в здоровье неселения, что проявляется снижением средней продолжительности жизни, ухудшением здоровья детей и подростков, увеличением уродств среди новорожденных, высокими коэффициентами смертности из-за заболеваний органов кровообращения, онкологических, травм, отравлений и других последствий действия внешних причин: сверхсмертности мужчин. Основные причины этих явлений - затянувшийся экономический кризис, экологическая катастрофа (Чернобыль), пребывание страны в состоянии "гибридной войны", что привело к резкому снижению уровня жизни, неуверенности в будущем широких слоев населения, гибели людей. Нами предложены некоторые пути преодоления медико-демографического кризиса в стране.
Abstract. Medical-demographic problems of Ukraine and some ways of their overcoming. Yeroshkina T.V., Derevyanko D.V. The article covers the main medical and demographic problems of Ukraine: birth-rate decline, growth of mortality; moving of qualified personnel abroad, which led to a decrease in the population over the years of independence by more than 9.5 million people. The total birth rate in Ukraine in 2017 was 10.3 per 1000 people, which is 14.9% lower than in 1991. The lowest birth rate was observed in 2000-2002 (7.8, 7.7, 8.1). Then gradually there is an increase in the indicators in 2012 - 11.4 per 1000 people. The total mortality rate in 2017 is 14.4, which is 11.6% higher than in 1991. According to the analysis period, the lowest mortality rate was registered in 1991 - 12.9%. The most high-speed in the period 2005-2008. (16.6, 16.2, 16.4). The natural increase from -0.8 dropped to-4.1 (more than 5 times). The demographic situation in Ukraine is characterized by depopulation, it is characterized by demographic crisis, the main features of which are adverse changes not only in the number but also in the healthy of population, which is manifested in the decrease in the average life expectancy, the deterioration of the health of children and adolescents, the growth of malformations among newborns, high mortality rates from circulatory system diseases; oncological diseases, injuries, poisonings and other consequences of external causes; men's super mortality. The main causes of these phenomena are the protracted economic crisis, the ecological catastrophe (Chernobyl), the country's being in a state of hybrid war, which led to a sharp decline in living standards, uncertainty of the population in the future deaths of people. We offered some ways to over come the country's demographic crisis.
CeKpeTapiaT ООН опублшував чергову Незважаючи на стшку тенденщю до зниження доповщь про CBiTOBi демографiчнi тенденци. народжуваносп в розвинутих крашах, очшуеться
прирют населення планети до 2050 року - 9 млд ошб. Очшувана довготривалють життя в Gвропi становитиме 79 роюв для жшок i 70,5 - для чо-ловтв [12]. Прогноз для Укра!ни неблаго-приемний: очiкуeться скорочення населення ще на 7,8 млн осiб [15].
Переписи населення Укра!ни - перюдичний облiк населення, що з 2001 року проводиться Державною службою статистики. Станом на 2017 рш всеукрашський перепис проводився один раз - у 2001 рощ. Наступний перепис пла-нуеться провести в 2020 рощ [12].
Всеукрашський перепис населення 2001 р. було проведено вщповщно до Закону Украши «Про Всеукрашський перепис населення», який визначив правов^ економiчнi та оргашзацшш основи шдготовки i проведення, оброблення, поширення та використання його результата. Основною метою проведення цього перепису було отримання об'ективних та цшюних даних щодо загально! кiлькостi населення кра!ни, його демографiчних i соцiальних характеристик. У ходi перепису населення, крiм наявного, було облшовано також i постшне населення, за кшь-кiстю якого здшснюються розрахунки показни-кiв, що характеризують соцiально-економiчну структуру та стан здоров'я населення [12].
Чисельшсть населення Украши неухильно скорочуеться вже протягом останшх двадцяти семи рокiв за рахунок депопуляци. Перевищення числа померлих над кiлькiстю народжених на сьогодш не е екстраординарним явищем - понад третина европейських кра!н ниш охоплена депо-пуляцiею. Однак Укра!на серед цих держав вирiзняеться масштабнютю цього процесу, прискореними темпами скорочення чисельност населення.
1з середини 60-х рр. ХХ столотя розвиненi кра!ни почали використовувати комплексний показник - коефщент життестшкосп населення. Критичне значення цього коефщента зна-ходиться на рiвнi 1 бала, максимальне - 5 балiв. Кра!н, якi мали б максимальний коефiцiент життестiйкостi, виявлено не було: 4 бали отримали Швещя, Бельгiя, Нiдерланди, Люксембург, 3 бали - США, Япошя. Коефщент жит-тестiйкостi населення незалежних держав, що ви-никли на територи колишнього СРСР, у т.ч. Украши - не бшьше 1,4 [7, 20]. Всесвггня оргаш-зацiя охорони здоров'я в глобальному стратепч-ному документi «Здоров'я для всiх у XXI стол№ тЬ> визначила критери, до яких повиннi прагнути вс кра!ни. Бiльшiсть цих критерив передбачають полiпшення показникiв здоров'я, в т.ч. демографiчних [23].
Вищенаведене зумовило актуальнють цього дослiдження.
Мета дослiдження - виявити закономiрностi змiн медико-демографiчних показниюв в Укра!ш та можливi шляхи !х подолання.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Аналiз лiтературних джерел втизняних та зарубiжних авторiв, законодавчих документа; медично! статистики: абсолютнi та вщносш на 1000 населення величини, динамiчнi ряди (темп росту, темп приросту); ощнка тенденцiй демо-графiчних показниюв за 1991-2017 рр. (кiлькiсть живонароджених, кiлькiсть померлих, при-родний прирют, очшувана тривалiсть життя) захворюваностi (загально!, первинно!) та поши-реностi захворювань (структура, ранговi мiсця окремих клашв хвороб, динамiка).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Головною причиною загострення демогра-фiчно! кризи в Укра!ш е зниження до критичного рiвня народжуваносп. Сучасний демографiчний стан свiдчить про те, що забезпечуеться лише половина потрiбного для вщтворення населення.
Чисельшсть населення за ощнками Державно! служби статистики Укра!ни станом на 1 травня 2017 року становила 42 млн 502 тис. оаб. У повь домленш зазначаеться, що залишаеться суттевим перевищення кiлькостi померлих над кшькютю народжених: на 100 померлих - 58 народжених. Даш наводяться без урахування Криму та зони проведення антитерористично! операци [5].
Новий етап зниження рiвня смертност в бшьшост розвинутих кра!н розпочався в 1970-х роках i був, безумовно, пов'язаний з повсюдним поширенням здорового способу життя i про-гресом в охоронi довкiлля [4, 15].
Особливють рiвня смертностi в Укра!ш полягае не тiльки в тому, що люди взагалi вмирають через серцево-судинш захворювання, а й в тому, що серед померлих вщ цих хвороб надто багато ошб молодого вiку, особливо чоло-вшв. Рiзкi вiдмiнностi вiд захiдного i схщноевро-пейського стандарту в чоловшв проявляються вже у вiцi 25-29 роив i потiм стрiмко зростають -«надсмерттсть чоловшв» [1, 3, 4, 14].
Також змшилася тривалють життя, на сьогоднi середня тривалють очшуваного життя в Укра!нi становить 71 рш (66 рокiв - чоловши, 75 - жiнки). За цим показником Укра!на посiдае 52-е мюце серед кра!н свiту [5,11].
Двома принциповими шдходами до узагаль-нено! оцiнки стану здоров'я населення е визна-чення очжуваноТ тривалост здорового життя та «тягаря хвороб» — кшькост рокiв життя,
18/ Том XXIII/ 3
105
витрачених внаслщок iнвалiдностi та перед-часно1 смертность За визначенням експерпв ВООЗ, очiкування тривалостi здорового життя -це показник демографiчноï статистики, який характеризуе очiкувану (ймовiрну) тривалiсть здорового життя на тому B^pi3^ життевого шляху, який асощюеться з вiдсутнiстю яких-небудь розлавдв, захворювань, iнвалiдностi [25]. Збiльшення до 2020 р. очiкуваноï тривалостi здорового життя у вщ 65 роюв на 20% е регiональним завданням Свропейсь^' стратегiï «Здоров'я для всiх» [19].
Для оцiнки тягаря хвороб найчастше вико-ристовуеться iнтегральний показник DALYs, який включае чотири параметри, що мають соцiальне значення [22, 24, 25]:
- втрати внаслщок передчасноï смертностi, якi визначають за рiзницею мiж фактичним вiком на момент смерт та очiкуваною тривалютю життя в цьому вiцi населення з низьким рiвнем смертностi;
- поправка, яка враховуе якють життя в рiзнi вiковi перiоди, що вщбивае змiну соцiальноï ролi людини з вiком. Цей коефiцiент рiзко зростае вiд нуля при народженш до пiку в 25 роюв, а потiм поступово знижуеться;
- втрати здорових рокiв життя внаслщок iнвалiдностi можна порiвняти з роками, втраче-ними внаслiдок передчасно1' смертности
- дисконтування зi ставкою 3% майбутшх вигiд для здоров'я.
В Украш «тягар хвороб» з використанням показника DALYs визначили вчеш В.М. Лехан i спiвавтори, якi встановили, що в 1998-2000 рр. до досягнення вшу 65 роюв втрати роюв життя через передчасну смерть становили 56, а внасл> док стшко1' втрати працездатностi - 16 одиниць DALY на кожну 1000 населення у вщ 0-65 роюв [2]. Найбiльший внесок до структури втрат населення у вщ до 65 роюв внаслiдок перед-часно1' смертностi становлять травми та отруення (36.0 %), хвороби системи кровообшу (22,0 %) та новоутворення (15,0 %).
Показник загально1' смертностi збшьшився в усiх областях, особливо в сшьськогосподарсь-ких, де у структурi населення частина осiб похилого вшу вдвiчi бiльша, нiж у мютах. Щоб вiдтворити кiлькiсть населення станом як на 1991 р., необхщно шдвищити середню народжу-ванiсть до 2,2-2,3 дитини на шм'ю. Сьогодш цей показник в Украш майже вдвiчi менший, нiж у 1990 р., i становить 1,1 дитини на одну шм'ю. Вщтак кшькють населення зменшуеться щороку майже на 350 тис. ошб. У демографiчному вщно-шеннi Украша стала одшею з вiдсталiших краш
свiту. Зниження рiвня народжуваностi призвело до того, що сьогодш близько 30% населення -пенсюнери. На 14 млн пенсiонерiв припадае 18 млн працюючих людей, з них лише 7 млн у матерiальнiй сферi виробництва [11].
Демографiчна ситуацiя в Украш характери-зуеться не лише депопулящею, вона набула характеру гостро1' демографiчноï кризи, основнi ознаки яко1' - несприятливi змiни не тiльки в кшькост а й у здоров'' населення. Сучасну де-мографiчну ситуащю можна визначити як кризову саме тому, що депопулящя супро-воджуеться ютотним погiршенням здоров'я людей, що виявляеться в зниженнi середньоï тривалосп очiкуваного життя. Прогресуе тенден-щя значного погiршення здоров'я дiтей i шдл^юв. Проблема полiпшення здоров'я населення сьогодш перетворилася в проблему його елементарного збереження.
Радюактивне i техногенне забруднення атмо-сфери, грунпв, водоймищ у бшьшост областей внаслiдок Чорнобильськоï катастрофи спричиняе мутантнi ушкодження генiв. Наслщком цього е зниження народжуваностi, зростання потвор-ностi серед новонароджених, поширення спадко-вих хвороб тощо.
Катастрофiчною залишаеться екологiчна безпека населення. Атмосферне забруднення негативно впливае на кожного третього жителя Украши, а 28% взагалi дихають пов^рям, яке е небезпечним для життя. За даними смертносп через серцево-судинш хвороби, Украша дшить останне мюце в Сврош з Болгарiею, утричi випе-реджаючи розвиненi краши. Поширенють хвороб серед населення протягом останшх 10 роюв зросла на 38%. Основними причинами цих явищ е затяжна еколопчна й економiчна криза, пере-бування краши в станi "гiбридноï вшни", що призвело до рiзкого зниження рiвня життя, загибелi людей. Демографiчнi показники населення Украши за перюд 1991-2017 рр. наведено в таблищ.
Загальний коефiцiент народжуваностi в 2017 рощ становив в Украш 10,3 на 1000 осiб, що на 14,9% нижче, шж у 1991 рощ. Самий низький коефщент народжуваносп спостерiгався в 20002002 роках (7,8; 7,7; 8,1). Поим поступово вщбу-ваеться зростання показниюв у 2012р. - 11,4 на 1000 ошб. Загальний коефiцiент смертносп в 2017 роцi - 14,4, що на 11,6% вище, шж у 1991р. За аналiзований перюд найнижчий коефщент смертностi був зареестрований у 1991 рощ -12,9 на 1 тис. Самим високим - у перюд 2005-2008 рр. (16,6; 16,2; 16,4). Природний прирют з - 0,8 знизився до - 4,1 (бшьше шж у 5 разiв).
Народжувашсть, смертшсть та природний прир1ст (скорочення) населення УкраТни в 1991-2017 рр.*
Оаб ( абсолютт показники) На 1 000 ос1б наявного населення
Роки юльюсть живонароджених юльюсть померлих природний приркт, скорочення (—) юльюсть живонаро-джених юльюсть померлих природний прир1ст, скорочення (-)
1991 630 813 669 960 -39 147 12,1 12,9 -0,8
1995 492 861 792 587 -299 726 9,6 15,4 -5,8
2000 385 126 758 082 -372 956 7,8 15,8 -7,6
2005 426 086 781 961 -355 875 9,0 16,6 -7,6
2006 460 368 758 092 -297 724 9,8 16,2 -6,4
2007 472 657 762 877 -290 220 10,2 16,4 -6,2
2008 510 589 754 460 -243 871 11,0 16,3 -5,3
2009 512 525 706 739 -194 214 11,1 15,3 -4,2
2010 497 689 698 235 -200 546 10,8 15,2 -4,4
2011 502 595 664 588 -161 993 11,0 14,5 -3,5
2012 520 705 663 139 -142 434 11,4 14,5 -3,1
2013 503 657 662 368 -158 711 11,1 14,6 -3,5
2014 465 882 632 296 -166 414 10,8 14,7 -3,9
2015 411 781 594 796 -183 015 10,7 14,9 -4,2
2016 397 037 583 631 -186 594 10,5 14,6 -4,1
2017 382293 572466 -190173 10,3 14,4 -4,1
Примiтка. * - за даними демографiчного щорiчника "Населення Укра!ни за 2017 рш" Державна служба статистики Укра!ни.
Анал1зуючи гендерну структуру первинно! захворюваност1, виявлено, що провщним класом для обох статей е хвороби оргашв дихання, частка яких у 2016 р. становила 33,4% для чоло-вшв та 30,0% для жшок. Другу позищю в чоловь юв займали травми, отруення та деяю 1нш1 наслщ-ки дп зовшшшх чинниюв (11,4%), а в жшок -хвороби сечостатево! системи (13,0%), третя в обох статей належала хворобам системи кровооб1гу (у чоловЫв - 11,0%; у жшок - 10,1%) [8].
У структур! поширеност хвороб теж юнують певш в1дмшност1. Бшьше шж третину ус1х випадкв захворювань серед чоловшв { жнок зумовили хвороби системи кровооб1гу (37,5% та 37,3% вщповщно). Частка хвороб системи дихання становила 13,8% 1 11,8%, а хвороб оргашв травлення - 11,3% 1 10,2% вщповщно [6].
Стан здоров'я дитячого населення е важливим показником громадського здоров'я. За останш роки, завдяки впровадженню цшьових програм
показники захворюваносп, поширеност хвороб знизилися. Так, захворювашсть дгтей у 2012 рощ становила 1385,0, а в 2017 - 1316,07 на 1000 [3, 11, 17].
З метою полшшення демограф1чно! ситуацп необидно розробити сучасну стратепчну щеоло-пю демограф1чного розвитку Укра!ни, посилити науков1 розробки в галуз1 демограф1чних та гендерних дослщжень, !х фшансову тдтримку.
У питаннях шмейно! пол1тики та народжу-ваносп основною метою е формування системи особистих { суспшьних цшностей, ор1ентованих на створення с1м'! з двома-трьома д1тьми, змщнення та шдвищення !! виховного потенщалу як основного осередку вщтворення населення. Об'ектами безпосередньо! уваги держави повин-ш бути молод1 с1м'! та с1м'! з диъми.
У сфер1 полшшення здоров'я, зниження смертност та шдвищення тривалосп життя населення необхщш заходи з шдвищення якост
18/ Том XXIII/ 3
107
життя, профшактики шкiдливих i небезпечних виробничих факторiв, полiпшення саштарно-епiдемiологiчноï та екологiчноï ситуацiï, сти-мулювання позитивних зрушень у поведшщ та cnoco6i життя людей [9, 17].
Стратепя боротьби 3i смертшстю через хвороби системи кровообiгу взагалi i боротьби з цieю смертшстю у молодих чоловшв не може бути однаковою. У другому випадку високий рiвень смертностi через серцево-судинш захво-рювання дуже часто асощюеться з курiнням, зловживанням алкоголем, шшими наркотичними речовинами i взагалi тюшше пов'язаний зi способом життя, тж коли йдеться про людей похи-лого вiку, в яких головний внесок у розвиток хвороби роблять природт вiковi змши [8, 12, 21].
ВИСНОВКИ 1. Медико-демографiчнi показники стану здоров'я населення Украши свiдчать про гли-
боку демографiчну кризу, внаслiдок якоï чисельшсть населення за 1991-2017 роки змен-шилась бiльше нiж на 9,5 млн ошб за рахунок зниження народжуваносп на 14,9%, збiльшення смертносп на 11,6%, природний прирiст став стшко вiд'eмним i становив у 2017 рощ -4,1 на 1000 населення.
2. З метою полшшення демографiчноï си-туацп в державi необхiдно спрямувати сощаль-но-економiчну полпику на розв'язання най-гострiших проблем: шдвищення народжуваносп, належного соцiального захисту шмей з дiтьми, покращення якосп медичного обслуговування, посилення охорони та шдвищення оплати пращ, полшшення побутових умов i впровадження здорового способу життя, що стане вагомим шдгрунтям для переходу до сучасного режиму вщтворення населення i пiдвищення тривалосп повноцiнного активного його життя.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Биконя С.Ф. Трансформацiя укра'нсько'' еко-номiки в аспекп ново'' шституцюнально'' теорй' / С.Ф. Биконя // HayKOBi працi Дон. НТУ: Зб. наук. пр. Сер.: Економiчнa. Вип. 89. - Донецьк: ДонНТУ, 2005. - 102 с.
2. Використання методики DALYдля оцшки глобального тягаря хвороб населенняУкра'ни / В.М. Лехан, А.В. 1патов, 1.О. Губар, О.Л. Заков // Демограф. та мед. статистика Укр. в XXI столггп: мате-рiaли конф. «Медичш iнформaцiйнi системи у ста-тистищ». - Ки'в, 2004.
3. Габорець Ю.Ю. Динaмiкa захворюваносп ди-тячого населення Укрaïни в репональному aспектi та поширеностi мiж ними хвороб / Ю.Ю. Габорець, О.О.Дудша // Укра'на. Здоров'я наци. - 2017. - Т. 45, № 4. - С. 18-22.
4. Демографическая ситуация в Украине [Елек-тронний ресурс]. - Режим доступу: https://economis-tua.com/demograficheskaya-situatsiya-v-ukraine.
5. Демогрaфiчнa ситyaцiя в Украш: на 100 померлих - 58 народжених [Електронний ресурс]. -Режим доступу: https://health.unian.ua/country/1980691
6. Ерошкина Т.В. Динамика социально-демографических показателей населения Днепропетровской области / Т.В. Ерошкина, С.С. Борисенко // Акт. проблеми економши. - 2015. - № 4 (166). - С. 276-284.
7. Закон Украши «Про Всеукра'нський перепис населення» ввд 19 жовтня 2000 р. - Режим доступу: http://zakon2 .rada.gov.ua/laws/show/2058-14
8. Крашвша А.А. Характеристика особливостей захворюваносп та поширеностi хвороб серед дорос-лого населення Украши в тендерному аспект! / А.А. Крашвша // Украша. Здоров'я наци. - 2017. - С. 326-327.
9. Лехан В. Системы здравоохранения в переходном периоде / В. Лехан, В. Рудый, Е. Нолт // Украина. Копенгаген, Европ. региональное бюро ВОЗ, 2004. - 144 с.
10. Лехан В.М. Стратепя розвитку системи охорони здоров'я: украшський вимiр / В.М. Лехан, Г.О. Слабкий, М.В. Шевченко // Ки!в, 2009. - С. 6-12.
11. Лiбанова Е. Як подолати демографiчну кризу / Е. Лiбанова // Праця i зарплата. - 2007. - № 12. - C. 4-5.
12. Маркович I.I. Вплив медико-демографiчних показнишв на реформування медично! галузi як скла-дово! системибезпеки Укра!ни / I. I. Маркович // Украша. Здоров'я наци. - 2013. - Т. 28, № 4. - С. 29-34.
13. Мировые демократические тенденции -Женева: экономический и социальный совет ООН, 2011. - 35с.
14. Палieнко О.А. Демографiчна криза в УкраЫ: шляхи и подолання / О.А. Палieнко. // Young Scientist.
- 2017. - С. 133-136.
15. Позняк О.В. Демографiчнi перспективи Укра!-ни до 2060 року / О.В. Позняк // Демографiя та со-щальна економка. - 2014. - № 1. - С. 72-84.
16. Стратепя демографiчного розвитку на 20062015 роки: Проект / ввдп. за вик. I. М. Новак. - Ки!в: КНЕУ, 2005. - 20 с.
17. Ткаченко Л. Демографiчну кризу можна подолати, якщо... / Л. Ткаченко // Освгга Украши. - 2005.
- 4 лютого. - C. 10-11.
18. Шдачна доповщь про стан здоров'я населення Украши та санiтарно-епiдемiчну ситуацш. 2015 рш / за ред.В. В. Шафранського. - Ки!в, 2016. - 452 с.
19. Anand S. Report of te scientific peer review group of health systems performance assesment / S. Anand6 W. Ammar, T. Evans. - Geneva: WHO, 2002. Available on the world wide web at http//www.who.int/-health-systems- performance
20. Hemmingsson H. An occupational perspective on the concept of participation in the international classification of functioning, disability and health - some critical remarks / H. Hemmingsson, H. Jonsson // Am. J. Occupational Therapy. - 2005. - Vol. 59. - P. 569-576.
21. Lekhan V. Ukraine: Health system review / V. Lekhan, V. Rudiy, E. Richardson. - Health Systems in Transition. - 2010. - Vol. 12, N 8. - P. 1-183.
22. National burden of disease calculation: Dutch DALYs / J.M. Melse, M.L. Essink-Bot, P.G.N. Kramers [et al.] // Am. J. Public Health. - 2000. - N 90. - P. 1241-1247.
23. Monitoring of The strategy for health for all by The year 2000. Part 2. Monitoring by country / Copenhagen: WHO, Regional office for Europe, 1998. - 296 p.
24. Murray C.J.L. Progress and directions in refinting the global burden of disease approach respronce to
Williams / C.J.L. Murray, A.D. Lopez // Health Economics. - 2000. - N 9. - P. 69-82.
25. Summary measures of population health: concepts, ethics, measurement and applications /edited by Christooher J.L. Murray. - Geneva: WHO, 2002. -770 p.
26. The comparative efficiency of national health systems in producing health: an analysis of 191countries / D. Evans, A. Tandon, C.J.L. Murray, J. Lauer. -Geneva: World Health Organization, 2000 (GPE Dis-cussijn Paper N 29).
REFERENCES
1. Bikonya SF. [Transformation of the Ukrainian Economy in the Aspect of the New Economic and Scientific Theory]. Naukovi praci Don. NTU. Ser.: Economical. Donetsk, DonNTU, 2005;89:102. Ukrainian.
2. Lehan VM, Ipatov AV, Gubar IO, Zakov OL. [Using the DALY methodology for assessing the global burden of diseases of the population of Ukraine]. Conference "Demographic and medical statistics of Ukraine at the XXI table". Kyiv. 2004;152. Ukrainian.
3. Gaborets YuYu, Dudina OO. [The dynamics of morbidity incidence of the child population of Ukraine in the regional aspect and the prevalence of illness among them]. Ukraine. Healthy nation. 2017;4(45):18-22. Ukrainian.
4. [Demographic situation in Ukraine]. [Internet]. Available from: https://economistua.com/demografiches-kaya-situatsiya-v-ukraine. Russian.
5. [Demographic situation in Ukraine: 100 died - 58 born people]. [Internet]. Available from: https://health.unian.ua/country/1980691. Ukrainian.
6. Yeroshkina TV, Borisenko SS. [The dynamics of socio-demographic indicators of the population of the Dnipropetrovsk region]. Actual problems of economics. 2015;276-84. Russian.
7. [The Law of Ukraine "On the All-Ukrainian Population Census"; 19 October 2000]. Available from: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2058-14. Ukrainian.
8. Krapivina AA. [Characteristics of the morbidity and prevalence of diseases among the adult population of Ukraine in the gender aspect]. Ukraine. Healthy nation. 2017;326-7. Ukrainian.
9. Lehan V, Rudyi V, Nolte E. [Health systems in the transition period]. Ukraine. Copenhagen, WHO Regional Office for Europe. 2004;144. Russian.
10. Lehan VM, Slabkiy GO, Shevchenko MV. [Health Care Development Strategy]. Ukraine vimir. Kiev. 2006;6-12. Ukrainian.
11. Libanova E. [How to overcome the demographic crisis]. Labor and salary. 2007;12:4-5. Ukrainian.
12. Markovych II. [The effect of medical and demographic indicators on the reform of the medical sector as a component of the security system of Ukraine]. Ukraine. Healthy nation. 2013;29-34. Ukrainian.
13. [Peaceful Democratization - Geneva: United Nations Economic and Social Council]. 2011;35. Russian.
14. Palienko OA. [Demographic crisis in Ukraine: ways to overcome it]. YoungScientist. 2017;133-6. Ukrainian.
15. Poznyak OV. [Demographic Perspectives of Ukraine before 2060]. Demografiya ta sotsialna ekonomika. 2014;72-84. Ukrainian.
16. [Strategy of demographic development for 20062015: Projects / projects. for the vetch. I.M. Nowak]. Kyiv. 2005;20. Ukrainian.
17. Tkachenko L. [Demografichnu crisis can be overcome if ...]. Osvita Ukrainy. 2005;10-11. Ukrainian.
18. [Annual report on the state of health of the population of Ukraine and the sanitary and epide-miological situation]. 2015 edit. BV Shafransky. Kyiv. 2016;452. Ukrainian.
19. Anand S Ammar W Evans T. eds. Report of te scientific peer review group of health systems performance assesment. Geneva, WHO; 2002. Available from: http//www.who.int/health-systems- performance
20. Hemmingsson H, Jonsson H. An occupational perspective on the concept of participation in the international classification of functioning, disability and health - some critical remarks. The American Journal of Occupational Therapy. 2005;59:569-76.
21. Lekhan V, Rudiy V, Richardson E. Ukraine: Health system review. Health Systems in Transition. 2010;12(8):1-183.
22. Melse JM. Essink-Bot ML Kramers PGN, Hoy-means NA. National burden of disease calculation: Dutch DALYs. American Journal of Public Health. 2000;1241-47.
23. Monitoring of The strategy for health for all by The year 2000. Part 2. Monitoring by country. Copenhagen: WHO, Regional office for Europe. 1998;296.
24. Murray CJL, Lopez AD. Progress and directions in refinting the global burden of disease approach res-pronce to Williams. Health Economics. 2000;69-82.
25. Summary measures of population health: concepts, ethics, measurement and applications, edited by Christooher J.L. Murray. Geneva, WHO. 2002;770.
26. Evans D Tandon A, Murray CJL Lauer J. The comparative efficiency of national health systems in producing health: an analysis of 191countries. Geneva: World Health Organization; 2000.
CraTra Haginm^a go pegaKmi' 11.06.2018
18/ TOM XXIII/ 3
109
