CC BY
22
КАЛИНИЧЕНКО Д. О.
Сумський державний педагогiчний унiверситет iM. А. С. Макаренка irinakalinichenko2017@ gmail.com
УДК 614.1+314.8.062.2
K^40Bi слова: народжуванють, природний прирiст, репродуктивний BiK, демографiчнi показники, населення,
"Protection of Nature. Atmosphere. Rules for the Establishment of Maximum Allowable Emissions of Hazardous Substances in the Atmosphere of the Industrial Enterprises"]. Moscow : Izdatelstvo standartov ; 1980 : 89-94 ; 105-112 (in Russian).
7. Pro zatverdzhennia nor-matyviv hranychno dopustymykh vykydiv zabrud-niuiuchykh rechovyn iz statsion-arnykh dzherel : nakaz Minpryrody Ukrainy № 309 vid 27.06.2006. [On the Adoption of the Standards of Maximum Allowable Emissions from the Stationary Sources : Order of the Ministry of Nature of Ukraine № 309, 27.06.2006]. URL :http://zakon5.rada. gov.ua/laws/show/z0912-06 (in Ukrainian).
8. Ciganek M. and Neca J. Veterinary medicine. 2008 ; 53(12):641-651.
9. Turos O.I. Mozhlyvosti vykorystannia metodolohii otsinky ryzyku v poperedzhuval-nomu ta potochnomu sani-tarnomu nahliadi [Possibilities of the Use of the Methodology for Risk Assessment in Preventive and Routine Sanitary Inspection]. In : Planuvannia ta zabudova naselenykh mists: aktualni sanitarno-hihiienichni ta ekolohichni problem i shli-akhy ikh vyrishennia [Planning and Building of the Settlements: Actual Sanitary-and-Hygienic and Ecological Problems and the Ways for their Solution : Conf. Abstracs]. Kyiv, 2007 : 25-26 (in Ukrainian).
10. Derzhavni sanitarni pravy-la okhorony atmosfernoho povi-tria naselenykh mists (vid zabrudnennia khimichnymy ta biolohichnymy rechovynamy) : DSP-201-97 [State Sanitary Rules for the Protection of Ambient Air of the Settlements (from the Contamination with Chemical and Biological Substances) : DSP-201-97]. Kyiv ; 1997 : 57 p. (in Ukrainian).
11. Ragoysha A.A. Biulleten khimicheskoy informatsii. 2009 ; 1 : 6-8 (in Russian).
12. Review of the Reference Dose and Reference Concentration Process. EPA/630/P-02/002F, December 2002 Final Report. 2002 : 23-28.
Haflitiwno go penami'i 18.01.2018 © KanuHuneHKO fl. O.
NATURAL MOVEMENT OF THE POPULATION AND CHILDBEARING ACTIVITY (REGIONAL ASPECT)
Kalynychenko D.O.
ПРИРОДНИЙ РУХ НАСЕЛЕННЯ ТА Д1ТОРОДНА АКТИВН1СТЬ (РЕПОНАЛЬНИН АСПЕКТ)
С
еред репонапьних цтьових opieH^piB, що пропо-нуються ВООЗ, прюри-тетне мюце посщае пщ-вищення середньоУ три-BanocTi життя та рiвня благо-попуччя населення [1, 2]. Рiзниця у показниках очкува-ноУ тривалост життя при народженш мiж краУнами з найнижчими i найвищими рiв-нями становить 16 роюв, показники материнськоУ смерт-ност рiзнятьcя мiж краУнами у 42 рази, е ютотш вiдмiннocтi у тривалост життя мiж окреми-
смертнiсть
ЕСТЕСТВЕННОЕ ДВИЖЕНИЕ НАСЕЛЕНИЯ И ДЕТОРОДНАЯ АКТИВНОСТЬ (региональный аспект) Калиниченко Д.О.
Сумской государственный педагогический университет им. А.С. Макаренко, г. Сумы, Украина
Медико-демографическая ситуация, сложившаяся в последние годы в Украине, свидетельствует о неудовлетворительном состоянии здоровья населения, характеризуется высокими показателями заболеваемости, низкой рождаемостью и высоким уровнем смертности. Цель работы: исследовать современные региональные особенности естественного движения населения и определить типологические группы районов по результатам детородной активности. Материалы и методы исследования. Для анализа демографической ситуации в Украине и Сумской области использовали данные Всеукраин-ской переписи населения, Государственной службы статистики Украины. Выполнено ранжирование районов Сумской области по показателям естественного прироста (сокращения) населения в 2014-2016 годах. Результаты исследований. Для анализа демографических процессов в области проранжированы трехлетние изменения численности населения каждого районного центра. В ходе исследования установлены районы с относительно благоприятной, напряженной и кризисной демографической ситуацией. Трехлетнее уменьшение численности населения Сумской области происходило преимущественно за счет населения сельской местности (-3,13) по сравнению с населением городских поселений (-1,09). Установлено, что во всех районах области наблюдается уменьшение общей численности населения, однако факторы демографических процессов разные. Отдельные районы области имеют похожую картину демографических изменений, что позволило по показателям рождаемости и смертности населения выделить четыре типа районов области. Демографическое районирование может служить основой конкретных перспективных медико-социальных мероприятий для указанных регионов. Сумская область относится к регионам с низким показателем среднего количества рожденных детей женщинами в возрасте от 15 лет и старше (2,0-2,1 ребенка по сравнению с западными областями Украины, где средняя рождаемость -более 2,2 ребенка). В период раннего репродуктивного возраста (20-24 года) женщин Украины и Сумской области среднее количество рожденных детей на 1 женщину с высшим образованием составляет 1,09 и 1,06 соответственно. Среди женщин фертильного возраста и в городах, и в селах наиболее распространенной является репродуктивная установка на рождение двух детей.
Ключевые слова: рождаемость, естественный прирост, репродуктивный возраст, демографические показатели, население, смертность.
СТАТТЯ, 2018.
ми соц1альними групами в ус1х краУнах рег1ону [3].
Останшм часом в УкраУш склалася несприятлива меди-ко-демограф1чна ситуац1я, що св1дчить про незадов1льний стан здоров'я населення, який характеризуемся високими показниками захворюваност1, низькою народжуван1стю та високим р1внем смертност1. Так, середня тривалють життя в УкраУш на 5 роюв нижча, н1ж в бвропейському регюш I на 9 рок1в нижча, н1ж у краУнах бвропейського Союзу.
За даними Державного ком1-тету статистики УкраУни, лише 15% загальноУ к1лькост1 наших громадян е старшими за 65 роюв. Пор1вняно з краУнами бвропи смертн1сть населення в УкраУш практично вдв1ч1 вища (у 2014 роц1 - 14,7 випадюв на 1000 населення проти 6,7 у краУнах-членах бвропейського Союзу) [3].
Таю характеристики здоров'я населення вимагають нових пщход1в до розробки репональних програм у галуз1 громадського здоров'я на основ! анал1зу I сп1вставлення демограф1чного розвитку ре-г1он1в в умовах децентрал1зацп управл1ння у держав1.
Питання негативних демо-граф1чних тенденц1й не е новим, що визначаеться не-обхщнютю обГрунтування за-ход1в профУпактики соц1ально значимих хвороб, виявлення чинниюв ризику пог1ршення стану здоров'я та зменшення природного скорочення населення. Перюд 2008-2013 рр. характеризувався сприятли-вою демограф1чною динам1-кою в УкраУн1 з1 зростанням показника природного приросту населення. Проте позитив-ш зм1ни не виявилися стали-ми, д1тородна активн1сть як в УкраУш, так I у Сумсьюй област1 в1дреагувала на нестабтьнють
у соцiально-економiчнiй сферi життя населення зниженням показника народжуваносл [4]. Показник природного приросту населення в УкраУш зали-шаеться вiд'eмним, а сумар-ний коефiцiент народжуваносл становить лише 1,5 дитини на одну жшку, тодi як для досягнення рiвня простого вiдтворення населення вш мае становити 2,1 [3, 5].
Загальний природний та мг рацмний прирiст (скорочення) населення визначають загаль-ну чисельнiсть народонасе-лення, забезпечення держави трудовими i репродуктивними ресурсами.
Однак демографУчш процеси залежать вщ соцУально-еконо-мiчних чинникiв, що вщбу-ваються у свiтi й конкретно краУнi, тому для характеристики природного руху населення використовуються коефМен-ти народжуваностi, смертностi i природного приросту [6].
Кшька десятил^ь тому нау-ковцями здiйснювалося демо-графiчне районування УкраУни (Пiскунов В.П., Стешенко В.С., 1975) з метою територiальноУ диференцiацiУ соцУально-де-мографiчних процеав, виявлення вiдмiнностi показникiв природного руху та народжу-ваносл. У ходi попереднiх дослiджень було видтено чотири демографiчнi зони, проте юнуе необхiднiсть вико-нання дослщження окремо по кожнiй областi, враховуючи сучаснi соцiально-економiчнi та природнi регюнальш особ-ливостi. Актуальнють мУжре-гюнального спiвставлення по-казникiв демографiчного роз-витку, визначення рейтингу райошв е важливим кроком для оцшки ефективностi про-грами децентралiзацiУ управ-ляння у регiонах.
Метою роботи було доош-дити сучасш регiональнi особ-ливостi природного руху населення та визначити типолопчш групи райошв за результатами д^ородноУ активностi.
Матерiали i методи до-слiджень. Для аналiзу демо-графiчноУ ситуацiУ в УкраУнi та у Сумсьюй областi використову-вали даш ВсеукраУнського перепису населення 2001 року [7], ДержавноУ служби статистики УкраУни [8, 9].
Виконано ранжування райошв СумськоУ обласл за
показниками природного приросту (скорочення) населення у 2014-2016 роках.
У робол використовувалися бiблiографiчний, аналiтичний, порiвняльний методи дослщ-ження. Для оцшки мУжгрупо-вих вщмшностей при стати-стичнiй обробцi отриманих результалв використовували t-критерiй Ст'юдента (вщмш-ностi вважалися достовУр-ними з рiвнем значущостi р<0,05).
Результати дослщження та Ух обговорення. За кУпью-стю населення УкраУна входить до п'ялрки найбiльших краУн бвропи (Велика Бри-танiя, 1талУя, Нiмеччина, Франтя). Проте з 1994 року вщбу-ваеться скорочення чисельно-ст населення, що зумовлено поступовим зниженням показника народжуваносл i зростанням смертносл [5, 10].
За даними офщмно'У статистики, за 25 останшх роюв населення УкраУни скоротило-ся бУльш шж на 9 млн. оаб. 1991 року в Укра'Уш налУчувало-ся 51,944 млн. оаб, станом на 1 ачня 2016 р. - 42,760 млн. оЫб, а на початок 2017 року -42584500 оЫб [7]. В УкраУш стввщношення чоловшв i жшок становило 46,3% та 53,7% вщповщно. У Сумсьюй обласл зберУгаються аналопч-ш пропорцп (46,0% та 54,0% вщповщно).
Згщно з ВсеукраУнським переписом населення,станом на 5 грудня 2001 року, ктькють населення УкраУни становила 48 млн. 457 тис. оаб, що на 3 млн. менше, шж у 1989 роцк Протягом наступних 16 роюв населення УкраУни зменшило-ся ще на 5 млн. 696 тис. оЫб (з 48457 000 оЫб у 2001 роц до 42760 516 оаб у 2016), що у динамМ 27 роюв становить 16,9% вщ юлькосл населення 1989 року [7, 8]. Населення СумськоУ обласл, за даними перепису, зменшилося вщ 1432700 до 1299700 оЫб (1989 та 2001 роки), а за дани-ми ДержавноУ служби статистики УкраУни, на юнець 2016 року становило 1113256 оаб. Зменшення становить 22,3% вщ юлькосл населення Сум-щини у 1989 рощ, що свщчить про бтьш штенсивш темпи депопуляцп в обласл порУвня-но з загальнодержавними тен-денцУями [7, 8]. Причому пито-
№ 2 2018 Environment & Health 76
ма вага м1грацмних процеав в УкраУн1 становить лише 8,43% вщ загального приросту (ско-рочення) населення, решта припадае на природшй при-р1ст (скорочення) населення краУни. У Сумськ1й област1 9,56% загального приросту залежить вщ м1грац1йних про-цес1в [8].
За 2014-2016 роки чисель-н1сть населення в ус1х район-них центрах СумськоУ област1 зменшувалася. Для анал1зу демограф1чних зм1н в област1 було проранжовано трир1чний прир1ст к1лькост1 населення кожного районного центру. Анал1з скорочення чисельност1 наявного населення у розр1з1 район1в област1 дозволив вио-кремити репони з в1дносно сприятливою демограф|чною ситуац1ею (3), напруженою (2) I кризовою (1). Найб1льше виражена депопуляц1я з1 знач-ним зменшенням населення спостер1гаеться у
Конотопському (-4,37%), Бу-ринському (-3,98%), Глух1в-ському (-3,81%) районах. Напружена демограф1чна ситуа-ц1я рееструеться у Липо-водолинському (-2,83%), Пу-тивльському (-2,68%), Се-рединобудському (-2,58%), Кролевецькому (-2,47%) районах. Незначне зменшення к1лькост1 населення встанов-лено у м. Суми (-0,46%) та Сумському район (-0,40%), що можна пояснити урбашза-ц1ею та меншою м1грац1ею 1з обласного центру.
Трир1чне зменшення чисель-ност1 наявного населення СумськоУ област1 в1дбувалося переважно за рахунок сть-ського населення (-3,13), шж м1ського (-1,09), хоча показ-ник державного р1вня св1дчить про баланс вказаного показ-ника за критер1ем "мюце посе-лення". У районах з кризовою демограф1чною ситуац1ею скорочення чисельност1 населення вщбувалося аналог1чно, за рахунок мешканц1в сть-ськоУ м1сцевост1, за винятком Роменського району, де змен-шення населення не залежало вщ мюця проживання.
Зменшення чисельност1 населення зумовлене загальним слйким природним переви-щенням к1лькост1 смертей над ктькютю новонароджених та значними м1грац1йними про-цесами, що е характерним для
Г1Г1вНА Д1ТЕЙ ТА П1ДЛ1ТК1В =
загальнодержавноУ демогра-ф1чноУ статистики. За останн1 роки чисельн1сть населення СумськоУ области як I УкраУни загалом, змшювалася нелшм-но, а характеризувалася пе-р1одами упов1льнення скоро-чення населення (з 2005 по 2012 р1к) з подальшим попр-шенням показника природного приросту (скорочення) до -4,36 по УкраУш I -8,87 - у Сумськм област1. Упов1льнен-ня природного скорочення населення до 2012 року можна пояснити таким чином:
□ збтьшенням чисельносл ж1нок фертильного в1ку, як1 народилися на початку 1980-х роюв;
□ зменшенням ктькосл смертей серед нечисленного покол1ння ос1б 1940-х рок1в народження, як1 перетнули 60-тир1чну межу за вказаний перюд [6];
□ репродуктивний ресурс було вичерпано, коли потен-ц1йними матерями стали д1в-чата, як1 народилися у 1990-х роках, у перюд р1зкого зни-ження народжуваност1;
□ до 2012 року у держав! проводилася активна соц1аль-но-демограф1чна пол1тика, яка в останн1 роки швелюеться складними соц1ально-еконо-м1чними та пол1тичними нега-раздами.
Доведено, що Сумська область належить до групи най-стар1ших у демограф1чному в1дношенн1 областей УкраУни, серед яких Чершпвська, Вш-ницька, Житомирська, Чер-каська [10]. Показник смертносл серед дорослого населення обласл становить 16,9, що на 18,93% перевищуе дер-жавний показник (13,7).
Кр1м того, сп1вв1дношення чолов1к1в та жшок (чисельн1сть чолов1к1в на 1000 жшок) у Сумськм област1 коливаеться вщ 840 до 850, що е неспри-
ятливим фоном репродуктив-них pecypciB.
Ймовiрно, вказаними причинами можна пояснити той факт, що у Сумсьюй обласл у 2016 рощ рееструвався най-вищий по Украíнi (пiсля Чернiгiвськоí обласл -10,3) показник природного скорочення населення -8,87 на 1000 населення.
З використанням загально-прийнятих демографiчних по-казникiв за 2014-2016 рр. (на-роджуванiсть, смертнiсть населення) та розрахунку ix рiз-ниц у динамiцi трьох рокiв (%) було виокремлено чотири типи райошв Сумсько'|' областi: I тип характеризувався значним зниженням показника народ-жуваносл i приростом показника смертносл понад 2,0% (Недригайлiвський, Тростя-нецький райони); II тип - не-значш коливання показника народжуваностi i збiльшення показника смертностi населення (Буринський, Липово-долинський райони); III тип -зниження нороджуваносл i прирiст показникiв смертностi до 1,3% (Глуxiвський, Коно-топський, Охтирський райони); IV тип - зниження показника народжуваносл i зниження показника смертносл (БУпо-птьський, Великописарiвсь-кий, Краснопiльський, Кроле-вецький, Лебединський, Пу-тивльський, Роменський, Се-рединобудський, Сумський, Шосткинський, Ямпiльський райони).
За даними Всеукра'шського перепису 2001 року, кiлькiсть населення вщ 0 до 9 роюв ста-новила 4533000 осiб. Це той контингент (9,4% населення Укра'ши), я кий ниш складае вкову групу вщ 17 до 26 роюв, що, за визначенням ВООЗ, е групами раннього та активного репродуктивного перюду, питома вага яко'|' на 5,9%
MeHme gaHMx nepenucy Hace-.eHHq 1989 poKy.
3ara.bHoBigoMo, ^o iHTer-pa.bHMM noKa3HMKOM P3 Hace-.eHHq e noKa3HMK HapogxyBa-HocTi. CyMCbKa o6.acTb Ha.e-xMTb go periOHiB 3 HM3bKMM noKa3HMKOM cepegHboï Ki.nbKo-cTi HapogxeHMx giTew xiHKaMM BiKoM 15 poKiB i cTapwMX, qKMw cTaHoBMTb Big 2,0 go 2,1 gMTM-hm nopiBHqHo 3 3axigHMMM oô.acT^MM yKpaÏHM, ge cepegHq HapogxyBaHicTb - noHag 2,2 gMTMHM.
3a gaHMMM onMTyBaHHq cepeg xiHoK 3 BM^ora ocBiTora, cepegHq Ki.bKicTb HapogxeHHq giTew y вiцi 15-19 poKiB Ha 1 xiHKy cTaHoBM.a 1,03 qK b yKpaÏHi, TaK i y CyMcbKiw o6.acTi, cepeg xiHoK 3 3ara.bHora cepegHbora ocBiTora - 1,06 i 1,04 BignoBig-ho. y nepiog paHHboro penpo-gyKTMBHoro BiKy (20-24 poKM) xiHoK yKpaÏHM i CyMcbKoï o6.a-cTi cepegHq Ki.bKicTb Hapogxe-hmx giTew Ha 1 xiHKy 3 BM^ora ocBiTora cTaHoBM.a 1,09 i 1,06 BignoBigHo. Po3paxyHKoBMw no-Ka3HMK g.q xiHoK yKpaÏHM 3 3ara.bHora cepegHbora ocBiTora cTaHoBMB 1,22 i 1,17 - g.q xiHoK CyM^MHM. Ki.bKicTb giTew Ha 1 xiHKy y CyMcbKiw o6.acTi e MeHmora, Hix 3a 3ara.bHogep-xaBHMM noKa3HMKoM, BMpiBHra-BaHHq gocqraeTbcq y HacTynHiw BiKoBiw rpyni 25-29 poKiB (1,25 Ta 1,22), ^o MoxHa noqcHMTM TpaHc^opMa^ero BiKoBoï Moge-.i penpogyKTMBHMX ycTaHoBoK 3 nepeHeceHHqM giTopogHoï aK-TMBHocTi Ha BiKoBy rpyny 25-29 poKiB y CyMcbKiw oô.acTi, ^o xapaKTepM3ye perioHa.bHi oco6-.MBocTi nopiBHqHo 3 3axigHMMM oô.acTqMM yKpaïHM, b qKMx 36e-piraeTbcq nepeBara 6araTogiT-HocTi, 6i.bm paHHq giTopogHa aKTMBHicTb, Henony.qpHicTb a6opTiB Ta no3am.ra6HMx Ha-pogxeHb giTew.
3a gaHMMM nepenucy Hace-.eHHq, qK b yKpaïHi, TaK i y
CyMcbKiw o6.acTi, HacTKa xiHoK, ^o HapogM.M ogHy gMTMHy, cTaHoBMTb 35,59% Ta 34,03% BignoBigHo. npM цboмy y MicTax Mawxe ygBini 6i.bme xiHoK MaraTb ogHy gMTMHy (41,85% b yKpaïHi Ta 40,45% y CyMcbKiw o6.acTi), Hix y ci.bcbKMx noce-.eHHqx (23,43% Ta 23,24% BignoBigHo). HaW6i.bm nomupe-Hora e penpogyKTMBHa ycTaHoB-Ka Ha HapogxeHHq gBox giTew i y MicTax, i y ce.ax.
3a gaHMMM BceyKpaïHcbKoro nepenucy Hace.eHHq, 23,7 m.h. oci6 nepe6yBa.M y w.ra6i. 3oKpeMa, y BiKoBiw rpyni 20-24 poKM 24,8% no.oBiKiB nepe6y-Ba.M y 3apeecTpoBaHoMy a6o He3apeecTpoBaHoMy m.ra6i,, cepeg xiHoK BKa3aHoï BiKoBoï rpynM - 48,1%. KLnbKicTb po3.y-neHb cepeg Ho.oBiKiB cTaHoBM-.a 1,6%, cepeg xiHoK - 5,3% BignoBigHoro Hace.eHHq.
B ocTaHHe gecqTM.iTTq nigBM-^unacq nacTKa no3am.ra6HMx HapogxeHb. 3a aHaMHecTMHHM-mm gaHMMM xiHoK CyMcbKoro o6.acHoro nepMHaTa.bHoro цeнтpy, 33,7% onMTaHMx Hapog-xyraTb giTew, He nepe6yBaraHM y 3apeecTpoBaHoMy w.ra6i. 36i.b-meHHq TaKMx BMnagKiB 3yMoB.e-He He Ti.bKM 3pocTaHHqM no3a-m.ra6Hoï giTopogHoï aKTMB-HocTi, a.e w nomupeHHqM He3a-peecTpoBaHMx m.ra6iB, ^o MaraTb TeHgeH^ra go 36i.bmeH-Hq. HacTKa xiHoK, qKi Hapog-xyraTb giTew no3a m.ra6oM, HawBM^a y paHHboMy penpo-gyKTMBHoMy вiцi, ^o nacTo e Hac.igKoM He6axaHoï BariTHo-cTi. rïpM цboмy nMToMa Bara no3am.ra6HMx HapogxeHb e BM^ora cepeg xiHoK ci.bcbKoï мicцeвocтi nopiBHqHo 3 xiHKaMM MicbKMx noce.eHb i HawnacTime 3ycTpinaeTbcq nig nac HapogxeHHq nepmoï gMTMHM.
BMCHOBKM
y xogi goc.igxeHHq BcTaHoB-.eHo pawoHM 3 BigHocHo cnpM-qT.MBora, HanpyxeHora i KpM3o-Bora geMorpa^iHHora cмтyaцi-era. TpMpiHHe 3MeHmeHHq hm-ce.bHocTi HaqBHoro Hace.eHHq y CyMcbKiw o6.acTi Big6yBa.o-cq nepeBaxHo 3a paxyHoK ci.b-cbKoro Hace.eHHq (-3,13), Hix Hace.eHHq MicbKMx noce.eHb (-1,09). BcTaHoB.eHo, ^o b ycix pawoHax o6.acTi cnocTepira-eTbcq 3MeHmeHHq 3ara.bHoï HMce.bHocTi Hace.eHHq, npoTe hmhhmkm geMorpa^iHHMx npo-цeciв pi3Hi. OKpeMi pawoHM o6.acTi MaraTb cxoxy KapTMHy
geMorpa^iHHMx 3MiH, ^o ga.o 3Mory 3a noKa3HMKaMM Hapog-xyBaHocTi Ta cMepTHocTi Hace-.eHHq BMoKpeMMTM hotmpm TMnM pawoHiB o6.acTi. fle-Morpa^iHHe pawoHyBaHHq mo-xe c.yryBaTM nigrpyHTqM koh-KpeTHMx nepcneKTMBHMx MegM-кo-coцia.bнмx 3axogiB g.q o3HaHeHMx perioHiB.
CyMcbKa o6.acTb Ha.exMTb go perioHiB 3 HM3bKMM noKa3HM-kom cepegHboï Ki.bKocTi Hapog-xeHMx giTew xiHKaMM BiKoM 15 poKiB i cTapmMx, qKMw cTaHo-BMTb Big 2,0 go 2,1 gMTMHM nopiBHqHo 3 3axigHMMM o6.a-cTqMM yKpaïHM, ge cepegHq HapogxyBaHicTb - 6i.bme 2,2 gMTMHM. y nepiog paHHboro penpogyKTMBHoro BiKy (20-24 poKM) xiHoK yKpaïHM i CyMcbKoï o6.acTi cepegHq Ki.bKicTb HapogxeHMx giTew Ha 1 xiHKy 3 BM^ora ocBiTora cTaHoBMTb 1,09 i 1,06 BignoBigHo. Cepeg xiHoK ^epTM.bHoro BiKy i y MicTax, i y ce.ax Haw6i.bm nomupeHora e penpogyKTMBHa ycTaHoBKa Ha HapogxeHHq gBox giTew. ïïm-ToMa Bara rpynM xiHoK, qKi HapogxyraTb giTew no3a m.ra-6om, HawBM^a y paHHboMy penpogyKTMBHoMy вiцi, ^o HacTo e Hac.igKoM He6axaHoï BariTHocTi. ^ITEPATyPA
1. 3gopoBbe 2020 : Ochobh EBponewcKow no.MTMKM nog-gepxKM rocygapcTBa m o6^e-cTBa b MHTepecax 3gopoBbq m 6.arono.yHMq. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2012. URL :
http://www.euro.who.int/_data
/assets/pdf_file/0018/215433/ Health2020-Short-Rus.pdf?ua=1
2. Wismar D.V.M., Lin V., Jones C.M. et al. Intersectoral governance for health in all policies. Structures, actions and experiences. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2012. URL :
http://www.euro.who.int/_data
/assets/pdf_file/0005/171707/I ntersectoral-governance-for-health-in-all-policies.pdf.
3. Ty^yK I.B. fleqKi nMTaHHq
po36ygoBM cucTeMM rpoMagcb-Koro 3gopoB'q yKpaïHM // MoBKinna Ta 3gopoB'a. 2016. № 4. C. 75-79.
4. Kypuno I.O., AKcboHo-Ba C.D., KpiMep B.O. HapogxyBaHicTb Ta MaTepMHcTBob yKpaïHi: perioHa.bHMw acneKT // fleMorpa^ia Ta co^anbHa
№ 2 2018 Environment & Health 78
NATURAL MOVEMENT OF THE POPULATION AND CHILDBEARING ACTIVITY (REGIONAL ASPECT) Kalynychenko D.O.
Sumy State A.S. Makarenko Pedagogical University, Sumy, Ukraine
The current medical and demographic situation in Ukraine indicates an unsatisfactory state of health of the population, it is characterized by the high rates of morbidity, low birthrate and high death rate. Objective. We studied the modern regional features of the natural movement of the population and determined the typological groups of the districts by the results of childbearing activity. Materials and methods. Data from All-Ukrainian Census of the Population, State Statistics Service of Ukraine were used for the analysis of the demographic situation in Ukraine and Sumy region. We carried out the ranking of the districts of Sumy region by the indicators of natural increase (reduction) of the population in 2014-2016. Results. For the analysis of demographic changes in the region the three-year changes in the population of each district center was ranked. During the study the districts with comparatively favourable, intense and crisis demographic situationwere established. The three-years reduction of the number of the population in Sumy region was mainly
due to the rural population (-3.13) in comparison with the population of urban settlements (-1.09). Atotal number of the population was established to be observed in all districts of the region but the factors of demographic processes were different. Isolated districts of the region have a similar picture of demographic changes that made it possible to distinguish four types of districts in the region according to the indicators of birthrate and mortality of the population. Demographic division into districts can serve as a basis for specific perspective medico-social measures for the mentioned regions. Sumy region belongs to the regions with a low indicator of average number of born children by the women at the age of 15 years old and older (2.0-2.1 children in comparison with the western regions of Ukraine where the average birthrate is more than 2.2 children). In the period of early reproductive age (20-24 years old) of the women of Ukraine and Sumy region, the average number of born children per 1 woman with the higher education makes up 1.09 and 1.06 respectively. The reproductive policy on the birth of two chil-drens is the most common one among the women of fertile age both in cities and in villages.
Keywords: birthrate, natural increase, reproductive age, demographic indicators, population, death rate.
економка. 2016. № 1 (26). С. 65-79.
5. ^боровський О.М. Здоров'я населення i фактори ризику, що впливають на його стан, як об'ект управлшня (огляд л^ератури) // Украина. Здоров'я наци. 2015. № 2 (34). С. 13-19.
6. Лiбанова Е.М., Шевчук П.6. Оцшка демографiчноí полiтики за допомогою поздовжшх i поперечних показниюв народжуваност // Украина: аспекти прац^. 2008. № 2. С. 25-31.
7. Динамка населення Укра'ши за даними перепиав населення (графiчний матери ал). URL : http://2001. ukrcensus.gov.ua/results/demo grafic_population/graphic#m1.
8. Чисельнють наявного населення Укра'ши на 1 ачня 2016 року / Державна служба статистики Укра'ши. Ки'в, 2016. 85 с.
9. Демографiчна та сощаль-на статистика. Населення та мiграцiя. URL : http://www.ukr-stat.gov.ua/.
10. Щорiчна доповщь про стан здоров'я населення, санiтарно-епiдемiчну ситуацю та результати дiяльностi системи охорони здоров'я Укра'ши. 2015 рк / за ред. Шафранського В.В. ; МОЗ Укра'ши; ДУ "УЮД МОЗ
yKparnu". KUIB, 2016. C. 10-23.
REFERENCES
1. Health 2020: a European Policy Framework Supporting Action Across Government and Society for Health and Well-being. WHO Regional Office for Europe. 2012. URL :
http://www.euro.who.int/_data
/assets/pdffile/0006/199536/ Health2020-Short.pdf?ua=
2. Wismar D.V.M., Lin V., Jones C.M. et al. Intersectoral Governance for Health in All Policies. Structures, Actions and Experiences. Copenhagen : WHO Regional Office for Europe, 2012. URL :
http://www.euro.who.int/_data
/assets/pdf_file/0005/171707/I
ntersectoral-governance-for-
health-in-all-policies.pdf.
3. Hushchuk I.V. Dovkillia ta zdorovia. 2016 ; 4 : 75-79
(in Ukrainian).
4. Kurylo I.O., Aksonova S.Yu., Krimer B.O. Demohrafiia ta sot-sialna ekonomika. 2016 ; 1 (26)
; 65-79(in Ukrainian).
5. Tsiborovskyi O.M. Ukraina. Zdorovia natsii. 2015 ; 2 (34) : 13-19 (in Ukrainian).
6. Libanova E. and Shevchuk P.Ye. Ukraina: aspekty pratsi. 2008 ; 2 : 25-31 (in Ukrainian).
7. Dynamika naselennia Ukrainy za danymy perepysiv naselennia (hrafichnyi material) [The Dynamics of the
Population of Ukraine According to the Population Census Data (graphic material)]. URL :http://2001.ukrcensus.gov.ua/ results/demografic_popula-tion/graphic#m1 (in Ukrainian).
8.Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Chyselnist naiavnoho naselennia Ukrainy na 1 sichnia 2016 roku [The Number of the Existing Population of Ukraine as of January 1, 2016]. Kyiv ; 2016 : 85 p. (in Ukrainian).
9.Demohrafichna ta sotsialna statystyka. Naselennia ta mihratsiia [Demographic and Social Statistics. Population and Migration]. URL : http://www.ukrstat.gov. ua/
(in Ukrainian).
10. Shchorichna dopovid pro stan zdorovia naselennia, sani-tarno-epidemichnu sytuatsiiu ta rezultaty diialnosti systemy okhorony zdorovia Ukrainy.
2015 rik [Annual Report on the State of Health of the Population, Sanitary and Epidemic Situation and the Results of Activity of the Healthcare System of Ukraine. 2015] / edited by Shafranskyi V.V. ; The Ministry of Healthcare of Ukraine ; SI "Ukrainian Institute for Strategic Studies of the Ministry of Healthcare of Ukraine". Kyiv ;
2016 : 10-23 (in Ukrainian).
Hagitfwno go pegaK^'i 22.02.2018
