CC BY
10
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
УДК 616.36 - 008.5 - 089.168
МЕДИКАМЕНТ03НА ТЕРАП1Я У П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙН0МУ ПЕР10Д1 У ХВОРИХ 3 ГОСТРИМ ДЕСТРУКТИВНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ
Кучеренко Д.О.
Вищий державний навчальний заклад УкраУни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава.
Проанал{зовано лтування 85 хворих в тсляоперацтному nepiodi з гострим холециститом. Âocëidwy групу склали 43 хворих, у яких застосовано патогенетично обгрунтовану тератю згiднo власних дocлiджeнъ, групу пор1вняння склали 42 хворих, у яких проводилося загалъноприй-няте традицшне лтування. Проведене дocлiджeння показало, у дocлiднoг групи хворих в peзyлътатi проведення запропонованог терапИ з застосуванням гenатonpoтeктopiв суттево стаб^зувалися клнчт i лабораторт показники, покращився перебк тсляоперацшного nepioдy, спостеркалося зменшення кiлъкocтi тсляоперацшних ускладненъ, середнъого л^ко-дня. Запропонован засоби патогенетичног медикаментозног терапИ з застосуванням гenатonpoтeктopiв, може бути рекомендоване у хворих на гострий холецистит в тсляоперацшному nepioдi.
Ключов1 слова: гострий холецистит, лтування, пюляоперацшний
Гострий холецистит \ на тепер1шнш час е актуальною проблемою кшычноТ х1рургп, що обумо-влюеться ускладненютю \ несвоечаснютю д1аг-ностики, тяжкютю ключного переб1гу, розвитком численних ускладнень, часом малозадовтьних результалв х1рурпчного лкування [1,2].
Попередження переходу в стадш декомпенса-цп д1яльносп оргаыв \ систем - одне з важливих завдань проблеми лкування хворих з гострим холециститом [5,9]. Своечасно виконане опера-тивне втручання не е вир1шенням питания, для цього необхщне проведения адекватно! меди-каментозноТ терапЛ в пюляоперацшному перюд1, яка повинна бути спрямована на вщновлення функцЛ уражених оргашв та детоксикац1ю орга-шзму [3,7]. Необхщно взяти до уваги, що т1 по-рушення оргашв \ систем, як1 виникають до опе-рацшного втручання, р1зко ускладнюються в пюляоперацшному перюд1 в наслщок дй операцш-но1 травми та наркозу, а також \ внаслщок пато-генетичних особливостей ураження внутр1шн1х оргашв при гострому холецистит! та його ускла-дненнях [4]. Враховуючи це, необхщно брати до уваги патогенетичш аспекти мехашзму нормалн зацп запального процесу та жовчовидтення. 1н-тенсивна терап1я при гострому деструктивному холецистит! повинна бути направлена не лише на корекцш метабол1чних порушень та детокси-кацш оргашзму, але \ забезпечувати повноцшне адекватне парентеральне харчування в умовах пюляоперацшного перюду [6].
До останнього часу не вироблено едину тактику медикаментозного лкування в пюляоперацш-ному перюд1 у хворих на гострий холецистит [9]. Це визначело мету роботи.
Матер1али 1 методи досл1дження
Проведено анал1з переб1гу пюляоперацшного перюду 85 хворих з деструктивними формами гострого холециститу. В1к хворих коливався вщ 26 до 82 рош, серед яких жшок було 62, чоловн к1в - 23.
43 хворим в пюляоперацшному перюд1 при-значалася ¡нфузшна терап1я, направлена на ко-рекцш порушень гомеостазу на основ! власних
перюд.
дослщжень, iHrni XBopi (42) отримували загаль-ноприйняте лкування.
yciM хворим проводилися загальноклш1чш та 6ioxiMi4Hi анал1зи кров1 з обов'язковим визна-ченням вм1сту загального бтка та його фракцш, специф1чного ферментного спектру - АлТ, АсТ, ЛФ, загального 6mipy6iHa та його фракцш в си-роватц1 KpoBi, загальних ninifliB, загальний анал1з ce4i та д1астаза, ультразвукове дослщження ге-патопанкреатобт1арно'|' зони. Деяким хворим за показаниями проводили комп'ютерну томогра-фш, ендоскотчну ретроградну панкреатохолан-гюграфш, також застосовували ф1броезофаго-гастродуоденоскотю та рентгенолопчне дослн дження шлунково-кишкового тракту. Хворим ви-конувалися традицшш та ендовщеолапароскош-4Hi методики холецистектомй. В пюляоперацш-ному nepiofli XBopi отримували реабт1тацшш Mi-роприемства та методи лкування згщно подту на групи, 6ioxiMi4Hi дослщження KpoBi проводили на 3, 7, 14 добу пюля операцшного втручання. Результати дослщжень були оброблеш статис-тично за допомогою програми Microsoft Excel 2003.
Результати дослвджень Необхщним засобом ¡нфуз1йноТ терапй у хворих з деструктивним холециститом е реопол1г-люкш, який дозволяе коригувати порушення ре-олопчних властивостей кров1 та кровотока в су-динах м1кроциркуляторного русла, збтьшуючи об'ем плазми за рахунок перемщення ¡нтерсп-ц1ально!' рщини в судинне русло, викликае деза-грегац1ю форменних елемент1в кров1, в1дновлюе KpoBOTiK в судинах малого кал1бру. При застосу-ванн1 реопол1глюк1ну контролюють функц1ональ-ний стан нирок. Реопол1глюк1н призначали у доз1 200-400 мл на добу, поступово зменшуючи дозу. Для пщвищення стану системноУ гемодинам1ки, яке пов'язано 3i зниженням ОЦК, пригн1ченням функцп м1окарда та п1двищенням загального пе-риферичного опору, застосовували коло!дн1 та кристалощы розчини. Для в1дновлення ф1зюло-г1чних втрат р1дини вводили ¡зотошчний розчин хлориду натр1ю в oö'CMi 400 - 800 мл за добу, до
Актуальн проблеми сучасно! медицини
загального об'ему, що за пщрахунками стано-вить близько 50 мл/кг маси, потребу оргашзму замщували 5% глюкозою з ¡нсулшом з розраху-нку 1 Од на 5 г сухо'Г речовини. Для усунення п-попротешемпю, стушнь яко'Г посилюеться в ран-ньому пюляоперацшному перюд1 у зв'язку з по-рушенням бтковосинтетичноТ функцЛ печшки та катабол1чними процесами, застосовували пре-парати амшокислот та альбумш. Хвор1 з гострим холециститом недовго знаходяться на парентеральному харчуванш, тому досить ведения амн нокислотних сум1шей перш1 дв1 доби, з подаль-шим переведениям на ранне ентеральне (за показаниями череззондове) харчування.
Для нормал1зацй бюх1м1чних процеав призна-чали кал1я оротат по 1 табл. 2 рази, кокарбокси-лазу по 100 мг 2 рази, АТФ по 2 мл внутрн шньом'язово.
За показниками коагулограми для пщвищення згортання кров1 призначали внутр1шньовенно 20 мл 10% розчину хлориду калш, вкасол 2 мл.
Хворим призначалася в1тамшотерашя, трупами В (в1, В6, В12), С, Е. Впливаючи на р1зш ланки обмшу речовин, вони сприяли нормал1зацй го-меостазу. В1тамши вводили в середньотерапев-тичних дозах згщно добовоТ потреби, що скла-дало для в1тамш1в групи В \ Е по 1 мл на добу, С по 5-10 мл.
Важливим напрямком профтактики та лку-вання ¡нтраабдомшальноТ ¡нфекцп при гострому холецистит! являеться антибютикотератя. Ан-тибютикотерапп е необхщним компонентом комплексно! терапй захворювання, направлена на попередження ¡нтраабдомшального решфку-вання, що продовжуеться в пюляоперацшному перюд1 та формування екстраабдомшальних во-гнищ ¡нфекцп, антибактер1альш препарати пови-нш мати адекватш фармакокшетичш характеристики \ добре проникати у вогнище запалення, застосовуватися з урахуванням супутшх захво-рювань. При застосуванш антибютиш пюля операцп для оцшки позитивного ефекту керува-лися такими критер1ями, як зниження темпера-тури тта до норми на протяз1 не менше двох д1б, регрес ознак системно! запальноТ реакцй, позитивна динамка функцюнального стану шлу-нково-кишкового тракту. Антшфекцшна х1мюте-рап1я мае ктька вар1ант1в проведения: профта-ктична, емшрична. При гостромудеструктивному холецистит! емшричну антибютикотерапш роз-починали одразу ж шсля оперативного втручан-ня призначенням бюфуроксиму в доз1 1,5 г внут-р1шньовенно, дал1 на протяз1 двох д1б дв1ч1 на добу та метронщазолу 100 мл. також дв1ч1 на добу. При необхщносп встановлювали показания для розширення антибактер1альноТ терапй, яку за необхщносп доповнювали внутрь шньом'язевим введениям амкацину в доз1 0,75 г. дв1ч1 на добу. У ряд1 випадмв проведения ан-тибютикотерапп намагалися максимально спро-стити, використовуючи цефтр1аксон 1 г дв1ч1 на добу або амоксиклав 1,2 г дв1ч1 на добу у серед-
ньому протягом трьохд1б.
Особливий наголос при лкуваны хворих до-слщно'Г групи ставився на застосування гепатоп-ротектор1в та вивчався Тх вплив на функцш печшки при гострому деструктивному холецистит!. 3 ц1ею метою проводилося дослщження препарату "Д1алтон" на основ! а-тюктовоТ кислоти. П' ушкальш властивосл як коензиму в окислюваль-ному декарбоксилюванш а-кетокислот вщ1гра-ють важливу роль в енергетичному обмш1 кл1ти-ни. В амщнш форм1 вона е есенц1альним кофактором мультиферментних комплешв, що ката-л1зують декарбоксилювання а-кетокислот циклу Кребса-Корнберга. Тй притаманш антитоксичш та антиоксидантш властивосл, вона здатна вщнов-лювати ¡нш1 антиоксиданти, зокрема, при цукро-вому д1абет1 з гальмуванням розвитку перифе-ричноТ нейропатп. Сприяючи зниженню вмюту глюкози у кров1 та накопиченню глкогену у печь нц1, а-тюктова кислота впливае на обмш холестерину, бере участь у регулюванш лтщного та вуглеводного обмшу, полтшуе функцш печшки внаслщок гепатопротекторноТ, антиоксидантноТ, дезинтоксикацшноТ дм. У пюляоперацшному пе-рюд1 препарат застосовували внутр1шньовенно у доз1 10-20 мл/добу шляхом ¡нфузй з ф1зюлопч-ним розчином хлориду натрш.
Також ¡нфузшну терашю доповнювали препаратом арпншу «Т1ворт1н» 100 мл. на добу. Вш впливае на ендогенний синтез оксиду азоту, е важливим попередником сполучно'1 тканини, що сприяе швидш1й регенерац1| тканин у пюляопе-рац1йному пер1од1; через перетворення в орн1ти-новому цикл1 арпнш приймае участь в знешко-дженш ам1аку в орган1зм1 [8].
Застосовували спазмол1тичну терап1ю внутр1-шньом'язовим введениям но-шпи 2 мл трич1 на добу з подальшим переходом на двократний прийом, в подальшому на таблетовану форму.
В результат! застосування комплексно! про-грами ведения шсляоперацшного пер1оду у до-сл1дно! групи хворих вщм1чено статистично до-стов1рне зменшення к1лькост1 п1сляоперац1йних ускладнень та середнього л1жко-дня, спостер1га-лася б1льш рання нормал1зац1я лабораторних показниюв.
Висновки
П1сля оперативного втручання у хворих з гострим холециститом ¡нфузшно-медикаментозна терап1я повинна призначатися з урахуванням ¡н-див1дуальних особливостей: вку хворих, трива-лост1 захворювання до операцп, обсягу х1рург1ч-ного втручання, загального стану, лабораторних даних, супутых захворювань, ускладнень. Ре-зультати дослщжень св1дчать про суттев1 переваги запропонованоТ нами патогенетичноТ тера-пй у п1сляоперац1йному пер1од1 у сшвставленш з групою пор1вняння.
Том 9, Выпуск 2
153
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
Л1тература
1. Барсуков B.C., Должиков A.A. К патоморфологии печени при желчно-каменной болезни // Морфогенез и регенерация. - Курск.-1999.-С.10-11.
2. Батвинков Н.И., Нефедов Л.И., Фомин К.А. Функциональное состояние печени при воспалительных заболеваниях желчного пузыря и желчнокаменной болезни // KniH. xipyprm. - 1993. - №5. - С. 53-60.
3. Бебуришвили А.Г., Быков A.B., Зюбина E.H., Бурчуладзе Н.Ш. Эволюция подходов к хирургическому лечению осложненного холецистита // Хирургия. - 2005. - №1. -С.43 - 47.
4. Виноградов В.В., Зима П.И., Кочиашвили В.И. Непроходимость желчных путей. М.:Медицина, 1977. - 240 с.
5. Подымова С.Д. Болезни печени. М.:Медицина, 1993.-544с.
6. Шалимов A.A., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Доманс-кий Б.В. Хирургия печени и желчевыводящих путей. - К.: Здоровья, 1993. - 512 с.
7. Шалимов A.A., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Радзихо-вский А.П. Хирургия поджелудочной железы. К., 1997. -560 с.
8. Дмитренко Н.П., Кишко Т.О., Шандренко С.Г. УкраТнський хЫотерапевтичний журнал. - К.: TOB «ВЕЛЕС», 2008 № 1-2. - 141 с.
9. Gitlin N. Hepatic encephalopathy // Hepatology: a textbook of liver disease. V. 1. - Philadelphia.: W.B.S., 1996. - P. 605617.
10. Lillemoe K.D. Surgical treatment of biliary tract infections // Am. Surg. - 2000. - Vol. 66, № 2. - P. 138-144.
Реферат
Медикаментозная терапия в послеоперационном периоде у больных с острым деструктивным холециститом Кучеренко Д.А.
Ключевые слова: острый холецистит, лечение, послеоперационный период.
Проанализировано лечение 85 больных в послеоперационном периоде с острым холециститом. Исследовательская группа составляла 43 больных, у которых применена патогенетически обоснованная терапия согласно личных исследований, группу сравнения составили 42 пациента, у которых проводилось общепринятое традиционное лечение. Проведенное исследование показало, что у исследуемой группы больных в результате проведения предложенной терапии с применением гепатопротекто-ров существенно стабилизировались клинические и лабараторные показатели, улучшилось течение послеоперационного периода, наблюдалось снижение количества послеоперационных осложнений, среднего койко-дня. Предложенные методы патогенетической медикаментозной терапии с применением гепатопротекторов могут быть рекомендованы у больных с острым холециститом в послеоперационном периоде.
Summary
DRUG THERAPY OF PATIENTS WITH ACUTE DESTRUCTIVE CHOLECYSTITIS DURING POST-OPERATIVE PERIOD Kucherenko D.A.
Key words: acute cholecystitis, therapy, post-operative period.
There were studied 85 courses of treatment of patients with acute cholecystitis. Test group included 43 patients who underwent the pathogenetically proved course of drug therapy according to their findings, the group of comparison included 42 patients subjected to the conventional therapy. The study has shown the suggested therapy including hepatoprotectors results in the considerable stabilization of clinical and laboratory findings in the test group, the improvement of the course of post-operative period, the lowering of post-operative complications. The method of pathogenetically proved drug therapy including hepatoprotectors may be advised to the patients with acute cholecystitis in post-operative period.
УДК 616.34-007.43-056.5-089
М0Н1Т0РИНГ ВНУТР1ШНЬ0ЧЕРЕВН0Г0 ТИСНУ ПРИ Х1РУРГ1ЧН0МУ Л1КУВАНН1 ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖ в 0ЖИР1ННЯМ
Лавренко Д.О.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши „Украшська медична стоматолопчна академ1я" м.Полтава
В умовах xipypziunozo вгддшеппя багатопрофшъпого лтувалъпого закладу м. Полтава за пергод 2004-2008 piK пролгковапо 106 хворих з вентралъними грижами та ожиртиям. 3 них 11 (10,3%) чоловгтв, 95 (89,6%) жток. Хворг були у вц вгд 25 до 82 рокгв. Середпш вт пацгептв складав 53 роки. У процесг проведения багатофакторпих дослгджепъ були встаповлет критерИ для вибору використаппя ргзпих видгв пластики черевпог сттки. Вибгр тактики хгрурггчпого лтуваппя хворих з вептралъпими грижами та ожиртпям повипеп плапуватися в залежпостг вгд резулъ-татгв дооперацшпих обстежепъ. Методику аутопластики варто застосовувати при пластицг малих гриж. При викопаппг аллогерпиопластики перевагу варто падавати методовг "sublay" , метод "inlay" - змушепо використовувати при дефщитг ткапип у дшяпцг грижового дефекту.
Ключов1 слова: вентральы гриж1, ожиршня, внутршньочеревний тиск.
Вступ
Xßopi з вентральними грижами (ВГ), поедна-ними з ожиршням формують постшний контингент х1рург1чних стацюнар1в i ix ктькють постшно збтьшуеться [1,3,9,12]. Лкування i реабт1тац1я таких хворих дотепер представляе досить скпа-дну i актуальну проблему Bxipyprii [2,6,8,14].
Не зважаючи на досягнув певш ycnixn при xi-рурпчному лкуванш ВГ з ожиршням, р1вень nic-
ляоперацшноТ летальност1 за останш роки за-лишаеться досить високим. Головним чином це пов'язане з виникненням раншх шсляоперацш-них ускладнень, серед яких провщне мюце за-ймае дихальна недостатнють (ДН) на фош внут-р1шньочеревно1 rinepTeH3ii (ВЧГ) [4,7,10,11]. Роз-виток ДН пов'язаний з тим, що при неадекватн1й абдомшопластиц1 , за рахунок зменшення об'ему черевноТ порожнини, виникае п1двищення внут-р1шньочеревного тиску (ВЧТ), що особливо ак-
