CC BY
8
УДК 616.36 - 008.5 - 089.168
ВЕДЕНИЯ П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙН0Г0 ПЕР10ДУ У ХВОРИХ 3 ГОСТРИМ ДЕСТРУКТИВНИМ ХОЛЕЦИСТИТОМ Малик C.B., Кучеренко Д.О.
Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я, м.Полтава
Проведено анал1з ведения тсляоперацшного nepiody в комплекс{ лтування 85 хворих з гострим холециститом. flœëiduy групу склали 43 хворих, у яких застосовано патогенетично обгрунтовану терапю згiднo власних дoслiджeнъ, групу nopiвняння склали 42 хворих, у яких проводилося загалъноприйняте традицшне лтування. Як показало дoслiджeння, у дoслiднoг групи хворих в peзyлътатi проведення патогенетично обумовленог терапИ з застосуванням гenатonpoтeктopiв суттево стаб^зувалися кл^чт i лабораторт показники, покращився перебк тсляоперацшного nepioдy, спостеркалося зменшення кiлъкoстi тсляоперацшних ускладненъ, середнъого л^ко-дня. Наведено рекомендацп щодо тактики ведення хворих з гострим холециститом у тсляоперацшному nepioдi.
Ключов1 слова: гострий холецистит, лтування, пюляоперацшний
Як вщомо, \ в тепер1шнш час актуальною проблемою кпш1чноТ х1рурги е питания гострого холециститу, що обумовлюеться затрудненютю \ несвоечаснютю д1агностики, тяжкютю ключного переб1гу, розвитком численних ускладнень, часом малозадовтьних результате х1рурпчного лкування [1,2].
Попередження переходу функцюнальних та компенсаторних змш в оргашчне ураження та стадш декомпенсацй д1яльносп оргаыв \ систем - одне з важливих завдань проблеми лкування хворих з гострим холециститом [5,8]. У вир1шенш цього завдання мае значения не ттьки своечасне виконання х1рурпчноТ операцй, але \ проведения адекватно! медикаментозноТ та ¡нфузшноТ терапЛ в пюляоперацшному перюд1, яка повинна бути спрямована на вщновлення функцЛ уражених оргашв та детоксикац1ю оргашзму [3,7]. Необхщно враховувати, що т1 порушення оргашв \ систем, ям виникають до операцй, р1зко ускладнюються в ранньому пюляоперацшному перюд1 як в результат! дй операцшноТ травми та наркозу, так \ внаслщок патогенетичних особливостей ураження внутршшх оргашв при гострому холецистит! та його ускладненнях [4]. У зв'язку з цим необхщно враховувати патогенетичш аспекти мехашзму нормал1зацп запального процесу та жовчовидтення. 1нтенсивна ¡нфузшна терап1я при гострому деструктивному холецистит! повинна бути направлена не лише на корекцш метабол1чних порушень та детоксикацш оргашзму, але \ разом з забезпечувати повноцшне парентеральне харчування пюляоперацшного перюду [6].
Питання ведения пюляоперацшного перюду у хворих при гострому холецистит! дискутуються, до останнього часу не вироблено едину тактику лкування [9]. Саме це \ стало метою нашо'Г роботи - визначити необхщний обсяг лкувальних заход1в у хворих з гострим холециститом в пюляоперацшному перюдк
тим повинна адекватне в умовах
перюд.
Матер1али i методи дослвдження.
Проведено комплексний анал1з nepeöiry пюляоперацшного nepiofly 85 хворих з деструктивними формами гострого холециститу.
BiK хворих коливався вщ 26 до 82 poKiB, серед яких жшок було 62, чоловшв - 23.
43 хворим в пюляоперацшному nepiofli призначалася ¡нтенсивна патогенетично обумовлена ¡нфузшна терап1я, направлена на корекцш порушень гомеостазу за даними власних дослщжень, ¡нш1 XBopi (42) отримували загальноприйняте лкування.
yciM хворим проводилися загальноклш1чш та 6ioxiMi4Hi анал1зи кров1 з обов'язковим визначенням вмюту загального бтка та його фракцш, специф1чного ферментного спектру -АлТ, АсТ, ЛФ, загального 6inipy6iHa та його фракцш в сироватц1 кров1, загальних ninifliB, загальний анал1з ce4i та д1астаза, ультразвукове дослщження гепатопанкреатобт1арно'|' зони. В деяких випадках за показаниями проводили комп'ютерну томографш, ендоскотчну ретроградну панкреатохолангюграфш. Застосо-вували ф1броезофагогастродуоденоскошю та рентгенолопчне дослщження шлунково-кишкового тракту. Хворим виконувалися традицшш та ендовщеолапароскошчш методики холецистектомп. В пюляоперацшному nepiofli проводили реабт1тацшш м1роприемства та методи лкування зг1дно подту на групи, 6ioxiMi4Hi дослщження KpoBi проводили на 3, 7, 14 добу пюля oпepaцiï. Результати дослщжень оброблялися статистично за допомогою програми Microsoft Excel 2000
Результати дослвджень.
Необхщним засобом програми ¡нфузшно!' Tepaniï у хворих з деструктивним холециститом е реопол1глюкш, який дозволяе коригувати порушення реолопчних властивостей кров1 та кровотока в судинах м1кроциркуляторного русла, збтьшуючи об'ем плазми за рахунок перемщення iнтepcтiцiaльнoï рщини в судинне
Том 9, Выпуск 1
129
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
русло, викликае дезагрегацш форменних елеменлв кров1, вщновлюе кровотк в судинах малого кал1бру. При застосуванш реопол1глюкшу потр1бно контролювати функцюнальний стан нирок. Реопол1глюкш призначали у доз1 200-400 мл на добу, поступово у б1к зменшення. 3 метою пщвищення стану системно'!' гемодинамки, порушення якого пов'язано з1 зниженням ОЦК, пригшченням функци мюкарда та пщвищенням загального периферичного опору,
використовували колощш та кристало'щш розчини. 3 урахуванням ф1зюлопчних втрат рщини вводили ¡зотошчний розчин хлориду натрш в об'ем1 400 - 800 мл за добу, до загального об'ему, що за пщрахунками становить близько 50 мл/кг маси, потребу оргашзму зам1щували 5% глюкозою з ¡нсулшом з розрахунку 1 Од на 5 г сухо'Г речовини. Ускладнень вщ тако'Г програми не спостер1гали. Для боротьби з ппопротешем1ею, стушнь яко'Г значно посилюеться в ранньому пюляоперацшному перюд1 у зв'язку з порушенням бтковосинтетичноТ функцп печшки та катабол1чними процесами, застосовували готов! амшокислоты набори та альбумш. Осктьки хвор1 з гострим холециститом недовго знаходяться на парентеральному харчуваны, вводили по 400 мл амшокислотних сум1шей у перш1 дв1 доби, з подальшим переведениям на ранне ентеральне (за показаниями череззондове) харчування.
3 метою нормал1заци бюх1м1чних процеав призначали кал1я оротат по 1 табл. 2 рази, кокарбоксилазу по 100 мг 2 рази, АТФ по 2 мл внутр1шньом'язово.
У ряд1 випадмв згщно показниш коагулограми для пщвищення згортання кров1 призначали внутр1шньовенно 20 мл 10% розчину хлориду калш, вкасол 2 мл.
Особливе мюце у хворих при гострому холецистит! займае в1тамшотерап1я. Хворим призначали в1тамши групи В (В1, В6, В12), С, Е. Впливаючи на р1зы ланки обмшу речовин, внутр1шньокттинний метабол1зм, вони сприяють нормал1заци обмшних процеав в гепатоцитах, беруть участь у зв'язуванш недоокислених продукте, змщненж судинноТ стшки. В1тамши вводили в середньотерапевтичних дозах згщно добовоГ потреби, що складало для в1тамш1в групи В ¡Е по 1 млна добу, С по 5-10 мл.
Важливим напрямком профтактики та лкування ¡нтраабдомшальноТ ¡нфекци при гострому холецистит! являеться антим1кробна х1мютератя. При проведены антибютикотерапп обов'язково враховували те, що вона е необхщним компонентом комплексно! терапп захворювання, направлена на попередження ¡нтраабдомшального решфкування, що продовжуеться пюля операци та формування екстраабдомшальних вогнищ ¡нфекцп, антибактер1альш препарати повинш мати адекваты фармакокшетичы характеристики \
добре проникати у вогнище запалення, застосовуватися з урахуванням супутшх захворювань. При застосуванш антибютиш в пюляоперацшному перюд1 для оцшки позитивного ефекту керувалися такими критер1ями достатност1 як зниження температури тта до норми на протяз1 не менше двох д1б, регрес ознак системно! запальноГ реакцп, позитивна динамка функцюнального стану шлунково-кишкового тракту. Слщ зауважити, що антшнфекцшна х1мютерашя мае кшька вар1ант1в проведения: профтактична, емтрична, направлена. При гострому деструктивному холецистит! емтричну антибютикотератю розпочинали одразу ж через шють годин пюля оперативного втручання призначенням амоксиклаву в доз1 1,2 г внутр1шньовенно, дал1 на протяз1 двох д1б дв1ч1 на добу. За цей час встановлювали показания для розширення антибактер1альноТ терапЛ, яку за необхщносп доповнювали внутр1шньовенним введениям ципрофлоксацина з метронщазолом 100 мл дв1ч1 на добу або цефоперазону 1г з метронщазолом. У ряд1 випадш проведения антибютикотерапп намагалися максимально спростити, використовуючи цефтр1аксон 1 гдв1ч1 на добу або амоксиклав 1,2 г дв1ч1 на добу у середньому протягом трьохд1б.
Особливий наголос при лшуванш хворих дослщноТ групи ставився на застосування гепатопротектор1в та вивчався Тх вплив на функцш печшки при гострому деструктивному холецистит!. 3 ц1ею метою провод илося дослщження препарату "Д1алтон" на основ! а-тюктовоТ кислоти. || ушкальш властивосп як коензиму в окислювальному декарбоксилюванш а-кетокислот; вщ1грають важливу роль в енергетичному обмш1 кттини. В амщнш форм1 вона е есенщальним кофактором мультиферментних комплешв, що катал1зують декарбоксилювання а-кетокислот циклу Кребса-Корнберга. Тй притаманы антитоксичш та антиоксиданты властивосп, вона здатна вщновлювати ¡нш1 антиоксиданти, зокрема, при цукровому д1абет1 з гальмуванням розвитку периферичноТ нейропатп. Сприяючи зниженню вмюту глюкози у кров1 та накопиченню глкогену у печшц1, а-тюктова кислота впливае на обмш холестерину, бере участь у регулюванш лтщного та вуглеводного обмшу, полтшуе функц1ю печшки внасл1док гепатопротекторноТ, антиоксидантноТ, дезинтоксикац1йно! дм. У п1сляоперац1йному пер1од1 препарат застосовували внутр1шньовенно у доз1 10-20 мл/добу шляхом ¡нфузй' з ф1з1олог1чним розчином хлориду натр1ю.
31 спазмол1тичних препарате в комплекс! терапЛ перевагу вщдавали застосуванню но-шпи в перш1 три доби по 2 мл трич1 на добу, дал1 по 1 мл дв1ч1 на добу з посл1дуючим переходом на таблетоваш форми по 1 табл дв1ч1 на день.
В результат! застосування комплексно!
7.
Л1тература
Барсуков B.C., Должиков A.A. К патоморфологии печени при желчно-каменной болезни // Морфогенез и регенерация. - Курск.-1999.-С.10-11. Батвинков Н.И., Нефедов Л.И., Фомин К.А. Функциональное состояние печени при воспалительных заболеваниях желчного пузыря и желчнокаменной болезни // Клш. xipyprm. - 1993. - №5. - С. 53-60. Бебуришвили А.Г., Быков A.B., Зюбина E.H., Бурчуладзе Н.Ш. Эволюция подходов к хирургическому лечению осложненного холецистита // Хирургия. - 2005. - №1. -С.43 - 47.
Виноградов В.В., Зима П.И., Кочиашвили В.И. Непроходимость желчных путей. М.:Медицина, 1977. -240 с.
Подымова С.Д. Болезни печени. М.:Медицина, 1993.-544с.
Шалимов A.A., Шалимов С.А., Доманский Б.В. Хирургия печени путей. - К.: Здоровья, 1993. - 512 с. Шалимов A.A., Шалимов С.А.,
Ничитайло М.Е., желчевыводящих
программ ведения пюляоперацшного перюду у дослщноТ групи хворих BiflMineHO статистично достов1рне зменшення ктькосп
пюляоперацшних ускладнень та середнього л1жко-дня, спостер1галася бтьш рання нормал1зац1я лабораторних показниш.
Висновки
Пюля оперативного втручання у хворих з гострим холециститом ¡нфузшно-
медикаментозна терап1я повинна призначатися з урахуванням ¡ндивщуальних особливостей: B¡Ky хворих, тривалосп захворювання до операцй', обсягу xipypr¡4Horo втручання, загального стану, лабораторних даних, cynyTHix захворювань, ускладнень. Результати власних дослщжень свщчать про суттев1 переваги запропонованоТ нами патогенетично
обумовленоТ терапп у пюляоперацшному nepiofli у сп1вставленн1 з групою пор1вняння.
Перспективою подальших дослщжень може бути розробка програми комплексного обстеження та лкування хворих з деструктивними формами гострого холециститу.
Реферат.
ВЕДЕНИЕ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОГО ПЕРИОДА У БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМ ДЕСТРУКТИВНЫМ ХОЛЕЦИСТИТОМ. МаликС.В., Кучеренко Д.А.
Ключевые слова: острый холецистит, лечение, послеоперационный период.
Проведен анализ ведения послеоперационного периода в комплексе лечения 85 больных с острым холециститом. Исследовательскую группу составили 43 больных, у которых применена патогенетически обусловленная терапия вследствие собственных исследований, группу сравнения составили 42 больных, которым проводилось общепринятое традиционное лечение. Как показало наблюдение, у исследовательской группы больных в результате проведения патогенетически обусловленной терапии с применением гепатопротекторов существенно стабилизировались клинические и лабораторные показатели, улучшилось течение послеоперационного периода, уменьшилось количество послеоперационных осложнений, средний койко-день. Приведены рекомендации относительно тактики ведения больных с острым холециститом в послеоперационном периоде.
Summary.
MANAGEMENT OF POSTOPERATIVE PATIENTS WITH ACUTE CHOLECISTITIS Malyk S.V., Kutcherenko D.A.
Key words: acute cholecistitis, treatment, postoperative period.
The paper focuses on the analysis of management of 85 postoperative petients with acute cholecistitis.t. The test group was constituted by 43 patients who were subjected to the pathogenetically proved therapy. Control group was included 42 patients who were treated conventionally. It has been found out the test group of patients due to the carrying out of the pathogenetically proved therapy and due to hepatoprotector administration showed better clinical and laboratory findings, the course of the postoperative period was improved, the quantity of postoperative complications decreased. We suggest some recommendations concerning tactics of patient management with acute cholecistitis during the postoperative period.
Ничитайло M.E., Радзиховский А.П. Хирургия поджелудочной железы. К., 1997. - 560 с.
Gitlin N. Hepatic encephalopathy // Hepatology: a textbook of liver disease. V. 1. - Philadelphia.: W.B.S., 1996. - P. 605617.
Lillemoe K.D. Surgical treatment of biliary tract infections // Am. Surg. - 2000. - Vol. 66, № 2. - P. 138-144.
Tom 9, Выпуск 1
131
