CC BY
14
mands. The articles highlights the obstacles complicating the introduction of the novel curriculum, gives the examples of solving key issues. Much attention has been also paid to the modern training tools, interactive software and methodological support. As a result, it has been discovered that the independent activity of students plays a crucial role in fostering them as future specialists. The article also focuses on some pressing problems of professional training in modern medicine, teaching of clinical disciplines. The bed-side training and a systematic approach to developing the theoretical knowledge and acquiring practical skills are cornerstone in this aspect. The Department of General Surgery has performed a structured, multifactorial planning of the educational process using various forms of step control. The systemic approach to the training of future physicians determines the tasks of integrated research work, conducted at the department. We considers it is at the beginning of the educational phase of university clinical training, the preference should be given to teaching methods that would contribute to the development of student's personal abilities, the ability to think logically, to apply theoretical knowledge in their daily medical practice. According to the Bologna convention, students have to spend most of their time studying on their own. If a student does not master the skills of independent work taking into account motivation and desires, the process of self-education in this case is not a way.
УДК 614.253.4:378.017:577.3 Фед 'ш В.1.
МЕДИЧНА I Б1ОЛОГ1ЧНА Ф1ЗИКА У ПРОЦЕС1 ФОРМУВАННЯ
ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 Л1КАРЯ
ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний уыверситет», м. Черывц
Анал'з якост/ знань, умнь i навичок студент'т медике виявляе серйознi недолки в розумiннi причин-но-насл'дкових зв'язк'т мiж досл'джуваними ними процесами, тому одним ¡з основних завдань онов-лено'У медичноУ ос&ти е побудова '¡нтегрованого простору навчання. При чому актуально, щоб м'ж-предметн/ та внутр'шньопредметн'! '¡нтеграц'УУ у профес1'йн1'й пiдготовцi лiкарiв забезпечувалися компетентнсним пдходом, що базуеться, передуем, на загальнй теоретичнiй / фаховй пдгото-вц з дисципл/'н медико-б'юлог'чного циклу. У статт/ розглядаеться роль / мсце медичноУ / б'юлог'ч-но'У фiзики як комплексноУ складово'У цлсного природничо-наукового свтогляду лiкаря з обфунту-ванням необх'дност'! '¡нтегрованого пдходу до викладання ц'е'У дисциплни впродовж навчання студента в медичному вузI Ця дисциплна е фундаментом для формування у студент'т-медик'т клiнiч-ного мислення через розумiння причинно-насл'дкових зв'язкв у медичнй практик. Для пдтверджен-ня дано'У думки у статт/ наведен приклади щодо розумiння причинно-насл'дкових зв'язкв безпечно-го та ефективного використання в медичнiй практиц ультразвуку, рентгенвського випромiню-вання, постйного струму, магнтного поля, а також деяк клiнiчнi питання щодо небезпеки утво-рення атеросклеротичних бляшок та чому аневризма е ургентним випадком.
Ключовi слова: медична i бюлопчна фiзика, компетентнють лкаря, Вступ
У сучасних умовах розвитку Украши необхщ-нють пщвищення ефективност професшноТ подготовки лiкарiв в УкраТш пов'язана i3 оновленням змюту медичноТ осв^и, що зумовлено:
- зростанням обсяпв нов^ых медичних даних (обсяг ведомостей щорiчно подвоюеться);
- наявнютю когштивноТ' асиметрп при вщсте-жуванн шформаци у науковш i навчальнш л^е-ратур^
- появою нових штерпретацш уже вщомих фн зюлопчних i патолопчних стаыв людини;
- необхщнютю швидко перепрофтьовуватися та застосовувати набут знання у свт, що швидко змшюеться пщ впливом величезних обсяпв шформаци.
Аналiз якосп знань, умшь i навичок студетчв-медиш виявляе серйозн недолги в розумшш студентами причинно-наслщкових зв'язш мiж дослщжуваними ними процесами. Роздрiбненi та несистематизован знання лише тренують пам'ять, а не розвивають мислення. Тому медична осв^а сьогодн мае бути орiентована на
причинно-наслщковий зв'язок.
формування цшюного свтогляду студента. Тоб-то, одним iз основних завдань оновлення медичноТ осв^и е побудова штегрованого простору навчання. У розвитку сучасних осв^ых систем штегра^я виступае провщним принципом [1;2].
Основна частина
Без розумшня сутносп процеав, що ведуть до штеграци наук i до синтезу наукового знання неможливо стати компетентним фахiвцем у галузi дiагностики та лкування. Компетентний фахiвець вщ квалiфiкованого вiдрiзняеться тим, що вш завжди саморозвиваеться та виходить за межi своеТ дисциплiни. При цьому актуально, щоб мiжпредметнi та внутршньопредметы ште-грацiТ у професшнш пiдготовцi лiкарiв забезпечувалися компетентнюним пiдходом [3].
Зазначений пiдхiд не зводиться до шформа-цiйно-накопичувальних принцитв оволодiння знаннями, а передбачае формування здiбностей до вирiшення нестереотипних професшних завдань, умiння поповнювати, розвивати i творчо застосовувати запас спе^альних знань. Компе-
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
тентнюний шдхщ базуеться, nередусiм, на зага-льнiй теоретичнiй i фаховш пiдготовцi з дисцип-лiн медико-бюлопчного циклу [4].
Природничi дисциnлiни - фундамент для фор-мування у студенпв-медиш клiнiчного мислення через розумшня nричинно-наслiдкових зв'язкiв мiж фiзико-хiмiчними процесами, що вщбуваються в органiзмi людини в нормi та при патологи. Вщ рiв-ня природничо-науково'Т подготовки медичного спецiалiста залежить ступiнь його готовност до використання нових медичних технологш (у дiаг-ностицi, лкуваны, фармакологи та iн.).
Головним стрижнем компетентнюно'Т спрямо-ваностi навчання в медичному закладi повинна бути глибока штегра^я природничих i спе^аль-них дисциплш. Кожна навчальна дисциплiна природничо-наукового спрямування за своТ'м змiстом, структурою й лопкою побудови повинна знайомити не лише з основами однойменно'Т науки, але й цтою низкою сумiжних наук, а пояс-нення причинно-наслiдкових зв'язкiв у спе^аль-них дисциплiнах базуватися на знаннях природничих дисциплш [5]. Вщомо, що труднощi у практичному здшсненш iнтеграцiТ навчальних предмет у медичних вузах пов'язанi зi слабким ма-терiально-технiчним забезпеченням, обмежени-ми можливостями навчальних посiбникiв i пщру-чникiв стосовно здiйснення мiжпредметних зв'язкiв, дефiцитом часу для реалiзацN' тем основного курсу, а тим бтьш для звертання до ш-ших предметiв. Крiм цього, вттенню iнтеграцiТ в навчальний процес заважае суб'ективно вироб-лений стереотип викладання лише одного предмета безвщносно до шших, недостатня обiзна-нiсть викладачiв iз навчальними програмами су-мiжних предметiв.
Практичне здшснення мiжnредметних i внут-рiшньоnредметних зв'язш у медичному вузi ви-магае вщ викладача переходу у сво'Тй навчаль-но-виховнiй дiяльностi вiд «ретранслятора
знань» до органiзатора освiтньоТ дiяльностi. 1н-тегрованою характеристикою викладання при цьому будуть знання, навички, вмшня, ставлен-ня, досвiд дiяльностi й nоведiнковi моделi осо-бистостi [1;6]. Поведiнка студента повинна також змшюватися вiд пасивного засвоення знань до самоосв^ньо'Т та дослiдницькоТ дiяльностi.
Компетентна професшна дiяльнiсть майбут-нього лкаря неможлива без усвiдомлення студентом-медиком сут мiжnредметних завдань, розумiння необхщност застосування знань iз сумiжних дисциплш, Т'х вiдбору, актуалiзацiТ, синтезу, встановлення сумiсностi понять. Тiльки у випадку взаемоди, координаци й штеграцп окре-мих природничих i спе^альних дисциnлiн у студента формуеться цтюнють структури мислення, що обумовлюе систему знань, необхiдних для сприйняття сучасних наукових щей та використання нових медичних технологш у дiагнос-тиц та лкуванш.
Отже, кожна навчальна дисциплша у медичному закладi за своТ'м змютом, структурою й ло-пкою побудови мае знайомити не лише з основами одноiменноТ науки, але цтою низкою сумн жних наук.
Одыею з таких дисциплш е медична i бюлоп-чна фiзика, викладання якоТ повинно мати ч^ко виражену медико-бiологiчну орiентацiю. Медична i бiологiчна фiзика як предмет мае nодвiйну мету: а) розкриття механiзмiв явищ природи та шзнання Т'х законiв у зв'язц з медициною; б) вия-снення i обфунтування можливостi безпечного використання в медичнiй nрактицi niзнаних зако-нiв природи.
Вивчення найважливiших питань бiофiзики сприятимуть здатностi застосовувати Т'х для встановлення причинно-наслщкових зв'язкiв у медичнш nрактицi. Для niдтвердження дано'Т думки можна розглянути дектька nрикладiв.
Приклад Матерiал дисциnлiни «медична i бюлопчна фiзика» Причинно-наслiдковий зв'язок у медицин
Чому утворення атеросклеротич-них бляшок е небезпечним для ро-боти серцево-судинноТ системи? рiвняння неперерв-ностi струменя та рiв-няння Бернуллi Утворення атеросклеротичноТ бляшки ^ зменшення дiаметра судини ^ збн льшення швидкостi потоку кровi (рiвняння неnерервностi) ^ зменшення тиску кровi на стiнки судини ^вняння Бернуллi) ^ сnриятливi умови для перекриття судини (тому що тиск ззовш на судину залишаеться постшним) ^ серцевi напади
Чому аневризма - ургентний випа-док? рiвняння неперерв-ностi струменя та рiв-няння Бернуллi Утворення аневризми ^ збiльшення дiаметра судини ^ зменшення швидкостi потоку кровi (рiвняння неnерервностi) ^ збiльшення тиску кровi на стiнки судини ^вняння Бернуллi) ^ сnриятливi умови для збтьшення аневризми (тому що тиск ззовш на судину залишаеться постшним) ^ розрив судини
Чому ультразвук може бути небезпечним для живих органiзмiв? Поздовжнi механiчнi хвил^ iнтенсивнiсть, кавiтацiя Генера^я ультразвуку ^ змiна ампл^уди i частоти коливань атомiв i молекул у тканинах, де вш поширюеться ^ утворення областей компресп та розрн дження, змiна тиску в яких залежить вщ амплпуди коливань атомiв i молекул ^ можливiсть руйнування мiжмолекулярних i мiжатомних зв'язкiв, явище кавн тацп ^ шкiдливий або корисний (напр., при стерилiзацN) вплив у медичнiй практик
Яка роль гелю мiж УЗ генератором та шюрою людини? Явище вiдбивання, акустичний iмnеданс, явище затухання, вiд-стань на-швпоглинання Накладання гелю мiж зондом та шюрою ^ видалення шару повпря мiж зондом та шюрою ^ явище затухання iнтенсивностi УЗ у пов^ значно перева-жае нж у гелi ^ коеф^ент вiдбивання УЗ хвиль значно зменшуеться на межi шкiра-гель ^ яюсть зображення покращуеться внаслiдок бтьшоТ штенсивност УЗ, який вiдбиваеться вiд дослщжуваних структур
Чому магштне поле впливае на тканини оргашзму? Магнiтне поле, закон Лоренца, правило лн воТ руки Прикладене магнiтне поле ^ велика кiлькiсть рухомих носив заряду в оргашз-мi людини ^ магнiтне поле змiнюе траекторiю Т'х руху (закон Лоренца) ^ теп-лова дiя (вихровi струми) i сnецифiчна дiя (змiна метаболiчних процеЫв)
Чому живi оргашзми е джерелами магнггного поля? Магштне поле, закон Лоренца, закон Бю-Савара-Лапласа велика ктькють рухомих носив заряду в органiзмi людини ^ вс рухомi носи заряду е джерелами магштного поля
Чому процедура електрофорезу може бути небезпечною? Електричне поле, рух юшв Два електроди (катод i анод) ^ накопичення юшв бтя електродiв ^ можли-вють ошюв, спричинених хiмiчними сполуками, утвореними поблизу електро-дiв
Чому рентгенодiагностика судин вимагае введення додаткових ре-човин у кров? Рентгешвське випро-мшювання, явище по-глинання Коеф^ент поглинання тканин рiзний ^ межа подту двох середовищ може виявлятися при вщмшностях коеф^ента поглинання не менше 10% ^ для зростання величини коефiцiента поглинання вводять контрастну речовину у судини
пропонованих навчальних курсiв майбутнi лiкарi здатнi будуть компетентно визначати причинно-наслiдковi зв'язки у процес своеТ nрофесiйноТ дiяльностi, що позитивно вплине на якють меди-чних послуг.
Лiтература
1. Хоменко К.П. Формування професшноТ компетентност майбу-тнiх лiкарiв [Текст] / К.П. Хоменко // Гумаштарний вюник Пере-яслав-Хмельницького держ. пед. ун-ту iм. Григорiя Сковороди. - 2015. - Том 11(62), Дод.1 до Вип.36. - С.321-330.
2. Романишина Л.М. Професшна сnрямованiсть навчання приро-дничих дисциnлiн у системi шдготовки медичного nрацiвника середньоТ ланки / Л.М. Романишина, 1.М.Хмеляр, М.М.Лукащук // Вюник НацюнальноТ академп Державно'' прикордонноТ служ-би УкраТни. - 2010. - Вип. 4.- 13с.
Компетентнюний шдхщ у сучаснiй освiтi: свтэвий досвiд та украТнськ перспективи: Бiблiотека з осв^ньоТ nолiтики / Пщ заг. ред. О.В.Овчарук. - К. : "К.1.С.", 2004. -112 с. бльникова Г.В. Про впровадження компетентнюного niдходу у навчальний процес вищого навчального закладу [Електронний ресурс] / Галина Василiвна бльникова // Теорiя та методика уnравлiння освiтою. - 2011. - N0.5. - С. 10. - Режим доступу до журн.: http://tme.umo.edu.ua/
Ходань О.Л. Компетентнюний шдхщ до шдготовки майбутшх сфгав^в у ВНЗ / О.Л. Ходань // Науковий вюник Ужгородського нацюнального ушверситету. Серiя «Педагогiка. Соцiальна робота». - 2012. - Вип.29. - С.232-235.
Гризун Л.Е. Визначення специфки навчальних дисциnлiн рiз-них тишв як один з чинниюв формування змiсту вищоТ професшноТ освiти / Л.Е. Гризун // Педагопка та nсихологiя: Зб. наук. пр. - Харюв: ХДАДМ (ХХП1),- 2008. - № 8. - С. 51-56.
3.
5.
З метою посилення фундаментально!, мето-долопчно'Т та професшноТ' подготовки лiкарiв, на нашу думку, доцтьно було б ввести на старших курсах медичного вузу таю штегративш курси, як:
1) Основи наномедицини;
2) Фiзичнi основи використання електричних i магштних полiв у дiагностицi та лкуваны;
3) Оптичнi дослiдження в медицин^
4) Мiкроскопiчнi дослiдження в медицин^
5) Фундаментальнi основи променевоТ дiаг-ностики та радiацiйноТ медицини;
6) Фiзичнi основи використання ультразвуку в дiагностицi та лiкуваннi та ш.
У змiстову основу цих навчальних дисциплш мае бути закладений вщповщний iнтегрований теоретичний i практичний матерiал, а в планi ви-кладання - посилена дiяльнiсна складова, ште-рактивнi форми роботи, зроблено акцент на са-мостiйну, творчу роботу студенев, широке використання мультимедшних засобiв навчання то-що.
Заключення
За умови успiшного засвоення традицiйних i
Реферат
МЕДИЦИНСКАЯ И БИОЛОГИЧЕСКАЯ ФИЗИКА В ПРОЦЕССЕ ФОРМИРОВАНИЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ВРАЧА Федив В.И.
Ключевые слова: медицинская и биологическая физика, компетентность врача, причинно-следственная связь.
Анализ качества знаний, умений и навыков студентов-медиков обнаруживает серьезные недостатки в понимании причинно-следственных связей между исследованными ими процесами, поэтому одно из основных заданий обновления медицинского образования есть построение интегрированного пространства обучения. Причем актуально, чтобы межпредметные и внутрипредметные интеграции в профессиональной подготовке врачей обеспечивались компетентностным подходом, что базируется на общей теоретической и фаховой подготовке дисциплин медико-биологического цикла. В статье определяется роль и место медицинской и биологической физики как комплексной составляющей целостного естественно-научного мировоззрения врача с обоснованием интегрированного подхода к преподаванию этой дисциплины в течении обучения студента в медицинском вузе. Эта дисциплина -фундамент для формирования у студентов медиков клинического мышления через понимание причинно-следственных связей в медицинской практике. Для подтверждения этой мысли в статье приведены примеры по пониманию причинно-следственных связей безопасного и эффективного использования в медицинской практике ультразвука, рентгеновского излучения, постоянного тока, магнитного поля, а также некоторые клинические вопросы об опасности образования атеросклеротических бляшек и почему аневризма есть ургентным случаем.
Summary
MEDICAL AND BIOLOGICAL PHYSICS IN DEVELOPING PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE DOCTORS Fediv V.I.
Key words: medical and biological physics, doctor's competence, cause-effect relationship.
The analysis of the quality of knowledge and practical skills of medical students has revealed serious shortcomings in understanding the causal relationships between the processes studied; therefore one of the main tasks of medical education updating is the construction of an integrated learning environment. It is im-
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академя»
portant that interdisciplinary integration and theme integration within a discipline through the professional training of doctors should be provided by a competency-based approach, involving, first of all, the general theoretical and professional training on the disciplines of the medical-biological cycle. The article determines the role of medical and biological physics as an integral component of the whole natural scientific worldview of a doctor. An integrated approach to the teaching of this discipline in medical university is substantiated. This discipline is the foundation for the development of students' clinical thinking through understanding the cause-effect relationships in medical practice. In order to confirm this opinion, the article provides examples of understanding the causative relationships of safe and effective use of ultrasound techniques, X-ray, direct current, magnetic field, and some clinical issues regarding the risk of developing atherosclerotic plaques and why aneurysm is classifies as a urgent condition in medical practice.
УДК: 378.018.43:378.147.091.33-021.464 Шеховцева Т.Г., Долнна М.О., Кравченко Т.В.
ДИСТАНЦ1ЙН1 (ONLINE) КУРСИ ЯК ОСНОВА CAMOCT^HOÏ РОБОТИ СТУДЕНТ1В В УМОВАХ КРЕДИTНО-МОДУЛЬНОÏ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ
3anopi3bK^ державний медичний уыверситет
У зв'язку з неухильним зменшенням аудиторного навчального часу та розвитком нформа^йних технологй виникла необх'дн'ють в оптим'зацИ самосттно)' роботи студента. Мета: о^нка засто-сування дистан^йних fonline) курс'т як форми самостшно)' роботи i методу мотивацИ студент'т до навчання. Матерiал та методи досл'дження. Об'ектом досл'дження були студенти Запор/'зького державного медичного унверситету. Основн методи: теоретичний аналiз науково-методично'У лтератури та власний досв'д застосування дистан^йних fonline) курс'т. Результати та Ух обго-ворення. Основним мотивуючим чинником орган'зацИ самосттноУ роботи студента мае бути спрямовансть на використання профеайно ор'ентованого матер'алу та отримання власного дос-в'ду. Дистан^йне навчання не тльки розширюе можливостi для отримання як'юно'У професiйно'У освти, але й дае можливсть ур'зномаштнити навчальний процес, що також е фактором пдви-щення iнтересу до дисциплни та мотивацИ. Створення та впровадження в навчальний процес ди-стан^йних (опШе) курс'т з рiзних дисципл/'н активно використовуеться в Запор'зькому державному медичному ун'терситет'!. Це дае можливсть надати учневi доступ до б'тьшо'У клькостi додатково-го матер'алу, яким &н може скористатися безпосередньо пд час навчання чи в майбутньому, за-безпечуе новий п'дх'д до представлення iнформацiУ, завдань, визначення конкретних питань для об-говорення кожно'У теми. Висновок: впровадження дистан^йних inline) курс'т у навчальний процес як основи самосттноУ роботи е ефективним i створюе найбльшу мотивацю до актив'зацИ самостшно)' роботи студента. Можливсть вибору дисциплни та зручний доступ до навчання робить цю модель зажаданою як для студент'т так i для викладач'т. Ключов1 слова: вища осв1та, дистанцшж курси, самостшна робота, мотивац1я.
Вступ
Впровадження в навчальний процес новггых педагопчних i науково-методичних розробок, використання дистанцшних технологш е актуальними питаннями розвитку системи освгги Украши.
Головним завданням вищо!' школи е подготовка спе^алюта з необхщним обсягом теоретич-них знань i практичних навичок для початкового етапу входження в професшну дiяльнiсть, здат-ного до прац з джерелами шформаци та вмш-ням оргашзовувати самостшний шзнавальний процес.
Останн десятил^тя позначились бурхливим розвитком единого шформацшного простору -1нтернету. Новою та ефективною формою навчання стала штернет-самоосв^а. ÏÏ можливост надзвичайно рiзноманiтнi: миттевий доступ до величезного обсягу шформаци, можливють перегляду вщео лекцш у рiзних галузях, перевiрка своТх знань за допомогою тестування, сптку-вання з шшими студентами, викладачами, участь у форумах i конферен^ях [1]. Саме тому дистанцшна форма навчання е одшею з найпер-
спектившших основ самостшно!' роботи.
Самостшна робота е невщ'емною частиною сучасного педагопчного процесу. Оргашза^я самостшно!' роботи не е особистою справою студента, а виступае управлшською функ^ею вузу, завданням професорсько-викладацького колективу, яка набувае особливого значення у зв'язку з розвитком Болонського процесу. Участь в нш формуе тзнавальну дiяльнiсть студенев, сприяе розвитку !'х самостшносп та оргашзова-носп, творчого пщходу до виршення професш-них проблем, пщвищуе самооцшку, а також якють подготовки спе^алю^в для подальшо!' практично! дiяльностi [2].
У зв'язку з неухильним зменшенням аудиторного навчального часу та розвитком шформа-цшних технологш виникла необхщнють в оптимн зацп самостшно!' роботи студента (СРС). Нате-пер невиршеною проблемою залишаеться зни-ження мотиваци учыв. Тому актуальним питан-ням залишаеться удосконалення форми СРС та методiв пщвищення мотиваци.
