CC BY
29
Реферат
МЕДИЦИНСКИЕ НЕОЛОГИЗМЫ В БРИТАНСКОМ МЕДИЙНОМ ДИСКУРСЕ Лисанец Ю.В., Гаврильева К.Г.
Ключевые слова: средства массовой информации, англоязычный дискурс, медицинская терминология, неологизмы, аффиксация, коммуникативная стратегия.
В статье исследованы механизмы неологизации в британском медийном дискурсе на материале периодических изданий "The Guardian" и "The Daily Telegraph". Рассмотрена одна из самых продуктивных моделей формирования медицинских неологизмов — аффиксация с помощью латинских и греческих терминоэлементов. Проанализированы прагматические интенции и коммуникативные стратегии использования авторами конкретных медицинских суффиксов в процессе неологизации.
УДК 378.6:61(477)
Варданян А.О., С.М. Ефенд'1Сва, Н.М. Н'шолаева
ФОРМУВАННЯ ОСНОВНИХ ГРУП КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТ1В-МЕДИК1В
ВДНЗ Украши «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я», м. Полтава
У статт/ розглянуто актуальнсть формування основних груп компетентностей студент'т-медик'т як засобу модершзаци вищо)' медично)' ос&ти. Автор обфунтовуе необх'дн'ють формування досл'джуваних компетентностей студент'т у склад! медично)' пдготовки, що в'дбуваеться у про-цес! навчання. Описано сутнсть основоположних компетентностей майбутнх лiкарiв. З'ясовано, що вирiшальним чинником досягнення основних цлей сучасно)' ос&ти е формування ключових компетентностей, як необх'дн'! для будь-яко)' професйно)' д'яльност'!.
Ключов1 слова: компетентнють, компетентнюний глдхщ, професюнал1зм, професмне сгллкування, студент-медик.
Вступ
Протягом останшх рош система медичноТ осв^и нацтена на випуск фахiвцiв, зокрема лн карiв, як «володшть рiзнобiчними навичками й мають широкий свтогляд, здатн штегрувати свою роботу з дiяльнiсть як шших пра^вниш сектора охорони здоров'я, так i з шшими профе-сшними сферами», можуть самостшно приймати професшш ршення на пiдставi оволодiння ви-значеним колом функцiй i завдань [1]. Всесв^ня органiзацiя охорони здоров'я ратифкувала таке визначення сучасного висококвалiфiкованого лн каря: це особа, яка «надае допомогу, приймае рiшення, сшлкуеться, керуе та враховуе iнтереси й потреби сусптьства» [7]. Формулюючи мету та завдання професшно-мовленневоТ пiдготовки лн карiв у медичних унiверситетах УкраТни перед-бачаеться досягнення високого рiвня професю-налiзму та компетентностi.
Мета
Метою дослщження е вивчення основних груп компетентностей майбутых лiкарiв як необхщного чинника формування професшноТ дiяльностi.
Результати та 1х обговорення
Щоб отримати диплом з медицини та продо-вжувати навчання на пюлядипломному рiвнi ви-пускник повинен набути таких основних компетентностей:
1) академiчна;
2) фахова (кл^чы навички в межах загальноТ клiнiчноТ подготовки);
3) соцiальна;
4) професiйно-релевантна;
5) лшгвютична.
У межах академiчноТ компетентност студенти
мають оволодiти базовими поняттями структури i функцiй органiзму, здоров'я i хвороби, фазово-стi переб^у патологiчного процесу, а також осо-бливостями людськоТ психiки в нормi i при патологи, розумшня людини як соцiальноТ iстоти й впливу на неТ зовнiшнiх факторiв (суспiльних, природних), етичних принципiв медицини, мати системний споаб мислення та структурований пщхщ до вирiшення медичних проблем. Важли-вими е здатнють розвивати здiбностi й вмiння вчитися, використовувати мiждисциплiнарний пiдхiд при виршены проблем, використовувати навички системного та порiвняльного аналiзу, набувати вмiння працювати самостшно, використовувати знання шоземноТ (англшськоТ) мови, а також професшноТ латинськоТ термiнологiТ в об-сяз^ необхiдному для виконання професiйних i громадянських обов'язкiв.
Фахова компетентнiсть передбачае: оволо-дiння вiдповiдними дiагностичними алгоритмами, здатнютю приймати адекватнi терапевтичн рiшення, здатнiстю розпiзнавати екстренi стани й надавати невщкладну допомогу, можливютю проводити диференцiйну дiагностику найбiльш поширених захворювань i складати протокол лн кування, можливiстю використання нових шфо-рмацiйних технологiй з метою дiагностики та лн кування хворих [6].
Випускник мае волод^и наступними профе-сiйними компетентностями за видами дiяльностi:
ПрофiлактичноТ допомоги:
- Використання занять фiзичною культурою i спортом для збереження власного здоров'я та пропаганди здорового способу та стилю життя;
- Використання методiв статистичного, юто-ричного, економiчного аналiзу у вивченн та про-гнозуваннi показникiв здоров'я населення, в оцн
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
нц дiяльностi оргашзацш охорони здоров'я та лiкарiв, у визначеннi ефективност лкувально-профтактичних заходiв та диспансеризаци на-селення.
Медично''' допомоги:
- Здшснення етiотропного, патогенетичного обфунтованого лкування;
- Застосування прийомiв i методiв вiдновного лiкування;
- Здiйснення консультативно! допомоги лка-рям iнших спе^альностей вiдповiдно до профн лю свое''' медично''' дiяльностi;
- Здiйснення дiагностично''' допомоги насе-ленню з використанням лкувально-дiагностичноl апаратури.
Науково-дослщно''' дiяльностi:
- Умiння працювати з науковою лiтературою i створення особисто! науково-практично''' шфор-мацшно''' бази даних;
- Планування та проведення наукових дослн джень за фахом;
- Оформлення та подготовки результат наукових дослщжень до опублiкування;
- Оргашза^я свое! працi на науковiй основi з використанням комп'ютерних технологiй оброб-ки шформаци у сферi професшно'Т дiяльностi.
ВикладацькоТ' дiяльностi:
- Умшня правильно пiдготувати методичне забезпечення проведеного навчання.
Оргашзацшно-управлшсько''' дiяльностi:
- Використання нормативно-правових ак^в та органiзацiйно-розпорядчих докуметчв в орга-нiзацiйно-управлiнськiй дiяльностi у сферi охорони здоров'я;
- Проведення саштарно-гтеычних та профн лактичних заходiв;
- Проведення лiкувально-евакуацiйних захо-дiв;
- Правильне оформлення медично''' та орга-шзацшно-розпорядчо''' документацп, оформлення рецетчв;
- Органiзацiя та надання медично''' допомоги населенню з використанням сучасних шформа-цiйних технологш та ресурсiв;
- Ведення медично''' документации
- Обробка державно''', со^ально''' та медично''' шформаци' [5,6].
У межах со^ально''' компетентностi вказуеть-ся на однаковий пщхщ до лкування хворих не-залежно вiд раси, вку, соцiального та економiч-ного статусу, осв^и, культурного походження, релт'' чи свiтогляду. Важливою е робота лкаря з питань розв'язання со^ально-значущих медич-них проблем, таких як куршня, надмiрне вживан-ня алкоголю, наркомани, ожирiння тощо. Вказу-еться також на важливють урахування лкарем соцiально-економiчних чинникiв у збереженнi здоров'я людей i розвитку патологiчних проце-сiв, здатностi до со^ально''' взаемоди i мiжосо-бистiсних комунiкацiй.
Професшно-релевантна компетентнiсть перед-бачае усвiдомлення майбутыми лiкарями необхщ-
ностi продовження навчання протягом усього жит-тя i постiйного вдосконалення свое' професшно''' майстерностi, здатностi критично оцiнювати меди-чн джерела шформаци, можливостi ставити нау-ковi питання, проводити дослiдження, формулю-вати науковi гiпотези i працювати з використанням найновших наукових пiдходiв до вирiшення прик-ладних завдань медицини.
Лшгвютична компетентнiсть мiстить у собi професiйно-мовленневу компетентнiсть майбут-шх лiкарiв i включае такi елементи як здатнють доступно пояснити пацiентовi його стан, необ-хiднiсть проведення тих чи шших дiагностичних процедур, указати на можливi ускладнення вщ т'х здiйснення та наслiдки, якщо вони не будуть проведет, пояснити пацiентовi необхщнють вживання i можливi побiчнi реакци вiд медика-ментозних засобiв, якi йому буде призначено. Важливе мiсце у цьому плат належить також спiлкуванню лiкаря з родичами хворо' людини, особливо це стосуеться па^ен^в з важкими та невилковними хворобами. Суттевими е сптку-вання з iншими лiкарями, молодшим медичним персоналом, працiвниками допомiжних служб. Окремим пунктом видтено можливiсть сптку-вання iноземною мовою.
Професiйно-мовленнева компетентнють май-бутнiх лiкарiв мае на мет здатнiсть студентiв будувати цтюы, зв'язковi й логiчнi висловлю-вання рiзних функцiональних стилiв в уснш i пи-сьмовiй мовi; передбачае вибiр лiнгвiстичних за-собiв залежно вщ типу висловлювання.
Пiд час вивчення навчальних дисциплш «Укра'нська мова (за професшним спрямуван-ням)», «Англшська мова», «Англшська мова (за професшним спрямуванням)» студенти оволодi-вають теоретичним основами мовлення, засво-юють норми усного й писемного мовлення, пок-ращують культуру мовлення за допомогою ово-лодшня и технiкою (дикцiя, штона^я, наголошу-вання), культурою мовлення (мовленнева впра-внiсть), а також за рахунок майстерного застосування мовленнево' дiяльностi для впливу на слухача.
Ми виходили з того, що формування умшь професшного спiлкування визначаеться системою мовно' освiти, е його прюритетною метою. Комплекс даних умшь квалiфiкуеться як профе-сiйно-мовленнева компетентнють, у структурi яко' мовно' аспект е визначальним, осктьки здатнiсть до мовно' дiяльностi вiдповiдае особи-стюним потребам студента як з державно', так i з шоземно''' мови, створюючи для нього в майбу-тньому перспективи професшного зростання. При цьому необхщно вщзначити те, що мовленнева дiяльнiсть в умовах реального спткування вважаеться успiшною ттьки в тому випадку, якщо студент мае здатнють розум^и й досягати зв'язност в сприйняттi й породженн окремих висловлювань з урахуванням контексту реально' ситуаци, тобто дискурсивно'' компетентностi.
Професiйно-мовленнева компетентнiсть май-бутнiх лiкарiв мае на мет здатнiсть будувати ць лiснi, лопчы, зв'язнi висловлювання, використо-
вуючи pi3Hi стилi усноТ i письмовоТ мови. Воло-дiння професiйно-мовленнeвою компетентнiстю фахiвцем медичного профiлю допомагае йому обирати й використовувати адекватн мовнi фо-рми та засоби залежно вщ мети та ситуацп спт-кування, вщ соцiальних ролей учасникiв комуш-кацп, вiд того, хто е партнером по спткуванню. Це вимагае регулярно! змши характеру дiяльно-ст, тобто виконання ряду оргашзацшно-дiяльнicних умов. Насамперед, це стосуеться використання комплексу штерактивних техноло-гiй навчання (мозковий штурм, дискуая, прес-конферен^я, cуперечка-дiалог, навчальнi деба-ти), як cпрямованi на органiзацiю продуктивно! роботи в груш, сшвроб^ництво, узгодження ш-тереciв та iн.
Формування професшно-мовленневоТ компе-тентноcтi майбутнiх лiкарiв на заняттях з шозем-ноТ мови в медичному вищому навчальному за-кладi спираеться на когнiтивнi процеси, пов'язан з особливостями та специфкою дiяльноcтi сту-дентiв, а також професшною cпрямованicтю процесу навчання, що припускае перехщ навча-льно-пiзнавальноТ дiяльноcтi в профеciйну дiя-льнicть. Так, у процеа формування зазначеноТ компетентност пiд час навчання iноземноТ мови слщ враховувати два основних аспекти, що ви-значають здатнicть до професшноТ iншомовноТ комунiкацiТ:
1) навчання мовi взаемодiТ, що сприяе адек-ватнiй орiентацiТ в задумах тих, хто спткуеться та реалiзацiТ' фактичноТ потреби комунiкантiв;
2) профеciйно орiентоване навчання цшнос-тям i знанням, понятшному апарату та iдеям ш-телектуальноТ, cоцiокультурноТ сфер особистос-т, з яких виходять учасники спткування [1,2].
Уcпiшне навчання в немовному вищому навчальному закладi може бути забезпечене як при врахуванн лшгвютичних, так i дидактичних чинниш, що мае на увазi таку органiзацiю на-вчальноТ роботи, щоб максимально оптимiзува-
Реферат
ФОРМИРОВАНИЕ ОСНОВНЫХ ГРУПП КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ Варданян А.О., Эфендиева С.Н., Николаева Н.Н.
Ключевые слова: компетентность, компетентностный подход, профессионализм, профессиональное общение, студент-медик.
В статье рассмотрена актуальность формирования профессиональной компетентности студентов-медиков как средства модернизации высшего медицинского образования. Автор обосновывает необходимость формирования основных групп компетентностей студентов в составе медицинской подготовки в процессе обучения. Описаны основные этапы при формировании компетентностей будущих врачей. Выяснено, что решающим фактором достижения основных целей современного образования является формирование ключевых компетентностей, необходимых для любой профессиональной деятельности.
Summary
DEVELOPMENT OF MAIN GROUPS OF COMPETENCES IN MEDICAL STUDENTS Vardanian A. O., Efendiieva S. M., Nikolaieva N.M.
Key words: competence, competence approach, professionalism, professional communication, medical student.
This article describes the necessity to develop professional competence of medical students as effective means to upgrade and to improve higher medical education. The authors substantiate the importance of developing basic groups of the professional communication competences of students as a part of the professional training. The main stages in the formation of the competencies have been determined and thoroughly described. The decisive factor in achieving the main goals of up-to-date professional education in the formation of key competencies required for successful professional activity.
ти розумову дiяльнicть студентв шляхом варю вання форми навчальноТ роботи залежно вщ на-вчальних завдань, забезпечуючи участь кожного в навчальному процеа та надаючи студентам можливють використовувати особистий досвщ, брати на себе вщповщальнють за планування, реалiзацiю плаыв i результати навчання, висло-влювати власы думки й давати емоцшно-оцшну реакцю У цьому аспект йдеться про умови, як забезпечують розвиток осв^ньоТ активност (опора на особистий досвщ студентв, урахуван-ня шдивщуальних особливостей, активiзацiя сприйняття, оргашза^я активноТ самостшноТ по-зицГТ) [4].
Висновки
Отже, у процеа навчання у вищому медичному навчальному закладi майбутн лiкарi мають оволод^и академiчною, фаховою, со^альною, професшно-релевантною, лшгвютичною компе-тентностями, що сприяють вcебiчному розвитку фахiвця.
Лтература
1. Кабардов М. К. Типы языковых и коммуникативных способностей и компетенции / М. К. Кабардов, Е. В. Арцишевская // Вопросы психологии. - 1996. - №1. - С. 34-49.
2. Кабардов М. К. Коммуникативно-речевые и когнитивно-лингвистические способности / М. К. Кабардов // Способности и склонности. - М., 1989. - С. 103-128.
3. Медицинское образование в мире и в Украине / [Ю. В. Поляче-нко, В. Г. Передерий, А. П. Волосовец, В. Ф. Москаленко и др.]. - Х. : ИПП «Контраст», 2005. - 464 с.
4. Михайлiченко М. В. Формування громадянськоТ компетентност майбутшх учителiв предмет гумаштарного циклу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 / М. В. Михайлiченко - К, 2007. - 229 с.
5. Мруга М. Р. Методи педагопчноТ дiагноcтики та тенденцп Тх розвитку / М. Р. Мруга // Вюник Прикарпатського ушверситету: Педагопка. - 1вано-Франювськ : Плай, 2005. - № 11. - C. 78.
6. Оcвiтньо-квалiфiкацiйна характеристика спе^алюта за спе^а-льнютю 7. 110104 «Педiатрiя» напряму пщготовки 1101 «Медицина». - Терношль, Укрмедкнига. - 30 с.
7. Towards the Assessment of Quality in Medical Education / World Health Organization. - Geneva : WHO, 1992. - 17 p.
