CC BY
810. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская энциклопедия, 1966. - 606 с.
11. Лингвистический энциклопедический словарь. - М.: Советская энциклопедия, 1990. - 807 с.
12. Словарь иностранных слов, 18-изд. - М.: Русский язык, 1989. - 606 б.
13. Советский энциклопедический словарь, под ред. А.М.Прохорова. - М.: Советская энциклопедия, 1985. - 1599 с.
14. Jack С. Richards. Dictionary of Language Teaching and Applied Linguistics. - Longman, 1992. - 423 p.
15. Macmillan English Dictionary for Advanced Learners. - Macmillan Publishers Limited: 2006. - 1692 p.
16. Morris G. Watkins; Lois I. Watkins. The All Nations English Dictionary. - P.O. Box 26300, 1992. - 827 p.
17. http://www.interlingua.su/ru/useful/linguistics/
Article was received 2015-09-05 © Khodjaeva D. I.
МЕД1АПОЛЕ В ТЕОРП СОЦ1АЛЬНОГО ПОЛЯ
Чернявська Л. В.
Укрална, Кшв, Кшвський нацюнальний утверситет iMeHi Тараса Шевченка
Abstract. This paper considers the concept of social space as a structure that organizes social practices and is a space of social communication. Social space is a space of creation and proliferation of social meanings. The theory of social fields formed in the context of social space that was developing K. Lewin and P.Burdye. P.Burdye's theory of social fields was rethought in the context of various humanitarian trends, taking into account the present social realities.
The theory of social fields is a system that allows the analysis of social objects in specific conditions. The field is a local structure that has its own detection system of connections between fields, social groups and agents. Consideration of media phenomenas in the context of the theory of social field allows you to define the principles of formation of these phenomena, the relationship between different types of fields, and therefore receive information on the effects of other types of fields (economic, political, cultural, religious, etc ..) in the media field.
P.Burdye introduces the concept of field of journalism. He considers journalism as a type of space that produces and disseminates information, taking into account the actual cultural practices. The field of journalism is not homogeneous and is divided into subfields that traditionally delineate -newspapers, television, radio, and new media. We consider the correct to use the term of media field.
Television delivers visualized picture of the world, it is a compelling and easy for the perception of audience. Subfield of television has the spectrum of characteristics that allow to be an active member and regulator of social practices.
Концепцп сощального поля, сформульованого в сощолопчному дискурсу, передували штелектуальш повороти, що вщображали прагнення наукового дискурсу до оновлення термшосистеми та залучення ресуршв шших наук для досягнення науково! мети в контексп актуально! проблематики. Культурний i лшгвютичний поворот визначили формування структуралiзму, а наступний культурний поворот - постструктуралiзму. Просторовють як класифшацшна система i можливють побудови актуальних моделей розроблялась в комплекс природничих i фiзико-математичних наук, лшгвютищ тощо. Сощальний проснр як модель сощальних практик викликала увагу сощолопв модерну (П.Сорокш) i набула активного осмислення в працях К Левша та П.Бурдье.
Теорiя поля формусться в розробках К.Левша в контексп сощально! психологи, з позици сощологи теорiя поля була розроблена П.Бурдье. Автори колективно! монографп «Теорiя сощального поля Бурдье: концепцп та програми» за редакщею М.Фшгерса та
Е.Метгеса (Hilgers, Mathieu, Mangez Eric (2014) вщзначають еволющю поглядiв вiд К.Левiна до Teopiï сощального поля П.Бурдье. TeopÎH соцiального поля П.Бурдье отримала свiй розвиток в розробках рiзних наукових галузей - економщ, суспiльствi i державi (П.Бурдье i Л.Вакан (1992), П.Дж. Дж Маджiо i У.Пауелл (1983), Н.Фл^штейн (2001), Дж.Л.Мартiн (2003), Дж.Мейер i Р.Скотт (1983) та iH.. В роботах медiаекспертiв також було послщовно окреслено концепти теорiï соцiального поля: Р.Бенсон (1999), Р.Бенсон i E.HeBi (2005), 1.Шульц (2005), Д.Халiн i П.Манчш (2004), Н.Кулдрай (2000) та ш. В них вiдзначаеться необхщнють розгляду медiафеноменiв у взаемодiï iз актуальними соцiальними практиками, окреслюеться поняття медiаполя. В украïнському науковому дискурс поняття соцiального поля включено в систему сощокомушкативного знання (Н.Зражевська, В^зун та iн..).
Метою роботи е окреслення сощокомушкацшного пiдходу до теори поля, концепту соцiального простору та концешгв медiаполя i поля журналютики.
Соцiальний простiр мае два основних значення. Вiн використовуеться в широкому розумшш як метафора в рiзних типах дослiджень, а також розглядаеться як структуруюча структура, яка оргашзовуе соцiальнi практики та зв'язок сощальних агентiв в соцiальному органiзмi суспшьства. Також соцiальний простiр е простором розповсюдження актуальних смислiв, за легiтимiзацiю яких ведуть боротьбу соцiальнi групи та агенти. Соцiальний простiр постае концептуальним параметром соцiальних комунiкацiй. Дискурс як комушкацшна взаемодiя (Т.Ван Дейк) демонструе рiзнi смисли продукованi сощальними iнститутами. Мас-дiйний дискурс здшснюе власну функцiю його творення сощально значущих смислiв та ïx розповсюдження.
Теорiя соцiального поля була перенесена iз псиxологiï в соцiологiю засновниками гештальтпсихологп. На цих принципах базувалась i теорiя поля К.Левiна, зокрема, цшсносп формування образу свiту та актуальноï ситуацiï. Об'еднуе теорiю поля К.Левша та П.Бурдье iнтеркультурне розумiння сощальних процешв. В теорiï поля К Левш розрiзняе життевий простiр та сощальне поле.
Соцiальний простiр пов'язаний iз пiдпросторами, якi, на думку Г.Зборовського, слщ розглядати як своерщний ланцюг «сощальний простiр - шдпростори (поля)». Цi поля базуються на рiзниx типах капiталiв та сощальних агенпв [3, с.28]. Проте ми схильш не простежувати такий зв'язок, а розглядати поле як своерщну одиницю аналiзу. Теорiя соцiального поля П.Бурдье е моделлю для аналiзу соцiальниx феноменiв, а також теоретичний конструкт для розгляду рiзниx титв капiталу в культурного виробництва (лтератури, мистецтва, журналiстики). Поле, на вщмшу вiд простору, дозволяе здiйснювати аналiз соцiальниx об'ектiв у конкретно заданих умовах. Характеристиками поля е локалiзованiсть за системою позицiй, специфiчна система субполiв, синхронний звязок iз шшими типами полiв. Можливостi теорiï поля в мас-медiа вiн розглядае в роботах «Поле пол^ики, поле сощальних наук, поле журналютики», «Про телебачення», «Влада журналютики», «Журналютика i политика» (видання «Про телебачення та журналютику» [2]).
П.Бурдье розглядае журналiстику як тип простору, що здiйснюе виробництво i розповсюдження шформаци iз урахуванням актуальних культурних практик. Поле журналютики, як його визначае дослщник, тюно пов'язане iз iншими полями економiчним, культурним, полiтичним, соцiальним, релiгiйним, тому представляе специфiчнi дискурсивнi практики. Поле журналютики не е однорщним i подшяеться на пiдполя, якi традицшно окреслюють - преса, телебачення, радю, а на сьогоднi йдеться про новi медiа. Багато в чому вш розглядае журналiстське поле як проспр символiчного пригнiчення, проте визнае його функщю соцiального регулятора та шструмента демократiï.
Телебачення як один iз найпопулярнiшиx видiв мас-медiа П.Бурдье розглядае з точки зору впливу на сощальш практики, адже воно розглядаеться як шструмент пiдтримання символiчного порядку, що часто трансформуеться на символiчну агресiю. Телебачення надiлено рядом характерних особливостей, що вирiзняють його з шших типiв мас-медiа. Це наявнють економiчно, полiтичноï або шшо1' цензури, що демонструе замученiсть рiзниx типiв полiв до поля журналютики. Факторами дiяльностi телебачення вiн вбачае: рейтинговють, сенсацiйнiсть матерiалiв, замкненiсть простору (йдеться про постановочнють, що практикуеться на ТБ), залежнiсть вiд символiчного виробництва. Телебачення формуе своерiдний шформацшний потiк, який науковець подiляе на типи: omnibus (елементарна, рудиментарна шформащя, яка захаращуе простiр i вщволшае вiд проблемно!' iнформацiï); важлива шформащя (презентуе потш соцiального життя) [2, с.30-31]. Творення iнформацiï певного типу е запланованим i таким, що розрахований на ефект цiеï шформаци - каналiзацiя i
100 № 2(2), Vol.1, October 2015
WORLD SCIENCE
депол^изащя сустльства, яю демонстрував украшський медiйний npocTip 2010-201 роюв. Телебачення подае вiзуалiзовану картинку св^у, в чому полягае ïï переконливють i легкiсть засвоення аудиторiею.
Поняття поля журналiстики передбачае лише один i3 типiв iнформацiï, що виробляеться для мас-медiа, для бiльш точного окреслення всiе продукцiï мас-медiа та сучасних реалiй розвитку медiаiндустрiï варто вживати термiн медiаполя, що включае рiзнi типи дискурсу -журналютський, рекламний та iн.. Адже сощальний проспр е контекстом створення сощальних сми^в i частина цих сми^в е продукцiею мас-медiа, а також розповсюджуеться через мас-медiа. Вщповщно медiаполе надiлене здатнiстю подiлу на тдполя - телебачення, радiо та ш.., структурувати медiйнi практики та зазнавати структурних впливiв цих практик.
Теорiя поля дозволяе здiйснити дослщження медiа поля, що традицiйно виявляе стушнь залежностi його вiд пол^ичного та економiчного полiв, наприклад, у дослщженнях росiйських авторiв I.Фомiчьовоï «Сощальний каттал в полi ЗМ1» (2015) (використано ресурсний тдхщ), Ж.Гунзинов «Теорiя полiв П.Бурдье i модель взаимодп влади i державних друкованих ЗМ1 в республiцi Буряпя» (2014) або долання культурно!' дистанци через медiа в нiмецькiй телевiзiйнiй iндустрiï Дж.Сщов «Towards a Spatial Turn in Organization Science?» (2002).
Модель медiа поля складаеться iз рiвнiв, що дозволяють аналiзувати актуальну ситуацiю: рiвень акторiв та соцiальних груп залучених до медiавиробництва (власники медiа, мас-медiа, редактори, журналiсти, iншi медiаспецiалiсти); рiвень взаемозв'язкiв медiавиробника та медiаспоживача; символiчна система творення смислiв; соцiальний контекст, зв'язки iз iншими полями; типи субполiв i чинники, що 1х об'еднують.
Дискурс як продукт та iнструмент комунiкацiï е один iз основних концептiв його постструктуралiстського аналiзу. Р.Барт визначае текст, пiдкреслюючи його сощальну природу, яка виявляе його зв'язок iз актуальним соцiальним хронотопом [1, с.496]. Дискурс презентуе сощальний контекст i юнуе у зв'язку iз системою соцiопросторових координат, тому Н.Мантуло визначае його як «когштивну модель сощокультурного поля, що завдае рамки комунiкацiйноï взаемоди» [4, с.49]. Медiаполе виявляе зв'язок iз дискурсивними практиками, цей звязок простежуеться в тому, що мас-медшний дискурс керований сощопросторовими концептами пiд час творення сми^в. Вiн може вiдображати як сощальш практики, пов'язанi iз розвитком сустльства, так i бути продиктованим впливом рiзних типiв полiв (пол^ичного, економiчного тощо) на медiа поле.
Вплив рiзних типiв полiв на медiа поле чiтко простежуеться в субполi телебачення, яке демонструе залежшсть вiд владних структур та штереив власникiв медiа. Це демонструють матерiали росiйського телебачення, що активно здшснюе пропагандистську дiяльнiсть. Украïнськi медiа намагаються демонструвати демократичнi основи дiяльностi, тдтвердженням чого е звiт експертiв Freedom House 2015 (https://freedomhouse.org/), проте вплив економiчного, полiтичного, символiчного капiталу також може бути поманим, що простежуеться матерiалах телевiзiйних новин рiзних канатв (рiзних власникiв).
Л1ТЕРАТУРА
1. Барт Р. Вщ твору до тексту. Переклад Юрка Гудзя / Р.Барт // Антолопя свiтовоï лiтературноï-критичноï думки ХХ ст.. / За ред.. Мари Зубрицько1\ 2-е вид., доповнене. - Львiв: Лгтопис, 2001. - 832 с. - С.491-496.
2. Бурдье П. О телевидении и журналистике / Пер. с фр. Т. Анисимовой, Ю. Марковой; Отв. ред., предисл. Н. Шматко. - М.: Фонд научных исследований «Прагматика культуры», Институт экспериментальной социологии, 2002. - 160 с.
3. Зборовский Г. Российское социальное пространство как взаимодействие социальных общностей / Г.Зборовский // Современная Россия: путь к миру - путь к себе. Материали XI Всероссийской научно-практиеской конференции Гуманитарного университета 10-11 апреля 2008 г. Т.1. - Екатеринбург: Гуманитарный университет, 2008. - С.26-36.
4. Мантуло Н. Паблш рилейшнз: текст i комушкащя: монографiя/ Н.Мантуло. -Запорiжжя: Класичний приватний ушверситет, 2012. - 320с.
Article was received 2015-09-24 © Чернявська Л. В.
