CC BY
12Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского
Серия "Филология. Социальные коммуникации". Том 24 (63). 2011 г. №4. Часть 1. С.111-115.
УДК 316.774: 316.4.051.62
ПАРАДИГМА СОЦ1АЛЬНОГО ПРОСТОРУ В СИСТЕМ1 МАСОВИХ КОМУН1КАЦ1Й
Чернявська Л.В.
Запор1зький нац1ональний ун1верситет, м. Запор1жжя, Украна
У стaттi окреслено наукову парадигму сощального простору та розробляеться теоретико-методологiчний пiдхiд до вивчення масовоЧ комуткаци. Робиться аналiз структури сощального простору, розглядаються поняття поля, зокрема, поля журналктики, поняття символiчноi системи.
Ключовi слова: сощальний простiр, масова комуткащя, поле, поле журналктики, структура сощального простору, символiчна система.
Поступальний розвиток напрямку соцгальт комуткаци пов'язаний iз парадигмальною переорieнтацieю як дiяльностi шститущй масово! комуткаци, так i наукових дослщжень, зокрема методологи, питань оргашзаци науково! дiяльностi в галузк «поняття про технологи зобов'язуе нас шукати особливi «технолопчт» об'екти дослiджень, а також думати про способи й принципи оргашзаци дослщжень у напрямку вивчення сощально комунiкацiйних технологiй» [9]. Процеси сощально! взаемоди пiдтримуються рiзними механiзмами, що передбачае сукупнiсть соцiальних суб'eктiв, яю постають у певному соцiальному простор^ котрий визначаеться за критерiями сощокультурних цiннiсних iерархiй. Як зазначае Г.-Г. Гадамер, «плюрал1стичний свiт мiстить у собi й завдання, якi полягають не тiльки в рацiоналiзованому плануванн та переплануваннi, а у визначент вiльного простору, необхiдного для людського спшкування, включаючи i простiр шших комунiкантiв» [5, с. 174]. Проте якщо згаданий автор виходить iз позици герменевтичного розумiння-порозумiння, то нас щкавитиме здiйснення комуткаци специфiчним макромехатзмом - масовою комунiкацiею, що структури сощального та культурного простру подае у символiчних формах та образах. Отже, буттева сфера масово! комуткаци окреслюеться рядом понять, що входять у наукову парадигму сощального простору, тому постае потреба наукового осмислення масово! комуткаци як сощального феномена, визначення його сощальнопросторових параметрiв.
Сощолопя масово! комуткаци окреслюеться як система сощального спшкування, сощального обмiну, сощально! взаемоди, визначаються функци в суспшьств^ серед яких пiдтримка зв'язку мiж iндивiдами, соцiальними групами, культурами тощо [7, с. 211]. Порозумiння, перебування в розмовi, окреслення спшьно! основи для комуткаци е основою герменевтично! концепцп, мистецтва штерпретаци, яку пропонуе ряд дослiдникiв, зокрема Г.-Г. Гадамер. Герменевтична проблематика на нацiональному грунп розробляеться С. Квiтом, який вважае !! шляхом для рiшення таких проблем, як «масово-комуткативне значення потреби в
розумшш/порозумшш, змщнення нащонально1 штерпретацшно1 традици, стiйкiсть до культурного конформiзму в умовах глобатзаци» [6, с. 48].
Поряд iз пiдвищенням методолопчно1 полiфонiчностi гумаштарно1 галузi варто вщзначити наявнiсть термiнологiчних розбiжностей, неузгодженостi у сферi сощально1 комушкацп, наприклад, А. Соколов вживае поняття сощально1 та масово1 комушкацп як синонiми, бшьшють дослiдникiв цi явища розрiзняе. Так, В. Бебик визначае сощальш комушкацп як «iнформацiйно-комунiкацiйне поле суспiльного життя, що мае соцiальний характер» [1, с. 49-50]. Тут спостер^аеться залучення термiну «поля», який входить в систему сощального простору. Масову ж комушкащю цей дослiдник визначае як дiяльнiсть, що пов'язана з виробництвом, розповсюдженням сощально1 шформацп за допомогою специфiчних суспiльних iнститутiв - засобiв масово1 комушкацп [1, с. 52].
Сощальний простiр як термiн окреслено в працях французького соцiолога П. Бурдье, який поряд iз поняттям соцiального простору пропонуе парадигму сощолопчних позначень, як: категорiя розрiзнення (сощальне впiзнавання та визнання), структура сощального простору, символiчнi системи, соцiологiчно зумовлеш поля (полiтичне, бюрократичне, економiки, науки, лтератури, журналiстики та iн.), символiчного, юридичного та iнших видiв кашталу. Дослiдник С. Макеев також залучае поняття соцiального простору при окресленш поняття масово1 комушкацп. Проте бшьшють дослщжень соцiального простору стосуються сощальних уявлень, зокрема, цiннiсних орiентацiй в процесах сощально1 трансформацп та сприйняття, уявлень про соцiальний простiр (О. Мушездов). Тому метою нашо1 стaттi е окреслення науково1 парадигми сощального простору та розробки теоретико-методолопчного шдходу вивчення масово1 комушкацп на основi методологи конструктивiстського структуралiзму П. Бурдье, а також iз залученням розробок С. Макеева з сощологп масово1 комунiкацil. Для досягнення поставлено1 мети пропонуеться вирiшення таких завдань: проаналiзувати теоретико-методологiчнi уявлення соцiального простору, окреслити його структуру, розкрити значення поняття поля, зокрема, поля журналютики, обгрунтування поняття символiчноl системи.
Теорiя соцiального простору П. Бурдье е альтернативою класового подшу суспiльства, запропонованого марксистською соцiологiею, яка вва:жала клас основною одиницею соцiального подiлу, проте, як зауважуе дослщник, клас вимагае конструювання. Класифiкацiя П. Бурдье адекватно вщтворюе соцiальну стратифiкацiю.
Французький дослщник погоджуеться iз впливом на сощальш поля рiзних видiв капiталу, зокрема, визначаючи соцiальний простiр як «багатовимiрний, вiдкритий ансамбль вiдносно автономних полiв, чие функцiонування та вимiри шдкореш певною мiрою стiйко i безпосередньо полю економiчного виробництва» [4, с. 36], стверджуе, що структура сощального простору буде визначатись залежно вщ розподшу кашталу та прибутюв, що е специфiчними для кожного поля: «Структура сощального простору виявляеться в рiзних контекстах як просторовi позици населеного (або привласненого простору, що функщонуе як певна спонтанна
ПАРАДИГМА СОЩАЛЬНОГО ПРОСТОРУ В СИСТЕМ1 МАСОВИХ КОМУН1КАЦ1Й
метафора соцiального простору» [4, с. 50]. Соцiальний подiл здшснюеться на ochobî певних критерiïв - категорш.
Одним з визначальних елеменпв концепцiï соцiального простору е категорiя розрiзнення, що складаеться в œ^yMi i е основою творення його iерархiï. Маються на yвазi чинники, на основi яких вiдбyваеться подш сyспiльства, його соцiальна стратифiкацiя. Проте П. Бурдье мае на yвазi саме символiчнi iерархiï, заснованi на символiчномy капiталi. Автор визначае символiчний капiтал як «довiра, влада, надана тим, хто отримав достатне визнання» [4, с. 82]. Вш yточнюе мехашзми творення символiчного капiталy: «Символiчна влада е влада творити речi за допомогою слiв. В цьому сенсi символiчна влада е владою yтвердження або прояву, можливiсть утвердити або виявити те, що вже юнуе» [4, с. 83]. Вщповщно, тi, хто цим капiталом володiе, е впiзнаваними i визнаними. Сюди зараховуеться офiцiйна номiнацiï, тобто офщшна iдентичнiсть (наприклад, звання). Соцiальний подш функщонуе на основi категорiй сприйняття й оцiнювання, що створюють системи переваг i е ментальними структурами. На нашу думку, засоби масово1' комушкацп володдать значними можливостями творення символiчного капiталy або впливу на його формування, як форми розповсюдження та попyляризацiï соцiальних груп чи ix агентiв або форс-iдей (iдея-сила), якi використовуються полем iдеологiчного виробництва.
Засобом шзнання i комyнiкацiï е символiчнi системи, якi П. Бурдье розглядае як «стрyктyрyючi структури» [45, с. 86]. У пращ «Сощолопя сощального простору» до них вщнесено мистецтво, релiгiю, мову. С. Макеев вщзначае, що масова комyнiкацiя формуеться в сощальному та культурному просторi, тому варто вщзначити можливостi i потенци засобiв масовоï комyнiкацiï у системi культурного виробництва. Мiф, мова, мистецтво, наука, на думку дослщника, е шструментами пiзнання та конструювання обличчя предметiв, в роботi «Про телебачення та журналютику» окреслено такi поля культурного виробництва, як: юридичне, журналютика, лiтератyрне, артистичне та iн. Отже, засоби масово].' комyнiкацiï виявляють потребу осмислення в символiчномy аспектi. П. Бурдье, розглядаючи теори системи осв^и, зазначае, що педагоги, пyблiцисти, пропагандисти та iн.., здiйснюючи педагогiчний вплив, можуть здшснювати символiчне насильство. Меж^ в яких може дiяти сила переконання символiчноï влади, мають морально-етичний аспект, що характеризуе й ЗМК, яю свiдомо або несвiдомо роблять спробу здiйснити змiнy в пол^ичнш, соцiальнiй, iнтелектyальнiй поведiнцi особи чи певноï групи. Серед iнститyцiй символiчного насильства дослiдник називае поряд зi школою та родиною засоби масовоï комyнiкацiï (йдеться про працю «Вщтворення: елементи теори системи освiти»).
Як зазначае С. Макеев, «доступшсть засобiв масовоï комyнiкацiï, зрозyмiлiсть знань про св^ забезпечили можливiсть вiдносного вирiвнювання рiзниx за соцiально-статyсними характеристиками груп щодо рiвня iнформованостi про життя сyспiльства» [7, с. 219]. Звичайно, сприйняття iнформацiï рiзниx ЗМК залежить вщ рiзноманiтниx соцiокyльтyрниx особливостей комушканпв, рiвня володiння рiзними типами кашталу, приналежност до певних соцiопросторовиx груп.
Вщповщно до сощально! стратифшаци суспшьства, як вказуе С. Макеев, склалось двi основнi науковi парадигми бачення впливу ЗМК як виразника сощально! структури суспiльства, системи суспшьно! свiдомостi. Це, по-перше, парадигма тотального впливу на шертну, пасивну аудиторда з метою реалiзацп iнтересiв престижних соцiальних груп (таких, що володдать значною частиною рiзних типiв кашталу, зокрема, капiталу символiчного). I друга - парадигма часткового впливу на сощокультурно гетерогенну i диференцiйовану аудиторда [7, с. 222]. Теорiя сощального простору пропонуе поняття домiнуючого дискурсу, який виконуе iдеологiчну функцiю i виявляеться у рiзних полях, цей дискурс е «структурованим i структуруючим медiумом, що прагне нав'язати сприйняття встановленого порядку» [4, с. 93]. Отже, ментальш структури пiдганяються до сощальних структур i участь у цьому процес бере безпосередньо поле журналютики.
Здiйснення повно! класифшаци сощальних полiв не е самоцiллю дослщжень П. Бурдье. Так, вiн наводить поле культури й окремо поле лтератури, отже, цей подiл цшком умовний. Кожне поле може мютити субполя, проте всi цi структури шдпорядковаш домiнуючому дискурсу, яки творять сощальш агенти: «Соцiальнi агенти конструюють сощальний свiт через когнiтивнi структури, яю вони можуть вжити до ушх речей в свiтi i особливо до соцiальних структур» [4, с. 242]. Отже, ^м поняття поля важливим е поняття сощальних агенпв, яю презентують певнi сощальш групи.
Як зазначае С. Макеев, «в сощологи обговорення феномену масово! комушкаци дедалi частiше здiйснюеться в контекст комунiкативних аспектiв сощально! оргашзаци» [7, с. 235], а наукова парадигма сощального поля, розроблена П. Бурдье, е перспективною для подальших дослгджень, зокрема, комушкативних можливостей масово! комушкаци в системi сощального простору суспшьства.
Список л1тератури
1. Бебик В. Сощальш комушкаци: поняття, типолопя, засоби / Валерш Бебик // Сощальна психолопя. - 2009. - № 5. - С.49-63.
2. Бурдье П. Вопроизводство: элементы теории системы образования / Пьер Бурдье, Жан-Клод Пасерон. - М.: Просвещение, 2007. - 267 с.
3. Бурдье П. О телевидении и журналистике / П. Бурдье. - М.: Фонд научных исследований «Прагматика культуры», Институт экспериментальной социологии, 2002. - 160 с.
4. Бурдье П. Социология социального пространства / П. Бурдье. - СПб.: Алетейя; М.: Ин-т экспримент. социологии, 2005. - 288 с.
5. Гадамер Г.-Г. Герменевтика 1 поетика / Г.-Г. Гадамер / Вибраш твори. - К.: Юшверс, 2001. - 288 с.
6. кв1т С. «Активний читач» I проблема (по)розумшня // Визвольний шлях. - 2005. - листопад.
- С.48-71.
7. Макеев С.О. Масова комушкащя / С.О. Макеев // Сощолопя: [навч. поЫб.] / За ред. С.О. Макеева.
- 3-те вид. - К.: Знання, КОО, 2005. - С. 213-248.
8. МуЫездов О. Змша уявлень про сощальний просир як прояв символ1чного аспекту сощально! трансформацн: автореф. дис..... канд. сощол. наук / О. Муаездов. - Харюв, 2002.
- 19 с.
9. р1зун В. Начерки до методологи дослщжень сощальних комушкацш [Електронний ресурс] // [Наукова сторшка професора Володимира Р!зуна] / 1нститут журналютики: [сайт]/ - Електронш даш. - Ки!в, 2011. - Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/Nacherky_do_metodologiyi.pdf
ПАРАДИГМА СОЦ1АЛЬНОГО ПРОСТОРУ В СИСТЕМ1 МАСОВИХ КОМУН1КАЦ1Й
Чернявская Л.В. Парадигма социального пространства в системе массовых коммуникаций // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации». - 2011. - Т.24 (63). - №4. Часть 1. - С.111-115.
В статье рассмотрена научная парадигма социального пространства та разрабатывается теоретико-методологический поход к изучению массовой коммуникации. Проанализировано структуру социального пространства, рассмотрены понятия поля журналистики, символической системы.
Ключевые слова: социальное протранство, массовая коммуникация, поле, поле журналистики, структура социального пространства, символическая система.
Cherniavska L.V. A paradigm of social space is in the system of mass communications // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V.I. Vernadskogo. Series «Filology. Social communicatios». - 2011. - V.24 (63). - №4. Part 1. - P. 111-115.
In the article outlined scientific paradigm of social space and developed teoretiko-methodological going near the study of mass communication. The analysis of structure of social space is done, the field concepts are examined, in particular, fields of journalism, concept of the symbolic system.
Key words: social space, mass communication, weeds, weeds of journalisms, structure of social space, symbolic system.
Поступила до редакцИ' 19.08.2011 р.
