CC BY
8Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65) № 3 - С.61-65.
УДК 316.774.001.8
Методолопя сощального простору масово! комуыкацп Чернявська Л. В.
Запорiзький нацональний унверситет, м. Запор'жжя, Украна
В статт1 анал1зуеться еволющя досл1джень сощального простору. Визначено основм науков1 напрацювання в фшософИ, сощологИ. Робиться огляд основних ме-тодолог1чних праць категорИ' сощального простору в доробку П. Соромна та П. Бурдье. Зроблено огляд праць сучасних украгнських досл1дниюв сощального простру. Особливу увагу придыено розробкам П. Бурдье, що вперше з позицИ социаль-
ного простору / використовуючи власну методику анал1зу, досл1див поле журнал1с-тики, зокрема телебачення.
Ключовi слова: соц^альний прост1р, соц^альне поле, социальна стратификация, методолог1я, мед1а.
Глобалiзацiйнi процеси перетворення свиу потребують переосмислення терм> нологи подiлу св^у на метапростори, науково! перцепцп методологи такого под> лу в сощальнш сферь Погляд на людину в системi соцiокультурних домiнант осо-бистосп серед яких видiляeться внутрiшня особистють, котра е проекцieю людини щодо морально-етичних категорiй, якi надають !й вiдчуття власно! гармони в свт, та особистостi зовшшньо1, що перебувае в параметрах певних сощальних ролей. Ц домiнанти стають основою творения соцюпросторових координат особистостi. Рiз-ш суспiльства корелюються рiзними типами духовного катталу, що визначае св™-сприйняття, самовизначення, мотиви та поведiнку рiзних соцiальних утворень. Сощ-альна взаемодiя передбачае використання комунiкацiйних процесiв, що можуть мати масовокомушкацшний характер. За своею природою масова комушкащя обслуговуе штучш маси, «И пряме призначення, - за визначенням В. Рiзуна, - бути середовищем для лiдерiв, вожакiв, керiвникiв, якi «працюють» з народом» [7, с.22]. Тому масова комунiкацiя як вид сощально1 взаемодп потребуе синтезу методологiй, що вщповща-ють процесам, якi вiдбуваеться у сучасному сустльствь Методологiя соцiального простору масово! комушкацп мае власну юторда i зафiксувала появу понять, що по-трапляють у поле зору рiзних галузей наукових дослiджень.
Сощальний простiр як об'ект дослiджень украшських науковцiв постае переваж-но у фшософп, сощологп, економiцi. Так, наприклад, економоцентрична онтологiя су-часного свиу про яку говорять росiйськi вчеш (монографiя «Людина й суспшьство» [12]) суголосна розгляду сощального простору в системi единого економiчного простору Укра!ни украшськими економiстами (Л. Чернюк), зокрема, вироблення мето-дологiчних засад його розбудови. Глобалiзацiйнi перспективи спонукають фiлософiв (Ж. Шафаренко) до аналiзу методологiчного iнструментарiю соцiального простору в структуралютськш практицi, зокрема, в працях П. Бурдье. Соцiологiчне теоретизуван-ня щодо феноменiв повсякденно! сощально1 реальност пов'язано! iз сощопросторови-ми конструктами спонукае соцiологiв (Н. Мiхно) до перегляду методолопчних основ соцiального простору, що формувався протягом столiття вщ модерну до постмодерну.
Масова комушкащя в системi сощологп масових комушкацш розглядаеться з по-зицiй таких основних концептуальних пiдходiв як концепщя тотального впливу, кон -
цепщя обмежених ефекпв, концепщя глобалютсько! орiентацп, семiотична концепщя, постмодернiстськi концепци, що спрямованi на розгляд впливу ЗМ1 на аудитора та роль !х як сощального регулятора [10]. Отже, вивчення функщонування мас-медiа потребуе осмислення !х ролi у формуваннi суспiльних цiнностей, саме такий напря-мок передбачае розробка концепци соцiального простору масово! комушкаци. Про цей напрямок говорить С. Макеев, вказуючи, що масова комушкащя попри спроби визначення 11 впливу на аудиторда здiйснюе репрезентацiю «знань, цiнностей i зраз-кiв, яю за певних умов засвоюються iндивiдами i групами» [5, с.230]. Це та робота виробниюв iдей з аудиторiею через посередництво ЗМ1, про яку говорить В. Рiзун. Швидка змiна у сферi медiа вимагае комплексно! шновацшно! методологи масово! комушкаци, як зазначае В. Демченко «Структурно подiбна теорiя може розробля-тись на декшькох рiвнях: як мегатеорiя, що представляе глобальнi закономiрностi та ешстоли; як закони середнього рiвня, якi фiксують парадигми окремих, перш за все, автономних, соцiальних об'екпв - журналiстики, реклами, зв'язкiв з громадсьюс-тю та прикладних знань» [3, с.29]. Систему взаемозв'язку медiа та соцiальних груп су спшьства визначае С.Квiт: «ЗМК/ЗМ1 обслуговують штереси рiзних соцiальних груп суспiльства, розвиваючи зв'язки, тобто комунiкацiю мiж ними» [4, с.14]. Отже, медiа перебуваючи у тiсному взаемозв'язку iз аудиторiею корелюеться соцiальними потребами, iнтересами певних груп людей, оргашзованих в сощопросторовому вщ-ношеннi i стала актуальною проблемою для вивчення.
Метою дослщження е спроба окреслення методологi! сощального простору масово! комушкаци, визначення основних понять та концепт1в сощпросторових характеристик. Мета передбачае виршення таких завдань:
- простежити юторда вивчення поняття соцiального простору та тенденци розви-тку цього поняття;
- розглянути методолопчний iнструментарiй соцiального простору в працях П. Сорокiна, П. Бурдье та ш. й окреслити його можливост щодо вивчення масово! комунiкацi!.
Початок розгляду поняття сощальний простiр традицшно пов'язують iз працями О. Конта, Е. Дюркгайма, Г. Зiммеля та ш.. Проте якiсно новий крок у визначенш поняття сощального простору здшснюе П. Сорокiн, який вказуючи на юнування сощ-ального утворення - соцiальний простiр, здшснюе систематизащю поняття з погляду сощально! мобiльностi, тобто перемiщень iндивiда в сощальному просторi. На вщ-мшу вiд О. Конта, що говорить про тривимiрнiсть соцiального простору, П. Сорокш пiдкреслюе його багатовимiрнiсть, проте погоджуеться iз можливiстю зменшення параметрiв, скажiмо, окреслення вертикального та горизонтального параметрiв соцi-ального всесвiту. Окреслюеться три основних методолопчних положення у характеристик соцiального простору, а саме: сощальний проспр складае народонаселення Земл^ соцiальний статус визначаеться сукупшстю зв'язкiв iз усiма групами населен-ня та всерединi цих груп, а також сукупшсть груп складае систему сощальних ко -ординат, що дозволяють визначити сощальний статус шдивща [3, с. 299]. Запропо-нований метод визначення геометричного положення об'екпв у геометричному про-сторi також може бути залучений до визначення сощального простору й складатись iз трьох процедур: «1) вказати вщношення людини до певно! групи; 2) вщношення цих груп одна до одно! всередиш популяцi!; 3) вщношення певно! популяцi! до шших популяцiй, що складають людство» [3, с. 299]. Як категорiя сощально! стратифшаци, соцiальний простiр допомагае простежити специфшу рiзних типiв стратифiкацi!, яю пропонуе видiляти автор.
Серед сощально значущих професiй П. Сорокiн видшяе тi, що потребують ви-сокого рiвня iнтелекту, саме вони здшснюють функцi! органiзацi! й контролю в сус-пiльствi. Професi! журналiста, видавця та iншi належать до п'ято! групи, найвища
- шоста - представлена видатними письменниками, талановитими шноваторами, загальнонацiональними офiцiйними особами та ш.. Отже, медiа виконуе функцiю соцiального та морального оргашзатора суспiльства, i хоч у П. Сорокша про це не говориться прямо, праця «Сощальна стратифшащя i мобiльнiсть» була написана 1927 року, але в системi професшно! стратифiкацi! чiтко вимальовуеться !х роль i мiсце iз методологiчною основою сощального простору.
Концепцiя соцiального простору набувае подальшого розвитку у працях П. Бур-дье «Соцiологiя сощального простору», свое бачення розвитку медiа автор викла-дае в пращ «Про телебачення i журналiстику». Методолопчно розробки П. Бурдье пов'язанi iз французьким структуралiзмом, що прагнув запропонувати стiйкi моделi, котрi е основою сощальних i культурних явищ. Зокрема йдеться про структруралiзм М. Фуко, котрий розглядае сучасну людину як проспр бiологiчного тiла та юторич-ний час культури. М. Фуко розглядае знання як однорщний проспр слiв i речей, сшв-вщношення слiв до слiв, що здатш знаками викликати появу коментуючого мовлення [11, с. 76]. В сво!й культурно-лшгвютичнш концепцi! вiн оперуе поняттям тропо-логiчного (образного) простору: «Слова мають свое мiсце не в час^ а в просторi, в якому вони можуть отримати вихщну позищю, перемiщуватись, звертатись до себе i повiльно розгортати криву свого руху» [11, с. 149]. Кожна мова маючи свою юторда, особливосп, завдяки унiверсальнiй природi людини, розгортаеться в певному простора
П. Бурдье визначае сшввщношення фiзичного простору з сощальним, вказуючи на рiзницю параметрiв: «Фiзичний простiр визначаеться взаемними зовшшшми сторонами частин, що його пов'язують, соцiальний же проспр - взаемовиключенням (рiзницею) позицiй, що його утворюють, отже, як структура рядорозташованосп со-цiальних позицiй» [2, с. 49-50]. Науковець пропонуе ряд методолопчних категорiй соцiального простору як подш його на поля, своерщш пiдпростори, що також е ка-тегорiями сприйняття й оцiнювання подiбно до метальних структур. Автор вводить поняття символiчно! системи, що постае як «структуруюча» структура, i е засобом тзнання i комунiкацi!. До них вщнесено мистецтво, релiгiю, мову, а шструментами пiзнання i конструювання постае мiф, мова, мистецтво, наука.
В пращ «Про телебачення i журналютику» П. Бурдье вiдносить медiа до поля культурного виробництва, зараховуючи сюди журналютику, юриспруденщю, лтера-туру, артистичну дiяльнiсть, газети. Як окрему категорда видiлено субполе телебачення. Вщзначаеться його соцiальна iнтенсивнiсть у формуванш поля культурного виробництва та активного нав'язування власних вимог (що в певних умовах може бути позначено термшом символiчного насилля).
Запропонована науковцем модель культурного простору визначае роль i мюце ме-дiа в сучасному свiтi i розвитку сощально! сфери суспiльства.
Група росшських вчених, дослiджуючи функцiональний простiр Роси, визначае критерi! розрiзнення соцiального простору за видами дiяльностi, що включеш в систему планетарних суспшьних вiдносин. Вiдповiдно соцiальний простiр пропонуеть-ся подiляти на два основш типи - природно-соцiальний простiр (географiчний, функ-цiональний, екологiчний) та сформований сощальний простiр (полiтичний, право-вий, вшськовий, економiчний, технологiчний, етнiчний, релтйний, iнформацiйний, культурний, освiтнiй) [6]. Крiм того, пiдхiд до вивчення сощального простору перед-бачае визначення масштабу сощальних взаемовпливiв. Идеться про явище ноосфе-ри та глобалiзацiйнi процеси, що пов'язанi зi змiною уявлень про просторово-часовi основи iснування Землi та бiосфери, а, отже й перетворень в науковш картинi св^. Тому автори пропонують ще один методолопчний принцип соцiального простору за масштабами охоплення соцiальних явищ i процесiв: простiр планетарного (всес-в^нього) характеру, транснацiональнi, регiональнi, нацiональнi i локальнi простори.
Методолопчш основи розбудови сощального запропоновано в розробках А. Соколова, що сощальний проспр як рух сми^в у сощальному просторi й чаш, тому вивчати сощальну комушкащю означае вивчати «як знання, вмшня, емоцп, стимули доходять до рецишенпв i розумiються ними, а також як довго щ смисли збертають свою цiннiсть для суспшьства» [8, с.12]. Соцiальний простiр постае як вщчуття со-цiального руху, що залежить вiд iнтенсивностi сощальних змш, стае основою для вивчення масово! комушкацп, однiею з актуальних проблем яко! е вивчення впливу потоюв шформацп на реципiента.
Висновок. Сьогодш науковий свiт говорить про багатовимiрнiсть як фiзичного (С. Гокшг), так i соцiального просторiв, тому основою розробок сощального простору стала побудова функщональних моделей сощального простору, котрi можуть бути залучеш до вивчення масово! комушкацп.
Список лператури
1. Бурдье П. О телевидении и журналистике / П. Бурдье. - М.: Фонд научных исследований «Прагматика культуры», Институт экспериментальной социологии, 2002. - 160 с.
2. Бурдье П. Социология социального пространства / П. Бурдье. - СПб.: Алетейя; М.: Ин-т экспримент. социологии, 2005. - 288 с.
3. Демченко В. Новггш парадигми вивчення теорп масово! комушкацп в Укра!ш (до проблеми концептуально! еволюцп) / В. Демченко // Держава та регюни. Серiя: сощальш комушкацп. - 2010. - № 2. - С.25-30.
4. Квп С. Масовi комушкацп / С. Квп. - К.: Вид. дiм «Киево-Могилянська акаде-мiя», 2008. - 206 с.
5. Макеев С. Масова комушкащя / С.Макеев // Сощолопя: [навч. пос1б. / ра ред. Макеева C.] - К.: Знання, КОО, 2005. - С.213-248.
6. Павлов Ю. та iн.. Россия в освоении Функционального пространства [Электронный ресурс] / Ю.Павлов, М.Павлов, А.Смирнов // CREDO NEW. - 2004. - № 1. - Режим доступа: http://credonew.ru/content/view/392/56/.
7. Рiзун В. Теорiя масово! комушкацп / В. Рiзун. К.: Видавничий центр «Просв> та», 2008. - 260 с.
8. Соколов А. Общая теория социальной коммуникации: [учебное пособие] / А.Соколов. - СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2002 г. - 461 с.
9. Сорокин П. Человек. Цивилизация. Общество / П.Сорокин. - М.: Политиздат, 1992. - 543 с.
10. Сощолопя / За ред.. В.Г. Гординенка. - К.: ВЦ «Академiя», 2005. - 560 с.
11. Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук / Пер. с фр. В.П. Виз-гина, Н.С. Автономовой; Вступ. Ст. Н.С. Автономовой. - СПб.: A-cad, 1994. - 239 с.
12. Человек и общество: ноосферное развитие [монография / О. Анисимов, Г. Ата-манчук, В. Батурин и др.; под ред. В. Василенко и др.]. Москва; Белгород: Белгор.обл. типогр., 2011. - 485 с.
Чернявская Л.В. Методология социального пространства массовой коммуникации // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» Том 26 (65). № 3 - С.61-65 В статье анализируется эволюция исследований социального пространства. Определены основные научные наработки в философии, социологии. Рассмотрены основные методологические разработки категории социального пространства в исследованиях П. Сорокина и П. Бурдье. Сделан обзор работ современных украинских исследователей социального пространства. Особое внимание уделено разработкам
П. Бурдье, в которых впервые с позиций социального пространства и с использованием собственной методики анализа исследовал поле журналистики, в частности телевидения.
Ключевые слова: социальное пространство, социальное поле, социальная стратификация, методология, медиа.
Cherniavska L. The methodology of the social space of mass communication //
Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Philology. Social communications. - 2013. - Vol. 26 (65). No 1 -P.61-65
In the article is analyzed the evolution of social space research. The basic scientific achievements defined in philosophy, sociology. The review of works of modern Ukrainian researchers of social space is done. An overview of the main methodological works about categories of social space is made in the studies P.Sorokina and P.Burdye. P.Sorokin determines the ratio of geometric and social spaces and points to the multidimensionality of social space. This aspect also draws attention P.Burde, first from the perspective of social space he using its own method of analysis and researched of journalism in particular television. Methodological development of P.Burdye associated with French structuralism, which sought to offer a steady model that is the foundation of social and cultural phenomena. A group of Russian scientists explore the functional space of Russia defines the criteria for differentiation of social space for activities that are included in the planetary system of social relations. The authors propose one more methodological principle of social space in scale of coverage of social phenomena and processes: the space planetary (universal) character, transnational, regional, national and local spaces. Parameters of social space may be involved in the analysis of mass communication.
Key words: social space, social field, social stratification, methodology, media.
Поступила до редакцИ' 06.09. 2013 р.
