CC BY
52
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
надання можливостi для самостшно! продуктивно! дiяльностi, яка забезпечуеться необхiдною системою допомоги;
• досягнення бiльш високо! мотиваци у робот! з медiа, нiж пiд час традицшного навчання;
• унаочнення процесу пояснення навчально! шформацп, сприяння усввдомленню зв'язк1в мiж явищами i процесами, що вивчаються;
• забезпечення за рахунок застосування компьютерно! технологi! можливост поетапно! допомоги учневi;
• введения учня в ситуацiю вiльного вибору форм, засобiв дiяльностi та необхвдно! йому допомоги;
• повторення, узагальнення, систематизащя та перевiрка якостi знань учшв;
• досягнення навчального (виховного) ефекту у бiльш стислi порiвняно з традицшним навчанням термiни;
• можливють створення проблемних ситуацiй [4].
Отже, розглядаючи медiаосвiту в контекстi корекцшного виховання школяр1в з розумовою ввдсталютю, ми ставимо за мету забезпечити тдвищення рiвня доступност навчального матерiалу; активiзацiю пiзнавально! дiяльностi учнiв; удосконалення навичок рацiонально! органiзацi! самостiйно! роботи; формування в учнiв умiнь i навичок отримувати потрiбну iнформацiю iз рiзних джерел; активiзацiю i розвиток здiбностей i творчих можливостей; ознайомлення з рiзними формами сучасного мистецтва тощо. Принциповим при цьому вважаемо усвiдомления того, що ефект застосування нов^шх технологiй у корекцшно-виховному процесi залежить вiд професiйно! компетентност вчителя, його вмiния включити щ технологi! в систему виховання кожно! дитини з обмеженими можливостями.
Л1ТЕРАТУРА
1. Выготский Л. С. Собрание сочинений: в 6 т.; под ред. Т. А. Власовой. - Т. 5. Основы дефектологии /Л. С. Выготский. - М. : Педагогика, 1983. -368 с.
2. Концепщя впровадження медiаосвiти в Украш. - К., 2010 р.
3. Куценко Е. В. Украина: история и перспективы развития медиаобразования / Е. В. Куценко // Современное состояние медиаобразования в России в контексте мировых тенденций : материалы международной научной конференции. - М., 2012. - С. 95-106.
4. Легкий О. М. Оргатзацшно-педагопчт умови використання комп'ютера в спещальнш школi : дис. ... канд. пед. наук: 13.00.03. / О. М. Легкий. - К., 2000. - 182 с.
5. Recommendations Addressed to UNESCO [Text] // Educating for the Media and the Digital Age. -Vienna : UNESCO, 1999. - P. 273-274.
6. Фатеева И. А. Медиаобразование: теоретические основы и опыт реализации / И. А. Фатеева. -Челябинск, 2007. - 135 с.
7. Шпек О. Люди с умственной отсталостью. Обучение и воспитание / О. Шпек. - М. : Академия, 2003. - 432 с.
УДК 070.37+376.3-053.4
I. В. ГЛАДЧЕНКО
МЕД1АОСВ1ТНЯ ГРА ЯК ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ ЖИТТ6ВО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 РОЗУМОВО В1ДСТАЛИХ Д1ТЕЙ ДОШК1ЛЬНОГО В1КУ
Розглянуто проблему впровадження MediaoceimHix технологш у педагогiчну di^bmcmb дефектолога з метою оптимiзацii потен^алу корекцшного навчання, формування та розвитку соцiально-адаптацiйних навичок в розумово вiдсталих дтей дошюльного вi^. Рекомендовано застосування в спещальному дошюльному закладi розроблених на основi модифжованого медiа матерiалу нових медiаосвiтнiх кор.
Ключовi слова: розумово вiдсталi дти дошюльного вiку, медiаосвiтня гра, життева компетенттсть.
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
И. В. ГЛАДЧЕНКО
МЕДИАОБРАЗОВАТЕЛЬНАЯ ИГРА КАК СРЕДСТВО ФОРМИРОВАНИЯ ЖИЗНЕННОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ УМСТВЕННО ОТСТАЛЫХ ДЕТЕЙ
ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА
Рассмотрена современная проблема внедрения медиаобразовательных технологий в педагогическую деятельность дефектолога с целью оптимизации потенциала коррекционного обучения, формирования и развития социально-адаптационных навыков у умственно отсталых детей дошкольного возраста. Рекомендовано использование в специальном дошкольном учреждении разработанных на основе модифицированого медиаматериала новых медиаобразовательных игр.
Ключевые слова: умственно отсталые дети дошкольного возраста, медиаобразовательная игра, жизненная компетентность.
I. V. HLADCHENKO
THE MEDIA-EDUCATIONAL GAME AS THE MEANS OF THE DEVELOPMENT OF THE LIFE-COMPETENCE OF MENTALLY RETARDED PRESCHOOL
CHILDREN
The article highlights the introducing of modern technologies of media education in praxis of speech pathologists with the aim of optimization of correctional education. Special attention is given to the problem of formation and development of social and adaptive skills of the mentally retarded preschool children. The author suggests using new media-educational games based on modified media materials in special preschool establishments.
Keywords: mentally retarded children of preschool age, the media-educational game, life competence.
Одшею з найактуальшших сьогодш проблем нацюнально1 освии е корекщя структури, змюту та методiв навчання ввдповвдно до науково-техшчних i сощальних перспектив розвитку сустльства. Щоб допомогти диям та молодi краще адаптуватися у свт медiакультури, осво1ти мову засобiв масово! шформаци, навчитися аналiзувати медiатексти, в педагогiчнiй науцi друго! половини ХХ ст. провiдних кра!н свiту сформувався специфiчний напрям -«медiаосвiта», що пов'язаний з уйма видами медiа (друкованими, графiчними, звуковими, екранними, цифровими тощо) та комушкацшними технологiями [1; 2; 3; 5; 6].
Ошишзащя процесу навчання спрямована на створення максимально сприятливих умов на основi застосування нових медааосвитх технологш для активiзацil тзнавально1 даяльносп дiтей, розвитку !х здiбностей та життевих компетенцiй, необхiдних для устшно! сощал1зацл [3; 7].
Сучаснi дии зростають в умовах мшливо1 епохи цифрових технологш. Постiйно збыльшуэться обсяг шформаци, яку вони повинн1 засво1ти, а це вимагае бiльш досконалих форм, методiв i прийомiв навчання та виховання. Стрiмке створення рiзноманiтноl медiапродукцil зумовлюе необхiднiсть сформованосл у дтай елементарно1 медшно1 компетентностi, що включае в себе оволодiння початковими навичками використання медiатехнолоriй.
Науковий зарубiжний та вiтчизняний досвiд вивчення змюту i форм дитячо1 медiаосвiти (Ж. Аньес, Н. Бабiнська, О. Баришполець, Е. Бевор, Ж. Гонне, А. Давре, А. Дейкша, Н. Долдунова, С. Кiперман, К. Лего, Л. Найдьонова, М. Попова, Е. Савченко, Г. Усова, Л. Хочунська, С. Цимбаленко, £. Черкашин, О. Шаршов та iн.) вiдкривае перспективнi «виходи» на iнновацiйнi педаrоriчнi технологи.
Сучасш змiни в системi дошк1льно1 освии вiдображаеться у змiстi корекцшно-розвивального навчання дiтей з порушеннями психофiзичноrо розвитку. Сьоrоднi iснуе безлiч нових напрямiв комп'ютеризаци у спецiальному дошкольному освiтньому просторi, що зумовлюють водночас як запитання до практиков, так i !х прагнення брати активну участь у впровадженнi медiаосвiтнiх технологш в педагопчну дiяльнiсть з метою оптимiзацil потенщалу корекцiйноrо навчання, формування та розвитку соцiально-адаптацiйних навичок у розумово ввдсталих дiтей у процес !х взаемоди з дорослими й одноликами. Педагоги та батьки усввдомлюють важливiсть не лише раннього навчання за допомогою засобiв масово1
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
шформацп, а й формування у дiтей початкових уявлень про ЗМ1 з метою розвитку дитячо! медiакомпетентностi.
Формування та здшснення оптимально! стратегi! корекцiйно-виховного процесу освии розумово вiдсталих дошкiльникiв передбачае досягнення максимально можливих результатiв за умови мiнiмiзацi! фiзичних i часових витрат з боку вихованця.
Джерелами шформацп про оточуючий свiт для розумово ввдстало! дитини е насамперед доросл^ предметне оточення, природне довк1лля, а також, на певному етапi розвитку, група однолiткiв, де i формуеться дитяча субкультура.
Дорослий, використовуючи культурш зразки, передае дитинi свiтогляднi принципи, витоки базових цiнностей рiдно! культури. Зазвичай, культурними зразками слугують казки, приказки, прислiв'я, рiзнi символiчнi зображення (орнаменти, традицiйнi малюнки) та вчинки, поведiнка або казкових персонажiв, або реальних людей. Таким чином, транслящя досв^ культури, свiтоглядних настанов i моделi свiту починаеться вже з раннього дитинства i базуеться на словесних текстах, традици зображення та моделях поведшки [4].
У процес iнтеграцi! технологiй та iнтерактивних медiа у змiстову структуру програми розвитку розумово ввдсталих дiтей дошкольного вшу з метою посилення корекцiйного ефекту та полiпшення якосл програми необхвдно враховувати психофiзичнi та потенцiйнi можливосп таких дiтей, а також корекцшно-спрямований потенцiал само! технологi! та/або засобу масово! iнформацi! в iнтересах кожно! дитини.
Фахiвцi-дефектологи, що створюють або використовують медiаiнформацiю, мають розумiти всю складшсть i неоднозначнiсть сприйняття диьми медiанаочностi, текстiв i зображень, й усввдомлювати насамперед вiдповiдальнiсть за свою даяльшсть та !! можливi наслвдки. Занадто часто некомпетентнiсть дорослих спричиняе спотворення сприйняття, травмувальний вплив шформацп довюлля на психофiзичний розвиток розумово ввдсталих дiтей. Саме тому медiадидактичнi компетенцi! педагога мають вiдображати знання та вмiння:
• використовувати потенщал медiатехнологiй i засобiв масово! шформацп в штересах дитини;
• дотримуватись гiгiенiчних вимог i профiлактики негативного впливу iнтерактивних
медiа,
• здшснювати цiльове оцiнювання ситуацi! (сюжету) та/або будь-якого медiапредмета;
• розумiти i спiввiдносити iнформацiйний матерiал з потребами i можливостями розумово вiдстало! дитини;
• шанобливо ставитись до дтай, умiти прийняти позицiю малюка.
Ведомо, що розумово вiдсталi дiти дошюльного вшу мають обмежений досвiд ^ово! та соцiально! взаемодi!. 1м притаманш певнi особливоси психофiзичного розвитку, зумовлеш органiчним дефектом. Конкретнiсть, опосередкованiсть мислення, фрагментарнiсть сприймання, нестiйкiсть уваги, порушення процесш запам'ятовування та вiдтворення, мовленневi i поведiнковi порушення, емоцiйна незршсть утруднюють сприймання сучасно! медiаiнформацi!, людських емоцiй, iнтонацi! мовлення, впiзнання стереотипност образiв i поведiнки. Водночас слад зазначити, що яскрав^ динамiчнi зображення, гучний звук, мелодiйнiсть i ритм певною мiрою привертають !хню увагу. Пазли, наклейки, розмальовки iз зображенням вiдомих геро!в мультфiльмiв та рекламш етикетки зазвичай також успiшно використовуються у процес iгрово! взаемоди, викликають iнтерес та зацiкавленiсть у дией.
Мета статтi - показати медiаосвiтню гру як засiб формування життево! компетенцi! розумово вiдсталих дiтей дошюльного вшу.
Гра е найбшьш природним i продуктивним способом навчання, формою та засобом реалiзацi! основних завдань програми розвитку розумово ввдсталих дией дошкольного вiку. Вона також е важливою умовою !х психосоцiального розвитку: тд час гри дiти ознайомлюються з рiзними видами дiяльностi дорослих, вчаться розумгги почуття та емоцшш стани iнших людей, спiвпереживати !м, оволодiвають навичками спiлкування з дорослими та одноликами. Саме пiд час прово! дiяльностi створюються оптимальнi умови для засвоення маленькою дитиною сустльного досвiду (Л. Виготський. Д. Ельконш, А. Усова, Д. Менджерицька, Д. Венгер, I. Михайленко, К. Ушинський та ш).
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
На заняттях у спещальному дошкольному закладi, поряд з використанням традицiйно вiдомих iгор (народних, дидактичних, сюжетно-вiдображувальних тощо), слiд запроваджувати i медiаосвiтнi, що розробляються на основi модифiкованого медiаматерiалу: дитячi книжки (укра!нсьш народнi казки, пiзнавальна та дидактична лтратура для дошк1льнят); дiафiльми; слайди; документальнi, художнi та мультиплшацшш фiльми. Запропонованi у звичайнiй формi медiаосвiтнi iгри, на жаль, викликають певнi труднощi, що виявляються у незрозумшосп та неадекватностi реакци з боку розумово ввдсталих дошкiльникiв на педагога та ситуащю. Модифжащя ж наближае iгрове завдання до рiвня конкретно! дитини i полегшуе його розумшня. Отже, модифшаци потребуе як ^овий медiаматерiал, iнструкцiя, так i iгрова процедура. Головним завданням модифшаци медiаосвiтнiх iгор е створення доступно!, зрозумшо! i посильно! для дитини гри, яка б сприяла !! розвитку та вдосконаленню сприймання конкретно! медiаiнформацi!.
МеЫаосвтпя гра «Кнопочки!». Мета: ознайомлення д1тей ¿з засобами масово!
комушкаци та !х компонентами. В основ! гри лежить демонстращя у поеднанш зi словесним пояснениям невеликого (2-3 хвилини) фрагмента з мультиплшацшного фшьму або вiдзнятого вiдеоматерiалу, де можна спостерiгати необхiдний мед1йний матерiал (наприклад, дитина включае i дивиться телевiзор, дорослi й дiти купують i читають дитячi журнали, книжки, ^и на комп'ютерi тощо).
У процеа медiаосвiтньо! гри з дитиною слад ознайомити !! з iгровим матерiалом, з яким !й доведеться працювати. Найкрашим варiантом для тако! дитини е ретельне поетапне сенсомоторне обстеження предмелв.
Можна також запропонувати дитиш предметнi картинки iз зображеннями засобiв масово! комунiкацi! або !х компоненлв (пульт вiд телевiзора, навушники, колонки, магштола, килимок для мишi, телефон тощо), вирiзанi з газет i журналiв.
Дiтей слiд попросити назвати (повторити за педагогом) предмети, що зображеш, запитати, де i як вони використовуеться.
Для закрiплення матерiалу можна запропонувати дитинi намалювати знайомi медiапредмети, сюжети.
Дiтям старшого вшу можна зачитати невелике тематичне оповвдання, вiршик, провести бесiду за сюжетним малюнком.
Зайчику дуже подобасться натискати на рiзноманiтнi кнопочки. Ось стоть магнтофон. Зайчик тдшшов i натиснув кнопку. Заграла весела музика.
- Оце так! - зрадiв Зайчик.
А ось телевiзор. У телевiзора с пульт. Зайчик натиснув на червону кнопочку.
- СьогодШ на вулиц очисться дощ, - промовила тьотя, котра з'явилася на екрат телевiзора.
- Супер! - сказав Зайчик.
Ось i телефон. Зайчик зняв слухавку та
почав натискати на рiзнi кнопки.
- Пт! Пт! - пищали кнопки.
- Ало! Ало! - сказав Зайчик у слухавку...
Медiаосвiтня гра «Озвучка». Розрахована на дией старшого дошкольного
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
вiку i передбачае певний рiвень пiдготовленостi датей.
Мета: розвиток сприймання медiатексту, фантазi! та творчо! уяви. Для проведения гри необхiдно заздалегiдь створити Power Point-презентащю з фрагменпв мультфiльму або використовувати дiафiльм. Пiсля того як д^и отримали ролi (хто кого буде озвучувати), вони починають працювати над озвучуванням казки. На початковому етат для гри рекомендуеться використовувати казку «Колобок», яка викликае позитивнi емоцп.
Отже, не слiд сприймати медiаосвiту як щось неймовiрне, котра ввдбуваеться за межами реального життя. Навпаки, медiаосвiта нерозривно пов'язана з повсякденною дiяльнiстю i темами, актуальними як для дорослого, так i для дитини.
Сучасна соцiальна шформащя, що пропонуеться дитячiй аудиторi!, дуже суперечлива стосовно поглядiв i комплексного тдходу до питань вихования. Подiбна суперечнiсть стае джерелом зростания сощально! проблематики та напруженостi сучасного свОту, вимагае зосереджения уваги з боку тих, хто працюе з сощальною iнформацiею виховного характеру. Пакувальна, книжкова, iгрова, вiдео- та Iнтернет-продукдiя для дией - досить впливовi агенти соцiалiзацi!. Медiаiнформацiя опосередковано впливае на всебiчний розвиток зростаючо! особистостi, на формування у не! життево! компетентности мисления та соцiальних стереотитв поведшки. Важливо розумiти, що товарна упаковка, книги, фшьми, iгри, 1нтернет та мультиплшащя - це не лише «корисна» iнформацiя для того, щоб «згаяти» час, а й найбшьш доступнi iнструменти входжения дитини у великий сощальний свiт, найбiльш ефективний фактор профiлактики всього комплексу юнуючих соцiальних проблем.
Саме тому медiатехнологi! i засоби масово! iнформацi! не повинш пiдмiнювати та витiсияти гру, творчу, трудову дiяльнiсть, фiзичну актившсть, спiлкувания, соцiальну взаемодiю, як1 вкрай важливi для розвитку розумово ввдсталих дiтей дошкольного вiку. Слiд вдало поеднувати, iнтегрувати й використовувати медшш засоби лише для пiдтримки корекцшного навчания, розширюючи доступ дiтей до нового змюту.
Отже, завдяки рiзним адаптивним i допомiжним технологiям мадiаосвiтня гра може бути iнструментом для розширення сенсорного досвiду розумово ввдстало! дитини, забезпечения пiдтримки когнiтивних процеав, комунiкативно! дiяльностi, полiпшення пам'ят1, сприймання, стимулювання самостiйностi та мiнiмiзацi! вдаолшаючих факторiв.
Подальшi дослiджения особливостей використання iнтерактивних засобiв масово! iнформацi! диьми сприятимуть пiдтримцi науково обгрунтовано! практики щодо ефективного i належного використання технологш та iнтерактивних медiа як шструменту для навчания та розвитку розумово ввдсталих дiтей дошкольного вшу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Muffe och den forsvunna nyckeln [Text]. - Helsingfors, 2006. - 95 p.
2. Niinisto N. Mediemysigt! Mediefostrarens handbook med alla kryddor [Text] / N. Niinisto, F. Ruhala. -BTJ Kirjastopalvelu Oy, Helsingfors, 2006. - 112 p.
3. Онкович Г. В. Медiаосвiтнi технологи i компетентшсний шдхвд / Г. В. Онкович // Реалiзацiя европейського досввду компетентшсного тдходу у вищш колО Укра!ни: матерОали методологОчного семшару. - К. : ПедагогОчна думка, 2009. - С. 206 - 217.
4. Печинкина О. В. Медиаобразование дошкольников: несколько советов родителям / О. В. Печинкина // Детский сад от А до Я. - 2010. - № 2. - С. 126-132.
5. Packalen L. Comics with an attitude. / L. Packalen. - Frank Odoi Hakapaino Oy, Helsinki, 1999. - 96 p.
6. Recommendations Addressed to UNESCO [Text] // Educating for the Media and the Digital Age. -Vienna: UNESCO, 1999. - P. 273-274.
7. Челышева И. В. Медиаобразование для родителей: освоение семейной медиаграмотности / И. В. Челышева. - Таганрог : Изд-во ТТИ ЮФУ, 2008. - 184 с.
УДК 070:37
О. В. ГЛАЗИР1НА МЕД1АПЕДАГОГ1КА ЯК СКЛАДОВА ПЕДАГОГ1ЧНИХ ЗНАНЬ
Започатковано педагогiчний пiдхiд до медiаявищ у сучаснт освiтi. Проведено наукову iдентифiкацiю медiапедагогiки, визначено ii об'ект, предмет, цш, завдання i результат. На основi
НауковО записки. СерОя: Педагогша. - 2013. - № 3. 77
