Научная статья на тему 'Медаидидактические особенности использования мультфильмов как средства обучения языку и развития связной речи дошкольников'

Медаидидактические особенности использования мультфильмов как средства обучения языку и развития связной речи дошкольников Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
546
169
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
МЕДИА / MEDIA / МУЛЬТФИЛЬМ / РАЗВИТИЕ СВЯЗНОЙ РЕЧИ / SPEECH DEVELOPMENT / ДЕТИ ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА / CHILDREN OF PRE-SCHOOL AGE / ANIMATED CARTOON / МЕДіА / МУЛЬТФіЛЬМ / РОЗВИТОК ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ / ДіТИ ДОШКіЛЬНОГО ВіКУ

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Крутий Е.Л.

Раскрыта необходимость использования в работе с дошкольниками современных медиапродуктов и отсутствие методического обеспечения этого процесса. Обосновано создание технологии, которая бы интегрировала медиавозможности аудиовизуальных средств обучения, а также учитывала возрастные и психофизиологические особенности восприятия информации детьми дошкольного возраста. Предложена авторская технология использования мультфильмов как средства обучения языку и развития связной речи детей.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Медіадидактичні особливості використання мультфільмів як засобу навчання мови і розвитку зв’язного мовлення дошкільників

The article uncovers the necessity of modern media products usage in educating of the pre-school aged children. The lack of the methodical support for such kind of teaching is highlighted. The analysis of theoretical approaches to the problem of speech development with the use of audio-visual means confirms the necessity to create the methodology which integrates media possibilities of audiovisual teaching means and takes into account the age and psycho-physiological specifics of information processing by pre-school children. So, the new methodology using the animated cartoons as the means for language teaching and speech development was developed.

Текст научной работы на тему «Медаидидактические особенности использования мультфильмов как средства обучения языку и развития связной речи дошкольников»

МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_

3. Концепцiя впровадження медiаосвiти в Украш, схвалена постановою Президп Нацюнально! академп педагогiчних наук Укра1ни 20 травня 2010 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : URL: http://h.ua/story/294365/

4. Медiакультура особистостi: соцiально-психологiчний пiдхiд : навч. поЫбник / О. Т. Баришполець, Л. А. Найдьонова, Г. В. Мироненко та iн. ; за ред. Л. А. Найдьоново!, О. Т. Баришпольця. - К. : Мшетум, 2012. - 440 с.

5. Програма курсу за вибором для учшв 10 класу загальноосвггшх навчальних закладiв «Спещальний медiаосвiтнiй курс «Медiакультура» / О. Т. Баришполець, О. С. Голубева, Г. В. Мироненко та ш. ; Нацюнальна Академiя наук Укра1ни, 1нститут сощально! та полггично! психологи НАПН Укра1ни. - К., 2013.

УДК 371.68+8Г233-053.4

К. Л. КРУТ1Й

МЕД1АДИДАКТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТФ1ЛЬМ1В ЯК ЗАСОБУ НАВЧАННЯ МОВИ I РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

ДОШК1ЛЬНИК1В

Показано Heo6xidHicmb використання у po6omi з дошкыьниками сучасних MedianpodyKmie i брак методичного забезпечення цього процесу. Обгрунтовано створення технологи, яка б ттегрувала мeдiaмoжливoсmi ayдioвiзyaльних зaсoбiв навчання i враховувала ei^ei та nсихoфiзioлoгiчнi oсoбливoсmi сприйняття тформаци дтьми дошюльного вiкy. Запропоновано авторську технологю використання мyльmфiльмiв як засобу навчання мови i розвитку зв 'язного мовлення дтей.

Ключовi слова: мeдia, мультфтьм, розвиток зв 'язного мовлення, дти дошюльного вi^.

Е. Л. КРУТИЙ

МЕДАИДИДАКТИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МУЛЬТФИЛЬМОВ КАК СРЕДСТВА ОБУЧЕНИЯ ЯЗЫКУ И РАЗВИТИЯ СВЯЗНОЙ РЕЧИ ДОШКОЛЬНИКОВ

Раскрыта необходимость использования в работе с дошкольниками современных медиапродуктов и отсутствие методического обеспечения этого процесса. Обосновано создание технологии, которая бы интегрировала медиавозможности аудиовизуальных средств обучения, а также учитывала возрастные и психофизиологические особенности восприятия информации детьми дошкольного возраста. Предложена авторская технология использования мультфильмов как средства обучения языку и развития связной речи детей.

Ключевые слова: медиа, мультфильм, развитие связной речи, дети дошкольного возраста.

K. L. KRUTIY

MEDIA-DIDACTICAL PECULIARITIES OF ANIMATED CARTOONS USAGE FOR LANGUAGE LEARNING AND FOR DEVELOPMENT OF SPEECH ABILITY OF

PRESCHOOL CHILDREN

The article uncovers the necessity of modern media products usage in educating of the pre-school aged children. The lack of the methodical support for such kind of teaching is highlighted. The analysis of theoretical approaches to the problem of speech development with the use of audio-visual means confirms the necessity to create the methodology which integrates media possibilities of audiovisual teaching means and takes into account the age and psycho-physiological specifics of information processing by pre-school children. So, the new methodology using the animated cartoons as the means for language teaching and speech development was developed.

Keywords: media, animated cartoon, speech development, children of pre-school age.

З кожним роком використання нових техшчних засобiв (НТЗ) стае дедалi популяршшим. На сучасному етат розвитку техшки створюються спещальш навчальш матерiали i програми для датей дошкшьного вшу. Так засоби мають ушверсальш дидактичш можливостг дають змогу здшснювати навчання мови i розвиток мовлення в дiалоговому режимi з урахуванням

МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА

_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_

iндивiдуальних i вшових можливостей дитини. На жаль, у вичизнянш дошкiльнiй лiнГводидактицi бракуе досвiду використання НТЗ в освiтньому процесс Безумовно, у практицi навчання дошкшьникш використовувалися дiафiльми, навчальнi вiдео, навчальне телебачення i навiть художнi фшьми. Проте це радше е винятком, нiж правилом. Головна вада полягае в тому, що мовна й культурна дшсшсть у технiчних засобах ввдтворюеться умовно.

У процесi навчання в дошкольному закладi можуть бути використаш свiтло- та звукотехнiчнi засоби. СвШлотехтчт засоби (ввдеопроекцшш апарати, дiапроектори, кадропроектори, кодоскопи, фiльмоскопи) дають зорову шформацш, яка пiд час навчання може виконувати рiзнi функцп: 1) бути опорою для розумшня мовно! структури; 2) е сполучною ланкою мiж смисловою i звуковою сторонами слова, полегшуе запам'ятовування сюжету; 3) проектуе на екран рiзнi комушкативш ситуацп. Звукотехтчт засоби (магнiтофони) допомагають здшснювати всi види звуково! наочносп у процесi навчання вимови як рвдно!, так i шоземно! мов.

За допомогою сучасних мультимедiа-технологiй можна поеднувати рiзнi види подання шформацп (текст, статичну i динамiчну графшу, вiдео- та аудiозаписи) у единий комплекс, завдяки чому дитина стае учасником освинього процесу. Пiд час перегляду вiдеоматерiалiв зоровий аналiзатор полегшуе сприйняття дитини i розумiння мовлення на слух. Так1 зоровi опори, як органи мовлення, жести, мiмiка, кшеми тощо, пiдкрiплюють слуховi вiдчуття, полегшують внутрiшне промовляння. Отже, вихователь тд час проведення заняття з навчання мови та розвитку мовлення мае можливють: 1) створювати мовленневе середовище; 2) iнтенсифiкувати процес, поеднуючи форму, органiзацiю, темп заняття i слухо-зоровий вплив на дитину з И реальними можливостями сприймання i переробки шформацп; 3) ефективно реалiзувати принципи навчання, яке виховуе (Б. Т. Лихачов, В. М. Коротова, I. Я. Лернер, В. В. Краевський та ш.), тому що телеекран допомагае зробити процес засвоення пропонованого матерiалу бiльш живим, щкавим, проблемним, переконливим i емоцiйним, оскшьки iнформацiя за допомогою вiдео подаеться у двох планах: сенсорному i субсенсорному (один iз проявш несввдомого); 4) контролювати сприйняття та засвоення шформацп, вносити сво! корективи в процес навчання за допомогою ввдео [2].

Мета статп — проаналiзувати стан методичного забезпечення освiтнього процесу сучасними ТЗН i презентувати авторську технологiю використання мультфiльмiв як зааб навчання мови i розвитку зв'язного мовлення дией.

З-помiж усiх медiатехнологiй найпопулярнiшими в дошкiльникiв, безумовно, залишаються мультиплiкацiйнi фiльми. Мультфiльми, що впливають на сввдомють дiтей, показують безлiч телеканалiв. З одного боку, мультфшьми допомагають батькам вiдволiкти дитину на певний час, а з другого - виконують неабияку виховну, тзнавальну i розвивальну функци. Фахiвцi називають дек1лька принцитв дп механiзму формування у дiтей соцiальних настанов i цiнностей пiд впливом мультиплiкацiйних ф№мш, а саме: iнформування - розширення обiзнаностi дiтей про довк1лля, формування первинних уявлень про добро i зло, еталони гарно! i погано! поведшки; iдентифiкацiя - засвоення сощальних настанов i цiнностей шляхом зютавлення себе з персонажами мультфiльмiв; iмiтацiя - копшвання поведiнки, наслiдування геро!в мультиплiкацiйних фiльмiв. Сюжети мультфiльмiв - це стандартш ситуацi!, з якими стикаються дiти у повсякденному житп, у процесi спшкування з iншими членами суспiльства. Вони демонструють сощальт норми, правила, Гендернi ролi, цшносп i моделi поведiнки тощо. Полм сюжети вiдтворюються дiтьми, закрiплюючи образ дп в тих чи iнших ситуацiях.

Як i будь-який шший медiапродукт, мультиплiкацiйнi фiльми можуть впливати на процес соцiалiзацi! як позитивно, так i негативно. Радянськ1 мультфшьми не штампувалися масово, а були штучним товаром, вiд цього за яшстю вони тiльки вигравали. Кожна деталь у них була продумана до дрiбниць, аби внести у сввдомють дитини тшьки позитивну шформацш. На жаль, як наприкшщ минулого столiття, так i до сьогодш мультиплiкацiйна iндустрiя переживае не найкращi часи. Мультфiльмiв виробляеться замало, тому звшьнену нiшу на ринку медаапродуци посiли американськ1 та японськ1 мультфшьми, яю розрахованi на iншу аудиторш, iншу ментальнiсть i несуть у собi елементи iншо! культури. На думку фахшщв, бiльшiсть сучасних мультфiльмiв можуть мати небезпечнi для дггей i суспiльства наслiдки [1; 4].

МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_

На превеликий жаль, низка мультиплшацшних фiльмiв i серiалiв вiдверто пропагуе антисоцiальну поведiнку, неповагу, цишзм, жорстокiсть до людей, дискредитуе статус дорослих, спонукае до здшснення протиправних дiй тощо. Це тдтверджуе здiйснений О. О. Араптановою аналiз к1лькох серiй росiйського мультфiльму «Маша i ведмвдь», що охоплюе аспекти аналiзу, структурного, сюжетного аналiзу медшних стереотипiв, аналiзу культурно1 мiфологiï, аналiзу персонажш медiатекстiв, а також автобiографiчного, семiотичного, iдеологiчного i фiлософського, етичного, естетичного та герменевтичного [1]. На думку науковця, головнi героï не виховують добрими вчинками, а подають негативш приклади, що руйнують дитячу психiку.

Сучаснi мультфiльми аж шяк не формують етичнi/моральнi норми поведшки дитини в соцiумi, а вчать ïï неприпустимих для нашоï культури i виховання жорстокостi, цинiзму, тяжшня до руйнування. Отже, мультфiльм як аудiовiзуальний медiатекст, залишаючись ефективним для виршення багатьох освiтнiх завдань, сьогодш е знаряддям манiпуляцiй свiдомiстю дией дошкольного вiку. У багатьох мультфшьмах такий стиль поведiнки демонструють позитивш персонажi. Дiти, iдентифiкуючи себе з цими героями, на^дуючи 1'х, поступово засвоюють агресивнi моделi поведiнки, приймаючи 1'х як норму. У результат! регулярного з^кнення з тим, що девiантна поведiнка на телеекранi не караеться i навиь не засуджуеться, у дитини вiдбуваються формування i лептимащя деструктивних соцiальних настанов i щнностей. Тому, необхiднiсть соцiального контролю щншсного змiсту мультиплiкацiйних фiльмiв е особливо актуальною. Виконання цього завдання тiсно пов'язане з проблемою розробки медiадидактичного пiдходу до перелiку медiапродуктiв, як1 можуть бути запропонованi для перегляду диьми дошк1льного вiку самостшно або у присутностi дорослого.

У сучасних мультфiльмах можна визначити низку вад, яю можуть негативно впливати на розвиток психiки дитини, зокрема:

• неправильне формування iнстинкту самозбереження, неусвiдомлене пiдштовхування дитини до сущиду - героï можуть по кшька разiв вмирати i воскресати; надмiр агреси та насильства на екраш. Головний герой е агресивним i може завдавати шкоди оточуючим, у результата дошк1льник може наслiдувати дп героя;

• надiлення жiнки чоловiчими рисами характеру (i навпаки), що може позначитися на поведшщ, одязi i ролi персонажа;

• повна безкаршсть: поганий вчинок персонажа не караеться, а iнодi навiть вгаеться - у дитини може сформуватися стереотип уседозволеностi;

• немае чико! межi мiж добром i злом - навиь позитивний персонаж може теж вчиняти погано заради поставленоï мети [1; 4].

Грунтовний аналiз теоретичних i практичних доробок науковщв i практик1в дае пiдстави стверджувати, що в сучасних дошк1льних навчальних закладах немае медiадидактичного забезпечення освинього процесу. Тому ми пропонуемо авторську технолопю використання вiдеосюжетiв iз мультфiльмiв як засiб навчання мови i розвитку зв'язного мовлення старших дошшльнишв. Коротко викладемо концептуальнi пiдходи до реалiзацiï технологiï та певнi рекомендацп щодо ïï впровадження.

Найбiльш сприятлива технологiя роботи з мультфiльмами передбачае: навчання оргашзовано i усвiдомлено сприймати iнформацiю; розвиток умiння спостерiгати, класифшувати, вибирати; навчання аналiза i резюмування отриманоï' iнформацiï; сприйняття i висловлення усних фраз тощо. Це зумовлено, по-перше, тим, що екраннi засоби для сучасноï дитини е звичайними i улюбленими, зустрiч iз ними приносить ш радiсть. По-друге, використання вiдео в навчаннi мови та розвитку мовлення допомагае дорослому розкривати своï' творчi здiбностi. По-трете, використання екранних засобiв допомагае дорослому розширити варiативнiсть ситуацiй у межах вiдпрацьованоï лексико-граматичноï теми (якщо йдеться про оргашзований процес навчання), привносячи щоразу щось нове, що викликае штерес у дитини i дае iмпульс для вербального висловлювання i, отже, дае змогу бшьш повно виявляти комунiкативну спрямованiсть процесу навчання мови i розвитку мови. На нашу думку, слад керуватися принципом наочносп, автором якого е Я. А. Коменський, творець «золотого правила дидактики»: «усе, що можна, представляти для сприйняття почуттями, а саме: видиме - для сприйняття зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, тдлягае смаку -

МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА

_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_

смаком, доступне дотику - шляхом дотику. Якщо яш-небудь предмети в1дразу можна сприйняти кшькома почуттями, нехай вони вщразу схоплюються декшькома почуттями» [3]. Окр1м Я. А. Коменського, питаниями наочносп щкавилися i так1 в1дом1 педагоги, як I. Г. Песталоцщ, Ж.-Ж. Руссо, К. Д. Ушинський, Л. С. Виготський, та iн. Кожен автор пропонуе свое бачення наочносп, ïï характеристики та використання в навчант. Проте у навчаннi мови е сво1 особливосп, тому все рiзноманiття наочносп можна класифiкувати таким чином:

Мовна i немовна наочтстъ: а) мовна наочшсть (словесно-мовна) охоплюе комушкативно-мовленневу наочнiсть, демонстрацiю мовних явищ в iзольованому виглядi (фонем, морфем, слш, речень тощо) i лшГвютичну схематичну наочнiсть. Комушкативно-мовленневою наочшстю е демонстрацiя комунiкативно-смисловоï функцiï' мовного явища в мовленнi. Прикладом лiнГвiстичноï схеми е таблицi, рисунки тощо; б) немовна наочшсть (предметно-образотворча), до я^' належать усi способи пред'явлення екстралiнГвiстичних чинник1в навколишньо'' дiйсностi.

Зм^това i смислова наочтстъ: а) змютова наочшсть спрямовуе увагу дитини на утримання того чи iншого вiдрiзка дiйсностi; б) смислова наочнiсть формуе ставлення дитини до того, що зображено на картинщ.

Залежно eid характеру сприйняття навколишнъого ceimy розрiзняють таи види наочносп: а) слухову - сприймаеться за допомогою слухових аналiзаторiв (промовляння дорослим слова або фрази); б) зорову - сприймаеться через зоровi аналiзатори (таблицi, демонстрацшш картки, репродукдiï картин, роздатковий матерiал, слайди, реальнi предмети тощо); в) рухово-моторну (м'язово-рухова) наочшсть здшснюеться у виглядi рухових формул (мiмiка, жести, рухи); г) смакову - сприймаеться через смаковi рецептори; д) дотикалъну -здшснюеться у виглядi торкань, дотишв; е) зорово-слухову - сприймаеться через зоровi i слуховi рецептори ^афшьми зi звуковим супроводом, ввдеофшьми).

За презентацiею матерiалу розрiзняють наочтстъ статичну i динамiчнy.

Зовнiшня наочнicmъ зумовлена сприйняттям навколишнього свiту i пов'язана з безпосередшм сприйняттям мовлення на слух або у виглядi ïï графiчного образу, а внymрiшня Грунтуеться на сприйияттi слухових, зорових та шших образiв, що збертаються в пам'яп [2].

Утворенню правильних уявлень про дослiджуванi явища мовлення та розвитку ввдповвдних навичок i вмшь сприяе використання на заняттях iз дiтьми всiх видiв наочносп. Вибiр того чи iншого виду наочносп залежить вiд мети, яку ставить дорослий тд час презентацп нового лексичного матерiалу, i функцп, яку цей вид наочносп буде виконувати. Отже, навчання мови та розвиток мовлення неможливi без опори на принцип наочносп. Наочшсть е засобом навчання, що забезпечуе оптимальне засвоення навчального матерiалу, виявляеться ефективним прийомом розвитку пам'ятi, утворюе основу розвитку творчоï уяви та мислення i е джерелом набуття знань. Мовна наочшсть охоплюе мовленневу дiяльнiсть дорослого i дитини, може застосовуватися на кожному занятп без винятку, незалежно вiд його етапу, цшей i завдань. Вона реалiзуе комушкативну спрямованiсть заняття, вiд ступеню ïï використання залежить показник щшьносп спшкування на занятп.

На нашу думку, вдалим прийомом навчання мови i розвитку мовлення е використання на занятп з дитиною «наскргзного» персонажа. Мовленневi ситуацп можуть бути рiзними. Для шдвищення мотиваци до виконання завдань за казковим сюжетом нами було використано наскрiзних персонажiв, ям достатньо вiдомi дiтям завдяки дитячим ^ровим журналам «Шзнайко» та «Вулик»: Борсучок Пiзнайко та всi його друзi - Бiлочка Проня, Хом'ячок Ласунчик, Стара Ворона, Бджiлка Жужка, Крокодил Крок1, Жабка Жанка та ш. Так, Бiлочка Проня сильно замерзла, i ïï зуби стукають ввд холоду, а дорослий при цьому в подивi i не розумiе, що вона говорить. Або Хом'ячок Ласунчик забув слова, як були засвоеш на попередньому занятп, i пропонуе дитиш пригадати ix, називаючи ix трохи неправильно або невиразно (наголос, невимовляння першого звуку); Жабка Жанка застудилася i називае слова з хрипотою («промовляння в шс»); Бджiлка Жужка так перелякана, що називае слова, зашаючись, тощо. Дорослий мае продумувати подiбнi ситуацп заздалегвдь, щоб перетворити спiлкувания в комушкативну ситуацш.

У результатi ввдбуваеться не тiльки запам'ятовування нових ^в, а i дiалог мiж дитиною та персонажем, який викликае в ^f цiкавiсть у спiлкуваннi з цим героем. Найбшьш цiкавою

МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА

_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_

формою залучення дтай до дiалогу та монологу е беседа за змютом мультфiльму. Пам'ятаючи, що будь-який мультфiльм - це продукт медiа, наголосимо: демонстрацiя мультиплшацшного фiльму в повному обсязi е громiздким i неефективним шляхом розвитку в дошшльнишв зв'язного мовлення. Показ усього мультфшьму веде до того, що не фшьм пристосовуеться до заняття з дiтьми, а заняття «пiдганяеться» до роботи над фшьмом. Методика використання вiдеосюжетiв iз мультфiльмiв передбачае три етапи роботи: а) пропедевтичний (уведення в сюжетну лшгю); б) переглядовий; в) рефлексивний (оцшний). Цi етапи пiдкрiплюються спецiальними завданнями, виконання яких вимагае вiд дошшльнишв концентрацп уваги.

1снуе низка медiадидактичних положень, як1 е тдгрунтям для створення навчальних вiдеофрагментiв для датей. Наприклад, вiдеофрагмент iз мультфiльму мае певну виховну й естетичну щншстъ. В основi вiдеофрагмента, призначеного для розвитку навичок зв'язного мовлення, мае бути комушкативна ситуацiя. Використовуеться ввдеофрагмент уже знайомого дитинi мультфiльму (переглядаеться тд час вiльноï дiяльностi). Його сюжет мае ввдповщати вiковим особливостям дитини. У роботi iз сюжетним матерiалом дорослий мае пам'ятати про психолопчний принцип настанов. Саме настанова допоможе перетворити вщчуття на цшеспрямоване спостереження, сприйняття, процес добору, сортування та оцiнки факпв.

Тому перед початком демонстрацп мультфiльму вихователь мае ясно i точно сформулювати мету перегляду. Як правило, це одне завдання. Сприйняття ввдеосюжету -складний, важкий процес, що вимагае одночасного напруження i слухового, i зорового аналiзаторiв. Якщо цi аналiзатори працюють одночасно над одним завданням, ефект забезпечено, а якщо для одночасного виршення отримано рiзнi завдання, то вони вимагають посиленоï роботи рiзних аналiзаторiв, внаслiдок чого виникае реальна небезпека взаемного гальмування певних видш аналiзаторiв. Можна застосувати методичний прийом пор1вняння двох-трьох екранiзацiй одного i того ж лиературного твору. У такш роботi доцiльно використовувати мультфшьми, знятi в рiзнi перiоди. Наприклад, мультфшьм «Муха-Цокотуха» (Союзмультфiльм 1960 р. i Союзмультфшьм 1976 р.). Щкавим е звуковий дiафiльм за казкою К. I. Чуковського в авторському виконанш (http://www.youtube.com/watch?v=FDliNgX7-Vc&feature=related).

Пропонуемо умовно подшяти перегляд мультфiльму з дтми старшого дошкольного вiку на юлька етапiв. На першому етапi - перегляд мультфшьму (до 15 хвилин), на другому доцшьно провести короткий словесний опис змюту (бесiда) - близько 5 хвилин. Полм використовуеться дешлька видiв спiлкування за сюжетом: закршлення та активiзацiя словника, складання синонiмiчного ряду, складання речень за запропонованими словами тощо - до 5 хвилин. На наступному занятт (можливо, пiсля обiду або наступного дня) - робота з мшросюжетами мультфшьму з використанням стоп-кадру або ввдеоряду (вiдповiдi на запитання, озвучування мiкросюжетiв, коментування, вибiрковий опис дш i ситуацiй, використання слiв у переносному значенш, пригадування пiсеньок, загадок, визначення особислсно значущих i смшних ситуацiй тощо). На заключному етат - активiзацiя мовлення на фош максимальноï включеностi дитини в сюжет (запитання пропонуе дитина для дорослого, розвиток сюжету за принципом «а що було б, якби...» тощо). У структурi ввдеозаняття визначаемо чотири етапи: 1) комуткативний - етап ознайомлення з новими словами;

2) тзнавалъний - сприйняття мультфшьму - розвиток умшь сприйняття шформаци;

3) перетворювалъний - розумшня основного змюту; 4) рефлексивний (оцiнний) - розвиток мовних i мовленневих навичок i умшь усного мовлення.

Пропонуемо варiант використання мультфшьму «як Петрик П'яточшн слонишв рахував» («Киïвнаукфiльм»), час перегляду 09.39.

Запитання nid час бе^ди з дтъми за 3MicmoM мулътфшъму: Яким за характером був Петрик? Що зробив Петрик на вулищ тсля того, як поливальна машина помила вулицю? Чи варто чинити так, як Петрик? Яким був у груш Петрик? Про що попросила вихователька Петрика в тиху годину? Яш пальми росли увi сш Петрика? Що на них росло? Кого нагадував слоник Петриковi? Як Петрик порахував слоненят? Чи можна бути пустуном? Чому можна, а чому - нi? Обгрунтуйте свою вiдповiдь.

У розробленiй нами технологи запропоновано мультфiльми (усього 28) iз зазначенням часу перегляду. До кожного тематичного заняття з розвитку мовлення коротко подано сюжет

МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА

_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_

мультфiльму, запропоновано Bapianra для замiни або додаткового перегляду шших фiльмiв за лексичною темою, яка вивчаеться. Зауважимо, що це тшьки напрям розмови з дитиною. Дорослий сам вирiшуе, як йому зручнiше - використати пiдготовленi автором ввдеосюжети чи запропонувати сво!, розширити коло обговорюваних проблем чи звузити. Усе залежить ввд iндивiдуальних можливостей та вiкових особливостей вашо! дитини.

Подальшу розробку проблеми вбачаемо у створенн технологи використання мультфiльмiв як засобу навчання мови i розвитку зв'язного мовлення для росшськомовних датей.

Л1ТЕРАТУРА

1. Араптанова О. А. Анализ современного детского мультфильма как аудиовизуального медиатекста с воспитательным потенциалом (на примере российского мультфильма «Маша и медведь») / О. А. Араптанова // Медиаобразование. - 2012. - № 3. - С. 8-26.

2. Гальскова Н. Д. Теория обучения иностранным языкам: Лингводидактика и методика : учеб. пособ. для студ. лингв. ун-тов и фак-ов ин. яз. высш. пед. учеб. заведений / Н. Д. Гальскова, Н. И. Гез. - М. : Изд. центр «Академия», 2004. - 336 с.

3. Коменский Я. А. Педагогическое наследие / Я. А. Коменский, Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо, И. Г. Песталоцци ; сост. В. М. Кларин, А. Н. Джуринский. - М. : Педагогика, 1989 - 416 с.

4. Сперанская Г. Л. Развитие речи дошкольников с использованием сюжетной видеозаписи : метод. пособие / Г. Л. Сперанская, И. А. Ледник. - СПб. : Речь, 2007. - 208 с.

УДК 004:37-056.45

Н. В. ЛУК'ЯНЧУК, Н. А. КЛИМОВА

В1РТУАЛЬНА КОМУН1КАЦ1Я У ФОРМУВАНН1 КОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 ОБДАРОВАНИХ СТАРШОКЛАСНИК1В

Означено поняття комуткативноi KOMnemeHmHocmi обдарованих старшокласнитв, eipmyanbHoi комуткацп. Узагальнено можливостi та перспективи використання вiртуaльного середовища для формування i розвитку комунiкaтивноi компетентностi обдарованих учтв стaршоi школи. Схематично показано особливостi вiртуaльноi комуткацп та взаемозв 'язки в Iнтернет-середовищi.

Ключовi слова: комуткативна компетенттсть особистостi, вiртуaльнa комутка^я, ттерактивтсть, вiртуaльний простiр.

Н. В. ЛУКЬЯНЧУК, Н. А. КЛИМОВА

ВИРТУАЛЬНАЯ КОММУНИКАЦИЯ В ФОРМИРОВАНИИ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ОДАРЕННЫХ СТАРШЕКЛАССНИКОВ

Определены понятия коммуникативной компетентности одаренных старшеклассников, виртуальной коммуникации. Обобщены возможности и перспективы использования виртуальной среды для формирования и развития коммуникативной компетентности одаренных учащихся старших классов. Схематически показаны особенности виртуальной коммуникации и взаимосвязи в Интернет-среде.

Ключевые слова: коммуникативная компетентность личности, виртуальная коммуникация, интерактивность, виртуальное пространство.

N.V. LUKYANCHUK., N. A. KLIMOVA

VIRTUAL COMMUNICATION AND DEVELOPMENT OF COMMUNICATIVE COMPETENCE OF HIGHLY GIFTED HIGH-SCHOOL STUDENTS

In the article the concepts of communicative competence of gifted high school students and the virtual communication are defined. The paper summarizes the possibilities and prospects for the usage of virtual environments for the formation and development of the communicative competence of the gifted high school students. The features of virtual communication are schematically shown with their connection to Internet environment.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.