CC BY
160
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
вшу i передбачае певний piBeHb пiдготовленостi датей.
Мета: розвиток сприймання медiатекстy, фантазп та творчо! уяви. Для проведения гри необхiдно заздалегiдь створити Power Point-презентащю з фрагменив мyльтфiльмy або використовувати дiафiльм. Пiсля того як д^и отримали ролi (хто кого буде озвучувати), вони починають працювати над озвучуванням казки. На початковому етат для гри рекомендуеться використовувати казку «Колобок», яка викликае позитивнi емоцп.
Отже, не слiд сприймати медiаосвiтy як щось неймовiрне, котра ввдбуваеться за межами реального життя. Навпаки, медiаосвiта нерозривно пов'язана з повсякденною дiяльнiстю i темами, актуальними як для дорослого, так i для дитини.
Сучасна соцiальна шформащя, що пропонуеться дитячiй аудиторп, дуже суперечлива стосовно поглядiв i комплексного тдходу до питань виховання. Подiбна сyперечнiсть стае джерелом зростання сощально! проблематики та напрyженостi сучасного св^, вимагае зосередження уваги з боку тих, хто працюе з сощальною iнформацiею виховного характеру. Пакувальна, книжкова, iгрова, вiдео- та Iнтернет-продyкцiя для дией - досить впливовi агенти соцiалiзацil. Медiаiнформацiя опосередковано впливае на всебiчний розвиток зростаючо! особистостi, на формування у не! життево! компетентности мислення та соцiальних стереотитв поведшки. Важливо розyмiти, що товарна упаковка, книги, фшьми, iгри, 1нтернет та мультиплшащя - це не лише «корисна» iнформацiя для того, щоб «згаяти» час, а й найбшьш достyпнi iнстрyменти входження дитини у великий сощальний свiт, найбiльш ефективний фактор профiлактики всього комплексу юнуючих соцiальних проблем.
Саме тому медiатехнологil i засоби масово! шформацп не повинш пiдмiнювати та витiсияти гру, творчу, трудову дiяльнiсть, фiзичнy актившсть, спiлкyвания, соцiальнy взаемодiю, як1 вкрай важливi для розвитку розумово ввдсталих дiтей дошкольного вiкy. Слiд вдало поеднувати, iнтегрyвати й використовувати медшш засоби лише для пiдтримки корекцшного навчання, розширюючи доступ дiтей до нового змюту.
Отже, завдяки рiзним адаптивним i допомiжним технологiям мадiаосвiтня гра може бути iнстрyментом для розширення сенсорного досвiдy розумово ввдстало! дитини, забезпечення пiдтримки когнiтивних процеав, комушкативно! дiяльностi, полiпшення пам'ят1, сприймання, стимулювання самостiйностi та мiнiмiзацi! вдаолшаючих факторiв.
Подальшi дослiджения особливостей використання iнтерактивних засобiв масово! шформацп диьми сприятимуть пiдтримцi науково обгрунтовано! практики щодо ефективного i належного використання технологш та iнтерактивних медiа як шструменту для навчання та розвитку розумово ввдсталих дiтей дошкольного в^.
Л1ТЕРАТУРА
1. Muffe och den forsvunna nyckeln [Text]. - Helsingfors, 2006. - 95 p.
2. Niinisto N. Mediemysigt! Mediefostrarens handbook med alla kryddor [Text] / N. Niinisto, F. Ruhala. -BTJ Kirjastopalvelu Oy, Helsingfors, 2006. - 112 p.
3. Онкович Г. В. Медiаосвiтнi технологи i компетентшсний пiдхiд / Г. В. Онкович // Реалiзацiя европейського досввду компетентнiсного пiдходy у вищш колi Укра!ни: матерiали методологiчного семшару. - К. : Педагогiчна думка, 2009. - С. 206 - 217.
4. Печинкина О. В. Медиаобразование дошкольников: несколько советов родителям / О. В. Печинкина // Детский сад от А до Я. - 2010. - № 2. - С. 126-132.
5. Packalen L. Comics with an attitude... / L. Packalen. - Frank Odoi Hakapaino Oy, Helsinki, 1999. - 96 p.
6. Recommendations Addressed to UNESCO [Text] // Educating for the Media and the Digital Age. -Vienna: UNESCO, 1999. - P. 273-274.
7. Челышева И. В. Медиаобразование для родителей: освоение семейной медиаграмотности / И. В. Челышева. - Таганрог : Изд-во ТТИ ЮФУ, 2008. - 184 с.
УДК 070:37
О. В. ГЛАЗИР1НА МЕД1АПЕДАГОГ1КА ЯК СКЛАДОВА ПЕДАГОГ1ЧНИХ ЗНАНЬ
Започатковано nedaaoaiHHm nidxid до медiаявищ у сучастй oceimi. Проведено наукову iденmифiкацiю медiапедагoгiки, визначено ii об'ект, предмет, цт, завдання i результат. На ocнoвi
Науков1 записки. Серiя: Педагогша. - 2013. - № 3. 77
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА _ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
базових nedaaoaiHHUx понять розглянуто категори «медiанавчання» та «медiавиховання». Вказано перспективу створення системи педагогiчниx знань стосовно медiапедагогiки.
Ключовi слова: медiапедагогiка, медiаосвiта, медiанавчання, медiавиxовання, медiакультура.
Е. В. ГЛАЗЫРИНА
МЕДИАПЕДАГОГИКА КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ
ЗНАНИЙ
Реализован педагогический поход к медиаявлениям в современном образовании. Проведена научная идентификация медиапедагогики, определены ее объект, предмет, цель, задачи, содержание и результат. На основе базовых педагогических понятий рассмотрены категории «медиаобучения» и «меддиавоспитания». Указана «перспектива» создания системы педагогических знаний по медиапедагогике.
Ключевые слова: медиапедагогика, медиаобразование, медиавоспитание, медиакультура.
O. V. HLAZYRINA MEDIA PEDAGOGY AS THE PART OF PEDAGOGICAL KNOWLEDGE
The pedagogical approach to media phenomena in contemporary education is presented. The scientific identification of media pedagogy is offered. Its object, subject, goal, tasks, content and results are defined. The categories of media education are analyzed on the basis of key pedagogical concepts.The problem lies in the urgent need to develop methodological foundations of the new branch of knowledge — media pedagogy. The author highlights the perspective of formation of the pedagogical knowledge system in the field of media pedagogy.
Keywords: media pedagogy, media education, media culture.
Розвиток краши та ii входження у всесвинш шформацшний проспр спонукае до впровадження нових напрямкш освии, серед яких медiаосвiта посвдае не останне мюце. Шдвищена увага до не! методиспв i практиков пов'язана з появою та доступшстю необхвдних засобiв i ресурив (комп'ютерна техшка, 1нтернет та ш.). На жаль, це ввдбулося значно тзшше, шж у розвинених крашах св^. Тому бшьшсть публшацш сьогодш спрямована на вивчення зарубiжного досв^ [10; 13; 14; 19] та практичне застосування медiаосвiти у школi [7; 9]. Науковi дослщження зазвичай розкривають певш аспекти проблеми [1; 15; 16] або ж стосуються соцюлоги, психологи, культурологи [2; 5; 8; 11; 20]. Тому е сенс звернути увагу на те, що освга - це одна з основних категорш педагопки, а медiаосвiта е ii складовою. Цього не заперечуе бiльшiсть авторiв, вони навiть користуються термiном «медiапедагогiка», що становить нову галузь педагогiчних знань. Системних до^джень педагогiчноi вдентифшаци медiапедагогiки та медiаосвiти ми не знайшли, тому це е i предметом нашого до^дження, i метою статл.
На те, що медiаосвiта стосуеться педагогiчноi галуз^ вказуе навiть перше визначення явища, запропоноване Радою ЮНЕСКО в 1973 р., де медiаосвiту визначено як «навчання теорii та практичних умшь для оволодшня сучасними засобами масовоi комунiкацii, що розглядаються як частина специфiчноi та автономноi' галузi знань у педагопчнш теорii та практищ» [10].
Щоб провести наукову вдентифшащю медiапедагогiки та медiаосвiти, нам належить ввдпраиювати ii методологiчнi засади, тобто визначити об'ект, предмет, мету, завдання та змют медiапедагогiки. Далi, спираючись на визначення педагогiчних категорiй, треба ввднайти !х специфiку стосовно медiапростору, дати визначення основних категорiй медiапедагогiки.
Об'ектом медiапедагогiки е медiаосвiта. За аналопею з педагогiкою, де освга визначаеться як процес i результат навчання та виховання [3, с. 10], медiаосвiта — це процес i результат медiанавчання та медiавиxовання. Для визначення предмета (що е частиною об'екта, обраною для бшьш докладного до^дження) потрiбно видшити ютотне, специфiчне вiдношення [6], реалiзацiю якого забезпечуе медiапедагогiка. Для цього знову скористаемося традуктивним методом. Предметом дидактики як складовоi педагогiки е взаемодiя викладання та учiння, предметом соцiальноi педагогiки як ii рiзновиду - взаемодiя особи iз соцiумом. За
78
Науковi записки. Серiя: Педагопка. - 2013. - № 3
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
аналогieю, предметом медiaпедaгогiки e взacмодiя людини з медiaпростором. Визначений таким чином пpедмет медiапедагогiки диктye мету та завдання останньо1' - налагодження стосунюв особи з медiaпростором, за нормального ïx плину - оргамзацт, при певнж деформaцiяx - нормaлiзaцiю остaннix. Результат освинього ^оцесу, що лежить в основi медiапедагогiки, становить медiaкультуру особи та суспшьства, тобто культуру цтностей (аксюлопчну) та культуру дiяльностi.
На основi визначення медiаосвiти доцiльно pозглянyти ïï складовi: медiанавчания та медiавиxования.
Mедiaнaвчaння - це процес взасмодИ' особи з медiaпростором з метою передання та засвосння iснуючого i створення нового досвiду медiaспiлкувaння (взасмодн). Основними компонентами такого досв^ e знання, способи дiяльностi (умшня та навички), досввд твоpчоï дiяльностi та досввд емоцiйно-цiннiсниx вiдношень (мотиви, потpеби, iнтеpеси, ставлення тощо) [б]. 1х поeднання в eдине цiле вiдбyваeться шляхом включення попеpеднix до складу наступних. Два пеpшi компоненти (знання та способи дiяльностi) в теоpiï i ^акти^ медiаосвiти фiгypyють як медiaгрaмотнiсть, тpетiй - як медiaтворчiсть, четвеpтий, що поeднye в собi попеpеднi, - як медiaкультурa. Пеpелiченi складовi започатковують рiвнi поступового pозвиткy зазначеного явища. Ввдповщно до цього можна сказати, що на сучасному етат ми умовно пеpебyваeмо на piвнi фоpмyвания медiагpамотностi, де основний наголос ставиться на фоpмyваннi yмiнь i навичок. Вiдповiдно до класифiкацiï останшх (загальнонавчальнi, пiзнавальнi, комyнiкативнi, специфiчнi) кожш з них, наповнюючись медiазмiстом, фоpмyють i доповнюють особистiснi меxанiзми - учшня, пiзнания, спiлкyвания i твоpчостi.
Mедiaвиxовaння спиpаeться на загальну теоpiю вихования, де головним виховним ввдношениям вважаeться вiдношення цттсне, що становить вiдиошення людини до свiтy та до себе в цьому свт. Воно pозгоpтаeться всеpединi навчания, ^о що свiдчить четвеpтий компонент його змюту (досвiд емоцiйно-цiннiсниx вiдношень), pеалiзyeться в yсix видах дiяльностi як щншсне ставления до ïï ^оцесу, pезyльтатy та учасник1в, всеpединi особи як eднiсть ïï свiдомостi та поведшки, вчинк1в та ïx мотивiв тощо [З, с. 161]. Якщо пеpелiчене спiввiднести з медiасвiтом, то йтиметься вже ^о медiавиxования. Свого pозвиткy в медiапpостоpi набувають також тдходи до вихования як до фоpмyвання особистостi (сyкyпностi вiдношень до ...), соцiалiзацiï особи (як ïï самоpеалiзацiï' в основних сфеpаx життeдiяльностi) та як власноï потpеби людини, у pазi незадоволения якоï виникаe нестача, що потpебye поповнения, а не боpотьби. Останнe показye шлях медаавиховання (поповнения нестачi) i започатковye його змiст. Зважаючи на те, що кyльтypа на особистiсномy piвнi становить собою пpоцес (дiяльнiсть) i pезyльтат (цiнностi) задоволения потpеби людини, e сенс звеpнyтися до полiкyльтypноï моделi випускиика школи [ З, с. l7l], pозшиpивши ïï до загальнолюдського pозyмiния. Стpижневими yтвоpениями ^eï моделi e потpеби:
• в соцiумi та стлкувант, що ^изводить до фоpмyвання комуткативног кyльтypи (близький соцiyм, безпосеpеднe спiлкyвания), нащональноï, громадянськоХ, правовой iдейно-полтичноХ (сеpеднiй сощум), екологiчноï кyльтypи (дальнiй сощум);
• в тзнант свту та себе в œrni, ^оцес i pезyльтат задоволения якоï фоpмye Штелектуальну кyльтypy та кyльтypy особистiсного самовизначення;
• у здоровому способi життя, що веде до фоpмyвання фiзичноï та вaлеологiчноï кyльтypи;
• потpеба в xудожньо-естетичному сприйняттi себе, тшж та довюлля, внаслвдок задоволения я^' фоpмyeться художньо-естетична кyльтypа;
• у творчш сaмореaлiзaцiï, що веде до кyльтypи творчого самовираження особистосп (креативно'0;
• в тформаци, що поeдиye ва попеpеднi й спонyкаe до фоpмyвання тформацшно1 кyльтypи, тощо.
Отже, основш напpями виxовноï pоботи - e: комуткативне вжовання (фоpмyвання комyнiкативноï кyльтypи), нащональне, громадянське, правове, iдейно-полiтичне, екологiчне, ттелектуальне, вaлеологiчне, xудожньо-естетичне, креативне, тформацшне тощо. Як бачимо, до цього пеpелiкy ввшшли як тpадицiйнi види вихования (нащональне, гpомадянське, еколопчне й iн.), так i ri, що в на^ямах виxовноï pоботи pанiше не були означенi
Науков1 записки. Сеpiя: Педагогiка. - 20 1З. - № З.
79
МЕД1АОСВ1ТА ЯК НАПРЯМ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ В ДОШК1ЛЬНИХ ТА
_ЗАГАЛЬНООСВ1ТН1Х НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ_
(комунiкативне, креативне, шформацшне тощо), але затребуваш в сьогоденш. Вони стосуються технологiчноï частини виховання й вiдповiдають за формування особиспсних MexaHi3MiB, завдяки яким людина зможе pеалiзyвати себе в життi.
У свiтлi проблеми медiавиховання особливого значения набувае потреба в iнфоpмацiï та шформацшна медiакyльтypа. По-перше, ця потреба pеалiзyеться в пpоцесi i внаслвдок задоволення попеpеднiх потреб [1-5]. По-друге, вона не заперечуе i не пiдмiнюе ïx собою, а дае новi можливостi для розвитку за рахунок нового змюту. По-трете, вона не лише поеднуе, а й штегруе всi культурш складовi в нову яшсну цiлiснiсть - висококультурну особу сyчасноï людини.
Таким чином, ми знову, як i в медiанавчаннi, пшйшли до медаакультури, що свiдчить про сyтнiснy цiлiснiсть медiаосвiти.
Здiйснивши педагогiчнy pозвiдкy у сферу медiаосвiти, ми дшшли висновку, що порушена проблема потребуе подальшого опрацювання та створення системи педагогiчниx знань у медiанапpямкy. У подальшiй робот вважаемо доцiльним поглибити методологiчнi основи медiапедагогiки, розглянути суперечност медiаосвiти, ïï форми i методи тощо.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антропова А. И. Педагогические технологии в медиаобразовании при обучении английскому языку / А. И. Антропова // Иностранные языки в школе. - 2006. - № 7. - С. 62-65.
2. Возчиков В. А. Медиаобразование в интенциях обучения и медиакультуры / В. А. Возчиков // Наука и школа. - 2007. - № 1. - С. 3-6.
3. Глазирша В. М. Педагопка сучасно1 школи: навч. поибник / В. М. Глазирша. - Донецьк : Норд-Прес, 2006. - 220 с.
4. Дидактика средней школы ; под. ред. М. Н. Скаткина. - М., 1982. - 319 с.
5. Кирилова Н. Б. Медиаобразование в эпоху социальной модернизации / Н. Б. Кирилова // Педагогика. - 2005. - № 5. - С. 13-21.
6. Краевский В. В. Методология и методы педагогических исследований / В. В. Краевский // Педагогика; под ред. П. И. Пидкасистого. - М., 1998. - С. 32-62.
7. Жипр Е. Л. Використання елеменлв медiаосвiти на уроках х1мп (тестування у форматах А, N, X) / Е. Л. Жипр // Хiмiя. - 2007. - № 22. - С. 22-35.
8. Медiакyльтypа особистостг сощально-психолопчний навчально-методичний поЫбник / О. Т. Баришполець О. С. Голубева, Н. В. Климчук та ш; за ред. Л. А. Найдьоново1, О. Т. Баришпольця. - К. : Мшешум, 2009. - 440 с.
9. Медиаобразование в школе: как же выжить в мире СМИ // Народное образование. - 2007. - № 2. -С. 235-241.
10. Медиаобразование. Визуальный словарь [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.ped.vslovar.ru/1059.html
11. Невмержицька О. Медшна педагопка за кордоном / О. Невмержицька // Рвдна школа. - 2004. -№ 1. - С. 70-72.
12. Новикова А. А. Глобализация и медиаобразование / А. А. Новикова // ALMA MATER: Вестник высшей школы.- 2009. - № 11. - С. 52-55.
13. Оникович Г. Медiа-педагогiка i медiа-освiта: поширення у свт / Г. Онкович // Дивослово. - 2007. - № 6. - С. 2-4.
14. Робак В. До питання про розвиток медiапедагогiки у Шмеччиш / В. Робак // Другий украшський педагопчний конгрес: зб. матеpiалiв конгресу. - Л., 2006. - С. 275-286.
15. Смоляна Я. В. Негативний вплив засобiв масово1 комушкаци на особисткть i медiапедагогiка як заЫб його мiнiмiзацiï / Я. В. Смоляна // Сощальна педагопка: теорш та практика. - 2004. - № 1. -С. 49-57.
16. Соснюк О. П. Психолопчний трешнг як заиб профшактики використання маншуляцшних техшк в мас-медiа / О. П. Соснюк // Обдарована дитина. - 2009. - № 3. - С. 39-43.
17. Слюсаревський М. Медiа-освiта: украшська перспектива / М. Слюсаревський, Л. Найдьонова // Рвдна школа. - 2010. - № 9. - С. 57-58.
18. Федоров А. В. Развитие медиаобразования на современном этапе / А. В. Федоров // Инновации в образовании. - 2008. - № 3. - С. 5.
19. Федоров А. В. Зарубежные модели медиаобразования: сравнительный анализ / А. В. Федоров, А. А. Новикова // Дистанционное и виртуальное обучение. - 2009. - № 5. - С. 4-17.
20. Шумаева С. Медiаосвiта: юторичш та культуролопчш аспекти розвитку / С. Шумаева // Рщна школа. - 2003. - № 5. - С. 70-72.
80
Науков1 записки. Сеpiя: Педагопка. - 2013. - № 3
