CC BY
128
УДК 342.9:35
Г. В. Гаврюшенко,
здобувачка при кафедр1 оргатзаци судових та правоохоронних оргашв Нацюнальний утверситет «Юридична академ1я Украгни ¡мет Ярослава Мудрого», м. Харюв
МЕД1АКОМПЕТЕНТН1СТЬ ПРОКУРОРА: ПОСТАНОВКА
ПИТАННЯ
Розглянуто проблеми запровадження в органах прокуратури Украши професшних пiдходiв до ствпращ з засобами масово'1 комушкацп шляхом тдвищення медiакомпетентностi прокурорських працiвникiв. Визначено правову природу, основш складники цього феномену та розкрито методику формування т. з. «карти ЗМ1». Акцентовано увагу на необхщносп здiйснення монiторингу ЗМ1 та розробщ медiастратеrii в органах прокуратури.
Ключовг слова: прокуратура, засоби масово'х шформаци, медiакомпетентнiсть, монiторинг ЗМ1.
Засоби масово'].' шформаци (далi - ЗМ1) у сучасному свiтi за силою 1х ди на повсякденну людську життeдiяльнiсть е одним з найбшьш впливових соцiальних iнститутiв: як домшуюче джерело iнформування про поди оточуючого середовища, вони все впевненiше беруть на себе роль агентсв соцiалiзацii [1, с. 288], що не тшьки формують громадську думку, а й забезпечують 11 функцiонування. Пщтверджуеться вислiв «батька» кiбернетики Норберта Вшера, що дiйсно жити - це означае жити, волод^чи правильною шформащею [2, с. 8].
Безперечно, реалiзацiя програм боротьби зi злочиннiстю та правопорушеннями, ефективнiсть дiяльностi правоохоронних оргашв чималою мiрою залежить вiд того, як засоби масово! шформаци впливатимуть на формування правово! позици громадян, настанов та стереотипiв масово'].' свщомосп, на ставлення рiзноманiтних соцiальних груп до правоохоронних органiв та 1х дiяльностi. Адже, як стверджують С. Кв^, А. М. Омаров, В. I. Гостенша та О. Г. Кисельов, А. Ю. Дорський, Н. Б. Кирилова, Е. В. Кондрат'ев та Р. М. Абрамов, В. Г. Корольков, М. М. Назаров, П. Вштер-Шпурк, К. Е. Шеннон, У. Р. Ешб^ О. О. Хмельницькш та iншi дослщники теори масових комушкацш, мас-медiа здатнi здшснювати негативний вплив на суспiльство шляхом формування певних стереотитв сприйняття, уявлень про домiнуючi соцiальнi цiнностi, бажаних чи небажаних формах поведшки тощо.
Зазначене актуалiзуе пошук органами прокуратури найбшьш оптимальних форм спiвпрацi зi ЗМ1, пiдвищення якостi матерiалiв, як висвiтлюють прокурорську та iншу правоохоронну дiяльнiсть, своечасне вiдстеження критично! шформаци про роботу оргашв прокуратури, повщомлень про порушення закону, що потребують прокурорського втручання, тощо. Органи прокуратури також не можуть залишатися осторонь факпв порушення законодавства у дiяльностi ЗМ1, наприклад, розповсюдження пiдбурювальних чи провокацшних, а iнколи й «шструктивних» iнформацiйних повiдомлень, якi наповненi зайвою «технологiчною деталiзацiею» способiв вчинення кримшальних правопорушень i стають своерiдними поабниками злочинно'].' дiяльностi. Для того, щоб прокурорськi працiвники мали змогу «на рiвних» розмовляти iз представниками коммушкацшних технологiй, особливого значення набувае опанування ними грунтовними знаннями у цш сферi, тобто медiакомпетентнiстю, пiд якою ми розумiемо здатнiсть прокурорських пращвниюв не тiльки отримувати знання у сферi масових комунiкацiй, а й вм^и застосовувати 1х на практищ.
Мета статп - розкрити змютову компоненту медiакомпетентностi та накреслити шляхи 11 можливого втiлення в органах прокуратури з огляду на виклики сьогодення.
Имецький дослщник медiапсихолоrii Петер Вштерхофф-Шпурк, розглядаючи компетентнiсть та компетенцiю як синошми, вважае, що комунiкативна компетенщя складаеться з компетенцп у використанш iнформацiйних технологiй (iнформацiйна компетенцiя) та компетенцп у поводженнi iз мас-медiа (медiакомпетенцiя). Перша мiстить у собг а) знання та здiбностi, яю потрiбнi для того, щоб експлуатувати i обслуговувати вiдповiдне обладнання; навички програмування та знання спецiальних команд; б) здатшсть i готовнiсть активно й осмислено використовувати шформацшш технологи, слiдкувати за 1х оновленням та адекватно впроваджувати 1х у свою дiяльнiсть; в) здатнiсть та готовшсть до сощально-критичноi рефлексп iнформацiйних технологш, а також 1х застосування як засобу потенщйно! взаемодп. Все це складае техшчний аспект ко^н^тивно! (шформативно!) компетенцп, яким майбутнi прокурори опановують ще пiд час навчання у вищих освiтнiх закладах.
Медiакомпетенцiя у п технiчному аспектi, так само як i в iнформацiйному, полягае у техшчнш здатностi експлуатувати та обслуговувати обладнання, а також активному чи пасивному застосуванш вщповщних медiакодiв. Складниками медiакомпетенщi е також здатшсть до вибiркового та рефлексивного сприйняття ЗМ1 (медiакомпетенцiя у Я-аспектс) та знання того, як ЗМ1 та 1х сприйняття впливае на суспшьство [3, с. 236-238]. Уважаемо, що оволодшня цим потребуе вщповщно'! цшеспрямовано! фахово!' пiдготовки шляхом медiанавчання прокурорiв у вищому навчальному закладi, а далi - у ходi пщвищення професiйноi квалiфiкацii прокурорiв.
Зараз обов'язок висв^лення дiяльностi органiв прокуратури в ЗМ1 покладаеться на вiдповiднi структуры пiдроздiли (прес-службу, прес-секретаря), якi мають виконувати iнформацiйно-аналiтичнi функцп i забезпечувати зв'язки iз засобами масовоi шформацп та громадськiстю. На iнформацiйнi служби покладаеться обов'язок збирати, опрацьовувати та оперативно надавати шформащю про дiяльнiсть оргашв прокуратури у повному обсяз^ крiм випадкiв, передбачених Законами «Про шформащю», «Про доступ до публiчноi шформацп», «Про державну таемницю» та ш. Однак спостерiгаеться низький оргашзацшно-статусний рiвень таких працiвникiв. Наприклад, в органах прокуратури РФ таю повноваження покладеш на старших помiчникiв прокурорiв областей по взаемодп iз ЗМ1, що значно пiдвищуе вимоги до цього важливого напрямку прокурорсько'1 дiяльностi, забезпечення п транспарентностi [4].
Вщповщно до ст. 6 Закону «Про порядок висв^лення дiяльностi оргашв державноi влади та органiв мюцевого самоврядування в Укршш засобами масовоi шформацп» [5; 1997. - № 49. - Ст. 299], для висв^лення дiяльностi органiв прокуратури !х iнформацiйнi служби мають право використовувати таю форми тдготовки та оприлюднення шформацп: випуск i поширення бюлетешв (спецiальних бюлетенiв), прес-релiзiв, оглядiв, шформацшних збiрникiв, експрес-шформацп тощо; проведення прес-конференцш, брифiнгiв, органiзацiя iнтерв'ю з керiвниками органiв прокуратури для працiвникiв втизняних та зарубiжних ЗМ1; пiдготовка i проведення теле- i радiопередач; забезпечення публшацш (виступiв) у ЗМ1 керiвникiв або iнших вiдповiдальних працiвникiв оргашв прокуратури; створення архiвiв шформацп про дiяльнiсть органiв прокуратури; iншi форми поширення офщшно'! шформацп, що не суперечать законодавству Украши.
Працюючи iз засобами масовоi шформацп, прокурорам, перш за все, слщ враховувати, що масову шформащю складае сощальна шформащя, зрозумiла за змiстом та доступна за формою i способами доставки. I в цьому сена журналютику можна розглядати як споаб перетворення (перекладу) правових знань на загальнозрозумшу масову шформащю. Поняття «масова» у зазначеному словосполученш вказуе на таю ознаки масовосп: спрямованiсть на масу (на все населення) за вщсутносп безпосереднього контакту, незалежно вщ розмiрiв i просторово'1 розосередженостi аудиторп; вщповщшсть потребам маси в шформацп; прагнення до консолщацп, тобто вироблення сшльно'! для
багатьох позицГ!; вщкритють для спiвпрацi з усГма охочими i здiбними до журналГстсько! творчост та ш. Слщ також ураховувати таю атрибутивнi ознаки масово! шформацп, як !! змютова aктуaльнiсть (зaгaльносуспiльне значення, вaжливiсть та штерес для широкого кола читaчiв); хронологiчнa aктуaльнiсть або оперaтивнiсть; точнють, достовiрнiсть, документaлiзм; повторювaнiсть тем i неповторнiсть мaтерiaлiв; прагматизм, iмперaтивнiсть [6, с. 111, 112].
Особливютю висвГтлення мaтерiaлiв про дiяльнiсть оргaнiв прокуратури е те, що глaснiсть у цш сферi розглядаеться як важливий зааб зaпобiгaння злочинностi, змiцнення законност та формування в суспiльствi об'ективно! думки щодо виконання органами прокуратури покладених на них завдань i функцш. Першочергове значення мае надаватися висвГтленню результaтiв дiяльностi, якi реально вплинули на змщнення зaконностi та правопорядку, на поновлення прав громадян та захист штереав держави, а також розкриттю причин та умов, що сприяли вчиненню злочинiв та порушенням закону, внесенню пропозицiй щодо шляхiв !х усунення та попередження (п. 1.1 Наказу Генерального прокурора Укра!ни № 11 гн вiд 14.06.2006 р. «Про оргaнiзaцiю роботи оргашв прокуратури Укра!ни з реалГзацГ! принципу гласносп»). В умовах сьогодення, коли вщбуваеться оптимiзaцiя дiяльностi прокуратури Укра!ни за европейськими стандартами, завданням !! прес-служби, як зазначае Генеральний прокурор Укра!ни В. П. Пшонка, мае стати, зокрема, прозоре висвГтлення тих процесiв, якi вiдбувaються в прокуратур^ доведення до вiдомa вах i кожного, що реформування прокурорського слщства не призведе до хаосу та шших негативних нaслiдкiв. «Нaшi громадяни, - наголошуе В. П. Пшонка, -мають знати, що це - об'ективна реальшсть, i ми тримаемо ситуaцiю пiд контролем» [7, с. 10]. Тож прес-служба оргашв прокуратури мае забезпечувати ЗМ1 безперебшною об'ективною iнформaцiею про розбудову прокурорсько! дiяльностi, реформування !! оргашв тощо шляхом вщнайдення для цього все нових i нових шформацшних приводiв позитивного характеру. Умовою яюсного виконання зазначених завдань е аналГтика, монiторинг висвiтлення ЗМ1 дiяльностi оргашв прокуратури. Вш полягае у постшному, своечасному та безперервному спостереженнi, контролi за дiяльнiстю ЗМ1, вiдстеженнi сукупного шформацшного поля iз наступним ввдбранням мaтерiaлiв iз завдано! тематики, збирання шформацп з метою дослiдження громадсько! думки з будь-якого питання [8, с. 492]. У журнaлiстикознaвствi i медia-критицi монiторинг е методом вивчення публшацш чи передач з метою встановлення !х ГдеологГ!, змiсту контенту (обсягу шформацп, вмщено! в повному тексп, сукупностi текстiв), присутностi в журналютищ тих чи iнших оаб тощо [6, с. 165].
Питання здшснення органами прокуратури монiторингу ЗМ1 е мaлодослiдженим, хоча у лiтерaтурi з питань мaс-медia та комушкацш можна знайти вщповщш рекомендацГ! методичного характеру, бшьшють яких цГлком прийнятш i для прокурорських прес-служб.
Тож починати медiaaнaлiтику треба зГ складання т. зв. «карти ЗМ1», змютовим наповненням яко! слугують: перелГк ЗМ1; наклад та склад аудиторГ! даного ЗМ1, вГдвГдування (1нтернет ЗМ1); графГк виходу видань, канал та час виходу ТБ/радюпрограм; внутрГшня структура кожно! одиницГ (головний редактор, редактори вщдшв, ключовГ кореспонденти). МонГторинг мае справу з уже висвГтленим матерГалом, у якому «все вже сказано»: його тшьки треба проаналГзувати з метою встановлення змюту контенту (обсягу шформаци, вмщено! в повному тексп, сукупносп текстГв), присутностГ в журналГстицГ тих чи шших осГб тощо та впливу на формування шформацшного простору задля створення позитивного Гмщжу оргашв прокуратури шляхом своечасного корегування !х медГастратегГ!.
Потреба у розробцГ тако! медГастратегГ! випливае з положень Бордосько! декларацГ! «СуддГ та прокурори у демократичному суспшьствГ» вГд 18 жовтня 2009 р., розроблено! Консультативною радою европейських суддГв та Консультативною радою европейських прокурорГв [9. - 2010. - № 3 - С. 17] щодо забезпечення ЗМ1 необхщними вщомостями для Гнформування громадськостГ про дГяльшсть судово! системи Гз дотриманням принципу
презумпцп невинуватосп обвинуваченого, права на справедливий суд та права на повагу до приватного та амейного життя уах осiб, якi беруть участь у процесс На виконання цього суддi i прокурори повиннi розробити кодекс до6росовюно'1 практики або шструкщю про взаемодiю зi ЗМ1 для кожно'1 з цих професiй. Йдеться, перш за все, про врахування громадського штересу, задоволення потреб загальнонацiональноi або регiональноi аудиторп у правовш та iншiй шформацп. При цьому можливе врахування таких шформацшних приводiв, як викриття або виявлення злочишв; викриття антигромадськох поведiнки; викриття корупцп i несправедливостi; розкриття ютотно'! некомпетентносп або недбалостi; захист здоров'я i безпека людей; захист людей вщ уведення в оману будь-якою заявою чи дiею окремох особи або оргашзацп; розкриття шформацп, що дае змогу людям прийняти значно бшьш пошформоване рiшення з суспiльно важливих питань тощо [10, с. 98-99]. При цьому не слщ забувати, що через вщсутшсть системностi у висв^ленш фактiв корупцп та шших зловживань владою, iснуюче фрагментарне пщвищення пошформованосп суспiльства у цiй сферi без адекватних та видимих заходiв призводить до появи цинiзму у населення i може навiть сприяти зростанню корупцп [11, с. 217].
Отже, мошторинг ЗМ1 дозволяе оперативно ощнити стан висвiтлення дiяльностi оргашв прокуратури у ЗМ1, з'ясувати шформацшш потреби та очшування споживачiв шформацп (наприклад, шляхом аналiзу змiсту шформацшних запшив громадян, що надходять до оргашв прокуратури на пiдставi Закону «Про доступ до публiчноi шформацп»), виявити як можливi прогалини та прорахунки у цш роботi, так i порушення законодавства з боку ЗМ1. Переконанi, що iнформацiя, отримана за наслщками монiторингу ЗМ1, спонукатиме органи прокуратури дiяти вiдповiдним чином у шформацшнш грi, ставкою в якш е !х дiлова репутащя.
Тим часом, монiторинг спiлкування пращвниюв прокуратури iз ЗМ1 демонструе його неналежний професшний рiвень з обох сторш. З одного боку, прокурорськ працiвники не завжди повною мiрою спроможнi вести дiалог на телебаченш: не вмiють триматися перед камерою, не завжди мають охайний вигляд та правильно вибирають мюце для спшкування, не волод^ть мистецтвом донести шформащю до споживача на зрозумшй йому мовi тощо. 1нколи складаеться враження, що прокурорсью працiвники, беручи участь у журналютськш «гонитвi за новиною», забувають положення ст. 63 Закону «Про телебачення i радюмовлення» [5; 1994. - № 10. - Ст. 43] щодо права особи, у яко'1 беруть штерв'ю, або яка подала шформащю для телерадюоргашзацп, переглянути та/або прослухати вщповщну передачу перед п трансляцiею на пiдставi письмово'! заяви. Вiдповiднi важелi впливу на ЗМ1 мiстяться i у статтях 36, 37 Закону «Про друковаш засоби масовоi шформацп (пресу) в Укршш» [5; 1993. - № 1. - Ст. 1].
З шшого боку, при висв^ленш матерiалiв правоохоронноi тематики пращвники ЗМ1, зловживаючи свободою слова, вдаються до грубих порушень законодавства. Так, змагаючись за «новину з перших вуст», вони всупереч вимогам ст. 17 Закону «Про боротьбу з тероризмом» [5; 2003. - № 25. - Ст. 180], особисто шформують громадсьюсть про вчинення терористичного акту, поширюючи даш про предмети та речовини, що безпосередньо можуть бути використаш для вчинення акпв технологичного тероризму; для висв^лення «кримiнальних новин» демонструють матерiали оперативноi вiдеозйомки, яка потрапляе до них неофщшним шляхом, i коментують под^ на власний розсуд та не завжди об'ективно; ^норуючи вимоги ст. 396 ЦК Украши, шших законодавчих актив та норм мiжнародного права, ще до винесення судом обвинувального вироку або постанови у справi про адмшютративне правопорушення, оприлюднюють iм'я особи, яка шдозрюеться чи обвинувачуеться у вчиненш злочину або адмшютративного правопорушення; втручаються в особисте життя громадян тощо. Часто, таю факти, як правило, проходять повз прокурорського ока.
Отже, сучасний розвиток комушкацшних зв'язюв потребуе медiакомпетентностi вщ усiх учасникiв правових вщносин у цiй сферi, у тому чист й працiвникiв прокуратури.
Одним Гз шляхГв вирГшення ще! проблеми е запровадження вщповщних навчальних програм у юридичних освГтнГх закладах.
Список лтератури: 1. Смирнов А. А. Роль и место средств массовой информации в механизме детерминации противоправного поведения / А. А. Смирнов // Библиотека криминалиста. Научный журнал. - 2012. - № 1(2). - С. 288-299. 2. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине. / Н. Винер. - М.: Наука, 1987. - 248 с. 3. Петер Винтерхофф-Шпурк. Медиапсихология. Основные принципы. / Винтерхофф-Шпурк Петер; пер. с нем. - Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2007. - 288 с. 4. Бурсянин В. Работа по взаимодействию со СМИ / В. Бурсянин // Законность. - 2013. - № 2. - С. 36-37. 5. Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. 6. Журналютика. Словник-довщник / авт.-уклад. I. Л. Михайлин. - К.: Академвидав, 2013. - 320 с. 7. Пшонка В. 1з виступу на розширеному засщанш колегГ! з питань оптимГзацГ! слщчо-наглядових тдроздшв оргашв прокуратури /
B. Пшонка // Вюник прокуратури. - 2013. - № 10. - С. 5-14. 8. Кондратьев Э. В., Абрамов Р. Н. Связи с общественностью: учеб. пособие для выс. шк. / под общ. ред.
C. Д. Резника. - изд-е 6-е, испр. и доп. - М.: Академ. проспект, 2009. - 511 с. 9. ВГсник Верховного Суду Укра!ни. 10. Keim С. МасовГ комушкацп: тдручн. - К.: Вид. ДГм «Киево-Могилянська академГя», 2008. - 206 с. 11. Антикоррупционный набор инструментов. Рекомендации Комитета ООН по контролю за наркотиками и предупреждению преступности. Глобальная программа против коррупции - июнь 2001 г. // Международные правовые основы борьбы с коррупцией и отмыванием преступных доходов: Сб. документов / Сост. В. С. Овчинников. - М.: ИНФРА-М, 2013. - 640 с.
МЕДИАКОМПЕТЕНТНОСТЬ ПРОКУРОРА: ПОСТАНОВКА ВОПРОСА
Гаврюшенко А. В.
Рассмотрены проблемы внедрения в органах прокуратуры Украины профессиональных подходов к сотрудничеству со средствами массовой коммуникации путем повышения медиакомпететности прокурорских работников. Определена правовая природа, основные составляющие этого феномена и раскрыто методику формирования т.н. «карты СМИ». Акцентировано внимание на необходимости осуществления мониторинга СМИ и разработке медиастратегии в органах прокуратуры.
Ключевые слова: прокуратура, средства массовой информации, медиакомпетентность, мониторинг СМИ.
MEDIA COMPETENCE OF PROSECUTOR: FORMULATION OF THE QUESTION
Gavryushenko A. V.
The problems of implementation of the Prosecutor's Office of Ukraine professional approaches to cooperation with the media communication by increasing media competence prosecutors. Defined the legal nature, the main components of this phenomenon and reveals the method of forming the so-called "Media card". Focused on the necessity of monitoring the development of the media and media strategy in the prosecution.
Key words: prosecutors, media, media competence, media monitoring.
Надтшла до редакцИ 22.11.2013 р.
