CC BY
10
УДК 616.31:613.1].001.57 О.1. Остапко
МАТЕМАТИКО-СТАТИСТИЧНИИ АНАЛ1З ВПЛИВУ ЧИННИК1В ДОВК1ЛЛЯ НА СТАН ТКАНИН ПАРОДОНТА В Д1ТЕИ У Р1ЗНИХ ЗА ЕКОЛОГ1ЧНОЮ СИТУАЦ16Ю РЕГ1ОНАХ УКРА1НИ
Нац'юнальний медичний ун ¡верситет ¡мен'1О.О.Богомольця, м. КиВ
Актуальшсть
Збереження I змщнення здоров'я д1тей - це прюритет д1яльност1 будь-якого сусп1льства [1]. Тому охорона здоров'я д1тей I навколишнього се-редовища е ключовою передумовою для забезпе-чення ст1йкого розвитку [2]. Однак у свт та бврош зростае техногенне навантаження на екосистему, що зумовлюе висок1 р1вн1 еколог1чно залежно''' патологи серед дитячого населення [3]. Найбтьш повно проблеми стану довктля I здоров'я д1тей розкрито в бвропейському плат дш "Навколишне середовище I здоров'я д1тей", який прийнято 1У бвропейською конвенц1ею з навколишнього сере-довища I здоров'я, що вщбулася у 2004 р. у Будапешт!. У ньому сформульовано 4 прюритетш за-вдання, одне з яких передбачае скорочення за-хворюваност внаслщок впливу шк1дливих х1м1ч-них, ф1зичних, б1олог1чних та виробничих чинник1в [4].
Натепер характер I ступшь впливу на оргашзм чинник1в навколишнього середовища залишають-ся до к1нця не з'ясованими, що стае одшею з го-ловних перешкод у вир1шенн1 питань управлшня як1стю як навколишнього середовища, так I здо-ров'я.
Викладен вище положення повною м1рою сто-суються стоматолог1чного здоров'я дитячого населення, осктьки воно формуеться п1д впливом тих самих чинниш навколишнього середовища, що й загальносоматичне [5]. Тому анал1з I поглиб-лення знань про несприятливий вплив чинниш довктля на формування стоматолопчного здоров'я д1тей необхщш для оц1нки ризик1в, прогнозу-вання зм1н захворюваност1, розробки спрямованих профтактичних заход1в 1з урахуванням регюна-льних особливостей, своечасно' профтактики I корекци початкових зм1н [6].
Мета дослщження - досл1дити причинно-насл1дков1 зв'язки впливу чинник1в довктля на стан тканин пародонта в д1тей у р1зних за еколоп-чною ситуац1ею рег1онах Укра'ни шляхом кореля-ц1йно-регрес1йного анал1зу та побудови матема-тичних моделей, що характеризують 1нтенсивн1сть ураження пародонта залежно вщ ум1сту 1он1в ва-жких метал1в у ротов1й р1дин1.
Матерiали i методи дослiдження
Для вир1шення поставлених завдань щодо ви-вчення впливу природних та антропогенних еко-лопчних чинник1в на виникнення I переб1г захво-рювань тканин пародонта в д1тей, як1 пост1йно
проживають у р1зних за еколопчними умовами ре-г1онах Укра'ни, були використан1 вщомосп, що характеризують природн1 особливост обраних нами рег1он1в дослщження (вмют основних форм макро- I м1кроелемент1в у ^рунт1, м1нерал1зац1я та загальна жорсткють поверхневих вод тощо) та р1-вень забруднення атмосферного пов1тря, води, Грунту шк1дливими речовинами.
За штегральним показником забруднення довктля зазначеш рег1они характеризуються таким чином [7]:
- умовно-сприятливо''' еколопчноТ ситуацИ (по-м1рно забруднений) - м. Волочиськ ХмельницькоТ' област1;
- задовтьно' еколог1чно' ситуац1' (забруднений) - смт Бтоз1рка, м. Каховка, м. Новокаховка, м. Чаплинка Херсонсько'' обласп та м. Херсон;
- попршено''' еколог1чно' ситуацИ' (дуже забруднений) - м. Ки'в;
- напружено' еколопчно''' ситуац1' (надзвичайно забруднений) - м. Мар1уполь Донецько' област1.
Нами проведено стоматолог1чне обстеження 840 д1тей в1ком 15 рок1в, як1 пост1йно проживають у зазначених регюнах. Стан тканин пародонта оц1нювали на пщстав1 кл1н1чних даних I комуналь-ного пародонтального 1ндексу СР1, рекомендова-ного ВООЗ (1998).
1нтенсивн1сть ураження тканин пародонта оц1-нювали вщповщно до рекомендац1й ВООЗ за се-редньою к1льк1стю секстант1в 1з кровоточивютю, зубним каменем I пародонтальними кишенями на одного обстеженого. Якщо середня ктькють секс-тант1в 1з кровоточивютю дор1внювала 0,0-0,5, то 1нтенсивн1сть ураження тканин пародонта вважа-ли низькою; 0,6-1,5 - середньою; понад 1,6 - ви-сокою. Середню ктькють секстанов 1з зубним каменем розцшювали як низьку, якщо вона дор1в-нювала 0,0 - 1,5 секстанта; середню - 1,6 - 2,5 секстанта; високу - понад 2,6 секстанта.
Дослщження вмюту юшв 9-ти важких метал1в (свинцю, цинку, мщ1, зал1за, кадм1ю, н1келю, кобальту, марганцю та хрому) в ротовш рщиш проведено в 40 д1тей в1ком 15 рок1в з обраних нами для обстеження регюшв Укра'ни [8, 9].
Концентрацш важких метал1в у ротов1й рщиш визначали методом атомно-адсорбцшно''' спект-рофотометри з електротерм1чною атом1зац1ею на атомно-абсорбцшному спектрофотометр! С-115-М-1 (ВО "Електронмаш", м.Суми, Укра'на). За основу атомно-адсорбцшного визначення метал1в була покладена методика екстракцшного концен-
трування за ГОСТ 30178-96 „Сировина I продукти харчовк Атомно-адсорбцшне визначення токсич-них елемент1в" [10].
Вплив природних I антропогенних фактор1в на виникнення та розвиток захворювань тканин па-родонта у д1тей оц1нювали за допомогою комп'ютерно'' обробки даних 1з застосуванням методу множинного кореляцшно-регресшного анал1-зу [11, 12]. Ус розрахунки проводили на ПК «1п1е! РепИит» за допомогою спец1альних програм ста-тистичного анал1зу "БТАИЗИОА' («МюгоэоА», 2003), "БРвв" (2006) та 1н.
Математичн1 та статистичн1 досл1дження вико-нано в 1нститут1 к1бернетики 1мен1 Глушкова НАН Укра'ни за участ1 к. техн. н. Т.Я.Грачово'' I консультативно'' пщтримки д. ф1з.-мат. н., член-кор. НАН Укра'ни, проф. А.М. Гупала.
Результати дослщження та 1х обговорення Результати проведених нами стоматолог1чних обстежень свщчать про високу поширен1сть та ¡н-тенсивн1сть захворювань тканин пародонта у д1-тей у р1зних за еколог1чною ситуац1ею рег1онах
Укра'ни. При цьому встановлено, що д1ти з еколо-г1чно несприятливих регюшв мають значно б1льшу к1льк1сть уражених секстанов пародонта (в серед-ньому 5,4-5,6), шж д1ти з еколопчно сприятливого рег1ону (3,6 , р<0,01).
Це спонукало нас до пошуку причинно-насл1дкових зв'язк1в можливого впливу несприятливих чинник1в довк1лля на стан тканин пародонта в д1тей. Вщомо, що несприятлив1 чинники довкт-ля можуть впливати на тканини пародонта як без-посередн1м чином, так I опосередковано за раху-нок змш м1кроелементного статусу кров1, ротово'' р1дини, зм1н у стаж системного I мюцевого 1муш-тету.
У зв'язку з цим нами проведено кореляцшно-регресшний анал1з та побудовано математичш модел1 можливого впливу ктькосл 1он1в важких метал1в у ротовш р1дин1 на стан тканин пародонта в д1тей у р1зних за еколог1чною ситуац1ею рег1онах Укра'ни. Результати кореляц1йного анал1зу наведено в табл.1.
Таблиця 1
Кореляц/йн зв'язки мiжiнmенсивнiсmю ураження в дiтей тканин пародонта за iндексом СР1 та вмiстом юшв
важких металiв у ротовiй рiдинi
Х1м1чний елемент м. Ки'в м. Мар1уполь м.Херсон м.Хмельницький
РЬ + 0,695 + 0,476 + 0,250 + 0,877
Ос1 - 0,239 + 0,552 - 0,150 + 0,450
Си + 0,652 + 0,500 + 0,553 - 0,328
гп + 0,539 - 0,512 - 0,140 - 0,821
Мп + 0,629 + 0,554 + 0,280 - 0,850
Ре + 0,392 + 0,060 + 0,561 + 0,302
Сг + 0,604 - 0,350 - 0,100 + 0,287
Ы1 + 0,598 + 0,291 + 0,240 - 0,823
Со + 0,660 + 0,700 - 0,280 - 0,500
Як свщчать дан1 табл.1, для бтьшосп дослн джуваних х1м1чних елемент1в установлено серед-ньо' сили, в окремих випадках - сильш кореляцш-ш зв'язки м1ж 'х ум1стом у ротовш рщиш та станом тканин пародонта в д1тей у р1зних за еколоп-чною ситуац1ею рег1онах Укра'ни.
Так, у д1тей, як1 пост1йно проживають в умовах мегаполюа (м. Ки'в), значною м1рою впливае на стан тканин пародонта вмют у ротов1й р1дин1 сви-нцю (г=+0,695), кобальту (г=+0,660), мщ1 (г=+0,652), марганцю (г=+0,629), хрому (г=+0,604). Дещо нижч1 значення коеф1ц1ента кореляци встановлено для н1келю (г= + 0,598), цинку (г =+ 0,539) I зал1за (г = + 0,392).
У Донецькому регюш стан тканин пародонта в д1тей залежить вщ ум1сту таких х1м1чних елемент1в у ротов1й р1дин1: кобальту (г=-0,700), м1д1 (г=+0,553), марганцю (г=+0,554), свинцю (г=+0,476). Меншою м1рою впливае на стан тканин пародонта вмют хрому (г=-0,350) та шкелю (г=+0,291).
У Херсонськ1й област1 та м. Херсон! середньо' сили прямий кореляцшний зв'язок було встановлено ттьки м1ж ум1стом м1д1 в ротовш рщиш та
ступнем ураження тканин пародонта (г = + 0,553). Для шших важких метал1в сила кореляцшних зв'язмв була слабкою, проте прямою, як, напри-клад, для марганцю (г=+0,280), кобальту (г=+0,280), свинцю (г =+ 0,553) I н1келю (г=+ 0,240).
В еколопчно сприятливому регюш (м. Воло-чиськ Хмельницько''' област1), де на клЫчному об-стеженн1 було виявлено вщносно низький р1вень ураження тканин пародонта в д1тей, установлено сильн1 кореляцшш зв'язки р1зноТ спрямованост1 м1ж станом ясен та вмютом у ротовш рщиш таких х1м1чних елемент1в як свинець (г =+0,877), марга-нець (г =- 0,850), цинк (г=-0,821) I шкель (г=-0,823). Середньо'' сили та р1зно'' спрямованост1 кореля-цшш зв'язки було встановлено для таких х1м1чних елемент1в як кадм1й (г=+0,450), кобальт (г=-0,500), зал1зо (г =+0,302) та мщь (г =- 0,328).
Отже, в ус1х досл1джуваних репонах Укра'ни на стан тканин пародонта в д1тей впливае вм1ст у ротовш рщиш в першу чергу таких важких метал1в як свинець, кобальт, мщь I марганець. На нашу думку, це пов'язано з ф1зюлопчною роллю в оргашзм1 есенц1альних м1кроелемент1в, до яких належать кобальт, мщь, марганець, цинк I шкель. Вони бе-
руть участь у багатьох обмшних процесах у орга-н1зм1, е кофакторами велико'' кшькосп фермент1в, виконують у зв'язку з цим важлив1 б1олог1чн1 функ-ци в орган1зм1 [13, 14, 15].
Так, суть бюлопчного впливу свинцю на орга-н1зм зумовлена його властивютю з'еднуватися з ферментами, пюля чого вони втрачають сво' бю-лог1чн1 функци. Свинець здатен шщшвати утво-рення реактивних форм кисню в кл1тинах, акти-вуючи таким чином процеси перекисного окис-нення л1пщ1в, що призводить до ушкодження вну-тр1шньокл1тинних мембранних структур м1тохонд-рш, м1кросом та 1нших органел. В експеримента-льних досл1дженнях було пщтверджено, що свинець може шщшвати особливий вид загибел1 кл1-тин - апоптоз, одним 1з механ1зм1в якого може бути активац1я свинцем магшево-залежно' ендонук-леази.
Кобальт належить до групи незамшних есен-ц1альних м1кроелемент1в, у рол1 кофактора входить до складу в1там1ну В 12. За умови пщвище-ного вмюту кобальту в1н може пригшчувати тка-нинне дихання за рахунок впливу на так1 фермен-ти як сукцинатдег1дрогеназа, лактатдег1дрогеназа, цитохромоксидаза I каталази.
Мщь - важливий есенц1альний м1кроелемент для орган1зму людини. Вона бере участь у фер-ментативних реакц1ях, процесах кровотворення, 1мунних реакц1ях, входить до складу порф1рин1в. Але м1дь - високотоксичний елемент, за пщвище-ного вм1сту вона здатна блокувати СН-групи бт-к1в, особливо фермент1в, мае здатн1сть пщвищу-вати проникн1сть мембран м1тохондр1й, за рахунок чого реал1зуеться и цитотоксичнють.
Марганець - необх1дний елемент для оргашзму людини, бо входить до складу фермент1в або ак-тивуе шш1 ферменти, е окисником пероксидних радикал1в. В1н бере участь у формуванш сполуч-но' тканини I кюток, у процесах росту оргашзму, в д1яльност1 центрально'' нервово' системи та залоз внутр1шньо''' секреци.
Результати кореляцшно-регресшного анал1зу вм1сту 1он1в важких метал1в у ротов1й р1дин1 та ¡н-тенсивност1 ураження тканин пародонта в д1тей у р1зних за еколопчною ситуац1ею рег1онах Укра'ни стали пщставою створення математичних моделей для прогнозування можливих зм1н показника шдексу СР1 в1д зм1н х1м1чного складу ротово'' р1-дини, який формуеться пщ впливом комплексу чиннимв довк1лля.
Для дтей м. Киева р1вняння регреси мае такий вигляд:
СР1 = 119,1 + 3614,1*РЬ - 208,8*Си - 9,46*2п + 478,28*Мп - 304,19Рв - 528,31 Со,
де СР1- к1льк1сть уражених секстанов пародонта, РЬ -свинець, Си- мщь, 2п- цинк, Мп - марганець, Ре - зал1зо, Со - кобальт.
Для дтей м. Марiуполя ДонецькоУ область СР1= - 36,28 + 2303,9*РЬ - 670,23*СС -57,419*Си - 8,36*гп - 47,87*Мп + 430,16*Ре -42,388*Со, де СР1- ктькють уражених секстант1в пародонта, РЬ -свинець, СС - кадмш, Си- мщь, 2п-
цинк, Мп - марганець, Ре - зал1зо, Со - кобальт.
Для дтей ХерсонськоУ област'1 та м. Херсона р1вняння регреси' виглядае так: СР1= -0,9 + 96,08 Си,
де СР1- ктькють уражених секстанов пародонта, Си- мщь.
Для дтей ХмельницькоУ область СР1= 24,71 - 4486,02*РЬ - 3489,6*СС - 3,85*2п + 40,28*Мп + 12,81*Ы1 - 20,56*Со,
де СР1 - к1льк1сть уражених секстанов пародонта, РЬ -свинець, СС - кадмш, 2п- цинк, Мп - марганець, Ы1 - шкель, Со - кобальт.
Отже, отримаш нами за допомогою математи-чного анал1зу результати п1дтверджують результати кл1н1ко-лабораторних досл1джень про наяв-н1сть рег1ональних в1дм1нностей у показниках по-ширеност1 й 1нтенсивност1 захворювань тканин пародонта в д1тей.
Висновки
На стан тканин пародонта в д1тей у р1зних ре-гюнах Укра'ни впливае вм1ст у ротовш р1дин1 таких важких метал1в як свинець, мщь, марганець, зал1-зо I шкель. Тхнш ум1ст у ротов1й р1дин1 нестаб1ль-ний, вш може зм1нюватися п1д впливом чинниш навколишнього середовища, з яким ротова поро-жнина контактуе пост1йно.
За допомогою кореляцшно-регресшного аналн зу та шших математичних метод1в досл1дження пщтверджено причинно-наслщков1 зв'язки 1нтен-сивност1 ураження тканин пародонта в д1тей вщ впливу комплексу фактор1в навколишнього природного середовища, зокрема важких метал1в, що можуть реал1зуватися через змши м1кроелемент-ного складу ротово'' рщини.
Побудован1 нами математичн1 модел1 можливих змш стану тканин пародонта залежно вщ зм1н у ротовш рщиш вм1сту 1он1в важких метал1в мож-на використовувати для прогнозування штенсив-ност1 ураження тканин пародонта, а вщтак - для планування необхщних л1кувально-
проф1лактичних заход1в на регюнальному р1вн1 та розробки регюнально ор1ентованого комплексу проф1лактичних заход1в.
Лп-ература
1. Хунов Ю.А. Здоров'я I навколишне середовище: оц1нка впливу I обфунтування управл1нських р1-шень / Ю.А.Хунов // Укра'нський медичний альманах.- 2003. - Т.6, №4. - С.167-170.
2. Сердюк А.М. Медична еколопя I проблеми здоров'я д1тей / А.М.Сердюк // Журнал АМН Укра'ни.-2001.- № 3. - С. 437-449.
3. Антипкш Ю.Г. Стан здоров'я д1тей в умовах дм р1-зних еколопчних чинник1в / Ю.Г.Антипк1н // Мисте-цтво л1кування.- 2005. - № 2. - С. 16-23.
4. Грузева О. В. Свропейська стратепя з охорони до-вк1лля I здоров'я д1тей / О.В.Грузева // Науковий вюник НМУ 1мен1 О.О. Богомольця. - 2006.- № 4. -С. 95-100.
5. Хоменко Л.О. Стоматолопчне здоров'я д1тей Укра-'ни: реальн1сть та перспектива / Л.О. Хоменко // Науковий вюник НМУ 1мен1 О.О. Богомольця. -2007. - Спецвипуск. - С. 11-14.
10.
Безвушко Е.В. Математичне моделювання значи- 11. мост впливу чинник1в довк1лля на р1вень стомато-лог1чного здоров'я (на приклад1 12-р1чних д1тей Льв1вськоТ област1) / Е.В. Безвушко, Т.Г. Гутор // 12. Укра'шський стоматолопчний альманах. - 2008. -№ 4. - С.56-60.
Барановський В.А. Еколопчний атлас Укра'ши / 13. В.А.Барановський. - К., 2003. - 230 с. Оценка состояния пародонта по химическому составу серед полости рта / А.И. Воложин, Е.С. Филатова, Ю.А. Петрович [и др.] // Стоматология. -2000. - №1. - С.13-16. 14.
Элементный состав временных зубов и смешанной слюны у детей / И.В. Радыш, Г.З. Орджоникидзе, А. Р. Грабеклис [и др.] // Вестник ОГУ. - 2006. -№ 12. - С.204-207.
Методические рекомендации по спектральному 15. определению тяжелых металлов в биологических материалах и объектах окружающей среды ; под. ред. Дмитриевой М.М., Грановского Э.М. - Алма-Ата, 1986. - 56 с.
Резюме
Вараксин А.Н. Статистические модели регрессионного типа в экологии и медицине ; под ред. В.Н. Чуканова. - Ектеринбург, 2006.- 158 с. Дрейлер Н. Прикладной регрессионный анализ; пер. с англ. / Н. Дрейлер, Г.Смей. - М., 1987. - 386 с.
БюлоМчна роль макро- та м1кроелемент1в в органь зм1 дитини. Д1агностика, корекця та профтактика диселементоз1в : метод. реком.; уклад.: Н.В. Наго-рна, О.В. Бордюгова, Г.В. Дубова та н - К., 2010. -36 с.
Особливост м1кроелементного статусу д1тей на сучасному етап / Ю.В.Марушко, О.О. Шевченко, О.Д.Московенко [та Ы.] // Науковий вюник НМУ 1мен1 О.О.Богомольця. - 2007. - Спецвипуск. -С.144-146.
Биомониторинг тяжелых металлов в слюне /М.И.Чубирко, Г.М.Басова, Н.Н.Степанова [и др.] // Гигиена и санитария. - 2005. - № 2. - С.66-67.
Стаття надшшла 2.02.2015 р.
За допомогою множинного кореляцшно-регресшного анал1зу проанал1зовано причинно-насл1дков1 зв'язки м1ж ум1стом у ротовш р1дин1 1он1в важких метал1в та 1нтенсивн1стю ураження тканин пародонта в д1тей у р1зних за еколопчною ситуац1ею рег1онах Укра'ни. Побудовано математичн модел1, що вщобра-жають цю залежнють.
1х можна використовувати для прогнозування штенсивносп ураження тканин пародонта I для розробки регюнально ор1ентованого комплексу л1кувально-проф1лактичних заход1в.
Ключовi слова: д1ти, пародонт, ротова р1дина, важк1 метали, кореляц1йний анал1з, математичн модел1.
Резюме
С помощью множественного корреляционно-регрессионного анализа изучены причинно-следственные связи между содержанием в смешанной слюне ионов тяжелых металлов и интенсивностью поражения тканей пародонта у детей в разных по экологической ситуации регионах Украины. Построены математические модели, отражающие эту зависимость. Они могут использоваться для прогнозирования интенсивности поражения тканей пародонта и для разработки регионально ориентированного комплекса лечебно-профилактических мероприятий.
Ключевые слова: дети, пародонт, смешанная слюна, тяжелые металлы, корреляционный анализ, математические модели.
UDC 616.31:613.1].001.57
MATHEMATICAL AND STATISTICAL ANALYSIS OF INFLUENCE OF ENVIRONMENTAL FACTORS ON THE PERIODONTAL STATUS IN CHILDREN FROM DIFFERENT ECOLOGICAL REGIONS OF UKRAINE
O.I. Ostapko
Bogomolets National Medical University, department of pediatric and preventive dentistry
Summary
Actuality. Technogenic impact to the ecosystem increases in Europe and world, which causes high levels of ecologically dependent pathology among children. Dental and general somatic health is formed under the influence of the same environmental factors. Therefore, analyzing and improving knowledge about the adverse effects of environmental factors on the formation of the dental health of children is necessary for risk assessment, forecasting changes in the morbidity and development of preventive measures designed taking into account regional peculiarities, timely prevention and correction of initial changes.
Aim of the research - to investigate the influence of environmental factors on periodontal tissues of children in regions of Ukraine with different environmental situation using correlation and regression analysis and construction of mathematical models describing the intensity of periodontal pathology depending on the content of heavy metals in oral fluid.
Materials and methods of the research. We conducted stomatological examination of 840 15-years old children who are residents in regions of Ukraine with different environmental situation. Assessment of periodon-
tal status was performed on the basis of clinical data and community periodontal index CPI recommended by WHO (1998).
We measured content of ions of 9 heavy metals (lead, zinc, copper, iron, cadmium, nickel, cobalt, manganese and chromium) in oral fluid of 40 children from these regions using the method of atomic adsorption spectrophotometry with electrothermal atomization at atomic absorption spectrophotometer C-115-M-1 (Ukraine).
Effect of heavy metals' concentrations in oral fluid on the formation and development of periodontal diseases in children was assessed using computer data assesment using the method of multiple correlation and regression analysis. Calculations were performed on Intel Pentium PC using special software for statistical analysis "STATISTICA" (Microsoft, 2003),"SPSS" (2006) and others.
Results of the research. The results of stomatological examination indicate a high prevalence and intensity of periodontal diseases in children in regions of Ukraine with different environmental situation. We found that children from environmentally unfavorable regions have a much higher number of affected periodontal sextants than children from environmentally friendly region.
For most of studied chemical elements we found moderate and in some cases strong correlations between their content in oral fluid and periodontal condition. In all studied regions of Ukraine oral fluid content of heavy metals such as lead, cobalt, copper and manganese affects the periodontal status in children.
The results of correlation and regression analysis of the content of heavy metals in the oral fluid and intensity of periodontal pathology in children in regions of Ukraine with different environmental situation were the basis for creation of mathematical models to predict possible changes in CPI index depending on changes in trace-element composition of oral fluid, which is influenced by complex of environmental factors.
Conclusions. Created mathematical models of possible changes in the intensity of periodontal pathology based on changes in the oral fluid content of heavy metal ions can be used to predict the intensity of destruction of periodontal tissues, and therefore - for planning the treatment and preventive measures at the regional level and for the development of regionally focused complex of preventive measures.
Key words; children, periodontium, saliva, heavy metals, correlation analysis, mathematical models.
