CC BY
16
nizational and financial support for innovation process in domestic enterprises]. Ekonomichnyi visnykDonbasu, no. 1 (27) (2012): 213-217.
"Reitynh konkurentospromozhnosti kompanii svitu: za danymy Vsesvitnyoho ekonomichnoho forumu" [Rating competitiveness of companies in the world : according to the World Economic Forum]. http://www. weforum.org/reports
Sabadosh, H. O., and Topolnytskyi, Yu. V. "Model vidkrytoi innovatsii v mekhanizmi derzhavnoi pidtrymky pidpryiemnytstva" [The model of open innovation in the mechanism of state support]. www.nbuv.gov.ua/ portal/.../110_116.pdf
Sadovska, H. F. "Vysokotekhnolohichna sfera ekonomiky Niderland-iv" [High-tech sphere EVD]. Mezhdunarodnye protsessy v aerokosmycheskom komplekse. Kyiv:, 2010.39-40.
Solow, R. M. "A contribution to the theory of economic growth". Quarterly Journal of Economics, February (1956): 65-94.
"US National Science Board. Science and Engineering Indicators 2012" http://www.nsf.gov/statistics/seind12/
"Ukraina: Vsesvitnii ohliad ekonomichnykh zlochyniv" [Ukraine : World review of economic crimes]. http://www.pwc.com/ua
Yakubovskyi, M. "Naukovo-innovatsiine zabezpechennia modern-izatsii ukrainskoi promyslovosti" [Research and innovation for modernization of Ukrainian industry]. Ekonomika Ukrainy, no. 10 (2009): 4-14.
Zakharin, S. V. "Innovatsiina aktyvnist promyslovykh pidpryiemstv" [The innovative activity of industrial enterprises]. www.ief.org.ua/Arjiv_EP/ Zajarin306.pdf?
Zaremskyi, B. V. "Protyrichchia ta asymetrii innovatsiinoho rozvytku svitovoi ekonomiky" [The contradictions and asymmetries of the global innovation economy]. Aktualni pytannia staloho rozvytku ekonomiky, vol. 1 (2012): 191-201.
УДК 336.773
МАТЕМАТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПОКАЗНИКА КОНЦЕНТРАЦИ ВПЛИВУ ЧЛЕНСТВА
для анал1зу вразливост! кредитноТ сп1лки
© 2014
Алексеев в. i.
УДК 336.773
Алексеев В. I. Математичне обГрунтування показника концентрацм впливу членства для аналiзу вразливост кредитноТ спiлки
Дотдження присвячено проблемi визначення потенцйних загроз Bid надм/рно! концентрацИ впливу на кредитну стлку з боку окремих и члешв за рахунок зосередження в них значних сум зобов'язань перед стлкою та/або зобов'язань стлки перед ними. Розглянуто типовi категорИ члешв кредитних стлок, що чинять фактичний вплив на !х д'тльшсть, проведено анал/з характеру та м/ри впливу на кредитну стлку представнишв таких категорй членства, об(рунтовано важлив/сть анал/зу такого впливу з точки зору вразливостi кредитноi стлки до можливих дт таких категорш членства на шкоду штересам кредитноi стлки. Запропоновано математичне об(рунтування показника концентрацИ впливу, визна-чено методику розрахунку цього показника та окреслено можливу i прийнятну сферу його застосування. Ключов'! слова: кредитт стлки, показник концентрацИ впливу, анал'в вразливостi, ринок ф'тансових послуг, державне регулювання Формул: 4. Ббл.: 10.
Алексеев Владислав 1горович - кандидат техн/чних наук, доцент, кафедра прикладноi математики, Нацюнальний ушверситет «Льввська по-лтехшка» (вул. Степана Бандери, 12, Льв'в, 79013, Украна) E-mail: alekseyev@lp.edu.ua
УДК 336.773
Алексеев В. И. Математическое обоснование показателя концентрации влияния членов для анализа уязвимости кредитного союза
Исследование посвящено проблеме определения потенциальных угроз от чрезмерной концентрации влияния на кредитный союз со стороны отдельных его членов за счет сосредоточения у них значительных сумм обязательств перед кредитным союзом и / или обязательств союза перед ними. Рассмотрены типичные категории членов кредитных союзов, оказывающие фактическое влияние на их деятельность, проведен анализ характера и меры влияния на кредитный союз представителей таких категорий членов, обоснована важность анализа такого влияния с точки зрения уязвимости кредитного союза к возможным действиям таких категорий членов во вред интересам кредитного союза. Предложено математическое обоснование показателя концентрации влияния, определена методика расчета этого показателя и очерчена возможная и приемлемая сфера его применения. Ключевые слова: кредитные союзы, показатель концентрации влияния, анализ уязвимости, рынок финансовых услуг, государственное регулирование. Формул: 4. Библ.: 10.
Алексеев Владислав Игоревич - кандидат технических наук, доцент, кафедра прикладной математики, Национальный университет «Львовская политехника» (ул. Степана Бандеры, 12, Львов, 79013, Украина) E-mail: alekseyev@lp.edu.ua
UDC 336.773
Alekseyev Vladislav I. Mathematical Justification of the Indicator of Measure of Concentration of Member Influence for Analysing Vulnerability of the Credit Union
The article studies the problem of identification of real threats from excessive concentration of influence upon the credit union from its individual members due to their concentration of significant amounts of liabilities to the credit union and / or union liabilities to them. The article considers typical categories of credit unions members that exert actual influence upon unions activity, analyses nature and measures of influence upon the credit union by representatives of such categories of members, and justifies importance of the analysis of such an influence from the point of view of vulnerability of the credit union to possible actions of such categories of members harmful to interests of the credit union. The article offers mathematical justification of the measure of concentration of influence, determines the methods of calculation of this indicator and outlines a probable and acceptable sphere of its application. Key words: credit unions, measure of concentration of influence, vulnerability analysis, market of financial services, state regulation. Formulae: 4. Bibl.: 10.
Alekseyev Vladislav I.- Candidate of Sciences (Engineering), Associate Professor, Department of Applied Mathematics, National University «Lviv Polytechnic» (vul. Stepana Bandery, 12, Lviv, 79013, Ukraine) E-mail: alekseyev@lp.edu.ua
Одним i3 важливих чинникш у функщонуванш будь-яко'1 фшансово'1 установи е стабкьшсть ïï роботи та в^сутшсть загрози виникнення миттевих ви-плат за зобов'язаннями у суттевих розмiрах (тобто таких, що порушують здатшсть до забезпечення поточно! опера-
цшно'1 дiяльностi та виконання шших зобов'язань). Кре-дитш стлки за визначенням i вимогами Закону [1] е, по суп, об'еднанням велико'1 илькосп громадян, що спкьно користуються фшансовими послугами. Тому загроза пань ки серед вкладникш i потенцшна загроза миттево виконати
зобов'язання щодо виплатити значно! суми грошових ко-штiв е критичною проблемою для забезпечення нормального функщонування. Регулятором ринку фшансових послуг [2, 3] визначено ряд критеров i нормативов, що покликанi запоб!гати загрозi таких явищ [4]. Це, зокрема, обмеження на ризики стосовно одше! особи або групи пов'язаних ойб, яи стосуються заборгованостi (у виглядi позик, кредитш тощо) членiв перед кредитною спккою. Крiм того, регулятором встановлено [5] обмеження на повернення пайових, добровкьних пайових добровкьних пайових внескш лише за умови виконання нормативу достатностi капiталу, а та-кож обмеження на розподк доходу на пайовi внески лише за умови дотримання нормативу платоспроможность Про-те, не зважаючи на наявшсть регулятора, встановленi нор-мативи та значну частину добросовкних учасникш ринку, системi кредитно! кооперацп не вдаеться подолати не-гативнi наслкки дiяльностi неквалiфiкованих або умисно шахрайських кершникш [6, 7] та, часом, цкеспрямованих iнформацiйних атак на кредитш спiлки.
1нший аспект подiбних проблем - нерозумшня багатьма не лише перейчними громадянами, але й державними службовцями справжньо! сутi та мети кредитно! коопе-рацГ! i, вкповкно, основоположних принципов дiяльностi кредитних стлок [8]. Реальна проблема, зазвичай, полягае не у кредитних спкках, а в умисному порушенш чи халат-ностi у дотриманнi обов'язкових нормативiв дiяльностi та злочинних дiях окремих ойб, причетних до контролю за дiяльнiстю кредитних спiлок (як виявляеться [7], не лише у самих кредитних спкках, але й на рiвнi державних служ-бовщв, у т. ч. посадовщв регулятора). Водночас, кредитш спкки в Укра'¿нi можуть стати важливим шструментом впливу держави на ринку фшансових послуг з метою забезпечення його самодостатносп та стабкьност [9, 10]. Отже, для успшноТ дiяльностi кредитних стлок розв'язання по-требують проблеми як на рiвнi злочинних дiй чи бездiяль-ностi або недобросовiсностi високопосадовцш i пересiчних службовцiв державного апарату, так i на рiвнi окремих ас-пектiв функцiонування самих кредитних спкок.
Дана стаття присвячена проблемi визначення потен-цiйних загроз вк надмiрно! концентрацГ! впливу на кре-дитну спiлку з боку окремих 'й членш за рахунок зосеред-ження у них значних сум зобов'язань перед спккою та/або зобов'язань спкки перед ними.
КатегорИ члешв кредитно1 сшлки. Видкимо клю-човi аспекти, що можуть визначати вплив окремих ойб-членш кредитно! спкки на !! дiяльнiсть. Для цього вико-ристаемо такi категорп члешв:
+ засновники кредитно! спкки, + суттевi учасники (пайового) капiталу, + вкладники (на депозитнi рахунки), + учасники органiв управлiння кредитно! спкки, + позичальники, + боржники.
Тепер проаналiзуемо характер можливого впливу визначених категорш членiв кредитно! спiлки.
Засновники вкповкно до вимог Закону [1], як згодом й уй, хто вступив у кредитну спкку, е !! власниками. Проте особливий статус засновниив полягае в тому, що !х внесено у первиннi установчi документи та у записи в реестрах щодо державно! реестрацп кредитно! спкки як юридично! особи. ^м того, статус засновника i припинення його членства у кредитнш спкщ призводить до ряду невирiшених юридич-
них колiЗiй власне через присутшсть його у реестрацiйних документах. Наприклад, зпдно iз законом усi члени кредитно! спкки повинш мати однаковi права i, формально, мають ршш права власностi на кредитну спкку та однаковi права голосу на Загальних зборах, проте виключення iз спкки засновника призводить, принаймш, до ускладнень iз шфор-муванням реестратора та потребою обрати серед шших членш когось, хто замшить виключеного у перелжу власни-ив, що вносяться у реестрацшш документи реестраторами. Бiльш того, статус «засновника» може бути використаний як тдстава для пред'явлення «моральних прав» у виршенш питань щодо долi кредитно! спкки i т. п. Якщо до прав засновника додаеться ще й суттева участь у каштам кредитно! спкки, тодi така особа фактично може стати фактором значного впливу на кредитну спкку.
Суттeвi учасники пайового капталу е такими членами, за кошти яких, фактично, забезпечуеться здшснення дiяльностi кредитно! спкки. По суп, це швестори кредитно! спкки, яи можуть вважати себе повноважними для участ у виршенш якихось питань поточно! дiяльностi кредитно! спкки, не зважаючи на формальну рiвнiсть уйх членш вкповкно до закону про кредитш спкки [1]. ^м того, шдГрунтям такого впливу i втручання у роботу кредитно! спкки може бути право таких члешв у будь-який момент вимагати повернення свого паю. Хоча регулятором i визначено деяи обмеження щодо виконання таких вимог члешв кредитно! спкки [4, 5], проте також визначено обов'язковкть виконання цих вимог не бкьше, шж у мь сячний строк. Очевидно, що за деяких, не надто сприятли-вих обставин, поява вимоги члена кредитно! спкки щодо повернення йому суми пайового внеску може спричинити фатальш наслкки для кредитно! спкки, не лише порушивши показники по кашталу, але й призвiвши до моментально! неплатоспроможносп кредитно! спкки.
Вкладники на депозитт рахунки належать до кате-горГ! члешв, зобов'язання перед якими регламентуються укладеними договорами, проте за будь-яких умов юнуе за-гроза дострокового розiрвання таких договорiв за шща-тивою вкладника. З шшого боку, якщо засновники чи влас-ники пайових внескш несуть iз спккою солкарну вкповь дальшсть за Г! зобов'язаннями, тобто ризикують власними коштами на власний розсуд, то вкладники на депозитш рахунки мають у цьому сена ряд преференцш. Зокрема, вони мають право на першочергове задоволення сво!х ви-мог у разi лшвкацп кредитно! спкки, а також !х права на депозитний внесок бкьше захищенi, шж права на пайовий внесок. На вкмшу вiд пайового внеску для депозитного внеску визначено обов'язковкть в отриманш прибутку, нарахованого кредитною спккою на такий внесок. Тобто вкладник на депозитний рахунок не мае не лише формаль-них, але й жодних моральних зобов'язань щодо необхк-ност шдтримки стабкьност роботи кредитно! спкки за рахунок власних кошпв.
Учасники оргатв управлшня кредитноь стлки е по-садовими особами, причетними до погодження, прийняття та виконання ршень, що безпосередньо впливають на дiяль-нiсть кредитно! спкки. Очевидно, таи члени надiленi знач-ними повноваженнями та несуть суттеву вiдповiдальнiсть щодо кредитно! спкки, проте це не зменшуе загрозу вк можливого прийняття ними помилкового (або й умисного невь рного) ршення чи неналежного виконання сво!х обов'язкш.
Позичальники е категорiею членш, яи е споживачами послуг кредитування i, вiдповiдно, можуть не мати защкав-
леност1 у шдтриманш нормального функцiонування кредитно! спкки. Усе ж тд позичальниками загалом матиме-мо на увазi бкьш чи менш добросовюних членiв кредитно! спкки, якi не порушують умов кредитних договорiв та не е боржниками. Проте позичальники, насправд1, е тою катего-рiею членГв, у яких бкьше защкавлена кредитна спкка, нiж вони защкавлеш у нiй (пiсля одержання кредиту). За умов недобросовюного чи в1дверто шахрайського поводження iз кредитними ресурсами кредитно! спкки позичальники можуть перетворитися на боржнитв, тобто потенцшно мо-жуть нести загрозу збиткiв для кредитно! спкки. Однак за умов добросовкного виконання сво!х обов'язкiв працГвни-ками кредитно! спiлки (чи представниками органГв управ-лiння, такими, наприклад, як члени кредитного ком1тету) позичальники е контрольованою небезпекою, яка не повинна перетворюватися на реальну загрозу фшансовш безпецi та iснуванню кредитно! спкки. Справжньою загрозою для кредитно! спкки можуть бути позичальники, що являють собою консолковану групу, учасники яко! поеднанi деяки-ми тiсними зв'язками, пов'язаними зi спкьним отриманням у кредитнш спiлцi кредитних послуг. Це означае, що небез-пеку можуть становити таи групи членГв кредитно! спкки:
+ позичальники-поручителi за кредитними договорами один одного;
+ позичальники-працiвники, пов'язанi одним робо-тодавцем;
+ позичальники, пов'язанi родинними зв'язками.
Хоча в ситуацГ! кредитних спiлок, наприклад, у скь-ськiй мiсцевостi таи групи, навпаки, е типовими позичальниками, усе ж не слк забувати про об'ективш фактори, що визначають тут небезпеку для кредитно! спкки (навГть за в1дсутност1 у тако! групи осГ6 спкьного намiру на вчинення дгй проти штересГв кредитно! спкки).
Боржники е найбкьш небезпечною для кредитно! спглки категорiею членГв. ВГд позичальникГв вiдрiзняе !х те, що вони мають постшну заборгованГсть (невиконанГ зобов'язання) перед кредитною спккою та бГльш ГмовГрно не е защкавленими у забезпеченнГ нормально! дГяльностГ спкки. Загроза з боку боржниив полягае у тому, що, не зва-жаючи на порушення ними кредитних зобов'язань перед кредитною спккою, вГдповГдно до чинного законодавства [1] вони залишаються повноправними членами, здатними вплинути на кредитну спкку через Загальш збори членГв кредитно! спкки. Проблема насправдГ полягае в тому, що Загальш збори повноважш вирГшувати усГ питання щодо кредитно! спкки Г можуть змшювати склад органГв управ-лГння, одночасно з тим, що вони повинш вГдбуватися що-рГчно та усГ члени про них попереджаються завчасно. У та-ий ситуацГ!, зважаючи на традицГйну пасившсть бкьшост1 членГв кредитних спГлок, у момент проведення Загальних зборГв кредитна спкка може виявитися вразливою до орга-нГзованих д1й достатньо чисельно! групи боржникГв, спря-мованих на уникнення необх1дност1 виконання зобов'язань перед спккою шляхом можливого оргашзацшного «перевороту» (змша кер1вних орган1в у власних Гнтересах проти 1нтерес1в кредитно! спкки). Ц1е! загрози можна уникнути, якщо, наприклад, боржники (в1днесеш, можливо, до деяко! групи за необх1дшстю резервування внасл1док заборго-ваност1) були б обмежеш в участ1 або, навГть, у прийнятт1 окремих вид1в р1шень (голосуванн1) на Загальних зборах члешв кредитно! сп1лки. Звичайно, под1бн1 перестороги по-требують обов'язкового законодавчого врегулювання. Проте нав1ть введення обмежень щодо зловмисникГв-боржниив
не виршують проблему вразливостi кредитно! спкки щодо зловмисних дш органiзовано! групи членш кредитно! спк-ки через Загальш збори. Цю вразливкть не можна лшшду-вати повнiстю (особливо за умови недобросовiсностi вкпо-вiдальних представниив регулятора ринку), проте законо-давчо або нормативно можна дещо обмежити. Наприклад, з метою тдвищення рiвня вiдповiдальностi членш органiв управлiння кредитно! спкки (принаймш бiльшостi за спис-ковим складом, необхiдно! для прийняття ршень вкповк-ного органу управлшня), можна встановити вимогу щодо посилено! !х участi у формуваннi катталу кредитно! спкки шляхом внесення додаткових пайових внесив.
Показник концентраци впливу. Для дослкження мiри впливу окремих члешв (груп члешв) на дiяльнiсть кредитно! спкки можна ввести показник концентраци впливу, який означатиме штегральну оцшку взаемних зобов'язань окремих члешв та кредитно! спкки. Такий вплив трактува-тимемо як необхкшсть кредитнш спкщ реагувати на мож-ливi несприятливi для сп1лки дц окремого !! члена. Нехай у кредитнiй спiлцi маемо N члешв. Кожен член кредитно! спкки характеризуеться дея-ким вектором зобов'язань Zn(znl, znK), де n = 1...N, якими пов'язаний iз кредитною сп1лкою (тут K - ккьисть рiзно-вид1в зобов'язань, якими можуть бути пов'язаш кредитна спкка та !"! член). Значення znk можуть бути вираженi у ви-глядi вiдносно! величини - для цього можна суму кожного зобов'язання подкити на загальну суму зобов'язань: якщо Sn (sn1, snK), де n = 1.N е абсолютними значеннями сум зобов'язань (у грошовому е^валенп), то
Ink
\znk | _ snk suv ■
/ u=1v=1
При цьому зобов'язання члена перед кредитною спккою представлятимемо вк'емними компонентами вектора Zn, а зобов'язання спкки перед сво! членом - до-датними. Вксутшсть зобов'язань деякого виду познача-тимемо значенням р1вним нулю. Абсолютнi значення \znk\ повиннi вiдповiдати сумi зобов'язання. Матрицю Z (розмь ру Nx K), складену iз вектор-рядкiв Zn , назвемо матрицею зобов'язань у кредитнш спкщ. Слк звернути увагу, що у матрицi Z використано додатнi i вiд'емнi компоненти: наприклад, якщо деякий член кредитно! спкки iз номером n мав розмiщений депозит на суму sn1 i кредит на суму sn2, то вiдповiдно zn1 > 0, а zn2 < 0.
Зв'язки мiж членами кредитно! спiлки (родинш, за мiс-цем роботи, за причетшстю до одного кредиту) ви-значимо матрицею R, розмiру Nx N - елементами ще! матрицi будуть коефiцiенти в межах вк 0 до 1, яи визна-чатимуть факт i силу зв'язку. Для визначеносп покладемо, що r¡j означае зв'язок член1в кредитно! спiлки з номерами i та j, як залежнiсть ¡-го вiд j-го. При цьому родинш зв'язки мiж членами кредитно! спкки завжди позначатимемо значенням г^ = 1, вксутшсть будь-якого зв'язку позначатимемо значенням rj = 0, а наявнiсть деякого непрямого зв'язку значенням rj = r= 0,5. Також завжди будуть ршними оди-ницi дiагональнi елементи ru = 1. Оцшка зв'язку повинна проводитися щодо кожного члена кредитно! спкки шди-вкуально (наприклад, кредитним шспектором). При цьому слiд звернути увагу, що матриця може виявитися несиме-тричною: наприклад, якщо двое члешв пов'язаш спкьним мкцем роботи, але перший iз них пiдлеглий, а другий начальник, то можна встановити r12 = 0,75, а r21 = 0,25. У разi
наявност илькох (m) видш зв'язкш ix значення слiд визна-чити для кожного окремо (rjp), p = 1...m), а попм поедна-ти, одним i3 способш:
+ максимальне значення, як бкьш важливе:
Г = max rl}( p=\...m
+ середне арифметичне 3i змщенням, але не бкьше 1:
= mim1,
1
2-
!p=i
i
ij( p)
+-
^p=1...m
rj (P) '
p=1...m
rj (p)
Дал^ кoнцентрацiя впливу на кредитну стлку з боку кожного члена за видами зобов'язань буде виражена матрицею (рoзмiрнoстi K х N):
C7
ZT ■ R.
T^i вектор концентрацп впливу на кредитну стлку з боку кожного члена подамо як:
C = Ik ■ cZ = IK 'Z 'R.
Тут 1K = (1, ..., 1) - вектор iз K одиниць для згортки стoвпцiв матрицi CZ.
Показник концентрацп впливу c визначимо як середне квадратичне в^илення у вектoрi C (тут cn - компонен-ти вектора C):
1
N
\2
- N„?1£
п=1 п=1\
Середне квадратичне вГдхилення дае уявлення про вiдхилення значень сп вiд середнього значення с. Таким чином, малi значення показника концентрацп вказуватимуть, що впливи бГльш рiвномiрно розподiленi мiж членами кредитно! спГлки (малi вГдхилення вiд середнього), а великi значення - що впливи концентруються у деяких точках (великi вГдхилення вiд середнього). Якщо додатково вГдслГдковувати змiну значень у часi, то можна виявити тимчасовi та постшш концентрацп впливГв з боку членГв (одноразово виданi кре-дити, чи постшне розмiщення коштГв на пайових внесках).
ВИСНОВКИ
Використання показника концентрацГ! впливу для кредитних спГлок може бути одним Гз важливих елементГв у контролГ за дГяльнГстю кредитних стлок в УкраМ. Зокре-ма, такий показник дозволяе:
+ визначати фактичне коло осГб, зацГкавлених у дГ-
яльностГ кредитно! спГлки; + вiдслiдковувати залежностi кредитно! спГлки вГд
окремих членiв (!х груп); + слiдкувати за узагальненою динамiкою загроз не-добросовкно! поведiнки членГв кредитно! спГлки.
Запровадження цього показника як обов'язкового для дотримання кредитними спГлками е недощльним, оскГльки може суттево ускладнити процедуру звГтування. Проте його розрахунок може виявитися доцГльним у ходГ щорГчно! аудиторсько! перевГрки кредитних спГлок, яка не лише надаеться для контролю регулятору ринку (НацКом-ФшПослуг), але оприлюднюеться кредитними спГлками на сво!х сайтах вГдповГдно до вимог регулятора. Наявтсть такого опублшованого показника дозволить як контролю-ючим органам, так Г членам кредитно! спГлки слГдкувати за станом можливих загроз з боку можливих дГй окремих членГв кредитно! спГлки, спрямованих проти штерейв ш-ших членГв Г кредитно! спГлки загалом. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Закон УкраТни «Про кредиты сптки» вiд 20.12.2001 № 2908 III: Редащя вiд 11.08.2013 / Верховна Рада УкраТни // Bi-домостi Верховно! Ради УкраТни. - 2002. - № 15, ст.101.
2. Закон УкраТни «Про фЫано^ послуги та державне регулювання ринш фiнансових послуг» вiд 12.07.2001 № 2664 III: Редащя вщ 02.03.2013 / Верховна Рада УкраТни // Вщомосп Верховно! Ради УкраТни, 2002. - № 1, ст. 1.
3. Нацюнальна комкая, що здмснюе державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг - 2014 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://nfp.gov.ua/ - Заголовок з екрану.
4. Розпорядження «Про затвердження Положення про критерп та фiнансовi нормативи дiяльностi кредитних установ» вщ 28.09.2006 № 6261: Редащя вiд 01.01.2014 / Держфшпос-луг // Офiцiйний вiсник УкраТни вщ 04.12.2006. - № 47. - С. 179, ст. 3156, код акту 37959/2006.
5. Розпорядження «Про затвердження Положення про фiнансовi нормативи дiяльностi та критерп якосп системи управлшня кредитних спток та об'еднаних кредитних спiлок» вiд 16.01.2004 № 7 : Редащя вщ 17.09.2013 / Держфiнпослуг // Офщшний вiсник УкраТни вiд 20.02.2004. -№ 5. - С. 104, ст. 261, код акту 27646/2004.
6. Кредиты сптки стають для украшав «чорними дiра-ми», якi пожирають Тхнi грошi / Сергiй Швець, Свiтлана Федчун, Свiтлана Тараканова, Вадим Верба // «Новини УкраТни на 1+1 -ТСН.иа» - 18.03.2013 [Електронний ресурс] . - Режим доступу : http://tsn.ua/ukrayina/kreditni-spilki-stayut-dlya-ukrayinciv-chornimi-dirami-yaki-pozhirayut-yihni-groshi-286479.html - Заголовок з екрану.
7. Топ-7 лопнувших кредитных союзов / Алексей Комаха // «Forbes УкраТна» - 24.10.2012 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://forbes.ua/business/1340492-top-7-lopnuvshih-kreditnyh-soyuzov - Заголовок з екрану.
8. Алексеев И. В. Кредитные союзы Украины: природа и проблемы / И. В. Алексеев, Н. Б. Алексеева // Бизнес Информ. -2011. - № 2(1). - С. 34 - 36.
9. Алексеев В. I. Математична модель оцшки залежнос-т нацюнальних фшансових шститу^в вщ зовншых впливiв // Фiзико-математичне моделювання та шформацшы технологГТ. -Львiв : ЦММ 1ППММ НАН УкраТни, 2013. - Вип. 17. - С. 9 - 16.
10. Алексеев В. I. ОцЫка впливу поземного капталу на нацюналын фiнансовi шститути / В. I. Алексеев // Одинадцята вщкрита наукова конференцiя 1МФН : Збiрник матерiалiв та про-грама конференцТ [«PSC IMFS 11»], (Г^в, 13 -14 червня 2013 р.). -Львiв : Вид во ЛьвiвськоТ полiтехнiки, 2013. - С. 93 - 94.
REFERENCES
Alekseev, I. V., and Alekseeva, N. B. "Kreditnye soiuzy Ukrainy: priroda i problemy" [Credit Unions of Ukraine: the nature and problems]. BiznesInform, no. 2 (1) (2011): 34-36.
Alieksieiev, V. I. "Matematychna model otsinky zalezhnosti natsionalnykh finansovykh instytutiv vid zovnishnikh vplyviv" [A mathematical model for evaluating national financial institutions depending on external influences]. Fizyko-matematychne modeliu-vannia ta informatsiini tekhnolohii, no. 17 (2013): 9-16.
Alieksieiev, V. I. "Otsinka vplyvu inozemnoho kapitalu na natsionalni finansovi instytuty" [Assessing the impact of foreign capital on domestic financial institutions]. PSC IMFS 11. Lviv: Lvivska politekhnika, 2013.93-94.
Komakha, A. "Top-7 lopnuvshykh kreditnykh soyuzov" [Top 7 of broken credit unions]. http://forbes.ua/business/1340492-top-7-lopnuvshih-kreditnyh-soyuzov
[Legal Act of Ukraine] (2013).
[Legal Act of Ukraine] (2014).
[Legal Act of Ukraine] (2013). [Legal Act of Ukraine] (2013).
"Natsionalna komisiia, shcho zdiisniuie derzhavne rehuliu-vannia u sferi rynkiv finansovykh posluh - 2014" [National Commission for the State Regulation of Financial Services Markets -2014]. http://nfp.gov.ua/
Shvets, S., Fedchun, S., and Tarakanova, S. "Kredytni spilky staiut dlia ukraintsiv «chornymy diramy», iaki pozhyraiut ikhni hroshi" [Credit unions are for the Ukrainian "black holes" that devour their money]. http://tsn.ua/ukrayina/kreditni-spilki-stayut-dlya-ukrayinciv-chornimi-dirami-yaki-pozhirayut-yihni-groshi-286479.html
УДК 351
МОДЕЛЮВАННЯ ПР0ЦЕС1В СЕЛЕКТИВНОСТ1МИТНОГО КОНТРОЛЮ З УРАХУВАННЯМ ОСНОВНИХ пАРАМЕТР1В РИЗИкОВАНОСТ! пЕРЕМ1щЕННя ТОВАР1В через митний кордон
® 2014 БЕРЕЖИЮК I. Г., ДЖУМУРАТ 0. В.
УДК 351
Бережнюк I. Г., Джумурат О. В. Моделювання процесiв селективностi митного контролю з урахуванням основних napaMeTpiB ризикованостi перемiщення товарiв через митний кордон
У cmammi проаналзовано основн: тенденцп розвитку митноi справи в контекст'! спрощення митних формальностей та максимально допустимого рвня забезпечення безпеки национально! економки. Основним завданням дослдження е розробка рекомендаций з моделювання процеав селективностi митного контролю з урахуванням основних параметр'ю ризикованостi перемщення товарв через митний кордон. Визначено основнi ц!лi використання запропонованоi моделi. Розроблено основнi вимоги до результату моделi селективностi митного контролю з урахуванням основних параметр'ю ризикованост'> перемщення товар'в через митний кордон. Запропоновано вимоги до процесу використання модел'> селективност'> митного контролю. Для коректного використання модел'> визначено в'дпов'дне iнформацiйне забезпечення процесу моделювання, яке враховуе специфку д'тльност'1 спещальних програмно-тформа^йних комплекав (П1К) та кнуюче нормативно-правовезабезпечення у сфер'> регламентаци процедур митного контролю. Запропоновано конкретш рекомендацИщодо розробки модел'> селективност'> митного контролю з урахуванням основних параметр!в ризикованост'> перемщення товарв через митний кордон з в'дпов'дною деmалiзацiею етатв. Кпючов! слова: селектившсть митного контролю, модель селективност'>, iнформацiйне забезпечення, програмно-iнформацiйнi комплекси, па-раметри ризикованости Рис.: 3. Формул: 15. Б/'бл.: 10.
Бережнюк 1ван Григорович - доктор економiчних наук, доцент, директор Державщщ науково-дотдщщ 'шституте митноi справи (вул. Терно-п'шьська, 13/3, Хмельницький, 29018, Украна) E-mail: info@dndims.com
Джумурат Олена Володимирiвна - астрантка, Академiя митноi служби Укра/ни (вул. Рогальова, 8, Дн'тропетровськ, 49000, Украна) E-mail: gem_ov@ukr.net
УДК 351
Бережнюк И. Г., Джумурат Е. В. Моделирование процессов селективности таможенного контроля с учетом основных параметров риска перемещения товаров через таможенную границу
В статье проанализированы основные тенденции развития таможенного дела в контексте упрощения таможенных формальностей и максимально допустимого уровня обеспечения безопасности национальной экономики. Основной задачей исследования является разработка рекомендаций по моделированию процессов селективности таможенного контроля с учетом основных параметров риска перемещения товаров через таможенную границу. Определены основные цели использования предложенной модели. Разработаны основные требования к результату модели селективности таможенного контроля с учетом основных параметров риска перемещения товаров через таможенную границу. Предложены требования к процессу использования модели селективности таможенного контроля. Для корректного использования модели определены соответствующее информационное обеспечение процесса моделирования, которое учитывает специфику деятельности специальных программно-информационных комплексов (ПИК) и существующее нормативно-правовое обеспечение в сфере регламентации процедур таможенного контроля. Предложены конкретные рекомендации по разработке модели селективности таможенного контроля с учетом основных параметров риска перемещения товаров через таможенную границу с соответствующей детализацией этапов.
Ключевые слова: селективность таможенного контроля, модель селективности, информационное обеспечение, программно-информационные комплексы, параметры риска. Рис.: 3. Формул: 15. Библ.: 10.
Бережнюк Иван Григорьевич - доктор экономических наук, доцент, директор Государственного научно-исследовательского института таможенного дела (ул. Тернопольская, 13/3, Хмельницкий, 29018, Украина) E-mail: info@dndims.com
Джумурат Елена Владимировна - аспирантка, Академия таможенной службы Украины (ул. Рогалёва, 8, Днепропетровск, 49000, Украина) E-mail: gem_ov@ukr.net
UDC 351
Berezhniuk Ivan H., Dzhumurat Olena V. Modelling Customs Control Selectivity Processes with Consideration of Main Risk Parameters of Movement of Goods Across the Customs Border
The article analyses main tendencies of development of customs business in the context of simplification of customs formalities and maximum allowable level of ensuring security of the national economy The main task of the study is development recommendations on modelling customs control selectivity processes with consideration of main risk parameters of movement of goods across the customs border. The article identifies main goals of use of the proposed model. It develops main requirements to the result of the customs control selectivity model with consideration of main risk parameters of movement of goods across the customs border. It offers requirements to the process of use of the customs control selectivity model. It order to use the model properly the article identifies relevant information support of the modelling process, which takes into account specificity of activity of special software information complexes and existing regulatory and legal provision in the sphere of regulation of the customs control procedures. The article offers specific recommendations on development of the customs control selectivity model with consideration of main risk parameters of movement of goods across the border with the relevant detailed elaboration of stages. Key words: customs control selectivity, selectivity model, information support, software information complex, risk parameters. Pic.: 3. Formulae: 15. Bibl.: 10.
Berezhniuk Ivan H.- Doctor of Science (Economics), Associate Professor, Director, State Scientific-Research Institute of Customs (vul. Ternopilska, 13/3, Khmelnitsky, 29018, Ukraine) E-mail: info@dndims.com
Dzhumurat Olena V.- Postgraduate Student, Ukranian Academy of Customs (vul. Rogalyova, 8, Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine) E-mail: gem_ov@ukr.net
