CC BY
31
Т. ПАРВИНА
К. ПАРСЯК
номики, которая может являться целой отдельной наукой в экономической теории. Развивая и исследуя данную сферу, открываются новые возможности для совершенствования как отдельных индивидов, отраслей, регионов, государств, так и человечества в целом. Для Украины формирование и совершенствование процессов в сфере экономики знаний является лучшим шансом для процветания и приобретения лидирующих конкурентных позиций в мире.
Список джерел
1 Nonaka I. The Knowledge - Creating Company: How Japanese Companies Create the Dynamics of Innovation / I. Nonaka, H. Takeuchi// - N. Y., 1995. - [Электронный ресурс] -Режим доступа: http://dictionary-economics.
ru/word/%D0%97%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B8% D0%B5
2. Дагаев А.А. Экономика знаний в информационном обществе /А.А. Дагаев// Информационное общество. -2008, вып. 5-6. - C. 40-42.
3. Макаров В.Л. Экономика знаний: уроки для России /В.Л. Макаров// Вестник российской академии наук: М., 2003. том 73. № 5. - 450 с.
4. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: Ключ к успеху в новом тысячелетии. (Теория и практика менеджмента).
- СПб. и др.: Питер, 2001. - 287 с.
5. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США. - М.: Прогресс, 1966. - 462 с. («The Production and Distribution of Knowledge in the United States». 1962.)
6. Друкер П. The Age of Discontinuity /П. Друкер/ 1968 -[Электронный ресурс] - Режим доступа: www.iteam.ru/publications/human/section_55/article_3527/
7. Stewart T.A. The Wealth of Knowledge: Intellectual Capital and the Twenty-first Century Organization / T.A. Stewart /, Organization. London: Nicholas Brealey Doubleday, 2001.
- [Электронный ресурс] - Режим доступа:
http://www.ikmagazine.com/xq/asp/sid.0/ articleid.
F24F6FBA-D8CA-4646-80E9-29506D164A59/
eTitle.The_knowledge_Thomas_A_Stewart/qx/display.htm
8. Нонака И. «Компания создатель знания» / И. Нонака // HBR - 1991 г- [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://ibcm.biz/Nauchnye-stati/ upravlenie-vyrabotkoj -celej -izmenenij -i-nonaki.html
9. Катречко С.Л. Знание как сознательный феномен / С.Л.Катречко / 2005 - [Электронный ресурс] - Режим доступа http://www.i-u.ru/biblio/archive/katrechko_snanie/
10. Мильнер Б.З. Концепция управления знаниями в современных организациях / Б.З. Мильнер // Российкий журнал менеджмента. - 2003. - №1.
11. Грибкова О.В. Знания / О.В. Грибкова/, 2006 - [Электронный ресурс] - Режим доступа: [http://www.uni-dubna.ru/~mazny/students/upr_zn/1.html]
12. Статистичний збшик: наукова та iнновацiйна дiяль-шсть в Укра!т /Державна служба статистики Укра1ни / ДП „Днформащйно-видавничий центр Держкомстату Украши": Ки1в, 2011. - 282 с. - С.178.
13. Баранчеев В. Управление знаниями / Баранчеев В. // Маркетинг. Специальный выпуск № 29. - М.: Центр маркетинговых исследований и менеджмента, 2005. - 144 с.
14. Knowledge Management in the Learning Society. Paris: OECD. 2000 - [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.thefreelibrary.com/Moving+toward+a +knowledge+society+in+the+Arab+world.-a0225504282
15. Степанова Т.Е. Категории экономики, основанной на знаниях / Т.Е.Степанова / Ломоносовские чтения 2004 г. Сборник статей преподавателей "Россия и социальные изменения в современном мире". Том №1 - [Электронный ресурс] - Режим доступа: http: //lib.socio.msu.ru/l/library?e=d-000-00—0lomon--00-0-0-0prompt-10—4------0-1l--1 -ru-50—20-about—00031 -001 -
1 -0windowsZz-1251 -&a=d&cl=CL 1&d=HASH56d6416d ea77d4c10cce.29
К. Парсяк
м. Микола1в
МАРКЕТИНГОВ1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ РИНКУ ОСВ1ТН1Х послуг у КОНТЕКСТ! УПРАВЛ1ННЯ 1ХНЬОЮ ЯК1СТЮ
Постановка проблеми. За нормами чинного укра-!нського законодавства, вщповщш змши яких суспшьс-тво очжуе вже на протязi дешлькох рошв поспшь, структура вичизняно! вищо! освгга складаеться з освгтньо-квалiфiкацiйних та освишх рiвнiв [1]. Зацiкавленi особи можуть набути !х у навчальних закладах, до яких вони звернулися iз замовленням щодо отримання бажа-них освiтнiх послуг. Отже, маемо уа ознаки маркетингового процесу: суб'екти, що володiють цшностями, iнтерес до яких е взаемним; здатшсть сторiн домовля-тися про умови майбутньо! угоди, свобода вибору ^ в частинi форм набуття фахово! майстерностi, i щодо на-прямiв освiти та спецiальностей, а також надавача ба-жаних компетенцш). Але з практики маркетингово! дiяльностi в економiцi вiдомо, що вона не позбавлена ризик1в. 1снують рiзнi прийоми зменшити до мiнiмуму негативш наслiдки, що зазвичай е невщ'емними супут-никами ризикованих операцiй. Серед найефективш-ших -прийняття виважених ршень з використанням достовiрно!, своечасно! та у достатшх обсягах шформа-ци про перебiг актуальних подiй. Отримати И -безпосередне завдання маркетингових дослщжень.
Аналiз публiкацiй. Маемо визнати, що проблема,
про яку йдеться, не залишае байдужими органи державного управлшня та мюцевого самоврядування (мош-торинг ринку освгтшх послуг - одне з !х прями обов'язк1в), топ-менеджмент навчальних заклащв (особливо напередоднi та тд час вступних кампанiй), ко-лег-науковцiв, коли вони вдаються до розв'язання пе! чи шшо! наболшо! освиянсько! проблеми [2-5, iншi]. М1ж тим, маемо зауважити, що дослщження маркетингу заради ефективного управлшня, тим бшьше, коли йдеться про яшсть освiтнiх послуг - справа безперерв-на. Причина: приймати ршення потрiбно у реальному масштабi часу.
Мета статтi. Виходячи з наведено! констатацп, ми поставили собi за мету викласти власне бачення поточно! ситуацп на ринку освишх послуг та подiлитися мiркуваннями щодо розв'язання деяких нагальних проблем, що виникли.
Викладення основного матерiалу. Протягом останнього десятирiччя шльшсть навчальш заклади III-IV рiвнiв акредитацп збiльшувалася (до 2009-2010 н.р) iз середньорiчними темпами приросту у 2,3 % ^ як на-слщок, з 2000-2001 н.р. по 2010-2011 н.р. зросла на 10,8 % табл. 1).
Таблиця 1
Кшьшсть ВНЗ Ш-ГУ^вшв акредитаци, одиниць [6]
Показники Навчальт роки
2000/01 03/04 05/06 06/07 08/09 09/10 10/11
К!льк1сть заклада всього, в тому числ! за формами власносп 315 339 345 350 353 350 349
Державн! та комунальш 223 235 232 236 240 242 243
Частка до загально! к1лькост!,% 70,8 69,3 67,2 67,4 68,0 69,1 69,6
Приватш 92 104 113 114 113 108 106
Частка до загально! к1лькост!,% 29,2 30,7 32,8 32,6 32,0 30,9 30,4
Водночас, маемо наголосити, що застосування чиннишв гальмування (бшьш жорстко! процедури державно! акредитаци та лщензування навчальних закла-д1в, !х окремих освггшх програм), а також адшшстра-тивних заход1в стримування (шспекцшш перев!рки стану оргашзацп, кадрового та матер!ально-техшчного забезпечення навчального процесу), далися в знаки: з 2008-2009 н.р. шльюсть приватних ВНЗзменшуетьсь (у 2010-2011 н.р. - на 6,2 %), вщбившись вщповщним чином й на !х загальнш юлькосп (- 1,1 %).
Характерною ознакою модел^ за якою ввдбувалася розбудова системи вищо! освгги у нашш кра!ш, завжди було тяжшня до створення базовими навчальними закладами сво!х вщокремлених структурних шдроздшв (ВСП). У наш! часи, як 1 п'ять рошв тому, осередки, яким делеговаш широк1 повноваження щодо надання освггшх послуг (шститути, фши, навчально-консультацшш центри, шдготовч! курси), працюють у 13 з 25 репошв. 1нша справа, що !хня концентрация на р1зних сегментах, в1др1зняеться 1 школи суттево. Так, скаж1мо, «дистриб'ютор!в» столичних ВНЗ спостерта-емо у дванадцяти областях, а також у Автономий рес-публщ Крим. Як на нас, такий стан справ мае дешлька пояснень:
а) психолопчний вплив на потенцшних замовник1в вщомих та авторитетних бренд1в, дипломи ввд яких е традицшно престижними. Аби переконатися у справед-ливосп ц1е! гшотези, звернемося до даних, зведених у таблицю 2. Тут вмщеш результати обрахунку вщносно!
ринково! частки ВСП ( Ч^сп):
ВСП)
Кь
I I = ^всп 100 -
1 ВСП ту~с
^^ ВНЗ
де Квсп - к1льк1сть студенпв, як1
С
навчаються
(прийняп на навчання) у ВСП ВНЗ; Кшз - загальна
кшьшсть студенпв, яка навчаеться у ВНЗ.
Анал1з отриманих даних засввдчуе, що в цшому по
Укра!ш значения показника збшьшилося за пе-
рюд на 0,8 %. Аналопчна тенденция склалася у 13 з 27 репошв (це - майже половина з них). Абсолютним рекордсменами виявилися Автономна республжа Крим 71,7 % (зростання на 23,4 %). Трохи не дотягли до 50 % Вшницька та Закарпатська обласп (збшьшення на 15,0 та 4,4 вщсотки, вщповщно). На ввдшну в1д них, м. Ки!в, Харк1вська, Одеська, Льв1вська, Запор1зька, Луганська,
Сумська обласп мають , який перебувае у межах
ввд 0,1 % до 10 %;
б) пор1вняно потужний кадровий та науково-методичний потеншали кафедр та факультепв базових ВНЗ. Вони здатш забезпечити «доч!рш» структури ста-ртовим штелектуальним кашталом у вигляд1 навчальних комплекйв, технологш та методик роботи з1 студе-
нтами, шшими нематер1альними активами. Шд силу 1м також пряме фшансове шдкршлення певних програм та проекпв. За таких умов единою вадою до початку роботи стае брак квал1ф1кованих кадав викладач1в та до-пом1жного персоналу, як1 здатш цими напрацюваннями скористатися. Подолати цю перешкоду (особливо тсля сформованого державного реестру доктор1в наук) шд силу далеко не уйм, що, природно, не найкращим чином вщбиваеться на якосп навчальних послуг, як1 про-понуються;
в) наближешсть до оргашв державно! виконавчо! влади, в1д ршення яких виршальним чином залежить доля будь-яких проекпв у освггнш сфер!;
г) зменшення абсолютно! чисельносп вщокремле-них структурних шдроздшв у репонах. Наприклад, у одному лише мюп Миколаев1 за останш роки припини-ли д!яльшсть: ф1лИ М!жрепонально! академп управлш-ня персоналом, Одеського нацюнального ушверситет !меш Мечникова, Швденнослов'янський шститут Ви-щого навчального закладу «Ки!вський славютичний ушверситет». Життя примушуе позбутися колишшх амбщй й шш! навчальш заклади, як1, свого часу, були налаштоваш на «агресивну» експанйю ринку.
У наслщок наведених та шло! низки шших обста-вин, вщбулися певш зрушення у загальнш структур! вичизняного ринку осв!тн!х послуг (табл. 3). Як бачи-мо, спостер!гаеться тотальне зменшення його емносп (загалом на 295478 оаб). На цьому тл! не можливо об!йти стороною очевидну популярн!сть коледж1в, ш-льк1сть студенпв у яких зросла на 14260 оаб з одноча-сним збшьшенням (на 35) цих навчальних заклада (для пор!вняння, ун!верситет!в стало бшьше на 13, а акаде-мш лише на 4. Ус!х шших - поменшало).
На нашу думку, цей феномен пояснюеться бажан-ням менеджменту ВНЗ:
— хоча б частково компенсувати прогалини у д!я-льност! середн!х навчальних заклад!в, яш фактично е «постачальниками» !нтелектуального ресурсу на насту-пний етап набуття громадянами профес!йних компете-нц!й. Про те, насшльки добре деяк1 з них виконують свою м!с!ю, сввдчать непоодинок! факти неспроможно-ст! випускнишв шк1л (нав!ть тих, хто отримав необх!д-нук1льк1сть бал!в з математики на зовшшньому незалежному ошнюванш навчальних досягнень - ЗНО) вико-нувати елементарн! арифметичн! ман!пуляц!!;
— зб!льшити вх!дн! потоки аб!тур!ент!в, оминаючи нездоланну для декого процедуру ЗНО. Справа у тому, що воно не е обов'язковим для майбутшх учн!в коле-дж1в, а от !х випускник1в (часто за результатами лише сшвбеади)
— зараховують у студентськ! лави на другий, а то й на третш курси ун!верситет!в, академ!й, шститупв за так званими скороченими навчальними планами.
Таблиця 2
Ввдносна ринкова частка освiтнiх послуг ВНЗ, ям надаються через ВСП [6]
Частка студе-
Загальна чисель- Чисельтсть нпв ВСП до Прийом студенпв на по- Частка сту-
шсть студентiв, студенпв у загально1 чатковий цикл навчання денпв прий-
Регiон осiб ВСП, оаб чисельносп, % у 06/10 рр., оаб нятих у ВСП до загально!
У навчальному У навчаль- У навчаль- кiлькостi у
роцi ному рощ ному рощ Загальний У ВСП 06/10 рр, %
06/07 10/11 06/07 10/11 06/07 10/11
Укра!на 2786582 2129835 302055 243307 10,8 11,4 658861\392012 70421\45403 10,7\11,5
АР Крим 70143 47707 35063 28351 50,0 59,4 17570\8348 8490\5984 48,3\71,7
Вiнницька 58013 33459 18865 16098 32,5 48,1 14677\6377 4475\2898 30,4\45,4
Волинська 35516 25754 9198 8212 25,9 31,9 9575\5076 2409\2016 25,2\39,7
Дшпропетровська 192652 147701 22996 18118 11,9 12,3 49091\29914 4837\2828 9,8\9,5
Донецька 217580 133150 26010 22002 12,0 16,5 54273\27261 6197\4244 11,4\15,5
Житомирська 51868 27646 5598 4694 10,8 17,0 13856\5780 741\528 5,3\9,1
Закарпатська 28336 23392 11755 11873 41,5 50,8 7443\4819 3281\2336 44,1\48,5
Запорiзька 103626 92283 8749 3126 8,4 3,4 24752\16814 2280\403 9,2\2,3
1вано-Франшвська 61950 40189 8972 6135 14,5 15,3 15477\7213 2420\1456 15,6\20,1
Ки!вська 40712 30907 12419 9851 30,5 31,9 9802\5690 3478\2537 35,4\22,3
Кiровоградська 32827 19799 5279 4109 16,1 20,8 8508\3988 1538\889 18,1\22,3
Луганська 121083 88106 6014 2633 5,0 3,0 31818\17025 1068\272 3,4\1.6
Львiвська 164583 137068 12408 12437 7,5 9,1 38345\26316 3264\2620 8,5\9.5
Микола!вська 44840 35771 17756 14102 39,6 39,4 10411\6761 3652\1472 35,1\21,7
Одеська 147118 127175 7509 5316 5,1 4,2 32627\23348 1424\716 4,4\3,0
Полтавська 76820 53816 10956 9602 14,3 17,8 18749\10362 2520\1790 13,4\17,2
Рiвненська 56011 39182 6220 4112 11,1 10,5 14470\7542 965\469 6,6\6,2
Сумська 65644 46260 7397 3881 11,3 8,4 14488\9427 1602\787 11,1\8,3
Тернотльська 64138 47533 7997 7836 12,5 16,5 16658\9394 1479\1232 8,9\13,1
Харк1вська 287496 232660 7197 7221 2,5 3,1 58023\37771 2050\1875 3,5\5,0
Херсонська 44994 28519 8677 6931 19,3 24,3 10385\5363 1989\1020 19,2\19,0
Хмельницька 52556 43436 8791 6953 16,7 16,0 13410\8860 2114\1600 15,8\18,01
Черкаська 58074 41061 9450 7792 16,2 19,0 14323\7866 1958\1340 13,7\17,0
Чершвецька 39645 27074 11246 10830 28,4 40,0 10602\5820 2643\2230 24,9\38,3
Чернiгiвська 40588 22915 7732 6438 19,0 28,1 10676\4340 1904\1068 17,8\24,6
м. Ки!в 610049 521811 1746 520 0,3 0,1 134882\88235 345\75 0,3\0,1
м. Севастополь 19720 15461 6055 4134 30,7 26,7 3970\2302 1298\712 32,7\30,9
Таблиця 3
Зрушення у структурi ринку освпшх послуг [6]
Тип вищого навчаль-ного закладу Навчальш роки
2006-2007 2010-2011 Вщхилення щодо
Кшь-юсть Частка у загаль-нш кшь-костi, % Навча-еться студента, осiб Частка у зага-льнш кшько-стi, % Юль-юсть Частка у зага-льнш кшько-стi, % Навча-еться студен-тш, осiб Частка у зага-льнш кшько-сл, % Кшь-косп Частки у зага-льнш кшько-сп, % Кшькосп студен-тав, оаб Частки у зага-льнш кшькос- та, %
Ушвер-ситети 184 20,0 1775810 63,7 197 23,2 1679157 62,4 + 13 + 3,2 -96053 - 1,3
Академп 58 6,3 361611 13,0 62 7,3 329437 13,3 + 4,0 + 1,0 -32174 + 0,3
1нститути 125 13,6 191548 6,9 109 12,8 131851 5,3 - 16 - 0,8 -59697 - 1,6
Технiкуми 210 22,9 224335 8,1 130 15,2 112085 4,5 - 80 - 7,7 -112250 - 3,6
Коледжi 199 21,7 176178 6,3 234 27,4 190438 7,6 + 35 + 5,7 +14260 + 1,3
Училища 143 15,5 56685 2,0 121 14,1 47721 1,9 - 22 - 1,4 -8964 - 0,1
Загалом 919 100 2786167 100 853 100 2490689 100 - 66 - -295478 -
Переконанi, що виявлену вище тенденц1ю дедалi часи, коли головним сенсом перебування на студентсь-
бiльше посилюють i замовники освiтнiх послуг, як1 ста- кш ла вi було отримання документу про вищу освiту.
ють усе вибагливiшi щодо !хньо! якост! Идуть у минуле Молодь потребуе грунтовних знань, аби з користю для
себе використати !х у подальшому жит. Про те, що ми не помиляемося у сво!х оцшках, свщчить шформащя проф1льного мшстерства. Станом на 2.09.2012 р. до 120 вищих навчальних заклад1в - переважно приватно! фор-ми власност! - звернулося з клопотанням про зарахуван-ня менше 100 ос!б, до 13 - менше 10 заявниюв, а до при-ватних вищих навчальних заклада "Укра!нський шсти-тут лшгвютики ! менеджменту" "Хмельницький !нститут конструювання моделювання швейних вироб!в" подано лише по однш заяв!. Вбачаемо за можливе сформулюва-ти дек!лька узагальнюючих висновк!в, як! випливають з наведених констатац!й.
По-перше, еволюц!йно (хоча ! не без впливу суб'ективного чиннику) створилися передумови для формування дисбалансу м!ж в!дпов!дною пропозиц!ею осв!тн!х послуг з боку велико! к!лькост! навчальних заклада та попитом на них на користь останнього. Бшьш того, негативш демограф!чш фактори (рис. 1), призвели до перетворення сегменту, про який йдеться, у ринок споживача.
2364541
Рис. 1. Чиселътстъ студентiв у ВНЗ Ш-IV рiвнiв акредитацИ [6]
Освиня сфера вш цього тшьки програе. Причини б!льш н!ж очевидн!: адшшстраци окремих ВНЗ та й сам! викладач! заплющують оч! на очевидн! вади сво!х вихованц!в, прагнучи зберегти корпоративн! статки на р!вн!, якого б вистачило х!ба що на розрахунки !з ств-роб!тниками, за спожип газ, електричну енерг!ю, шшу «комуналку». Ц!ни на них збшьшуються, а видатки з бюджету на компенсацш !хн!х витрат, як мшмум, пос-тупають у Державне казначейство далеко не своечасно. Под!! останнього часу засвщчили ще одну характерну обставину: поза доступом опиняються нав!ть грошов! кошти, як! зароблеш наданням державними ВНЗ освп-н!х послуг за прямими контрактами, укладеними м!ж ними й споживачами. Але розпорядник робить вигляд, що не пом!чае р!зниц! у джерелах доход!в ! обмежуеть-ся «розкриттям» рахуншв лише у випадках, коли йдеть-ся про соц!ально-захищен! статт!: стипендп та зароб!тна плата. Х!ба ж це академ!чний кап!тал!зм? Скор!ше ад-м!н!стративно-командний ! у не найкращих його про-явах.
На цьому тл! повним кольором кв!тне недисципль новашсть, що в!дбиваеться, наприклад, у невшвщуванш занять (про нормативн! 80 годин впродовж семестру, яких колись було достатньо для вщрахування поруш-ника навчально! дисципл!ни, у деканатах вже майже не згадують) та зволжанш з вчасною л!кв!дац!ею академь
Науковi кадри та ю.
чно! заборгованосп. Нагадаемо, що зг!дно «Положення про оргашзацш навчального процесу у вищих навчальних закладах», студентам, як! одержали тд час сесп не бшьше двох (!) незадов!льних оцшок, дозволяеться лж-в!дувати «хвости» до початку наступного семестру.
Напругу навколо цього протир!ччя могли б зняти зм!ни у ставленн! до явища, яке розглядаеться, на ш-ституцюнальному р!вн!. Йдеться про щ!льн!шу штегра-ц!ю вiтчизияно! системи вищо! освгга до стандарт!в, поширених у недалекому вш нас Свропейському Союз!. У Шмеччиш, наприклад, людина, отримавши статус студента, не втрачае його на протяз! багатьох рок!в, плануючи на власний розсуд свое життя та професшну кар'еру. Обов'язковими е лише регулярна сплата за навчання та виконання академ!чних зобов'язань, перед-бачених навчальним планом кожного ушверситету (будь коли, до завершення маг!стерсько! роботи. Шд час бакалаврату контроль бшьш жорсткий: треба впо-ратися з вшповшною програмою за ш!сть семестр!в). Вдашування лекц!й - особиста справа кожного, хоча аудитор!!, заповнеш «тд зав'язку» - не така вже й рш-юсть.
За аналопею, було б ! на вичизняних теренах за-провадити !нновац!ю: не здав вчасно хоч би один залж, залишайся на попереднш семестр та «гризи» науку, коли вона тоб! на ст!льки до смаку. Якщо ж справу зроблено ! здатен наздогнати однол!тк!в - шяких запе-речень. Тим б!льше, що ! у першому, ! у другому випа-дку ус! витрати - за кошт «винуватця торжеств». Навиъ якщо на старт! вш зараховувався на навчання за раху-нок державного бюджету.
Але поки щоденн! компром!си м!ж профес!йним бажанням дотримуватися стандарт!в якосп осв!ти та прагненням не втратити робоч! м!сця перестали бути чимось неймов!рним. Та чи може бути шакше: за !сну-ючими нормативами на одного викладача припадае 10 студенпв. В!д так, напередодн! лигах в!дпусток у 2012 р. на кожнш з п'яти кафедр 1нженерно-економ!чного факультету НУК, скаж!мо, штатний розк-лад скоротився на 3,5 ставки.
По-друге, брак платоспроможного замовника на освпш послуги призв!в до загострення конкуренц!! м!ж операторами "ринку знань". Предметом особливо запекло! боротьби е, звичайно, аб!тур!енти, фшансов!, мате-р!ально-техн!чн!, !нформац!йн! ресурси, а останшм часом й науково-педагопчш кадри, особливо, найвищо! квал!ф!кац!! - кандидата та, особливо, доктори наук. У цьому контекст! виявляеться додатковий парадокс. Вш полягае у тому, що за даними Державно! служби статистики (табл. 4), кшьшсть наукових установ в Укра!ш, як ! чисельн!сть науковц!в. Йдеться про наукових та !нже-нерно-техшчних прац!вник!в, як! профес!йно займа-ються дослщженнями й розробками, беруть участь у створенш нових знань; а також спещалюпв, зокрема, техн!к!в, що виконують з цього приводу допом!жш фу-нкц!! - зменшуються (за перюд спостереження, в!дпов!-дно, на 12,5 % та 53,1 %). Водночас, чисельшсть ойб !з науковими ступенями - зростае (доктор!в наук - на 46,3 %, кандидапв наук - на 39,6 %).
Це переконливо засвщчуе, що певна частина тих, хто отримав вшповшш науков! ступен!, перебувае поза межами освпшх та науково-досл!дних установ, не за-ймаеться «видобутком» нових знань, а тому не може розглядатися ВНЗ нав!ть як резерв оновлення виклада-цьких кадав.
Таблиця 4
к:iсть оргам1зац1й [7]
К. ПАРСЯК
Б. ПИСАРЕНКО, Н. ПРОЦЕНКО
Роки Кшьшсть оргатзацп, яш виконують науковi досль дження й розробки Чисельтсть, оаб
Нaуковцiв Докторiв наук в еко-номiцi Укра!ни Кандидапв наук в еко-номiцi Укра!ни
1996 1435 160103 9974 58132
2000 1490 120773 10339 58741
2005 1510 105512 12014 68291
2010 1303 89534 14418 84000
2011 1255 84969 14895 84979
Висновки.
1. Неможливо уявити co6i прийняття рiшень з приводу структури, напрямiв освiти, спецiальностей, навчальних програм, як1 ВНЗ пропонують потенцiйним замовникам; опрацювання цшово! полiтики та розробки технологiй з просування освiтнiх послуг, а тим бшьше щодо управлшня як1стю процесiв, як1 вiдбуваються впродовж навчального процесу, без систематичних, а школи й спецiальних маркетингових дослiджень.
2. Ti, що знайшли висвiтлення у статп, засвщчили продовження суттевих зрушень на ринку освiтнiх послуг, як супроводжуються загостренням конкурент! мiж операторами, представленими на ньому. Вона по-силюеться з огляду на брак платоспроможного попиту з боку потенцшних замовник1в, чисельтсть яких нев-пинно зменшуеться.
3. Вищi навчальт заклади, як1 витримають випро-бовування конкурентною стихiею, зможуть не лише зберегти, але й посилять власт позицп, за умов покра-щення усiх складових(професорсько-викладацький склад, навчально-допомiжний персонал, мaтерiaльно-технiчна база, менеджмент), що у сукупносп познача-ються на якосп !хньо! роботи.
Список джерел
1. Закон Украши «Про вищу освпу». [Електроннiй ресурс]. - Режим доступу: http://www.osvita.org.ua/pravo/ law 00/.
2. Парсяк В.Н. Трансформащя дiяльностi операторiв ринку освiтнiх послуг на засадах корпоративного менеджменту: монографiя / В.Н. Парсяк, 1.М. Драгомирова. - Ми-кола!в: Видавництво «Тал^ман». - 2010. - 173 с.
3. Верхоглядова Н.1. Економiчний вимiр якостi вищо! освь ти як складово! нащонально! конкурентоспроможностi : монографiя / Верхоглядова Н.1. - Дншропетровськ : ДНУ. - 2004. - 196 с.
4. Кратт О.А. Методолопчш основи формування кон'юнктури ринку послуг вищо! освгга : дис. на здо-буття наук. ст. доктор екон. наук 08.00.04 / Кратт О.А. -Донецьк : ДНУ, 2004. - 375 с.
5. Оболенська T.G. Маркетинг у сферi освгтшх послуг : впчизняний i зарубiжний досвiд: монографiя / Оболенська T.G. - К.: КНЕУ, 2001. - 208 с.
6. Основш показники дiяльностi вищих навчальних закла-дiв Украши на початок 2010/11 навчального року. Ста-тистичний бюлетень. - К.: Державний комггет статистики Украши. - 2011. - 207 с.
7. Статистична шформащя. [Електронний ресурс]. -
Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
Б. Писаренко
академж АЕН Украти Н. Проценко
член-кореспондент АЕН Украти м. Житомир
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ОПЕРАЦ1ЙНО1 Д1АГНОСТИКИ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСП ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ПЩПРИСМСТВ
Постановка проблеми. Проблема забезпечення економiчно! стшкосп та довгостроково! рентабельностi являе собою одну iз фундаментальних наукових задач i е досить актуальною для тдприемств Укра!ни. Аналiз статистичних даних показуе, що кшьшсть збиткових тдприемств в промисловосп Укра!ни складала в 2002 р. - 41,8%, а в 2011 рот близько 40%. При цьому зага-льний рiвень рентабельносп промислових пiдприемств складав в 2001 р. - 3,7%, в 2002 р. - 2,6%, в 2007 р. -4,3%, в 2011 р. - 4%, а за чистим прибутком вш вае! д!яльносп рентабельшсть склала в 2001 р. - 2%, а в 2011 р. - 0,8%. Це свщчить про те, що бшьшють промислових тдприемств Укра!ни не е конкурентоспромож-ними. Крiм того, треба враховувати те, що перюд iнду-с^ально! моделi розвитку виробництва зак1нчився i почався перiод поспндус^ального розвитку Виробни-
цтва. Це обумовлюе об'ективну необхiднiсть переходу на шновацшно-швестицшну модель розвитку. Перехiд на шновацшно-швестицшну модель розвитку виробництва можливий тiльки при стiйкому функцiонуваннi тдприемств i довгостроковiй рентабельностi. В зв'язку з цим виникае проблема забезпечення економiчно! стiйкостi пiдприемств, !х довгостроково! рентабельности Для динамiчного забезпечення економiчно! стiйкостi i довгостроково! рентабельносп необхiдна оперативна дiагностика ефективностi функцюнування пiдприемств.
