CC BY
63
О. В. Попко
канд. екон. наук СИЮй 0000-0003-3356-6070 Нацональний унверситет водного господарства та природокористування, м. Иене
МАРКЕТИНГОВЕ ДОСЛ1ДЖЕННЯ СВ1ТОВОГО РИНКУ МОЛОЧНО1 ПРОДУКЦП ТА М1СЦЯ УКРА1НИ В НЬОМУ
Постановка проблеми. За прогнозами Продоволь-чо'1 та сшьськогосподарсько! оргашзацП ООН (ФАО) щодо обсяпв зростання населення свиу, до 2025 року щор1чний прирют населення становитиме 80 млн ос1б, яких потр1бно буде годувати. Це створюе привабливу перспективу для експортер1в продовольства, у тому числ1 в1тчизняних, яку в жодному раз1 не можна втра-чати [7]. Своею чергою, динам1ка та структура товарного експорту е певними шдикаторами як р1вня кон-курентоспроможноси товар1в, так 1 тих макроеконо-м1чних умов, яю прямо чи опосередковано впливають на промислове виробництво [6, с. 22].
До кра'1н з найбшьшою кшьюстю населення вхо-дять: Китай, 1нд1я, США, 1ндонез1я, Пакистан, Брази-л1я, Шгер1я, Бангладеш, Рос1я, Мексика, Япошя, Ф1-лштни. За прогнозами ООН (ФАО) серед найбшьших кра'1н свиу в 2050 рощ — жодно'1 европейсько'1. На сьо-годш саме Африка, Центральна та Швденно-Схщна Аз1я забезпечують практично весь демограф1чний при-р1ст населення планети. Завдяки цим регюнам протя-гом найближчих десяти роив на Земл1 з'являться ще 738 млн нових мешканщв. Так, за прогнозами на наступи десять роив, населення 1ндГ1 зросте на 150 млн ос1б, Китаю та Пакистану — на 38 млн ос1б в кожнш з кра'1н. Таке стр1мке зростання населення АзП та Африки сприятиме й збшьшенню обсяпв 1мпорту продо-вольства.
Загальнш тенденцП щодо зростання 1мпорту продовольства сприяють не лише обсяги зростання населення, а й процеси урбашзацН, внаслщок яких м1-гранти стають активними споживачами харчово'1 продукцП. З огляду на темпи приросту чисельносп насе-
лення, процес1в урбашзацП та р1вень достатку, саме кра'1ни АзП е найбшьш перспективними напрямками експорту.
Мета статтi — дослщити стан та тенденцП роз-витку свггового ринку молочно'1 продукцП, а також окреслити мюце Укра'1ни в ньому.
Виклад основного матерiалу. За даними ООН (ФАО), сьогодш кра'1ни 6С залишаються найбшь-шими свгговими 1мпортерами продовольчо'1 продукцП. Проте зростання обсяпв 1мпорту в кра'1нах 6С не спо-стерПаеться. Натомють Аз1я за темпами зростання 1мпорту за певними продовольчими позищями вже обПнала США. Найбшьш перспективною для просу-вання на азшський ринок е готова продукщя тради-цшного продовольчого експорту, в тому числ1 молочно'1 його складово'1. За даними FAOSTAT [15] левова частка всього молока, яке виробляеться в свт, припа-дае саме на коров'яче молоко (83%), частка буйволового молока становить 13%, решту складае козине, овече та молоко шших вид1в.
За результатами дослщжень ООН (ФАО) щодо стввщношення чисельносп населення та свггового виробництва коров'ячого молока в 2017 рощ, вста-новлено: в кра'нах 6С, ОкеанП, Швшчно! Америки виробництво молока перевищуе необхщний внутрш-нш попит, пропонуючи широкий спектр молочних продукив для експорту (рис. 1). У крашах АзП та Африки, з точшстю до навпаки: чисельшсть населення в рази перевищуе обсяги виробництва молока та мо-лочно'1 продукцП, що свщчить про 1х нестачу, незадо-волену потребу населення в продовольсга, а вщтак — зумовлюе потребу в 1мпорт1 продовольства.
120
100
80
60
40
20
Населення свггу, % Свггове виробництво молока, %
0
□ Азiя - Пiвденний Сх1д HАзiя
□ Африка
11,7 Ш Пiвдення та Центральна Америка .......
пес
НШвтчна Америка
Азiя-Близький Схвд □ европа н Океанiя
Рис. 1. Стввгдношення чисельностг населення та свтового виробництва коров'ячого молока в 2017рощ,% Джерело: [13, 14].
Згщно оприлюднених результата дослщжень, представлених в OECD-FAO Agricultural Outlook 20182027 [19], провщними гравцями на свгговому молочному ринку е краши 6С, США, Iндiя, яю разом ви-робляють половину молока в свт. Для порiвняння: Бразилiя виготовляе близько 5,0%, Китай — 4,5%, Ро-етя —4,6%, Нова Зеландiя — 3,2%, Аргентина, Австра-
лiя — 1,3%, Бшорусь — 1,1% свiтових обсяпв ко-ров'ячого молока [5, 14].
Динам^ свiтових обсягiв виробництва молока коров'ячого в 2011-2017 роках наведено на рис. 2. Як бачимо, свiтовi обсяги виробництва молока за остант ам роив зростали нерiвномiрно, сягнувши в 2017 роцi 674,485 тис. тонн [12, 15].
+2,3%
+0,8%
+3,3%
+0,8%
+0,4%
+ 1,6%
100%
90%
80%
70%
60%
50%
40%
30%
20%
10%
0%
2011
2012
2013
2014
2016
□ее
□ Швшчна Америка
□ европа
□ Африка В Азш - Ближнш Схвд
Рис. 2. Свтове виробництво молока в 2011-2017роках, тис. тонн
Джерело: [12, 15].
2015 SA3iH
Ш Швденна Центральна Америка □ A3iH -Швденний Схвд и Океашя
2017
Загалом свiтове виробництво молока протягом 2011-2017 роив демонструвало низью темпи росту, вiдповiдно 2,3%; 0,8%; 3,3%; 0,8%; 0,4%; 1,6%, що е суттево нижчим за середньозважене значення за останне десятилггтя (2,1%). Разом з тим, незважаючи на загальну позитивну, хоча й не надто оптимютичну, тенденцiю щодо зростання обсягiв свiтового виробництва коров'ячого молока, протягом 2015-2017 роив так! крупш кра!ни-експортери, як Нова Зеладщя, Ав-стралiя й Аргентина демонстрували скорочення обся-гiв виробництва, вщповщно на 0,4%; 6,6%; 16,3%. Зниження обсягiв виробництва молока в 2015-2017 роках спостер^алось i в кра!нах 6С, зокрема Францп та Нiмеччинi, вiдповiдно на 2,9 та 0,2% через несприят-ливi погоднi умови, зниження рiвня цш на молоко, скорочення поголiв'я корiв. У США низью темпи при-
росту погсшв'я дiйних корiв впродовж 2015-2017 роив стримували зростання товарно! пропозицп на ринку молока у вщповщний часовий перiод (+3,3%). В Ав-стралп вiд'емнi темпи росту виробництва молока в 2017 рощ (-0,2%) було зумовлено скороченням кшько-си молочних ферм i основного стада на 2,7% через низький рiвень цiн на молоко фермерських госпо-дарств, а також внаслщок впливу сезонних факторiв. Негативна тенденщя до подальшого зниження обсягiв виробництва в Австралп в силу сезонних фактс^в збе-рiгалася i впродовж 2018 року (-1,8% порiвняно з 2017 роком). Екстремальш засухи, потужш опади (незважаючи на державш субсидп фермерам), негативно позначились на рiчних результатах молочно! промис-ловосп кра!ни. Натомiсть Нова Зеландiя, завдяки сприятливому клiмату демонструвала незначне зрос-
тання обсяпв виробництва молока в 2018 рощ до 21,9 млн тонн (+2,2% порiвняно з 2017 роком). Проте експерти стурбоваш можливим негативним впливом на промисловють, пов'язаним i3 введенням в дда закону «Zero Carbon Act to reduce carbon emissions», що мае на мета зменшення викщщв в атмосферу [5]. За-гальний обсяг виробництва молока крашами 6С в 2018 роцi демонстрував зростання завдяки збшьшенню обсягiв виробництва в 1рландН на 9,12% проти попе-реднього року. У реши краш вагомого зростання не вщбулось, що зумовлено складними погодними умо-вами — дощовою весною та посушливим лiтом. Разом з тим, в 2018 рощ аналггики вщзначають покращення якостi молока-сировини, а саме пщвищення жирностi молока до 4,14% проти 4,09% в 2017 рощ [14].
Середнш надш на корову в свт в середньому за 2015-2017 роки склав 1,15 тонни. Максимальним е на-дiй на корову в США — 10,4 тонни. В 6С — 6,93, в 1ндП — 1,27, в Кита1 — 2,42, Росiйськiй ФедерацН — 3,7 тонни [16]. Середнш надш на корову в Украш в 20152016 роках становив — 3,31 тонни. В 2017-2018 роках, за даними Мшстерства аграрно'1 полиики та продовольства Украши, середнiй рiчний надiй на корову в сшьськогосподарських пiдприемствах суттево зрю вщ-повiдно до 5,55-5,59 тонни, що зумовлено покращен-ням технологш виробництва молока та яюсних показ-ниюв стада молочних корiв [9].
В 2018 рощ Украша опинилась у першiй десятцi свiтових експортерiв молочно'1 продукцiï. Обсяги виробництва коров'ячого молока в 2018 рощ склали 10,097 млн тонн [12], що становить 1,5% свгшвих обсяпв. При цьому 26,8% обсяпв виробництва молока
забезпечили сшьськогосподарсью тдприемства з ура-хуванням ферм, 73,2% — вщповщно — господарства населення [2]. Варто наголосити на загальнш тенденцП зменшення обсяпв виробництва молока господар-ствами населення Украши в динамщ за останш п'ять роив, що зумовлено прискоренням евроштеграцшних процеетв та запровадженням нових вимог до якосп молока-сировини вiдповiдно до Угоди про асощащю Украши з 6С. Так, якщо в 2010 рощ стввщношення надходжень молока-сировини вщ сшьськогосподар-ських пiдприемств та господарств населення Украши становило вщповщно 47% до 53%, то в 2018 рощ частка надходжень молока вщ сшьськогосподарських пщприемств зросла майже на 32% та склала близько 62%. Разом з тим, в 2018 рощ вщзначаеться суттеве полшшення рiвня якостi молока-сировини. Так, виробництво молока екстра Гатунку збшьшилось на 33,8%, а вищого Гатунку — на 7,8% [9].
У свиовш практищ молоко споживаеться пере-важно у формi св1жих молочних продукив. Усередненi данi щодо споживання св1жих молочних продуктiв на душу населення за 2015-2017 роки в окремих крашах свиу наведено на рис. 3. До краïн-лiдерiв iз споживання св1жих молочних продуктiв можна вщнести БЬ лорусь, Украшу, Нову Зеландда, Австралiю, Канаду, США, краши 6С. Останнiми роками спостерiгаеться зростання рiвня споживання св1жих молочних про-дуктiв в крашах АзП, зокрема: 1ндН, Кита1, ЯпонН, Са-ущвськш АравН, Пакистанi, а також окремих крашах Африки, зокрема: бгипи, ЕфюпН, Пiвденнiй Африцi, тодi як в Канад^ США та 6С рiвень споживання свь жих молочних продукив за даними EOCD-FAO дедалi скорочуватиметься.
Свгг Украша Канада США
ее
РоЫя Iндiя Бразилiя Японiя Китай
43
м
_9.
25,4
78,5 7,9
107,1 116,2
84,6
200,5
0 100 200 300 ИВ середньому за 2016-2018 рр. H Прогноз OECD-FAO 2027 piK
Рис. 3. Споживання свiжих молочних npodyKmie на душу населення в окремих кратах œimy, кг/рж Джерело [19].
До категорп св1жих молочних продукив вщно-ситься також молоко, яке споживаеться в сирому ви-глядь Так, в Кита1 майже все молоко власного виробництва споживаеться у формi св1жих молочних продукпв. Проте свiжi молочш продукти в Кита1 багато втв не користувалися особливим попитом. За резуль-
татами дослщжень, було з'ясовано, що зрт китайщ не здатнi успiшно засвоювати молочнi продукти, тому вони не пропонували свiже молоко та молочш продукти навиь дiтям. На сьогодш ситуацiя кардинально змiнюеться. Поступово китайське населення присто-совуеться до ще1 продукцП, ïï популярнiсть, а також
обсяги виробництва й iMnopTy дед^ зростають [1]. За даними OECD-FAO Agricultural Outlook, споживання молочних продукпв на душу населення в Кита! в остант роки суттево зростае [19], а за нащональною програмою «Шкшьне молоко», яку було запроваджено в Кита! ще в 2000 роцi, було охоплено 21 млн китай-ських школярiв [1]. Зростання споживання молочних продукпв на душу населення в Кита! зумовлено щд-вищенням рiвня життя населення на фонi стагнащ! внутршнього виробництва молочно! продукцi'i. Як на-слiдок, спостерiгаеться зростання обсягiв iмпорту молочно! продукцi'i до КНР. З огляду на це, китайський ринок е одним iз найбшьш перспективних i для вгг-
Динамiку середньосвiтових цiн в розрiзi базових молочних продукпв за 2011-2018 роки з помюячною фжсащею даних в 2018 рощ представлено на рис. 5. Як видно, протягом останшх роив вщбуваеться па-дiння свггових цiн за базовими видами молочно! продукций, включаючи сир Чеддер, сухе знежирене молоко, сухе незбиране молоко. Середньорiчне значення свггово! цiни на вершкове масло 2018 року склало 4970 дол. США/т, що е нижче на 10,8%, ашж вщпо-вiдне значення 2017 року, хоча при помюячному мониторингу цiн 2018 року вщстежуеться !х сезонне зростання в травш-червш.
Свiтове виробництво вершкового масла в 2018 рощ перевищило 11 млн тонн. Т0П-10 експортерiв та
чизняних операторiв молочного ринку. В рамках Екс-портно! Стратеги Укра!ни 2017-2021 роив виокрем-лено й iншi перспекгивнi ринки збуту, серед яких: 1н-дiя, 1ран, Саудiвська Аравiя, Китай, Япошя, Алжир, бгипет та iн. [4]. При цьому слщ враховувати специ-фiку азiйського та африканського ринюв, !х смаковi та вiзуальнi вподобання, оскльки споживачi цих геогра-фiчних регiонiв присюпливо ставляться до форми та розмiру упаковки молочних продукпв, харчових на-повнювачiв.
Споживання базових молочних продукпв на душу населення в 2018 рощ наведено на рис. 4.
iмпортерiв вершкового масла протягом 2017-2018 роив наведено на рис. 6.
Як видно, Укра!на в 2018 рощ займае п'яту пози-щю серед свпових експортерiв вершкового масла. Згщно з даними Державно! митно! служби, в 2018 рощ експортний показник масла становив 30,38 тис. тонн загальною вартютю 128607 тис. дол. США. Зростання обсяпв експорту вiтчизняного вершкового масла протягом останшх роив зумовлено вимушеною переорь ентацiею на новi ринки збуту через введення Роетею ембарго на укра!нську молочну продукщю, а також його пропозищею за бiльш привабливою цiновою по-рiвняно з цiнами кра!н 6С [9]. Експорт з Укра!ни
Споживання вершкового масла на душу населення
Бшорусь
»Украша
Тайвань Япошя
Мексика
Нова Зеландiя Австралiя Канада США
РоЫя
Споживання сухого знежиреного молока на душу населення
Алжир
БшоруЫя______________
Китай Мексика
Iндiя Аргентина Украша 0,5
Iндонезiя
Швденна Корея 0,85 0 89 0,891
Бразилiя
Тайвань
Чилi
ее
Канада Фiлiппiни Японiя
США
оая [ова Зеландiя
Споживання сиру на душу населення
Бiлорусь
Пiвденна Коре Тайвань
Японiя
Мексика
Аргентина
Бразилiя
Украша
Нова Зеландiя
Австралiя 4
Канада ЙЬ А
Росiя
Споживання сухого незбираного молока на душу населення
Алжир
Бшорусь Китай
Чилi
еС
Фiлiппiни
Бразилiя
Тайвань
США
Рис. 4. Споживання базових молочних npodyKmie на душу населення в 2018 рощ, кг/особу Джерело: [12, 19].
Масло
•Сир Чеддер
Р <f
■Сухе знежирене молоко
о*' #
Роки
Сухе незбиране молоко
Рис. 5. Динамка середньосвтових цт в po3pi3i базових молочних npodyKmie в 2011-2018 роках, дол. США/т Джерело: [15, 17].
ТОП-10 eKcnopTepiB вершкового масла
432,5
Нова Зелавдя
ее
Бшорусь США Украша Iндiя Австралiя Уругвай Мексика Малайзiя
ТОП-10 ÏMnopTepÏB вершкового масла
США Австралiя 1ран Фiлiппiни Мексика Iндонезiя Сiнгапур Тайвань
0 200 □ 2017 И 2018
400
600
0 50 100 02017 Н2018
150
Рис. 6. ТОП-10 eKcmpmepie та ÎMmpmepie вершкового масла, в 2017-2018 роках, тис. тонн Джерело: [5, 9].
зростав в тому числ1 i за рахунок вщчутного скоро-чення споживання вершкового масла всередиш краши протягом 2013-2018 роив на 34,1%. Визначальними чинниками цього е зменшення населення краши та загальне уповшьнення темтв зростання добробуту ïï громадян [8, с. 102] як наслщок стр1мкого зростання щн та трудово'1 м^рацп населення Украши.
Р1вень споживання вершкового масла на душу населення в 2018 рощ склав 1,7 кг/ос., що е найниж-чим за останш шють рок1в. Основними ринками збуту украшського вершкового масла в 2018 рощ стали: Марокко (6,7 тис. тонн), Туреччина (3,3 тис. тонн), Hi-
дерланди (3,1 тис. тонн), Республжа Молдова (2,3 тис. тонн), Саущвська Аравiя (2,2 тис. тонн), Азербайджан (2,1 тис. тонн), Грузiя (1,8 тис. тонн), Швденна Африка (1,4 тис. тонн), Вiрменiя (0,888 тис. тонн), Казахстан (0,538 тис. тонн) [5]. До основних iмпортерiв вершкового масла в Украшу в 2018 рощ вщносяться: Шмеччина (0,360 тис. тонн), Нщерланди (0,355 тис. тонн), Туреччина (0,147 тис. тонн), Франщя (0,128 тис. тонн), Фiнляндiя (0,069 тис. тонн), Нова Зеландiя (0,016 тис. тонн), Iталiя, Датя, Бельпя, Бшорусь та ш.
Найбшьшими виробниками твердих сирiв протягом останшх роив е: краши 6С, Нова Зеландiя, США,
Бшорусь, Австратя, Швейцарiя та iн. (рис. 7). До ос-новних свггових iмпортерiв сирiв 2018 року належать Япошя, Росiя, США, Пiвденна Корея, Мексика.
ТОП-10 eKcnopTepiB сирiв
ее
Нова Зелавдя США Бiлоpусь Австpалiя Швейцаpiя 1ран египет Туреччина Аргентина Украша
0 500
Максимальний рiвень споживання сирiв на душу населення в 2018 рощ спостерПався в крашах 6С (18,3 кг/ос), США (17,2 кг/ос), Канадi (14,34 кг/ос), Австрали (11,95 кг/ос), Аргентит (11,4 кг/ос).
ТОП-10 ÏMnopTepÏB
сирт
+5%
Японiя Росiя США Швд. Корея Мексика Китай Австpалiя Швейцаpiя
еС
Чилi Украша
1000
02017 Н2018
ЕЗ2017 02018
Рис.
Джерело: [5, 12].
7. ТОП-10 ексnорmерiв та iмпортерiв c^ie в 2017-2018 роках, тис. тонн
Украша в 2018 рощ експортувала сирiв обсягом 8,4 тис. тонн загальною вартютю 30798 тис. дол. США, що е на 7,7% менше, атж в 2017 рощ [9]. Основними покупцями вгтчизняного сиру 2018 року стали: Казахстан (2,970 тис. тонн), Молдова (2,771 тис. тонн), бги-пет (0,943 тис. тонн), Марокко (0,253 тис. тонн), Гру-зiя (0,246 тис. тонн), Азербайджан (0,228 тис. тонн), Туркметстан (0,150 тис. тонн), ОАЕ (0,137 тис. тонн), Киргизiя (0,137 тис. тонн), Йордатя (0,126 тис. тонн) [5]. За даними Державно1 митно'1 служби Украши [3] в 2018 рощ вщбулось суттеве нарощення iмпорту сирiв до 14 тис. тонн, що в 1,6 раза перевищило його екс-порт. В щлому за останш роки украшський ринок сиру кардинально змшився. На вщмшу вщ змiн пе-рюду 2014-2016 роив, пов'язаних з втратою росш-ського ринку збуту та переорiентацiею експорту на мiжнароднi ринки, в 2017-2018 роках спостерПаеться певна стабМзащя. Зниження товарообiгу з Роетею компенсуються не стельки за рахунок поглиблення ствробггаицтва з 6С, сюльки завдяки вщкриттю но-вих ринюв краш АзП та Пiвнiчноï АзП [11, с. 135]. Разом з тим, втрату росшського ринку в 2014 рощ знач-ною мiрою вдалося компенсувати за рахунок реалiзацiï широкого асортименту сирних продукпв. Надалi екс-перти прогнозують зростання споживання сирiв всерединi краши. У щлому протягом 2013-2018 ро-шв споживання сирiв на одну особу в Укра1ш зросло на 2%, що спонукае в^чизняних сироварiв надалi орiентуватися, у тому числi, й на внутршнш ринок.
Окремо варто зупинитись на ринку сухого молока. Щороку виробництво сухого молока у свт зро-стае в середньому на 4-5%. Свиовими експортери сухого молока е: краши 6С, США, Нова Зеладщя, Ав-стралiя. Свiтовими iмпортерами сухого знежиреного молока е Мексика, Фшшпши, Китай, Iндонезiя, Алжир, Малайзiя, сухого незбираного молока — Китай, ОАЕ, Бразктя, Тайланд, Оман. Максимальний рiвень споживання сухого знежиреного молока на душу населення в 2018 рощ демонструе Алжир (4,17 кг/ос), Австралiя (3,39 кг/ос), Мексика (2,55 кг/ос), краши 6С (2,2 кг/ос), Чил (2,2 кг/ос). Найбшьше сухе не-збиране молоко споживаеться в Алжирi (6,31 кг/ос), Новiй Зеландп (5,05 кг/ос), Чил (3,68 кг/ос), Бразилп (3,05 кг/ос), Бiлорусi (1,8 кг/ос).
На початку 2000-х роив Украша вважалася одним з основних гравщв на свгговому ринку сухого молока. Проте в 2007-2012 роках в умовах ютотного скоро-чення виробництва молока та з врахуванням переорь ентацп операторiв ринку на бшьш рентабельнi молочнi продукти, випуск сухого молока в краш ютотно ско-ротився, а його експорт зменшився в рази. Торговi вiйни з Роаею змiнили тевденцп украшського ринку сухого молока. Втративши можливють здшснювати поставки в Росiю сиру, переробники були змушенi ма-сово переорiентуватися на випуск альтернативно'1 продукцП, у тому чи^ сухого молока. Таким чином, випуск украшського сухого молока протягом 20152018 роив дещо зрю, проте подальше його нарощення в найближш роки, на думку експертав, малоймовiрне через нестачу сировини. Загалом Украша в 2015-
2018 роках експортувала в середньому щороку по 30 тис. тонн з низхщною динамжою в 2017-2018 роках до 23 тис. тонн. Основними покупцями вичизняного сухого знежиреного молока в 2018 рощ були Бангладеш (5,275 тис. тонн), Казахстан (3,363 тис. тонн), Грузiя (2,678 тис. тонн), Китай (2,050 тис. тонн), Вiр-мешя (1,719 тис. тонн), Малайзiя (1,200 тис. тонн), ФЫппши (0,877 тис. тонн), Азербайджан (0,648 тис. тонн), Узбекистан (0,531 тис. тонн) [12]. Незважаючи на те, що обсяги сегменту украшського сухого незби-раного молока е значно нижчими за обсяги знежире-ного, його виробництво демонструвало протягом останшх п'яти роив позитивну динам^, що зумовлено зростанням свггового попиту, у тому чист в Китах. Обсяг експорту сухого незбираного молока в 20152018 роках зрю в 1,7 раза (з 2,5 тис. тонн в 2015 рощ до 4,2 тис. тонн в 2018 рощ). Ринками збуту вичизня-ного сухого незбираного молока сьогодш е: 1зрашь (0,788 тис. тонн), Кувейт (0,600 тис. тонн), Вiрменiя (0,493 тис. тонн), Ливан (0,350 тис. тонн), Казахстан (0,326 тис. тонн), Молдова (0,261 тис. тонн), Алжир (0,2 тис. тонн), бгипет (0,2 тис. тонн), Азербайджан (0,107 тис. тонн) [5, 12].
Висновки. За результатами проведених дослщ-жень, найвагомшими свгговими гравцями на молочному ринку е краши 6С, США, Канада, Австралiя, Нова Зеландiя, обсяги виробництва молочно! продукцп яких стабильно перевищують необхщний внутрш-нш попит, пропонуючи широкий асортимент молочних продукпв для експорту. Украша також е одним iз провщних гравщв молочного сектору та входить до Т0П-10 свпових оператс^в молочного ринку. З огляду на те, що в крашах Азп та Африки чисельшсть населення в рази перевищуе обсяги виробництва про-довольства, саме щ ринки вважаються найбшьш пер-спективними щодо iмпорту молочно'1 продукцп в най-ближчi 10-15 роив. Особливого значення пошук та ви-хiд на новi ринки збуту вичизняно! продукцiï набувае зараз, коли традицшш ринки краш СНД стали менш досяжними, а купiвельна спроможшсть населення Украши стрiмко падае.
Список використаних джерел
1. Агроекспанетя 2019. Бiзнес. 2019. Лютий. С. 6263.
2. Вюник молочников 2018. URL: http://www.ukr molprom.kiev.ua/ua/analitika/shchomisyachna-analitika/ category/2018.
3. Державна фюкальна служба Украши URL: http://sfs.gov.ua/ms/f11http://avm-ua.org/uk/post/97-ukrinskogo- kazeinu - eksportuut? milkua=0.
4. Експортна стратегiя Украши URL: https://www. ukrinfoim.ua/rubric-economy/2410968-eksportna-strategia-ukraini-mert-pocav-drugij-etap-rozrobki.html.
5. 1нформащйно-анал1гачний звiт по ринкам молока 2018 Ради з питань експорту продовольства. URL: http://ukrainian-food.org/uk/post/ricnij-zvit-po-rinkam-moloka-2018-roku.
6. 1щук С. О. Експортна актившсть промисловоси регiонiв Украши: ключовi тенденцп. Економiка про-мисловостi. 2016. № 4 (76). С. 22-29.
7. Нагодувати азшських ти^в. URL: https: //business.ua/vlast/item/4787-nahoduvaty-aziiskykh-tyhri v?fbclid=IwAR1gA1TnYK5Ut2v0HU2-i1-spH9XleeAt-1yl Gi6UZ18BGSN0_Zi0FRW8uw.
8. Осадча Н.В., Петрова Г.6. Роль краш Азп у зо-внiшнiй торгiвлi Украши. Вкник економтног науки Украши. 2016. № 2 (31). С. 135-139.
9. Пдсумки року: В Укра!ш збшьшилась продук-тивнiсть KapiB та виробництво молока екстра i вищого Гатунк1в. URL: http://minagro.gov.ua/node/26724.
10. Практичний довщник експортера молочно! продукцп. URL: https://ukrainefood.org/2018/06/prakty chnyj-dovidnyk-eksportera-molo/.
11. Чеботарьов В. А. Економiчнi засади форму-вання маркетингово! полiтики продовольчих компа-нш. Економка промисловостг. 2015. № 2 (70). С.97-107.
12. CLAL.it. URL: https://www.clal.it/en/index.php ?section =world_map_consegne_latte.
13. Cow milk production and population source: FAO 2017. URL: http://www.fao.org/3/i1522e/i1522e 02.pdf.
14. Dayry and dairy producs. URL: http://www.agri-outlook.org/commodities/dairyanddairyproducts.html.
15. FAOSTAT - Food and Agriculture Organization of the United Nations. URL: http://www.fao.org/ faostat/en/.
16. Global Dairy Trade. URL: https://www.global dairytrade. info/.
17. GDT. URL: https://www.globaldairytrade.info/ en/ product-results/butter/.
18. Infagro. URL: https://infagro.com.ua/ryinok-masla-i-spredov-2018/.
19. OECD-FAO Agricultural Outlook 2018-2027 URL: http://www.agri-outlook.org/.
References
1. Ahroekspansiia 2019 [Agroexpansion 2019]. Biznes — Business, February 2019, рр. 63-63 [in Ukrainian].
2. Visnyk molochnykiv 2018 [Milk Journal Herald 2018]. ukrmolprom.kiev.ua. Retrieved from http://www.ukr molprom.kiev.ua/ua/analitika/shchomisyachna-analitika/ category/2018 [in Ukrainian].
3. Derzhavna fiskalna sluzhba Ukrainy [State Fiscal Service of Ukraine]. (n.d.). sfs.gov.ua. Retrieved from http://sfs.gov.ua/ms/f11http://avm-ua.org/uk/post/97-ukrinskogo-kazeinu -eksportuut?milkua=0 [in Ukrainian].
4. Eksportna stratehiia Ukrainy [Export strategy of Ukraine]. (n.d.). ukrinform.ua. Retrieved from https://www. ukrinform.ua/rubric-economy/2410968-eksportna-strategia-ukraini-mert-pocav-drugij-etap-rozrobki.html [in Ukrainian].
5. Informatsiino-analitychnyi zvit po rynkam moloka 2018 Rady z pytan eksportu prodovolstva [Information and Analytical Report on Milk Market 2018 Food Export Council]. ukrainian-food.org. Retrieved from http: //ukrainian-food.org/uk/post/ricnij-zvit-po-rinkam-molo ka-2018-roku [in Ukrainian].
6. Ishchuk S.O. (2016). Eksportna aktyvnist promyslovosti re-hioniv Ukrainy: kliuchovi tendentsii [Export activity of the industry of the regions of Ukraine: key trends]. Ekonomika promyslovosti — Economy of the industry, 4 (76), рр. 22-29 [in Ukrainian].
7. Nahoduvaty aziiskykh tyhriv [Feed Asian tigers]. (n.d.). business.ua. Retrieved from https: //business.ua/ vlast/item/4787-nahoduvaty-aziiskykh-tyhri v?fbclid=IwA R1gA1TnYK5Ut2v0HU2-i1-spH9XleeAt-1ylGi6UZ18BG SN0_ZiOFRW8uw [in Ukrainian].
8. Osadcha N.V., Petrova H.Ye. (2016). Rol krain Azii u zovnishnii torhivli Ukrainy [The Role of Asian State in Foreign Ukranian Trade]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2 (31), рр. 135-139 [in Ukrainian].
9. Pidsumky roku: V Ukraini zbilshylas produktyvnist koriv ta vyrobnytstvo moloka ekstra i vyshchoho gatunkiv [The results of the year: In Ukraine, the productivity of cows increased and extra milk and higher milk production]. (n.d.). minagro.gov.ua. Retrieved from http://minagro. gov.ua/ node/26724 [in Ukrainian].
10. Praktychnyi dovidnyk eksportera molochnoi pro-duktsii [Practical guide for dairy exporter]. (n.d.). ukraine food.org. Retrieved from https://ukrainefood.org/ 2018/06/ prakty chnyj-dovidnyk-eksportera-molo/ [in Ukrainian].
11. Chebotarov V.A. Ekonomichni zasady formu-vannia marketynhovoi polityky prodovolchykh kompanii [Economic principles of the formation of marketing policy of food companies]. Ekonomika promyslovosti — Economy of the industry, 2 (70), pp. 97-107 [in Ukrainian].
12. CLAL.it. Retrieved from https://www.clal.it/en/ index.php? section =world_map_consegne_latte.
13. Cow milk production and population source: FAO 2017. Retrieved from http://www.fao.org/3/i1522e/ i1522e 02.pdf.
14. Dayry and dairy producs. Retrieved from http://www.agri-outlook.org/commodities/dairyanddairy products.html.
15. FAOSTAT - Food and Agriculture Organization of the United Nations. fao.org. Retrieved from http: //www.fao.org/ faostat/en/.
16. Global Dairy Trade. Retrieved from https: //www.global dairytrade.info/.
17. GDT. Retrieved from https://www.global dairytrade.info/ en/ product-results/butter/.
18. Infagro. Retrieved from https://infagro.com.ua/ ryinok-masla-i-spredov-2018/.
19. OECD-FAO Agricultural Outlook 2018-2027. Retrieved from http://www.agri-outlook.org/.
П. Т. Саблук
академк НААН Украши академк АЕН Украши м. Кшв
ЗАВДАННЯ СПЕЦ1АЛ1СТ1В З ОБЛ1КУ В ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 АГРАРНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
Аграрний сектор економiки Украши, незважаючи на вiдомi труднощi його функцюнування, хоч i на м1-тмальному рiвнi, але забезпечуе населення необхщ-ними продуктами харчування i продовольчу безпеку краши. Вщ аграрно'1 сфери залежить емнють внутрш-нього ринку та розвиток зовншньо'1 торгiвлi.
Вiд iменi аграрно'1 економiчноï науки i як грома-дянин Украши вiдкидаю звинувачення деяких з опо-нентiв радикальних перетворень, яю хочуть пов'язати проблеми галузi з результативнiстю реформ, i зi всiею вiдповiдальнiстю заявляю, що якби не проводилось реформування аграрного сектору, Украша, як неза-лежна держава, не вщбулася би. Створення за перюд реформи багатоукладностi на сел^ задоволення потреб населення в землi дало змогу селу працювати i багато в чому за рахунок його вщстояти економiчну само-стшнють Украши.
Життя держави за перюд незалежноси дае шд-стави стверджувати, що стратегiя реформ у теоретичному i практичному плат була правильною. Досто-вiрним було ршення вiдмовитися вiд домiнуючоï на той час теорп трудово'1 вартостi, а стати на сторону прихильниюв теорп ресурсно'1 вартостi. Перехiд на ринкову систему господарювання поставив на порядок денний виршення проблеми економiчностi й ефективносп використання не тальки пращ (за тео-рiею трудово'1 вартосп), а й усiх без винятку ресурсiв. Адже споконвiку вiдомо, що обов'язковою умовою сшьськогосподарського виробництва е наявнють чоти-рьох видiв ресурав: землi, основних фондiв, оборот -них фоцщв i працi. Переважна частка додатково'1 вар-тостi, яка створюеться вама названими видами ресур-ав, утворена завдяки землi, як головного засобу виробництва (через систему землеробства, фотосинтезу i т.п.). Саме та частина додатково'1 вартосп, яка до цих
пiр абсолютизувалась лише як результати працi, е вщ-носною додатковою вартютю. I справа не лише в тому, що за теорiею трудово'1 вартосп створена додаткова вартють незаслужено приписувалася лише працi, а в тому при розподт новостворено'1 вартосп вона на-правлялася в малоефективт, а то й в безплщт за сво'1м змiстом види робп i дiяльностi. Можна однозначно сьогодт стверджувати: головна причина кризових явищ пов'язана з обмеженютю економiчноï теорп. Цьому пщтвердженням е також кризи аграрних секто-рiв в уетх без винятку крашах СНД, де аграрт реформи не проводилися. Тому на мш погляд, головним завданням в найближчий час для академiчноï, галузе-во'1, унiверситетськоï науки повинна стати концентра-цiя зусиль на доопрацюваннi економiчноï теор11, вах ïï складових, у тому числ1 о6л1ку, аудиту, економiчного аналiзу з включенням в аграрний капiтал уетх його складових зг1дно з теор!ею ресурсно'1 вартостi. За тако'1 умови найбшьш реально будуть вщображатися в систем! економ!чно'1 i о6л1ково'1 роботи витрати товарови-ро6ник1в на виробництво та одержат доходи. Вс1 га-луз1 реально'1 матерiальноï сфери будуть поставлет в однаковi економiчнi умови вiдтворення капiталу, а вщ-так — i цiноутворення. 1накше кажучи, в1тчизнян1й економiчнiй науцi, як i вс1м органам управлiння, треба усвщомити, що земля разом з шшими ресурсами е дже-релом багатства наци, визначае ïï основний розвиток.
Аграрною економiчною наукою свого часу на основ! теорп ресурсноï вартосп була запропонована кон-цепщя здiйснення аграрноï реформи, яка складаеться з чотирьох блоков економiчних проблем. Завдяки цьому вдалося досягти посл1довност1 i системностi в проведенш реформ у с^льському господарствi.
Втшюючи в життя проблеми першого блоку реформування економiчноï платформи аграрноï ре-
