Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2011. - Вип. 21.13
A question is considered in relation to adjusting of credit services, foreign experience is reflected in the plan of management credit activity, possibilities are exposed in relation to the use of experience of foreign banks in the domestic banking system.
Keywords: credit services, adjusting of credit services, credit system, monetary policy, banking system, bank institutions.
УДК339.[138+166.5] Доц. Л.В. 1ванець, канд. екон. наук -
НУ "ЛьbeiecbKa полтехтка "; магктр М.В. Гнатюк -Укратська академш друкарства
МАРКЕТИНГ ШТЕЛЕКТУАЛЬНОÏ ВЛАСНОСТ1 ЯК НЕВВД'еМНА СКЛАДОВА СТРАТЕГИ ВИХОДУ З EKOHOMI4HOÏ КРИЗИ
Представлено причини eK0H0Mi4H0Ï кризи та стратегию виходу з не1 шляхом технологичного прогресу згщно з концепщею фiзичноï економжи Л. Ларуша. З'ясовано провщну роль iнтелектуальноï власностi в науково-технолопчному прогресi. Пор1в-няно сучасний стан шновацшного процесу в Украш1 та США. Розглянуто особливос-т та значення маркетингу iнтелектуальноï власност для технологiчного прогресу.
Ключовi слова: економiчна криза, фiзична економiка, технолопчний прогрес, iнновацiйний процес, iнтелектуальна власшсть, маркетинг iнтелектуальноï власнос-тi, мистецтво винахщництва.
На думку багатьох економюпв, експерпв, полгтаюв, глобальна еконо-м1чна криза чгтко проявилася з вересня 2008 р. тд час банкрутства, злиття або консервацiï декшькох великих американських фшансових ф1рм. Причини, що спричинили цю кризу, повщомлялись в дiлових журналах за декшька мiсяцiв до вересня, разом iз коментарями про фiнансову стабiльнiсть провщ-них iнвестицiйних банкiв, страхових фiрм та iпотечних банкiв США та Свро-пи [4]. Саме про це свщчив спад низку показниюв економiчних iндикаторiв по всьому свпу: високi цiни на нафту, що призвело до тдвищення цiн на продукта харчування (через залежнють виробництва харчових продукпв вiд цiн на паливно-мастильш матерiали та використання продукпв рослинниц-тва, етанолу та бюдизеля для виготовлення альтернативного палива), гло-бальну iнфляцiю, iпотечну кризу в США (яка призвела до банкрутства великих швестицшних та комерцшних банюв), поширення безробiття та ймовiр-нiсть глобальноï рецесiï.
Сучасну свггову грошово-валютну та фiнансову кризу спрогнозував американський економют-аналгтак Лiндон Ларуш ще з 1971 р. [11]. Шдстава-ми прогнозiв Л. Ларуша щодо кризи 2008 р. були таю концептуальш змiни:
1) вiдмiна в серпш 1971 р. системи фжсованих обмiнних курсiв, яку було встановлено у Бреттон-Вуди 1944 р.;
2) вiдмiна в 1999 р. закону Гласса-Олгола [6], якого було тдписано в 1933 р., що потребував жорсткого вiддiлення комерцiйних банкiв вщ ш-вестицiйних банкiв формату Уолл-стрщ
3) рiшення, прийнятi керiвництвом США в 2007-2008 рр., якi шщювали нинiшнiй виток глобальноï гiперiнфляцiï [14].
Зроблеш Л. Ларушем прогнози були тдтверджеш в лютому 2011 р. американською фшансовою комiсiею з розслщування економiчноï кризи (Financial Crisis Inquiry Commission) [17].
У сво!х дослiдженнях Л. Ларуш спирався на досягнення з найрiзнома-нiтнiших галузей знань: вiд фшософп Платона до математичних праць Георга Кантора, Курта Геделя i Бернгарда Рiмана, вшьно оперував поняттями неал-гебра1чно1 математики (яку було вщображено в працях Готфрща Лейбнiца i Йоганна Бернулл^, ефективно застосовував до аналiзу економiчних процесiв загальнонауковi методи, викриваючи хибш, антинауковi концепцп i методи в математищ, фiзицi, термодинамiцi [5].
Ларуш Л. е засновником нового напряму в економiчнiй науцi - фiзич-на економiка [8], в якш запропонував методику використання натуральних економiчних показниюв для вимiрювання наповнення "ринкового кошика" необхiдними споживчими товарами, засобами виробництва i послугами. 1де1 Л. Ларуша цiкавi й тим, що вiн порушив питання про мiру визначення вар-тостi енергетичними показниками, показуючи, що здатнiсть людини штенси-фiкувати енергетичнi потоки тiсно пов'язана з 11 духовним розвитком, що ствзвучно з щеями вiдомих укра1нських учених В.1. Вернадського та С. А. Подолинського [2].
Науковi працi Л. Ларуша отримали високу оцiнку вщомих науковщв-економiстiв, таких як: Л.1. Абалкiн, В. С. Павлов, А.1. Малахов, О.М. Ведут, Г.В. Осшов, Ю.М. Забродоцький, П.Г. Кузнецов. Доктор фiзико-математич-них наук, Гранд-доктор фшософп, професор П.Г. Кузнецов, виходячи з введено! Л. Ларушем категорп "потенцшно! вщносно! густини населення", запропонував ввести нову фiзичну величину "Ларуш" (позначену через "Ьа"), з допомогою яко! визначаеться кiлькiсть людей, яких можна прогодувати з одного квадратного кшометра впродовж року [7].
Змют згаданих вище концептуальних змш полягав у вiдмовi вiд орiентацil на суспiльство, що призвело до великих сощальних, моральних та культурних потрясiнь. З огляду на перегляд ролi та значення валютно-фшан-сових операцш в життi суспiльства виявилося, що можна отримувати вигоду, не звертаючись до виробництва, а тшьки шляхом грошових манiпуляцiй.
Згортання творчих функцш та виробничого потенцiалу економжи внаслiдок збiльшення чисто вiртуальних та паразитарних компоненпв в еко-номiчнiй дiяльностi за останнi десятки роюв свiдчило про утвердження ново! глобально! ринково! економжи. Цi негативнi явища ускладнюються ще од-нiею стороною глобалiзацil - вiльним рухом капiталiв. Рух спекулятивних ка-пiталiв, рiзкi перепади валютних курсiв призводять до нестабшьносп всiх свiтових ринкiв [7].
Для того, щоб стабiлiзувати стан економiчноl полiтики, необхiдно вщ-мовитися вщ моделi суспiльства, що базуеться на споживчих цiнностях, по-вернутися до суспiльства на засадах таких щнностей, якi виробляють засоби для забезпечення життя. Для цього необхщно [7]:
1. Стимулювати швидкий технолопчний прогрес тд час наростаючого виробництва ф1зичних товар1в.
2. Дозволити наростаючш грошовш мас перетшати тшьки в позики лише для певних категорш швестицш, наприклад у науку. Цшшсть науки по-лягае в принципах наукового в1дкриття, здатних створити цшу серж> послщовних [ устшних наукових революцш.
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2011. - Вип. 21.13
3. Оподатковувати прибуток вщ лихварства та пов'язаш з цим накладш вит-рати до повного припинення под1бно! д1яльносл.
Розглянемо один з основних шляхiв виходу з кризи - технолопчний прогрес. На сьогоднi людство вже не може юнувати без постшного техноло-гiчного прогресу. Якщо технолопчний прогрес досить швидкий, то економжа устшно розвиватиметься, незважаючи на виснаження деяко! частини наяв-них запашв необхiдних матерiалiв. Крiм того, частина робочо! сили, вившь-нено! завдяки технологiчному прогресу, спрямовуеться на розвиток шфрас-труктури, полiпшення вщносно! придатносп землi для проживання i в iншi областi (iригацiю, транспорт тощо).
Технологiчний прогрес може бути забезпечений ефективним впрова-дженням у матерiальне виробництво iнновацiй у виглядi об'еклв штелекту-ально! власностi - сфери, де можна отримати кошти, тдняги економ^ дер-жави [12]. Джерелом економiчного багатства е здатнiсть людського шдив^-уму до творчого мислення, а це найчастше проявляеться через науковi вщ-криття, технологiчнi розробки, яю впроваджуються у виглядi шновацш [10]. Держава повинна бути защкавлена в тому, щоб iнтелектуальна власнють пра-цювала на економiку кра!ни [12].
В Укра!ш на сьогодш запатентовано понад 170 тис. техшчних рiшень (винаходiв, корисних моделей, промислових зразюв), але лише шiсть iз тися-чi винаходiв використовуються у виробництв^ За даними Державного комь тету статистики Укра!ни за 2009 р., тдприемства й оргашзацп уклали трохи бiльше нiж 800 лщензшних договорiв, що дуже мало на зареестрованих в кра!ш близько 50 тис. тдприемств [1].
У сучасному свiтi Укра!на, на жаль, належить до технологiчних аут-сайдерiв. Вщсутшсть едино! державно! стратегil побудови конкурентоспро-можно! економiки, засновано! на шноващях, спричиняе вiдсутнiсть зацiкав-леностi впчизняних промисловцiв до впровадження свiтових новацш. Нинi частка нашо! кра!ни у свгговому обсязi торгiвлi наукомiсткою продукщею становить лише 0,1 %. Певною мiрою це вiдiграло роль i в тому, що Укра!на посщае лише 95 мiсце за шдексом залучення прямих iноземних iнвестицiй.
У 80-х роках в Укра!ш винахщниюв i рацiоналiзаторiв був один мшьйон, а сьогоднi !х близько 40 тис. Спад творчо! активносп укра!нських генераторiв iдей - сумний факт стосовно конкурентоспроможносп вiтчизня-них товарiв на свiтовому ринку. Зрозумiло, що без справжнього новаторства технологи не вдосконалюються, отже, товари е неконкурентоспроможними. Одними з причин зниження творчо! активносп в кра!ш е [1]:
1. Старше поколшня творчих людей, як з'ясувалося, не готове до ринкових умов, а нове - сво! творч1 потуги спрямовуе на отримання негайного прибутку. У краш на ринку в1дбулася кап1тал1зац1я вщносин, а винах1д-ники живуть в радянському психолог1чному простор1.
2. Мотиващя з1 сторони великих п1дприемц1в: тльги, преференцИ та ко-румпован1сть вщносно встановлення податк1в та мита, обладнання 1з землею та нерухом1стю на сьогодш дають значно бшьший [ швидший прибуток без особливих ризиюв, пор1вняно з техн1чними новац1ями.
3. Практично в кра!ш немае iнновацiйних структур, що перетворюють ще! в товар. У кра!ш вiдсутнi iнновацiйнi менеджери, що поеднують ште-лект -грошi - виробництво, немае венчурних фондiв, якi роблять швес-тицп в пщприемства з високим ступенем ризику в очiкуваннi надприбут-кiв. Потрiбно сформулювати i впровадити сучасну модель штеграцп ш-телектуального потенцiалу у внутршнш ринок, а це не простий процес. 1снукга венчурш ф1рми займаються масштабними шноващями, а др1бшш1 шновацп залишаються поза колом !х штереив. Автори та власники таких шновацш переважно залишаються безпорадними перед специфжою б!знес-середовища [15]. У науковому середовищ! серед розробниюв новпньо! техшки 1 технологш дедал! бшьше зростае розумшня того, що процес тран-сформацп науково-техшчних розробок в шновацшний продукт, придатний для визнання на свповому ринку, е найскладшшим 1 найважлившим етапом у ланцюз!, який пов'язуе розробника ново! техшки 1 технологш з1 спожива-чем. Складний вш ще 1 тому, що розробники, науковщ не мають необхщних знань щодо прюритепв ринку 1 потреб споживач1в, досвщу пщприемництва, достатньо! пщтримки держави шформащею та фшансуванням [13].
Прикладом добре поставлено! шформацшно! складово! шновацшного процесу можуть бути Сполучеш Штати Америки. Наприклад, Мшстерство енергетики США формуе перелж технолопчних ! наукових напрям1в (приб-лизно 75-100 тематичних напрям1в), за якими перюдично, зазвичай раз на 6 мюящв, оголошуеться конкурс на отримання урядових гранпв [16]. Це гранти першого р1вня (100 000 долар1в), як переможець у конкурс! отримуе для перев!рки працездатност! свое! ще!. Якщо !дея виявила працездатн!сть, то винахщник може звернутися з аплжащею на грант другого р!вня, сума якого набагато вища ! залежить в!д специф!ки проекту.
Пост!йно працюють !нновац!йн! агентства та !нш! мшстерства, кожне з яких мае сво! тематичш перел!ки та конкурси. Паралельно працюють чис-ленн! приватн! шновацшш !нвестиц!йн! фонди та !нвестиц!йн! фонди великих компанш.
Водночас незалежн! винахщники, як! працюють у сп!вдружност! з не-залежними експертами з комерщал!зацп, !стотно доповнюють згадан! вище структури ! завдяки в!дсутност! необх!дност! оформлення численних доку-мент!в для аплжацш на грант, не втрачаючи часу, набагато швидше просува-ють свш проект ! можуть перейти до другого р!вня гранту набагато швидше, шж т!, як! домагаються отримання гранту першого р!вня. У систем! вищо! ос-в!ти США передбачено тдготовку як винах!дник!в, так ! !нновац!йних мене-джер!в (!х ще називають фах!вцями з комерц!ал!зац!! винаход!в).
Заняття для майбутн!х винах!дник!в ведуть не т!льки техн!чн! фах!вц!, а й представники швестицшних та венчурних фонд!в. На цих заняттях зазвичай представники швестор!в та й сам! швестори придивляються до майбутшх винах!дник!в ! починають !х вщб!р для вир!шення сво!х !нновац!йних щей та задум!в. Кр!м того, в ушверситетах !снують спец!альн! курси, на яких проводиться перетдготовка фах!вщв для отримання глибших знань ! навичок у но-востворених технолопях. На цих курсах також зав'язуються необхщш знайомства ! формуються майбутш виробнич! зв'язки ! кооперац!йн! ще!.
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.13
Навчальний курс для шновацшних менеджерiв охоплюе значну кшь-юсть маркетингових та економiчних дисциплш, але найголовнiше - !х готу-ють до штенсивно! та ефективно! спiвпрацi з венчурними та швестицшними фондами, знайомлять з принципами селекцп ефективнiшиx щей, побудовi рiзниx економiчниx моделей комерцiалiзацп, ефективним плануванням про-цесу розвитку проектiв тощо [16]. Практика США показала, що найбiльш ефективними в iнновацiйному процеш, особливо на його перших етапах, е винахщники, що працюють шдив^ально - винаxiдники-одинаки [16].
В Украш ж винаxiдникам-одинакам, якi знаходяться за межами ште-ресiв вiтчизняниx венчурних фiрм, на допомогу може прийти фаxiвець з маркетингу штелектуально! власностi. Функцп такого маркетингу мають бути розширенi - охоплювати процес вщ виникнення ще! нового товару чи послу-ги до тсляпродажного 1х обслуговування. Фаxiвцi з маркетингу штелекту-ально! власностi повиннi враховувати таю чинники, як: виробничi можливос-тi пiдприемств, стiйкiсть попиту i вимог споживачiв на продукцiю з викорис-танням нововведень, що випускаються, прогноз на найближчi роки, позицп партнерiв на ринках ще! продукцп в рiзниx кра!нах, ступiнь захищеносп на-уково-теxнiчниx досягнень вiд фiрм-конкурентiв, наявнiсть на ринку винахо-дiв-аналогiв, фiнансовi та виробничi зв'язки партнерiв iз комерцiйниx угод та ш [9]. Таких фаxiвцiв в Украш тiльки почали готувати як "менеджерiв шно-вацшно! дiяльностi", i випускники будуть тiльки через декiлька роюв, яких ще потрiбно простажувати за кордоном [12].
Ддготовку таких спещалюпв на початках пропонують здiйснювати в межах тслядипломно! освiти на мiждисциплiнарниx факультетах вищих нав-чальних закладiв, з поступовим переходом до випуску бакалаврiв i магiстрiв ново! спещальносп - "маркетолог штелектуально! власностi". Одним з ос-новних завдань маркетолога штелектуально! власностi мае бути тднесення винаxiдництва у свiдомостi суспiльства до рангу мистецтва [10].
Л1тература
1. Винахщник та шновацшна д1яльшсть - шлях вщ 1де! до товару. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.patent.km.ua/ukr/articles/i1339.
2. Воробйова Л.В. Укра!нська школа (^зично! економи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.01.04 "Екож^чна iсторiя та юторя економiчноi думки" / Л.В. Воробйова; Ки!в. нац. екон. ун-т iм. В. Гетьмана. - К., 2006. - 16 с.
3. Гаташ В. Патент як паливо практично! защкавленост / В. Гаташ // Газета "Дзеркало тижня". - 2010. - № 42.
4. Глобальна фшансова криза 2008 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http:// www.uk.wikipedia.org/.
5. Кондрашова Н.В. Экономическая эффективность нравственности в эпоху Постомо-дерна / Н.В. Кондрашова // Философия хозяйства. Альманах Центра общественных наук и Экономического факультета МГУ, 2004. - № 2(32). - С. 96-111.
6. Ларуш Л. Вся экономика стоит на краю глобального краха / Л. Ларуш // Газета "Час пик". - 2010. - № 43(496).
7. Ларуш Л. Вы на самом деле хотели бы знать все об экономике? / Л. Ларуш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.insi.org.ua/reprint/AllAboutEconomics-LLaRouche.htm
8. Ларуш Л. Физическая экономика, как платоновская эпистемологическая основа всех отраслей человеческого знания / Л. Ларуш // Шиллеровский Ин-т Науки и Культуры. - М. : Изд-во "Научная книга", 1997.
9. Маркетинг интеллектуальной собственности. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.electrocontrol.net/markyeting-intyellyektualnoy-sobstvyennosti/.
10. Меерович М. Технология творческого мышления : практ. пособ. / М. Меерович, Л. Шрагина - Мн. : Изд-во "Харвест", 2003. - 432 с.
11. На повестку дня должен быть поставлен "план Ларуша" по спасению мировой экономики!. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.larouchepub.com/russian/nbw/a9453 _lar_plan_appeal.html.
12. Паладш М.В. Державо, почуй сво!х генив / М.В. Паладш // Газета "День". - 2007. - № 65.
13. Паладш М. 1нновацшний шлях розвитку укра!нського сустльства потребуе ново! економчно! стратеги / М. Паладш. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.sdip. gov.ua/ua/st1.
14. Планету ждут темные времена, нужно срочно изменить "правила игры". [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.larouchepub.com/russian/lar/2011/b1082_rosbalt.html.
15. Руководство по планированию самодостаточности. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lib.mexmat.ru/books/73370.
16. Хто бере на себе повноваження, той i отримуе !х. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.patent.km.ua/ukr/articles/i1340.
17. LaRouche Was Right; They Were Wrong!. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.larouchepub.com/pr_lar/2011/lar_pac/110127lar_was_right.html.
Иванец Л.В., Гнатюк М.В. Маркетинг интеллектуальной собственности как неотъемлемая составляющая стратегии выхода из экономического кризиса
Представлены причины экономического кризиса и стратегия выхода из него путем технологического прогресса согласно Концепции физической экономики Л. Ларуша. Показана ведущая роль интеллектуальной собственности в научно-технологическом прогрессе. Сравнено современное состояние инновационного процесса в Украине и США. Рассмотрены особенности и значение маркетинга интеллектуальной собственности для технологического прогресса.
Ключевые слова: экономический кризис, физическая экономика, технологический прогресс, инновационный процесс, интеллектуальная собственность, маркетинг интеллектуальной собственности, искусство изобретательства.
IvanecL.V., GnatiukM.V. Marketing of intellectual property as inalienable constituent of strategy from an economic crisis exist
Reasons of economic crisis and strategy of exit are presented by technological progress in obedience to conception of physical economy of L. LaRouche. The leading role of intellectual property is shown in scientifically-technological progress. The modern innovative process state is compared in Ukraine and USA. Features and values of marketing of intellectual property are considered for technological progress.
Keywords: economic crisis, physical economy, technological progress, innovative process, intellectual property, marketing of intellectual property, art of invention.
УДК[332.122:338.43]:338.124.4 Ст. наук. ствроб. ФА. Важинський1,
канд. екон. наук; маг1стр А.В. Колодшчук - НУ "Львгвська полгтехтка"; ст. викл. М.Л. Потинський, канд. екон. наук - Терноптьський НЕУ
ЕКОНОМ1ЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ РАЦЮНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЗЕМЕЛЬ
Розглянуто економ1чне стимулювання як одне з головних функцш мехашзму регулювання земельних вщносин в умовах ринку. Наведено методи, показники та критери економ1чного стимулювання. Запропоновано заходи економ1чного стимулювання ращонального використання та охорони земель.
Ключов1 слова: економ1чне стимулювання, сшьськогосподарське виробництво, платеж, пшьгсш кредити, рацюнальне використання та охорона земель, земельш ресурси.
1 1нститут репональних достджень НАН Украши, м. Льв1в;