CC BY
13
I • Прпб < I • Пбпр. Це може свiдчити про випдне для пiдприeмства ре-гулювання цiн реалiзацii i власних коштав.
Надалi, вища динамiка рентабельностi майна I • Пбпр < I • Пбм може ма-ти свое джерело, незалежно ввд отриманих показникiв, в рацiоналiзацii викорис-тання власних i залучених засобiв.
Якщо ж динамiка рентабельностi працi вища, шж динамiка майна I • Пбм < I • Пбзп, то це вказуе на вищий стутнь ефективностi фiнансового залучення в господарськш дiяльностi людського фактору.
УДК: 338.912.3 Проф. М.В. Римар, д.е.н.; У.З. Ватаманюк - УкрДЛТУ
ЕКОНОМ1ЧНО-ПРАВОВ1 ПЕРЕДУМОВИ ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1
Проблеми iнновацiйного розвитку економiки знаходяться в чи^ найвищих прюри-TeTiB державно'1 полiтики Украши. Пiдтримуючи конкуренцiю i пiдприeмництво в науко-во-техшчнш сфер^ держава поступово йде до створення i планомiрного розвитку цивт-зованого ринку науково-техшчно! продукци. Однак, на цьому шляху необхiдно виршити ряд проблем ефективного використання науково-техшчних результатiв. Це свiдчить про необхщнють дослiдження процесу iнновацiй
Prof. M.V. Rymar, U.Z. Vatamanjuk- USUFWT
The development of the innovational activities process in the economy of
Ukraine
The problems of the innovational development of the economy are among the highest priorities of the state policy of Ukraine. By supporting the competition and enterprising in the science-technical sphere, the state gradually goes to the creation and systematic development of the civilized market of the science-technical production. However it is necessary to solve a number problems of the effective using of the science-technical results on this way. It testifies about the necessarily of the research into the innovational process as a phenomenon of the economical.
Головним чинником стшкого економiчного розвитку будь-яко'' краши мо-жуть бути тшьки зростання штелектуального потенцiалу наци та науково-техно-логiчнi iнновацii, застосування яких штотно змiнюе обсяги та яюсть виробництва i споживання. У зв'язку з цим Укра'на може претендувати на належне мкце в вв-ропi та свiтi тшьки опанувавши найбiльш складний iнновацiйний шлях розвитку
[7].
Виходячи з цього, важливо зрозумгги всю актуальшсть та надзвичайну ва-жливiсть формування шновацшно'' стратеги довгострокового розвитку нашо'' держави. I тому в умовах економiчноi' кризи, яка охопила Украшу i вс ii регiони, надзвичайно'' особливост набувають iнновацiйнi процеси. 1х суть полягае у розвитку науково-техшчного прогресу, в оновленнi основних виробничих фондiв, в удосконаленнi управлiння i органiзацii виробництва та працi, у вдосконаленш економiки кожного пiдприемства зокрема.
Звертаючись до Послання Президента Украши до Верховно'' Ради, в якому викладет основи стратеги економiчноl та сощально! полiтики нашо'' держави на 2000-2004 роки, необхвдно зокрема, зазначити те, що утвердження ново'' шнова-
цшно! стратеги не може здiйснюватися шляхом ввдтворення старо! науково-тех-шчно! полiтики. Завдання полягае в тому, щоб розробити i впровадити (в т. ч. через структури цiльових програм) новi мотивацiйнi механiзми iнновацiйного про-цесу, забезпечити його комерцiалiзацiю, спрямоватсть на задоволення ринкового попиту.
Серед шляхiв досягнення намiчених цiлей на чшьне мiсце тут поставлено реалiзацiю шновацшно! моделi розвитку держави, оскiльки науку i науково-технiчний прогрес справедливо ввдносять в сучасному свiтi до головних чинникiв соцiально-економiчного розвитку. Перш за все, необхвдно зберегти той потужний штелектуальний потенцiал, який мае Укра!на, i, послiдовно його покращуючи, спрямувати на розв'язання актуальних i масштабних проблем, що стоять перед су-спiльством. У тому числ^ i насамперед, на пiдвищення ефективност та конкурен-тоспроможностi впчизняно! економiки [5]. Саме це е завданням шновацшно! стратеги. Вона мае стимулювати реалiзацiю довгостроково! мети (структурну пе-ребудову виробництва на пiдГрунтi високих технологiй, скорочення його енерго-, матерiало-, трудомiсткостi) - пiдвищення конкурентоспроможностi продукции За-уважимо, що iнновацiйна стратегiя е визначенням та реалiзацieю системи конкре-тних заходiв сприяння науково-техшчному прогресу з метою отримання науково-технiчних та економiчних (в тому чи^ конкурентних) переваг [1]. Тому необхвд-но виробити И як на рiвнi держави, так i на рiвнi регiонiв. Активне проведення ш-новацшно! стратеги дозволило б штегрувати нацiональну економiку в свггове го-сподарство i скоротити технолопчний розрив мiж Украиною i передовими кранами свiту. Iнновацiйна стратепя може бути розроблена на основi економiчного аналiзу шновацшно! дiяльностi в конкретних регюнах.
В умовах структурно! перебудови економши, коли платiжна спроможшсть вiтчизняно! промисловостi щодо нових технологш (результатiв наукових досль джень та розробок) неймовiрно низька, головним чинником тднесення економiки нашо! держави може стати засноване на сучасних науково-техшчних досягненнях iнновацiйне пiдприемництво, - комерцiалiзацiя оригшальних наукомiстких тех-нологiй. Створення i економiчна реалiзацiя нововведень (шновацшне тдприем-ництво) визначаеться загальним станом економiки матерiального виробництва, соцiальними, правовими та шшими факторами. Тобто проблема комерцшного ви-користання результатiв штелектуально! дiяльностi в умовах ринку е комплексною i багатогранною, оскiльки мiстить правовi, економiчнi, технологiчнi, виробничi й iншi аспекти. Найважливiшими компонентами системи трансферу штелектуаль-ного продукту е:
• оргашзащя фшансування науково-технiчних проемв;
• формування бази даних щодо перспективних, промислово-придатних результатiв штелектуально!, творчо! дiяльностi;
• забезпечення !х правово! охорони га захисгу як об'екпв телектуально! власносгi;
• органiзацiя маркетингових дослiджень з метою належного введення !х в господар-ський обiг;
• виршення питань використання телектуально! власносгi, створено! за державнi кошти, а також питань, що стосуються iнтелектуально! власностi, створено! пiд час науково-техшчного сшвробггаицтва з iншими державами, тощо.
Отже, розвиток iнновацiйних процемв ставить новi завдання щодо державного регулювання науково-технiчного розвитку кра!ни, процесiв створення, пра-
146
Еколого-економiчнi проблеми розвитку лiсового комплексу
вово! охорони та використання результатав штелектуально!, творчо! працi (штеле-ктуального продукту), i введення таким чином !х в господарський обiг шляхом трансферу з освггшх i наукових центрiв у промисловiсть i за кордон. З другого боку, наука не може устшно розвиватися, якщо виробництво не забезпечить и необхiдним iнструментарieм. Виробництво ж, у свою чергу, залежить вiд досяг-нень науки. На жаль, сьогодш в Украш дедалi менше промислових пiдприeмств використовують новi розробки. Кра!на переживав нелегкий етап переходу до ци-вЫзовано! ринково! економiки. Так, у 1998 р. порiвняно з вiдповiдним перюдом 1997 р. майже на третину зменшилась кiлькiсть впроваджених прогресивних технологи. За 1998 рiк нововведення використали тшьки 11,9 % шдприемств, тодi як у 1997 р. - 17 %, а в 1996 - 19,3 %. Виробництво нових видiв продукци опанували тшьки 11 % шдприемств [3].
У 1999 р. частка промислових шдприемств, що впроваджували шноваци, становила 13,5 % проти 15,1 % у 1998 рощ. Найбшьш поширеним напрямком ш-новацшно! дiяльностi було оновлення продукци. Порiвняно з 1998 роком кшь-кiсть освоених нових видiв продукци збiльшилась на 17,1 % i становила 12,6 тис. найменувань.
Прогресивт технологiчнi процеси впроваджувались тiльки на 371 тдпри-емствi (3,6 % обстежених). У 1999 р. у промисловосл використовувались 1,2 тис. нових технологш, що на 10,7 % менше проти 1998 р. , у тому чи^ 423 ресурсо-збершаючих (на 9,4 % менше).
Новi засоби мехашзаци та автоматизаци виробничих процесiв впроваджували тшьки 1,6 % ввд загально! кшькоста пiдприемств [6].
Пiдвищений ризик шновацшно! дiяльностi ставить Г! в нерiвнi та невигiднi умови порiвняно зi звичайним пiдприемництвом. I це тому, що вона сама е його рiзновидом. Цей тдвищений ризик зумовлений новизною, творчим характером науково-техшчно! роботи, можливiстю отримання як задовшьного, так i незадовь льного результату. Тому необхщно визнати, що застосування дтачого законодав-ства про тдприемництво, iнвестицiйну дiяльнiсть, оподаткування i кредитування, не ввдповвдае реальним умовам здшснення шновацшно! дiяльностi, так як не вра-ховуе и специфiчних особливостей [2]. Незважаючи на те, що в цшому тдприемництво в розвинутих крашах розглядаеться як рушшна сила економши, а також як один з найважливших факторiв виробництва, розвиток тдприемницько! дiяльно-ст в нашiй краш зустрiчае отр як у сферi економiчних вщносин, що вже склалися, так i в iнтересах учасниюв iнновацiйного процесу. У зв'язку з цим шновацшний процес важко прогнозуеться через свою складшсть, динамiчнiсть i раптовiсть [4].
Зауважимо, що розвиток шновацшних процеив пов'язаний з численнiстю i невизначетстю шляхiв досягнення мети (отримання прибутку) i високим ризи-ком. Це викликано глибокою кризою в економщ в цiлому i невiдповiднiстю вже створено! правово! бази сучаснiй практищ господарювання.
1снуюче законодавство значною мiрою зорiентовано на розвинутi ринковi ввдносини, якi не е характерними для тепершнього перехiдного етапу. З тих причин ввдбуваеться часте внесення коректив до нього, що викликае деяку нестабшь-нiсть.
Не дивлячись на виняткову важливiсть шновацшно! дiяльностi, правильно було б зазначити, що в Украш практично вiдсутне законодавство про регулюван-
ня цього виду дiяльностi, тобто не розроблеш ochobhî ïï поняття i принципи, не дослвджеш ïï специфiчнi особливосл, тенденци' розвитку, не визначенi еконо)шчт умови здiйснення iнновацiйноï дiяльностi в сучасних умовах [2].
Проте регулювання правовiдносин у сферi надання правово'1' охорони та використання резервiв iнтелектуальноï, творчо'1 дiяльностi в Украш вже розпоча-то. Нинi створено законодавчу базу з питань охорони штелектуально!' власносп, яка в цшому забезпечуе нагальнi потреби суспiльства в цш сферi. Окрiм ряду прийнятих Закошв Украши ("Про охорону прав на винаходи i корисш моделГ', "Про охорону прав на промисловi зразки", "Про авторське право та сумiжне право" та ш.) норми, спрямованi на охорону та захист об'ектв iнтелектуальноï влас-носл, знайшли свое вiдображення й у Цившьному, Цивiльно-процесуальному, Кримiнальному, Кримiнально-процесуальному, Арбитражному та Митному кодексах Украши, а також у Кодексах Украши про працю та адмiнiстративнi правопо-рушення.
Украша е членом Всесвiтньоï оргашзаци iнтелектуальноï власностi (ВО1В) та учасницею багатьох найважливiших мiжнародних угод у цш сферi. Пiдписано також низку мiждержавних угод про спiвробiтництво у сферi промислово'1 влас-ностi. Багато робиться для того, аби Украша якомога швидше увiйшла до Свггово!' органiзацiï торгiвлi (СОТ), що передбачае виконання ввдповвдних положень усiх договорiв та угод цiеï органiзацiï, i насамперед, Генерально'1 угоди з тарифiв i тор-гiвлi (GATT) i ïï складово'1' - Договору про торговельш аспекти прав штелектуаль-но'1' власностi (TRIPS).
Проте iснуюча правова практика використання штелектуального продукту, об'екпв iнтелектуальноï власностi недостатня, що викликае певнi труднощi пiд час введення ïх у господарський обiг.
Тепер необхщна розробка спецiального законодавства, яке сприяло б ви-никненню малих науково-техшчних пiдприемств (венчурних фiрм), технопарко-вих структур. Воно б не тшьки стимулювало науково-дослiднi та дослвдно-кон-структорськi розробки по створенню i введенню ново'1' конкурентоспроможно'1' продукци, але й сприяло б техтчному переозброенню та реконструкци тдпри-емств, яка йде, в основному, за рахунок ïх власних коштав.
Для створення сприятливих умов розвитку шновацшного тдприемництва для iнвесторiв, якi здiйснюють вкладення в iнновацiйнi проекти, доцiльно встано-вити зниженi ставки податку на прибуток.
Для стимулювання iнновацiйноï дiяльностi, що здiйснюеться безпосеред-ньо на шдприемствах i за рахунок 1х власних коштiв (фондiв розвитку виробницт-ва, науки i технiки) необхвдно вiдновити податковi пiльги, якi були рашше, про що свiдчить вже давно застарший Закон Украши "Про оподаткування прибутюв пiдприемств i оргатзацш" за 1992 ргк. Тут, зокрема, говориться про повне звшь-нення протягом п'яти роив ввд оподаткування прибутку i валютно'1' виручки отри-мано!' пiдприемством-власником патенту, вiд використання винаходу у власному виробництв^ а також ввд продажу лiцензiï на нього. У цьому ж Закош було перед-бачено зменшення прибутку, котрий тдлягае оподаткуванню, - на таку його суму яка була використана на техшчне переозброення i реконструкцию тдприемства, а також зменшення оподаткованого прибутку на суму, затрат тдприемства з його прибутку, - на проведення науково-дослвдних, дослвдно-конструкторських робгт,
148
Еколого-економiчнi проблеми розвитку лкового комплексу
направлених на створення i введення у виробництво ново! продукци i технологи. Виключення цих пiльг лiквiдувало нормальш економiчнi умови iснування шновацшно! дiяльностi на пiдприемствах як дiяльностi пiдвищеного ризику, а це при-звело до !! фактичного припинення.
I на сьогоднi в Закон Укра!ни "Про оподаткування прибуткiв тдприемств" тiльки передбачено, що прибуток ввд продажу iнновацiйного продукту оподатко-вуеться у розмiрi 50 вiдсоткiв i протягом трьох роив. Та це тшьки за умови введення у дта Закону Укра!ни "Про шновацшну дiяльнiсть".
Вирiшення проблем правового регулювання шновацшно! дiяльностi носить комплексний характер i може бути здшснене шляхом прийняття цього закону. Для ефективного його застосування повинш бути виршеш проблеми: визна-чення цiлей закону, його концепци, структури основних понять шновацшно! дiя-льностi, и фiнансування та стимулювання, а також оргашзацшних структур тд-тримки, системи iнновацiйних договорiв, державного регулювання шновацшно! д1яльносп, и гарантш i захисту [2]. Це пояснюеться тим, що зараз, в умовах структурно! перебудови економши нашо! кра!ни, тiльки iнновацiйне тдприемництво здатне сприяти створенню та цивтзованому використанню iнтелектуального продукту, становленню i подальшому розвитку ринку штелектуально! власность
Основою нового стратегiчного курсу нашо! держави, його визначальним прюритетом мають стати опрацювання та реалiзацiя державно! полггики, спрямо-вано! на розвиток шновацшно! моделi економiчного зростання, утвердження Укра!ни як високотехнолопчно! держави. Йдеться про реалiзацiю стратегiчноI мети - входження Укра1ни (вже до кшця першого десятирiччя XXI столiтгя) до проввдних технологiчно розвинених кра1н свггу [7].
Лiтература
1. Безчасний Л. Вчеш знайдуть оптимальне стввщношення// Урядовий кур'ер - 2000, №30. - С. 4.
2. Будянский В. Инновационная деятельность и проблемы совершенствования ее правового регулирования// Предпринимательство, хозяйство и право - 2000, №2. - С. 9.
3. Довгий С., Тацш В. Хто е хто у сферi штелектуально! власностс// Урядовий кур'ер -1999, №221. - С. 10.
4. Комелша О.В., Горскш Р.Л. Проблеми становлення i розвитку шновацшного пщ-приемництва// Регiональнi перспективи - 1999, №2-3. - С. 41.
5. Науки надшне плече - з виступу Президента Укра!ни Л Д. Кучми на засiданнi президи Нацiональноí академи наук Укра!ни 27.01.2000// Урядовий кур'ер - 2000, №17. - С. 5.
6. Повщомлення державного комитету статистики Укрш'ни за 1999р.
7. Послання Президента Украни до Верховно! Ради Укра!ни 2000 рж. Укра!на: поступ у XXI столггтя// Урядовий кур'ер - 2000, №34. - С. 5-12._
Р.Л. Хом'як, В.С. Мохняк, В.1. Воськало - НУ "Львтська полтехмка"
ВНУТР1ШН1Й АУДИТ ЯК ЗАС1Б КОНТРОЛЮ В СЕРЕДОВИЩ1 ПРОМИСЛОВО-Ф1НАНСОВИХ ГРУП
Розглядаються особливост i формування фiнансово-промислових груп в Укрш'ш. Запропонована клaсифiкaцiя методичних прижав внутpiшнього аудиту.
