CC BY
9УДК 821.161.2
1затова Галина 1ватвна
Учитель украшськох мови i лггератури
вищо1 категорп, МБЗЗ «Школа-гiмназiя № 3» м. Армянська, Росшська Федерацiя, Республiка Крим, Армянськ
МАРИШСТИЧШ ОБРАЗИ В ПЕЙЗАЖН1Й Л1РИЦ1 ЛЕС1 УКРА1НКИ
У cmammi досл1джено маритстичш образи в пейзажнш л1рищ Ле& Украгнки, визначена гхня композицшно-стильова функцы в поези, po32ARHymi символхчт значення, проанал1зовано засоби творення пейзажу моря.
Ключовi слова: пейзажна л1рика, образ моря, неоромантизм, символ1зм, синтез мистецтв.
Изатова Галина Ивановна
Учитель украинского языка и литературы
высшей категории, МБОУ «Школа-гимназия № 3» г. Армян ска, Российская Федерация, Республика Крым, Армянск
МАРИНИСТИЧЕСКИЕ ОБРАЗЫ В ПЕЙЗАЖНОЙ ЛИРИКЕ ЛЕСИ УКРАИНКИ
В статье исследованы маринистические образы в пейзажной лирике Леси Украинки, определена их композиционно-стилистическая функция в поэзии, рассмотрены символические значения, проанализированы средства создания пейзажа моря.
Ключевые слова: пейзажная лирика, образ моря, неоромантизм, символизм, синтез искусств.
Galina I. Izatova
Teacher of Ukrainian language and literature, "School-gymnasium № 3" of Armyansk, Russian Federation, Republic of Crimea, Armyansk
MARINE IMAGES IN LESYA UKRAINKAS LANDSCAPE LYRICS
Abstract. The article deals with marine images in pastoral poetry of Lesya Ukrainka. The author has analyzed their compositional and stylistic function, symbolic meanings and seascape creation tools.
Key words: pastoral poetry, marine image, neoromanticism, symbolism, synthesis of arts.
Для цитирования:
1затова, Г. I. Маришстичш образи в пейзажнш лiрицi Леа Украшки / / Гуманитарная парадигма. 2021. № 1 (16). С. 20-25.
Плинь, моя тсне, як хвиля хибкая, — Вона не питае, куди вона плине; Линь, моя тсне, як чайка прудкая, — Вона не богться, що в морi загине Леся Украшка «Грай, моя тсне»
Памятник Лесе Украинке в Балаклаве.
Скульптор В. Суханов.
Из личного архива Г. И. Изатовой
Як вщомо, Леся Украшка значну частину свого життя провела на морських узбережжях, лiкуючись вщ туберкульозу. Морська стихiя наслльки захоплювала свщомють письменнищ, що не могла не залишити слвду в 11 творчосл. Образ моря посщае чи не найголовшше мюце в пейзажнш лiрицi поетеси, яка по праву може вважатись поетом-маришстом. Маришстичш мотиви в украшськш поезн не були новим. Але до Леш Украшки вони використовувалися, здебшьшого, як усталений образ народношсенного походження. Леся Украшка збагачуе поетичний малюнок моря рядом
конкретно-художшх деталей, користуеться пейзажем моря для образних узагальнень, для створення символiв певного щейного спрямування [3, с. 43].
Поетичну творчють Леа Украшки оцшювали 11 сучасники (Грушевський М., бвшан М., Франко I.), лiтературознавцi радянського перюду (Бабишкiн О., Дейч О., Курашова В., Мiщенко Л.), дослщники наших часiв (Агеева В., Балабуха Н., Забужко О., Крупка М., Хмелюк М.) та iншi.
Однак, незважаючи на значну кiлькiсть праць в цариш лесезнавства, недостатньо уваги придшено саме пейзажнiй лiрицi, — це можна пов'язати з тим, що юльюсно вона становить меншу частину творчого здобутку поетеси (порiвняно з iнтимною, фiлософською та громадянською поезiею). Вiдповiдно, маринiстичну тематику у творчост авторки також було дослщжено фрагментарно: Борзенко О. дослiдив образ морсько'1 стихи в поетичному циклi «З подорожньо1 книжки»; Головiй О. опублiкувала працю про маринiстичнi мотиви в ешстолярнш та прозовiй спадщиш авторки; Каспрук А. писав про пейзаж у лiричнiй поези Леш Украшки; Науменко Н. вивчила питання лггературно'! маринiстики в творах украшських письменникiв i поетiв ХХ столггтя.
З метою аналiзу маринiстичних образiв в пейзажнiй лiрицi Лесi Украшки, 1хньо1 композицiйно-стильовоi ролi, символiки та засобiв образностi у дослiдженнi використаш твори Лесi Украшки: «Дал^ далi вiд душного мгста...» та «Ой високо сонце в ясшм ^6í стало...» (цикл «Подорож до моря»), «Тиша морська» та «Негода» (цикл «Кримсью спогади»), «Pontos Axeinos», «Мри в бурю» та «Епiлог» (цикл «З подорожньо1 книжки»), «Гострим полиском хвилi спалахують» (поза збiрками).
Уперше пейзаж моря зус^чаемо в Леа Украшки в циклi «Подорож до моря» (1888 р.). Увесь цикл — це пейзажш враження, зафжсоваш пщ час подорожi поетеси з Волиш до Одеси. Тут прослвдковуеться переважно романтичне уявлення про море — воно уособлюе рух, мшливють, простiр, свободу i таемничiсть:
Море, море! Без краю просторе, Руху повне i разом спокою!
Забуваю i щастя, i горе — Все наземне, — з'еднатись з тобою [5, с. 95].
Море зображене, загалом, у бших та сишх тонах, лише зрщка використовуються вщтшки зеленого та рожевого:
Св1тло там простяглося вщ сходу, — Оч1 вабить стяга та шкриста;
Корабель наш розр1зуе воду — I дорога блакитно-перлиста [5, с. 95].
Бшьш майстерно i досконало вщтворюе пейзаж моря Леся Украшка в циклi «Кримсью спогади» (1890-1891 рр.). Тут море — югота багатолика: то смшиве i хоробре, то покiрне i лагiдне, то розгнiване i ^зне:
Вдарить вал 1 гукне, мов з гармати, Скр1зь по берез1 гук залунае; Хоче море човна розламати, Трощить, ломить, тском засипае [5, с. 104].
Кольорова гама помгшо розширюеться — додаються свиш, золотi, сонячнi вiдтiнки:
Певне, се кра!на св1тла Та злотисто! блакит1, Певне, тут не чули зроду, Що бува негода в свт! [5, с. 99]
У вiршах циклу «З подорожньо! книжки» (1911 р.) визначаються значнi вiдмiнностi. Море тут похмуре, недружне, «зрадливе», асоцшеться iз тривогою, небезпекою i навиъ смертю:
При берез1 гори в жалобу сшгами лямоваш хмари ва чорш, мов покрив на гроб1, пщ ними узпр'я, як мари... Така тут земля. А на морь.. Чайки якось хижо кигичуть, злу рад1сть я чую в т1м хор1, мов згубу на нас вони кличуть [5, с. 370].
Вiдбуваеться перехiд вiд романтичного (неоромантичного) сприйняття свиу до символютського [1, с. 8].
В останньому вiршi циклу — поез11 «Епшог» — основний художнiй задум авторки розкриваеться саме у символiчнiй площиш: мова йде про бурю, що виступае тут своерiдним мiрилом людини, 11 сили i слабкостi:
Хто не жив посеред бур1, той щни не знае сил1, той не знае, як людиш боротьба 1 праця мил1 [5, с. 376].
Щодо образних засобiв, то морський пейзаж окреслюеться нечутко, блвдо, туманно, пiдкреслюючи загрозливу атмосферу та невизначешсть лiричного героя:
День, веч1р, н1ч, ранок — все бше, все тьмяне, н1 темне, ш видне: за хмарами сонце зомлшо, в1д м1сяця мла т1льки блщне [5, с. 370].
Окрiм використання живописних прийомiв у змалюванш образу моря, Леся Украшка використовуе ще й звукове оформлення. У вiршi того ж циклу «Мрп в бурю» герошя немовби знаходиться мiж двома свiтами — морською стихieю та власними мрiями-мареннями. Протистояння мiж внутрiшнiм та зовнiшнiм свiтами супроводжуються звуковими картинами, що увиразнюють напругу та боротьбу:
Як тонко свище Шнурок вщ лота, мов ствае тсню.
Стерно рипить, мов голосом старечим на бурю скаржиться, на трудну путь.
Машина бухае 1 стогне важко, мов велетенськ груди в агонй... [5, с. 374].
Поетка використовуе синтез мистецтв, тобто симбюз слова, кольору та звуку, що е одшею з характерних рис перюду «неоромантизму», або, за Лесею Украшкою, «ново романтизму» [6, с. 125]. Використання сумiжних мистецтв та прийоми синтетичного письма виводить новi значення традицшних символiчних образiв та дае авторовi змогу показати складну панораму художнього явища [4, с. 40].
Ще одшею особливютю використання морського пейзажу е його композицшно-стильова полiфункцiональнiсть. Окрiм того, що морський пейзаж слугуе емоцiйним фоном для розгортання подш та виконуе характеролопчну функцiю (пiдкреслюе душевний стан лiричного героя), у Лесi Украшки вiн часто мае соцiальну функцш. У поезп «Гострим полиском хвилi спалахують» (1902 р.) Леся Украшка проголошуе iдею насильницького повалення царського самодержавства, а пейзаж бурхливого моря стае художньою паралеллю зi зброею народних повстанщв:
Гострим полиском хвил1 спалахують тсля бур1 у м1сячну шч, наче вшсько мечами двус1чними хоче знять враж1 голови з пл1ч [5, с. 290].
У поезд «Ой високо сонце в ясшм небi стало.» авторка через образ лиману пропускае юторичш поди, пов'язаш з геро1чним минулим козацько! доби, поеднавши пейзаж з шгорюсофськими роздумами [4, с.38]:
Глянуть на лиман той, — втшаеться око!
Колись його хвил1 вкривались широко Тими байдаками, легкими чайками, Що плили на сей б1к та за козаками: Швидко рщних визволяти козаки летши...
За мурами високими вороги тремтши... <...>
Ой лимане-лиманочку, хвиле каламутна!
Де подшась наша воля, слава наша смутна? [5, с. 96]
Загалом, поетеса доволi часто вводить у пейзажну лiрику громадянсью, юторичш, iнтимнi, фiлософськi та iншi мотиви.
Образ моря е домшантним у пейзажнш лiрицi Лесi Укра'1нки, що мае пщ собою автобiографiчнi мотиви. У сво'1х раннiх поезiях (цикл «Подорож до моря») поетка ще багато в чому близька до романтичного осмислення образу морсько! стихи: море тут е символом свободи i руху, зображено в традицшних бiло-синiх тонах. У наступних вiршах (цикл «Кримськi спогади») вона вщчутно модифiкуе романтичний погляд, ускладнюючи його як в щейному наповненi, так i в образних засобах. У сво'1й пiзнiй творчостi, зокрема у циклi «З подорожньо! книжки», Леся Украшка пiдсилюе символiстський елемент та розширюе палiтру засобiв образностi — поетеса використовуе шструментарш сумiжних засобiв мистецтва (а саме, художнього i музичного) для увиразнення художнього образу. Щодо композицiйно-стильовоi ролi, виявлено, що окрiм традицiйних функцiй пейзажу (створення емоцшного тла подiй та вираження душевного стану лiричного героя), у Леш Укра1нки маринiстичнi образи мають сощальне та iсторiософське звучання.
Збагачення символiзму маринiстичних мотивiв та засобiв творення образу морсько! стихи, безпосередне вщношення морського пейзажу до проблематики твору та надання йому сощального та iсторiософського контексту, — усе це виводить Лесю Укра1нку на рiвень кращих поетiв-маринiстiв, а 11 поези — до високохудожнгх самобутнiх зразкiв пейзажно! лiрики.
Лггература
1. Борзенко, О. Образ морсько1 стихи в поетичному циклi Леа Укра1нки «З подорожньо1 книжки» // Актуальш проблеми слов'янсько1 фiлологii. 2011. № 24 (частина 2). С. 7-14.
2. Головш, О. «Ми ... вже привикли до моря i воно до нас»: маришстичш мотиви в ешстолярнш i прозовш спадщинi Лесi Укра1нки // Актуальш проблеми слов'янсько1 фiлологii. 2011. № 24 (частина 1). С. 123-132.
3. Каспрук, А. Леся Украшка. Лггературний портрет. Ки1в : Державне видавництво художньо1 лггератури, 1958. 99 с.
4. Науменко, Н. Лггературна маришстика як синтез мистецтв: проза та поезiя // Волинь фшолопчна: текст i контекст. № 5(1). С. 34—42.
5. Украшка, Леся. Зiбрання творiв: у 12 т. Ки1в: Наукова думка, 1975. Т. 1. 447 с.
6. Украшка, Леся. Твори: у 12 т. Ки1в : Дншро, 1977. Т. 8. 367 ^ ~
