CC BY
1MEDICINE
МАНУАЛЬНА ТЕРАП1Я В Л1КУВАНН1 СИНДРОМУ ХРОН1ЧНОГО ТАЗОВОГО БОЛЮ
Сергш Франк,
Ортопед-травматолог, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0002-0053-6898
Михайло Франк,
1нтерн, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0001-5145-9290
ГеоргШ Франк,
Нащональний медичний университет гм. О.О. Богомольца, фельдшер, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0003-2377-1337
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30092020/7162
ARTICLE INFO
Received: 11 July 2020 Accepted: 08 August 2020 Published: 30 September 2020
KEYWORDS
chronic pelvic pain syndrome, prostate pain syndrome, bladder pain syndrome, vaginal pain syndrome, manual therapy, shock-wave therapy.
ABSTRACT
Chronic pelvic pain syndrome is a combination of multiple chronic urogenital pain syndromes. This paper deals with only some of them such as: prostate, bladder and vaginal pain syndromes as well as the possibility of treating non-infectious instances of the said syndromes with manual therapy. The study proves that manual therapy combined with shock wave therapy can successfully aid patients with treatment-resistant manifestations of chronic pelvic pain syndrome, in particular, prostatic, bladder and vaginal pain syndromes, who haven't been able to achieve their desired results through conventional treatment.
Citation: Sergii Frank, Michael Frank, George Frank. (2020) Manual Therapy for Treating Chronic Pelvic Pain Syndrome. World Science. 7(59). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30092020/7162
Copyright: © 2020 Sergii Frank, Michael Frank, George Frank. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. При лшуванш методами мануально! терапи патологш попереково-крижового вiддiлу хребта доволi часто доводиться боротися з хрошчним тазовим болем (ХТБ). Але далеко не завжди цей бшь викликаний захворюваннями хребта. Не рщко хрошчний тазовий бшь поеднуе в собi численш синдроми хрошчного сечостатевого болю, мехашзми виникнення яких надзвичайно рiзноманiтнi i далеко не завжди добре вивчеш.
ХТБ локалiзуеться в област тазу, не пов'язаний зi злояюсними новоутвореннями, може зус^чатися як у чоловшв, так i в жшок [3]. Мiжнародне товариство з проблем нетримання сечi (ICS) в 2002 р. дало наступне формулювання синдрому тазового болю (СТБ): «Персистуючий або рецидивуючий тазовий бшь, асоцшований iз симптомами дисфункцп нижшх сечових шлях1в, кишковими, сексуальними i гшеколопчними дисфункщями. При цьому шфекцшш агенти або явш патолопчш процеси, яю могли б спричинити бол^ не встановлеш» [1, 3].
Зпдно з «Кшшчними настановами» [3] синдром хрошчного тазового болю (СХТБ) включае уролопчний, пнеколопчний, аноректальний, нервовий, м'язовий бшь. В свою чергу уролопчний бшь проявляеться больовими синдромами: сечомiхуровим, уретральним,
простатичним, мошонковим, пеншьним [3]. Гiнекологiчний больовий синдром бувае вагiнальним, вульварним, таким, що розвинувся на фонi ендометриту [3].
В той же час хрошчний тазовий бшь може бути викликаний синдромами нетазового болю, як то невролопчним, чи уролопчним [3].
Хрошчний тазовий бшь, пов'язаний i3 патолопями хребта, успiшно лiкуeться методами мануально! терапи, але, як показуе лшарська практика i пiдтверджують науковi джерела [3, 11, 12], багато синдромiв тазового болю, спричинених захворюваннями оргашв тазу, також впевнено пiддаються мануальному лшуванню. Адже i при хворобах хребта i при багатьох синдромах тазового болю, пов'язаних iз захворюваннями оргашв тазу, наявш блокування в суглобах хребта, як i е однieю з причин даних патологш [7, 10].
Хворий, який iз болями в нижнiй дiлянцi спини звертаеться до ортопеда-травматолога мануального терапевта, перш за все прагне з допомогою профшьного спецiалiста позбутися проблем у попереково-крижовому вiддiлi хребта, тому не завжди озвучуе всi скарги й перелш вже дiагностованих захворювань в областi тазу, що його турбують не один рiк i вiд них вiн безуспiшно лшуеться. Але часто, коли хвороба оргатв тазу нетфекцтного походження i мае зв'язок i3 змщенням розташування хребщв один вiдносно одного та защемленням пов'язаних i3 ними нервових зактчень, саме мануальний терапевт здатен устшно подолати недугу [7, 10]. Якраз на деяких iз таких випадюв i буде зосереджена увага в данш статп.
Хрошчний тазовий бшь поеднуе в собi численш синдроми хронiчного сечостатевого болю, в данш публшаци ми зосередимося лише на кшькох iз них, зокрема: простатичному, сечомiхуровому i вагiнальному, та розглянемо можливост лiкування !х мануальними методами у разi неiнфекцiйного виникнення цих синдромiв.
Мета даного дослiдження - вивчити результати впливу мануально! терапи на больовi синдроми внутршшх оргашв тазу, яю формують синдром хрошчного тазового болю.
Матерiали i методи.
Проведено ретроспективний аналiз результатiв лшування методами мануально! терапi! в МЦ «Укра!нський Травмоцентр» загалом 52 пащеш!в iз синдромом хронiчного тазового болю, локалiзованого у внутрiшнiх органах тазу, в перюд з квiтня 2016 по квтень 2020 року. 1з них урологiчний бiль у 22 пащенпв (42,3%) проявлявся простатичним больовим синдромом, у 21 особи (40,4%) - сечомiхуровим больовим синдромом; гшеколопчний бшь у 9 пащенток (17,3%) був викликаний вагшальним больовим синдромом. Ус хворi дослiдницько! групи, о^м хронiчних больових синдромiв, локалiзованих у тазових органах, мали рiзнi патологи попереково-крижового i часто грудного вщдшв хребта. Контрольна група складала 53 особи, яю страждали на рiзнi патологi! попереково-крижового вiддiлу хребта i не мали СХТБ.
Обстеження хворих у МЦ «Укра!нський Травмоцентр» передбачало проведення огляду ортопедом-травматологом мануальним терапевтом, а також, при необхщносп, для уточнення локалiзацi! патологi!, виконання рентгену, КТ, МРТ цшьових дiлянок хребта. Мануальна дiагностика включала ручну дiагностику рухомостi i «суглобово! гри» дуговщросткових (фасеткових) суглобiв за допомогою пасивних рухiв i змiщень в рiзних площинах вiсей руху хребта, спещальш прийоми дослiджень функцiонального стану м'язово! сфери i рухового стереотипу з метою визначення дiлянок функцiонально! блокади рухових сегментiв хребта [7, 8, 15]. Вимiрювання iнтенсивностi болю здшснювалося методом оцiнки больових вiдчуттiв за допомогою вiзуально! аналогово! шкали (ВАШ). Позитивним результатом лшування вважалося зниження больового синдрому на 80% i бiльше.
У данiй публiкацi! ставилося завдання дослщити вплив мануальног терапп на больовi синдроми внутрштх оргатв тазу, як е складовими синдрому хротчного тазового болю, шляхом подолання патологт попереково-крижового вiддiлу хребта.
Лшування здшснювалося за авторською методикою С. Франка [5, 6], в основу яко! покладеш кращi досягнення европейсько! школи мануально! терапи К. Левгга [10], розвинеш й доповнеш власними напрацюваннями автора i досягненнями укра!нських колег. Свропейська школа мануально! терапи К. Левгга бачить передумови для мануального лшування в порушеннi функци рухово! системи. Найбiльш адекватний метод лшування зворотних функцiональних обмежень руху - це маншуляци [10, с. 20]. Мета маншуляцшного лiкування полягае у вщновленш ФункцГ! суглоба в тих мюцях, де вона загальмована (блокована) [10, с. 23]. Об'ектом маншуляци е функщональш порушення, в основному блокування в суглобах. Пщ
блокуванням розумдать обмеження руху в руховому сегмент [10, с. 20]. Авторська методика С. Франка захищена науковими публшашями в европейськш науковш медичнiй перюдищ [5-8]. Суть методу полягае в застосуванш прийомiв мануально! терапii (мобшзаци, манiпуляцii, тракци, форсовано! флексii, пасивних вправ) в поеднаннi, за потреби, з ударно-хвильовою терашею (УХТ). Використання цих двох компонентiв у однш методицi дозволяе здобути синергетичний ефект [5-8].
Вказана методика тсля зiбраного анамнезу передбачае:
• Уточнення пальпацiею i, за потреби, датчиком УХТ локатзаци блокованих сегменпв i тригерних точок.
• Використання УХТ, за потреби, для зниження больово! чутливосп в цiльових зонах, покращення трофiчноi функцii нерва, посилення кровообiгу на дшянщ блокованого сегмента по ходу нерва, який турбуе, в м'яких тканинах, у виростках юсток, суглобах i мюцях, де нерв входить у вузью канали (при цьому рiвень енергii мае утримуватися в максимальних комфортних для пацiента межах).
• Застосування прийомiв мануально!' терапи на дшянках хребта в наступнш послiдовностi: поступове зменшення змiщення й ротаци окремих хребцiв дуги викривлення та торси сегментiв цiеi дуги в зош !х рухливостi.
• Перюдичне повторення вказаних процедур до отримання позитивного клiнiчного результату [5-8].
Даний метод устшно практикуеться протягом останшх п'ятнадцяти рокiв для лшування також i неiнфекцiйних больових синдромiв внутрiшнiх органiв тазу, якi е складовими синдрому хронiчного тазового болю.
Результати та Тх обговорення.
У перюд iз квiтня 2016 по квтень 2020 року дослiдницька група iз 52 пацiентiв iз синдромом хрошчного тазового болю, локатзованого у внутршшх органах тазу, проходила лшування методами мануально!' терапi!' в МЦ «Укра!нський Травмоцентр». До групи входили хворi з урологiчним болем: 22 чол. (42,3%) з простатичним больовим синдромом (ПБС) та 21 чол. (40,4%) - з сечомiхуровим больовим синдромом (СМБС), а також 9 пащенток (17,3%) з гшеколопчним болем, викликаним вагшальним больовим синдромом (ВБС). У дослщженш взяли участь 32 (61,5%) чоловшв вшом вщ 33 до 72 роюв, середнiй вш 59 рокiв; i 20 (38,5%) жшок вшом вiд 22 до 68 роюв, середнiй вiк 50 роюв. Середнiй вiк усiх пащенпв становив 55 рокiв. Усi хворi дослiдницькоi групи, окрiм хронiчних больових синдромiв, локалiзованих в тазових органах, мали рiзнi патологii попереково-крижового вщдшу хребта. Контрольна група складала 53 особи, з них 32 (60,4%) чоловтв i 21 (39,6%) жшка. Вiк пацiентiв: чоловiкiв - вщ 30 до 71 року, середнш вiк - 59 рокiв; жшок - вщ 20 до 68 роюв, середнiй вiк - 50 роюв. Загальний середнiй вiк пащенпв - 55 рокiв. Усi хворi контрольно! групи страждали на рiзнi патологii попереково-крижового вiддiлу хребта i жоден iз пацiентiв не мав СХТБ.
До початку лшування в МЦ «Украшський Травмоцентр» ус хворi дослiдницькоi групи мали встановлений шшими медичними закладами дiагноз СХТБ чи конкретних нешфекцшних захворювань внутрiшнiх оргашв тазу, пов'язаних iз простатичним, сечомiхуровим та вагiнальним больовими синдромами. Крiм того всi вони мали негативний досвщ тривалiстю 1 -10 роюв лiкування цих патологiй у рiзних медичних закладах методами, не пов'язаними з мануальним впливом.
При опитуванш пащенпв дослiдницькоi групи виявилося, що у вшх хворих дебют больового синдрому спочатку вщбувся в попереково-крижовому вщдш хребта i лише з часом (0,5-3 роки) проявився СХТБ чпко! або нечiткоi локалiзацii.
За перюд лшування пацiенти як дослiдницькоi, так i контрольно! груп пройшли вщ одного до п'яти курсiв мануально! терапи, кожен iз яких включав вщ двох до десяти сеаншв. Метою мануального впливу було досягнення вiдсутностi больового синдрому чи зниження його хоча б на 80%. Вказаний результат вдалося отримати у 19 з 22 хворих (86,4%) на простатичний больовий синдром, у 19 з 21 пащента (90,5%) з сечомiхуровим больовим синдромом i у 8 з 9 ошб (88,9%) з вагшальним больовим синдромом. Усереднений показник складае 88,6%. При цьому в контрольнш груш повнютю позбавитися больового синдрому чи знизити його штенсившсть на 80% змогли 94,3%. Трьом пащентам iз простатичним больовим синдромом, двом iз сечомiхуровим та однiй хворiй iз вагшальним больовим синдром не
вдалося досягти зниження больового синдрому хоча б на 80%, отже е певне число ктшчних випадкiв (в нашому дослiдженнi це 11,4%), де мануальне втручання не може на даному еташ повною мiрою вирiшити поставлене завдання. Вказанi шестеро хворих мають значнi позитивнi зрушення в лшуванш, але вони нижчi поставлених рубежiв, хоча iснують способи в рамках використовуваного методу !х пiдвищити - це зокрема замють радiального апарата ударно-хвильово! терапи застосувати потужшший фокусований апарат УХТ, що дозволить знизити больову чутливють в цшьових зонах.
Загальна тривалiсть лiкування в пащеипв дослщницько! групи становила вщ одного мiсяця до одного року i чотирьох мiсяцiв, у хворих контрольно! групи - вщ мюяця до року. Загальнi статистичнi даш з перебiгу лiкування показано в Табл. 1.
Таблиця 1. Лшування синдрому хронiчного тазового болю методами мануально! терапи
Дослщницька група (СХТБ) Контрольна група (патологи ПКВХ)
Уролопчний бшь Пнеколопчний бшь
Простатичний больовий синдром Сечомiхуровий больовий синдром Вагшальний больовий синдром
К-сть пащеипв, чол. 22 (42,3%) 21 (40,4%) 9 (17,3%) 53
Середня тривалють больового синдрому, р. 7 4 3 6
К-сть куршв лiкування, шт. 1-5 1-5 1-5 1-5
К-сть сеаншв у курсi лiкувaння, шт. 3-10 3-10 3-10 2-8
Загальна кшькють лiкувaльних сеaнсiв, шт. 3-50 3-50 3-50 2-40
1нтенсивнють болю по шкaлi ВАШ до лшування 4-8 4-9 3-9 4-10
Iнтенсивнiсть болю по шкал ВАШ в процесi лiкувaння 1 курс 3-8 4-8 3-8 4-7
2 курс 3-6 3-7 2-7 3-5
3 курс 2-5 2-5 2-5 3-6
4 курс 1-4 1-3 2-4 2-4
5 курс 0-3 0-2 0-2 0-2
З наведено! статистики можна зробити наступи висновки:
• СХТБ, зокрема ПБС, СМБС та ВБС, усшшно шддаеться мануальному лшуванню
• Мануальнi методи здатнi подолати тяжковилшовш форми ПБС, СМБС i ВБС з негативним досвiдом лшування iншими методами
• Мануальне лшування СХТБ е достатньо тривалим процесом i потребуе 3-50 лiкувальних сеанав
• Загальна тривалiсть мануального лшування СХТБ складае вiд одного мюяця до одного року i чотирьох мюящв
• Мануальна терапiя здатна повнютю подолати або знизити хоча б на 80% больовi синдроми при СХТБ
• Процес мануального лшування СХТБ тривалший за часом i трудовитратами, шж аналогiчний процес лiкування патологiй попереково-крижового вiддiлу хребта (ПКВХ)
Отже, проведене дослiдження пiдтвердило доцiльнiсть консервативного лшування методами мануально! терапi! СХТБ. В порiвняннi з iншими методами лшування застосування мануально! терапi! для ще! мети мае ряд суттевих переваг: це i вiдсутнiсть побiчно! ди,
безпечнють, простота у використанш, достатньо швидке досягнення результату, нешвазивнють, eKOHOMi4HiCTb, ефективнiсть.
Таким чином, метод мануально! терапи в поеднанш з ударно-хвильовою терапieю дозволяе надавати допомогу хворим 3i стiйкими до лшування проявами СХТБ, зокрема, простатичного, сечомiхурового та вагiнального больових синдромiв, яю не отримали бажаного результату при використанш традицшних методiв лiкування.
Клтчний випадок №1
Зпдно з «Ктшчними настановами» [3] простатичний больовий синдром (ПБС) визначаеться як «Персистуючий або рецидивуючий бiль в областi простати, при якому вiдмiчаються симптоми статевих розладiв i порушення сечовипускання. Вщсутне iнфекцiйне ураження чи явна патолопя органа» [11].
Пацieнт К., чоловж, 45 рок1в, спецiалiст IT. Вперше звернувся в МЦ «Укра!нський Травмоцентр» в липнi 2016 р.
DS: Незапальний ХП/СХТБ (вiдсутнiсть лейкоцитiв у имеш, простатичному секретi, третiй порци сечi). Простатичний больовий синдром.
Скарги: Протягом 8 мюящв больовi вщчуття в областi таза з вщдачею в лiве стегно. Тяжкiсть, дискомфорт, ниючi болi в промежинi, мошонщ, порушення процесу сечовипускання, вiдчуття неповного випорожнення сечового мiхура, погiршення ерекци.
Анамнез захворювання: Пацiент пов'язуе початок захворювання з малорухливою сидячою роботою, високим рiвнем стресу, переохолодженням. Слабкий розмитий бшь в тазi з'явився в листопадi 2015 р. i поступово пiдсилювався та за мюяць змусив хворого звернутися в полшлшшу, де здiйснили клiнiчнi дослiдження, яю виключили iнфекцiйний характер захворювання та поставили дiагноз простатит i провели безусшшне лiкування, яке включало медикаментозш засоби, фiтотерапiю, масаж, акупунктуру. Через 4 мюящ переквалiфiкували дiагноз на: синдром хрошчного тазового болю на фош хронiчного простатиту (ХП/СХТБ), простатичний больовий синдром (ПБС) i продовжили медикаментозне лiкування, яке не дало очшуваних результатiв. Через 8 мюящв вщ початку захворювання пацiент звернувся в МЦ «Укра!нський Травмоцентр» на консультащю до ортопеда-травматолога мануального терапевта.
Клтчт данi: При огщщ ортопедом-травматологом мануальним терапевтом були виявлеш функцiональнi блоки в рухомих сегментах ТЫ1-ТЫ2 грудного вiддiлу та L1-L2, L2-L3, L5-S1 попереково-крижового вщдшу хребта. МРТ пiдтвердило протрузi! мiжхребцевих дискiв Тh11-Th12 грудного вiддiлу та L1-L2, L2-L3 попереково-крижового вщдшу хребта.
Лiкування: В липш-серпш 2016 р. проведено перший курс мануально! терапи, який включав 5 сеаншв мануально! корекци функщональних блокiв в рухових сегментах №11-^12 грудного вiддiлу та L1-L2, L2-L3, L5-S1 попереково-крижового вщдшу хребта. Цим курсом вдалося зняти блокування в рухових сегментах ТЫ1-ТЫ2 та L5-S1. Дещо знизилися тяжкють, дискомфорт, ниючi болi в таз^ промежинi, мошонцi, полегшився процес сечовипускання. 1нтенсивнють болiв у тазi й промежиш знизилася iз 5 одиниць до 3 по шкаш ВАШ. Другим курсом iз трьох сеаншв у вереснi 2016 р. було подолано блокування в сегмент L1-L2, ниючi болi в тазi, промежиш, мошонщ, стегш, зникло вiдчуття неповного випорожнення сечового мiхура. Третiм курсом iз двох сеансiв у листопад 2016 р. розблоковано сегмент L2-L3, зникли тяжкють i дискомфорт, вщновилась ерекцiя. Контрольне опитування в 2017, 2018, 2020 роках шдтвердило одужання пацiента.
Клтчний випадок №2
Згщно з «Клiнiчними настановами» [3] сечомiхуровий больовий синдром (СМБС) визначаеться як «Бшь, що локалiзуеться в надлоннш областi i з'являеться при наповненш сечового мiхура. Супроводжуеться прискореним сечовипусканням в денний i нiчний час. Вщсутне iнфекцiйне ураження чи явна патолопя органа [1, 4]. У формулюванш Свропейського товариства зо вивчення СМБС/1Ц (ESSIC) основна увага придшяеться локалiзацi! болю в сечовому мiхурi [17]».
Пацieнт М., чоловiк, 67 рокчв, професор НД1. Вперше звернувся в МЦ «Укра!нський Травмоцентр» в грудш 2018 р.
DS: Хрошчне запалення сечового мiхура, iнтерстицiальний цистит, сечомiхуровий больовий синдром. Цитологiчнi дослщження на лейкоплакiю негативнi.
Скарги: Бшь в обласп сечового Mixypa з вщдачею в пах, перюдичне неконтрольоване пщпкання сеч^ якому передуе рiзкий потяг до сечовипускання. Спонтанне сечовидшення може статися в будь-якому мющ в будь-який час без фiзичноï напруги. Болi в спинi на рiвнi попереку i крижiв. Бшь пщсилюеться при наповненнi сечового мiхyра i послаблюеться при його спорожненш, а потiм знову швидко наростае. Част мiзернi сечовипускання: вдень - 20-30 разiв, вночi - 2-5 разiв. Переважання кiлькостi нiчноï сечi над денною.
Анамнез захворювання: Тазовi болi в областi сечового мiхyра вперше з'явилися 7 рокiв тому у вщ 60 рокiв. Тодi ж був поставлений дiагноз: цистит, нетримання сечi, який згодом трансформувався в штерстицшний цистит, сечомiхyровий больовий синдром. Багаторазово проходив консервативне курсове та ешзодичне медикаментозне лшування, спрямоване на вiдновлення слизового шару сечового мiхyра, пригнiчення неврологiчноï гiперактивностi, в тому чи^ iз застосуванням антипстамшних засобiв. Регулярно використовував альтернативнi й допомiжнi методи лiкyвання, такi як поведшкова терапiя, тренування сечового мiхyра, дiета, акупунктура, гiпноз, фiзiотерапiя. Незважаючи на постiйне й планомiрне лшування зупинити прогресування СМБС/1Ц не вдалося. Тому звернувся в МЦ «Украшський Травмоцентр» з метою випробувати ще один метод лшування.
Клтчт данi: При оглядi ортопедом-травматологом мануальним терапевтом виявленi фyнкцiональнi блоки в рухомих сегментах Th4-Th5, Th5-Th6, Th10-Th11, Th11-Th12 грудного вiддiлy та L1-L2, L2-L3, L5-S1 попереково-крижового вщдшу хребта. МРТ дослщження виявило парамедiаннi протрузи Th4-Th5, Th5-Th6, Th6-Th7, Th10-Th11 грудного вщдшу i дифузш циркyлярнi протрузи L2-L3, L3-L4, L4-L5 попереково-крижового вщдшу хребта та грижi мiжхребцевих дисюв Th11-Th12, L1-L2.
Лiкування: В грудш 2018 р. - лютому 2019 р. проведено перший курс манyальноï терапи, який включав 10 сеаншв манyальноï корекцiï фyнкцiональних блокiв у рухових сегментах Th4-Th5, Th5-Th6, Th10-Th11, Th11-Th12, L1-L2, L2-L3, L5-S1 грудного i попереково-крижового вщдшв хребта. Першим курсом вдалося зняти функцюнальш блоки Th5-Th6, L2-L3, L5-S1. Iнтенсивнiсть болю в обласп сечового мiхyра ослабла з 6 до 4, а болю в спиш - з 4 до 2 за шкалою ВАШ. Знизилася частота денних сечовипускань до 10-15 разiв на день, ослабло неконтрольоване пщпкання сечi в денш й шчш години. Другий курс мануально1' терапiï з 6 сеанав проведено в квiтнi 2019 р. Були знян фyнкцiональнi блоки Th4-Th5, Th10-Th11. Iнтенсивнiсть болю в обласп сечового мiхyра ослабла з 4 до 3, а болю в спиш - з 2 до 1 за шкалою ВАШ. Знизилася частота денних сечовипускань до 8-10 разiв на день, зменшилося неконтрольоване пщпкання сечi в денш й шчш години. Tретiй курс мануально1' корекци з 3 сеаншв проведено в червш 2019 р. Був знятий функцюнальний блок Th11-Th12. Iнтенсивнiсть болю в обласп сечового мiхyра ослабла з 4 до 2, а болю в спиш - з 2 до 1 за шкалою ВАШ. Частота денних сечовипускань не перевищувала 10 раз на день, неконтрольоване пщпкання сечi в денш й шчш години значно скоротилося. Четвертий курс iз двох сеаншв у серпш 2019 р. зняв функцюнальний блок L1-L2, штенсившсть болю в обласп сечового мiхyра i спини залишилася незмшною - вщповщно 2 i 1, частота денних сечовипускань становила 7-10 разiв, неконтрольоване пщпкання сечi в денш i шчш години припинилося. П'ятий курс iз двох сеаншв у жовтш 2019 р. пщтвердив вiдсyтнiсть фiзiологiчних блокувань сегменпв хребта, iнтенсивнiсть болю в обласп сечового мiхyра й спини вщчувалася на рiвнi одиницi за шкалою ВАШ, частота денних сечовипускань становила 7-8 разiв, неконтрольоване пщпкання сечi в денш й шчш години було вщсутне. Контрольш опитування в грудш 2019 р. i липш 2020 р. пщтвердили закрiплення рiвня, досягнутого за пiдсyмками п'ятого курсу лшування. За результатами п'яти куршв лiкyвання вдалося досягти покращення стану на 85%. 1ннерващя сечового мiхyра, дiафрагми таза, уретри, зовнiшнього сфшктера сечовивiдного каналу здiйснюеться нервами заюнчення яких знаходяться на рiвнi Th11-Th12, L1-L2, S2-S4. Розблокувавши вiдповiднi сегменти i знявши защемлення нервових закшчень, вдалося досягти значного полегшення стану хворого, хоча повного одужання досягти й не вдалося.
КлШчний випадок №3
Згщно з «Клiнiчними настановами» [3] вагшальний больовий синдром (ВБС) визначаеться як: «Персистуючий або рецидивуючий ешзодичний бiль у вагiнi, при якому вiдмiчаються симптоми розладiв сечового тракту i статевих розладiв. Вiдсyтне шфекцшне ураження чи явна патологiя органа» [1]. Правильний дiагноз вагiнiзмy може бути поставлений
лише тод^ коли наявш два компоненти - сексуальний больовий розлад i мимовшьне скорочення m'h3Îb тазового дна [2, 9, 13, 14, 16].
Пащентка А., жшка, 32 роки, економiст, мати двох дiтей 10 i 8 роюв. Вперше звернулася в МЦ «Украшський Травмоцентр» у березш 2017 р.
DS: Вагiнальний больовий синдром (ВБС), люмбалпя, люмбалiзацiя.
Скарги: Наростаючi ниючi болi в попереку, локалiзуються справа. Неконтрольованi болiснi спазми шхви й тазового дна при спробi здiйснення статевого акту, введенш тампона або пальця чи проведенш гiнекологiчного дослiдження. При припиненнi спроби проникнення спазм сам собою проходить.
Анамнез захворювання: Болi в попереку вперше з'явилися 5 мюящв тому, через мюяць до них приедналися спазми шхви й тазового дна. Початок захворювання пащентка пов'язуе з ремонтом у квартир^ який вона проводила самостшно, перемщуючи при цьому тяжю мебль Болi в попереку поступово наростали, а спазми м'язiв пiхви настiльки посилилися, що статевий акт став не лише болюним, а й зовшм неможливим. 1нтенсивнють болю по шкалi ВАШ в попереку складала 4, вагiнальний больовий синдром - 8. Пащентка перебувала в гармоншному шлюбi протягом 11 роюв i вагiнiзмом нiколи не страждала. При зверненнi в полштшку був поставлений дiагноз остеохондроз та вторинний вапшзм i призначено медикаментозне, фiзiотерапевтичне лiкування та психотерапевтичну корекщю. Тримiсячне лiкування не дало позитивних результат, тому хвора звернулася в МЦ «Украшський Травмоцентр».
Клтчт данi: При оглядi ортопедом-травматологом мануальним терапевтом виявлеш функцiональнi блоки в рухомих сегментах Th9-Th12 грудного вiддiлу хребта, спостерiгаеться збiльшення й ущшьнення поперекового лордозу, виявленi функцiональнi блоки в рухових сегментах L3-S2 попереково-крижового вщдшу хребта. Рухливють хребта в боковому й передньо-задньому напрямках обмежена. При здшсненш манiпуляцiï в руховому сегмент S1-S2 виявлена рухливють, що свщчить про наявнiсть люмбалiзацiï. Проведенi рентгенiвське, МРТ i КТ дослщження пiдтвердили наявнiсть односторонньоï правобiчноï люмбалiзацiï S1.
Лiкування: В березш-кв^ш 2017 р. проведено перший курс мануально1' терапiï, який включав 6 сеаншв мануально1' корекцiï функцiональних блоюв у рухових сегментах Th9-Th12 грудного вщдшу та L3-S2 попереково-крижового вщдшу хребта. Результатом першого курсу мануально!' терапи стала повна вщсутнють больового синдрому в попереку (штенсивнють болю 0 по шкалi ВАШ) i значне зниження iнтенсивностi вагiнальних спазмiв, став доступним болючий сексуальний акт (штенсивнють болю 4 по шкалi ВАШ). Повнютю знято функцiональнi блоки в рухових сегментах Th9-Th12. В червш 2017 р. перед проведенням другого курсу мануально!' терапiï штенсивнють болю в попереку з 0 зросла до 2, вагшальний больовий синдром збери штенсивнють 4, вагшальш спазми тривали. Другий курс складався з 4-х сеаншв, в його ходi були повнiстю знятi функщональш блоки сегментiв L3-S2 попереково-крижового вiддiлу хребта, болi в попереку, штенсивнють вагшального больового синдрому знизилася до 2, залишались незначнi вагшальш спазми. Третш курс мануально1' корекци з двох сеаншв вiдбувся у вересш 2017 р. Перед ним за вщсутност болю в попереку мав мюце незначний блок у сегмент L5-S1, iнтенсивнiсть вагiнального больового синдрому залишалась на рiвнi 2. Трепм курсом було повнiстю подолано блокування в хребт^ вагiнальний спазм i вагшальний больовий синдром. Контрольне опитування пащентки в 2018, 2019 i 2020 роках шдтвердило вщсутнють згаданих больових синдромiв i вагшального спазму.
В даному клiнiчному випадку причиною захворювань була вроджена аномалiя хребта -люмбалiзацiя S1, що протшала безсимптомно, допоки значним фiзичним навантаженням не було спровоковано зрушення в сегментi S1-S2, яке призвело до защемлення нервових закшчень нервiв, котрi iннервують пiхву й дiафрагму таза - це i викликало вагiнальний больовий синдром i спазм.
Висновки. Даним дослщженням доведено, що методами мануально1' терапiï можна успiшно боротися не лише з патолопями хребта i суглобiв, а i з багатьма синдромами тазового болю спричиненими нешфекцшними захворюваннями внутрiшнiх органiв таза, адже часто вони також викликанi блокуваннями в суглобах хребта.
^ITEPATyPA
1. Abrams P, Cardozo L, Fall M, Griffiths D, Rosier P, Ulmsten U, van Kerrebroeck P, Victor A, Wein A. (2003) The standardization of terminology of lower urinary tract function: report from the Standardization Subcommitte of the International Continence Society. Urology; 61(1):37-49.
2. Drenth JJ, Andriessen S, Heringa MP, Mourits MJ, van de Wiel HB, Weijmar Schultz WC. (1996) Connections between primary vaginismus and procreation: some observations from clinical practice. J Psychosom Obstet Gynaecol; 17: 195-201.
3. Fall M., Baranowski A.P., Elneil S., Engeler D., Hughes J., Messelink E.J., Oberpenning F., de C. Williams A.C. (2010) EAU guidelines on chronic pelvic pain. European Association of Urology; 57(1):35-48.
4. Fall M, Baranowski AP, Fowler CJ, Lepinard V, Malone-Lee JG, Messelink EJ, Oberpenning F, Osborne JL, Schumacher S. (2003) EAU Guidelines on Chronic Pelvic Pain. In: EAU Guidelines, edition published at the 18th Annual EAU Congress, Madrid, ISBN 90-70244-06-3. Retrieved from http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/15548433
5. Frank Sergii. (2019). Experience in treating long-term effects of concussions and PTSD using manual therapy combined with shock wave therapy. World Science. 4(44), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30042019/6470.
6. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George. (2019). Manual Therapy as an Alternative Treatment for Panic Attacks. World Science. 8(48), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31082019/6633.
7. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George. (2019) Manual Therapy in Treating Primary Nocturnal Enuresis. World Science. 11(51), Vol.2. doi:10.31435/rsglobal_ws/30112019/6775.
8. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George (2020) Rehabilitation Treatment of Lumbarization-Related Pathologies Via Manual Therapy. World Science. 6(58), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30062020/7113.
9. Lamont JA. (1978) Vaginismus. Am J Obstet Gynecol; 131:633-6.
10. Lewit K., Sachse J., Janda V. (1993) Manual Medicine. - M.: Medicine.
11. Nickel JC. (1999) Prostatitis: evolving management strategies. Urol Clin North Am Nov; 26(4):737-51. Retrieved from http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10584615
12. Nickel JC, Weidner W. (2000) Chronic prostatitis: current concepts and antimicrobial therapy. Infect Urol; 13:22-8.
13. Reissing ED, Binik YM, Khalife S. (1999) Does vaginismus exist? A critical review of the literature. J Nerv Ment Dis; 187:261-74.
14. Reissing ED, Binik YM, Khalifé S, Cohen D, Amsel R. (2004) Vaginal spasm, pain, and behavior: an empirical investigation of the diagnosis of vaginismus. Arch Sex Behav; 33:5-17.
15. Sitel A.B. (2014) Manual therapy (a guide for doctors). - M.: Publishing house BINOM. 468.
16. van Lankveld JJ, ter Kuile MM, de Groot HE, Melles R, Nefs J, Zandbergen M. (2006) Cognitive-behavioral therapy for women with lifelong vaginismus: a randomized waiting-list controlled trial of efficacy. J Consult Clin Psychol; 74:168-78.
17. van de Merwe JP, Nordling J, Bouchelouche P, Bouchelouche K, Cervigni M, Daha LK, Elneil S, Fall M, Hohlbrugger G, Irwin P, Mortensen S, van Ophoven A, Osborne JL, Peeker R, Richter B, Riedl C, Sairanen J, Tinzl M, Wyndaele JJ. Diagnostic criteria, classification, and nomenclature for painful bladder syndrome/interstitial cystitis: an ESSIC proposal. Eur Urol 2008 Jan; 53(1):60-7. Retrieved from http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/17900797
