CC BY
2МАНУАЛЬНА ТЕРАП1Я В Л1КУВАНН1 БОЛЬОВИХ РОЗЛАД1В КРИЖОВО-КЛУБОВОГО СУГЛОБУ
Сергш Франк,
Ортопед-травматолог, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0002-0053-6898
Михайло Франк,
1нтерн, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0001-5145-9290
ГеоргШ Франк,
1нтерн, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0003-2377-1337
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30092020/7165
ARTICLE INFO
Received: 14 July 2020 Accepted: 15 August 2020 Published: 30 September 2020
KEYWORDS
sacroiliac joint, manual therapy, shock-wave therapy.
ABSTRACT
Pain in sacroiliac joint structures and their dysfunction constitutes a large portion of lumbosacral spine pathologies. Their symptoms are diverse as they are associated with inflammatory processes in the joints themselves, as well as the instability of the joints and their supporting ligaments. All components of these structures can be a source of pain, so it is quite difficult to diagnose and treat this disease. Treatment of sacroiliac joint pathologies needs to be multifaceted. This study proves that manual therapy combined with shock wave therapy can successfully aid patients with treatment-resistant pain syndromes and dysfunction of sacroiliac joints who haven't been able to achieve their desired results through conventional conservative and surgical treatment.
Citation: Sergii Frank, Michael Frank, George Frank. (2020) Manual Therapy for Treating Sacroiliac Joint Pain Disorders. World Science. 7(59). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30092020/7165
Copyright: © 2020 Sergii Frank, Michael Frank, George Frank. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Болi та дисфункцп крижово-клубового суглоба доволi часто зустрiчаються серед патологш попереково-крижового вщдшу хребта. Бшь крижово-клубового суглоба (МЕ82 1СБ-11, вершя 04/2019) - це бшь, що виникае в його структурах. При дисфункцп ж крижово-клубового суглоба (МЕ85, ББ10, №53.2, №53.6 1СБ-11, верая 04/2019) мае мюце неправильне положення його структур чи вщхилення в 1х рухов^ внаслщок чого може виникати або не виникати бшь [25].
Крижово-клубовий суглоб (ККС) з'еднуе в тазу нижнш вщдш хребта з обома тазовими юстками в тазове кшьце. Це парний суглоб. Вш не лише найменш вщомий в людському оргашзм^ але й мае найменший дiапазон руху: кут повороту складае менше 4о i змщення до 1,6 мм [25, 35, 36]. Основна функщя суглобу - ошрна, вш тдтримуе верхню частину тулуба i зменшуе навантаження при ходшш. ККС укршлений передньою i задньою крижово-клубовими, крижово-остистою, крижово-бугорною i мiжостисною зв'язками, яю в сумюнш ди обмежують рух таза навколо рiзних осей крижа i рух в суглобi при ходь Суглоб дiе в комплекс з грудопоперековою фасщею, великим сщничним, грушевидним м'язами i найширшим м'язом спини [1, 6]. Тому правомiрнiше говорити про крижово-клубовий комплекс у складi власне ККС i пiдтримуючих його зв'язок, при цьому кожен iз компонентiв комплексу може бути
джерелом болю [1, 23]. Отже, бшь в крижово-клубовому суглобовi може викликати або запальний процес в самому суглобовi [25] або нестабшьшсть суглоба через слабюсть зв'язок чи розрив капсули суглоба [25].
В медичнш спшьнот довго точилися дискусп щодо частки крижово-клубового больового синдрому в загальному чи^ випадкiв болю в попереково-крижовому вiддiлi хребта (ПКВХ) [10, 25, 38], на сьогодш ж загальновизнано, що у пацieнтiв iз стшкими болями в попереку 13% становлять саме крижово-клубовi [25, 27]. За даними ж шших джерел крижово-клубовi болi складають 10-30% але вже вщ усiх больових синдромiв хребта в цiлому [1, 8, 24].
Скарги пов'язаш з патолопями крижово-клубових суглобiв доволi рiзноманiтнi: це i болi в нижнiй частит попереково-крижового вiддiлу хребта одностороннi, чи двосторонш, з iррадацieю в одну чи двi нижнi кiнцiвки або без не!. Хрошчш болi в попереку локалiзуються переважно в бокових частинах таза, в паху, нижнш частинi живота, вiддають в сщнищ, колiна, створюють вiдчуття «повзання мурашок по тшу». Рiзноманiтнiсть скарг залежить вщ джерела походження болю, а в крижово-клубовому комплекс це не лише суглоб. Зважаючи на неоднозначшсть типових скарг, вичленити крижово-клубовi болi серед всiх больових синдромiв попереково-крижового вщдшу хребта непрофiльному лiкарю бувае складно, до того ж «тести на дисфункщю ККС мають низьку надшшсть, еталонний стандарт для дисфункци ККС не доступний, тому достовiрнiсть тестiв на цей розлад не вщома» [25]. Зазвичай в медичнш практищ дiагностичними методами дослiдження патологш крижово-клубових суглобiв служать провокацiйнi клшчш тести i/або дiагностичнi блокади з локальним анестетиком, якi проводяться шд рентгенологiчним контролем [41]. В Укра!ш найчастiше використовують п'ять провокацiйних теспв: компресiйний, дистракцiйний, пружностi стегна, Ганслена i Патрiка [41]. Три i бiльше позитивних вiдповiдей мають високу чутливють (85%) i специфiчнiсть (79%) та дозволяють говорити про наявшсть саме болю ККС [25, 41].
Ортопеду-травматологу мануальному терапевту дiагностувати болi i дисфункци крижово-клубового суглоба значно простше, бо в процесi мобшзаци й маншуляцп на цьому суглобовi визначаеться наявнiсть його блокування i змiщення.
Серед визнаних методiв лшування больових синдромiв в крижово-клубових суглобах використовуеться:
• Внутрiшньосуглобовi анестезуючi ш'екцп [25]
• Мануальна терапiя (особливо показана при наявност гiпомобiльностi суглобiв) [4, 13, 19, 25]
• Хiропрактика [20, 25]
• Остеопата [25, 32]
• Кiнезiологiя [9, 18, 25]
• Конкретш стабiлiзуючi вправи при болях в тазовому пояс (особливо пiсля вагiтностi) [25, 33, 34]
• Голкорефлексотератя [11, 25]
• Вправи для дiагональних м'язiв тулубу [25, 29]
• 1н'екци кортикостероадв [25, 28, 30, 31]
• 1н'екци фенолу [25, 39]
• Радючастотна нейротомiя [3, 5, 12, 25, 37, 40]
• Пролотератя [7, 21, 25]
• Хiрургiчна санащя [22, 25]
• Хiрургiчна iммобiлiзацiя (артродез) суглоба [2, 25]
На сьогодш не юнуе дослщжень, якi б вивчали порiвняльну ефективнiсть та терапевтичну цшшсть рiзних методiв лiкування больового синдрому крижово-клубового суглоба [25]. Хоча деяю експерти вважають, що найбшьшого усшху в боротьбi з цiею патолопею можна досягти специфiчними тренуваннями стабшзаци попереково-крижового вiддiлу хребта та ш'екщями кортикостероlдiв у ККС [25]. Практикуючi лiкарi повиннi знати, що внутршньосуглобовий бiль при ураженнi крижово-клубового суглоба не е однорщною пiдгрупою популяци болю в попереку. Деякi пащенти з болем в цьому суглобi краще пiддаються лiкуванню фiзичними вправами, деякi - внутрiшньосуглобовими кортикостеро1дними препаратами або ш'екщями фенолу, а деяю шшими методами лiкування,
зокрема такими як мануальна терашя чи пролотерашя. Декому може знадобитися xipypri4He втручання [25]. I якщо один з використаних методiв виявився не достатньо ефективним, варто спробувати шший.
В МЦ «Укра!нський травмоцентр» лiкyвання хворих з болями крижово-клубового суглоба здшснюеться методом мануально! терапи.
Мета даного дослщження - вивчити результати впливу мануально! терапп на стiйкi болi крижово-клубового суглоба.
Матерiали i методи. Проведено ретроспективний аналiз резyльтатiв лшування методами мануально! терапi! в МЦ «Укра!нський Травмоцентр» загалом 65 пащенпв iз болями в крижово-клубових суглобах у перюд з березня 2018 р. по травень 2020 р., ус вони мали також рiзнi патологi! попереково-крижового вiддiлy хребта. Контрольна група складала 66 осб, яю страждали на рiзнi патологi! ПКВХ i не мали уражень крижово-клубового суглоба.
Обстеження хворих у МЦ «Укра!нський Травмоцентр» передбачало проведення огляду ортопедом-травматологом мануальним терапевтом, а також, при необхщносп, для уточнення локалiзацi! патологi!, виконання рентгену, КТ, МРТ цшьових дiлянок хребта. Мануальна дiагностика включала ручну дiагностикy рyхомостi i «суглобово! гри» дyговiдросткових (фасеткових) сyглобiв за допомогою пасивних рyхiв i змiщень в рiзних площинах вюей руху хребта, спецiальнi прийоми дослщжень фyнкцiонального стану м'язово! сфери i рухового стереотипу з метою визначення дiлянок фyнкцiонально! блокади рухових сегмеш!в хребта [16, 17]. Вимiрювання штенсивносп болю здiйснювалося методом оцiнки больових вщчутпв за допомогою вiзyально! аналогово! шкали (ВАШ). Позитивним результатом лшування вважалося зниження больового синдрому на 80% i бiльше.
Лiкyвання здшснювалося за авторською методикою С. Франка [14, 15], в основу яко! покладеш кращi досягнення европейсько! школи мануально! терапi! К. Левiта [26], розвинеш й доповненi власними напрацюваннями автора i досягненнями укра!нських колег. Свропейська школа мануально! терапi! К. Левга бачить передумови для мануального лшування в порyшеннi фyнкцi! рухово! системи. Найбiльш адекватний метод лшування зворотних фyнкцiональних обмежень руху - це маншуляцп [26, с. 20]. Мета маншуляцшного лшування полягае у вщновленш фyнкцi! суглоба в тих мюцях, де вона загальмована (блокована) [26, с. 23]. Об'ектом маншуляцп е функцюнальш порушення, в основному блокування в суглобах. Щц блокуванням розумдать обмеження руху в руховому сегментi [26, с. 20]. Авторська методика С. Франка захищена науковими публшащями в европейськiй наyковiй медичнш перюдищ [14-17]. Суть методу полягае в застосуванш прийомiв мануально! терапп (мобiлiзацi!, манiпyляцi!, тракцi!, форсовано! флекси, пасивних вправ) в поеднаннi, за потреби, з ударно-хвильовою терашею (УХТ). Використання цих двох компонентiв у однш методицi дозволяе здобути синергетичний ефект [14-17].
Вказана методика тсля зiбраного анамнезу передбачае:
• Уточнення пальпащею i, за потреби, датчиком УХТ локалiзацi! блокованих сегментiв i тригерних точок.
• Використання УХТ, за потреби, для зниження больово! чутливост в цiльових зонах, покращення трофiчно! фyнкцi! нерва, посилення кровооб^у на дiлянцi блокованого сегмента по ходу нерва, який турбуе, в м'яких тканинах, у виростках кюток, суглобах i мюцях, де нерв входить у вузью канали (при цьому рiвень енергп мае утримуватися в максимальних комфортних для пащента межах).
• Застосування прийомiв мануально! терапи на дiлянках хребта в наступнш послiдовностi: поступове зменшення змщення й ротацi! окремих хребцiв дуги викривлення та торси сегментiв ще! дуги в зонi !х рухливосп.
• Перiодичне повторення вказаних процедур до отримання позитивного клшчного результату [14-17].
Даний метод усшшно практикуеться протягом останнiх п'ятнадцяти рокiв для лшування також i неiнфекцiйних больових розладiв крижово-клубових сyглобiв.
Результати та Тх обговорення.
У перiод iз березня 2016 по травень 2020 року дослщницька група iз 65 пащен^в iз патологiями крижово-клубових сyглобiв, якi включали сyглобнi болi через запальш процеси в самому сyглобовi або болi пов'язанi з дисфункщею суглоба проходила лiкyвання методами
мануально! терапи в МЦ «Укра!нський Травмоцентр». До групи входили 33 жшок (50,8%) вшом вщ 18 до 76 роюв (середнiй вiк 54,6 роюв) i 32 чоловiкiв (49,2%) вшом вiд 20 до 78 роюв (середнiй вiк 61,5 рокiв). 35 (18 чоловшв i 17 жшок) пащенпв (53,8%) мали встановлений шшими лiкувальними закладами дiагноз i негативний досвщ лiкування не мануальними методами патологш крижово-клубових суглобiв протягом 6 мюящв - 5 рокiв. 30-ти (14 чоловшв i 16 жшок) хворим (46,2%) вщповщний дiагноз встановлений i первинне лiкування призначене в МЦ «Украшський Травмоцентр».
Контрольна група складала 66 осiб, з них 32 чоловшв (48,5%) i 34 жшок (51,5%). Вш пацiентiв: чоловшв - вiд 20 до 71 року, середнш вiк - 59 роюв; жiнок - вiд 18 до 78 роюв, середнiй вш - 54 роки.
За перюд лiкування пацiенти як дослщницько!, так i контрольно! груп пройшли один курс мануально! терапи вщ двох до десяти сеаншв тривалiстю вщ одного тижня до одного мюяця. Метою мануального впливу було досягнення вщсутносп больового синдрому чи зниження його хоча б на 80%. У дослщницькш групi вказаний результат вдалося отримати у 59 випадюв з 65, що становить 90,8%. 1з них у 30 жшок (91%) i 29 чоловiкiв (90,6%). Якщо оцiнити статистику серед ошб, для яких лiкування було первинним i тих, хто вже лшувався вiд дано! патологi! в шших медичних закладах не мануальними методами, то: позбавлення вiд болю на 80% i бiльше досягли 28 з 30 пащенпв (93.3%), серед них 13 з 14 чоловшв (92,9%) i 15 з 16 жшок (93,8%) з числа первинних хворих. Серед ошб, якi вже лшувалися iншими методами, бажаного результату досягли 31 з 35 пащенпв (88,7%), серед них 16 з 18 чоловшв (88,9%) i 15 з 17 жшок (88,3%).
При цьому в контрольнш груш повнютю позбавитися больового синдрому чи знизити його штенсившсть на 80% за один лшувальний курс змогли 56 з 66 пащенпв (84,8%), серед них 28 з 32 чоловтв (87,5%) та 28 з 34 жшок (82,4%).
З наведено! статистики можна зробити наступи висновки:
• Больовi синдроми та дисфункцп крижово-клубових суглобiв усшшно шддаеться мануальному лшуванню в осiб рiзного вiку i статi
• Мануальнi методи здатш подолати тяжковилiковнi форми патологiй крижово-клубових суглобiв з негативним досвщом лiкування iншими методами
• Мануальне лiкування патологiй крижово-клубових суглобiв короткочасшше порiвняно з iншими методами лшування
• Мануальна терапiя здатна повнютю подолати або знизити хоча б на 80% больовi синдроми та дисфункцп крижово-клубових суглобiв
• Процес мануального лшування патологiй крижово-клубових суглобiв короткочаснiший та менш трудоемкий, шж аналогiчний процес лiкування патологiй попереково-крижового вiддiлу хребта (ПКВХ)
Отже, проведене дослщження пiдтвердило доцiльнiсть консервативного лшування методами мануально! терапi! больових синдромiв та дисфункцi! крижово-клубових суглобiв. В порiвняннi з iншими методами лшування застосування мануально! терапi! для ще! мети мае ряд суттевих переваг: це i вiдсутнiсть побiчно! дп, безпечнiсть, простота у використаннi, достатньо швидке досягнення результату, неiнвазивнiсть, економiчнiсть, ефективнiсть.
Таким чином, метод мануально! терапи в поеднанш з ударно-хвильовою терашею дозволяе надавати допомогу хворим зi стiйкими до лiкування проявами больових синдромiв та дисфункцi! крижово-клубових суглобiв, якi не отримали бажаного результату при використанш традицiйних методiв лiкування.
КлШчний випадок №1
Пащент Б., чоловiк, 44 роки, спортивний тренер. Вперше звернулася в МЦ «Укра!нський Травмоцентр» у жовтш 2018 р.
ВБ: Спондильоз попереково-крижового вщдшу хребта, дисфункцiя крижово-клубового суглоба.
Скарги: Бшь в нижнш частиш попереково-крижового вщдшу хребта в районi крижа, вщдае в пах i праве стегно. 1нтенсивнють болю зростае пiсля статичних навантажень, зменшуеться при русi. Бшь провокуеться при нахилянш вперед, при поворот тазу, спробi пiднятися з м'якого низького крюла чи повернутися в постелi.
Анамнез захворювання: Болi в нижнш частиш спини виникли в результат травми отримано! в ДТП в червш 2018 р. Протягом мюяця пiсля травми болi не слабшали, а шдсилювалися, пацieнт звернувся в лiкувальний заклад i пюля обстеження та постановки дiагнозу пройшов курс медикаментозного лшування з незначним полегшенням.
Клтчт данi: При оглядi ортопедом-травматологом мануальним терапевтом виявленi гiперлордоз ПКВХ, функцюнальш блоки в рухомих сегментах L4- L5, L5-S1 попереково-крижового вщдшу хребта та функцюнальний блок в правому крижово-клубовому суглоба Дiагноз спондильоз попереково-крижового вщдшу хребта був встановлений i пщтверджений рентгенiвським i МРТ дослщженнями до травми i больового синдрому не викликав, тому бшь можна пов'язати з дисфункщею крижово-клубового суглоба. 1нтенсивнють болю в зош Fortin, паху, стегнi становить 8 одиниць за шкалою ВАШ.
Лiкування: У жовтнi-листопадi 2018 р. було проведено 4 сеанси мануально! корекци функцюнальних блоюв в рухомих сегментах L4- L5, L5-S1 попереково-крижового вщдшу хребта та функцюнального блоку в правому крижово-клубовому суглоба В ходi !х виконання поступово вдалося зняти блокування суглобiв в рухомих сегментах L4 - L5, L5-S1 та в правому крижово-клубовому суглобь 1нтенсивнють больового синдрому при цьому знизилася до рiвня 1 одинищ за шкалою ВАШ. Через довготривале вщрядження пащент припинив лiкування, досягти повного позбавлення болю не вдалося. Контрольне опитування через рш в листопадi 2019 р. засвщчило наявнiсть перюдичного больового синдрому (3 -5 дшв у мiсяць) i лише в зош Fortin з штенсивнютю 1 одинищ за шкалою ВАШ. Отже, цей клжчний випадок можна вважати усшшним.
КлШчний випадок №2
Пащентка К., жшка, 23 роки, молода мама. Вперше звернулася в МЦ «Украшський Травмоцентр» у червнi 2019 р.
DS: Компенсаторний гiперлордоз, больовий синдром крижово-клубових суглобiв.
Скарги: Болi в попереку, в областi крижово-клубових суглобiв, сiдниць i стоп.
Анамнез захворювання: Болi в попереку вперше з'явилися у червш 2018 р. на 9-му тижш вагiтностi, протягом все! вагггносп болi поступово наростали, охоплювали все бiльшi дiлянки нижньо! частини спини, розповсюджувались на сщнищ та стопи нiг. Пiсля травматичних пологiв болi не припинилися i змусили звернутися до лiкувального закладу, де був встановлений дiагноз больовий синдром крижово-клубових суглобiв. Оскiльки немовля знаходиться на природному вигодовуванш грудним молоком, то було рекомендовано лшувати синдром крижово-клубових суглобiв методом мануально! терапп, аби не зашкодити здоров'ю малюка медикаментозними засобами. Тому пащентка звернулася в МЦ «Украшський Травмоцентр».
Клтчт дат: При оглядi ортопедом-травматологом мануальним терапевтом виявлеш шдвищений лордоз, функцюнальний блок в рухових сегментах L4-L5 попереково-крижового вiддiлу хребта, функцюнальний блок обох крижово-клубових суглобiв. 1нтенсивнють болю, локалiзованого в попереку, зош Fortin, сщницях складала 6-7 за шкалою ВАШ, в стопах шг - 4.
Лiкування: З штервалом в три дш було проведено два сеанси мануально! корекци функцюнальних блоюв в рухових сегментах L4-L5 попереково-крижового вщдшу хребта i обох крижово-клубових суглобiв. Пюля першого сеансу вс больовi вiдчуття знизились до штенсивносп 2 за шкалою ВАШ, другим сеансом мануально! корекци вс болi повнiстю були знятi. Контрольне опитування пащентки через рiк в червш 2020 р. засвщчило вщсутнють больового синдрому крижово-клубових суглобiв.
КлШчний випадок №3
Пащентка Н., жшка, 69 рок1в, працюючий пенсiонер. Постшний пацiент МЦ «Укра!нський Травмоцентр» з кв^ня 2016 р. зважаючи на множиннють патологiй хребта. Конкретне звернення в лютому 2020 р. було пов'язано з болями у правому колшному суглоба
DS: Дисфункцiя крижово-клубового суглоба, люмбоiшiалгiя.
Скарги: Наростаючi ниючi болi в попереку, локалiзуються здебшьшого справа. Постiйнi болi в правому колшному суглоб^ особливо в положенш лежачи на спинi, неможливiсть зафшсувати безболiсне положення ноги. Невпевненiсть ходи, накульгування на праву ногу, постшне напруження всього тiла при ходшш.
Анамнез захворювання: Болi в попереку i колшному суглобi виникли практично одночасно на початку лютого 2020 р., появу !х пащентка пов'язуе з незначним фiзичним
перевантаженням на робот^ а також з переохолодженням. За два тижш iнтенсивнiсть больового синдрому склала в попереку 3, а в правому колшному суглобi - 7 по шкалi ВАШ i хвора була змушена звернутися в МЦ «Украшський Травмоцентр».
Клтчт дат: Юстково-суглобова система зокрема попереково-крижового вщдшу хребта пащентки мае численш дегенеративно-дистрофiчнi змiни пiдтвердженi МРТ: люмбоiшiалгiю та спондильоз, ускладненi протрузiями мiжхребцевих дискiв L1- L2, L2- L3, L3-L4, L4-L5, L5-S1; геманпому тiла хребця L1, периневральну юсту крижового каналу, змiни в проекци тiл хребцiв в сегментi L4-L5 за рахунок жирово! трансформаци червоного юсткового мозку внаслiдок шемп по типу Modic II. При оглядi ортопедом-травматологом мануальним терапевтом виявленi: переюс тазу, функцiональнi блоки в рухомих сегментах L1-L2, L4-L5, L5-S1 попереково-крижового вщдшу хребта, спостерпаеться ущшьнення поперекового лордозу, рухливiсть хребта в передньо-задньому напрямках обмежена.
Лгкування: До призначення рентгенографи колiнного суглоба, зважаючи на перекiс таза та множиннють аномалiй в попереково-крижовому вiддiлi хребта, яю можуть бути причиною больового синдрому в колшному суглоб^ стратепя лiкування була наступною:
• мануальна корекщя колiнного суглоба
• мануальне усунення перекосу таза
• кшькома сеансами мануально! терапи зняття функщональних блокiв в рухомих сегментах L1-L2, L4-L5, L5-S1.
Пюля проведення протягом двох тижшв вказаних процедур штенсившсть больового синдрому в правому колшному суглобi знизилася з 7 до 5 по шкалi ВАШ, а штенсившсть болю в попереку залишилася незмшною - 3 по шкалi ВАШ. Проведена рентгенографiя правого колшного суглоба явних кiстково-травматичних i деструктивних змш в суглобi не виявила. Виконанi лiкувальнi процедури i зняття функщональних блоюв в рухових сегментах хребта дозволили пащентщ уточнити локалiзацiю болiв в попереково-крижовому вiддiлi хребта - бшь зосередився нижче задньо! верхньо! клубово! остi в зош Fortin [41, 42], що дало шдстави пов'язати його з можливою дисфункцiею крижово-клубового суглобу. Проведенi мобшзащя й манiпуляцiя в областi обох крижово-клубових суглобiв пiдтвердили !х заблоковашсть, а зняття цих блокiв першим же сеансом мануально! корекци дозволило зразу ж шсля сеансу значно покращити рухливiсть хребта в передньо-задньому напрямках, вщчути послаблення болiв в попереку i колiнi. Через три дш було виконано повторну мануальну корекцiю обох крижово-клубових суглобiв, якою вдалося досягти повного зняття болiв як у хребтi, так i в колiнi. Контрольне опитування пацiентки через 6 мiсяцiв в серпш 2020 р. засвiдчило вщсутшсть болiв спричинених дисфункцiею крижово-клубових суглобiв.
Даний клiнiчний випадок свiдчить, що у хворих з множинними патолопями юстково-хребетно! системи певнi больовi синдроми, локалiзованi в окремих суглобах, можуть бути спровокованими деструктивними процесами, як мають мiсце в одному або декшькох суглобах чи органах, i далеко не завжди саме в тих, де вщчуваеться бшь.
Висновки. Даним дослщженням доведено, що методами мануально! терапи в поеднанш з ударно-хвильовою терашею можна усшшно боротися з больовими синдромами та дисфункщею крижово-клубових суглобiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Исайкин А.И. Иванова М.А., Кавелина А.В., Черненко О.А., Яхно Н.Н. (2016) Синдром крестцово-подвздошного сочленения. РМЖ: 24, 1583-1588
2. Buchowski JM, Kebaish KM, Sinkov V, Cohen DB, Sieber AN, Kostuik JP. (2005) Functional and radiographic outcome of sacroiliac arthrodesis for the disorders of the sacroiliac joint. Spine J.; 5:520-528. [PubMed] [Google Scholar]
3. Burnham RS, Yasui Y. (2007) An alternate method of radiofrequency neurotomy of the sacroiliac joint: A pilot study of the effect on pain, function, and satisfaction. Reg Anesth Pain Med.; 32:12-19. [PubMed] [Google Scholar]
4. Childs JD, Fritz JM, Flynn TW, et al. (2004) A clinical prediction rule to identify patients with low back pain most likely to benefit from spinal manipulation: A validation study. Ann Intern Med.; 141:920-928. [PubMed] [Google Scholar]
5. Cohen SP, Abdi S. (2003) Lateral branch blocks as a treatment for sacroiliac joint pain: A pilot study. Reg Anesth Pain Med.; 28:113-119. [PubMed] [Google Scholar]
6. Cohen S, Chen Y, Neufeld N. (2013) Sacroiliac joint pain: a comprehensive review of epidemiology, diagnosis and treatment. // Expert Review of Neurotherapeutics. Vol. 13(1). 99-116. doi:10.1586/ern. 12.148.
7. Dagenais S, Haldeman S, Wooley JR. (2005) Intraligamentous injection of sclerosing solutions (prolotherapy) for spinal pain: A critical review of the literature. Spine J.; 5:310-328. [PubMed] [Google Scholar]
8. DePalma M, Ketchum J, Saullo T. (2011) What Is the Source of Chronic Low Back Pain and Does Age Play a Role? // Pain Med. Vol. 12(2). 224-233. doi:10.1111/j.1526-4637.2010.01045.x.
9. DonTigny RL. (2007) A detailed and critical biomechanical analysis of the sacroiliac joints and relevant kinesiology. The implications for lumbopelvic function and dysfunction. In: Vleeming A, Mooney V, Stoeckart R, editors. Movement, Stability and Lumbopelvic Pain: Integration of Research and Therapy. 2nd ed. Philadelphia, PA: Churchill Livingstone. [Google Scholar]
10. DonTigny RL. (1990) Anterior dysfunction of the sacroiliac joint as a major factor in the etiology of idiopathic low back pain syndrome. Phys Ther.; 70:250-265. discussion 262-265. [PubMed] [Google Scholar]
11. Elden H, Ladfors L, Olsen MF, Ostgaard HC, Hagberg H. (2005) Effects of acupuncture and stabilising exercises as adjunct to standard treatment in pregnant women with pelvic girdle pain: Randomised single blind controlled trial. BMJ.; 330:761. [PMC free article] [PubMed] [Google Scholar]
12. Ferrante FM, King LF, Roche EA, et al. (2001) Radiofrequency sacroiliac joint denervation for sacroiliac syndrome. Regl Anesth Pain Med.; 26:137-142. [PubMed] [Google Scholar]
13. Flynn T, Fritz JM, Whitman J, et al. (2003) A clinical prediction rule for classifying patients with low back pain who demonstrate short-term improvement with spinal manipulation. Spine.; 27:2835-2843. [PubMed] [Google Scholar]
14. Frank Sergii (2019) Experience in treating long-term effects of concussions and PTSD using manual therapy combined with shock wave therapy. World Science. 4(44), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30042019/6470.
15. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George (2019) Manual Therapy as an Alternative Treatment for Panic Attacks. World Science. 8(48), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31082019/6633.
16. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George (2019) Manual Therapy in Treating Primary Nocturnal Enuresis. World Science. 11(51), Vol.2. doi:10.31435/rsglobal_ws/30112019/6775.
17. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George (2020) Rehabilitation Treatment of Lumbarization-Related Pathologies Via Manual Therapy. World Science. 6(58), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30062020/7113.
18. Gemmell HA, Jacobson BH. (1991) Incidence of sacroiliac joint dysfunction and low back pain in fit college students [published erratum appears in J Manipulative Physiol Ther Jun; 14(5): 333-334] [see comments] J Manipulative Physiol Ther. 1990; 13:63-67. [PubMed] [Google Scholar]
19. Greenman PE. (1989) Principles of Manual Medicine. Baltimore, MD: Lippincott, Williams & Wilkins. [Google Scholar]
20. Haldeman S. (1980) Modern Developments in the Principle and Practice of Chiropractic. New York: Appleton Century Crofts. [Google Scholar]
21. Hansen HC, Kenzie-Brown AM, Cohen SP, Swicegood JR, Colson JD, Manchikanti L. (2007) Sacroiliac joint interventions: A systematic review. Pain Physician.; 0:165-184. [PubMed] [Google Scholar]
22. Haufe SM, Mork AR. (2005) Sacroiliac joint debridement: A novel technique for the treatment of sacroiliac joint pain. Photomed Laser Surg.; 23:596-598. [PubMed] [Google Scholar]
23. King W, Ahmed S, Baisden J et al. (2015) Diagnosis and Treatment of Posterior Sacroiliac Complex Pain: A Systematic Review with Comprehensive Analysis of the Published Data. // Pain Med. Vol. 16(2). P. 257265. doi:10.1111/pme. 12630.
24. Laplante B, Ketchum J, Saullo TR DePalma M. (2012) Multivariable analysis of the relationship between pain referral patterns and the source of chronic low back pain. // Pain Physician. Vol. 15(2). P. 171-178.
25. Laslett Mark (2008) Evidence-Based Diagnosis and Treatment of the Painful Sacroiliac Joint. J Man Manip Ther.; 16(3): 142-152. doi: 10.1179/jmt.2008.16.3.142
26. Lewit K., Sachse J., Janda V. (1993) Manual Medicine. - M. : Medicine.
27. Maigne JY, Aivaliklis A, Pfefer F. (1996) Results of sacroiliac joint double block and value of sacroiliac pain provocation tests in 54 patients with low back pain. Spine.; 21:1889-1892. [PubMed] [Google Scholar]
28. Maugars Y, Mathis C, Berthelot JM, Charlier C, Prost A. (1996) Assessment of the efficacy of sacroiliac corticosteroid injections in spondylarthropathies: A double-blind study. Br J Rheumatol.; 35:767770. [PubMed] [Google Scholar]
29. Mens JM, Snijders CJ, Stam HJ. (2000) Diagonal trunk muscle exercises in peripartum pelvic pain: A randomized clinical trial. Phys Ther.; 80:1164-1173. [PubMed] [Google Scholar]
30. Pereira PL, Gunaydin I, Trubenbach J, et al. (2000) Interventional MR imaging for injection of sacroiliac joints in patients with sacroiliitis. AJR Am J Roentgenol.; 175:265-266. [PubMed] [Google Scholar]
31. Slipman CW, Lipetz JS, Plastaras CT, et al. (2001) Fluoroscopically guided therapeutic sacroiliac joint injections for sacroiliac joint syndrome. Am J Phys Med Rehabil.; 80:425-432. [PubMed] [Google Scholar]
32. Stoddard A. (1969) Manual of Osteopathic Technique. London, UK: Hutchinson Medical Publishing Ltd. [Google Scholar]
33. Stuge B, Laerum E, Kirkesola G, Vollestad N. (2004) The efficacy of a treatment program focusing on specific stabilizing exercises for pelvic girdle pain after pregnancy: A randomized controlled trial. Spine.; 29:351-359. [PubMed] [Google Scholar]
34. Stuge B, Veierod MB, Laerum E, Vollestad N. (2004) Spine. Vol. 29. The efficacy of a treatment program focusing on specific stabilizing exercises for pelvic girdle pain after pregnancy: A two-year follow-up of a randomized clinical trial; pp. E197-E203. [PubMed] [Google Scholar]
35. Sturesson B, Selvik G, Uden A. (1989) Movements of the sacroiliac joints: A roentgnen stereophotogrammetric analysis. Spine.; 14:162-165. [PubMed] [Google Scholar]
36. Sturesson B, Uden A, Vleeming A. (2000) A radiostereometric analysis of the movements of the sacroiliac joints in the reciprocal straddle position. Spine.; 25:214-217. [PubMed] [Google Scholar]
37. Vallejo R, Benyamin RM, Kramer J, Stanton G, Joseph NJ. (2006) Pulsed radiofrequency denervation for the treatment of sacroiliac joint syndrome. Pain Med.; 7:429-434. [PubMed] [Google Scholar]
38. Waddell G. (1998) The Back Pain Revolution. Edinburgh, UK: Churchill Livingstone. [Google Scholar]
39. Ward S, Jenson M, Royal MA, Movva V, Bhakta B, Gunyea I. (2002) Fluoroscopy-guided sacroiliac joint injections with phenol ablation for persistent sacroiliitis: A case series. Pain Pract.; 2:332335. [PubMed] [Google Scholar]
40. Yin W, Willard F, Carreiro J, Dreyfuss P. (2003) Sensory stimulation-guided sacroiliac joint radiofrequency neurotomy: Technique based on neuroanatomy of the dorsal sacral plexus. Spine.; 28:24192425. [PubMed] [Google Scholar]
41. Fishchenko Ya.V., Bila I.I., Kudrin A.P. (2016) Diagnosis of Sacroiliac Joint Syndrome. Practical Medicine.: 4(24). DOI: 10.22141/2224-1507.4.24.2016.94622
42. Yarikov A.V., Smirnov I.I., Perlmutter O.A., Fraerman A.P., Simonov A.E. (2018) Questions of pathogenesis, diagnosis and treatment of dysfunction of the sacroiliac joint. Vestnik of Saint Petersburg University. Medicine, vol. 13, issue 4, 389-402. https://doi.org/10.21638/11701/spbu11.2018.406
43. Yarikov A.V., Morev A.V., Shpagin M.V., Fraerman A.P. (2019) Sacroiliac joint syndrome: aetiology, clinical presentation, diagnosis and management. Annals of clinical and experimental neurology; 13(2): 60-68. (In Russ.) DOI: 10.25692/ACEN.2019.2.7
