CC BY
4МАНУАЛЬНА ТЕРАП1Я В Л1КУВАНН1 ВИВИХУ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА I ЙОГО МЕН1СКА
Сергш Франк,
Ортопед-травматолог, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0002-0053-6898
Михайло Франк,
1нтерн, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0001-5145-9290
ГеоргШ Франк,
1нтерн, мануальний терапевт, МЦ «Украгнський Травмоцентр», Кигв, Украгна, ОЯСЮЮ: https://orcid.org/0000-0003-2377-1337
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30092020/7198
ARTICLE INFO
Received: 20 July 2020 Accepted: 29 August 2020 Published: 30 September 2020
KEYWORDS
temporomandibular joint dislocation, dislocation of the temporomandibular joint meniscus, temporomandibular joint disc displacement, cervical spine, manual therapy, shock-wave therapy.
ABSTRACT
The treatment of temporomandibular joint and meniscus dislocation belongs to the field of dentistry and maxillofacial surgery and is considered to be a lengthy and complex process. In this paper, the authors attempt to link the occurrence of such dislocations with pathological conditions of the upper segments of the cervical spine and prove that manual correction of the affected segments of the spine significantly accelerates and facilitates the treatment of temporomandibular joint and meniscus dislocations.
Citation: Sergii Frank, Michael Frank, George Frank. (2020) Manual Therapy in the Treatment of Temporomandibular Joint and Meniscus Dislocation. World Science. 7(59). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30092020/7198
Copyright: © 2020 Sergii Frank, Michael Frank, George Frank. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Скронево-нижньощелепний суглоб (СНЩС) розташований перед нижньою частиною вуха i призначений для забезпечення руху нижньо! щелепи. СНЩС мае шаршрну будову - коли рот широко вщкриваеться, суглобова голiвка (мищелок) виходить iз суглобово! ямки i висуваеться вперед. При закриванш рота мищелок повертаеться на мюце. В 1СБ-10: 2019 вивих скронево-нижньощелепного суглоба i його мешска описано в роздш S03.0.
Розлади скронево-нижньощелепного суглоба - збiрний термш, що включае в себе рiзноманiтнi патолопчш стани в суглоб^ серед них звичайний вивих самого суглоба, вивих диска (мешска) вщ його змщення аж до повного розриву, дегенеративш змши в суглобi та його анкшоз [12, 15, 17, 23]. Вивих СНЩС стаеться, якщо при вщкриванш рота мищелок висуваеться надто далеко, застрягае в положены перед суглобовим горбиком i не може повернутися на мюце. Таке найчастше трапляеться через послаблення зв'язок, яю мають утримувати мищелок на мющ. При цьому сусщш м'язи часто охоплюють судоми i вони утримують мищелок у змщеному положены.
Вивихи СНЩС складають 1,5-5,7% ушх вивихiв, трапляються частше в жшок 20-40 роюв, бо зв'язковий апарат !х суглобiв недостатньо мщний, а нижньощелепна ямка скронево!
юстки мшка [29, 34, 35]. В залежносп вщ напрямку зсуву голiвки нижньо! щелепи вивихи бувають переднi й задш. Останнi трапляються рiдко i зазвичай при ударах у шдборщдя, при цьому нижня щелепа змщуеться назад. Переднi вивихи СНЩС бувають частше, !х спричиняе надмiрне опускання нижньо! щелепи пiд час крику, при кашл^ позiханнi, смiховi, в процес !ж1, при лiкарських машпулящях з вiдкритим ротом - зондуванш шлунку, зуболiкуваннi [34]. Розрiзняють односторонш й двостороннi вивихи СНЩС. Ктшчно при односторонньому вивиху потерпiлий не в змозi закрити рот, шдборщдя змiщене вперед у здоровий бш, болi в привушних областях бшьш вираженi з ураженого боку. При двосторонньому вивиховi через неможливiсть закрити рот людина не може нормально говорити, турбують двостороннi привушнi бол^ гiперсалiвацiя, пiдборiддя зсовуеться вперед, подовжуючи овал обличчя [34]. 1снуе цший ряд методiв лiкування вивихiв СНЩС, зокрема Гiппократа, Ходоровича П.В., Блехмана Г.Л., Гершуш Ю.Д., Попеску В., але загальний !х принцип однаковий: тд мiсцевою анестезiею адекватно розтягнути зв'язково-м'язовий апарат, поставити на мюце голiвки нижньо! щелепи та iммобiлiзувати нижньощелепний суглоб на кiлька тижшв [2, 8-10, 34]. У разi звичайного вивиху вiдбуваеться його мимовшьне вправляння без лiкарського втручання. Однак таким хворим слщ пройти курс лшування в клiнiцi ортопедично! стоматологи [2, 34]. Складш й невправш вивихи СНЩС часто лiкують ирурпчно [11, 14].
Вивих менiска являе собою зсув мешска з поверхш суглобово! голiвки i заклинювання його мiж елементами скронево-нижньощелепного суглоба [3]. Вперше вивих менiска був описаний Аннандале в 1887 роцi [13]. Вивих мешска зус^чаеться значно рщше, нiж вивих i пiдвивих нижньо! щелепи. Зпдно з даними дослщження [3] серед захворювань скронево-нижньощелепного суглоба на вивих мешска припадае 12,4% звернень. При вивиху диска в бшьшосп випадюв вiн змщуеться наперед, але зрщка бувае й задне змiщення [12, 23, 31]. Кшшчш симптоми залежать вiд напрямку змщення диска та його тяжкосп. Змiщення менiска наперед викликае обмеження вiдкриття щелепи, бiль у суглобах, клацання при вiдкриваннi рота. Задне змщення створюе дискомфорт та обмеження при закриванш рота i гос^ оклюзiйнi змiни [12, 27]. Вивих мешска може вардаватися вiд змщення диска вперед або назад i аж до його повного перелому [12, 27, 30]. Перелом диска скронево-нижньощелепного суглоба е маловщомим патолопчним станом через його велику рщюсть i трапляеться зазвичай у людей старшого вшу [12]. На вивихи мешска страждають пащенти вiком здебшьшого 15-30 рокiв, при цьому жшки втричi частiше за чоловiкiв [4]. Легковправш вивихи менiска СНЩС зус^чаються частiше, нiж тяжковправнi й невправш (застарш) [4]. Лiкування патологи спрямоване на вiдновлення нормального положення диска. «Схема лiкування вивих1в мешска включае в себе усунення етюлопчного фактора, мiогiмнастичнi вправи, застосування ортопедичних i ортодонтичних апаратiв у комплекс з фiзiотерапiею; ортопедичне лiкування, спрямоване на вправляння мешска в його фiзiологiчне положення з наступним вщновленням сили i синхронностi скорочення парних жувальних м'язiв, зняттям спазму м^в, вiдновленням плавностi i узгодженостi рух1в суглобових головок нижньо! щелепи та запобианням рецидивiв. Пiсля досягнення свободи рух1в у суглобi хворому виготовляеться iндивiдуальний модифiкований ортопедичний апарат для користування протягом 4-6 мюящв» [4-6, 7 с.13]. У випадку невправних вивих1в менiска доводиться застосовувати х1рурпчне втручання [4, 13, 18, 25, 26].
Зазвичай вивихи скронево-нижньощелепного суглоба та його мешсюв е компетенщею стоматолопв, але якщо глянути на питання ширше i зосередитися на шнервацп суглоба, то вiдкриваються додатковi можливостi в планi мануального лшування дано! патологi!'. «Основнi джерела шнервацп СНЩС - вушно-скроневий, жувальний та крилоподiбний нерви. Крiм того, зовшшня поверхня капсули iннервуеться гiлочкою лицьового нерва. У диску та капсулi суглоба проходять симпатичнi волокна вщ сплетiння навколо поверхнево! скронево! артери, якi виходять вiд верхнього шийного симпатичного вузла. Особливо багата шнерващя в задньому вiддiлi диска. Очевидно мюцевий бiль спричинений тиском голiвки суглоба на цю дiлянку. Концентращя нервових закiнчень наявна в мюцях крiплення м'язiв. Багата рефлексогенна зона i в передньому вiддiлi капсули. В зош СНЩС перехрещуються нерви: вушно-скроневий, великий вушний, малий потиличний та вушна гiлочка вагуса, яка мае анастомози з язикоглотковим. Складна шнерващя суглоба ускладнюе диференцшну дiагностику обличчя i щелеп» [1, с.12]. Отже, оскiльки iннервацiя СНЩС здшснюеться вiд третьо! гiлки трiйчастого нерва, а ядро його поверхнево! (больово! й тактильно!) чутливосп е прямим продовженням
задшх ропв спинного мозку i воно проходить через мют мозку, продовгуватий мозок та два верхш шийн1 сегменти спинного мозку [16, 36], то лопчно припустити, що блокування саме шийних сегментiв С1, С2 i ближнього С3 може бути тюно пов'язане з вивихом як самого СНЩС, так i особливо його мешска. А консервативне чи хiрургiчне лiкування вивихiв СНЩС i мешска без зняття блокування шийних сегменпв хребта буде тривалим i недостатньо ефективним. Тому застосування мануально! корекци на блокованому шийному вiддiлi хребта при вивихах СНЩС i мешска видасться вкрай рацiональним.
Мета даного дослщження - вивчити результати впливу мануально! терапи на вивихи скронево-нижньощелепного суглоба та його менiска.
Матерiали i методи.
Проведено ретроспективний аналiз результатiв лiкування методами мануально! терапи в МЦ «Укра!нський Травмоцентр» у перюд iз квiтня 2016 по липень 2020 року загальним числом 19 пащенпв iз вивихами скронево-нижньощелепного суглоба i його менiска, з них 12 хворих iз вивихом скронево-нижньощелепного суглоба i 7 - iз вивихом мешска скронево-нижньощелепного суглоба. Уш хворi дослщницько! групи, окрiм вивихiв скронево-нижньощелепного суглоба i його мешска, мали рiзнi патологi! шийного вщдшу хребта i лiкування включало поряд iз вправлянням вивихiв мануальну корекщю цiльових дiлянок ши!. Контрольна група з 20 осiб у той же перюд проходила консервативне лшування вивихiв скронево-нижньощелепного суглоба i мешска традицшними методами без використання мануально! корекци шийного вщдшу хребта.
Обстеження хворих у МЦ «Укра!нський Травмоцентр» передбачало проведення огляду ортопедом-травматологом мануальним терапевтом, а також, при необхщносп, для уточнення локалiзацi! патологi!, виконання рентгену, КТ, МРТ цшьових дшянок обличчя та хребта. Мануальна дiагностика СНЩС включала: визначення стану суглобово! голiвки ззовнi i з боку слухового проходу в споко! i при русi нижньо! щелепи, пальпащю доступних жувальних м'язiв для визначення !х тонусу, виявлення наявностi спазму та больових зон; проведення проб iз навантаженням для аналiзу рухiв нижньо! щелепи й оцiнки прикусу.
Мануальна дiагностика хребта передбачала ручну дiагностику рухомостi i «суглобово! гри» дуговiдросткових (фасеткових) суглобiв за допомогою пасивних рухiв i змiщень у рiзних площинах вiсей руху хребта, а також спещальш прийоми дослщжень функцiонального стану м'язово! сфери i рухового стереотипу з метою визначення дшянок функцюнально! блокади рухових сегменпв хребта [19-22, 28]. Вимiрювання штенсивносп болю здiйснювалося методом оцiнки больових вщчутпв за допомогою вiзуально! аналогово! шкали (ВАШ). Позитивним результатом лшування вважалося зниження больового синдрому на 80% i бiльше.
У дант po6omi ставилося завдання досл1дити можливий зв 'язок рецидивуючих eueuxie скронево-нижньощелепного суглоба i його метска з патологiчними станами верхтх сегментiв шийного вiддiлу хребта та визначити стутнь впливу мануальног корекцИ' хребта на xid лтування вивихiв СНЩС.
Лшування здшснювалося за авторською методикою С. Франка [19-22], в основу яко! покладеш кращi досягнення европейсько! школи мануально! терапи К. Левгга [28], розвинеш й доповненi власними напрацюваннями автора i досягненнями укра!нських колег. Свропейська школа мануально! терапi! К. Левпа бачить передумови для мануального лшування в порушеннi функцi! рухово! системи. Найбiльш адекватний метод лшування зворотних функцiональних обмежень руху - це маншуляцп [28, с. 20]. Мета маншуляцшного лiкування полягае у вщновленш функцi! суглоба в тих мюцях, де вона загальмована (блокована) [28, с. 23]. Об'ектом маншуляцп е функцюнальш порушення, в основному блокування в суглобах. Щц блокуванням розумдать обмеження руху в руховому сегментi [28, с. 20]. Авторська методика С. Франка захищена науковими публшащями в европейськiй науковiй медичнш перiодицi [19-22]. Суть методу полягае в застосуванш прийомiв мануально! терапп (мобiлiзацi!, манiпуляцi!, тракцi!, форсовано! флекси, пасивних вправ) в поеднаннi, за потреби, з ударно-хвильовою терашею (УХТ). Використання цих двох компоненпв у однш методицi дозволяе здобути синергетичний ефект [19-22].
Вказана методика тсля зiбраного анамнезу передбачае:
• Уточнення пальпащею i, за потреби, датчиком УХТ локалiзацi! блокованих сегментiв i тригерних точок.
• Використання УХТ, за потреби, для зниження больово1 чутливост в цiльових зонах, покращення трофiчноï функцiï нерва, посилення кровообiгу на дiлянцi блокованого сегмента по ходу нерва, який турбуе, в м'яких тканинах, у вщростках кiсток, суглобах i мiсцях, де нерв входить у вузью канали (при цьому рiвень енергiï мае утримуватися в максимальних комфортних для пащента межах).
• Застосування прийомiв мануальноï терапiï на дiлянках хребта в наступнш послiдовностi: поступове зменшення змiщення й ротацiï окремих хребщв дуги викривлення та торсiï сегменпв цiеï дуги в зонi ix рухливостi.
• Перiодичне повторення вказаних процедур до отримання позитивного клжчного результату [ 19-22].
Даний метод устшно практикуеться протягом останшх п'ятнадцяти рокiв для лiкування також i вивиxiв СНЩС та його мешска.
Результати та ïx обговорення.
У перюд iз квiтня 2016 по липень 2020 року дослщницька група iз 19 пацiентiв з легко- i тяжковправними вивихами скронево-нижньощелепного суглоба i його мешска та патолопями верхшх сегментiв шийного вщдшу хребта проходила лiкування методами мануально].' терапи в МЦ «Украшський Травмоцентр». 1з 19 хворих 12 оаб (63,2%) мали вивих скронево-нижньощелепного суглоба, серед них 8 пашенпв (66,7%) - одностороннш i 4 (33,3%) -двостороннш; 9 пашенпв (75%) - переднiй i 3 (25%) - заднш; група налiчувала 9 (75%) жiнок у вщ вiд 15 до 75 роюв (середнiй вiк 36 рокiв) i 3 чоловшв у вiцi вщ 18 до 79 рокiв (середнш вiк 39 рокiв). 8 iз 12 хворих (66, 7%) страждали на рецидивуючий вивих скронево-нижньощелепного суглоба, з них 6 (75%) жшок i 2 (25%) чоловшв. 7 (36,8%) iз 19 пашенпв досл^ни^^' групи мали вивих менiска скронево-нижньощелепного суглоба, з них 6 (85,7%) - переднш i 1 (14,3%) -заднш; в груш було 5 (71,4%) жшок вшом вщ 17 до 56 роюв (середнш вш 32 роки) i 2 (28,6%) чоловЫв вшом 24 i 32 роюв (середнiй вiк 28 роюв). 4 (57,1%) iз 7 хворих страждали на рецидивуючий вивих мешска скронево-нижньощелепного суглоба, з них 3 (75%) жшки i 1 (25%) чоловш. Вс пашенти дослiдницькоï групи мали дiагностованi в МЦ «Украшський Травмоцентр» патологи верxнix сегменпв шийного вiддiлу хребта, пiдтвердженi МРТ. Ортопедичне лiкування вивих1в скронево-нижньощелепного суглоба i його мешска полягало в адекватному розтягуванш зв'язково-м'язового апарату суглоба, вправлянш мищелка щелепи в суглобову ямку чи мешска в його фiзiологiчне положення. Замiсть подальшоï традицiйноï примусовоï тривалоï iммобiлiзацiï суглоба проводилася мануальна корекцiя блокувань верxнix сегменпв шийного вiддiлу хребта С1, С2, С3, розблокування яких вiдновлювало складну нормальну фiзiологiчну iннервацiю складових СНЩС. Вщновлена нормальна фiзiологiчна iннервацiя СНЩС в свою чергу поступово повертала силу й синхроннють скорочень парних жувальних м'язiв, знiмала спазми м'язiв, вiдновлювала плавнiсть i узгодженiсть рух1в суглобових голiвок нижньоï щелепи та запобиала рецидивам вивих1в. Сеанси мануальноï корекцн верxнix сегментiв шийного в^дщлу хребта тривали до повного зняття блокiв С1, С2, С3, ïx кшьюсть становила вiд 1 до 5, а загальна тривалiсть лшування вiд одного прийому до 1-2 мюяшв. Подальший монiторинг стану пашенпв через кожнi 6 мiсяцiв серед 8 ошб iз рецидивуючим вивихом скронево-нижньощелепного суглоба та 7 ошб iз рецидивуючим вивихом менiска скронево-нижньощелепного суглоба виявив протягом двох роюв спостережень по одному рецидиву кожноï патологи, вiдповiдно 12,5% та 14,3%.
Контрольна група складала 20 ошб iз легко- i тяжковправними вивихами скронево-нижньощелепного суглоба i його мешска, з них 12 ошб (60%) iз вивихами скронево-нижньощелепного суглоба, 9 (75%) одностороншх i 3 (25%) двостороншх, 8 (66,7%) передшх i 4 (33,3%) задшх; в складi групи було 9 (75%) жшок вшом вiд 17 до 82 роюв (середнiй вш 35 рокiв) i 3 (25%) чоловшв вiком вiд 16 до 73 роюв (середнiй вiк 32 роки). 7 (58,3%) iз 12 страждали на рецидивуючий вивих скронево-нижньощелепного суглоба, з них 5 (71,4%) жшок i 2 (28,6%) чоловшв. 8 (40%) iз 20 хворих мали вивихи мешска скронево-нижньощелепного суглоба, з них 7 оаб (87,5%) - передш i 1 особа (12,5%) - заднш. У складi групи було 6 (75%) жшок вшом вщ 15 до 70 роюв (середнш вш 33 роки) i двое (25%) чоловшв вшом 19 i 41 роюв (середнш вш 30 роюв). 5 хворих (62,5%) страждали на рецидивуючий вивих мешска скронево-нижньощелепного суглоба, з них 4 (80%) жшки i 1 (20%) чоловш. Ортопедичне лшування вивиxiв скронево-нижньощелепного суглоба i його мешска в контрольнш груш полягало в адекватному розтягуванш зв'язково-м'язового апарату суглоба, вправлянш мищелка в
суглобову ямку чи метска в його фiзiологiчне положення та ÎMMo6rn3a^ï нижньощелепного суглоба на кшька тижнiв i3 подальшим встановленням обмежувальних anapaTiB рiзних конструкцш на теpмiн вiд 2 до 6 мюящв. Таким чином лшування вивиху нижньоï щелепи тривало вщ 2-3 до 6-8 мiсяцiв. Кшьюсть pецидивiв за два роки спостережень становила 5 у груш з 7 рецидивуючих вивихiв скронево-нижньощелепного суглоба i 4 в груш з 5 рецидивуючих вивж!в менiскa скронево-нижньощелепного суглоба, вщповщно 71,4% та 80% .
З нaведеноï статистики поpiвняльного лiкувaння хворих дослiдницькоï i контpольноï груп можна зробити нaступнi висновки:
• Вивихи скронево-нижньощелепного суглоба i його мешска усшшно пiддaються мануальному лшуванню при поeднaннi вправляння нижньо1' щелепи з подальшою мануальною корекщею пaтологiй веpхнiх сегментiв шийного вiддiлу хребта
• Поеднання мануального лшування вивиху нижньо1' щелепи з мануальною корекщею шийного вщдшу хребта усувае причину вивиху - порушення шнервацн СНЩС, яке веде до послаблення зв'язково-м'язового апарату суглоба
• Мануальне лшування вивиху нижньо1' щелепи дозволяе в 5-10 paзiв скоротити загальний теpмiн лiкувaння i в 7-8 paзiв - кiлькiсть pецидивiв
Отже, проведене дослщження пщтвердило доцiльнiсть консервативного лшування методами мануально1' теpaпiï вивихiв СНЩС i його менiскiв. В поpiвняннi з iншими методами застосування мануально1' теpaпiï для цiеï мети мае ряд суттевих переваг: це i вщсутшсть побiчноï д^', безпечшсть, простота у викоpистaннi, швидке досягнення результату, нешвазивнють, економiчнiсть, ефективнiсть.
Таким чином, метод мануально1' теpaпiï в поеднанш з ударно-хвильовою теpaпiею дозволяе надавати допомогу хворим iз легко- i тяжковправними, а також рецидивуючими вивихами скронево-нижньощелепного суглоба i його мешска, яю не отримали бажаного результату при викоpистaннi тpaдицiйних методiв лiкувaння.
КлШчний випадок №1
Пащентка М., жшка, 32 роки, менеджер. Вперше звернулася в МЦ «Украшський Травмоцентр» у тpaвнi 2016 р.
DS: Двостоpоннiй пеpеднiй тяжковправний рецидивуючий вивих скронево-нижньощелепного суглоба.
Скарги: Сильний бшь у верхньому вщдш навколовушних областей, неможливiсть закрити рот, рясне слиновидшення при сухому язищ, невиразна мова, зсунуте вперед пщборщдя.
Анамнез захворювання: При лiкувaннi 7-го нижнього коршного зуба з широко вщкритим ротом стався вивих скронево-нижньощелепного суглоба. Хвора страждае на дану рецидивуючу пaтологiю 8 pокiв, вивих часто провокуеться кашлем, смiхом, piзкими рухами нижньо1' щелепи, зазвичай трапляеться 3-4 рази на рш. Пюля кожного чергового вправляння суглоба з наступною його iммобiлiзaцiею тривае 2-3 мюячна pеaбiлiтaцiя в спецiaльному фшсуючому aпapaтi. Цього разу через двi години пiсля вивиху СНЩС в кабшен стоматолога пaцiенткa вперше звернулася в МЦ «Украшський травмоцентр».
Клтчт данi: При огщщ ортопедом-травматологом мануальним терапевтом був дiaгностовaний двостороннш пеpеднiй вивих скронево-нижньощелепного суглоба, пщтверджений кiлькомa попеpеднiми однотипними результатами рентгенограм i томограм нижньо1' щелепи, виконаних у боковш пpоекцiï. Кpiм того були виявлеш функцiонaльнi блоки в рухомих сегментах С1, С2, С3 шийного вщдшу хребта.
Л^вання: В день звернення пiд мiсцевою анест^ею був адекватно розтягнутий зв'язково-м'язовий апарат СНЩС та поставлеш на мюце голiвки нижньо1' щелепи. Iммобiлiзaцiя суглоба не проводилася. Була здiйсненa також мануальна корекщя блокувань веpхнiх сегменпв шийного вiддiлу хребта С1, С2, С3. Пащентщ нaдaнi pекомендaцiï нaйближчi кiлькa днiв вживати лише рщку 1'жу, не здiйснювaти piзких pухiв нижньою щелепою. Протягом двох наступних тижнiв iз iнтеpвaлaми 3-4 дш було проведено ще 4 сеанси мануально1' коpекцiï сегментiв С1, С2, С3 шийного вщщлу хребта до повного 1'х розблокування. Болi в суглобi припинилися вiдpaзу ж шсля вправляння вивиху, спазми м'язiв проходили поступово, сила i синхроншсть скорочень парних жувальних м'язiв та плавнють i узгодженiсть pухiв суглобових голiвок нижньо1' щелепи вiдновлювaлися по мipi розблокування веpхнiх сегментiв шийного вщдшу хребта. Мониторинг стану пaцiентки протягом 2016-2020 роюв рецидивуючих вивихiв СНЩС не зафшсував.
Клтчний випадок №2
Пащентка В., жшка, 20 рокчв, солiстка танцювального ансамблю. Вперше звернувся в МЦ «Украïнський Травмоцентр» у ачш 2018 р.
DS: Переднiй правостороннiй рецидивуючий вивих мешска скронево-нижньощелепного суглоба.
Скарги: Болi в област правого СНЩС, якi посилюються при руxовi нижньоï щелепи, постшне клацання в правому суглобi, раптове блокування суглоба з рiзким болючим клацанням i обмеженням вiдкривання рота, зигзагоподiбний рух нижньоï щелепи, втомлешсть жувальних м'язiв, бiль i обмеження руxливостi в шийному вiддiлi хребта.
Анамнез захворювання: Пашентка пов'язуе початок захворювання з падiнням на репетици в липнi 2017 р. i травмуванням плечового суглоба та шийного вщщлу хребта, зокрема атланта. Через мюяць пiсля травми почалося наростаюче клацання в правому СНЩС при вщкриванш рота i болi в суглоб^ несиметричне вiдкривання рота, змщення нижньоï щелепи влiво i перекю зверху до низу. Рентген, МРТ i КТ не виявили патологш у суглобi, було проведено курс фiзiотерапевтичного лiкування без покращень. У вересш 2017 р. пройшла мюячний курс остеопатичного лiкування пiсля якого припинилося клацання в суглобi й послабилися бол^ але вже в листопадi симптоматика почала наростати з новою силою, збшьшилася асиметричнiсть обличчя, погiршилися слух i зiр, обмежилася руxливiсть шийного вiддiлу хребта, рiзко посилилися болi в правому СНЩС. Була проведена двоконтрастна артрографiя i МРТ СНЩС, на основi яких поставлено дiагноз: переднiй правостороннiй вивих мешска скронево-нижньощелепного суглоба i рекомендована xiрургiчна операшя - менiскектомiя. Перед ïï проведенням пацiентка звернулася по консультацiю в МЦ «Украшський Травмоцентр».
Клшнт данi: При огщщ ортопедом-травматологом мануальним терапевтом був шдтверджений дiагноз переднiй правостороннiй вивих мешска скронево-нижньощелепного суглоба i виявлеш блокування верхшх сегментiв С1, С2 шийного вщдшу хребта.
Лiкування: Лшування патологи спрямоване на вщновлення нормального положення диска (менiска) СНЩС, для цього перш за все необхщно покращити його шнервашю. Тому спочатку було проведено два сеанси мануальноï корекци блокувань сегментiв С1, С2 шийного вiддiлу хребта, що дозволило в подальшому досить безболiсно iз застосуванням мiсцевоï анестези мануальними методами вщновити нормальне положення менiска мiж мищелком нижньоï щелепи та суглобовою ямкою i суглобовим горбиком барабанноï частини скроневоï кiстки. Надалi наступними трьома сеансами мануальноï корекци були повнютю розблокованi сегменти С1, С2 шийного вщдшу хребта, повернена нормальна фiзiологiчна шнервашя зв'язково-м'язового апарата суглоба, що дозволило вщновити силу i синхроншсть скорочення парних жувальних м'язiв, зняти спазм м'язiв, вiдновити плавшсть i узгодженiсть руxiв суглобових голiвок нижньоï щелепи та запобiгти рецидивам. В даному ктшчному випадку мануальними методами вдалося уникнути: xiрургiчного втручання, довгострокового апаратного лiкування, а також значно скоротити й полегшити термш реабшггаци.
Л1ТЕРАТУРА
1. Артюшкевич А.С. (2014) Заболевания височно-нижнечелюстного сустава. Современная стоматология. Минск.: 1: 11-14.
2. Девдариани Д.Ш., Васильев А.В., Ипатова В.Я. (2011) Метод устранения привычного вывиха нижней челюсти // Клиническая стоматология.: 2: 52-53.
3. Петросов Ю.А., Сидоренко А.Н., Сеферян Н.Ю., Сеферян К.Г. (2007) Диагностика, клиника и ортопедическое лечение вывихов мениска височно-нижнечелюстного сустава. Современная ортопедическая стоматология.: 8. 106-112.
4. Сеферян К.Г. (2002) Ортопедическое лечение вывиха мениска височно-нижнечелюстного сустава. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. Ставрополь.: 190.
5. Сеферян К.Г., Еричев В.Г. (2001) Дифференциальная диагностика вывиха мениска височно-нижнечелюстного сустава. Тезисы XXVIII научной конференции студентов и молодых ученых Юга России, Краснодар.: 108.
6. Сеферян К.Г., Еричев В.Г. (2001) Миогимнастические упражнения при вывихе мениска височно-нижнечелюстного сустава. Тезисы XXVIII научной конференции студентов и молодых ученых Юга России, Краснодар.: 109.
7. Сеферян К.Г. (2002) Ортопедическое лечение вывиха мениска височно-нижнечелюстного сустава. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата медицинских наук. Ставрополь. : 19.
8. Хватова В.А. (1982) Заболевание височно-нижнечелюстного сустава. - М.: Медицина: 160.
9. Хирургическая стоматология: учебник / Под общ. ред. В.В. Афанасьева. 2011. - М.: ГЭОТАР-Медиа.: 880.
10. Швырков М.Б. (2012) Способ лечения больных с хроническим вправляемым вывихом нижней челюсти // Стоматология.: 3: 42-45.
11. Agerberg G, Lunberg M (1971) Change in the temporo mandibular joint after surgical treatment. Oral Surg.; 32: 865 [Scopus] [PubMed] [Abstract] [Full Text PDF] [Google Scholar]
12. An S-Y, Jung S-Y (2014) Fracture of the articular disc in the temporomandibular joint: two case reports. A Journal of Head & Neck Imaging. The British Institute of Radiology https://doi.org/10.1259/dmfr.20140218
13. Annandale T (1887) Displacement of the interarticular cartilage of the lower jaw, and its treatment by operation. Lancet.; 1: 411 [Scopus] [Abstract] [Google Scholar]
14. Dingman RO et al. (1975) Surgical correction of lesions of the temporomandibular joint. Plast Reconstr Surg.; 55: 335 [Scopus] [PubMed] [Crossref] [Google Scholar] '
15. Dixon AD (1962) Structure and functional significance of the intra-articular disc of the human temporomandibular joint. J Oral Surg.; 15: 48 [Scopus] [Abstract] [Full Text PDF] [Google Scholar]
16. Donkelaar H. J. (2011) Clinical Neuroanatomy: Brain Circuitry and Its Disorders. - Springer,: 860 ISBN 978-3-642-19134-3.
17. Dworkin SF, Huggins KH, LeResche L, Von Korff M, Howard J, Truelove E, et al. (1990) Epidemiology of signs and symptoms in temporomandibular disorders: clinical signs in cases and controls. J Am Dent Assoc; 120: 273-81. [PubMed] [Google Scholar]
18. Eriksson L, Westesson P (1985) Long term evaluation of meniscectomy of the temporomandibular joint. J Oral Maxillofac Surg.; 43: 203 [Scopus] [Abstract] [Full Text PDF] [Google Scholar]
19. Frank Sergii. (2019). Experience in treating long-term effects of concussions and PTSD using manual therapy combined with shock wave therapy. World Science. 4(44), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30042019/6470.
20. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George. (2019). Manual Therapy as an Alternative Treatment for Panic Attacks. World Science. 8(48), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31082019/6633.
21. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George. (2019) Manual Therapy in Treating Primary Nocturnal Enuresis. World Science. 11(51), Vol.2. doi:10.31435/rsglobal_ws/30112019/6775.
22. Frank Sergii, Frank Michael, Frank George (2020) Rehabilitation Treatment of Lumbarization-Related Pathologies Via Manual Therapy. World Science. 6(58), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/30062020/7113.
23. Gallagher DM. (1986) Posterior dislocation of the temporomandibular joint meniscus: report of three cases. J Am Dent Assoc; 113: 411-15. [PubMed] [Google Scholar]
24. Gallagher DM, Wolford LM (1987) Comparison of Silastic and Proplast implants in the temporomandibular joint after condylectomy for osteoarthritis. J Oral Maxillofac Surg.; 40: 267 [Google Scholar]
25. Hall DH (1985) Meniscectomy for damaged discs of the temporomandibular joint. South Med J.; 78: 569 [Scopus] [PubMed] [Crossref] [Google Scholar]
26. Kiehn CL (1952) Meniscectomy for internal derangement of temporomandibular joint. Am J Surg.; 33: 364 [Scopus] [Abstract] [Full Text PDF] [Google Scholar] '
27. Kuribayashi A, Okochi K, Kobayashi K, Kurabayashi T. (2008) MRI findings of temporomandibular joints with disk perforation. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod; 106: 419-25. doi: 10.1016/j.tripleo.2007.11.020 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]
28. Lewit K., Sachse J., Janda V. (1993) Manual Medicine. - M.: Medicine.
29. McCarty W.L., Farrar W.B. (1979) Surgery for internal derangements of the temporomandibular joint. J. Prosthet. Dent.: 42 (2): 191-196. '
30. Melis M, Di Giosia M, Secci S. (2011) Temporomandibular joint disk fracture: a case report. Cranio; 29: 227-31. [PubMed] [Google Scholar] '
31. Okochi K, Ida M, Honda E, Kobayashi K, Kurabayashi T. (2008) MRI and clinical findings of posterior disk displacement in the temporomandibular joint. Oral Surg Oral Med Oral Pathol Oral Radiol Endod; 105: 644-8. doi: 10.1016/j.tripleo.2007.07.034 [PubMed] [CrossRef] [Google Scholar]
32. Stegenga B, de Bont LG, Boering G. (1989) Osteoarthrosis as the cause of craniomandibular pain and dysfunction: a unifying concept. J Oral Maxillofac Surg; 47: 249-56. [Crossref] [Medline] [ISI] [Google Scholar]
33. Tanaka E, Detamore MS, Mercuri LG (2008) Degenerative disorders of the temporomandibular joint: etiology, diagnosis, and treatment. J Dent Res; 87: 296-307. [Crossref] [Medline] [ISI] [Google Scholar]
34. Volkov S.I., Bogdanov A.O. (2016) Method for reduction of mandibular dislocation. Upper Volga Medical Journal.: Vol. 15: 3
35. Watatani K., Shirasuna K., Morioka S. et al. (1992) Surgical treatment using porous hydroxyl apatite blocks for severe habitual dislocation of the bilateral temporomandibular joint in patient with epilepsy. J. Osaka Univ. Dent. Sch.; 32: 1-5. '
36. Wonil Joo, Fumitaka Yoshioka, Takeshi Funaki, Koji Mizokami, Albert L. Rhoton (2013) Microsurgical anatomy of the trigeminal nerve // Clinical Anatomy. Vol. 27.: 61-88. ISSN 08973806. doi:10.1002/ca.22330
37. Yun PY, Kim YK (2005) The role of facial trauma as a possible etiologic factor in temporomandibular joint disorder. J Oral Maxillofac Surg; 63: 1576-83. [Crossref] [Medline] [ISI] [Google Scholar]
38. Zhang ZK, Ma XC, Gao S, Gu ZY, Fu KY (1999) Studies on contributing factors in temporomandibular disorders. Chin J Dent Res; 2: 7-20. [Google Scholar]
