Малопоширені та рідкісні деревостани Карпатської частини басейну Дністра Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК: 630*187 Ст. науч. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти

МАЛОПОШИРЕН1 ТА Р1ДК1СН1 ДЕРЕВОСТАНИ КАРПАТСЬКО1 ЧАСТИНИ БАСЕЙНУ ДН1СТРА

У межах карпатсько1 частини басейну Днютра здiйснено аналiтичне узагаль-нення структури деревостанiв умовно природного походження (без урахування люо-вих культур) за типами ландшафту, переважаючими породами та групами вiку.

I.M. Patsura - NUFWT of Ukraine

Rare forest stands of the Carpathians part of Dnestr riverhead

The generalization of structure of forest stands of natural origin (disregarding of wood cultures) of the Carpathians part of Dnestr riverhead is done. The generalization is done types of landscapes, by dominant breeds and age-old groups.

Проблема збереження бютичного р1зномашття набула актуальност у другш половит ХХ ст. Проте особливого глобального значення 1й було нада-но Конференщею ООН з навколишнього середовища i розвитку, що вщбула-ся в Рю-де-Жанейро у 1992 р. [13]. Конференщею визнано, що збереження ль Ыв е одшею з важливих сучасних проблем людства, адже лiсовi екосистеми е одним з найважливших джерел вщновних ресурЫв бюсфери, а тому здатш стабiлiзувати та вiдновлювати 11 природну рiвновагу. Отже, питання охорони лiсiв планети, зокрема стабшзаци люистост^ збереження бiорiзноманiття на-були свггового, континентального та регионального значення i мають виршу-ватися на рiвнi мiжнародноl спiвпрацi (Страсбург, 1990, Гельсшю, 1993).

У цьому аспектi надзвичайно важливе значення мае проблема збереження люово! рослинностi, що було засв^ено документами 2-1 наради Кон-ференци мiнiстрiв iз захисту лiсiв Свропи (Гельсiнкi, 1993). Подальшi прак-тичнi кроки у вирiшеннi 11 було зроблено у 1995 р., коли у Софи було прийня-то Всеевропейську стратегш збереження бютичного i ландшафтного рiзнома-нiття [6], яка знайшла свш подальший розвиток у наступних европейських форумах. Зокрема, у цьому документ особливу увагу було закцентовано на необхщност захищати ушкальш лiсовi природнi угруповання, зокрема праль си, якi е рщюсними бiоценотичними системами, що мiстять у своему складi значну частину видового бiорiзноманiття планети i мають iншi культурнi, ду-ховнi, iсторичнi чи релтйш цiнностi.

Зараз ряд люових рослинних угруповань набули статусу рщюсних i таких, що зникають [7, 15]. Бшьшють з них уже е ушкальними, оскiльки трапляються лише винятково в окремих маловщомих мюцях i на незначних площах [5, 14, 15]. Вони потребують виявлення, негайно! швентаризаци, пе-рiодичного мониторингового контролю i наукового вивчення з метою розроб-лення наукових основ 1х збереження, розширення та впровадження у практику штучного люовщновлення. 1снуюча мережа об'ектiв ПЗФ в Укра1ш охоплюе лише 4,5 % плошд держави [10]. Вона представляе лише частину наявного ландшафтного, ценотичного та бюлопчного рiзноманiття, зокрема лише близько половини синтаксошв рослинностi держави, зокрема люових угруповань [1, 12]. Таким чином, вона е недостатньо репрезентативна i потребуе розширення та оптимiзацil.

Об'ектом дослiдження вибрано лiсовi природнi комплекси карпатсько1 частини басейну р. Дшстер, яка охоплюе площу близько 2 млн. га. Вона вщ-значаеться географiчною орийнальшстю, що представлено поеднанням прсь-ких та передгiрських ландшаф^в. Лiсовi масиви пiдприемств Державного ко-мiтету лiсового господарства Украши займають площу понад 550 тис. га в межах рiвнини (18,9 тис. га), височини передпр'я (103,4 тис. га), люового низькогiр'я (141,7 тис. га) та середньопр'я (237,8 тис. га).

Виявлення рщюсних лiсових угруповань лiсового покриву репону, дос-лщження 1х особливостей здiйснювалося на основi всебiчного аналiзу структу-ри люового фонду на ландшафтно-географiчнiй основi. Для цього було вико-ристано матерiали подiлянкового облiку лiсового фонду лiсокористувачiв. На основi текстових файлiв роздруювок таксацiйних описiв було створено вщпо-вiдну базу даних у середовищi СУБД Access-2000. Вона мiстить шформацш про 158013 дiлянок, загальна площа яких становить 559476 га. Для забезпечен-ня можливостi проведення структурно-ландшафтного аналiзу до цих матерь алiв було додатково внесено iнформацiю про належшсть лiсових кварталiв до рiвнинного, височенного, низькогiрного та середньогiрного тишв ландшафтiв.

Для подiлу лiсового фонду територи дослiдження за типами ландшафту застосовувалися картографiчнi матерiали масштабу 1:200000, а саме то-пографiчнi карти мiсцевостi i картосхеми розподшу територiй Львiвськоl та 1вано-Франювсько1 областей на квартали, лiсництва i шдприемства тощо. З метою поглибленого аналiзу складу деревостанiв i представництва люоутво-рюючих деревних видiв була створена у базi даних спецiальна таблиця. Для отримання шформаци про рщюсш лiсовi природнi комплекси використовува-лися польовi та камеральнi методи дослщження.

Найбiльш загальним пiдходом до ощнки представництва лiсових при-родних комплекЫв у континуумi рослинного покриву, структурних частин лiсових ресурсiв е просторово-часовий, тобто побудований на основi ощнки 1х просторового поширення, часу виникнення i вiку, сформованостi, фiзiоло-пчного стану тощо. Вiн широко застосовуеться у практищ таксацп лiсiв [2, 8]. Цей метод дослщження вшово! структури лiсiв, незалежно вiд складу де-ревостанiв, почали застосовувати на початках швентаризащйного опису лiсiв ще у минулому столiттi [3].

Другим рiвнем деталiзацil дослiдження особливостей структури лiсiв було здiйснення И за переважаючими (головними) деревними видами у склаЫ деревосташв та за групами вжу деревосташв. Такий метод широко застосовуеться у сучаснш таксаци лiсiв. Однак кшьюсних критерив ощнки поширення люових угруповань у структурi лiсiв поки що не юнуе. Тому ми пропо-нуемо використовувати для цього вщносну площу зайняту деревостанами певного типу (складу та вжу), виходячи з таких мiркувань, що за умови рiв-номiрноl вшово1 структури лiсiв (за 20^чними групами вiку - 5 груп) i представництва деревосташв головних лiсотвiрних порiд (у середньому 16 видiв) на кожен тип деревостану мае в середньому припадати 1,25 % вкрито1 люом плошд. Залежно вiд бiологiчних властивостей лiсотвiрного виду, цей середнiй показник можна прийняти в межах вщ 5 до 1 %. Вщповщно до нього можна

окреслити межi iнших кiлькiсних категорiй представництва титв лiсових уг-руповань за вжовими групами та переважаючими породами, зокрема, до ма-лопоширених в межах 0,99-0,1 %, рiдкiсних - 0,099-0,01 %, унiкальних - мен-ше 0,01 % i бiльше 5 % дуже поширенi [11]. Необхщно зазначити, що при ви-явленш рiдкiсних деревостанiв та обгрунтуванш доцшьност !х охорони для кожно! переважаючо! лiсотвiрноl породи необхiдно враховувати вж природ-но! стиглостi та встановлений вж головного користування.

Матерiали Державного люового кадастру [4, 5] дають вичерпну, але надто узагальнену уяву про стан та поширення рщюсних деревосташв та по-пуляцiй деревних видiв рослин. Аналiтичне узагальнення структури лiсiв по-даеться в цих матерiалах за принципом адмiнiстративного шдпорядкування. Однак такий пiдхiд не дае змоги проаналiзувати И за природничою ландшаф-тно-географiчною диференцiацiею. Тому ми в межах вкритих люом земель шдприемств Держкомлiсу дослiджуваного району здшснили аналiтичне узагальнення структури деревосташв умовно природного походження (без ура-хування люових культур) за типами ландшафту, переважаючими породами (едифжаторами) та групами вжу.

У межах карпатсько! частини басейну Днiстра близько 27 % вщ загаль-но! площд вкритих лiсом земель Держкомлiсгоспу (501,8 тис. га), або 51 % вщ площд лiсiв умовно природного походження (283,65 тис. га), займають дере-востани вжом понад 60 роюв 16 головних лiсоутворюючих деревних видiв.

Табл. 1. Розподт площ деревосташв умовно природного походження (старш160рокьв) за переважаючими породами та групами в1ку на землях тдприемств Держкомл1сгоспу у межах рьвнинних ландшафтов резону

Переважаюча порода Площа, га £ ^ * ю Э к о к „ о Й О с Vо м . ^ ^ ^ч 5 и ч ^ к и

у т.ч. за вшовими групами, роки Разом

61-70 71-80 81-90 91-100 101-110 >110

Бук лшовий 119,8 151,8 140,8 10,6 30,8 53,2 507,0 4,34

Береза повисла 20,1 2,5 - - - - 22,6 0,19

Вшьха чорна 120,2 3,7 1,6 - - - 125,5 1,08

Граб звичайний - 0,4 - - - - 0,4 0,003

Осика 9,9 - - - - - 9,9 0,08

Дуб звичайний 1375,7 566,5 431,1 275,8 286,5 350,8 3286,4 28,15

Липа серцелиста 1,3 19,0 - - - - 20,3 0,17

Сосна звичайна 6,1 - - 5,3 - - 11,4 0,10

Клен-яв1р - 2,8 - - - - 2,8 0,02

Ясен звичайний 6,1 - - - - - 6,1 0,05

Разом 1659,2 746,7 573,5 291,7 317,3 404,0 3992,4 34,20

Всього 11674,2 100,0

Примггка: * - умовно природного походження (упп)

1з аналггичних матерiалiв випливае, що у межах рiвнини (табл. 1) ма-лопоширеними е деревостани вжом бшьше 60 роюв з перевагою берези повисло!, липи серцелисто!, сосни звичайно!, рщюсними - з перевагою клена-явора (0,02 %), ясена звичайного (0,05 %) та осики (0,08 %), а унiкальними -граба звичайного (0,003 %).

Табл. 2. Розподт площ деревосташв умовно природного походження (старш160 р.) за переважаючими породами та групами в1ку на землях тдприемств Держкомл1сгоспу у межах височинних ландшафтов реСюну

Переважаюча порода Площа, га Э'В н ^ * и Э я ° к „ о й о с vО М S^. ^ ^ ¡3 g 4 ^

у т.ч. за вшовими групами, роки Разом

61-70 71-80 81-90 91-100 101-110 >110

Бук лшовий 2022,6 1612,1 1709,8 1650,8 949,0 509,6 8453,9 13,52

Береза повисла 370,3 75,2 45,9 16,2 - - 507,6 0,81

Вшьха шра 26,2 8,2 4,5 - - - 38,9 0,06

Вшьха чорна 276,4 96,7 30,4 13,0 - - 416,5 0,67

Граб звичайний 431,6 155,1 64,5 40,0 3,5 1,1 695,8 1,11

Дуб звичайний 4178,2 3203,8 2492,5 1644,5 1337,8 1871,8 14728,6 23,55

Дуб скельний - - - 16,0 1,5 - 17,5 0,03

Липа серцелиста 85,3 85,9 16,5 11,8 - 8,30 207,8 0,33

Липа широколиста 18,4 11,0 - - - - 29,4 0,05

Модрина евр. - 2,5 1,1 2,6 1,7 - 7,9 0,01

Осика 15,0 20,3 6,8 - - - 42,1 0,07

Сосна звичайна 63,4 92,1 122,4 34,0 16,8 40,9 369,6 0,59

Клен-явiр 20,8 5,3 14,3 20,1 1,0 61,5 0,10

Ясен звичайний 18,5 4,7 7,5 - 0,8 - 31,5 0,05

Ялина европейська 597,2 111,8 51,6 11,70 0,7 7,2 780,2 1,25

Ялиця бша 804,4 666,4 700,1 605,5 200,2 209,7 3186,3 5,10

Iншi 6,9 - 0,5 - - - 7,4 0,01

Разом 8928,3 6151,1 5268,4 4066,2 2512,0 2649,6 29582,5 47,31

Всього 62535,2 100,0

Табл. 3. Розподт площ деревосташв умовно природного походження (старш1 60р.) за переважаючими породами та групами в1ку на землях тдприемств Держкомл1сгоспу у межах низькогьрних ландшафтов реГюну

Переважаюча порода Площа, га .Э'В £ S* ю Э s о G „ о Й О с ^ч 5 и ч ^ к и

у т.ч. за вшовими групами, роки Разом

61-70 71-80 81-90 91-100 101-110 >110

Бук лшовий 5171,3 4220,9 3759,0 2860,2 1747,7 3589,0 21348,1 25,29

Береза повисла 60,8 77,4 6,9 8,9 - - 154,0 0,18

Вшьха шра 34,8 3,4 6,6 - - - 44,8 0,05

Вшьха чорна 28,2 13,5 6,9 9,3 - - 57,9 0,07

Граб звичайний 28,8 18,7 37,4 4,9 10,8 7,7 108,3 0,13

Дуб звичайний 867,6 322,3 292,6 326,70 404,9 457,9 2672,0 3,17

Дуб скельний - 17,8 3,0 - - - 20,8 0,02

Модрина евр. 1,6 4,7 12,5 9,50 0,9 1,0 30,2 0,04

Осика 2,6 11,9 - - - - 14,5 0,02

Сосна прська - - - 18,2 - - 18,2 0,02

Сосна звичайна 500,2 151,9 30,0 18,1 2,3 2,2 704,7 0,83

Клен-явiр 22,8 14,4 29,0 23,3 18,4 16,7 124,6 0,15

Ясен звичайний 5,5 - - 2,0 - 2,4 9,9 0,01

Ялина европейська 2153,7 1490,9 1352,2 868,2 622,2 2003,8 8491,0 10,06

Ялиця бша 3365,5 3208,0 2639,5 1949,2 1401,8 1390,4 13954,4 16,53

Iншi - 4,5 3,7 1,5 - - 9,7 0,01

Разом 12243,4 9560,3 8179,3 6100,0 4209,0 7471,1 47763,1 56,59

Всього 84402,1 100,0

Табл. 4. Розпод1л площ деревосташв умовно природного походження (старш1 60р.) за переважаючими породами та групами в1ку на землях тдприемств Держкомл1сгоспу у межах середньог1рних ландшафтов рейону

Переважаюча порода Площа, га Э'В н 2 * и Э К ° Е „ о Ä О с vО М S^. ^ ^ g * ч ^

у т.ч. за вшовими групами, роки Разом

61-70 71-80 81-90 91-100 101-110 >110

Бук лiсовий 7031,5 4596,9 4500,1 3319,4 2340,1 9697,1 31485,1 25,18

Береза повисла 106,8 10,6 0,7 9,6 - - 127,7 0,10

Вшьха сiра 55,1 9,4 3,8 - - - 68,3 0,05

Вiльха чорна 3,1 8,0 2,3 - - - 13,4 0,01

Граб звичайний 11,7 - - - 0,9 - 12,6 0,01

Дуб звичайний 12,5 49,6 6,2 1,2 - 7,0 76,5 0,06

Сосна прська - 199,8 208,8 99,6 898,1 2711,7 4118,0 3,29

Сосна звичайна 0,9 6,0 3,0 3,5 2,3 65,5 81,2 0,06

Клен-явiр 32,0 18,8 8,7 1,4 10,3 1,1 72,3 0,06

Ялина европейська 7930,4 6356,5 6522,8 6468,8 4274,3 21113,0 52665,8 42,12

Ялиця бiла 505,7 656,7 819,3 710,3 636,5 1823,7 5152,2 4,12

Iншi 2,1 0,2 1,0 - - 0,6 3,9 0,003

Разом 15691,8 12063,5 12247,7 10613,8 8162,5 35419,7 93877 75,08

Всього 125039 100,0

У межах височини (табл. 2) малопоширеними е деревостани з перевагою берези повисло! (0,81 %), вшьхи чорно! (0,67 %), липи серцелисто! (0,33 %), сосни звичайно! (0,59 %), клена-явора (0,1 %), рщюсними - вшьхи Ыро! (0,06 %), дуба скельного (0,03 %), липи широколисто! (0,05 %), модрини европейсько! (0,01 %), осики (0,07 %), ясена звичайного (0,05 %).

У межах середньопр'я (табл. 4) малопоширеними е деревостани з перевагою берези повисло! (0,1 %), рщюсними - з перевагою вшьхи Ыро! (0,05 %), вшьхи чорно! (0,01 %), граба звичайного (0,01 %), дуба звичайного (0,06 %), сосни звичайно! (0,06 %) i клена-явора (0,06 %).

У цiлому на основi результатiв згаданого вище аналiзу в межах кар-патсько! частини басейну Дшстра малопоширеними виявилися деревостани вжом бiльше 60 рокiв умовно природного походження з перевагою у !х скла-дi берези повисло!, вшьхи чорно!, граба звичайного, липи серцелисто!, сосни звичайно! та клена-явора, а рщюсними - з перевагою вшьхи Ыро!, дуба скельного, липи широколисто!, модрини европейсько!, осики та ясена звичайного. Отже, актуальним завданням сьогодення Глобального, нащонального та регионального масштабiв е проблема охорони та вщтворення рщюсних люо-вих угруповань. Iснуючi теоретичнi обгрунтування та критери виявлення рщ-кiсних рослинних угруповань i таких, що потребують охорони, виявилися ма-лопридатними для аналiзу лiсового покриву, оскiльки вони не базувалися на аналiзi його ресурЫв. Тому, !х видiлення, категоризащя та розробка практич-них заходiв з охорони та вiдтворення потребують поглиблених дослщжень. Перш за все необхщним е просторовий i структурний аналiз лiсових ресурсiв у яюсному i кiлькiсному вимiрах.

Лiтература

1. Андр1енко Т. Рiдкiснi рослинш угруповання// Розбудова екомережi Укра!ни. Прог-рама розвитку ООН (UNDP). Проект "Екомереж1". - К.: 1999. - С. 61-64.

2. Анучин Н.П. Лесная таксация. 5-е изд., перер. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 512 с.

3. Бойчук 1.1., Гайдукевич МЛ., Парпан В.1., Петрова Л.М., Третяк П.Р. 1стор1я Осмолодсько'1 пущг - Льв1в: Наук. тов. 1м. Шевченка, 1998. - 146 с.

4. Державний люовий кадастр за станом на 1 ачня 1996 р. 1вано-Франювська область. Держком люового госп-ва Украши. 1рпшь, 2002. - 84 с.

5. Державний люовий кадастр за станом на 1 ачня 1996 р. Льв1вська область. Держком люового госп-ва Украши. 1рпшь, 2002. - 103 с.

6. Европейская стратегия сохранения растений. Совет Европы и "Планта Европа". -М.: Изд-во Представительства Всемирного Союза Охраны Природы (.ШСК) для стран СНГ, 2003. - 39 с.

7. Закон УкраТни "Про Загальнодержавну програму формування нацюнально!' еко-лопчно!' мереж Украши на 2000-2015 роки". 21 вересня 2000 року № 1989-Ш// Урядовий кур'ер "Ор1ентир", № 207. - 8 листоп., 2000 р. - С. 3-16.

8. Захаров В.К. Лесная таксация. Изд. 2-е, испр. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1967. - 406 с.

9. Милкина Л.И. Растительный покров центральной части Украинских Карпат и некоторые вопросы его восстановления и охраны: Автореф. дисс. ... канд. биол. наук. - К.: 1972. - 23 с.

10. Нацюнальна доповщь Украши про гармошзащю життед1яльносп суспшьства у навколишньому природному середовищг - К.: 2003. - 125 с.

11. Пацура 1.М. Малопоширеш люов1 природш комплекси карпатсько! частини ба-сейну Днютра: Дис.... канд. с.-г. наук. 06.03.03. - Льв1в, 2003. - 311 с.

12. Попович С.Ю., Устименко П.М. Ф1тоценофонд заповщниюв Украши// Роль охоронюваних природних територш у збереженш б1ор1зноман1ття: Матер конф. м. Кашв, 8-10 верес. 1998 р. - Кашв, 1998. - С. 97-99.

13. Программа действий. Повестка дня на 21 век и другие документы конференции в Рио-де-Жанейро в популярном изложении. - Женева: Центр "За наше общее будущее", 1993. - 70 с.

14. Стойко С.М., Гадач Е., Шимон П., Михалик С. Заповщш екосистеми Карпат. -Льв1в: Свгт, 1991. - 248 с.

15. Стойко С.М., Мшкша Л.1., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасенкевич Л.О. Рари-тетш ф1тоценози захщних регюшв Украши (Региональна "Зелена книга"). - Льв1в: Полл1, 1997. - 190 с.

УДК 630*181.28 Доц. Т.Б. Скробач, канд. с.-г. наук;

доц. Т.В. Юськевич, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти

ОСОБЛИВОСТ1 БУДОВИ КОРЕНЕВО1 СИСТЕМИ СОСНИ ЧОРНО1 АВСТР1ЙСЬКО1 (PINUS NIGRA ARN.) В УМОВАХ

МАЛОГО ПОЛ1ССЯ

Дослiджено особливостi будови коренево'1 системи сосни чорно'1 австршсько}.' (Pinus nigra Arn.). Встановлено закономiрностi поширення корешв у грунт та особ-ливoстi poзпoдiлy фiтoмаси пiдсистeм корешв.

Doc. T.B. Skrobach, doc. T.V. Yus'kevych - NUFWT of Ukraine

Features of structure of the root system of pine-tree of black austrian (Pinus nigra Arn.) in the conditions of small Polissya

It was investigated features of the root system of a Austrian black pine (Pinus nigra Arn.). Established the regularities of the spreading roots in the soil and features of distribution the fitomass of the root systems.

Вивчення особливостей будови кореневих систем е важливою складо-вою ощнки продуктивност деревних порщ у насадженнях. Таю дослщження, попри основш бюметричш показники кореневих систем, дають уявлення про взаемовплив кореневих систем у насадженнях, ix просторову ор1ентащю то-