CC BY
17
2. ЕКОЛОГ1Я ДОВК1ЛЛЯ
УДК 502.3 630*187 Ст. наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; С.В. Петров -радник голови президи Львiвськоi обласног ради Укратського товариства охорони природи
Л1СИ ВИСОКО1 ПРИРОДООХОРОННО1 Ц1ННОСТ1 МАЛОГО ПОЛ1ССЯ: СТАРОВ1КОВ1 НАСАДЖЕННЯ
За результатами спещального аналiзу розподiлу площ земель люового фонду в межах Малого Полюся Львiвщини виявлено осередки насаджень, потенцшно цiнних з природоохоронного погляду. Потрiбно здiйснити подальшi спецiальнi порiвняльнi дослщження стану ''хнього бiорiзноманiття. Встановлено, що насадження вiком по-над 100 роюв збереглися лише у 2/3 титв лiсових екосистем, займаючи переважно незначн площi насаджень. Це оцшюеться вкрай негативним явищем з погляду стану збереженосп бiорiзноманiття лiсiв репону загалом i, особливо, лiсiв тзшх стадiй ль сово'1 сукцесп. Тому низку титв угруповань в межах рщюсних типiв екосистем, компонентами яких е насадження старшого вшу, доцшьно вiднести до категорп регионально рiдкiсних, яким загрожуе зникнення.
Ключов1 слова: лiси, старовiковi угруповання, бiорiзноманiття.
Senior research officer L.M. Petrova -NUFWTof Ukraine, L'viv;
S.V. Petrov - adviser of chairman ofpresidium of the Lviv regional soviet
of Ukrainian society for nature protection
High conservation value forests of small Polissya: old growth forests
The special analysis the distributing of earths of forest fund within bounds of Male Polissya of the Lviv area it is executed. Areas the forests, potentially valuable for conservancy we found. The further special researches of their biodiversity must be conducted. It is set that planting age over 100 years saved only in 2/3 types of forest ecosystems, occupying the mainly insignificant areas of planting. It is estimated uttery the negative phenomenon from point of the state of stored of biovariety of the forests of region on the whole and, especially, the forests of the late stages of forest succesion. Therefore row of types of groupments within the limits of rare types of ecosystems, the components of which is planting of senior age, it is more expedient to subsume regionally rare which disappearance threatens.
Keywords: forests, old growth associations, biodiversity.
Питания виявлення i збереження люових природних комплекЫв, бага-тих флористично, особливо старовжових природних угруповань, е одним is загальновизнаних прюршелв у галуз1 збереження бюр1зномашття [6, 7, 10 та ш.]. Зокрема, до "лшв високо'' природоохоронноi цшноси" (High Conservation Value Forests) з погляду збереження бiорiзиомаиiття, зараховують цшсш лiсовi масиви значних площ, для яких або невщоме втручання людини, або воно вщбулося так давно, що вс ознаки природних лiсiв цшком вщновлеш, а також лiсовi дшянки, як мютять рщюсш екосистеми або екосистеми, що пе-ребувають шд загрозою зникнення та ш. [4, 8, 11, 16, 19 та ш.]. Вважаемо, що бiорiзноманiття насаджень природного походження, яю досягли старшого вь ку й вступили у вщносно стшку фазу природного розвитку люових угруповань, максимально вщповщае еколопчним умовам мюцевост [1]. Тому, по-
казник частки лiсiв старшого вжу iнтерпретують як позитивний шдикатор збереженостi бiорiзноманiття люових екосистем, який широко використо-вуеться в процесi монiторингу та враховуеться пiд час формування систем те-риторiальноi охорони природи [8, 11, 20 та ш.].
Оцiнювання природоохоронно1 цiнностi лiсових природних комплек-шв здiйснюють за низкою !х структурних та композицшних параметрiв [8, 11 та ш.]. Зокрема, найбiльшим бiологiчним рiзноманiттям, притаманним ши-роколистяним люам, вiдзначаються осередки зростання полiдомiнантних рiз-новiкових угруповань [3, 5, 17 та ш.]. За висновком експертiв Люово1 компа-ни Мiжнародного сощально-еколопчного союзу, вони належать до категори зникаючих лiсових екосистем i тому потребують всебiчного збереження [15, 17]. На жаль, на Малому Полюс Львiвщини вiдсутнi цiлiснi лiсовi масиви на-саджень старшого вiку значних площ, якi можна вiднести до категори лiсiв високо! природоохоронно! щнносл за всiма ознаками [13]. Припускаемо, що фрагменти таких лiсiв, можливо, збереглися у межах насаджень природного складу i походження вiком понад 100 р.
Мета нашоТ роботи полягала у виявленнi таких осередюв, потенцiйно цiнних з природоохоронного погляду.
Методика. Територш дослiдження окреслено в и класичних межах [14] за топографiчною картою [9].
Комплексний аналiз розподiлу земель лiсового фонду шдприемств Львiвського обласного управлiння лiсового та мисливського господарства (станом на 2007 р.) в межах територи Малого Полюся виконано за вжом насаджень, переважаючими лiсоутворювальними породами, класифшованими за характером ареалiв природного поширення, категорiями господарського призначення, типами люу тощо. Для аналiзу застосовано методику розрахун-ку параметрiв рiзноманiття рослинност за лiсотаксацiйними даними з вико-ристанням технологiй баз даних [2].
У ходi аналiзу застосовано прийом формалiзацil лiсотаксацiйних даних, в основу якого покладено уявлення про вщповщшсть обсягiв понять "тип екосистеми" i "тип лiсу" [12, 18]. Критерiем "рiдкiсностi" умовно прийнято вщносну частку площi, зайняту екосистемою/угрупованням, яка становить <0,01 % територи дослщження. Оцiнку ризикiв зникнення бiорiз-номанiття окремих рiдкiсних екосистем/угруповань виконано за аналопею з критерiями, яю застосовуються до таксонiв живих органiзмiв [21].
В ходi аналiзу видшено множину описiв лiсотаксацiйних дiлянок, що об'еднуе деревостани вiком понад 100 роюв, утворенi аборигенними видами дерев i оцiненi лiсовпорядженням 2007 р. як лiси природного походження (не лiсовi культури). На наш погляд, така множина, в певному наближенш, становить сукупшсть лiсових насаджень, яю вiдповiдають окремим ознакам ста-ровiкових лiсових угруповань - поважний вш, природний склад i, яю утвори-лись (вiрогiдно) природним шляхом.
Результати та обговорення. Завдяки аналiзу встановлено, що наса-дження природного складу та природного походження (умовно природш ль си) вiком понад 100 роюв займають менше шж 0,5 % територи дослiдження
(таблиця), тобто е мало поширеними на Малому Полюсь Основш 1х площi (~90 %) локалiзованi в декiлькох люових масивах (рис. 1). Вони трапляються розсiяно в межах численних (> 800) люових дiлянок площею 0,1^38 га. На жаль, вiдносно велик осередки 1х зростання збереглися вкрай рщко.
У складi едифжаторно! синузи угруповань беруть участь дуб зви-чайний, сосна звичайна, граб звичайний, береза поникла, липа дрiбнолиста, вшьха чорна, ясен звичайний, осика, клен гостролистий, липа широколиста, модрина европейська, клен-явiр. Переважають угруповання за рiзною участю дуба звичайного i сосни звичайно! (таблиця). Часто трапляються граб звичайний та вшьха чорна, а також береза поникла, липа дрiбнолиста та ясен звичайний. Угруповання за участю решти видiв представлеш на вщносно невеликих площах.
Рис. 1. Схема поширення старовжових насадженьумовно природного походження (Дз - з перевагою дуба звичайного, Сз - сосни звичайног)
Домшантами деревосташв в люових насадженнях старшого вжу вис-тупають переважно дуб звичайний i сосна звичайна, рщше - вiльха чорна (таблиця). На незначних площах представлеш ясенев^ липовi та грабовi угруповання. Решта видiв виступають лише як сшвдомшанти або асектатори угруповань.
Найбшьше дубових лiсiв старшого вiку збереглося у свiжих та воло-гих сугрудових та грудових типах люових екосистем, а соснових - у суборо-вих та сугрудових. Вони утвореш переважно моно- та ол^одомшантними де-ревостанами (рис. 2). На жаль, близько 20 % плошд старовжових насаджень з
перевагою дуба звичайного займають монодомшантш деревостани, як зрос-тають на оптимальних для широколистяних лiсiв свiжих та вологих вщносно багатих й багатих мюцях зростання.
Табл. Поширення насаджень природного походження вжом понад 100рошв у межах Малого Полся за типами л^ових екосистем1
Тип екосистеми Насадження вшом понад 100 рошв
зокрема з домшуванням виду, га Поширення, %
шифр поши-рен- ня, % дуб зви-чайний сосна зви-чайна вшьха чорна ясен зви-чайний липа др1бно-листа граб зви-чайний
Вз-дС 4,09 1 з 0,05
Сз-г-дС з,97 2 з 0,07
С4Влч 2,58 1 2 0,01
В2-дС 2,22 1 з 0,04
Сз-г-сД 2,05 з 2 1 0,16
С2-г-дС 1,27 2 з 1 0,04
Сз-гД 0,50 з 2 1 0,04
В4-дС 0,з7 1 0,00
Вз-гД 0,з4 з 1 1 1 0,0з
А2С 0,21 2 0,01
Б4Влч 0,16 1 0,00
В2-гД 0,12 з 1 0,02
АзС 0,05 1 0,00
В5-бС 0,05 2 0,00
С4-г-дС 0,04 1 0,00
В4-гД 0,04 1 0,00
С4-гД 0,04 1 0,00
С5Влч 0,0з -
С2-гД 0,0з 1 0,00
С2-г-сД 0,0з 2 0,00
А4С 0,02 2 0,00
А1С 0,02 1 0,00
А5С 0,01 2 0,00
Вз-бС 0,01 -
Б2-г-дС 0,01 1 0,00
Б5Влч 0,00 -
Вз-ясД 0,00 -
Б4-ясД 0,00 -
Поширення, % 18,27 0,27 0,19 0,01 0,00 0,00 0,00 0,47
Поши-рення виду в лшах, % 78,55 7з,22 22,98 11,95 15,80 з 1,5з
Примггки: шифри титв екосистем подано за загальноприйнятою у лювницта схемою: першими латинськими буквами позначено характер грунтово! родючосп за люорослинним ефектом (А - бщш грунти, В - вщносно бщш, С - вщносно багат1, Б - багат1), нижнш цифровий шдекс вказуе на характер зволоження грунту (1 -
1 Наведено типи люових екосистем, яш мають природний л1совий покрив.
грунт сухий; 2 - св1жий; з- вологий; 4 - сирий; 5 - мокрий), кирилицею вказано аб-рев1атуру назв головних порщ, характерних для коршного деревостану цього типу люу: Б - береза поникла, Влч - вшьха чорна, Г - граб звичайний, Д - дуб звичайний, С - сосна звичайна, Яс - ясен звичайний; - поширення, % - частка площ1 територп Малого Полюся в межах Льв1всько'1 обласп, зайнята типами люових екосистем, або насадженнями природного походження вшом понад 100 роюв; - поширення виду в люах, % - частка люовкрито! площ1, зайнята насадженнями за р1зною участю виду у склад1 деревостан1в; - територ1альне представництво насаджень в1ком понад 100 ро-к1в природного походження з домшуванням виду: 1 - < 10 га; 2- 10-99 га; 3-100-999 га.
вшьха ясен
домжанти насаджснь Рис. 2. Структурш особливостi деревосташв у насадженнях природного походження старшого вщ
типи люових екосистем Рис. 3. Поширення тимв лкових екосистем i насаджень природного походження старшого вщ в межах Малого Полкся Львiвщини
Такий неприродний для широколистяних лiсiв склад едифжаторно! синузи свiдчить про значний рiвень структурно! деградаци 1'хтх угруповань, спричинений антропогенним впливом [3, 5 та ш.]. Таку ситуацiю варто ощ-нювати як врай негативну ознаку стану збереженост бiорiзноманiття дубо-вих лiсiв у регiонi.
Найцiннiшi з погляду збереженост бiорiзноманiття змiшаних та широколистяних лiсiв полiдомiнантнi лiсовi угруповання представленi на площi лише близько 10 % насаджень вжом понад 100 р. Серед них на особливу ува-гу заслуговують угруповання з перевагою у складi деревостану дуба зви-чайного, яю, о^м поважного вiку, вiдповiдають ще однiй ознацi старовжо-вих угруповань: характеризуються рiзновiковiстю деревостану (рис. 1).
Насадження вжом понад 100 роюв збереглися лише у 2/3 тишв люо-вих екосистем (табл., рис. 3-4). За площею переважають насадження у воло-гих грабово-сосново-дубових сугрудах, одному з найпоширешших типiв ль сових екосистем в межах територи дослiдження. Однак займають тут лише близько 8 % площд (рис. 4). На жаль, вiрогiднiсть охоплення на таюй незнач-нiй вщноснш площi всiх екологiчних вiдмiн цього типу екосистем, а, отже, й повного спектра 1х бiорiзноманiття, досить низька.
Рис. 4. Представництво старовшових насаджень природного походження в межах окремих тимв л^ових екосистемах
Насадження старшого вшу у бтьшосп тишв люових екосистем пошире-m на незначних площах - займають <0,01 % територп дослiдження (таблиця). На наш погляд, низку угруповань, компонентами яких вони являються, можна за характером трапляння вiднести до категорй регiонально рiдкiсних угруповань, яю (за аналопею з критерiями, застосовуваними до таксошв живих орга-нiзмiв [21]) е пiд загрозою зникнення (Endangered (EN)). Це, зокрема, угруповання з дом^ванням: дуба звичайного у сирих чорновiльхових сугрудах, си-
pиx гpaбoвиx cyдi6poвax та дi6poвax, cвiжиx гpaбoвиx cyдi6poвax, вiльxи чopнoï у c^rn чopнoвiльxoвиx cyгpyдax та гpyдax, cocra звичaйнoï у cиpиx дy6oвo-cocнoвиx cy6opax, cyxиx, cвiжиx, вoлoгиx, c^^ та мoкpиx cocнoвиx 6opax то-щo (таблиця). Рiдкicними в мeжax Maлoгo Пoлiccя yгpyпoвaннями, якi ^pe6y-вають пiд зaгpoзoю зникнeння, e тaкoж вci нacaджeння вiкoм шнад 100 poкiв з дoмiнyвaнням я^на звичaйнoгo, липи дpi6нoлиcтoï та граба звичaйнoгo.
Hизкa типiв лicoвиx eкocиcтeм, зoкpeмa piдкicниx, взaгaлi нe мають нacaджeнь cтapшoгo вiкy (табл., p^. 4). Цe, нacaмпepeд, eкocиcтeми вoлoгиx 6epeзoвo-cocнoвиx cy6opiв, мoкpиx чopнoвiльxoвиx гpyдiв, вoлoгиx та cиpиx яceнeвo-дy6oвиx гpyдiв. Таку cитyaцiю мoжнa oцiнювaти як в^ай нeгaтивнe явищe з шгаяду cтaнy з6epeжeнocтi 6iopiзнoмaнiття лiciв perio^ зaгaлoм i, oco6ливo, cпeктpa бiopiзнoмaнiття лiciв пiзнix cтaдiй лicoвoï cy^ecn.
Дoцiльнo звepнyти увагу на тe, щo в oкpeмиx типax л^вта eкocиcтeм cтapoвiкoвi нacaджeння займають значш вiднocнi плoщi (pиc. 4). Так, у мoк-pиx cocнoвиx 6opax нacaджeння пpиpoднoгo пoxoджeння вiкoм шнад 100 po-кiв oxoплюють мaйжe 25 % ïx плoщi, у cвiжиx гpa6oвиx дi6poвax - >15 %, у cиpиx cocнoвиx 6opax - >10 %, у cвiжиx гpa6oвo-cocнoвo-дy6oвиx cyгpyдax й у вoлoгиx гpa6oвиx дi6poвax - ~10 %. Ц cвiдчить пpo вiднocнo ^ашд yмoви для з6epeжeння 6iopiзнoмaнiття цж лicoвиx eкocиcтeм.
Висновки. Hacaджeння пpиpoднoгo пoxoджeння вiкoм пoнaд 100 po-кiв e мaлo пoшиpeними на Магому Пoлicci. Boни з6epeглиcя в мeжax дeкiль-кox лicoвиx мacивiв у чиcлeнниx дpi6ниx лoкaлiтeтax.
Haйпoшиpeнiшi yгpyпoвaння з дoмiнyвaнням дуба звичай^го i cocни звичaйнoï, piдшe тpaпляютьcя чopнoвiльшинники. Рeгioнaльнo piдкicними yгpyпoвaннями, щр пepe6yвaють пiд зaгpoзoю зникнeння, e я^тев^ липoвi та гpa6oвi нacaджeння.
Hacaджeння cтapшoгo вiкy yтвopeнi пepeвaжнo мoнo- та oлiгoдoмiнaн-тними дepeвocтaнaми. Зoкpeмa, 6лизькo 20 % плoщi cтapoвiкoвиx нacaджeнь з пepeвaгoю дуба звичайшго займають мoнoдoмiнaнтнi дepeвocтaни. Такий теп-pиpoдний для шиpoкoлиcтяниx лiciв cклaд eдифiкaтopнoï cинyзiï cвiдчить ^o значний piвeнь дeгpaдaцiï ïxнix ocepeдкiв, cпpичинeний aнтpoпoгeнним впливoм. Haйцiннiшi з пoглядy з6epeжeнocтi 6iopiзнoмaнiття пoлiдoмiнaнтнi лicoвi yipy-пoвaння з6epeглиcя на мiзepнiй плoщi. Таку cитyaцiю вapтo oцiнювaти як вpaй нeгaтивнy oзнaкy стану збepeжeнocтi 6iopiзнoмaнiття дy6oвиx лiciв у periom.
Hacaджeння вiкoм пoнaд 100 po^ з6epeглиcя лишe у 2/3 тишв лicoвиx eкocиcтeм, займаючи пepeвaжнo нeзнaчнi вiднocнi плoщi. Цe oцiнюeмo як вкpaй нeгaтивнe явищe з шгляду cтaнy з6epeжeнocтi 6iopiзнoмaнiття лiciв pe-гioнy зaгaлoм i, ocoбливo, лiciв пiзнix cтaдiй лicoвoï cy^ecn. Ha наш пoгляд, низку тишв у^ушвань, кoмпoнeнтaми якиx e нacaджeння cтapшoгo вiкy, дo-цiльнo в^тести дo кaтeгopiï peгioнaльнo piдкicниx, яким зaгpoжye зникнeння. Цe oco6ливo cтocyeтьcя yгpyпoвaнь в мeжax piдкicниx тишв eкocиcтeм.
Для кoмплeкcнoгo oцiнювaння пpиpoдooxopoннoï цiннocтi нacaджeнь cтapшoгo вiкy, зoкpeмa, piдкicниx для цieï тepитopiï дocлiджeння, пoтpi6нo здiйcнити пoдaльшi cпeцiaльнi пopiвняльнi дocлiджeння й oцiнити cтaн 6i-opiзнoмaнiття лicoвиx eкocиcтeм у мeжax Maлoгo Пoлiccя Львiвщини.
Лггература
1. Александрова В.Д. Динамика растительного покрова // Полевая геоботаника / под ред. Е.М. Лавренко, А.А. Корчагин. - М.-Л. : Изд-во "Наука", 1964. - Т. III. - С. 300-447.
2. Бобровский М.В. Количественная оценка разнообразия растительности на локальном уровне по лесотаксационным данным / М.В. Бобровский, Л.Г. Ханина // Лесоведение. -2004. - № 3. - С. 28-34.
3. Восточноевропейские широколиственные леса / под ред. О.В. Смирновой. - М. : Изд-во "Наука", 1994. - 364 с.
4. Временные стандарты SmartWood для оценки лесоуправления в Украине. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://www.rainforest-alliance.org/forestry/documents/smartwood _ ukraine _ interimstandards_08 %20rus.pdf.
5. Демидова О. А. Причины деградации дубрав. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.artgreen.biz/doc/design/article_seminar.doc.
6. Закон УкраТни "Про еколопчну мережу Украши" вщ 24.06.2004 р., № 1864-IV // За-конодавство Украши про екологш. - К. : Вид-во КНТ, 2005. - С. 53-64.
7. Закон УкраТни "Про Загальнодержавну програму формування нацюнально!' еколо-пчно'1 мережi Украши на 2000-2015 рр." вщ 21 вер. 2000 р., № 1989-III // Урядовий кур'ер. - № 207. - 8 листоп., 2000 р. - С. 3-16.
8. Заугольнова Л.Б. Параметры мониторинга биоразнообразия лесов России на федеральном и региональном уровнях / Л.Б. Заугольнова, Л.Г. Ханина // Лесоведение. - 2004. - № 3. - С. 3-14.
9. Карта Льв1вськоТ обласл (масштаб 1:200 000). - К. : Вид-во ВКФ, 1999.
10. Конвенция о биологическом разнообразии. UNEP/CBD/SBSTTA/11/1. Биоразнообразие лесов: рассмотрение вопросов, возникающих в связи с осуществлением пункта 19 решения VI/22. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.biodiv.org.
11. Леса высокой природоохранной ценности : практическое руководство / С. Джен-нингс, Р. Нуссбаум, Н. Джадд, Т. Аванс. - М. : Изд-во "Наука", 2005. - 184 с.
12. Мигунова Е.С. Лесоводство и естественные науки (ботаника, география, почвоведение. - Харьков : Изд-во "Майдан", 2001. - 612 с.
13. Петрова Л.М. Бiорiзноманiття лiсiв Малого Полюся: фрагментащя / Л.М. Петрова, С.В. Петров // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.7. - С. 97-104.
14. Природа Льв1вськоТ обласл / за ред. проф. К.1. Геренчука. - Львiв : Изд-во "Вища шк.", 1972. - 137 с.
15. Программа дубы Евразии. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.oaks. forest.ru/.
16. Стандарт FSC-контролируемой древесины для управляющих лесами предприятий FSC-STD-30-010 (Версия 2-0). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.fsc.ru/ pdf/FSC%20STD%2030-010 %20ver.%202.0 %20final.pdf.
17. Широколиственные леса / О нашей планете Земля. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.onplanete.ru/372/.
18. Яницкая Т.О. Рекомендации по выявлению редких лесных экосистем, являющихся лесами высокой природоохранной ценности (ЛВПЦ 3) / Т.О. Яницкая, О.В. Смирнова, Н.Н. Лащинский, Е.Ю. Бакун. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.wwf.ru/data/ fo-rests/events/rare_ecosystems.doc.
19. Terms and definitions applied in the UN-ECE/FAO Temperate and Boreal Forest Resources Assessment 2000. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unece.org/ tim-ber/fra/definit.htm.
20. The improved pan-European indicators for sustainable forest management. Proc. of the 4 Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe (MCPFE). - Vienna, Austria. - 2003. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mcpfe.org/livingforestsummit.
21. The IUCN Red List Categories and Criteria (version 3.1). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iucnredlist.org/static/categories_criteria_3_1.
