CC BY
40
7. Oshurkevych O. The water runoff of mountain catchments of different area and percentage of forest// Assessing of soil and conditions in forests. - Sekocin Las. - 2005. - P. 5-6.
8. Чубатый О.В. Влияние леса и его вырубки на водный баланс водосборов (на примере Карпат)// Лесоведение. - 1980, вып. 2. - С. 59-67.
9. Чубатий О.В. Прсью люи - регулятори водного режиму. - Ужгород: Карпати, 1984. -
104 с.
10. Х1мко Р.В., Мережко О.1., Бабко Р.В. Маш рiчки. - К.: Наука, 2003. - 375 с.
11. Zlewnia wlasciwosci i procesy, 2003, Pod redakcja Joanny Pociask-Karteczki. - Krakow: IGIG. - P. 117-127.
УДК 578 Докторант. Ю.1. Черневий, канд. с.-г. наук - Прикарпатський
лкогосподарський коледж
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ Л1СОВОГО ПОКРИВУ ПЕРЕДКАРПАТСЬКО1 ВИСОЧИНИ У БАСЕЙН1 Р. ДН1СТЕР
1стотний вплив на формування сучасно'1 структури люового покриву ввдграють природш та антропогенш чинники. Зокрема, едафототчна структура мюцезростань визначае загальний характер поширення деревосташв з перевагою сосни звичайно'1, дуба звичайного, бука люового, ялицi бшо'1. Проте, внаслiдок тривалого люокористу-вання та штучного люовщновлення, сформувалася непропорцiйна вiкова структура деревосташв та змшився ix склад.
Person working for doctor's degree Yu.I. Tchernevyj - Prekarpathian
College of Forestry
Features of structure of forest cover of Pre-Carpathians height in a pool Dnestr
Essential influence on formation of modern structure of a forest cover is rendered with natural and anthropogenous factors. In particular, the edaphotopical structure of locality determines general character of distribution of forest stands with advantage of Pinus sylvestris, Quercus robur, Fagus sylvatica, Abies alba. However, because of protracted forest exploitation and of artificial forestation, the disproportionate age-dependent structure of forest stands was formed and their composition changed.
Л1сов1 ф1тоценози е динам1чними системами, яким властив1 в конкрет-них кшматичних та едафотошчних умовах певш особливост утворення, формування та розвитку. Фундаментальш основи такого динам1чного бачення розвитку люових угруповань були закладеш класиками в1тчизняного лшв-ництва. Зокрема Г.Ф. Морозов пояснював формування люових угруповань, як взаемне пристосування в лш вшх живих ютот одне до одного, яке вщбу-ваеться в тюному зв'язку 1з зовшшшми географ1чними умовами. Таю процеси зумовлюють у живш природ! свш порядок, свою гармошю, свою стшюсть i рухому рiвновагу [5]. Проблему утворення люосташв та "...розумшня ixньоi бiологii й розвоевоi динамiки..." бачив одшею з основних у лiсовiй типологи i Андрiй П'ясецький [11]. Академж П.С. Погребняк сформулював головне завдання типологи лiсiв, як "з'ясування причин, як урiзноманiтнюють склад, структуру, продуктившсть i життестiйкiсть лiсiв у простор^ а також причини, що зумовлюють ix розвиток, переxiд вiд одного типу лiсу до iншого в чаЫ" [9, с. 489]. До нерозв'язаних питань типологii лiсiв, необхщно вiднести й пи-тання формування рiзниx за складом корiнниx тишв деревостанiв у однако-вих люорослинних умовах, особливо в сугрудах та грудах зони широколистя-
них лiсiв. 1х цiлком обгрунтовано проф. В.Г. Нестеров назвав головними та проблематичними у люовш типологи [6]. Вони мають не тiльки особливе те-оретичне, але й прикладне значення, i е особливо актуальними для люорослин-них зон, де оптимальш умови росту та розвитку водночас знаходять рiзнi по-тужнi едифжатори деревостанiв, наприклад - дуб звичайний, бук люовий, яли-ця бша, вiльха клейка, сосна звичайна, граб, клен-явiр, ясен звичайний та ш.
Метою нашоТ роботи е, можливо перша, спроба аналiзу особливостей формування рiзних за складом автохтонних едифiкаторiв типiв мiшаного лiсу в однакових кшматичних та едафотопiчних умовах. Таке дослщження вико-нано на прикладi природних комплексiв височинних ландшафтiв карпатсько! частини басейну р. Днiстер на Передкарпатл.
Об'екти, матерiали i методика. Карпатська частина верхiв,я басейну ржи Дшстер представлена гiрською та передпрно! територiею лiвобережжя Днiстра вiд межирiччя р. Сян та р. Дшстер на заходi аж до межирiччя р. Бис-трицi Надвiрнянськоl та р. Прут на сходь На твдш вона сягае головного кар-патського вододiлу.
На передир'! швшчного макросхилу Укра!нських Карпат у межах Львiвськоl, 1вано-Франювсько! та Чершвецько! областей видшено Передкар-патську височинну фiзико-географiчна область [4], яка простягаеться вздовж Зовтшшх Карпат смугою завширшки 40 км. У И межах найширше представ-ленi височиннi ландшафти, як характеризуються пологим хвилястим чи гор-бистим рельефом з висотами вщ 200-700 м. Вiн мiстить яружно-балков^ по-декуди зсувнi комплекси [3].
У межах басейну р. Дшстер загальна площа земель височинного типу ландшафту орiентовно становить 455 тис. га ^ вiдповiдно, площа земель дер-жавних пiдприемств лiсового господарства - приблизно 110-120 тис. га. Це частина держшсфонду Старо-Самбiрського, Самбiрського, Дрогобицького, Стрийського, Болехiвського, Брошнiвського, Осмолодського, Калушського, Солотвинського та Надвiрнянського тдприемств.
Дослiдження структури лiсового покриву проводили на основi бази даних кафедри лiсiвництва Укра!нського державного лiсотехнiчного ушвер-ситету, що мiстить таксацiйнi матерiали по-дiлянкового облiку лiсового фонду Львiвськоl та 1вано-франювсько! областей станом на 1.01.2001 р. На осно-вi цих даних у середовишд системи управлiння базами даних АссеББ-2003 вь дiбрано тiльки тi дшянки, якi знаходяться у межах височенного типу ландшафту, а далi шляхом групування, сумування та усереднення шформаци от-римано узагальненi матерiали стосовно розподiлу площ лiсових земель за типами едафотошв (табл. 1) та деревосташв за групами вшу та переважаючими лiсотвiрними породами (рис. 1). Загалом площа залучених до аналiзу лiсових земель становить 103,4 тис. га, в тому чи^ деревостани, що сформувалися природним шляхом, тобто без застосування люокультурних заходiв, -обiймають площу 62,5 тис. га.
Аналiз складу молодих деревосташв виконано на основi даних розра-хунку суттевого просторового поширення популяцш деревних видiв за !х вщ-носним кiлькiсним представництвом на кожнш площi. Вiн базувався на роз-
рахункових даних особливостей просторового поширення деревних видiв за 1х вiдносним кшьюсним представництвом у деревостанi (УР) на кожнш пло-щi [12]. Для цього площу кожно! дiлянки люу (Б), де в складi деревостану трапляеться вщповщна деревна порода, множили на вщсоток И участi у скла-дi деревостану (К) та його повноту (Р). Даш суми цих добутюв дiлили на величину загально! вкрито! лiсом площд (Бзаг), яку залучали до аналiзу, i множили на 100, щоб отримати вiдносну частку вщ загально! площi, яка умовно припадае на кожну породу:
(УР) = .100.
Бзаг
У випадках, коли у складi деревостанiв е породи зi знаком "+", 1м прис-воювали значення 5 %. Звичайно, що за тако! умови отримуемо дещо завище-ний результат, особливо для малопоширених порiд. Проте, таке 1х врахування не е зайвим, оскшьки дае змогу у певному наближенш дати i 1м вщповщш кiлькiснi характеристики. Щоб отримати узагальнену формулу складу деревостану, суми УР вшх порiд перераховували, прирiвнюючи 1х до 100 %
Результати дослвджеиия. Переважна бiльшiсть земель дослщженого району вiдзначаеться високим потенцiалом родючость Вологi сугрудовi умови обшмають бiльше 36 % вiд загально! площi, а вологi грудовi - бшя 54 %. На решту тишв едафотопiв припадають вiдносно невелик площi (табл. 1).
Табл. 1. Розподт вiдносних площ земель державних мдприемств ярового господарства у межах району досл'кдження за типами едафотомв, %
Пгротопи Трофотопи Разом
бори (А) субори (В) сугруди (С) груди (Б)
Л1сов1 земл1 загалом
св1ж1 0,001 1,60 0,48 2,63 4,71
волоп 0,61 36,19 53,28 90,08
сир1 0,16 3,81 1,16 5,13
мокр1 0,08 0,08
Разом 0,08 2,37 40,48 57,07 100,00
Л1сов1 земл1, на яких лшова рослиншсть сформувалася природним шляхом
св1ж1 0,45 0,45 2,66 3,56
волоп 0,17 36,61 54,92 91,71
сир1 0,18 3,01 1,41 4,61
мокр1 0,13 0,13
Разом 0,13 0,81 40,07 58,99 100,00
Аналiз розподшу деревосташв за групами вжу та переважаючими ль сотвiрними породами у межах району дослщження (рис. 1) показав, що зага-лом вiкова структура лiсiв е вкрай нерiвномiрною. Майже 37 % загально! площi лiсових земель зайнято молодими деревостанами вжом до 40 роюв включно. Вiдповiдно, у межах земель, на яких люова рослиншсть сформува-лася природним шляхом, таю деревостани обшмають тшьки 13 % вщ 1х за-гально! площi. Майже 47 % загально! площi лiсових земель припадае на се-редньовiковi та пристигаючi деревостанами вжом вiд 41-80 %. У межах земель, на яких люова рослиншсть сформувалася природним шляхом, дерево-
стани такого вжу обiймають майже 63 % вщ 1'х площi. На деревостани вжом понад 80 рокiв припадае вiдповiдно 14,4 та 23,1 %. Така ситуацiя е наслiдком штенсивних лiсозаготiвель у 50-60 рр. минулого столггтя та наступного активного штучного люовщновлення.
Д Вщносна частка, %:
4,4 7,8 10,3 16,0 18,3 12,4 10,0 6,6 5,3 4,0 2,5 2,6
100% -I
20%
Б
100%
Вж деревосташв, роки Вщносна частка, %: 0,3 2,0 2,9 8,7 21,2 17,6 14,3 9,8
8,4 6,5 4,0 4,2
60%
40%
20%
0%
0 2
0 3
0 4
0 5
0 6
0 7
0 8
0
0 0
Вж деревосташв, роки ГЗ □ БП Н ВЛЧ
□
Рис. 1. Розподт деревосташв за групами вщ та переважаючими
лiсотвiрними породами у межах земель державних мдприемств ярового господарства у межах району до^дження: А - вЫ деревостани загалом, Б - деревостани, що
сформувалися природним шляхом.
Умовт позначення
деревних пор1д: ДЗ - дуб звичайний, БКЛ - бук л1совий, ЯЛЕ - ялина европейська, ЯЦБ - ялиця быа, ГЗ - граб звичайний, БП - береза повисла, ВЛЧ - втьха чорна, ДЧР - дуб червоний, СЗ - сосна звичайна, \нш\ - \нш\ деревш породи
■III ДЗ на БКЛ ЯЛЕ ИИ ЯЦБ ■ ГЗ 1-1 БП Ш ВЛЧ ш ДЧР ™ СЗ '—| 1нш1
Проте просторова диференщащя деревосташв залежить не тшьки вщ 1х вшово! структури та господарського впливу, але й вщ едафотошчно! струк-тури земель. Вона вадграе чи не найважливший вплив на формування природное' гетерогенностi лiсового покриву.
В умовах мокрих бор1в поширенi винятково деревостани сосни зви-чайно1' Уа - III бонiтетiв. 1х повнота коливаеться вщ 0,4 до 0,8, а запас - вщ 30 до 200 м /га. Узагальнений склад таких деревосташв наступний: 89 сосни, 9 ялини, 2 берези + осика. Такий результат отримано на основi аналiзу такса-цшних показниюв 29 дiлянок, загальна площа яких становить 83 га.
В умовах свiжих суборiв представлен деревостани на 436 дiлянках, що обшмають загальну площу 1657 га. У 1'х складi домiнуе сосна звичайна II-1а бонiтетiв. 1х склад: 94 сосни, 3 дуба звичайного, 1 дуба червоного + береза, повисла, вшьха клейка, осика, ясен звичайний, граб, ялина, модрина европейська. Дуб звичайний зростае за 1У-Ш бонггетом. Таю деревостани рiзноl повноти. 1х запас сягае 300-350 м /га.
В умовах вологих cy6opiB поширенi переважно деревостани сосни звичайно! pi3H0i повноти такого складу: 88 сосни, 5 дуба звичайного, 3 дуба червоного, 2 вшьхи клейко!, 1 ялина + береза, осика, граб, клен-явiр тощо., 1х запас максимально сягае 320 м3/га, Сосна зростае переважно за II-Г, а дуб за III-II боштетом. Такий висновок зроблено на основi залучення до аналiзу 194 дiлянок, загальна площа яких становить 626 га.
Умови сирих cyбoрiв властивi для 55 дшянок, загальна площа яких становить 169 га. Тут переважно трапляються деревостани сосни, зрщка яли-ни. 1х запаси становлять 250-300 м /га. Узагальнений склад таких деревоста-нiв наступний: 72 сосни, 13 ялини, 6 берези, 4 осики, 1 граб, 1 вшьха клейка 1 ялиця + дуб звичайний, бук, вшьха шра, верба бша. Сосна зростае за IV-I боштетом, а ялина переважно за III-II.
Гетерогеншсть деревосташв за складом значно ширша в сугрудових та грудових умовах едафототв (табл. 2-3).
Табл. 2. Розподт вьдносних площ деревосташв за найбтьш поширеними
переважаючими породами та класами бон1тет1в в умовах сугрудових _едафототв району досльджень, %_
Переважаюч1 породи у деревостанах Класи боттет1в Разом
Г !в I0 Г I II III IV V
Св1ж1 пгротопи
Дуб звичайний 7,9 14,4 4,6 2,7 29,6
Граб звичайний 1,0 4,5 8,6 4,9 19,0
Сосна звичайна 2,4 2,2 12,3 1,3 18,2
Ялина европейська 0,2 5,2 4,5 10,0
Бук лшовий 0,8 4,5 3,8 9,0
Ялиця бша 0,6 3,5 1,4 5,5
Дуб червоний 3,4 1,2 0,4 0,1 5,2
Вшьха клейка 0,6 1,5 2,1
Золоп пгротопи
Дуб звичайний 0,1 0,6 9,1 18,4 11,4 2,1 0,1 41,8
Ялина европейська 0,3 3,5 8,9 5,1 0,9 0,2 18,9
Ялиця бша 0,1 1,9 5,5 2,8 0,3 0,1 10,7
Дуб червоний 0,1 1,0 2,5 1,9 1,0 0,2 6,7
Бук лшовий 0,9 3,9 1,2 0,1 6,2
Сосна звичайна 0,3 1,8 2,9 0,4 5,5
Граб звичайний 0,3 1,5 1,7 0,2 0,1 3,8
Сир1 пгротопи
Ялина европейська 0,2 2,1 9,0 15,2 7,3 2,6 0,6 37,0
Вшьха клейка 0,1 0,7 6,0 12,4 10,8 3,7 0,1 33,8
Ялиця бша 0,8 2,3 5,6 1,1 2,6 0,3 12,8
Дуб звичайний 1,0 2,2 1,5 4,8
Сосна звичайна 1,1 1,8 0,6 0,1 0,2 3,8
Вшьха с1ра 0,1 0,8 0,9 1,3 0,2 3,3
У cвiжих сугрудах водночас потужними едифжаторами деревосташв виступають щонайменше 8 деревних видiв. До анал^ичного опрацювання було залучено деревостани, що зростають у таких умовах на 124 дшянках, за-гальна площа яких становить 493 га.
Це дуб звичайний, граб звичайний, сосна звичайна, ялина европейська, бук люовий, ялиця бша, дуб червоний. 1х енерпя росту приблизно однакова, вiдповiдае II та I боштету. Тiльки граб росте дещо повiльнiше, переважно за IV-II бонiтетом, а дуб червоний значно випереджуе 1'х у швидкост росту. Вiн, як вь домо, е штучно введеним у склад наших лiсiв штродукованим видом (табл. 2). Узагальнений склад деревостану наступний: 19 дуба звичайного, 19 граба, 18 сосни, 8 осики, 8 ялини, 7 бука, 5 ялищ, 5 вшьхи клейко'', 4 дуба червоного, 1 липа, 1 клен-явiр + модрина, ясен, клен гостролистий, вшьха шра та ш.
У свiжих сугрудах переважна бшьшють деревостанiв вiком вiд 21 до 70 роюв. Серед молодняюв переважають похiднi грабняки такого усередне-ного складу: 51 граба, 17 осики, 10 сосни, 10 вшьхи клейко'', 7 бука, 2 дуба, 1 берези, 1 клена гостролистого та шшь
Серед деревосташв, вш яких бшьший 30 роюв, переважають дубовi такого складу: 49 дуба звичайного, 25 граба, 11 осики, 6 берези, 4 вшьхи чор-но1, 4 ялини, 2 липи, 2 бука, 1 клен-явiр + ялиця, дуб червоний.
Серед деревосташв вжом 31-50 роюв значно частина похщних букня-юв такого складу: 44 бука, 23 граба, 13 дуба, 9 берези, 7 осики, 1 ялина, 1 клен гостролистий 1 вшьха клейка + ялиця. На значнш частит плошд серед деревосташв вжом 51-60 роюв поширеш моно домшантш сосняки штучного походження. Максимальш запаси стовбурно'' деревини виявилися найвищи-ми у букових деревостанах, до 400 м /га. У яличниках вони меншi -
3 3 3
320 м /га, у сосняках - 250 м /га, а у дубняках - тшьки 100 м /га.
Умови вологих сугрудiв виявилися властивими для 8749 дшянок, за-гальна площа яких 37433 га. Усереднений склад деревосташв наступний: 27 дуба, 17 ялини, 10 ялищ, 9 граба, 8 берези, 6 сосни, 6 дуба червоного,
4 вшьхи клейко'', 4 осики, 2 липи, 1 клена-явора, 1 ясена + шшь Звичайно, що у таких умовах властивим е представництво широкого спектру деревосташв (див. табл. 2). Найширше представлен дубняки (рис. 2) ПЫ бошге^в, яю переважають серед деревосташв вжом понад 40 роюв. 1х запас може сягати 350 м /га. Усереднений склад такий: 57 дуба звичайного, 9 граба, 7 берези,
5 ялини, 5 вшьхи клейко'', 4 осики, 3 липи, 2 ялищ, 2 дуба червоного, 1 бука,
1 сосни, 1 клена явора + ясен, модрина, верба козяча, верба бша та шшь
Майже на 19 % площд поширеш штучш деревостани ялини, енерпя росту яких вщповщае показникам П-Г бошге^в. 1х запас може сягати 270 м /га, а узагальнений склад такий: 64 ялини, 9 ялищ, 8 берези, 5 дуба, 4 осики, 4 сосни, 2 бука, 1 вшьхи клейко'', 1 граба, 1 дуба червоного + шшь
Бшьше 10 % вщ загально'' площд обшмають яличники, енерпя росту яких вщповщае показникам П-Г бошге^в, такого складу: 60 ялищ, 15 ялини, 7 дуба, 5 бука, 4 граба, 3 берези, 2 осики, 1 сосни, 1 клена-явора, 1 дуба чер-воного, 1 липи, 1 вшьхи клейко''.
На вщносно невелиюй частиш загально'' площд поширеш букняки I боштету, такого складу: 57 бука, 17 граба, 5 дуба, 5 ялищ, 5 берези, 4 ялини,
2 осики, 2 клена-явора, 1 вшьха клейко'', 1 липи, 1 сосни + ясен, модрина, черешня, верба козяча, клен гостролистий тощо. На вщносно невелиюй частиш площд поширеш вторинш грабняки, насадження сосни звичайно'' та дуба червоного (див. табл. 2).
40
Í 30 о ч к й К о О
к 10
PQ
Св1ж1 сугруди (С2)
20
ДЗ ГЗ
БКЛ СЗ
□
ЯЦБ
ш
о4-
30
й &
2 20
й к
с
о к
Э-
PQ
о4
Й &
О
ч к й К
с
о
к
«
PQ
10
Волоп сугруди (Сэ)-
0
30
20
□дз
НЯ?Б
П БКЛ П ЯЛЕ П ГЗ П БП
D ВЛЧ Q шш
10
. Сир i сугру ди (С4).
□
□
□
□
ДЗ 1—1 ЯЛЕ 1—1 ЯЦБ 1—1 ВЛЧ П ВЛС О БП О СЗ П щш
СО ^ ЧЧ VO
Вж деревосташв, роки
0
0
Рис. 2. Розподт деревосташв природного походження за групами вщ та переважаючими льсотвьрними породами в умовах сугрудьв у межах району досльдження.
Умовт позначення
деревних пор1д: ДЗ - дуб звичайний, БКЛ - бук л1совий, ЯЛЕ - ялина европейська, ЯЦБ - ялиця бша, ГЗ - граб звичайний, БП - береза повисла, ВЛЧ - втъха чорна, ВЛЧ - втъха ара, СЗ - сосна звичайна, ¡нш1 - ¡нш1 деревш породи
Умови сирих сугрудiв властив1 для 1267 дшянок, загальна площа яких становить 3940 га. Серед деревосташв, що сформувалися шляхом природного заростання ютотно переважають клейковшьшняки (див. рис. 2), що зростають здебшьшого за 11-1а боштетом (див. табл. 2). 1х максимальш усе-реднеш запаси досягають показниюв 120-180 м /га. Усереднений склад цих деревосташв такий: 74 вшьхи клейко!, 7 дуба, 5 берези, 5 осики, 2 граба, 2 верби бшо!, 1 ялини, 1 сосни, 1 вшьхи Ыро!, 1 верби козячо! + шш1.
Серед деревосташв природного походження у вщ1 31-60 рр. значну
б
частину обшмають ялинники, що зростають за I-I боштетами. 1х склад нас-тупний: 68 ялини, 13 берези, 7 ялищ, 6 сосни, 1 дуб звичайний, 1 дуб червоний, 1 бук, 1 осоки, 1 вшьхи клейко! + граб, клен-яв1р, ясен, вшьха Ыра та ш-шь 1х максимальш запаси сягають 300-450 м /га. На незначних площах поши-реш дубняки, березняки та шш1 деревостани.
У свiжих грудах поширеш переважно деревостани дуба звичайного (табл. 3 та рис. 3) II-I боштет1в. 1х максимальш запаси сягають величини 170-220 м3/га. Усереднений склад наступний: 70 дуба, 9 граба, 3 липи, 3 яли-щ, 3 осики, 2 берези, 2 ялини, 2 дуба червоного, 1 вшьха клейка, 1 бук + клен гостролистий, верба козяча та шшь
б
Близько 10 % в1д загально! плошд обшнято букняками I-I боштетт. 1х усереднений склад виявився таким: 87 бука, 3 берези, 2 дуба, 2 граба, 1 клена-
явора, 1 сосни, 1 модрини, 1 ялищ, 1 ялиш, 1 вербi козячо! + осика, вiльха клейка, дуб червоний, клен гостролистий, липа. Максимальш запаси становлять 300-330 м3/га. Таю узагальнення зроблено на пiдставi залучення до аналiзу 693 дшянки, загальна площа яких становить 2720 га.
30 Т" Свiжi груди (02)
20
10
0 Н
ДЗ
БКЛ
□
БП
ЯЦБ
□
30 т-Волоп груди (О3)-1—|
20
10
40 т— Cupi i-руда (О4) -
30
20
10
[5 дз □ ВЛЧ П
ВЛС
□
I
Рис. 3. Розподт деревосташв природного походження за групами eiuy та переважаючими лiсотвiрними породами в умовах у межах району до^дження.
Умовт позначення
деревних nopid: ДЗ - дуб звичайний, БКЛ - бук nicoern, ЯЦБ - ялиця быа, ГЗ - граб звичайний, БП - береза повисла, ВЛЧ - выьха чорна, ВЛЧ - выьха ара, rnmi - rnmi деревш породи
Bík деревосташв, роки
0
0
Умови вологих грудiв подаються люовпорядженням для бшьшо! час-тини дослщжено! територп (див. табл. 1). Вони властивi для 12954 дшянок, загальна площа яких становить 55109 га. Тут переважать деревостани сформован дубом звичайним та буком (табл. 3, рис. 3). Трапляються також березняки, яличники та шшь
Дубовi деревостани зростають переважно за 11-1а боштетом. 1х запас низький, може сягати величини 200 м /га. Це е наслщком тривалих доглядових та саштарних рубань у таких деревостанах. 1х усереднений склад такий: 61 дуба, 10 граба, 6 берези, 3 ялини, 3 ялищ, 3 дуба червоного, 3 вшьхи клейко!, 2 бука, 2 осики, 2 липи, 2 клена-явора, 1 ясен, 1 модрина, 1 сосна + rnmi.
Буковi деревостани зростають за 1-1а боштетом. 1х запас максимально сягае величини 180-280 м /га, а склад виявився таким: 63 бука, 18 граба, 5 берези, 4 дуба, 3 клена-явора, 2 ялищ, 1 осики, 1 вшьхи клейко!, 1 ялини + ясен, клен гостролистий, сосна, дуб червоний, верба бша, верба козяча, вшьха Ыра, черешня. Заслуговують на увагу i яличники 11-1а боште^в, запаси яких сяга-ють 400 м /га. 1х усереднений склад такий: 62 ялищ, 11 дуба, 7 бука, 6 ялини,
4 граба, 2 берези, 2 дуба червоного, 1 осика, 1 клен-явiр, 1 сосна, 1 вшьха клейка + модрина, липа, ясен, черешня та ш.
Табл. 3. Розподт вьдносних площ деревосташв за найбтьш поширеними переважаючими породами та класами боттет1в в умовах грудових едафототв _району досльджень, %_
Переважаюч1 породи у деревостанах Класи боттет1в Разом
1г 1в 1° 1а I II III IV V
Св1ж1 пгротопи
Дуб звичайний 0, 1 0,6 7,9 27,1 30,6 2,7 0,5 0,6 69,9
Бук лшовий 0,2 1,5 8,4 0,7 10,8
Дуб червоний 0,2 0,5 2,5 3,2 3,5 0,3 10,3
Ялиця бша 0,4 1,0 0,8 0,4 2,6
Береза повисла 0, 1 0,2 0,6 1, 1 1,9
Сосна звичайна 1,0 0,1 1,2
Волоп пгротопи
Дуб звичайний 0,2 4,0 22,6 14,1 3,0 0,3 44,3
Бук лшовий 6,9 17,7 1,1 0,1 25,8
Дуб червоний 0, 1 0,4 2,1 4,0 2,4 0,2 0,1 9,2
Ялиця бша 0,2 1, 1 2,3 0,9 0,1 4,7
Граб звичайний 0,6 2,6 0,6 0, 1 4,0
Береза повисла 0, 1 0,3 2,2 1,1 0, 1 3,8
Ялина европейська 0,8 1,5 0,2 2,5
Сосна звичайна 0,3 0,9 0,6 0,1 1,9
Волоп пгротопи
Вшьха клейка 0,2 1,4 1,7 11,1 22,8 31,6 6,3 75,0
Дуб звичайний 1,8 4,0 2,5 0,7 0,2 9,2
Вшьха Ыра 0,2 0,2 1,1 1,3 2,1 1,6 6,5
Ясен звичайний 0, 1 0,9 2,1 0,8 0, 1 4,0
Ялина европейська 0,6 0,1 0,9 1,5
Трапляються у вологих грудах також похщт грабняки, березняки, а також культури дуба червоного, ялини, сосни (табл. 3).
У сирих грудах домшують деревостани вшьхи клейко!, рщше пред-ставлеш дубняки, Ыро вшьшняки та ясенними (табл. 3, рис. 3). Такий висно-вок зроблено на основi залучення до аналiзу 608 дшянок, для яких вказано цей тип люорослинних умов. 1х загальна площа становить 1196 га.
Деревостани вшьхи клейко! зростають переважно за 11-1а бонiтетами. 1х максимальнi запаси становлять 150-170 м /га. Усереднений склад виявився наступним: 84 вшьхи клейко!, 5 дуба, 2 вшьхи Ыро!, 2 ясена, 2 берези, 2 граба, 1 осики, 1 липи, 1 верби бшо! + шшь Дубняки 11-1 боштету, запас яких мо-же сягати 200 м /га, мають такий склад: 47 дуба, 20 вшьхи клейко!, 6 берези, 5 граба, 4 осики, 3 ялини, 3 клена-явора, 2 бука, 1 сосна, 1 дуб червоний, 1 ялиця, 1 вшьха Ыра + шшь
Висновки
1. Гетерогентсть структури люового покриву височини Передкарпаття у межах басейну р. Дтстер зумовлена природними та антропогенними чинниками.
2. До природних чинниюв необхщно вщнести едафототчну структуру те-ритори та конкурентт стосунки м1ж едифшаторними ценопопулящями головним чином дуба звичайного, бука люового, а також ялищ бшо!.
3. Eдaфoтoпiчнa cтpyктypa зeмeль вкpaй нepiвнoмipнa. Boлoгi cyгpyдoвi yмo-ви пoшиpeнi на бiльшe нiж З6 % вщ зaгaльнoï плoщi, а вoлoгi гpyдoвi -на мaйжe 54 %. Рeштa пoвepxнi зeмeль дiaгнocтyeтьcя за лicopocлинними yмoвaми як мoкpi 6oph, cвiжi, вoлoгi та cnpi cyбopи, а тaкoж - cвiжi та cnpi cyгpyди i гpyди.
4. У мeжax бopiв та cyбopiв дoмiнyють дepeвocтaни, cфopмoвaнi cocнoю зви-чaйнoю.
5. У cвiжиx cyгpyдax зpocтaють мoлoдi пoxiднi гpaбняки, в а та^ж ce-peдньoвiкoвi та cтapшi дepeвocтaни дyбa звичaйнoгo та бука. Tpaпляють-cя тaкoж яличники. На oбмeжeнiй чacтинi плoщ пoшиpeнi кyльтypи coc-ни звичaйнoï та дуба чepвoнoгo.
6. У вoлoгиx cyгpyдax нaйшиpшe пpeдcтaвлeнi ДУ6НЯКИ, мeншoю мipoю 6укняки, яличники, а та^ж втopиннi гpaбняки та кyльтypи ялини, дуба чepвoнoгo, cocни звичaйнoï.
7. У cnp^ cyгpyдax панують ялинники та дepeвocтaни вiльxи клeйкoï.
8. У cвiжиx гpyдax пoшиpeнi пepeвaжнo дyбoвi лicи, а тaкoж на нeвeликiй чacтинi плoщi бyкoвi.
9. У вoлoгиx гpyдax панують дyбoвi та бyкoвi дepeвocтaни, а у OTpHx -клeйкoвiльшняки, зpiдкa тpaпляютьcя дубняки.
1G. Унacлiдoк тpивaлoгo лicoкopиcтyвaння cфopмyвaлacя нeпpoпopцiйнa вь кoвa cтpyктypa дepeвocтaнiв, дepeвa якиx icтoтнo вiдpiзняютьcя за c^a-дoм. Упpoдoвж ХХ cтoлiття на знaчниx плoщax cтвopeнo лicoвi кyльтypи за yчacтю coœn, дуба чepвoнoгo, мoдpини тoщo. Щ чинники тaкoж зyмo-вили ютотт змiни у cтpyктypi лicoвoгo го^иву.
Лiтeрaтyрa
1. Гeoгрaфiчнa eнциклoпeдiя Укpaïни: в З-x т./ PeAxon.: O.M. Mapинич (вiдпoв. peA.) та ш. - К.: "Укp. Рад. Енцик." iм. M.П. Бажана, 1989, т. 1: А-Ж. - C. 16З, 178.
2. Гeoгрaфiчнa eнциклoпeдiя Укpaïни: в З-x т./ Peдкoл.: O.M. Mapинич (вiдпoв. peд.) та ш. - К.: "Укp. Рад. Енцик." iм. M.П. Бажана, 199З, т. З: П-Я. - C. 18-19.
3. Moрoзoв Г.Ф. Учeниe o nece. - M.-Л.: Гocлecбyмиздaт, 1949. - 455 c.
4. Hecтeрoв В.Г. Общee лecoвoдcтвo. - M.-Л.: Гocбyмлecиздaт, 1949, 1954.
5. Пoгрeбняк П.С. Лaндшaфтoзнaвcтвo i eкoлoгiя// П.С Пoгpeбняк. Лicoвa eкoлoгiя i типoлoriя лшв: Bh6p. пpaцi. - К.: Наук. думка, 199З. - C. 477-488.
6. Пя^цький А. ^o пoбyдyвaння i бioлoгiчний poзвитoк pядy титв yкpaïнcькoгo лicy// Пpaцi з дocвiднoгo лю1вництва, т. 1. Видання Пpиpoдничoï Ce^ií НТ 1м. Шeвчeнкa у Львo-в1. - Льв1в: Укpaïнcькe вид-вo, 1942. - 112 c.
7. Чeрнeвий Ю.Ь Cтpyктypнo-типoлoгiчнi ocoбливocтi пpиpoднoгo лicoвoгo пoкpивy Пpиднicтpoвcькoï виcoчини на Пepeдкapпaттi// Лю1внича aкaдeмiя наук Укpaïни: Наук. пpaцi. - Льв1в: Bид-вo НУ "Львiвcькa пoлiтexнiкa". - 2GG4, вип. 2. - C. 79-81.
УДК630*95;330.15;332.68 Доц. О.В. Врублeвська, канд. em^ наук;
магктр 1.М. Ярeмчук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДOСЛIДЖЕHHЯ EKOHOMI4HOÏ ЦIHHOСТI Л!ШВИХ АKТИВIВ БPOДIВСЬKOГO PАЙOHУ
Haвeдeнo peзyльтaти дocлiджeння eкoнoмiчнoï цiннocтi вигод, щo нaдaютьcя л^вими eкocиcтeмaми, на пpиклaдi лю1в Бpoдiвcькoгo paйoнy Львiвcькoï oблacтi. Зaпpoпoнoвaнo мeтoдикy визнaчeння iнтeгpaльнoï eкoнoмiчнoï oцiнки eкocиcтeмниx пocлyг лю1в. Пpoaнaлiзoвaнo cтyпiнь вiдoбpaжeння цiннocтi вигод, нaдaниx лicoвими eкocиcтeмaми, в мaкpoeкoнoмiчниx пoкaзникax дiяльнocтi.
Kлючoвi cлoвa: лicoвi активи, eкoнoмiчнa oцiнкa, eкoлoro-eкoнoмiчний oблiк.
