CC BY
13
■ Орипнальы досл1дження_|ТпЯРМЯ
Original Researches I pdbMd
УДК 616-089+616-001.5+616.718.4 йО!: 10.22141/1608-1706.1.19.2018.126666
БЫнський П.1.1, Андрейчин В.А.2, Дроботун О.В.3
1На^ональна медична академ'я пюлядипломно! освпи iм. П.Л. Шупика, м. Кив, Украна 21вано-Франювський на^ональний медичний унверситет, м. 1вано-Франювсыс Украна 3На^ональний медичний ун'!верситет iм. О.О. Богомольця, м. Ки'/в, Украна
Малоконтактний багатоплощинний остеосинтез при перипротезних переломах стегновоТ юстки
Резюме. У статт\ наведено аналз проблеми лнкування ускладнених перипротезних переломов. Виявлено проблеми питання ф1ксацИ в1дламюв стегново! юстки при цих переломах. Розроблений авторами пристр1й для ф1ксацИ ксткових вдламюв може бути методом вибору при перипротезних переломах стегново! юстки. Фксатор застосований ¡з позитивним результатом у 140 пац1ент1в. Наведен\ ц1кав1 кл1н1чн1 випадки. Ключовi слова: малоконтактний багатоплощинний остеосинтез; ускладнен перипротезн переломи; стегнова юстка; х1рурпчне лнкування
Вступ
Постшно зростае кшьюсть ендопротезувань кульшо-вого суглоба, а вщповщно вщшчаеться рют перипротезних переломiв стегново1 юстки (ППСК). Останнi вини-кають пiд час первинного ендопротезування (до 11,2 %) у шсляоперацшному перюд (3—5 %), а також при ре-вiзiйному протезуваннi (0,8—2,3 %). Основш проблеми лiкування ППСК пов'язаш з наявнiстю н1жки протеза в юстково-мозковому каналi СК, яка значно усклад-нюе фiксацiю и вiдламкiв [1, 2]. Лiкування ускладнених ППСК е досить складним процесом i часто не дае ба-жаних результатiв [6, 7]. Це значною мiрою зумовлено складними бюмехашчними ситуациями пошкодженого сегмента, а також загальним станом пацiента, численною соматичною патологiею. Актуальним е пошук най-бтьш оптимального способу лшування ускладнених ППСК i засобiв для його реалiзацil.
Мета роботи: анал1з iснуючих способiв лiкування ускладнених ППСК, а також засобiв для !х реалiзацil, розробка бiомеханiчно обГрунтованого фшсатора, ви-явлення його функцiональних можливостей.
Матер1али та методи
Тактика лшування при ППСК визначалась на основi Ванкуверсько! класифшацп. Остання, а також системний анал1з багатьох бюмехашчних фак-
торiв надали можливостi правильно оцшити взаемо-дiю вiдламкiв СК i нiжки протеза, а також процеси, що проходять на цьому стику. Важливим е розумiння результапв ще1 взаемодп в динамiцi i бiомеханiчний пiдхiд до лiкування конкретного випадку. Практика показала, що там, де методика лшування визнача-лась на основi Ванкуверсько! класифшацп, отрима-но найкращi результати.
При оцшщ стабiльностi нiжки ендопротеза ми враховували щшьшсть кiстки, характер лши зла-му, величину змiщення вiдламкiв. На основi цьо-го, а також багатьох шших факторiв приймалось ршення щодо способу операцшно1 фшсаци. До уваги брались також жорстшсть фшсаци вiдламкiв СК рiзними фiксаторами при конкретнш лши зла-му, динамша розвитку мозолi. Все це дало можли-вiсть запропонувати власну концепщю лiкування ППСК. На И основi ми модифiкували конструк-цiю розробленого нами ушверсального пристрою для фшсацп кiсткових вiдламкiв (ПФКВ) (рис. 1) (пат. Украши № 17 502) [3]. Цей фшсатор з позитивним результатом застосований при ППСК у 140 пащенпв. 1з них трое пащенпв носять наш ПФКВ на обох стегнах. Найбшьш часто використовува-лась пластина на 12—16 отворiв, де фiксувалось 6—7 швкшець.
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Б1л1нський Петро 1ванович, доктор медичних наук, професор, Нац1ональна медична академ1я тслядипломно! осв1ти iMeHi П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. Ки'в, 04112, Украна; e-mail: consbp@ukr.net
For correspondence: Petro Bilinsky, Shupyk National Medical Academy of Postgaraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: consbp@ukr.net
Результати та обговорення
Вибiр тактики л^вання хворих iз ускладненими ППСК залежить вiд типу перелому, стабiльностi стег-нового компонента й якостi истково! тканини. Не-обхiдно ретельно оцшювати стабiльнiсть стегнового компонента, особливо при диференщальнш дiагнос-тицi перипротезних переломiв типу В1 i В2, при цьому комп'ютерна томографiя е одним iз необхщних методiв дiагностики [4].
Основш причини перипротезних переломiв: погана яисть кусток, стрес-захист, остеолiз i розхитування ендопротезiв. Токсичнiсть ммютерапевтичних пре-паратiв, пiсляоперацiйне опромiнення призводять до остеопорозу, ослаблення СК. Щ фактори значною мь рою збтьшують ризик переломiв в умовах порiвняно невелико! травми або повторного ци^чного наванта-ження пiд час звичайних щоденних навантажень. Змь ни бюмехашки в результатi резекци пухлини, втрати м'язiв при оперативному втручаннi збтьшують частоту ППСК. Це особливо спостертаеться при великш резекци пухлини проксимально! частини великогомшко-во! ыстки та дистального вщдлу стегново!, де залиша-ються оточуючi м'якi тканини [9].
Ршення про тактику при онколопчному ППСК повинно Грунтуватися на стiйкостi елементiв ендопро-теза, доступного запасу истково! тканини, близькост переломiв до сусiднього суглоба та можливост рецидиву пухлини. Ендопротезна реконструкщя мае зосе-реджуватися на запобианш пiсляоперацiйним усклад-ненням. Розумшня причин ускладнень та стратегiй !х уникнення може призвести до значного полшшення виживаностi iмплантатiв, функци инщвок i результа-тiв пацiента [9].
У складних випадках стабiльну фшсацш вщлам-кiв забезпечуе застосування кабельно! пластини. Результати вiд застосування останньо! набагато кращi, нiж кабелiв окремо, особливо при переломах типу В [10]. Переважно для хiрургiчного лiкування складних ППСК використовують довгу дистально фiксовану ш-
трамедулярну шжку i пластину з кабельною системою для отримання достатньо! стiйкостi вщ руйнування. Метод забезпечив необхiдну стабтьшсть з'еднання кiсток, що пiдтверджено клМчним оглядом пацiента через 18 мю. [5]. Застосування бiльшо! кiлькостi кабелiв дае добрий результат тiльки при використанш опорних площадок. У той же час система кабельно! пластини може використовуватися для бтьш рiзноманiтного дiапазону типiв перелому, l! бюмехашчш можливостi значно бiльшi [8].
Багато проблем остеосинтезу ППСК виршуе розро-блений нами ПФКВ (рис. 1). Для бтьшо! жорсткостi фшсаци несуча пластина мае П-подiбний перерiз, що робить l! бiльш стiйкою на злам. Конструкщя пiвкiлець дозволяе провести через одне швильце 2 гвинти спере-ду i ззаду. Гвинти проводяться через один кортикаль-ний шар истки. Завдяки наявностi елемента взаемоди «пластина — гвинт» це створюе стабiльну конструкцiю «пристрш — истка», протидiе перемiщенню гвинтiв при лiзисi кустки i навантаженнi. ПФКВ забезпечуе стабтьну фiксацiю вiдламкiв, усувае тиск пластини на кiстку, допускае певну мшрорухомють вiдламкiв, що оптимiзуе перебiг репаративно! регенераци. Остео-синтез нашим пристроем дозволяе здшснювати повне навантаження прооперовано! кiнцiвки через 3,5—4 мь сяцi.
У випадку перелому СК на рiвнi нiжки ендопроте-за, вертлюгово! дiлянки пiсля видалення кiсткового цементу основнi фрагменти з'еднуються серкляжами, пiсля цього нiжка протеза знову садиться на цемент, кшцева стабшзащя фрагментiв здiйснюеться ПФКВ iз довгою пластиною.
Саме така методика застосована у хворого С., 85 роив, ютс^я хвороби № 8647. Дiагноз: косо-скалко-вий перелом верхньо! третини лiвоl' стегново! кiстки (рис. 2А). Системний остеопороз. Цукровий дiабет. Iшемiчна хвороба серця (1ХС). Аортокоронарокар-дiосклероз. Ппертошчна хвороба III ступеня. Пiд час оперативного втручання видалений кiстковий цемент,
Рисунок 1. Загальний вигляд пристрою для ф!ксацИ ксткових в!дламк!в
А Б В
Рисунок 2. Фотов'щбиток рентгенограм хворого С. А — при надходженн в кл!н1ку; Б — шсля остеосинтезу ПФКВ; В — через 3,5 м^яця — пом!рна мозоль
фрагменти фшсоваш 4 дротяними серкляжами без жорсткого !х затягування. Шжка ендопротеза знову встановлена на цемент (рис. 2Б). Остеосинтез здайсне-ний ПФКВ на 15 отворiв, 7 швкшець. Це забезпечило стабтьну фшсацш вщламыв, оптимальш умови для !х зрощення. Через 3,5 мюяця на контрольний огляд хворий прийшов iз паличкою. Скарг не пред'являе. На рентгенограмi (рис. 2В) вщм1чалась помiрна ысткова мозоль. Хворий спостериаеться 3 роки.
Найбiльш часто ППСК трапляються при виражено-му остеопорозь Використання традицiйних засобiв остеосинтезу у таких випадках часто малоефективне. Ста-бiлiзацiю проводять довгими пластинами, ыстковим цементом, яы доповнюють серкляжами. Цей остеосинтез вимагае додатково! гшсово! iммобiлiзацií. Але i такий комплекс заходiв не дае бажаного результату, зрощення фрагменпв не настае. У таких випадках роз-роблений нами ПФКВ е засобом вибору.
Рисунок 3. Фотов'щбиток рентгенограм хвороI К. А — злам СК пд час ендопротезування; Б — через 6 м!сяц!в шсля цементно-серкляжного остеосинтезу — незрощення перелому
Для шдтвердження наводимо витяг з ютори хворо-би № 11149 хворо! К., 74 роки. Дiагноз: псевдоартроз середньо! третини лiво1 стегново! ыстки. Стан шсля однополюсного цементного ендопротезування куль-шового суглоба. Системний остеопороз. Цукровий дiабет. Дiабетичнi анпопати. Пiд час операци ендопротезування кульшового суглоба виник перелом середньо! третини остеопорозно! СК (рис. 3А). Здш-снений цементно-серкляжний остеосинтез перелому. Шсля операци проводилась зовнiшня iммобiлiзацiя гонiтною пов'язкою, тривала 6 мюящв. На контроль-нiй рентгенограмi (рис. 3Б) зрощення фрагменпв СК не настало.
Шд час повторно! операци видалення цементу з кiстково-мозкового каналу вщбувалося дуже важко. Пiсля зачищення кiнцiв фрагментiв проведена !х ре-позицiя. Для остеосинтезу використанi ПФКВ на 14 отворiв i 7 швкшець, причому 5 швкшець були розмь щеш на рiвнi шжки протеза. Через отвори цих швы-лець проведено по 2 гвинти через один кортикальний шар СК i цемент. Остеосинтез доповнений автотрансплантатом iз крила здухвинно! ыстки. На рис. 4А фотовшбиток рентгенограми СК хворо! К. шсля остеосинтезу ПФКВ. У шсляоперацшному перiодi зо-внiшня iммобiлiзацiя не використовувалася. Хвора займалась лкувальною фiзкультурою, виконувала iзометричне напруження м'язiв. Через мюяць ходила з ходунками на незначну вшстань. На контрольнiй рентгенограмi через 4 мiс. (рис. 4Б) вщзначаеться мозоль по внутршнш поверхнi СК, вiдношення фраг-менпв збережено. Ходить на ходунках з незначним навантаженням ыншвки. Хвора спостер^алася 2 роки. Почувае себе добре.
Ведення хворих з переломами остеопорозно! ыстки в шсляоперацшному перiодi вимагае особливо! ува-ги. Навантаження пошкоджено! ыншвки не повинно бути критерiем ефективностi лiкування. Потрiбно
Рисунок 4. Фотов'щбиток рентгенограм хвороI К. А — шсля остеосинтезу ПФКВ; Б — через 4 м!сяц! — в!дм!чаеться мозоль по внутрiшнiй поверхн! СК
Рисунок 5. Фотовдбиток рентгенограм хворо/ Д. А — п!сля травми; Б — п!сля остеосинтезу ПФКВ; В — через 5 м!сяц!в шсля операцИ
Рисунок 6. Фотовдбиток рентгенограм хворо/ О. А — при надходженн у клЫку; Б — через 5 м!сяц!в шсля оперативного втручання; В — шсля видалення фксатора
придшяти увагу суглобам, вони значною MipoKi забез-печують мобшьшсть хворих при достатньо стабшьнш фшсацп фрагменпв. У хворо! С. пошкоджена кшщв-ка шсля першо! операци була 6 мюящв iммобiлiзова-на гiпсовою пов'язкою. Тому основну увагу ми направили на розробку контрактури колшного суглоба.
При вщсутносп цементу в ыстково-мозковому ка-налi значно легше проводиться оперативне втручання. Для стабшьного остеосинтезу на рiвнi нiжки протеза потрiбно розмiстити 4 швкшьця.
Сказане пiдтверджуeться витягом з ютори хворо-би № 7688 хворо! Д., 79 роыв. Дiагноз: косий перелом середньо! третини лiво! стегново! кiстки. Стан пiсля однополюсного ендопротезування кульшового суглоба. Системний остеопороз. 1ХС. Аортокорона-рокардiосклероз. На рис. 5А фотовшбиток рентге-нограми лiво! СК хворо! Д. пiсля травми. Операщя ендопротезування була виконана мюяць тому. Мета-лоостеосинтез здiйснений ПФКВ на 6 швылець. На рис. 5Б фотовшбиток рентгенограми СК хворо! Д. шсля остеосинтезу. Шсляоперацшний перюд перебь гав без особливостей. Через 2 мю. хвора почала здш-снювати часткове навантаження пошкоджено! ын-цiвки. Рухи в суглобах були в повному обсязь Повне навантаження дозволено через 5 мюящв. У цей час на рентгенограмi СК (рис. 5В) вiдзначалася помiрна ысткова мозоль. Хвора спостерiгаeться 3,5 року. На даний час ходить iз палицею.
При косш лiнi! перелому, коли це можливо, проводиться репозицшний остеосинтез гвинтами. Такий остеосинтез сприяе вiдновленню несучо! здатностi СК. Стабшьна фiксацiя фрагментiв пiсля репозицш-ного остеосинтезу гвинтами забезпечуеться ПФКВ на 12 отворiв i 4 швкшьця.
Сказане шдтверджуе виписка з ютори хвороби № 25184 хворо! О., 70 роыв. Дiагноз: косий перелом середньо! третини лiво! стегново! ыстки. Стан шс-ля тотального цементного ендопротезування лiвого
кульшового суглоба (рис. 6А). Системний остеопороз. Враховуючи велику косину зламу СК, проведено репозицшний остеосинтез 2 гвинтами. Кшцева ста-бiлiзацiя фрагментiв здшснена ПФКВ на 12 отворiв, використано 4 швкшьця. Така фшсащя дозволила хворш стати на милицi через 8 дшв. Повне навантаження дозволено через 5 мюящв шсля операци. На контрольнiй рентгенограмi у цей час вiдмiчаeться зрощення фрагменпв (рис. 6Б). Фiксатор видале-ний на вимогу через 14 мюящв шсля остеосинтезу (рис. 6В). Хвора спостериаеться 3 роки. Скарг не пред'являе, ходить iз паличкою.
Перелом СК шсля ендопротезування може ви-никнути при звичайному падшш на вулищ. Це може трапитись i через 2—3 роки пiсля оперативного втручання. Практика показуе, що частше ламаеться ос-теопоротична ыстка.
Остеопороз розвиваеться внаслiдок недостатньо-го навантаження ыншвки пiсля ендопротезування кульшового суглоба. Використання ысткового цементу теж певною мiрою сприяе цьому процесу. Якщо косина перелому дозволяе, то обов'язково не-обхiдно провести репозицшний остеосинтез. Кшцева стабшзашя сегмента ПФКВ на 13—14 отворiв iз використанням 5—6 пiвкiлець забезпечить стабшьну фiксацiю фрагментiв.
Для прикладу наводимо виписку з юторп хвороби № 12402 хворого Т., 74 роки. Дiагноз: косий перелом середньо! третини лiво! стегново! ыстки. Стан шсля цементного ендопротезування лiвого кульшового суглоба. Остеопороз. 1ХС. Загальний атеросклероз. Стенокардiя напруження. На рис. 7А фотовшбиток рентгенограми хворого Т. при надхо-дженнi в клшку. Пiд час оперативного втручання проведений репозицшний остеосинтез 3 гвинтами. Шсля цього накладений ПФКВ на 13 отворiв i 6 швылець (рис. 7Б). Це забезпечило стабшьну фшсацш фрагментiв, дозволило пацieнту через 8 дшв стати
Рисунок 7. Фотов'щбиток рентгенограм хворого Т. А — при надходженн в клЫку; Б — п!сля оперативного втручання
на милищ. Повне навантаження кшщвки пащент здшснював через 6 мюящв пiсля операцп. Спосте-реження тривае 2,5 року. Хворий ходить без ми-лиць, скарг не пред'являе.
Практика показала, що провести стабшьний ос-теосинтез фрагментiв остеопоротично! кiстки кон-тактними фiксаторами досить складно. Притис-нення пластини до шстки при затягуваннi гвинтiв нерщко призводить до нових переломiв. Розробле-ний нами ПФКВ в таких випадках може забезпе-чити стабшьну фiксацiю фрагментiв, умови для !х зрощення.
Наводимо виписку з юторп хвороби № 13754 хворо! I., 78 рошв. Дiагноз: косо-поперечний перелом середньо! третини право! стегново! ыстки. Стан тс-ля однополюсного ендопротезування правого куль-шового суглоба. Остеопороз. 1ХС. Загальний атеросклероз. Рентгенограма при надходженш в клiнiку (рис. 8А). Операщя ендопротезування проведена три мюящ тому назад. Пiд час оперативного втручання проведена вщкрита репозищя фрагментiв, остео-синтез ПФКВ з пластиною на 14 отворiв i 6 пiвкiлець (рис. 8Б). Така фшсащя забезпечила можливiсть па-щентщ через 2 тижнi стати на милищ. Часткове навантаження кшщвки дозволено через 3 мюящ На контрольнш рентгенограмi у цей час вiдмiчалась по-мiрна кiсткова мозоль (рис. 8В). Хвора спостертаеть-ся 2 роки. Ходить iз паличкою. Скарг не пред'являе. Даний кшшчний випадок свiдчить про великi функ-цiональнi можливостi ПФКВ у лшуванш переломiв СК, ускладнених остеопорозом.
Висновки
Таким чином, при ускладнених ППСК необ-хiдно вiдновити стабшьшсть нiжки протеза, ство-рити умови для зрощення вiдламкiв. Це може за-безпечити розроблений нами ПФКВ. Вш дозволяе пiдiбрати найбiльш оптимальну конструкцш для конкретно! бiомеханiчно! ситуаци. Успiшне засто-
Рисунок 8. Фотов'щбиток рентгенограм хворо11. А — при надходженш у кл1н!ку; Б — псля остеосинтезу ПФКВ; В — через 3 м!сяц! тсля оперативного втручання
сування пристрою у 140 випадках при ППСК ро-бить його методом вибору навиь при ускладнених переломах.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список л1тератури
1. Бшнський П.1., Андрейчин В.А., Дроботун О.В. Су-часний стан лжування перипротезних nереломiв стегново1 кСтки //Травма. - 2017. - Т. 18, № 3. - С. 106-111.
2. Бшнський П.1., Паламар Б.1., Дроботун О.В. Андрей-чин В.А., Шишко Е.О., Вихров С.Л. Сучасш тенденцн лку-вання перипротезних переломiв стегново'1 шстки // Травма. - 2017. - Т. 18, № 2. - С. 88-94.
3. Патент № 17502 UA, МПКА 61В17/58,17/62; При-стрт для фжсацн шсткових вiдламкiв / П.1. Бшнський (UA); № 96051961; Заявл. 20.05.96; Опубл. 31.10.97, Бюл. № 5. - 4 с.
4. Хоминец В.В., Метленко П.А., Богданов А.Н., Кудя-шев А.Л., Мироевский Ф.В. Ближайшие результаты лечения больных с перипротезными переломами бедренной кости после эндопротезирования тазобедренного сустава// Травматология и ортопедия России. — 2015. — № 4(78). — С. 70-78. — Режим доступа: http://elibrary.ru/.
5. Hiroyuki Hatanaka, Goro Motomura, Satoshi Ikemura, Kazuhiko Sonoda, Yusuke Kubo, Takeshi Utsunomiya,Takuaki Yamamoto, Yasuharu Nakashima. Use of a long distally fixed intramedullary stem to treat a periprosthetic femoral fracture following total hip arthroplasty using a thrust plate hip prosthesis: A case report//Int. J. Surg. Case Rep. — 2017. — № 37. — Р. 65-68. — Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed.
6. Young-Kyun Lee, Jung Taek Kim, Ki-Choul Kim, Yong-Chan Ha, Kyung-Hoi Koo. Conservative Treatment for Minimally Displaced Type B Periprosthetic Femoral Fractures// The journal of arthroplasty. — Epub 2017 Jun 9 2017. — Vol. 32, Is. 11. — P. 3529-3532. — Available from: https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pubmed.
7. Michael S. Reich, Mindy Duong, Mary A. Breslin, Mai P. Nguyen, Heather A. Vallier. Perioperative Considerations When Treating Isolated Periprosthetic Distal Femur Fractures // Iowa Orthop. J. - 2017. - № 37. - P. 41-45. - Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed.
8. Ricciardi B.F., Nodzo S.R., Oi K., Lee Y.Y., Westrich G.H. Radiographic outcomes of cable-plate versus cable-grip fixation in periprosthetic fractures of the proximal femur // Hip. Int. - 2017 Nov 21. - № 27(6). - P. 584-588. - doi: 10.5301/hipint. 5000496. Epub 2017 May 23. - Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed.
9. Olga D. Savvidou, Vasileios I. Sakellariou, Panayiotis D. Megaloikonomos, Andreas F. Mavrogenis, Panayiotis J. Papa-
gelopoulos. Periprosthetic Fractures in Megaprostheses: Algorithmic Approach to Treatment // Orthopedics. — Epub 2017 Jan 23. — № 40(3). — P. 387-394. — Available from: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed.
10. Gerard A. Sheridan, Adam Galbraith, Stephen R. Ke-arns, William Curtin, Colin G. Murphy. Extended trochanteric osteotomy (ETO) fixation for femoral stem revision in periprosthetic fractures: Dall-Miles plate versus cables // European Journal of Orthopaedic Surgery & Traumatology. — P. 1—6. Cite as First Online: 2017 Oct 20. — Available from: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed.
OmpuMaHO 21.01.2018 ■
Билинский П.И.1, Андрейчин В.А.2, Дроботун О.В.3
Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев, Украина 2Ивано-Франковский национальный медицинский университет, г. Ивано-Франковск, Украина 3Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Малоконтактный многоплоскостной остеосинтез при перипротезных переломах бедренной кости
Резюме. В статье приведен анализ проблемы лечения осложнен- дренной кости. Фиксатор применен с положительным результатом
ных перипротезных переломов. Выявлены проблемные вопросы у 140 пациентов. Приведены интересные клинические случаи.
фиксации отломков бедренной кости при этих переломах. Разра- Ключевые слова: малоконтактный многоплоскостной остео-
ботанное авторами устройство для фиксации костных отломков синтез; осложненные перипротезные переломы; бедренная
может быть методом выбора при перипротезных переломах бе- кость; хирургическое лечение
P.I. Bilinsky1, V.A. Andreychyn2, O.V. Drobotun3
1Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine 2Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine 3Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Limited-contact multiplanar osteosynthesis of the periprosthetic
femoral fractures
Abstract. Background. The number of hip joint endoprosthesis is constantly increasing, and accordingly, the growth of periprosthetic femoral fractures (PFF) is noted. The last ones occur during the arthroplasty (up to 11.2 %), in the postoperative period (3—5 %), and also in the revisional prosthesis (0.8—2.3 %). The purpose of the work was to analyze the existing methods of complicated PFF treatment, and also the means for their implementation, the development of biomechanically based fixator, the identification of its functional capabilities. Materials and methods. We had modified the design of the universal device for fixation of bone fragments (DFBF) developed by us (Patent of Ukraine No. 17502). This fixator with a positive result was applied in 140 cases of PFF. And in fractures of osteoporotic femur, the DFBF that we developed is a tool of choice. DFBF ensures the stable fixation of fragments, eliminates the pressure of the plate on the bone, provides certain micromotion of the fragments that optimizes the course of reparative regeneration. Osteosynthesis with our device allows you to carry out the full load of the postoperative limb in 3.5—4 months. Results. There are 7 interesting clinical observations of the successful use of DFBF in PFF complicated by osteoporosis with somatic pathology. In oblique femoral fractures, when it is possible, repositional osteosynthesis with screws is performed. Such osteosynthesis contributes to restoring the bearing capacity of the damaged segment. The management of patients with osteoporotic fractures in the postoperative period requires
special attention. The load of the damaged limb should not be a criterion for the effectiveness of treatment. It is necessary to pay attention to joints, they mainly provide mobi-lity of patients with a sufficiently stable fixation of fragments. In the absence of cement in the bone marrow channel, surgical intervention may be much easier. For stable osteosynthesis at the level of the prosthetic leg, you need to place 4 semicircles. The final stabilization of the DFBF segment on 13—14 holes using 5—6 semicircles will ensure the stable fixation of the fragments. Practice has shown that a stable osteosynthesis of osteoporotic bone fragments with contact fixators is difficult enough. Pressing the plate to the bone when tightening the screws often leads to new fractures. The DFBF developed by us, due to the absence of plate pressure on the bone, conduction of screws in different planes can provide stable fixation of osteoporotic fragments, optimum course of reparative regeneration. Conclusions. So, for complicated femoral fractures, it is necessary to restore the stability of the prosthetic leg, to create conditions for the union ofbone fragments. This can be provided by our DFBF. It allows choosing the most optimal design for a particular biomechanical situation. Successful use of the device in 140 cases of PFF makes it a method of choice, even with complicated fractures.
Keywords: limited-contact multiplanar osteosynthesis; com-plica-ted periprosthetic fractures; femoral bone; surgical treatment
