CC BY
19
■ Мкарю, що практикуе_Тпявмя
To General Practitioner ■ [Jcmivic*
УДК 616.71-001.5-089.2+616.71-001.5+617.582 DOI: 10.22141/1608-1706.2.20.2019.168031
Бшнський П.1.1, Андрейчин В.А.2, Волянiн В.1.3, Войтичук I.A.3, Дорожовець 1.С.4 1Нац1ональна медична академя п1слядипломно'Т осв1ти 1м. П.Л. Шупика, м. КиТв, Украина 21вано-Франк1вський нац1ональний медичний ун1верситет, м. 1вано-Франк1вськ, УкраТна 3Спец1альна медико-санпарна частина № 3 МОЗ УкраТни, м. Вараш, УкраТна 4Володимир-Волинське територ1альне медичне об'еднання, м. Володимир-Волинський, УкраТна
Можливост фксатора та кгстковоТ пластики в лкуванш перелом1в i псевдоартроз1в шийки
стегновоТ юстки
Резюме. З^йснений ана^з 46 випадюв незадовльного остеосинтезу рiзними фiксаторами при переломах шийки стегново'Т юстки. Ана^зувався вплив гвинтв, тради^йних i блокуючих фiксаторiв на зрощен-ня фрагменлв. Запропонований пристрiй для остеосинтезу перелом'в проксимального в^лу стегна (пат. УкраТни № 22283). Фксатор мае дерота^йний ефект, мнмально травмуе вдламки. В несприятливих випадках при псевдоартрозах у 19 па^енлв проведена юсткова автопластика. Ключовi слова: шийка стегновоТ юстки, перелом, псевдоартроз, остеосинтез
Вступ
Останшм часом зростае ктьысть ошб похилого вку, а вщповщно, збтьшуеться число переломiв шийки стегново! юстки (ПШСК). Незважаючи на фундамен-тальний розвиток науки i медицини, зокрема застосу-вання високотехнологiчних методик, добрi результати лiкування цих переломiв вiдмiчаються в 50 % потерш-лих, псевдоартрози спостерiгаються в 33 % випадюв [4, 7]. У зв'язку iз цим до певно! мiри вимушеним е широ-ке використання ендопротезування при ПШСК [3, 10]. Останне, зi свого боку, теж призвело до чималих проблем. Покращанню результат остеосинтезу ПШСК, зокрема, може посприяти ушверсальний малотрав-матичний фiксатор iз деротацiйним ефектом, а також юсткова пластика, що на практищ останнiм часом чо-мусь застосовуеться дуже рiдко [6, 10].
Мета роботи: оптимiзувати результати лшування хворих iз ПШСК шляхом розробки бiомеханiчно об-Грунтовано! методики остеосинтезу i фiксатора для и реaлiзaцií.
Матер1али та методи
Проaнaлiзовaно 46 випадкiв незадовiльного засто-сування трaдицiйних фiксaторiв при ПШСК. Зокрема, вивчались випадки результaтiв остеосинтезу комп-
ресiйними спонгiозними, канюльованими гвинтами, Г-подiбною 130° пластиною, DHS-фiксaтором. Крiм цього, aнaлiзувaлися рентгенограми пaцiентiв, якi були проопероваш iз PFN- i G-стрижнем та конструк-цiями з блокованими гвинтами. Вивчалася залежшсть результaтiв лшування вiд якостi репозици вщламюв, травматичност оперативного втручання, початку i ве-личини дозованого i повного навантаження, !х вплив на зрощення фрагменпв. Анaлiзувaлися стан кра!в вщ-ламюв, величина резорбци в зонi контакту залежно вiд величини i часу навантаження, конструкци фiксaторa, прaвильностi розмщення шийкового компонента, до-вжини його рiзьбовоí частини, вiдношення Г! до лши перелому. Вiдмiчено, що бюмехашчно неправильне проведення гвинтiв i пластини в шийку СК, передчас-не навантаження, невиконання за потреби юстково! автопластики призводять до незaдовiльних результат
[3, 8, 9].
Проведений анал1з виявив недолiки iснуючих кон-струкцш для остеосинтезу ПШСК, послужив основою для розробки пристрою для остеосинтезу переломiв проксимального вщдшу стегна (ПОППВС, пат. УкраТни № 22283) [5]. Робочий стрижень пристрою мае ф^урний Т-подiбний перерiз, який фшсуеться в ко-роткiй плaстинi з нас^зним пазом. Такий стрижень
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2019
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Бшшський Петро 1ванович, доктор медичних наук, професор, Нацюнальна медична академю п1слядипломно1' освгта ¡мен П.Л. Шупика, вул. Дорогожицька, 9, м. КиТв, 04112, УкраТна; e-mail: consbp@ukr.net
For correspondence: Petro Bilinsky, Shupyk National Medical Academy of Postgaraduate Education, Dorohozhytska st., 9, Kyiv, 04112, Ukraine; e-mail: consbp@ukr.net
мшмально травмуе шийку СК, його ширина стано-вить 9 MrniMeTpiB, мае вертикальну полицю, що надае йому деротацшний ефект при мшмальному обсягу. Конструкцiя забезпечуе самокомпресш вiдламкiв пiд дiею сили M^3iB. Невеликi розмiри стрижня збтьшу-ють свободу його розмiщення в шийщ СК, що значно полегшуе проведення оперативного втручання.
На сьогоднi ПОППВС i3 позитивним результатом використаний у 182 випадках i3 ПШСК, до того ж вш застосований у 19 пащентав з ускладненими переломами i псевдоартрозами шийки СК.
Результата та обговорення
Трaдицiйною i найбiльш вживаною методикою оперативного л^вання ПШСК е остеосинтез 2—3 пара-лельними канюльованими спонгiозними гвинтами. Це певною мiрою забезпечуе вщламкам шийки СК тiсний контакт, а вщповщно, оптимaльнi умови для ix зрощен-ня [2]. При цьому важливе значення мають aнaтомiчнa репозищя i мaлоiнвaзивнiсть втручання.
Проте стан спонгiозноi кiстковоi тканини вносить суттевi корективи в результати лiкувaння ПШСК. Жива спонпозна кiсткa пiд час консолщаци змiнюе свою структуру, а крайова резорбцiя вiдлaмкiв призво-дить до попршення ix контакту. Практика показуе, що консолщащя залежить не ттьки вiд функцiонaльниx можливостей фшсатора, але й вiд здaтностi утримува-ти добрий контакт мiж вщламками до ix зрощення. На результати лшування ПШСК впливають: стан крово-постачання проксимального вiддiлу СК, правильнють проведення до- i пiсляоперaцiйного перюду, характер лiнii перелому, нaявнiсть дефекту юстково'1' основи, ос-теопороз, соматичний i псиxологiчний стан пaцiентa.
Головка СК кровопостачаеться а.а. circumflexa femoris medialis et lateralis, при ПШСК вони пошко-джуються. Проте при бюмехашчно обГрунтованому ос-теосинтезi це суттево не впливае на процес зрощення. Хрящова поверхня живиться за рахунок осмосу через синовiaльну рщину. Практика показала, що порушен-ня васкуляризаци головки СК проходить значно швид-ше, нiж зрощення фрагмент. Разом iз цим фiксaтор, що мМмально травмуе aнaтомiчно вiдрепоновaнi вщ-ламки i встановлюеться через малошвазивний доступ, виконаний завчасно, забезпечуе оптимальний перебiг репаративно'1' регенераци (РР).
Одним з основних чинниюв, що призводять до ПШСК, е остеопороз проксимального вщдту СК. Остaннiй значною мiрою створюе бiомеxaнiчну ситу-aцiю, що вимагае найоптимальшшого обГрунтованого рiшення, оскшьки остеопороз е головним винуватцем невдалого оперативного лiкувaння ПШСК. У проксимальному вщдш СК остеопороз особливо виражений. Тому передчасне навантаження пошкодженого сегмента призводить до прорiзaння шийки i головки кустки фшсатором. Таке ускладнення ми спостер^али у хворого Д. пiсля остеосинтезу дiaгонaльного перелому PFN-стрижнем (рис. 1).
В такому рaзi фiксaтор повинен мати орипналь-ний перерiз робочо'1' частини, при мiнiмaльному об-
Рисунок 1. Фотов'щбиток рентгенограми хворого Д. через 4 м!сяц! п!сля остеосинтезу д!агонального перелому шийки СК PFN-стрижнем
сягу, забезпечити деротацшний, самокомпресуючий ефект. Вшм цим умовам вщповщае розроблений нами фшсатор. Вш не посилюе травматизацш пошкодженого сегменту, створюе добрi умови для зрощення вщламыв шийки СК. Пiсля остеосинтезу нашим фш-сатором, якщо зрощення не вщ^чаеться, усуваеться дестабiлiзацiя нижньо! кшщвки, що дозволяе паць енту пересуватися на милицях, покращуе якiсть його життя.
Гвинт DHS у шийку СК слщ вводити по центру, при остеосиш^ шийки СК це неприпустимо. Отже, гвинтовий стрижень DHS не може протвддяти ротацii головки СК. Зус^чаються випадки випадiння гвин-та i зламу стегновоi пластини. Вихiд гвинта становить 6—16 мм. Слщ зазначити, що це вiдбуваеться в основному при переломi дуги Адамса, нестабiльних переломах, вихщ гвинта спричиняе вкорочення кiнцiвки, медiалiзацiю шийки, вклинення фрагментiв. При цшсносп дуги Адамса навiть при остеопорозi i ран-ньому навантаженнi таких змш не вiдбуваеться. Крiм цього, суттевим недолшом DHS-фiксатора е значний обсяг його направляючо'1' втулки i гвинта. При вузькiй шийцi СК це створюе певш технiчнi проблеми, змен-шуе кiлькiсть спонгiозноi тканини проксимального вщдту СК потерпiлого. Функцюнальш можливостi DHS-фiксатора забезпечують компресiю вщламыв,
Рисунок 2. Фотовдбиток рентгенограми хвороI К. через рк п!сля остеосинтезу перелому шийки СК DHS-фiксатором
проте iнодi це не призводить до гх зрощення. Подiбнa проблема спостерiгaлaсь у хвороГ' К. через рш пiсля остеосинтезу (рис. 2).
Найбтьш сприятливим для зрощення е вколочен субкaпiтaльнi, бaзоцервiкaльнi i мiжвертлюговi переломи з мшмальним змiщенням вiдлaмкiв. Досить про-блемними е дiaгонaльнi переломи, якi тяжко шддають-ся репозици, i скaлковi переломи iз дефектом заднього контуру шийки СК. Останш вимагають проведення ыстково'Г пластики.
Основнi процеси при зрощенш вiдлaмкiв проходять на Гх стику. Останш також залежать вщ впливу фшса-тора на цей контакт. ОскГльки контакт вiдлaмкiв при ПШСК досить малий, а поверхня контакту далека вщ iдеaлу, фшсатор пiд час лiкувaння повинен забезпечи-ти компресiйний ефект, який оптимiзуе цей контакт через лiзис краГв вiдлaмкiв. Для компреси вiдлaмкiв за-пропоновaнi динaмiчнa спицева система [1], фшсатори з храповим мехaнiзмом [6, 11]. В силу певних причин широкого застосування вони не набули. При вико-ристанш юстково'Г пластики кортикальним автотрансплантатом щ процеси проходять дещо iнaкше. Мщ-ний трансплантат посилюе жорсткiсть фiксaцii, при доброму контакт оптимiзуе перебiг РР, покращуе вас-
куляризaцiю головки, проксимального вiдлaмкa шийки СК. Вкорочення останньоГ через крайову резорб-цiю вiдлaмкiв не втбуваеться, зрощення проходить за iнтермедiaрним — первинним типом. У рaзi дефекту заднього контуру шийки СК кортикальний автотрансплантат виконуе зaмiсну функцш.
Детальний aнaлiз фaкторiв, що призводять до розви-тку дисрегенераци, вказуе на важливють передопера-цiйного планування, пiдбору нaйбiльш оптимального фiксaторa i методики його застосування для конкретного клшчного випадку.
Розроблений нами фшсатор для остеосинтезу ПШСК, малошвазивна технiкa його застосування до-зволяють оперувати пaцiентiв вiком 90 роив i старше. За нaявностi ортопедичного стола, електронно-оптич-ного перетворювача, достатнього обстеження i знебо-лювання остеосинтез при ПШСК може бути ургент-ним оперативним втручанням. Його можна проводити за наявност компенсованоГ соматичноГ патологи. Це одночасно запобиае погiршенню фiзичного стану па-цiентa пiсля мaлоiнвaзивного втручання. Ендопротезу-вання кульшового суглоба, що традицшно проводять у пaцiентiв похилого i старечого вiку, е значно бтьш життево небезпечним травматичним втручанням, ви-магае значноГ' пiдготовки i мaтерiaльного забезпечен-ня. Ендопротезування нертко призводить до значноГ кiлькостi серйозних ускладнень, особливо в ослабле-них геронтолопчних хворих iз супутньою соматичною пaтологiею.
Анaлiз несприятливих фaкторiв при ПШСК i проце-сiв, яы проходять на стику вiдлaмкiв, свщчить, що ви-користання фiксaторa та методики його застосування е найбтьш бюмехашчно обГрунтованими, якi забезпе-чують зрощення вiдлaмкiв нaвiть у складних ситуaцiях. В силу суб'ективних i об'ективних фaкторiв дуже мало aвторiв в умовах сьогодення застосовують ысткову пластику, iнший aвтологiчний мaтерiaл. Останш опти-мiзують перебiг РР, що значно покращуе клЩчний результат. Саме ысткова пластика забезпечила зрощення вщламыв дiaгонaльного перелому шийки СК iз дефектом кiстковоi основи у хвороГ М. (рис. 3а). У зв'язку iз цим Гй у вiцi 32 роки через 2 мюящ пiсля перелому було запропоновано ендопротезування кульшового суглоба. ВГд ше'Г операцГГ хвора вiдмовилaсь. Нами проведеш закрита репозицiя вiдлaмкiв, остеосинтез ПОППВС. Ф^урний стрижень проведений по дузi Адамса, вище нього в проксимальний вiдлaмок введений корти-кальний автотрансплантат довжиною 6 сaнтиметрiв (рис. 3б), щоб тiльки перекрити лшш перелому. Через 5 мiсяцiв на контрольнш рентгеногрaмi (рис. 3в) вщ-мiчaлося зрощення вiдлaмкiв.
При безусшшнш репозицГГ, зaстaрiлих переломах, псевдоартрозах шийки СК показаш вiдкритa репозицiя фрагменпв, остеосинтез ПОППВС, к^сткова автопластика. Боковим дугоподiбним доступом до 15 сантиме-трiв довжиною, починаючи вище великого вертлюга i до низу 10 сaнтиметрiв, через м'яз-натягувач широкоГ фасцГГ i середнiй сiдничний м'яз пошарово по СК спе-реду великого вертлюга доходять до капсули суглоба,
Рисунок 3. Фотов'щбиток рентгенограми хворо/М.: а — через 2 мсяц тсля перелому; б — тсля остеосинтезу ПШСК 1з к!стковою пластикою; в — через 5 м!сяц!в п!сля оперативного втручання
б
а
в
розтинають 11. Здшснюють вщкриту репозицш фрагмент, усувають iнтерпозицiю, рубцево змшеш ткани-ни. Пiд контролем зору через шдвертлюгову дiлянку в шийку СК по дузi Адамса паралельно вводять двi спи-цi. Здшснюють рентгенолопчний контроль. У випадку правильного проведення спиць по нижнш спищ ка-нальним свердлом висвердлюеться канал до 7—9 сан-тиметрiв довжиною пiд Т-подiбний стрижень. Вище i паралельно до нього в шийку СК вводиться спонп-озний гвинт або кортикальний автотрансплантат. Для стимуляци репаративно! регенераци при псевдоартрозах СК мiж фрагментами помiщають юстковий мозок й автоспонгiозну кiстку. В такому разi пiсля оперативного втручання 3 мюящ виконуеться iммобiлiзацiя кок-ситною гiпсовою пов'язкою.
Досить часто остеосинтез ПШСК проводять 2—3 спонгюзними гвинтами. При порушенш методики, техшки оперативного втручання, правильностi ве-
дення пiсляоперацiйного перiоду розвиваеться псевдоартроз СК. Таке ускладнення ми спостер^али в пацiента Д., 38 роюв (рис. 4а, б). Проведена вщкри-та репозицiя фрагментiв iз кiстковою пластикою за описаною вище методикою. На контрольны рентге-нограмi через 5 мiсяцiв вiдмiчалася помiрна кiсткова мозоль (рис. 4в).
Загалом вiдкрита репозицiя вiдламкiв iз ыстковою автопластикою з позитивним результатом застосова-на в 19 пацiентiв iз псевдоартрозами i проблемними ПШСК.
Висновки
Розроблений нами ПОППВС мае деротацшний ефект, мшмально травмуе вiдламки, забезпечуе функ-цюнальну самокомпресiю, оптимальш умови для !х зрощення. Фiксатор у поеднанш iз кортикальною автопластикою е методом вибору в лшуванш ускладнених
Рисунок 4. Фотов'щбитки рентгенограм хворого Д. 1з псевдоартрозом шийки СК: а — при надходженш; б — тсля видалення спонпозних гвинг!в; в — через 5 м!сяц!в тсля спонпозно/
iкортикально/автопластики
переломiв i псевдоартрозiв шийки СК. Така методика забезпечуе зрощення вiдламкiв, робить потерпшого мобiльним, покращуе яисть його життя. Остеосинтез ПОППВС е менш життево небезпечним травматичним втручанням порiвняно з ендопротезуванням, яке мож-на рекомендувати для широкого застосування.
Конфлжт штереив. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при шдготовщ дано! статтi.
Список л1тератури
1. А.с. 1706602 SU, МПК А 61 В 17/60. Динамическая имплантируемая спицевая система В. Коптюха / В.В. Коптюх (SU) и Ю.О. Грубар (SU). — Заявл. 03.05.89; Опубл. 23.01.92, Бюл. № 3.
2. Герцен Г.1. Переломи шийки стегновоЧ кстки у людей лтнього i старечого вшу / Г.1. Герцен, AI. Процик, М.П. Остапчук, Малкавi Aмiр. — К., 2003. — 170с.
3. Гильфанов С.И. Лечение переломов проксимального отдела бедра: Автореф. дис... д-ра мед. наук: спец. 14.00.22 «травматология и ортопедия». — М. : ЯГМА, 2010. — 32 с.
4. Корнилов Н.В. Травматология и ортопедия: Руководство для врачей / Под ред. Н.В. Корнилова: В 4 т. — СПб.: Гиппократ, 2004. — Т. 3: Травмы и заболевания нижней конечности / Под ред. Н.В. Корнилова и Э.Г. Грязнухина. — СПб.:Гиппократ, 2006. — 896с.
5. Патент № 22283 UA, МПК6 А61 В 17/68, А61 В 17/74. Пристрш для остеосинтезу переломiв проксимального вiддiлу стегна / П.1. Бiлiнcький (UA); патентовлас-
ник П.1. Бшнський (UA). — № 97031346; Заявл. 24.03.97; Опубл. 30.06.98, Бюл. № 3. — 4 с.
6. Пирогов Е.Н. Хирургическое лечение пациентов с медиальными переломами шейки бедренной кости путем малоинвазивного остеосинтеза: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.21 «травматология и ортопедия» — Х, 2016. — 18 с.
7. Плиев Д.Т. Прогнозирование результатов остеосинтеза при переломах шейки бедренной кости: Дис... канд. мед. наук: 14.00.22 «травматология и ортопедия» / Д.Г. Плиев. — СПб.: ФГУРНИИТО им. P.P. Вредена Рос-здрава, 2009. — 143 с.
8. Ролш О.В. Хiрургiчне лжування внутршньосуглобових переломiв шийки стегново'1 кстки: Автореф. дис... д-ра мед. наук:спец. 14.01.21 «травматологiя та ортопедья». — X, 1997. — 40 с.
9. Худайбергенов М.А. Эндопротезирование при переломах шейки бедренной кости: Автореф. дис. канд. мед. наук: Спец. 14.00.22 «травматология и ортопедия». — Ярославль: ЯГМА, 2011. — 24 с.
10. Шуголь Г.Б. Остеосинтез переломов шейки бедренной кости, основанный на использовании принципа активной фиксации стягиванием / Г.Б. Шуголь, С.Л. Демаков, И.Г. Шуголь. — Екатеринбург: УГМУ, 2014. — 141 с.
11. Pat. US 6887243 (В2), МПКА61В 17/68. Method and apparatus for bone fixation with secondary compression / Brad S. Culbert (US)// Triage Medical, Inc. (US). — 3. № 10/195832; Заявл. 12.07.2002; Опубл. 03.05.2005. (Пат.-аналог з. US 7556629 (В2)).
Отримано 27.02.2019 ■
Билинский П.И.1, Андрейчин В.А.2, Волянин В.И.3, ВойтичукИ.А.3, Дорожовец И.С.4
Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, г. Киев, Украина 2Ивано-Франковский национальный медицинский университет, г. Ивано-Франковск, Украина 3Специальная медико-санитарная часть № 3 МЗ Украины, г. Вараш, Украина
4Владимир-Волынское территориальное медицинское объединение, г. Владимир-Волынский, Украина
Возможности фиксатора и костной пластики в лечении переломов и псевдоартрозов шейки бедренной кости
Резюме. Проведен анализ 46 случаев неудовлетворитель- № 22283). Фиксатор имеет деротационный эффект, мини-
ного остеосинтеза различными фиксаторами при переломах мально травмирует отломки. В неблагоприятных случаях
шейки бедренной кости. Анализировалось влияние вин- при псевдоартрозах у 19 пациентов проведена костная ауто-
тов, традиционных и блокирующих фиксаторов на сраще- пластика.
ние фрагментов. Предложено устройство для остеосинтеза Ключевые слова: шейка бедренной кости, перелом, псевдопереломов проксимального отдела бедра (пат. Украины артроз, остеосинтез
P.I. Bilinsky1, V.A. Andreychyn2, V.Y. Volianyn3, Y.A. Voitychuk3, Y.S. Dorozhovets4 1P.L. Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education, Kyiv, Ukraine 2Ivano-Frankivsk National Medical University, Ivano-Frankivsk, Ukraine
3Special Medical and Sanitary Department No 3 of the Ministry of Health of Ukraine, Varash, Ukraine 4Vladimir-Volynsky Territorial Medical Association, Volodymyr-Volynsky, Ukraine
Fixator and bone plastics in femoral neck fractures treatment and pseudoarthrosis
Abstract. Background. Recently, the number of elderly people only in 50 % cases, when the pseudoarthrosis occurs in 33 % of
has been growing, and consequently, the number of femoral neck cases. In this regard, endoprosthetics are widely used in patients
fractures (FNF) has increased. Despite the fundamental develop- with FNF. The purpose was to optimize the results of treatment
ment of science and medicine, in particular, the use of high-tech of patients with FNF by developing a biomechanically based
techniques, good results in treating these fractures are observed method of osteosynthesis and fixator for implementation of these
methods. Materials and methods. Forty-six cases of unsatisfactory use of traditional fixators in patients with FNF were analyzed. In particular, the results of osteosynthesis with compression screws, L-shaped 130° plate and DHS-fixators were studied. In addition, X-rays of patients who were operated on with PFN and G-rod and structures with blocking screws were analyzed. We studied the dependence of the results of treatment on the quality of fragments reposition, the morbidity of surgical intervention. And also, time of beginning and dosed of full load, their effect on the accretion of fragments were studied. The state of fragment edges, the amount of resorption in the contact zone depending on the dose and time of the load, the fixator design, the correctness of placement of a cervical component, the length of its threaded part and its relation to the fracture line were analyzed. It is noted that biomechanically incorrect holding of screws and plates in the femoral neck, premature load, undone autoplasty if necessary lead to unsatisfactory results. The analysis revealed the flaws of the existing designs for osteosynthesis of FNF. It served as the basis for the development of a device for osteosynthesis of fractures of the proximal femur (DOPFF patent of Ukraine No. 22283). The working core of the device has a figured T-shaped cut, which is fixed in a short plate with a through groove. Such rod with width of 9 millimeters minimally injures the femoral neck; it has a vertical shelf, which gives a derotation effect with a minimum volume. The design provides self-compression of fragments under the action of muscle strength. The small size of the rod increases the possibilities of its placement in the femoral neck, which greatly facilitates the surgical intervention. Our fixator was used in 19 patients with complicated fractures and pseudoarthrosis of femoral neck. Results. A detailed analysis of the factors leading to the development of dysregeneration indicate
the importance of preoperative planning, the selection of the most optimal fixative and the application methods in every case. The developed fixator for FNF osteosynthesis and the minimally invasive technique of its use allow operate patients aged 90 years and older. It can be used in the presence of compensated somatic pathology. This simultaneously prevents the deterioration of a patient's condition after minimally invasive intervention. Hip endoprosthetics, which is traditionally performed in elderly, is much more life-threatening intervention. Analysis of unfavorable factors of FNF and processes at the junction of fragments indicate that our fixator, the method of its application are the most biomechanically grounded. They provide fusion of fragments even in difficult situations. Due to subjective and objective factors, very few authors in modern conditions use bone plastics, which optimizes the course of reparative regeneration that significantly improves the clinical outcome. In case of unsuccessful reposition, inveterate fractures, pseudoarthrosis of the femoral neck, open reposition of fragments, osteosynthesis with DOPFF, bone au-toplasty is indicated. Currently, DOPFF with a positive result was used in 182 cases with FNF. In 19 cases open reposition of fragments with bone autoplasty was used with a positive result in patients with pseudoarthrosis and complicated FNF. Conclusions. Designed DOPFF has derotation effect, minimally injuring fragments. It provides functional self-compression, optimal conditions for their fusion. The fixator in combination with cortical autoplasty is indicated in case of complicated fractures and pseudoarthrosis of the femoral neck. This technique provides the fusion of fragments, makes the patient mobile, improves the quality of his life. Osteosynthesis with DOPFF is a less life-threatening, traumatic intervention compared to endoprosthetics and can be recommended for widespread use. Keywords: femoral neck; fracture; pseudoarthrosis; osteosynthesis
