CC BY
19
■ Орипнальы дослщження
Original Researches
YAK 616-073.4-8:616.13/.16:616.738.-002.4 ВИШНЯКОВ A.C., КАРП1НСЫКА O.A.
AY«1нститут патологи хребта та суглобв ¡м. проф. M.I. Ситенка АМН Ykpoihh», м. Харюв
резулыати допплерограф1чного дослщження
судин кульшового суглоба у хворих на асептичний некроз гол1вки стегново1 юстки
Резюме. 3 урахуванням того, що одним /з фактор/в розвитку асептичного некрозу гол/вки стегново! к'ютки е судинн/ порушення, було проведено допплерограф/чне досл/дження мед/ально! артер/!, що обгинае гол/вку стегна. Доведено, що з розвитком остеонекрозу в/дбуваються перебудова кровопостачання тканин гол/вки стегново! к/стки, порушення кровотоку в зон/ шийки й гол/вки стегново! к/стки. Указан/ прояви впливають на ступ/нь васкуляризац/!проксимального в/дд/лу стегна. Розроблена методика ультразвуково! допплерограф/! судин для досл/дження основних параметр/в кровопостачання шийки й головки стегна при асептическому некроз/ гол/вки стегново! к/стки.
Ключов! слова: асептичний некроз гол/вки стегново! к/стки, ультразвукова д/агностика, допплерограф/я, кровот/к.
Вступ
Вивчення проблеми дегенеративно-дистрофiчних захворювань кульшового суглоба е одним iз провщних напрямюв сучасно! медицини.
Серед дегенеративно-дистрофiчних захворювань кульшового суглоба основну увагу фанвщ ортопедич-ного профшю придшяють асептичному некрозу голiвки стегново! юстки (АНГСК). 1нтерес до цього захворю-вання значно зрiс унаслiдок збшьшення частоти його виникнення та кшькосл випадкiв iнвалiдизацii людей працездатного в!ку (найчастiше зустрiчаеться в чоловь юв молодого й середнього вiку), низько! ефективностi тривалого традицiйного консервативного л!кування, часто! двосторонньо! локалiзацi! патологiчного процесу, складност й травматичностi оперативних схем л!куван-ня та протезування суглоба, небажаних вiддалених на-слiдкiв [1, 4].
Разом iз традицiйним рентгенолопчним дослщжен-ням у бiльшостi медичних закладiв поширюеться засто-сування ультразвукових методiв дослщження (УЗД). За-вдяки новим сучасним технолопям УЗД стае найбшьш придатним методом доступно!, швидко! та шформатив-но! дiагностики суглобiв [3].
Багато дослiдникiв на пiдставi флебографiчних до-слiджень встановили, що при асептичному некрозi внаслiдок спазму судин формуеться патолопчний тип кровооб^у, що призводить до скидання артерiальноi кровi, що поступае, у дiафiзарну венозну систему стегна, а тканини голiвки стегново! кiстки перебувають у сташ хронiчноi iшемii. У цих умовах демiнералiзованi кiстковi балки, що пщдаються подальшiй резорбц!!, ламаються, iмпресуються. Оск1льки патогенетичною основою за-
хворювання е iшемiя, то замiсть посилення репаратив-них процесiв вiдбуваеться !х пригнiчення [2, 6—10].
Враховуючи, що одним iз факторiв розвитку асептичного некрозу гсшвки стегново! юстки е судиннi порушення, ми провели допплерографiчне дослiдження медiальноi артери, що обгинае голiвку стегна.
У ДУ «1нститут патолог!! хребта та суглобiв iменi М.1. Ситенка АМНУ» тривалий час проводяться науковi дослщження з проблеми асептичного некрозу голiвки стегново! кiстки, пiд час яких встановлеш важливi за-кономiрностi його розвитку, розроблена класифжащя, накопичений великий досв!д дiагностики й лiкування цього захворювання [4, 5]. Вiдповiдно до розроблено! в iнститутi класифiкацii, видшяють 4 рентгенологiчнi стад!! (за Кушшем — Фiлiпенком), що повною мiрою вщображують змши структури юстково! тканини при АНГСК.
Ранне дiагностування й правильне визначення ста-ди остеонекрозу дуже важлив! для розробки стратеги й полiпшення кшцевого результату лжування. Розробка ефективного методу д!агностики АНГСК вимагае широкого дослщження р!зних аспеклв формування ще! патолог!! !з застосуванням сучасних метод!в, що базуються на р!зних ф!зичних ! х!м!чних принципах.
Мета дослщження: виявити допплерограф!чш кри-тери кровотоку в дшянщ кульшового суглоба при асептичному некроз! гол!вки стегново! юстки.
Матер\ал \ методи
У дослщження були включен! пащенти з АНГСК 1—4-! рентгенолопчно! стад!! за класифжащею Куль ша — Фшпенка (1986).
Орипнальы дослщження / Ог1д1па! 13езеагсИез
Було обстежено 58 пaцieнтiв вiком вщ 21 до 60 рокiв (37,6 ± 8,9 року). У 37 (63,8 %) хворих було захворюван-ня одного суглоба, у 21 (36,2 %) — двох суглобiв. Усього 79 суглобiв.
Середнiй вж пацieнтiв складав 39,6 року, а вiковi межi становили вiд 21 до 59 роюв.
Було обстежено 14 суглобiв з асептичним некрозом першо! стади, друго! стад! — 26 суглобiв, в 31 суглобi рентгенологiчно була виявлена третя стадiя, четверта — у 8 суглобах.
Датчик для ультразвукового дослщження встанов-лювали в проекци глибоко! стегново! артери, що вщпо-вiдало стандартному положенню датчика (на 1,0—2,0 см нижче за пупартову зв'язку на межi Г! середньо! i медь ально! третин). Потiм ультразвуковий датчик перемь щали в проекцiю вщходження медiально'í i латерально! обгинаючих стегно артерш вщ глибоко! стегново! артери (на 3,5—4,5 см нижче за пупартову зв'язку на межi !! середньо! й медiально! третин i на 1 см назовш). Вь зуалiзували устя медiально! артери, що обгинае стегно. Дослiдження кровотоку виконували в медiальнiй артери лiнiйним датчиком 7 МГц. Датчик встановлювали пiд кутом 45—60° до ос судини. При цьому проводили легке поздовжне та поперечне змщення датчика з одно-часною перемшою кута нахилу. При вiзуалiзацi! артери намагались одержати чистий акустичний сигнал, тсля чого вмикали запис допплерограми.
Реестрац1я допплерiвських сигналiв кровотоку у ви-глядi аналогових кривих дае можливють провести яюс-ний та юльюсний аналiз показникiв кровотоку в суди-нах, що дослщжуються.
Були одержанi данi допплерографiчних дослщжень кровотоку в устi медiально'! артери, що обгинае стегно: максимальна швидюсть кровотоку; усереднена за часом середня швидюсть кровотоку; об'емна швидюсть кровотоку, а також внутршньопросвггний дiаметр судини й площа поперечного дiаметра судини. Для деяких па-щентав були розрахованi iндекси периферичного опору судини, пульсацшний iндекс, систоло-дiастолiчне ств-вiдношення.
Отриманi данi були проаналiзованi за характером розподiлу iз застосуванням методу Шатро — У!лкса. Результата дослщження показали, що данi розподше-нi за нормальним законом, тому доцшьне застосуван-ня параметричних методiв аналiзу. У випадку аналiзу чотирьох груп (хворi з 4 рентгенолопчними стадiями АНГСК) ми скористалися одномiрним дисперсiйним аналiзом iз застосуванням апостерюрного тесту Дункана.
Результати дослщження
У результата статистичного аналiзу кровотоку в уст медiально! артери, що обгинае стегно, у хворих з АНГСК було виявлено ряд особливостей.
Максимальна швидюсть кровотоку зростае з розви-тком остеонекрозу й досягае максимуму в 3-й рентгено-лопчно! стади, проте в 4-й стади швидкiсть кровотоку якщо i не знижуеться до норми, то значно зменшуеться порiвняно з 3-ю стадiею (табл. 1).
Таблиця 1. Результати прямих вим1рювань максимальноI швидкост кровоплину за даними допплерограф'много досл1дження медальной артери, що обгинае стегно
Рент-гено-логiчна стадiя АНГСК Статистичнi параметри максимально! швидкостi кровоплину, см/с
Середне значення ± стандартне вiдхилення Дiапазон змши (тш ■ тах) Диспер^я
1 39,46 ± 7,98 28,80 ■ 51,40 63,73
2 48,63 ± 6,99 32,90 ■ 58,60 48,97
3 60,00 ± 13,48 35,80 ■ 93,60 181,78
4 38,75 ± 2,41 35,80 ■ 42,20 5,80
Таблиця 2. Результати вимiрювань середньоI швидкост кровоплину за даними допплерограф'много досл1дження медальной артери, що обгинае стегно
Рент-гено-логiчна стадiя АНГСК Статистичш параметри середньоТ швидкостi кровоплину, см/с
Середне значення ± стандартне вiдхилення Дiапазон змiни (т1п ■ тах) Дисперсiя
1 9,19 ± 2,20 6,20 ■ 12,00 4,83
2 11,93 ± 4,82 6,10 ■ 24,80 23,27
3 12,20 ± 4,08 6,10 ■ 21,70 16,68
4 8,78 ± 2,23 6,10 ■ 12,00 4,98
Максимум швидкост припадае на 3-тю рентгено-лопчну стадш АНГСК, причому розкид цього параметра дуже високий — вщ практично нормального зна-чення (35,80 см/с) до дуже великих значень швидкост (93,6 см/с), дисперая складае 181,78.
До 4-! рентгенолопчно! стад! АНГСК швидюсть кровотоку знижуеться й становить близько 38—40 см/с, причому розкид параметр1в швидкостi дуже малий — дисперйя складае всього 5,80. Ми не знайшли статистично значущих вщ-м1нностей (р = 0,855) швидкосп кровотоку при 1-й i 4-й рент-генолопчнш стад!, проте статистично значущо розрiзняеться швидюсть кровотоку при 2-й (р < 0,05) i 3-й (р < 0,05) рент-генолог1чн1й стал!'!, як м^ж собою, так i щодо 1-! та 4-! стад]!.
Вивчення змши середньо! швидкостi кровотоку показало, що з розвитком захворювання швидюсть зростае й залишаеться високою в 2-й i 3-й стадiях, до юнця пе-ребудови структури голiвки стегново! кiстки швидюсть падае нижче за початковi параметри (нижче за фiзiоло-гiчну норму до захворювання) (табл. 2).
Середня швидюсть кровотоку при 1-й i 4-й стади АНГСК i при 2-й та 3-й стадиях статистично значущо не в!^зняються, проте щ пщгрупи мають статистично значущу вщмшшсть м1ж собою.
Швидкiсть кровотоку, як наголошувалося вище, залежить перш за все вщ внутршнього дiаметра судини в перюд систоли. Отвiр судини i тонус оболо-нок судин визначають швидюсть кровотоку. При 2-й рентгенолопчнш стади асептичного некрозу внутрш-нiй дiаметр судини максимальний (2,77 ± 0,48 мм),
Орипнальы досл1дження / Original Researches
до 3-i' стадй його середне значення стае дещо мен-шим (2,48 ± 0,62 мм). До кшця перебудови KicTKOBoi структури голiвки стегновоi кiстки дiаметр судини ще бшьше зменшуеться (2,31 ± 0,36 мм), але не досягае сво'х початкових розмiрiв. Отже, максимальне значення внутршнього дiаметра судини спостерiгаеться при другш стадй' АНГСК, воно статистично значущо (p < 0,05) вiдрiзняеться вiд дiаметрiв у першiй, третш та четвертiй стадiях некрозу.
1ншим геометричним параметром судини е ii пе-ретин, що визначаеться з огляду на внутрiшнiй дiа-метр судини. Ми не можемо коректно обчислити змши стшок судини при рiзних стадiях остеонекрозу, оскiльки, по-перше, вимiрювання параметрiв судин iз низьким периферичним опором мае велику похибку (30—35 %), а по-друге, перетин судини обчислюють як середне в рiзнi перюди пульсово'' хвилi, тобто ми маемо розмiри судини в рiзнi перiоди серцевого циклу. При проведенш статистичного аналiзу не було вияв-лено значущих вщмшностей перетину судини в перiод розвитку остеонекрозу, проте показано, що при 3-й рентгенолопчнш стадй' перетин судини найбшьший (0,06 ± 0,06).
Розглянемо псно пов'язаний iз геометричними розмiрами судини параметр, що визначае об'емну швидюсть кровотоку (Vol, л/хв). Вщзначимо, що цей параметр обчислюеться з великою похибкою, особливо для периферичних судин. У результат досль дження було знайдено, що максимум об'емно'' швид-костi кровотоку припадае на 2-гу рентгенологiчну стадiю АНГСК (0,032 ± 0,018), а при 4-й стадй' об'емна швидюсть сильно падае (0,018 ± 0,003), нижче, шж при 1-й стадй' (0,022 ± 0,007).
Прямi вимiрювання кровотоку периферичних судин дуже варiабельнi й несуть обмежену кшьюсть ш-формаци. Отже, для пiдвищення iнформативностi доп-плерографiчних дослщжень застосовують iндекси, що характеризуюсь в основному тонус судинно'' стiнки та характер кровотоку в судинах.
Аналiз iндексiв, що характеризуюсь периферичний опiр у дослщжуваному судинному басейнi (RI, PI, S/D), шдексу спектрального розширення (SBI), що характе-ризуе ступiнь турбулентностi потоку кровi показав, що цi характеристики судини так само залежать вщ ступеня прогресування остеонекрозу (табл. 3).
Змша iндексiв з обтяженням стадй' АНГСК вщпо-вiдае характеру змши швидкостей кровотоку, тобто 'х поступовому збiльшенню вiд початку захворювання до
гостро! стад!! й вщносному зниженню до кшця перюду перебудови юстково! структури. Незважаючи на суттеву розбжшсть у значеннях показниюв, статистично значущих вщмшностей не виявлено.
Висновки
Виходячи з наведених результата статистичного до-слщження даних допплерограф!чних показниюв, можна зробити висновок, що з розвитком остеонекрозу вщбу-ваеться перебудова кровопостачання тканин головки стегново! юстки. Можна припустити такий процес змь ни судинного постачання тканин кульшового суглоба. У процес! розвитку шеми (стазу) крайових кровонос-них судин зростае швидюсть кровотоку в мапстральнш артер!!, але на початкових стад!ях унасл!док ригщност оболонки судин !х розм!ри змшюються незначно, проте до 3-! стад!! — найгостршо! — судини зазнають ютотних змш, а саме: внаслщок тривалого навантаження к роз-м!ри збшьшуються, проте слабшае !х тонус, втрачаеться еластичшсть. Унаслщок цього швидюсть систол!чного кровотоку збшьшуеться, а об'емна — дещо знижуеться. Порушення еластичност веде до поступового зменшен-ня внутршнього отвору артер!альних судин, тобто до стовщення комплексу штима-мед!а. До кшця перебудови юсткових структур суглоба формуеться нова крово-носна система др!бних судинних розростань, яка част-ково бере на себе кровооб^.
За допомогою УЗД артерш, як! кровопостачають шийку й гол!вку стегново! юстки, було встановлено, що при АНГСК практично завжди вщбуваеться порушення кровотоку в зон! шийки й гол!вки стегново! юстки. Вка-заш прояви, поза сумшвом, впливають на стушнь васку-ляризац!! проксимального вщдшу стегна.
Таким чином, нам вдалося розробити методику ультразвуково! допплерограф!! судин, що оточують кульшовий суглоб, ! дослщжувати за допомогою ультразвуково! допплерограф!! основш параметри крово-постачання шийки й гол!вки стегново! юстки в здоро-вих оаб ! при асептичному некроз! гол!вки стегново! юстки. Розроблена методика дозволяе на р!зних стад!ях асептичного некрозу гол!вки стегново! юстки визначити стан локально! гемодинамжи й ощнити !! в динамщ!
Список л\тератури
1. Гавриленко Б.С. Магнитно-резонансная томография суставного хряща [Текст] / Б.С. Гавриленко // Ортопедия, травматология и протезирование. — 2005. — № 4. — С. 127-133.
Рентгеноло-пчна стадiя
1ндекс периферич-ного опору, RI
Пульсацiйний ш-декс, PI
1ндекс спектрального розширення, SBI
Спiввiдношення систола/дiастола, S/D
1-ша
0,581 ± 0,070
0,627 ± 0,060
0,767 ± 0,070
7,729 ± 0,240
2-га
0,600 ± 0,090
0,653 ± 0,070
0,777 ± 0,050
7,738 ± 0,090
3-тя
0,634 ± 0,080
0,675 ± 0,100
0,797 ± 0,030
8,852 ± 0,220
4-та
0,592 ± 0,020
0,637 ± 0,040
0,773 ± 0,010
7,944 ± 0,170
Таблиця 3. Значення непрямих показниюв, що характеризують стан судинно/ ст1нки мед1ально/ артери, яка обгинае стегно (M ± у)
Орипнальы дослщження / Original Researches
2. Дедушкин В. С. Количественная и качественная оценка компьютерно-томографических признаков асептического некроза головки бедренной кости / В.С. Дедушкин, Е.А. Бажанов, Р.М. Тихилов // Ортопедия, травматология, протезирование. — 1991. — № 3. — С. 22-26.
3. Зубарев А.В. Ультразвуковая диагностика / А.В. Зубарев. — М.: Стром, 2003. — 176 с.
4. Корж Н.А. Проблемы патогенеза асептического некроза головки бедренной кости / Н.А. Корж, И. В. Котульский, В.А. Филиппенко // Журн. АМН Украти. — 1999. — № 4. — С. 125-129.
5. Корж Н.А. Остеоартроз // Консервативное лечение / Н.А. Корж, И. В. Дедух, И.А. Зупанец. — Харьков: Золотые страницы, 2007. — 424 с.
6. Корнацький В.М. Хвороби шстково-м'язовоИсистеми: стан проблеми в Украш та бврот [Текст] / В.М. Корнацький // Укр. мед. часопис. — 2001. — № 4. — С. 139-141.
7. Митбрейт И.М. Асептический некроз головки бедренной кости у взрослых (этиология, патогенез, выбор метода лечения) /И.М. Митбрейт, Т.Н. Голу-бенко // Актуальные вопросы практической медицины: Сб. научных трудов к 60-летию 13 ГКБ. — М., 2000. — 366 с.
8. Bouteiller G. Phlebotomy: a treatment of ischaemic necrosis of the femoral head? Analysis of a hypothesis / G. Bouteiller // Joint Bone Spine. — 2000. — Vol. 67, № 3. — P. 171-177.
9. Lee J.S. Role of thrombotic and fibrinolytic disorders in osteonecrosis of the femoral head / J.S. Lee, K.H. Koo, Y.C. Ha [et al.] Clin. Orthop. Relat. Res. — 2003. — P. 270-276.
10. Urbaniak James R. Osteonecrosis etiology, diagnosis, and treatment / James R.Urbaniak, John Poul Jones. American orthopaedic association. — 1st ed. — 1997. — 453p.
Отримано 25.07.11 □
Вишняков А.Е., Карпинская Е.Д.
ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов
им. проф. М.И. Ситенко АМН Украины», г. Харков
РЕЗУЛЬТАТЫ ДОППЛЕРОГРАФИЧЕСКОГО ИССЛЕДОВАНИЯ СОСУДОВ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА У БОЛЬНЫХ С АСЕПТИЧЕСКИМ НЕКРОЗОМ ГОЛОВКИ БЕДРЕННОЙ КОСТИ
Резюме. С учетом того, что одним из факторов развития асептического некроза головки бедренной кости являются сосудистые нарушения, было проведено допплерографичес-кое исследование медиальной артерии, огибающей головку бедра. Доказано, что с развитием остеонекроза происходят перестройка кровоснабжения тканей головки бедренной кости, нарушение кровотока в зоне шейки и головки бедренной кости. Указанные проявления влияют на степень васкуляри-зации проксимального отдела бедра. Разработана методика ультразвуковой допплерографии сосудов для исследования параметров кровоснабжения шейки и головки бедра при асептическом некрозе головки бедренной кости.
Ключевые слова: асептический некроз головки бедренной кости, ультразвуковая диагностика, допплерография, кровоток.
VyshnuakovA.Ye., Karpinska O.D.
SI «Institute of Spine and Joint Pathology
named after prof. M.I. Sytenko of AMS of Ukraine», Kharkiv,
Ukraine
RESULTS OF DOPPLER RESEARCHES OF BLOOD VESSELS OF HIP JOINT IN PATIENTS WITH ASEPTIC NECROSIS OF FEMUR HEAD
Summary. Considering that one of the factors of development of aseptic necrosis of femur head are vascular infringements, Doppler research of a medial artery around a hip head has been conducted. Osteonecrosis development was proved to be associated with the changes in a blood supply of a femur head, misperfu-sion in femur neck and head. The specified manifestations influence vascularization of proximal hip department. The method of ultrasound Doppler research of blood vessels has been developed for study of parameters of blood supply of femur neck and head in aseptic necrosis of femur head.
Key words: aseptic necrosis of femur head, ultrasound diagnosis, Doppler, perfusion.
■ Орипнальы дослщження
Original Researches
YAK 616.718.55/.65-001.5-089.84
AHKIH М.Л., AHKIHЛ.М., САТИШЕВ MM.*, ГРОШОВСЫКИЙ M.B.*, MAPYXHO Ю.1. Нацюнальна медична академя п'юлядипломно! осв'пи ¡м. П.Л. Шупика, м. Ки!в *КЗКОР «Ки'вська обласна клнчна лкарня»
малоывазивний заглибний остеосинтез
у постраждалих ¡з д1аф1зарними переломами
юсток гомiлkи
Резюме. Проанал!зован! результати оперативного л!кування 60 постраждалих !з 63 д!аф!зарними переломами к!сток гом!лки методами мало!нвазивного заглибного остеосинтезу (блокуючий!нтрамедулярний ос-теосинтез стрижнем, мало!нвазивний нак!стковий остеосинтез). Отриман! в!дм!нн! та добр! функцюнальн! результати л!кування д!аф!зарних перелом!в к!сток гом!лки б!льше н!ж у 95 % пац!ент!в дозволяють нам ре-комендувати застосування даних методик у широку кл!н!чну практику з метою зменшення к!лькост! п!сля-операц!йних ускладнень.
Ключов! слова: д!аф!зарн! переломи к!сток гом!лки, мало!нвазивний остеосинтез пластиною, блокуючий !нтрамедулярний остеосинтез стрижнем.
Лжування дiафiзарних переломiв исток гомики е одшею з найбиьш актуальних проблем сучасно! травматологи завдяки поширеност травм кшщвок та частим незадовиьним результатам лжування, не-зважаючи на постшне вдосконалення методiв остеосинтезу [1—3, 5]. Перше мюце серед переломiв юс-ток нижньо! кшщвки займають переломи гомики, що становлять 16—27 %. Питома вага дiафiзарних переломiв юсток гомики становить 17 % в«х пере-ломiв опорно-рухового апарату [8, 12]. Незважаючи на великий вибiр методiв лжування пошкоджень кшщвок, шфекцшш ускладнення при оперативному лжуванш переломiв кiсток гомiлки зустрiчаються в 16,5—35,7 % випадкiв, деформащ! сегмента пiсля рiзних видiв остеосинтезу — у 15,4—41,8 % , некон-солщоваш переломи та псевдоартрози — у 25—58 % [9] випадюв.
Термш тимчасово! непрацездатностi постраждалих iз дiафiзарними переломами юсток гомiлки коли-ваеться вiд 3,5 до 6 мю., а в деяких випадках досягае 9—10 мю. [4, 7]. У структурi швалщносп переломи кiс-ток гомiлки займають провщне мiсце i становлять вщ 7 до 37,6 % вщ усiх травм опорно-рухового апарату. Залишаеться високим вщсоток первинного виходу на швалщшсть, що становить 5,1—39,9 % [4, 11].
Значний вщсоток ускладнень шфекцшно-за-пального характеру з боку шсляоперацшних ран та репаративного остеогенезу у виглядi затримки зро-щення та незрощення змусив науковщв до перегляду рашше домiнуючо! «мехашстично!» концепц^
остеосинтезу. В останнi роки як у вгтчизняних, так i зарубiжних виданнях все бiльше уваги придияеться «бiологiчному» аспекту остеосинтезу, в основi якого е мiнiмальна травматизащя тканин у зонi перелому, мiнiмiзацiя ятрогенно! деваскуляризацГ! ушкоджено! кiнцiвки [11, 13, 14]. Висока питома вага дано! патологи та довготривалi строки непрацездатносп дода-ють питанню лжування постраждалих iз дiафiзарни-ми переломами юсток гомики не тиьки медичного, але й соцiально-економiчного значення [6, 10].
Мета — узагальнення досвщу та аналiз результа-пв лiкування дiафiзарних переломiв кiсток гомики iз використанням малоiнвазивного заглибного ос-теосинтезу.
Матер1али \ методи
Проведено aнaлiз лiкування 60 постраждалих iз 63 дiaфiзaрними переломами кiсток гомiлки за 5 роюв (2006—2010 рр.), яким проводилось оператив-не лiкувaння в ортопедо-травматолопчному центрi Ки!всько! обласно! клШчно! лiкaрнi. Середнiй вiк хворих був 35,48 ± 1,53 року, коливався вщ 18 до 66 роюв. Чоловiкiв — 44 (73,3 %), жшок — 16 (26,7 %). За видом травми переважала побутова — у 36 хворих (60 %), шд час ДТП — у 21 (35 %), виробнича — у 3 (5 %). Вщкрип переломи юсток гомики спостерь гали в 9 (14,3 %) випадках, закрип — у 54 (85,7 %) випадках. У 7 (11,6 %) постраждалих переломи гомики були у склaдi поеднано! та множинно! травм. Дiaфiзaрнi переломи юсток гомики, а також супутш
