CC BY
18
■ Мкарю, що практикуе_
For Assistance to Practicle Doctors
УДК 616.718.513-001.5-089
ГОШКО В.Ю., КАБАЦ1Й М.С, МОРОЗ Д.М., МЕЛЬНИК М.В., ГОЛЮК €.Л. ДУ «1нститут травматологи та ортопедИ АМН Укра'/ни», м. Ки!в
XiPYPriHHE ЛкУВАННЯ HACAÍAKÍB ВНУТРШНЬО-СУГЛОБОВИХ nEPEAOMiB ПРОКСИМАЛЬНОГО BiAAiAY СТЕГНОВО1 KiCТKИ В AiTEÉ ТА niAAiTKiB
Резюме. У статт/ проанал/зовано результат оперативного лпкування 21 пац/ента в'ком в/д 7 до 16 рок/в з ускладненнями при переломах проксимального вддлу стегново! кстки /з метою покра-щення результат/в лкування дано!категорИхворих та зменшення /нвалдизацИв молодшому вц'. Ключов'1 слова: жрурпчне л/кування, проксимальний в/ддл стегново! кстки, внутр1шньосуглобовий перелом.
Переломи проксимального вщдшу стегново! юстки в дней та шдлггюв порiвняно з такими в дорослих, а особливо в пащентав похилого вжу, зустрiчаються зна-чно рiдше i становлять, за даними рiзних авторiв, 1 % вщ усiх переломiв у данш вiковiй категорп [1—3]. Цi переломи можна роздшити на двi груши: високоенер-гетичнi переломи, що мають мiсце в дiтей та пщлп'юв; патологiчнi переломи на фонi солггарно! юстково! кисти, гематогенного остеомiелiту тощо. Абсолютно всi автори вказують на значну частоту (у середньому до 50 %) та серйознють ускладнень при л^ванш пере-ломiв проксимального вiддiлу стегново'! кiстки в дггей.
Перше мiсце серед ускладнень займае асептичний некроз (хондролiз) голiвки стегново! кiстки (50 %), друге — варусна деформащя проксимального вщдшу стегново! кютки (30 %), трете — порушення консоль дацп перелому (20 %) [4].
Матер1ал та методи
У вiддiлi захворювань суглобiв у дiтей та пiдлiткiв 1ТО АМН Укра!ни з 1988 по 2003 р. знаходився на ль куванш 21 пацiент вiком вщ 7 до 16 рокiв iз наслщка-ми внутрiшньосуглобових переломiв проксимального вщдшу стегново! кютки, у тому чи^ 7 пащенлв на фош патологiчних переломiв проксимального вiддiлу стегново! кютки (солггарна кiсткова киста, гематоген-ний остеомiелiт).
Час вiд моменту перелому до надходження ста-новив вщ 3 до 16 мю. За класифiкацiею Delbet, якою ми користувалися, типи переломiв були таю: 1-й тип (трансепiфiзарний перелом зi звихом або без звиху го-лiвки стегново! кiстки) — 4 пащенти; 2-й тип (ший-ковий перелом) — 10; 3-й тип (шийково-вертлюжний перелом) — 7; 4-й тип ^жвертлюжний перелом).
На попередшх етапах застосовували таю методи л^вання: у бшьшосп випадкiв — скелетне витягнен-
ня з гiпсовою iммобiлiзацiею, тiльки в 4 випадках — оперативне лжування. При надходженнi до клшжи в усiх пацiентiв дiагностували ускладнення у виглядi асептичного ураження голiвки.
При визначеннi ступеня асептичного ураження внаслщок перелому використовували класифжащю Ratlif, у якiй видiлено три типи: тотальне ураження голiвки (тип А); сегментарне ураження голiвки (тип В); ураження вщ лiнi! зламу до епiфiзарно! пластинки (тип С).
Вщповщно до цiе! класифiкацi! ураження типу А спостерталося в 4 пащенлв, типу В — у 4, типу С — у 13.
У 2 випадках при патолопчному переломi i змь щеннi проксимального вщдшу стегново! юстки назад виконано м1жвертлюжну флексiйну остеотомiю. В одного пащента через 1 рiк шсля остеотомп додатково проведено пластику патолопчного вогнища автотрансплантатом з крила клубово! кiстки.
Ще у двох випадках (при несправжшх суглобах i збереженому шийково-дiафiзарному кутi) проводили остеосинтез накладною 130° пластиною.
В одного пащента при ураженш проксимального вщдшу стегново! юстки 1-го типу й нормальному шийково-дiафiзарному куп виконано операщю за Мак-Муреем iз пластикою несправжнього суглоба за Жюде.
У 16 пащенпв поряд з асептичними ураженнями та несправжшм суглобом або дефектом шийки стегново! юстки спостертали варусну деформацiю проксимального вщдшу стегново! юстки. У вих випадках виконували мiжвертлюжну У-подiбну остеотомш за Пауелсом.
У всiх випадках шсля проведеного оперативного лжування септичних ускладнень у пащенлв не спо-стер^алося. Тiльки в 1 випадку при 1-му тиш пере-
Том 12, № 1 • 2011
www.trauma.mif-ua.com
101
[ Лкарю, що практикуе / For Assistance to Practicle Doctors
лому за Delbet на фош прогресуючого асептичного некрозу голiвки стегново! юстки не було отримано консолщацп.
У 4 випадках при тиш А асептичного некрозу за Ratliff вщбулося зрощення несправжнього сугло-ба шийки стегново! кiстки, причому у двох iз них спостерiгали повну перебудову дшянки асептичного некрозу з вщновленням функцп кульшового суглоба.
У двох пащенлв навiть за наявностi субтотальних дефектiв шийки стегново! кiстки вщбулося зрощення i майже повнiстю вщновилася функцiя кульшового суглоба.
В одному випадку в пащента з частковим дефектом шийки i голiвки та асептичним ураженням голiв-ки за типом А в шсляоперацшному перiодi вiдбулася перебудова кульшового суглоба у виглядi протрузш-ного кокситу. У цьому випадку функщя суглоба була помггао обмежена.
Результати та обговорення
Лiтерaтурнi данi, а також власш спостереження свiдчaть, що лiкувaння переломiв шийки стегна i !х наслщюв у дiтей та пiдлiткiв е складною i актуальною проблемою.
Сучaснi стандартш пiдходи до лiкувaння перело-мiв проксимального вiддiлу стегново! кiстки в дггей та пiдлiткiв за даними лиератури тaкi:
1-й тип (трaнсепiфiзaрний перелом) — проводиться закрита, а при невдaчi — вщкрита репозицiя з фж-сaцiею канюльованими гвинтами;
2-й тип (шийковий перелом) — закрита, а при не-вдaчi — вiдкритa репозицiя зi стaбiльною фiксaцiею;
3-й тип (шийково-вертлюжний перелом) — репо-зицiя i внутрiшня фiксaцiя, а у випадках вщсутносп змiщення — вiдвiднa гшсова пов'язка;
4-й тип (м1жвертлюжний перелом) — скелетне або манжетне витягнення (залежно вщ в^ пaцiентa вщ-вiднa гiпсовa пов'язка або вщкрита репозищя i вну-трiшня фжсацгя при неможливостi адекватного зь ставлення уламюв).
Проведений нами аналiз власного ктшчного ма-терiалу показав, що при лжуванш переломiв на по-переднiх етапах були використанi неадекватш методи лiкування, допущенi тактичнi та техшчш помилки. Реконструктивнi оперативнi втручання в умовах асеп-тичних ускладнень, обмежених р^в потребували тривалих (до двох роюв) строкiв вiдновлення функцп кульшового суглоба.
Висновки
Переломи проксимального вщщлу стегново! юст-ки в дггей та пiдлiткiв е складною проблемою ортопед!! та травматологи внаслщок тяжких асептичних ускладнень, обумовлених анатомiчними особливос-тями органiзму в перюд росту, а також значною мь рою невiдповiдними методами лжування. На наш погляд, застосування сучасно! тактики, вiдповiдних технологiй дозволить покращити результати лжуван-ня дано! патологи та зменшить iнвалiдизацiю дiтей та шдлптав.
Список л1тератури
1. Dietz H.G. Screw osteosynthesis of proximal femur fractures in children // Oper. Orthop. Traumatol. — 2009 Sep. — 21(3). — 349-57.
2. Keeler K.A., Dart B, Luhmann S.J. et al. Antegrade intramedullary nailing of pediatric femoral fractures using an interlocking pediatric femoral nail and a lateral trochanteric entry point // J. Pediatr. Orthop. — 2009 Jun. — 29(4). — 345-51.
3. Khalife R., Ghanem I., El Hage S., Dagher F., Kharrat K. Risk of recurrent dislocation and avascular necrosis after proximal femoral varus osteotomy in children with cerebral palsy // J. Pediatr. Orthop. B. — 2010 Jan. — 19(1). — 32-7.
4. Webb J.A., Almaiyah M., McVie J., Montgomery R.J. Proximal femoral osteotomies in children using the Richards hip screw: techniques, outcome and subsequent removal// J. Child. Orthop. — 2008Dec. — 2(6). — 417-23.
Отримано 11.02.10 □
Гошко В.Ю., КабацийМ.С., Мороз Д.Н., Мельник М.В., Голюк ЕЛ. ГУ «Институт травматологии и ортопедии АМН Украины», г. Киев
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПОСЛЕДСТВИЙ
ВНУТРИСУСТАВНЫХ ПЕРЕЛОМОВ ПРОКСИМАЛЬНОГО ОТДЕЛА БЕДРЕННОЙ КОСТИ У ДЕТЕЙ И ПОДРОСТКОВ
Резюме. В статье проанализированы результаты оперативного лечения 21 пациента в возрасте от 7 до 16 лет с осложнениями при переломах проксимального отдела бедренной кости с целью улучшения результатов лечения данной категории больных и уменьшения инвалидизации в молодом возрасте.
Ключевые слова: хирургическое лечение, проксимальный отдел бедренной кости, внутрисуставной перелом.
Goshko V.Yu., Kabatsiy M.S., Moroz D.N., MelnikM.V., Golyuk Ye.L. SD «Institute of Traumatology and Orthopedics of AMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
SURGICAL TREATMENT OF CONSEQUENCES OF INTRAARTICULATE FRACTURES OF THE PROXIMAL FEMUR IN CHILDREN AND TEENAGERS
Summary. This article presents the results of surgical treatment of 21 patients (7—16 years old) with complications after proximal femur fractures in order to improve the results of treatment of this category of patients and decrease the level of disability in juvenile age.
Key words: surgery treatment, proximal femur, intraarticu-lar fracture.
102
Травма
Том 12, № 1 • 2011
