CC BY
24
УДК: 617.736-005.2:617.741-004.1-089]-053.9 Стебловська I. С.
МАКУЛЯРНИЙ НАБРЯК I ОСОБЛИВОСТ1 ЙОГО ПЕРЕБ1ГУ П1СЛЯ Р1ЗНИХ
МЕТОДИК Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ BIKOBOÏ КАТАРАКТИ
Вищий державний навчальний заклад Украши «Укра'Гнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Публiкацiя входить до науково-дослiдноI роботи кафедри: «Клшко-морфолопчы змiни структур ока при дегенеративних захворюваннях органу зору», № державно! реестрацп 0114u001456.
Вступ. Факоемульсифiкацiя катаракти призво-дить до зменшення пюляоперацмних ускладнень, але, незважаючи на постмне удосконалення техы-ки операцiI, функцюнальы результати пiсля опера-цi! можуть залишатись низькими або знижуватись через певний перюд часу [1,2].
Поява фемтосекундного лазера (ФСЛ) i викорис-тання його в хiрургiI катаракти зробило революцiю в офтальмохiрургiI. Фемто-асистована хiрургiя катаракти потенцмно бiльш безпечна для очних структур i, особливо для ендотелiю ропвки за рахунок знижен-ня ктькост манiпуляцiй в оцi, ультразвуково! енергп, що витрачаеться в ходi операци, обсягу iригацiйного розчину, що використовуеться пщ час оперативного втручання i скорочення часу iнвазивноI частини хiрургiI [5,6,7,8,9]. Капсулорексис iдеальноI форми i центрацiI значно знижуе ризик нахилу або децентра-L^i! 1ОЛ при фiброзуваннi капсульного мiшка у пюля-операцiйному перiодi [3,4].
Одним з найбтьш поширених ускладнень у пю-ляоперацiйному перiодi пiсля факоемульсифкацп е макулярний набряк. Вперше цей синдром був описаний С. 1рвЫом в 1953 р. пюля штракапсулярно! екстракцп катаракти i становив близько 6-8% вщ за-гально! кiлькостi пiсляоперацiйних ускладнень [10].
В останн роки, завдяки вдосконаленню методу факоемульсифкацп, кiлькiсть даних ускладнень зменшилася до 1,2-2%. Однак, при використанн в дiагностицi пiсляоперацiйного юстозного макуляр-ного набряку (КМО) високоЫформативного методу обстеження сiткiвки - оптично! когерентно! томо-графi! (ОКТ), його частота може досягати 20-28% [11,12,13,14].
Мета дослщження. Вивчити частоту, характер i особливостi перебiгу макулярного набряку пюля рiзних методик хiрургiчного л^вання вiково! катаракти.
Об'ект i методи дослiджень. Пiд нашим спо-стереженням знаходилося 158 хворих (158 очей) з вковою катарактою (82 чоловки та 73 жiнки) у вц 40-85 рокiв, зi ступенем щтьност ядра кришталика за Buratto I-III, якi були роздiленi на 2 групи.
1 групу склали 83 патента (83 ока) з вковою катарактою, яким була виконана факоемульсиф^ ка^я катаракти з iмплантацiею гнучко! асферично! 1ОЛ AcrySof Natural IQ (Alcon, США). Середня до-операцмна максимально коригуема гострота зору
становила 0,15±0,09, середнiй передоперацiйний астигматизм 0,36 (0-0.63), середня ктьюсть ендо-телiальних клiтин (CD/mm2) - 2372, товщина Ытюв-ки в макулярнм дiлянцi склала 210 мкм. Параметри ультразвуку: CDE (cumulative dissipated energy) -6,45±3,42. Час Ытраокулярного етапу оперативного втручання (з моменту виконання першого парацен-тезу до герметизаци розрiзiв) - 7,73±2,63 с.
2 групу спостереження склали 75 хворих (75 очей) з вковою катарактою, яким була виконана факоемульсифка^я катаракти з фемтосекунд-ним супроводом i iмплантацieю гнучко|' асферично! 1ОЛ AcrySof Natural IQ (Alcon, США). Середня до-операцмна максимально коригуема гострота зору становила 0,18±0,04, середнiй передоперацмний астигматизм 0,32 (0-0.63), середня ктьюсть ендо-телiальних клiтин (CD/mm2) - 2354, товщина Ытюв-ки в макулярнм дiлянцi склала 206 мкм. Параметри ультразвуку: CDE (cumulative dissipated energy) -3,5±1,03. Час iнтраокулярного етапу оперативного втручання - 5,64±0,92 с.
У пащен^в обох груп був проведений аналiз характеру та частоти операцмних, раннiх i тзых пюля-операцiйних ускладнень, а також найближчих i вщ-далених результа^в оперативного лiкування.
Всiм хворим проводилось в динамщк вiзометрiя, периметрiя, пневмотонометрiя, бiомiкроскопiя, офтальмоскопiя, гонiоскопiя, кератометрiя, соно-графiя, конфокальна мiкроскопiя, оптична когерентна томографiя.
Обробка даних. Статистичну обробку отриманих даних проводили в авторському пакет MedStat (Лях Ю.О., Гур'янов В.Р., 2004-2012 р.р.) i статистично-му пакет EZR v. 1.35 (Saitama Medical Center, Jichi Medical University, Saitama, Japan, 2017).
Термш спостереження - 1 рк.
Результати дослщжень та ïx обговорення. В ходi операци в 1 груп спостереження на 3 очах (3,6%) дiагностовано гiфема в юнц операци, на 2 очах (2,4%) розвинулось вщшарування десцеме-тово|' оболонки в дiлянцi парацентезiв, i на 2 очах (2,4%) в дтянц основного розрiзу, термiчний опiк в дтянц тунельного розрiзу на 1 оц^ надрив пере-дньо|' капсули факоголкою у разi передньо|' капсуло-томи дiаметром <4,5 мм - на 3 очах (3,6%), розрив задньо|' капсули без дислокаци фрагментв кришталика на 2 очах (2,4%). В 1 випадку стався розрив задньо|' капсули з дислокащею фрагментiв кришталика у в^реальну порожнину, що вимагало виконання передньо|' вггректомп. У 5 пащентв (5 очей, 6,0%) iнтраоперацiйно дiагностували дiалiз цинно-
вих зв'язок, цим патентам iмплантували стандарт-не внутршньокапсульне кiльце. 1ОЛ iмплантували у вЫх випадках в капсулу кришталика. 2 пацiентам з вiдсутнiстю капсулярно! пiдтримки проводили скле-ральну шовну фiксацiю 1ОЛ. Флоппi-iрис синдром був вщзначений на 3 очах (3,6%).
У першу добу пюля операци на 9 очах (10,8%) розвинувся набряк ропвки рiзного ступеня вираже-ностi. На 2 очах (2,4%) розвинулася пфема. На 10 очах (12,0%) виявлена ексудативно-запальна реак-^я рiзного ступеня вираженостi. На 7 очах (8,4%) була зафксована транзиторна гiпертензiя. Рiвень ВОТ у них склав 28,7±2,9 мм рт. ст.
При доотджены гостроти зору на 1-у добу пюля виконання ФЕК було встановлено, що гострота зору 0,05-0,1 була на 14 очах (16,9%), 0,2-0,4 - на 7 очах (8,4%), 0,5-0,7 - на 10 очах (12,0%) та 0,8-1,0 - на 52 очах (62,7%). Рiвень внутршньоочного тиску на 76 очах (91,6%) становив 18,4±1,8 мм рт. ст., товщи-на сгшвки за даними ОКТ у середньому становила 208,2±17,6 мкм.
При обстеженн 83 па^етчв (83 очей) через 1 мюяць пюля оперативного л^вання гострота зору склала 0,2-0,4 - на 5 очах (6,0%), 0,8-1,0 - на 78 очах (94,0%). Рiвень внутршньоочного тиску був нормальним на вЫх очах i склав 19,2±1,8 мм рт. ст. Середня юльюсть ендотелiальних клiтин - 2089. 5 пащетчв (5 очей), (6,0%), де гострота зору склала 0,2-0,4 пред'являли скарги на зниження гостроти зору до 0,8-1,0 до 0,2-0,4, метаморфопси, «туман» перед оперованим оком. При офтальмоскопи на 78 очах (94,0%) макулярна дтянка i фовеа без особли-востей. Товщина ставки за даними ОКТ в середньому становила 198,8±13,4 мкм.
При офтальмоскопп на 5 очах (6,0%) визнача-лась вщсутнють макулярного рефлексу, згладже-нiсть контурiв фовеа. Цим патентам було дослщже-но морфометричн показники сiткiвки макулярно! дiлянки за допомогою оптично! когерентно! томо-графи. У всiх випадках виявлено значне збiльшення товщини фовеолярно! дiлянки в середньому до 420 мкм; обсяг ставки у фовеа - 14 мм3). Цим патентам було проведено субтенонове введення 1,0 мл бета-метазону (препарат бетаспан). Через 4 дн гострота зору у цих 5 па^ен^в пщвищилася до 1,0.
При обстеженн 83 пащетчв (83 оч^ через 3 мг сяц пiсля оперативного лiкування гострота зору склала 0,2-0,4 - на 5 очах (6,0%), 0,8-1,0 - на 78 очах (94,0%). Рiвень внутршньоочного тиску був нормальним на вЫх очах i склав 19,2±1,8 мм рт. ст. Середня юльюсть ендотелiальних кгмтин - 2089. 5 пащетчв (5 очей), (6,0%), де гострота зору склала 0,2-0,4 пред'являли скарги на зниження гостроти зору до 0,8-1,0 до 0,2-0,4, метаморфопси, «туман» перед оперованих оком. При офтальмоскопп на 78 очах (94,0%) макулярна дтянка i фовеа без особли-востей. Товщина ставки за даними ОКТ в середньому становила 204,8±15,4 мкм.
При офтальмоскопи на 5 очах (6,0%) вiдмiчена вщсутнють макулярного рефлексу, згладженють контурiв фовеа. Цим патентам було до^джено морфометричн показники сггювки центрально! зони сггювки з допомогою оптично! когерентно! томогра-
фи. У вЫх випадках виявлено значне збтьшення товщини фовеолярно! зони в середньому до 390 мкм; обсяг сгшвки у фовеа - 13-14 мм3). Цим патентам також було проведено субтенонове введення 1,0 мл бетаметазону (препарат бетаспан). Через 3 дн гострота зору у цих 5 пащетчв пщвищилася до 1,0.
При обстеженн 83 пащен^в (83 оч^ через 6 мг ся^в пюля оперативного л^вання гострота зору склала 0,2-0,4 - на 10 очах (12,0%), 0,8-1,0 - на 73 очах (88,0%). Рiвень внутршньоочного тиску був нормальним на вЫх очах i склав 18,6±1,8 мм рт. ст. Середня юльюсть ендотелiальних кттин - 2078. При офтальмоскопи на 73 очах (88,0%) макулярна дтянка i фовеа без особливостей. Товщина Ытювки за даними ОКТ на в середньому становила 204,8±15,4 мкм.
На 10 очах (12,0%), де гострота зору склала 0,20,4, при офтальмоскопи виявлено вщсутнють макулярного рефлексу, згладженють контурiв фовеа. За даними ОКТ визначався макулярний набряк з товщиною Ытювки у середньому 418 мкм. Цим патентам було введено 1,0 мл бетаметазону в суб-теноновий прос^р. Через 4 дн гострота зору у цих пащен^в пщвищилася до 1,0.
Через 1 рк пюля оперативного л^вання об-стежено 80 хворих (80 очей) гострота зору 0,8-1,0 була на 74 очах (92,5%), на рент 6 очах (7,5%), гострота зору була в дiапазонi 0,2-0,4. Рiвень вну-тршньоочного тиску був нормальним на вЫх очах i склав 18,24±1,6 мм рт. ст. Середня юльюсть ендоте-лiальних клгтин склала 2072. На 2 очах (2,5%) спо-стеркалася децентрацiя 1ОЛ в капсульному мшку викликана фiмозом капсули. На 2 очах (2,5%) розвинулася вторинна катаракта, що вимагало прове-дення УАО-лазерно! дисцизи. При офтальмоскопi! на 3 очах (3,8%) вiзуалiзувався макулярний набряк. Товщина сгшвки за даними ОКТ на цих очах у середньому склала 390±15,4 мкм. Цим патентам було проведено субтенонове введення 1,0 мл бетаметазону. Через 5 дыв гострота зору у цих пащен^в пщвищилася до 1,0. На рент 77 очах товщина Ытювки за даними ОКТ склала 210 мкм.
У 2 груп спостереження в ходi операци на 2 очах (2,7%) надрив передньо! капсули наконечником для iригацi!-аспiрацi! пщ час видалення кришталикових мас, розрив задньо! капсули без дислокацп фрагмент кришталика на 2 очах (2,7%).
У першу добу пюля операци, на 3 очах (4,0%) розвинувся набряк ропвки рiзного ступеня вираженос-тг На 5 очах (6,67%) виявлена ексудативно-запаль-на реак^я з боку передньо! камери ока у виглядi ефекту Тиндаля. На 4 очах (5,33%) була зафксована транзиторна гiпертензiя. Рiвень ВГД у них склав 27,4±1,8 мм рт. ст.
При доотджены гостроти зору на 1-у добу пюля виконання ФЕК з фемтолазерним супроводом було встановлено, що гострота зору 0,2-0,4 - на 2 очах (2,7%), 0,5-0,7 - на 3 очах (4,0%) та 0,8-1,0 - на 70 очах (93,3%). Рiвень внутршньоочного тиску на 71 оц (94,7%) становив 16,8±1,6 мм рт. ст. Товщина сгшвки за даними ОКТ в середньому становила 170,4±17,6 мкм.
При обстеженн пацieнтiв через 1 мiсяць пюля оперативного лiкування гострота зору склала 0,20,4 - на 2 очах (2,7%), 0,8-1,0 - на 73 очах (97,3%). Рiвень внутршньоочного тиску був нормальним на вЫх очах i склав 17,6±1,4 мм рт. ст. Середня юльюсть ендотелiальних клiтин - 2185. При офтальмоскопи на 73 очах (97,3%) макулярна дiлянка i фовеа без особливостей. Товщина сiткiвки за даними ОКТ в се-редньому склала 198,4±13,2 мкм. На 2 очах (2,7%), де гострота зору склала 0,2-0,4 при офтальмоскопи визначалося згладженють контурiв фовеа. За даними ОКТ визначався макулярний набряк з товщиною сгшвки у середньому 420,0 мкм. Цим патентам провели субтенонове введення 1,0 мл бетаметазо-ну. Через 3 дн гострота зору у цих 5 па^ентв пщви-щилася до 1,0.
При обстеженнi пащентв через 3 мiсяцi пiсля оперативного л^вання гострота зору склала 0,20,4 - на 2 очах (2,7%), 0,8-1,0 - на 73 очах (97,3%). Рiвень внутршньоочного тиску був нормальним на вЫх очах i склав 18,4±1,2 мм рт. ст. Середня юльюсть ендотелiальних клiтин - 2194. При офтальмоскопи на 73 очах (97,3%) макулярна дтянка ставки без особливостей. Товщина сггювки за даними ОКТ в середньому становила 196,8±15,4 мкм. На 2 очах (2,7%), де гострота зору склала 0,2-0,4 визначався макулярний набряк з товщиною ставки у середньому 398,0 мкм. Цим патентам було введено 1,0 мл бетаметазону в субтеноновий простр. Через 2 дн гострота зору у цих 5 пащентв пщвищилася до 1,0.
При обстеженн па^ентв через 6 мюя^в пюля оперативного л^вання гострота зору склала 0,20,4 - на 2 очах (2,7%), 0,8-1,0 - на 73 очах (97,3%). Рiвень внутршньоочного тиску склав в середньому 17,6±1,4 мм рт. ст. Середня юльюсть ендотелiаль-них кгмтин - 2159. При офтальмоскопи на 73 очах (97,3%) макулярна дтянка без особливостей. Товщина сгшвки за даними ОКТ в середньому стано-
вила 196,8±15,4 мкм. На 2 очах (2,7%), де гострота зору склала 0,2-0,4 за даними ОКТ визначався макулярний набряк з товщиною сгшвки у середньому 415,3 мкм. Пюля субтенонового введення 1,0 мл бетаметазону, гострота зору у цих па^ентв пщвищилася до 1,0.
Через 1 рк пюля оперативного л^вання обсте-жено 75 па^ентв (75 очей) гострота зору 0,8-1,0 була на вЫх 75 очах. Рiвень внутршньоочного тиску був нормальним на вЫх очах i склав 19,0±1,2 мм рт. ст. Середня юльюсть ендотелiальних клгтин склала 2152. На 1 оц розвинулася вторинна катаракта, що вимагало проведення УАО-лазерно! дисцизп. Товщина сгшвки за даними ОКТ склала 198,5 мкм.
Таким чином, виконання ФЕК з фемтосекундним супроводом дозволило зменшити частоту макуляр-ного набряку в термЫи спостереження 1 та 3 мюяц i уникнути його розвитку в строк 6 мюя^в та 1 рк вщ-повщно.
Висновки
1. Пюля виконання ФЕК макулярний набряк роз-виваеться через 1, 3, 6 мюя^в i 1 рк спостереження в 6,0%, 6,0%, 12,0%, 3,8% випадюв вщповщно.
2. Пюля виконання ФЕК з фемтосекундним су-проводом макулярний набряк розвиваеться ттьки в термн 1 i 3 мюяц i становить 2,8%.
3. Проведене нами кгмычне дослщження показало, що виконання ФЕК з фемтосекундним супроводом дозволяе зменшити частоту макулярного набряку в 2 рази в термн 1 i 3 мюяцг В термЫ спостереження 6 мiсяцiв i 1 рiк макулярний набряк не розвивався.
Перспективи подальших дослiджень. Наступ-ним етапом дослщжень плануеться провести пошук методiв лiкування пiсляоперацiйного макулярного набряку. А також, способiв профiлактування даного виду ускладнення.
^iTepaTypa
1. Astahov S.U. Posleoperatsionnyiy makulyarnyiy otek, sindrom Irvina-Gassa / S.U. Astahov, M.V. Gobedzhishvili // Klinicheskaya oftalmologiya. - 2010. - 11 (1). - S. 5-8.
2. Balashevich L.I. Patologiya vitreomakulyarnogo interfeysa pri otsloyke zadney gialoidnoy membranyi na osnove opticheskoy kogerrentnoy tomografii / L.I. Balashevich, Ya.V. Bayborodov, T.M. Dzhusoev // Oftalmohirurgiya. - 2006. - № 1. - S. 24-28.
3. Gobedzhishvili M.V. Makulyarnyiy otek pri psevdofakii / M.V. Gobedzhishvili, S.Yu. Astahov, A.A. Kugleev // Oftalmologicheskie vedomosti. - 2011. - T. IV, № 4. - S. 57-59.
4. Fedorov S.N. Oshibki i oslozhneniya pri implantatsii iskusctvennogo hrustalika / S.N. Fedorov, E.V. Egorova. - M., 2002. - 386 s.
5. Abell R.G. Femtosecond laser-assisted cataract surgery versus standard phacoemulsification cataract surgery: Outcomes and safety in more than 4000 cases at a single center / R.G. Abell, E. Darian-Smith, J.B. Kan [et al.] // J Cataract Refract Surg. - 2015. - Jan. 41 (1). - P. 47-52.
6. Conrad-Hengerer I. Effect of femtosecond laser fragmentation on effective phacoemulsification time in cataract surgery / I. Conrad-Hengerer, FH. Hengerer, T. Schultz [et al.] // J. Refract Surg. - 2012. - Dec. 28 (12). - P. 879-883.
7. Daya S.M. Translenticular hydrodissection, lens fragmentation, and influence on ultrasound power in femtosecond laser-assisted cataract surgery and refractive lens exchange / S.M. Daya, M.A. Nanavaty, M.M. Espinosa-Lagana // J Cataract Refract Surg. -2014. - Jan. 40 (1). - P. 37-43.
8. Filkorn T. Comparison of IOL power calculation and refractive outcome after laser refractive cataract surgery with a femtosecond laser versus conventional phacoemulsification / T. Filkorn, I. Kovacs, A. Takacs [et al.] // J Refract Surg. - 2012. - Aug. 28 (8). -P. 540-544.
9. Gehring J.R. Macular edema following cataract extraction / J.R. Gehring // Arch. Ophthalmol. - 1968. - 80. - P. 626-631.
10. Irvine S.R. Macular edema after cataract extraction / S.R. Irvine // Am. J. Ophthalm. - 1953. - 36. - P. 599-619.
11. Johnson M.V. Ethiology and treatment of macular edema / M.V. Johnson // Am. J. Ophthalmol. - 2009. - 1 (147). - P. 11-12.
12. Kacerovska J. Development of number of endothelial cells after cataract surgery performed by femtolaser in comparison to conventional phacoemulsification / J. Kacerovska, M. Kacerovsky, R. Kadlec // Cesk Slov Oftalmol. - 2013. - Oct. 69 (5). -Р. 215-218.
13. Krarup T. Endothelial cell loss and refractive predictability in femtosecond laser-assisted cataract surgery compared with conventional cataract surgery / T. Krarup, L.M. Holm, M. la Cour [et al.] // Acta Ophthalmol. - 2014. - Nov. 92 (7). - Р. 617-622.
14. Lobo C.L. Macular alterations after small-incision cataract surgery / C.L. Lobo, P.M. Faria, M.A. Soares [et al.] // J. Cataract Refract. Surg. - 2004. - 30. - P. 752-760.
УДК: 617.736-005.2:617.741-004.1-089]-053.9
МАКУЛЯРНИЙ НАБРЯК I ОСОБЛИВОСТ1 ЙОГО ПЕРЕБ1ГУ П1СЛЯ Р1ЗНИХ МЕТОДИК Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ В1КОВО1 КАТАРАКТИ
Стебловська I. С.
Резюме. Поява фемтосекундного лазера (ФСЛ) i використання його в xipypril катаракти зробило ре-волюцт в офтальмоxipypгiI. Фемто-асистована xipypгiя катаракти потенцмно бтыш безпечна для очних структур. Одним з найбшьш поширених ускладнень у пiсляопеpацiйномy пеpiодi пiсля видалення катаракти е макулярний набряк. Тому, метою дослiдження було вивчення частоти, характеру i особливостей перебку макулярного набряку пiсля piзниx методик xipypгiчного лiкyвання вiковоI катаракти. В результат дослiджены виявлено, фемтосекундне видалення катаракти дозволяе зменшити частоту пюляоперацмних ускладнены. Виконання факоемyлысифiкацiI катаракти (ФЕК) з фемтосекундним супроводом дозволяе зменшити частоту макулярного набряку в 2 рази в терм^ 1 i 3 мюяцк В термЫ спостереження 6 мюя^в i 1 piк макулярний набряк не розвивався.
Ключовi слова: фемтосекундний лазер, катаракта, макулярний набряк, факоемульсифка^я, сiткiвка.
УДК: 617.736-005.2:617.741-004.1-089]-053.9
МАКУЛЯРНЫЙ ОТЕК И ОСОБЕННОСТИ ЕГО ТЕЧЕНИЯ ПОСЛЕ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДИК ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ВОЗРАСТНОЙ КАТАРАКТЫ
Стебловская И. С.
Резюме. Появление фемтосекундного лазера (ФСЛ) и использование его в хирургии катаракты сделало революцию в офталымохирургии. Фемто-асистована хирургия катаракты потенциально более безопасна для глазных структур. Одним из наиболее распространенных осложнений в послеоперационном периоде после удаления катаракты является макулярный отек. Поэтому, целью исследования было изучение частоты, характера и особенностей течения макулярного отека после различных методик хирургического лечения возрастной катаракты. В результате исследований выявлено, фемтосекундное удаление катаракты позволяет уменьшить частоту послеоперационных осложнений. Выполнения факоэмульсификации катаракты (ФЭК) с фемтосекундным сопровождением позволяет уменьшить частоту макулярного отека в 2 раза в сроке 1 и 3 месяца. В срок наблюдения 6 месяцев и 1 год макулярный отек не развивался.
Ключевые слова: фемтосекундный лазер, катаракта, макулярный отек, факоэмульсификация, сетчатка.
UDC: 617.736-005.2:617.741-004.1-089]-053.9
MACULAR EDEMA AND FEATURES OF ITS COURSE AFTER VARIOUS METHODS OF SURGICAL TREATMENT OF AGE-RELATED CATARACTS
Steblovska I. S.
Abstract. The emergence of femtosecond laser (FSL) and its use in cataract surgery has made a revolution in ophthalmic surgery. Femto-cataract surgery potentially safer for ocular structures and especially the endothelium of the cornea by reducing the number of manipulations in the eye, ultrasonic energy that is consumed during the operation, volume of irrigation solution used during surgery and reducing the time invasive part of the surgery. One of the most common complications in the postoperative period after cataract surgery is macular edema. Therefore, the aim of the study was to investigate the frequency, nature and features of macular edema after various methods of surgical treatment of age-related cataracts.
Under our observation there were 158 patients (158 eyes) with senile cataract (82 men and 73 women) aged 40-85 years, with the degree of density of the lens nucleus after Buratto I-III, who were divided into 2 groups. 1 group consisted of 83 patients (83 eyes) with senile cataract who underwent phacoemulsification with implantation of flexible aspheric IOL Natural AcrySof IQ (Alcon, USA). Second monitoring group comprised 75 patients (75 eyes) with senile cataract who underwent phacoemulsification with femtosecond support and flexible implantation of an aspheric IOL Natural AcrySof IQ (Alcon, USA). Patients in both groups were examined by analysis of the nature and frequency of operational, early and late postoperative complications as well as immediate and remote results of surgical treatment. All the patients were performed in dynamics: visual acuity testing, perimetry, pneumotonometry, biomicroscopy, ophthalmoscopy, gonioscopy, keratometry, ultrasonography, confocal microscopy, optical coherence tomography.
During the examination of 83 patients (83 eyes) at 1 month after surgery by ophthalmoscopy in 5 eyes (6.0 percent) was determined by the lack of macular reflex, smoothed contours of the fovea. These patients were investigated morphometric parameters of the retina macular area using optical coherence tomography. In all cases
there was a significant increase in the thickness foveolar plot to an average of 420 |im; the volume of the retina in the fovea - 14 mm3). These patients were performed sustenance the introduction of 1.0 ml betamethasone (betaspan). After 4 days the visual acuity in these 5 patients was increased to 1.0.
3 months after surgery in 5 eyes (6.0 percent) showed a significant increase in the thickness of foveolar zone to an average of 390 microns.
6 months after surgical treatment of patients of the 1st group at 10 eyes (12,0%), according to the OCT determined macular edema with retinal thickness in average of 418 |im.
1 year after the surgical treatment of ophthalmoscopy in 3 eyes (3.8 per cent) were visualized macular edema. The thickness of the retina according to the OCT in these eyes averaged 390±15,4 |im.
During examination of the patients 2 groups 1 month after surgery in 2 eyes (2.7 percent) was determined macular edema with retinal thickness in average 420,0 microns. 3 months after surgical treatment in 2 eyes (2.7 percent) was determined macular edema with retinal thickness in microns in average 398,0. 3 months after surgical treatment in 2 eyes (2.7 percent) was determined macular edema with retinal thickness in microns in average 398,0. During the examination of patients 6 months after surgical treatment in 2 eyes (2.7 percent) was determined macular edema with retinal thickness on average of 415.3 microns. 1 year after operative treatment of macular edema is not detected
The studies revealed femtosecond cataract surgery reduces the rate of postoperative complications. After performing FEC macular edema develops within 1, 3, 6 months and 1 year of follow-up in 6,0%, 6,0%, 12,0%, 3,8% of the cases, respectively.
After the FEC with femtosekond support macular edema develops only in the period of 1 and 3 months and is 2.8%. Performing phacoemulsification of cataract with femtosekond support allows to reduce the frequency of macular edema in term 1 and 3 months. In the observation period of 6 months and 1 year macular edema did not develop.
Keywords: femtosecond laser, cataract, macular edema, phacoemulsification, retina.
Рецензент - проф. Безкоровайна I. М.
Стаття надшшла 12.08.2017 року
