CC BY
7
АктуальН проблеми сучасно! медицины
fested by arterial hypertension and neurocirculatory dystonia and found in 30 (41.7%) pregnant women with PCOS and metabolic disorders and in 20 (37.7%) pregnant women with PCOS only. At the same time, cardio-vascular diseases were not observed in pregnant women of the control group. Tonsillitis, pharyngitis and chronic bronchitis were significantly frequent in 25 (34.7%, 7.0 times more than in the control group, p<0.001) pregnant women of the main group, in 15 (28.3%, 3.0 times more often than in the control group, p<0.01) women of the comparison group and 1 (5.0%) pregnant of the control group had pharyngitis. Cystitis, pyelonephritis, urolithiasis were detected only in pregnant women with PCOS. According to the data obtained, excessive hair loss occurred in 56 (77.8%) patients of the main group and in 42 (79.2%) patients of the comparison group. The hirsute number by the Ferriman-Hollway scale in pregnant women of the main group equalled 27.60±0.77 and in the comparison group it was 27.8±0.80. Most patients with PCOS were diagnosed to have infertility, mostly primary. The high percentage of infertility in the groups (in the main it made up 94.3%, and in the comparison group it made up 95.8%) is due to the main pathology, PCOS. In the main group and in the comparison group, the number of women with impaired fat metabolism was significantly higher than in the control group in 13.9 times (p<0.001) and in 10.6 times (p<0.001), respectively. Cardiovascular diseases were found in 41.7% of pregnant women with PCOS and metabolic disorders and in 37.7% of pregnant women with PCOS. Vomiting of varying severity in the pregnant women of the main group and of the comparison group was observed, respectively, 3.2 times (p<0.01) and 3.0 times (p<0.01) more often than in the control group. Conclusion. Pregnant women with PCOS and comorbid metabolic disorders or without them are obese, prone to an unfavourable risk profile of cardiovascular diseases and have a risk of pregnancy loss. Threatening miscarriages were observed in 79.2% and 71.7% of pregnant women of the main group and in the comparison group, respectively.
УДК 617.741-004.1-089 Стебловська 1.С., Безкоровайна 1.М.
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХАРАКТЕРУ I ЧАСТОТИ 1НТРАОПЕРАЦ1ЙНИХ, РАНН1Х I П1ЗН1Х П1СЛЯОПЕРАЦ1ЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ П1СЛЯ Р1ЗНИХ МЕТОД1В Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ КАТАРАКТИ
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Вивчення динамки структури поширеност1 офтальмолог'чних захворювань в УкраУш за 10 рок'в показало пдвищення питомо'Уваги катаракти з 14,7 до 15,9%. Мета досл'дження. Виявити та пор1в-няти характер та частоту ¡нтраоперац1йних, ранн1'х та ni3Hix п1сляоперац1йних ускладнень при рi-зних методиках х1рург1чного лкування в'ковоУ катаракти. Матер1али та методи. У нашому дослi-дженнi взяли участь 558 пац1ент1в (558 очей), що мали катаракту I-III ст щтьност1 ядра по Бура-то. Пац1ент1в було подлено на двi групи в залежностi в'д методики оперативного лкування: тра-диц1йна факоемульсиф1кац1я катаракти (I група пац1ент1в) i факоемульсиф1кац1я з фемтосекундним супроводом (II група). Результати. Виконання традиц1йно'У ФЕК супроводжуеться операцйними ускладненнями (м1крог1фема, локальне в'дшарування десцеметово'У мембрани, терм1чний опк рог1в-ки, надрив передньоУ капсули, розрив задньо'У капсули, д'ал'з цинових зв'язок, floppy iris syndrome) i п-сляоперац1йними (набряк рог1вки, м1крог1фема, ексудативно-запальна реакц1я, транзиторна г1пер-тенз'я, макулярний набряк, вторинна катаракта, децентрац1я 1ОЛ). Виконання ФЕК з фемтосекундним супроводом супроводжуеться операцйними (надрив передньоУ капсули, розрив задньо'У капсули) i пюляоперац1йними (набряк рог1вки, ексудативно-запальна реакц1я, транзиторна г1пертенз1я, макулярний набряк, вторинна катаракта). Висновки. Застосування фемтосекундного лазера дозволило знизити частоту ¡нтраоперац1йних, а також ранн1'х i пзнх пюляоперац1йних ускладнень псля видалення катаракти.
Ключов1 слова: катаракта, ускладнення, факоемульсиф1кац1я, фемтосекундний супровщ.
Робота входить до науково-досл1дноГ роботи кафедри: «Кл1н1ко-морфолог1чн1 зм/ни структур ока при дегенеративних за-хворюваннях органу зору», № 0114u001456
Вступ [5,6]. Третина оаб вщ загальноТ кшькосп па^ен-
... ^в госпiталiзуються в очн стацюнари - хворi з
У вах кражах свггу вщзначаеться значна по- Л ^ ^ . ^
ширенють рщо0чне збтДшення захв орюван ост каткою. у звялку 3 l^m^o^ i впр°ва-^ ^ ^ „и ■ дження бтьш ефективних, безпечних i доступ-катарактою серед усього спектра офтальмологи . ^ . ■■ ¡-..... ■ ■
чнихрзахво рювадь[1,2]. Члстга претив, що них метод'в W^oi ^mi^iria^™ 3
^ . J ^. ос катарактою е важливим медико-сошальним за-
мають катаракту, з в^ом збтьшуеться i вже у 85 ^ ^
вданням.
рош 71% людей мае помутншня кришталика рь 14
зного ступеня вираженостк [3,4]. Вивчення ди- Мета дослщження
намки структури поширеност офтальмолопчних Виявити та порiвняти характер та частоту ш-
захворювань в укра1ш за 10 р°ш показало шд- траоперацшних, раншх та шзых пюляоперацш-вищення питомоТ ваги катаракти з 14,7 до 15,9%
них ускладнень при р1зних методиках хфурпчно-го лкування в1ково1 катаракти.
Матерiали та методи
У нашому дослщженш взяли участь 558 пац1-ент1в (558 очей), що мали катаракту 1-111 ст щть-ност1 ядра по Буратто. Пац1ент1в було подтено на дв1 групи в залежносп в1д методики оперативного лкування: традиц1йна факоемульсифка-ц1я катаракти (I група пац1ент1в) I факоемульси-ф1кац1я з фемтосекундним супроводом (II група). До першо'Г групи ув1йшло 298 пац1ент1в (298 очей), другу групу склали 260 пац1ент1в (260 очей).
Ефективнють оперативного л1кування оцшю-вали за наявнютю операц1йних, ранн1х та п1зн1х п1сляоперац1йних ускладнень, станом товщини атшки в найближч1 та в1ддален1 термши спо-стереження: 1-а доба,1,3 та 6 мюяц1в п1сля оперативного л1кування.
Результати та обговорення
При спостереженш за пац1ентами першо' групи штраоперацшно було виявлено так1 усклад-нення факоемульсифкацп: на 11 очах (3,7%) д1-агностована м1кропфема в к1нц1 операцй, вна-сл1док дифузи кров1 через парацентези, або ту-нельний розр1з. На 7 очах (2,35%) розвинулось вщшарування десцеметово' оболонки в д1лянц1 парацентезу, I на 7 очах (2,35%) в зон основного розр1зу, терм1чний оп1к в д1лянц1 тунельного роз-р1зу на 1 оц1, надрив передньо' капсули факого-лкою в раз1 передньо'' капсулотомп д1аметром <4,5 мм - на 10 очах (3,36%), розрив задньо''' капсули без дислокацп фрагмент1в кришталика на 7 очах (2,35%). В 1 випадку стався розрив задньо' капсули з дислокац1ею фрагмент1в кришта-
лика у в1треальну порожнину, що потребувало виконання передньо' в1тректомп. У 11 пац1ент1в (11 очей, 3,7%) штраоперацшно д1агностували д1ал1з циннових зв'язок. Флоппнрис синдром був в1дзначений на 10 очах (3,36%).
У першу добу шсля операцй на 11 очах (3,7%) розвинувся набряк рогово''' оболонки р1з-ного ступеня вираженостк На 7 очах (2,35%) розвинулася м1кропфема. На 11 очах (3,7%) виявлено ексудативно-запальну реакцш р1зного ступеня вираженостк На 11 очах (3,7%) була заф1ксована транзиторна ппертенз1я. При досл1-дженн1 морфометричних показник1в с1тк1вки було виявлено, що товщина фовеально' зони шкали ETDRS за даними ОКТ в середньому склала 208,2 ± 17,6 мкм.
При обстеженш 298 пац1ент1в (298 очей) через 1 мюяць пюля оперативного л1кування при офтальмоскоп^ на 18 очах (6,04%) було виявлено значне збтьшення товщини фовеа в середньому 420,3±10,8 мкм; об'ему с1тк1вки в фовеа -14 мм3.
Через 3 мюяц1 шсля оперативного л1кування на 18 очах (6,04%) визначалася вщсутнють ма-кулярного рефлексу, згладжен1сть контур1в фовеа та було д1агностовано збтьшення товщини фовеа в середньому до 392,6± 6,9 мкм; об'ему с1тк1вки в фовеа - 13,8 мм3.
При обстеженш 298 пац1ент1в (298 очей) через 6 мюяц1в пюля х1рурпчного л1кування на 36 очах (12,08%), було виявлено макулярний набряк з товщиною фовеально' зони шкали ETDRS в середньому 398,8±9,7 мкм.
У табл. 1 представлена частота штраопера-ц1йних ускладнень пюля традицшноТ факоемульсифкацп у хворих на катаракту (в%, Р ± т).
Таблиця 1
Частота iнтраоперацiйних ускладнень пюля традицшноТ факоемульсифкацп у хворих на катаракту (в%, Р ± т), п = 298
1нтраоперацшш ускладнення Частота ускладнень
МИкропфема 3,7±2,0
Локальне вiдшарування десцеметово!' мембрани 4,7±0,98
TepMÍMH^ опiк рогiвки 0,33±0,02
Надрив передньо!' капсули 3,36±0,59
Розрив задньо!' капсули без дислокацп фрагмент кришталика 2,35±0,87
Розрив задньо!' капсули з дислока^ею фрагмент кришталика 0,33±0,02
Дiалiз циннових зв'язок 3,7±2,0
1нтраоперацшний floppy iris syndrome (IFIS) 3,36±0,74
Примтка: *рiвень значущостi вiдмiнностей р>0,05. Таблиця 2 Частота раннiх та пiзнiх псляопера^йних ускладнень пiсля традицшноТ факоемульсифкацп у хворих на катаракту на 1-у добу, через 1, 3, 6 м'сяц^в спостережень (в%, Р ± т), п = 298
Послеоперацшш ускладнення Термш спостереження
1 -а доба 1 мюяць 3мюяц| 6 мiсяцiв
Набряк ропвки 3,7±2,0 - - -
М1кропфема 2,35±0,5 - - -
Ексудативно-запальна реакц1я 3,7±2,0 - - -
Транзиторна ппертенз1я 3,7±2,0 - - -
Макулярний набряк - 6,04±0,9 6,04±0,9 12,08±1,06
Вторинна катаракта - - - -
Децентрац1я 1ОЛ - - - -
Примтка: *р1вень значущост1 в/дм/нностей р<0,05.
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
У табл. 2 представлена частота раншх та ni3Hix пiсляоперацiйних ускладнень пiсля тради-цшно!' факоемульсифкацп у хворих на катаракту на 1-у добу, через 1, 3, 6 мюя^в спостережень (в%, Р ± m).
При обстеженш па^енпв 2 групи встановле-но, що в ходi факоемульсифкацп на 7 очах (2,69%) надрив передньо!' капсули наконечником для iригацiï-аспiрацiï пiд час видалення кришта-ликових мас, розрив задньо!' капсули без дислокацп фрагметчв кришталика на 7 очах (2,69%). У першу добу пюля операцп' на 7 очах (2,69%) розвинувся набряк рогово!' оболонки рiзного ступеня вираженостк При дослщженш па^ен^в на 1-у добу шсля виконання ФЕК з фемтолазерним супроводом було встановлено, що на 7 очах (2,69%) виявлена ексудативно-запальна реак^я з боку передньо!' камери ока у виглядi ефекту Тиндаля. На 6 очах (2,31%) була зафксована транзиторна гiпертензiя.
Частота iHmpaonepa^üHux ускладнень пюля факоемульси
При обстеженш па^ен^в через 1 мюяць шсля оперативного лкування за даними ОКТ визнача-вся макулярний набряк з товщиною фовеально!' зони шкали ETDRS в середньому 420,0 мкм.
При оглядi хворих через 3 мюяц шсляопера-цшного перюду на 7 очах (2,69%), визначалась вторинна катаракта. У 7 хворих (7 очей, 2,69%), з'явились скарги на «туман» перед оперованим оком, що було штерпретовано за допомогою ОКТ, як набряк макулярно!' зони с™вки, набряк з товщиною с™вки в середньому 398,0 мкм.
При обстеженш па^ен^в через 6 мюя^в шсля оперативного лкування - в 2,69% випадш (7 очей), де гострота зору становила 0,2-0,4 визна-чалась вторинна катаракта.
У табл. 3 представлена частота штраопера-цшних ускладнень факоемульсифкацп з фемтолазерним супроводом у хворих на катаракту (в%, Р ± m).
Таблиця 3
ff з фемтолазерним супроводом у хворих на катаракту (в%,
Р ± m), n = 260
1нтраоперацшш ускладнення Частота ускладнень
Надрив передньоТ капсули 2,69±1,0
Розрив задньоТ капсули без дислокацп' фрагмент кришталика в скловидне тто 2,69±1,0
Примтш: *рiвень значущост вщмшностей р>0,05.
Таблиця 4
Частота раннix i пiзнix пiсляоперацiйниx ускладнень пюля проведення факоемульсифкацп з фемтосекундним супроводом у
хворих на катаракту на 1-у добу, через 1, 3, 6 мсяц1в спостережень (в%, Р ± m), n =260
Пюляоперацшш ускладнення
1 -а доба 1 мюяць 3 мюяц 6 мiсяцiв
Набряк ропвки 2,69±1,0 -
Ексудативно-запальна реак^я 2,69±1,0 -
Транзиторна гiпертензiя 2,31±0,9 -
Макулярний набряк 2,69±1,0 2,69±1,0 -
Вторинна катаракта - - 2,69±1,0 2,69±1,0
Примiтка: *рiвень значущост'1 вiдмiнностей р<0,05.
У таблиц 4 представлена частота раншх i ш-зшх пюляоперацшних ускладнень пюля проведення факоемульсифкацп з фемтосекундним супроводом у хворих на катаракту на 1-у добу, через 1, 3, 6 мюя^в спостережень (в%, Р ± m).
Висновки
1. Виконання традицшно!' ФЕК супроводжу-еться операцшними ускладненнями (мкропфе-ма, локальне вщшарування десцеметово'1 мем-брани, термiчний опк ропвки, надрив передньо!' капсули, розрив задньо!' капсули, дiалiз цинових зв'язок, floppy iris syndrome) i пюляоперацшними (набряк ропвки, мкропфема, ексудативно-запальна реак^я, транзиторна гiпертензiя, макулярний набряк, вторинна катаракта, децент-ра^я 1ОЛ). Макулярний набряк розвиваеться через 1, 3, 6 мюя^в спостереження в 6,04%, 6,04%, 12,08% випадюв вщповщно.
2. Виконання ФЕК з фемтосекундним супроводом супроводжуеться операцшними (надрив передньо!' капсули, розрив задньо!' капсули) i ш-сляоперацшними (набряк ропвки, ексудативно-запальна реак^я, транзиторна гiпертензiя, ма-
кулярний набряк, вторинна катаракта). Макулярний набряк розвиваеться ттьки в терм^ 1 i 3 мюяц i становить 2,69%.
3. Застосування фемтосекундного лазера дозволило знизити частоту штраоперацшних, а та-кож раншх i шзшх пiсляоперацiйних ускладнень пiсля видалення катаракти
References
1. Bezkorovaina IM, Voskresenska LK, Riadnova VV, Steblovska IS Zminy morfolohii sitkivky v zalezhnosti vid vydu likuvannia nabriaku makuliarnoi dilianky pislia fakoemulsyfikatsii [Changes in the retinal morphology, depending on the type of treatment of edema of the macular area after phacoemulsification]. Visnyk problem biolohii ta medytsyny. 2017; 2:323-326 p. (Ukrainian)
2. Bykbov MM, Burkhanov ЭL. Usubov Femtolazer assystyrovannaia khyrurhyia katarakty [Femtosis assisted cataract surgery] Medyt-synskyi vestnyk Bashkortostana. 2014; 6: 116-119 p. (Russian)
3. Conrad-Hengerer I. Effect of femtosecond laser fragmentation on effective phacoemulsification time in cataract surgery. J Refract Surg. 2012;28(12):879-83.
4. Oakley C. Incidence of cystoid macular edema in femtosecond laser-assisted cataract surgery compared with manual cataract surgery. J Cataract Refract Surg. 2015; 41:1332.
5. Roberts TV. Capsular block syndrome associated with femtosecond laser-assisted cataract surgery J Cataract Refract Surg. 2011; 11:2068-70.
6. Tsilimbaris MK, Tsika C, Diakonis V. Macular Edema and Cataract Surgery. In: Zaidi FH, editor. Cataract surgery. London: InTech; 2013. p. 323-336.
Реферат
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ХАРАКТЕРА И ЧАСТОТЫ ИНТРАОПЕРАЦИОННЫХ, РАННИХ И ПОЗДНИХ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ ПОСЛЕ РАЗЛИЧНЫХ МЕТОДОВ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ КАТАРАКТЫ Стебловская И.С., Безкоровайная И.М.
Ключевые слова: катаракта, осложнения, факоэмульсификация, фемтосекундное сопровождение.
Изучение динамики структуры распространенности офтальмологических заболеваний в Украине за 10 лет показало повышение удельного веса катаракты с 14,7 до 15,9%. Цель исследования. Выявить и сравнить характер и частоту интраоперационных, ранних и поздних послеоперационных осложнений при различных методиках хирургического лечения возрастной катаракты. Материалы и методы. В нашем исследовании приняли участие 558 пациентов (558 глаз), что имели катаракту 1-111 ст плотности ядра по Бурато. Пациенты были разделены на две группы в зависимости от методики оперативного лечения: традиционная факоэмульсификация катаракты (I группа пациентов) и факоэмульсификация с фемтосекундным сопровождением (II группа). Результаты. Выполнение традиционной ФЭК сопровождается операционными осложнениями (микрогифема, локальное отслоение десцеметовой мембраны, термический ожог роговицы, надрыв передней капсулы, разрыв задней капсулы, диализ цин-новых связок, floppy iris syndrome) и послеоперационными (отек роговицы, микрогифема, экссудатив-но-воспалительная реакция, транзиторная гипертензия, макулярный отек, вторичная катаракта, де-центрация ИОЛ). Выполнение ФЭК с фемтосекундним сопровождением сопровождается операционными (надрыв передней капсулы, разрыв задней капсулы) и послеоперационными (отек роговицы, экссудативно-воспалительная реакция, транзиторная гипертензия, макулярный отек, вторичная катаракта). Выводы. Применение фемтосекундного лазера позволило снизить частоту интраоперацион-ных, а также ранних и поздних послеоперационных осложнений после удаления катаракты.
Summary
COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF THE NATURE AND FREQUENCY OF INTRAOPERATIVE, EARLY AND LATE POSTOPERATIVE COMPLICATIONS AFTER APPLYING VARIOUS TECHNIQUES OF CATARACT SURGICAL TREATMENT Steblovska I. S., Bezkorovaina I.M.
Key words: cataract, complications, phacoemulsification, femtosecond-assissted phacoemulsification.
The use of femtosecond laser allowed clinicians to reduce the frequency of intraoperative and early and late postoperative complications after cataract removal. The study on the dynamics of the structure and prevalence of ophthalmic diseases in Ukraine for 10 years has shown an increase in the specific weight of cataracts from 14.7 to 15.9%. The purpose of this study was to identify and compare the nature and frequency of intraoperative, early and late postoperative complications after applying various techniques of surgical treatment of age-related cataracts. Materials and methods. The study involved 558 patients (558 eyes) diagnosed to have cataract of I-III degree of the nucleus density by Burato. Patients were divided into two groups depending on the techniques applied during the surgical treatment: traditional cataract phacoemulsi-fication (group I) and femtosecond-assissted phacoemulsification (group II). Results. Performing conventional cataract phacoemulsification is accompanied by operational complications (nicrohyphema, local detachment of descemets membrane, thermal burns of the cornea, anterior capsule tear, posterior capsule rupture, zonular dialysis, floppy iris syndrome) and postoperative (corneal oedema, microhyphema, exudative inflammatory reaction, transient hypertension, macular oedema, secondary cataract, and intraocular lens de-centration). Femtosecond-assissted phacoemulsification can cause the following complications as surgical ones (anterior capsule rupture, postoperative capsule rupture) and postoperative (corneal oedema, exudative-inflammatory reaction, transient hypertension, macular oedema, secondary cataract).
